Соціолект молоді сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціолект молоді сьогодення

Корольова Т.М., доктор філологічних наук, професор кафедри

філології Одеський національний морський університет

Александрова О.В., кандидат філологічних наук, доцент кафедри

іноземних мов гуманітарних факультетів Одеський національний

університет ім. І.І. Мечникова



Інтерес до проблем мовної варіативності в сучасній соціолінгвістиці пов'язаний з історичними та соціокультурними особливостями, під впливом яких можна спостерігати тенденції до демократизації літературної норми в багатьох мовах. У дослідженні, проведеному на матеріалі неблизькоспоріднених мов (англійської та української), здійснено комплексне вивчення соціолекту молоді (СМ) як системи взаємодіючих елементів на всіх мовних рівнях. Систематизовано типологічно спільні та специфічні лінгвістичні характеристики соціально маркованих систем двох мов.

Результати дослідження довели, що обидві мови характеризуються спільністю на всіх мовних рівнях: лексичному - використання стилістично знижених і соціально маркованих елементів (лексичних соціолектизмів), граматичному - на синтаксичному рівні: повторюваність звороту, повтору, еліптичних конструкцій, парцеляція, риторичні запитання; на морфологічному рівні: розподіл загальноприйнятих засобів словотворення (афіксація, усічення, семантичний перенос: метафоричний і метонімічний); фонетичний - актуалізація однорідних механізмів створення реплік на сегментному та надсегментному рівнях.

Аналіз лексики засвідчив, що засоби в субстандартних лексичних системах СМ схожі: вульгаризми найменш поширені в обох досліджуваних мовах (в українській - 10%, в англійській - 13%); друге місце за поширеністю в мовленні молоді посідає просторіччя (18% в українській та 12% в англійській), найбільш репрезентативною є група молодіжних сленгізмів (72% в українській та 75% в англійській).

Специфічними ознаками обох мов є такі: наявність подвійного заперечення, скорочених форм дієслова, використання стверджувальних форм речень у питальному значенні, неузгодженість підмета та присудка в числі можна відзначити як специфічні лінгвістичні особливості англійського СМ. У мовленні української молоді є поодинокі випадки вживання англійських словосполучень, цілих фраз, вигуків, які можна розглядати лише як іншомовні неасимільовані в мовленні запозичення (немає підстав вважати їх закономірностями). Слід зазначити, що відмінні риси СМ спрямовані на здійснення певного прагматичного впливу на реципієнта.

Ключові слова: типологічно спільні характеристики, особливості, соціально марковані системи, прагматичний вплив.



Modern youth sociolect

Interest to the problems of linguistic variability in modern sociolinguistics is connected with historical and socio-cultural peculiarities, under the influence of which one can observe tendencies towards the democratization of the literary norm in many languages. In the research, carried out at the material of not closely related languages (English and Ukrainian), a comprehensive study of the youth sociolect (YS) as a system of interacting elements at all language levels was carried out. Typologically common and specific linguistic characteristics of the socially marked systems of the two languages were systematized.

The research results have proved that both languages are characterized by common features at all linguistic levels: lexical - the use of stylistically reduced and socially marked elements (lexical sociolectisms), grammatical - at the syntactic level: the recurrence of inversion, repetition, elliptical constructions, parcellation, rhetorical questions; at the morphological level: distribution of common means of word formation (affixation, truncation, semantic transfer: metaphorical and metonymic); phonetic - actualization of homogeneous mechanisms to create replicas at the segmental and suprasegmental levels.

The analysis of the vocabulary demonstrated that the means in substandard lexical systems of the YS are alike: vulgarisms are the least common in both studied languages (they come to 10% in Ukrainian and 13% in English); colloquialisms occupy the second place in terms of prevalence in the speech of young people (18% in Ukrainian and 12% in English), the most representative is the group of youth slangisms (72% in Ukrainian and 75% in English).

Specific characters fo either language are as follows: presence of double negation, abbreviated verb forms, the use of affirmative sentence forms in the interrogative sense, inconsistency of subject and predicate in number can be noted as specific linguistic features of English CM. In the speech of Ukrainian youth, there are isolated cases of the use of English phrases, whole phrases, exclamations, which can be considered only as foreign language unassimilated borrowings in speech (there is no ground to treat them as regularities). It should be noted that distinctive features of YS are aimed at exercuting a certain pragmatic influence on the recipient.

Key words: typologically common characterisitics, specific features, socially marked systems, pragmatic influence.



Вступ

лінгвістичний соціолект молодь

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями. Соціальна стратифікація сучасного суспільства в період глобалізації та активації інтегративних процесів виражається у багатоманітності існування варіативних форм мови. Інтерес до проблем мовної варіативності в сучасній соціолінгвістиці обумовлений історичним і соціально-культурним контекстом сучасності, під впливом якого в багатьох мовах спостерігаються тенденції до демократизації літературної норми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з даної теми, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується означена стаття. Проблеми мовного варіювання, соціальних оцінок нормативних настанов, виявлення закономірностей розвитку соціолінгвістичних підсистем мови, комунікативно-прагматичної зумовленості мовлення, що детермінує мовленнєву поведінку членів певного лінгвосоціуму, перебувають у ракурсі постійних лінгвістичних пошуків та піддані всебічному аналізу в наукових розвідках вітчизняних та іноземних мовознавців [1; 5; 7; 4; 16; 17; 18 та ін.].

Молодіжна мова демонструє обумовленість мовної диференціації неоднорідністю соціуму, постає важливою та перспективною областю лінгвістичного дослідження та аналізу. Мовна поведінка молоді виступає модифікованим дзеркалом суспільних змін, визначає напрям розвитку інших мовних підсистем, у тому числі розмовного мовлення та літературної мови [10]. Сучасний етап розвитку лінгвістики свідчить про активізацію досліджень функціонування мови у молодіжному лінгвосоціумі. Об'єктами лінгвістичних студій поточного століття постають різноманітні аспекти соціолекту молоді (СМ), які досліджуються на матеріалі французької 82 [6, 13], німецької [0; 14; 13]; української мов [4]. Розвідки українського СМ відображають когнітивні параметри молодіжного сленгу [4] та особливостей міського молодіжного сленгу [8]; вивчення англійського СМ представлено працею Р. В. Боднар [2], присвяченій соціокультурному аспекту соціолекту підлітків, та К. О. Мележик, яка вивчає соціолінгвістичну варіативність дискурсу англійського «реального» телебачення [9]; зіставний аспект досліджень українського та англійського СМ репрезентований дослідженням К. Л. Бондаренко, яке присвячене лінгвокультурним особливостям українського та англійського сленгу [3].

Актуальність роботи визначається загальною орієнтованістю сучасної лінгвістики на вивчення усного мовлення з комунікативно- функціональних позицій, що враховує обставини спілкування та характеристики комунікантів. Актуальність дослідження також визначається необхідністю проведення комплексного дослідження СМ як системи взаємодіючих елементів усіх мовних рівнів; потребою систематизації спільних і конкретно-мовних характеристик соціально маркованих систем неблизькоспоріднених мов.

Формулювання мети статті. Мета роботи полягає у виявленні типологічно схожих і конкретно-мовних особливостей СМ на матеріалі української та англійської мов. Для досягнення поставленої мети було сформульовано такі завдання:

- висвітлити сучасне трактування норми як соціолінгвістичної категорії;

- вивчити варіативність різнорівневих лінгвістичних засобів актуалізації СМ в українській та англійській мовах;

- ослідити процес кореляції різнорівневих лінгвістичних засобів у досліджуваних мовах у межах СМ.

Матеріал дослідження охоплює квазіспонтанні озвучені тексти діалогічного характеру з художніх фільмів, що відображають специфіку українського та англійського СМ (загальний обсяг звучання становить 18 годин).

У роботі використано комплексну методику, що об'єднує описово-аналітичний метод, який полягає у критичному вивченні науково-теоретичних джерел із проблематики дослідження; метод лексико-семантичного аналізу для дослідження структурної специфіки субстандартної лексики СМ; метод зіставного аналізу, що використовувався при зіставленні лінгвістичних особливостей СМ на матеріалі досліджуваних мов, що вивчаються.



Виклад основного матеріалу дослідження

Функціонально-семантичний аналіз діалогічного мовлення СМ спирається на функціонально-комунікативний підхід до вивчення мови, його проекцією на лінгвістичний рівень з урахуванням соціолінгвістичних та прагматичних змінних, що дозволяє виявити характер мовленнєвої взаємодії і визначити функції мовленнєвих дій на підставі цілей її учасників [14]. Слід враховувати особливості діалогічного спілкування в матеріалі дослідження, яке розвивається в певному соціально-комунікаційному просторі, у центр якого ставить себе мовець, з просторовими координатами «вище - нижче» і «ближнє (коло) - дальнє (коло)», відповідними соціальним орієнтирам «вищий - нижчий» і «свій - чужий». Слід зазначити, що інтеракція в СМ у межах експериментального матеріалу носить неформальний характер, що передбачає велику свободу спілкування, засновану на солідарних відносинах рівних і своїх, і не скуту межами офіційності.

В роботі здійснено аналіз структурного, граматичного, лексичного та фонетичного рівнів діалогічного мовлення молоді та особливості їхньої взаємодії. Розглянемо особливості кожного з вищезазначених рівнів діалогічного мовлення та схарактеризуємо їхні диференційні ознаки.

Структурний рівень. Структура діалогу в статті розглядається з позицій теорії мовленнєвої комунікації, заснованої на мовленнєвій діяльності, на соціолінгвістичних та психолінгвістичних передумовах. У межах даної концепції спілкування розуміється як соціальна взаємодія, зовнішньою стороною якого є мовленнєва взаємодія, в якій реалізуються соціальні відносини між людьми; визнання змісту соціальної взаємодії кооперації і регулювання спільної діяльності людей, уявлення про операційний характер спілкування, що виступає як дія у складі іншої, зовнішньої діяльності, оскільки цілі й мотиви мовленнєвих актів лежать за межами власне мовлення.

Аналіз матеріалу дослідження надав можливість виділити дві основні моделі мовленнєвої взаємодії: одна, фатична, двочленна, й інша - інформативна, тричленна, що містить крім співрозмовників ще й об'єкт їхніх дій - предмет мовлення. Модель фатичної взаємодії передбачає лише двох співрозмовників, які обмінюються мовленнєвими діями. Крім того, в мовленнєвій дії може бути виділена і третя складова, яка зводиться до мовного самовираження (пожартувати, позлословити, вилаятися та інше) і не передбачає обов'язкового об'єкту.

Стосовно структурних особливостей фактичного матеріалу дослідження зазначимо варіативність кількісного складу висловлювань у межах однієї репліки комуніканта у межах одного акта: превалювання односкладних реплік (66% в українському СМ та 58% в англійському СМ від загальної кількості досліджуваного матеріалу), дво- та більше складові - 34% та 42%, відповідно.

Функціонально-семантичний аналіз діалогічного молодіжного мовлення дозволяє констатувати чітку залежність між соціальними характеристиками комунікантів та особливостями їхньої вербальної взаємодії. Молодь мобільна, конкретна, не скута межами стереотипного мислення, нормами мовленнєвого етикету, що знаходить відображення в її мовленні, обумовлюючи функціональну та семантичну варіативність діалогічної комунікації СМ. Спонтанність реакцій, безпосередність, загострене суб'єктивне відображення дійсності, прагнення самоствердитися (часто за рахунок інших) визначають інтенсивність емоційно-модальної забарвленості мовлення, з превалюванням негативних конотацій.

Граматичний рівень. Граматичні параметри молодіжного мовлення визначаються особливостями його функціонування (усне діалогічне мовлення) та соціолінгвістичними параметрами комунікантів. Емоційне забарвлення, спонтанність, ситуативність, контактність мовлення зумовлюють добір певних конструкцій та словотворчих моделей.

Синтаксичні особливості СМ, спільні для двох досліджуваних мов, репрезентовано різними типами експресивного синтаксису: інверсією, повторами, еліптичними конструкціями, парцеляцією, риторичними питаннями.

Інверсія укр. мова:

Приїхати, то приїхали ми, але ще не прийшли.

Дістав цей інститут!

англ. мова:

Have I got my technique down man, I don't tickle or nothin'.

Had I known it!

Повтори укр. мова:

Сталося? Сталося!

Як з собою проколовся! Як з собою проколовся!

англ. мова:

I dare ya, I double dare ya motherfucker, say "What" one more goddamn time!

Еліптичні конструкції укр. мова:

Ще далеко? Ти що? Да так!

англ. мова:

Not yet. What about? Do you?

Парцеляція укр. мова:

Ми сьогодні... Не ми... Сьогодні у нас Вікі... відзначилась. Вона знайшла цінний для історії експонат.

англ. мова:

You remember? Antwan Rockamora? Half-black half-Samoan?

Риторичні питання

укр. мова:Скільки ти можеш мені робити зла? За що? Що я тобі зробив? Скільки ти можеш знущатися над мною?

англ. мова: Some wetback gettin' paid $1.50 an hour...really give a fuck you're stealin' from the owner?

У якості конкретно-мовних граматичних ознак англійського СМ можна відзначити наявність подвійного заперечення, скорочених дієслівних форм, вживання форм стверджувальних речень у значенні питального, неузгодженість суб'єкта та предиката в числі.

Подвійне заперечення:

It ain't no ballpark either.I don't tickle or nothin'.

Скорочення дієслівних форм:

He ain't gonna have a sense of humor about that shit. Given a lot of

'em?.

Форма стверджувальних речень у значенні питального:

You want to know that? You're gonna be takin' Mia out on a date?

Неузгодженість суб'єкта і предиката в числі

A foot massagedon't mean nothing. He don't let her get lonely.

Проведений у праці аналіз засобів поповнення субстандартної лексичної системи СМ на матеріалі досліджуваних мов дозволяє констатувати як спільні продуктивні словотворчі моделі, так і конкретно-мовні.

До спільних засобів словотворення у межах аналізованої вибірки віднесено афіксацію, усікання, семантичний перенос: метафоричний та метонімічний.

Афіксація постає розповсюдженим словотворчим засобом в українському та англійському молодіжному мовленні, при цьому вживаються загальні афіксальні морфеми словотворчого потенціалу мов:

укр. мова: халявщик, депресняк, вєрняк, хавчик, відфейсувати, гризло, замутка, звєздець, качок, відфейсовати, відшопити, залогінитися.

англ. мова: drunkie, greener, jumper, coffeholic, jellyhead.

Усікання повною мірою відповідає прагненням мовців економити зусилля в мовленні:

укр. мова: чєл, шиза, попса, інфа, музон, комп.

англ. мова:mon (money), biz (business), fess (professor), info (information), decaf (decaffeinatedcoffee), cig (cigarette), comfy (comfortable), prob (problem), preg (pregnant).

У якості конкретно-мовних словотворчих способів англійського СМ можна зазначити інфіксацію та конверсію.

У факті появи соціолектизмів внаслідок конверсії вбачається принцип мовної економії: to bust, to coop, to frag, shake-up. У лексичних одиницях англійського СМ використовуються інфікси - fucking-, -motherfucking-, -goddamn-, які можуть також функціонувати і у якості лексичних одиниць. Виступаючи у якості інфіксів, вони піддаються десемантизації, набуваючи функції емотивної інтенсифікації висловлювання:

Аналіз граматичних характеристик СМ на матеріалі двох досліджуваних мов дозволяє зробити висновок про варіативність використовуваних у молодіжному мовленні граматичних конструкцій, обумовлених соціальними параметрами комунікації та носіїв молодіжного мовлення. Спільним для двох досліджуваних мов є реалізація різних типів експресивного синтаксису. У якості конкретно- мовних особливостей американського СМ виступають подвійне заперечення, скорочені дієслівні форми, стверджувальні речення у значенні питальних, неузгодженість суб'єкта та предиката в числі.

На морфологічному рівні до спільних засобів словотворення у межах аналізованої вибірки віднесено афіксацію, яка відбувається за загальними словотворчими моделями, що мають конкретно-мовну зумовленість. Усікання, семантичний перенос, що є також спільними засобами словотворення в обох досліджуваних мовах, сприяють емоційній забарвленості молодіжного мовлення, свідчать про прагнення молоді до інтенсифікації свого мовлення. Тими ж принципами зумовлені конретно-мовні словотворчі засоби англійської мови.

Лексико-семантичний рівень. Структура лексичної системи сучасних СМ української та англійської мов варіативна та охоплює стандартну та субстандартну (соціолектну) частини. Стандартна частина представлена загальнонародною стандартною лексикою. Соціолектна (субстандартна, просторічна) лексична підсистема СМ представлена лексичним просторіччям,

В результаті аналізу експериментального матеріалу можна виділіти однакові структурні елементи в субстандартних лексичних підсистемах, які лягли в основу класифікації структури СМ на матеріалі даного дослідження з урахуванням специфіки об'єкта дослідження. У межах просторічного вокабуляру СМ виділяємо такі типи лексичних соціолектизмів: загальні колоквіалізми, сленгізми та вульгаризми.

Загальні колоквіалізми визначаються як шар загальновідомої та загальновживаної побутової лексики та фразеології з жартівливо- іронічною та фамільярно-глузливої експресією й основною комунікативно-емотивною функцією. Вони межують, з одного боку, з літературними колоквіалізмами - компонентом літературного стандарту (норми першого рівня), а з іншого боку, із загальними сленгізмами, будучи сполучною ланкою між літературним стандартом та експресивним просторіччям (нормою другого рівня), сприяючи проникненню елементів просторіччя до стандартного вокабуляру.

Сленгізми є шаром побутової лексики та фразеології з пейоративною експресією та основною емотивною функцією. Зазначимо складність розмежування таких понять, як молодіжний сленг та загальний сленг (як шарів просторічної лексичної підсистеми СМ), адже сам молодіжний сленг може мати ознаки загального. Той факт, що респонденти можуть пояснити значення слова, не може вважатися визначальним при віднесенні лексеми до певного різновиду сленгу. Натомість, важливим постає функціональний аспект використання мовного знаку, прагматичне навантаження сленгізму. У цьому аспекті зазначимо, що прагматика мовного знаку, що використовується у мовленні комунікантів старшого віку та в мові засобів інформації часто не збігається з прагматикою тих же слів, що використовуються у невимушеному спілкуванні молоді.

Під вульгаризмами розуміємо шар загальновідомої лексики з вульгарною експресією й основною функцією дисфемізації мови.

Зазначимо, що загальні колоквіалізми, сленгізми та вульгаризми не мають явно вираженого соціально-професійного маркування як основної диференціюючої ознаки (хоча загальні сленгізми і можуть його слабо проявляти), що відрізняє їх від професійних і корпоративних жаргонізмів і арготизмів (кентизмів).

Звернемо увагу на той факт, що визначені у межах субстандартної лексичної підсистеми СМ компоненти є лише мікросистемами лексичних макросистем відповідних екзистенціальних форм мови, а не самі екзистенційні форми. У цілому вживання зазначених лексичних елементів СМ в мові не створює ситуації лексичної диглосії, оскільки вони комунікативно не підміняють собою лексику літературного стандарту. Виняток становлять сленгізми, які створюють часткову ситуацію соціально- стилістичної лексичної диглосії, оскільки їхня лексико-семантична система може частково протистояти відповідній системі літературного стандарту.

Загальні колоквіалізми, сленгізми та вульгаризми у сфері експресивного просторіччя розрізняються глибиною етико-стилістичної зниженості - найбільшою у вульгаризмів, найменшою у низьких колоквіалізмів і перехідної якості у загальних сленгізмів. Зазначимо, що представлена градація субколоквіальної лексики внаслідок розмитості кордонів має досить умовний характер. Динамічність слова, в першу чергу, визначається позалінгвальними чинниками: з одного боку, зміни соціальних умов існування суспільства сприяють зміні співвідношення між різними сферами вживання мови. З іншого боку, чим більше посилюються диференційні тенденції, тим очевидніше їм протистоять тенденції інтегральні, що підтримують цілісність національної мови.

Аналіз системи лексичного просторіччя СМ дозволяє констатувати такий розподіл між виокремленими компонентами.

Найменшу поширеність в обох досліджуваних мовах демонструють вульгаризми, які складають 10 % в українській мові та 13 % в англійській:

укр. мова: мудак, сука, ідіот, ублюдок, хрен, падло, урод, срака, дурило, хамло, гадюка, гімнюк, гімнючка, дристун, трахати;

англ. мова: motherfucker, shit, fucking, prick, asshole, leak, hot shit, cunt, gigger, fruit, shit fucker, stupid ass, idiot, bastard.

Друге місце за ступенем розповсюдженості в мовленні молоді посідають загальні колоквіалізми, складаючи 18 % в українській мові та 12 % в англійській:

укр. мова: дрихнути, зриватися, молоти, кіпішити, манатки, розкрамсати, влупити, хавати, кумарити, діставати, валити, заливати, балачки.

англ.мова: wetback, to piss, gyp, stash, stuck up, dumps, calling card, champ, to party, tech, at each other's throat(s), half-baked, wad, lambaste, rain check.

Найбільш репрезентативною виявляється група молодіжних сленгізмів, які складають 72 % в українській та 75 % та англійській мовах. Аналіз тематики лексики См української та англійської мов дозволив виділити найбільш репрезентативні тематичні групи соціолектних одиниць відповідно до об'єктів і цілей номінацій: 1) номінації осіб, 2) номінації предметів або явищ дійсності,

3) номінації дій і станів (у тому числі відносини між людьми),

4) номінації грошей, 5) номінації, пов'язані з алкоголем та наркотиками.

Найпродуктивнішою тематичної групою слід визнати «номінації дій і станів», при цьому слід зазначити, що лексеми у межах цієї групи відрізняються найбільшою диференційованістю:

укр. мова: забити, забацати, грузити, воняти, линяти, зависати, гнати, бздіти, ковбасити, відтягуватися, драйв, гапляк, депресняк, відпад, капець;

англ. мова: to swim, to tackle, to take the rap, to get to piss, to dig, to take a beating, to back out, to let down, to drive to the wall, bang, jig, bust, catch, flop, guff.

Менш репрезентативними є лексичні соціолектизми, віднесені до тематичних груп «номінації осіб» і «номінації предметів або явищ дійсності».

Тематична група «номінації осіб»:

укр. мова: баба, вівця, дошка, балабол, баран, братуха, бухарик, чувак, дятел, гопник, барига, мент, трепло, даун, кобила, бичка, герла, жлоб;

англ. мова: baby, butch, dude, fag, zod, fucktard, bastard, call-girl, bigmouth, cop, creep, deadbeat, man, mother fucker, sucker, rents, dummy.

Тематична група «номінації предметів або явищ дійсності»: укр. мова: бейдж, бенд, гадюшник, флетер, прайс, замутка, втик, бомба, чейндж, гандончик, западло, стидуха, баттл;

англ. мова: blow-job, guff, jam, bullshit, hogwash, thread(s),

hardball, bad job, johny.

Слід зазначити у межах даної групи достатньо чисельну групу соматизмів:

укр. мова: будка, гризло, срака, фейс, заточка, диня; англ. мова: boobs, knockers, tits, grill, map, mug.

Тематична група «номінації, пов'язані з алкоголем та наркотиками» також виявляється репрезентативною в обох мовах, соціолектизми, віднесені до цієї групи, складають 19% і 16% в українській та англійській мовах відповідно

укр. мова: бухий, бодяжити, удовбаний, готовий, колеса, косяк, наркота, вторяки;

англ. мова: prick, blow, dope, hooked, merry, pissed, shit-faced, wet, tight, wrecked.

Найменш продуктивною в обох мовах слід визнати тематичну групу «номінації грошей», констітуенти якої складають 5% в українській і 7% в англійській мові від сукупності всіх зафіксованих під час дослідження лексичних соціолектізмов:

укр. мова: бабки, бакси, башлі, гріни, бабоси, ствол (сто), штука;

англ. мова: cabbage, dough, fast back, bucks, chase paper, ching, scratch.

Проведений лексико-семантичний аналіз підтвердив положення про існування тенденції до асиметрії в молодіжній лексиці, що виявляється в нечисельності тематичних груп та відносній щільності синонімічних рядів.

Можна виділити достатньо репрезентативну частину соціолектизмів, представлених англо-американськими запозиченнями, більшість з яких можна віднести до новітнього етапу мовного контактування української та англійської мов. Відзначимо, що переважна частина запозичень піддається фонетичній та граматичній адаптації в мові-реципієнті, отримує відповідні граматичні категорії. Багато хто з запозичених лексем утворює похідні слова за словотворчими моделям мови-реципієнта, наприклад:

флет - флетер, фейс - відфейсовати, прайс - прайсовати, чейндж - чейнджити, шоп - шопінгувати, відшопити, піар - піарити.

Проте в мовленні української молоді зустрічаються поодинокі випадки вживання англійських словосполучень, цілих фраз, вигуків, які можна розглядати лише у якості іншомовних вкраплень у мовленні, періодичність появи яких не дає підстав розглядати їх як закономірності. При цьому вихідна звукова оболонка піддається фонетичній субституції в українській мові, наприклад:

Ай ем зе бест! Фак мі! Крейзі піпл! Сорі! Ау, фак! Фак! Оу єс! Вау! ОК

Доцільним вважаємо зазначити, що субстандартні лексичні соціолектизми (загальні колоквіалізми, сленгізми, вульгаризми) поряд з істотними відмінностями мають спільність емотивної функції [19], яка виявляється в здатності цих одиниць чинити певний прагматичний вплив на реципієнта. Прагматичні конотації висловлюють супутні позначуваному поняттю чинники, обумовлені соціальною природою людини, до яких, наприклад, належать знання комунікантами існуючих у суспільстві норм спілкування, з чого випливає їхня здатність задовольняти висуваним мовленнєвим експектаціям залежно від ролі, статусу, статі, віку комунікантів та інших фактів, що сприяють ефективності комунікації.

Фонетичний рівень. В роботі схарактеризовано особливості МС на сегментному тв супрасегментному рівнях.

На сегментному рівні в загальному масиві експериментального матеріалу відзначено виділення головного наголошеного складу за рахунок протягування голосного звуку, подовження ініціального та медіального приголосного звуків у слові, поскладову вимову слова. При цьому лексеми, в яких були констатовані зазначені звукові модифікації, не були виокремлені з потоку мовлення, а подавались представленими у складі інтонаційних груп в обох досліджуваних мовах. Можна співвідносити цей феномен з явно вираженими реалізаціями позитивних емоційно-модальних значень: «зацікавлено», «вражено».

Подовження ініціального та медіального приголосного звуку в слові в обох досліджуваних мовах, відзначене дослідником та співвіднесене з вираженими негативними емоційно-модальними значеннями: «обурено» та «агресивно». Визначено залежність ступеня подовження приголосного з рівнем експлікації негативної емоції. Подовження ініціального та медіального приголосного звуку в слові в обох досліджуваних мовах співвіднесене з вираженими негативними емоційно-модальними значеннями: «обурено» та «агресивно». Тривалість подовженого приголосного у межах інтонаційної групи, в якій реалізується емоційно-модальне значення «агресивно», помітно перевищує тривалість приголосного у межах інтонаційної групи, в якій реалізується емоційно-модальне значення «обурено».

Супрасегментний рівень. Аналіз параметрів, які мають більшою мірою вплив у межах інтонаційної групи та на її ділянках: мелодичний контур, фразовий наголос, гучність, темп, паузація надав можливість надійти до таких висновків..

Всі просодичні параметри тією чи іншою мірою беруть участь в просодичному оформленні мовлення, проте у якості основних були відзначені мелодичний контур та інтенсивність.

Найбільша варіативність мелодійного тону відзначена в інтоногрупах, в яких були реалізовані негативні емоційно-модальні значення, в цьому випадку спостерігалось підвищення загальної інтенсивності звуку.

Комбінація різних функцій просодії у процесі молодіжної комунікації при визначальній ролі емоційно-модальної складової постає найважливішим компонентом актуалізації прагматики висловлювання.

Констатовано, що просодичні ознаки молодіжної комунікації у СМ української та англійської мов мають релевантні спільні та конкретно-мовні засоби актуалізації дистинктивних інтонаційних характеристик на рівні мелодичних, динамічних і темпоральних характеристик.



Висновки

Дослідження, проведене на матеріалі українського та англійського молодіжного мовлення, надало можливість надійти до таких висновків:

1. СМ є відносно стійкою напівавтономною формою існування національної мови, що обслуговує молодіжний соціум, має специфічну лексичну систему та інвентар граматичних і фонетичних особливостей, обумовлених соціолінгвістичними характеристиками її носіїв і соціолінгвістичними параметрами молодіжної комунікації, що варіюються за якістю та кількістю.

2. Варіативність СМ як системи є його інгерентною властивістю та пронизує всі аспекти його структури та функціонування. Функціонування СМ регламентовано поєднанням норми мови, що проявляється у кодифікованій нормативності, яка є суттєвою диференціальною ознакою літературного стандарту та виступає у якості нейтрального фону

3. СМ характеризується типологічно спільними рисами лексичного (стилістично знижені та соціально марковані елементи (лексичні соціолектизми, граматичного (інверсія, повтори, еліптичні конструкції, парцеляція, риторичні питання) та фонетичного рівнів (механізм оформлення реплік на сегментному та супрасегмегтному рівнях).

4. Найважливішим в оформленні молодіжного мовлення є параметр емотивності, що використовується при реалізації прагматичної функції комунікації.

Перспективи подальших розвідок ми вбачаємо в поглибленому вивченні низки актуальних питань: вивчення функціонування системи СМ з урахуванням рольових відносин між учасниками комунікативного акту, вивчення мовлення молоді з урахуванням таких соціолінгвістичних параметрів, як освіта, місце народження та проживання, приналежність до малих груп та інші.



Література

1. Беликов В. И., Крысин Л. П. Социолингвистика. М.: РГГУ, 2001. 439 с.

2. Боднар Р. В. Соціолект підлітків як субкультура сучасного лінгвосоціуму (на матеріалі англійської мови 90-х років ХХ - початку ХХІ століття): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спеціальність 10.02.04 «Германські мови». Київ, 2007. 20 с.

3. Бондаренко К. Л. Лінгвокультурні особливості українського та англійського сленгу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.17 «Порівняльне-історичне та типологічне мовознавство». Донецький національний університет. Донецьк, 2007. 19 с.

4. Грабовий П. М. Когнітивні параметри українського молодіжного сленгу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова». Київ, 2010. 20 с.

5. Исаев Д. В. Социолингвистическая мотивация как определяющий фактор развития национального варианта (на примере Канады). Перспективные научные исследования в языкознании: [колл. монографія]. М.: Наука, 2012. C. 31-52.

6. Копытина Н. Н. Социолектные особенности французской молодежной речи: дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук: спеціальность 10.02.05 «Романские языки». Белгород, 2006. 163 с.

7. Коровушкин В. П. Теоретические основы контрастивной социолектологии: [монография]. Череповец: ГОУ ВПО ЧГУ, 2009. 246 с.

8. Мартос С. А. Молодіжний сленг у мовленнєвій структурі м. Херсона: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спеціальність 10.02.01 «Українська мова». Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. Луганськ, 2006. 21 с.

9. Мележик К. О. Соціолінгвістична варіативність дискурсу англійського «реального» телебачення (на матеріалі реаліті шоу «Великий Брат»): автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук: спеціальність 10.02.04 «Германські мови». Донецьк: ДНУ, 2010. 21 с.

10. Петренко А. Д. Социальная стратификация языка и проблемы социофонетической вариативности. Культура народов Причерноморья. 2001. № 19. С. 44-51.

11. Поздняков О.В. Номінативні процеси в сучасному німецькому молодіжному слензі (системно-квантитативне дослідження словників і періодичних видань): автореф. дис.. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спеціальність 10.02.04 «Германські мови». Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. Одеса: ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2010. 20 с.

12. Польская Д. М. Язык молодёжи в словаре и тексте (на материале немецкой молодёжной литературы и прессы): автореф. дис. на соискание учен. степ. канд. филол. наук: специальность 10.02.04 «Германские языки». Смоленск, 2013. 22 с.

13. Россихина М. Ю. Молодежный жаргон в русской и немецкой лексикографии XIX-XXI вв.: автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. филол. наук: спец. 10.02.01, 10.02.19 «Русский язык». Брянск, 2009. 20 с.

14. Хомяков В. А. Некоторые типологические особенности нестандартной лексики английского, французского и русского языков. Вопросы языкознания. 1992. № 3. С. 94-101.

15. Христенко О. С. Німецький молодіжний сленг: лінгвокогнітивний та соціолінгвістичний аспекти): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спеціальність 10.02.04 «Германські мови». Київ, 2009. 18 с.

16. Bell R. T. Sociolinguistics: Goals, Approaches and Problems. London: Batsford, 1976. 324 р.

17. Gumperz J. J. Language in Social Groups. Stanford University Press, 1971. 350 p.

18. Labov W. Sociolinguistic Patterns. Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 1972. 347 р.

19. Partridge E. Slang To-day and Yesterday. London: Routledge & Kegan Paul Ltd., 1970. 380 р.

References

1. Belikov V. I., Krisin L. P. Sotsiolingvistika [Sociolinguistics]. M.: RGGU, 2001. 439 s.

2. Bodnar R. V. Sotsblekt ^dl^v yak subkultura suchasnogo Nngvosotswmu (na materiaN angNisko'! movi 90-kh rotov KhKh - pochatku KhKhl stolittya) [The sociolect of teenagers as a subculture of modern linguosocium (based on the material of the English language of the 90s of the 20th - beginning of the 21st century)]: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya kand. filol. nauk: spetsialnist 10.02.04 «Germanski movi». Kii'v, 2007. 20 s.

3. Bondarenko K. L. Lingvokulturni osoblivosti ukrarnskogo ta angliiskogo slengu [Linguistic and cultural features of Ukrainian and English slang]: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya kand. filol. nauk: spets. 10.02.17 «Porivnyalne-istorichne ta tipologichne movoznavstvo». Donetskii natsionalnii universitet. Donetsk, 2007. 19 s.

4. Grabovii P. M. Kognitivni parametri ukrarnskogo molodizhnogo slengu [Cognitive parameters of Ukrainian youth slang]: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya kand. filol. nauk: spets. 10.02.01 «Ukrarnska mova». Kii'v, 2010. 20 s.

5. Isaev D. V. Sotsiolingvisticheskaya motivatsiya kak opredelyayushchii faktor razvitiya natsionalnogo varianta (na primere Kanadi) [Sociolinguistic motivation as a determining factor for the development of a national variant (on the example of Canada)]. Perspektivnie nauchnie issledovaniya v yazikoznanii: [koll. Monografiya]. M.: Nauka, 2012. C. 31-52.

6. Kopitina N. N. Sotsiolektnie osobennosti frantsuzskoi molodezhnoi rechi [Sociolect features of French youth speech]: dis. na soisk. uchen. step. kand. filol. nauk: spetsialnost 10.02.05 «Romanskie yaziki». Belgorod, 2006. 163 c.

7. Korovushkin V. P. Teoreticheskie osnovi kontrastivnoi sotsiolektologii: [Theoretical foundations of contrastive sociolectology]: [monografiya]. Cherepovets: GOU VPO ChGU, 2009. 246 s.

8. Martos S. A. Molodizhnii sleng u movlennєvii strukturi m. Khersona [Youth slang in the speech structure of the city of Kherson]: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya kand. filol. nauk: spetsialnist 10.02.01 «Ukrarnska mova». Luganskii natsionalnii pedagogichnii universitet imeni Tarasa Shevchenka. Lugansk, 2006. 21 s.

9. Melezhik K. O. Sotsiolingvistichna variativnist diskursu angliiskogo «realnogo» telebachennya (na materiali realiti shou «Velikii Brat») [Sociolinguistic variability of the discourse of English «reality» television (based on the reality show «Big Brother»)]: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stup. kand. filol. nauk: spetsialnist 10.02.04 «Germanski movi». Donetsk: DNU, 2010. 21 s.

10. Petrenko A. D. Sotsialnaya stratifikatsiya yazika i problemi sotsiofoneticheskoi variativnosti [Social stratification of language and problems of sociophonetic variability]. Kultura narodov Prichernomorya. 2001. № 19. S. 44-51.

11. Pozdnyakov O. V. Nominativni protsesi v suchasnomu nimetskomu molodizhnomu slenzi (sistemno-kvantitativne doslidzhennya slovnikiv і periodichnikh vidan) [Nominative processes in modern German youth slang (system-quantitative study of dictionaries and periodicals)]: avtoref. dis.. na zdobuttya nauk. stupenya kand. filol. nauk: spetsialnist 10.02.04 «Germanski movi». Odes. nats. un-t im. І. І. Mechnikova. Odesa: ONU im. І. І. Mechnikova, 2010. 20 s.

12. Polskaya D. M. Yazik molodyozhi v slovare i tekste (na materiale nemetskoi molodyozhnoi literaturi i pressi): avtoref. dis. na soiskanie uchen. step. kand. filol. nauk: spetsialnost 10.02.04 «Germanskie yaziki». Smolensk, 2013. 22 s.

13. Rossikhina M. Yu. Molodezhnii zhargon v russkoi i nemetskoi leksikografii XIX-XXI vv. [Youth language in the dictionary and text (based on the material of German youth literature and press)]: avtoref. dis. na soisk. uch. step. kand. filol. nauk: spets. 10.02.01, 10.02.19 «Russkii yazik». Bryansk, 2009. 20 s.

14. Khomyakov V. A. Nekotorie tipologicheskie osobennosti nestandartnoi leksiki angliiskogo, frantsuzskogo i russkogo yazikov [Youth jargon in Russian and German lexicography of the 19th-21st centuries]. Voprosi yazikoznaniya. 1992. № 3. S. 94-101.

15. Khristenko O. S. Nimetskii molodizhnii sleng: lingvokognitivnii ta sotsiolingvistichnii aspekti) [German youth slang: linguocognitive and sociolinguistic aspects]: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya kand. filol. nauk: spetsialnist 10.02.04 «Germanski movi». Ki'i'v, 2009. 18 s.

16. Bell R. T. Sociolinguistics: Goals, Approaches and Problems. London: Batsford, 1976. 324 p.

17. Gumperz J. J. Language in Social Groups. Stanford University Press, 1971. 350 p.

18. Labov W. Sociolinguistic Patterns. Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 1972. 347 s.

19. Partridge E. Slang To-day and Yesterday. London: Routledge & Kegan Paul Ltd., 1970. 380 s.

Размещено на Allbest.ru