Лексико-стилістичні трансформації як інструмент ідеологічної адаптації перекладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра міжкультурної комунікації та іноземної мови

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Лексико-стилістичні трансформації як інструмент ідеологічної адаптації перекладу

Саліонович Людмила Миколаївна,

кандидат філологічних наук, доцент

Рубцова Вікторія Вікторівна,

кандидат філологічних наук, доцент

Анотація

У статті представлено компаративний аналіз оригіналу роману Теодора Драйзера «Фінансист» та його перекладу російською мовою на предмет виявлення та застосування лексичних і стилістичних трансформацій, в результаті яких текст набуває ознак ідеологізації, притаманної радянському дискурсу. Даний роман та його переклад були обрані для дослідження з огляду на те, що саме текст перекладу є яскравим прикладом того, як майстерність перекладача слугує панівній ідеології, її настановам, і в результаті читачеві потрапляє зовсім інший твір, адаптований до реалій і потреб радянських часів. Оскільки культура відіграє консолідуючу роль у суспільстві, українське трансформаційне суспільство потребує аналізу негативних наслідків, спричинених впливом комуністичної ідеології на вітчизняну культуру і її розвиток, а література є невід'ємною частиною культури, що й зумовлює актуальність даної студії. Метою даного дослідження є визначення найбільш уживаних лексичних та стилістичних засобів, за допомогою яких текст перекладу стає адаптованим до панівної ідеології і співзвучним радянському дискурсу. В результаті компаративного аналізу було виокремлено низку ідеологем, якими активно оперував перекладач з метою ідеологічної реконструкції твору. Зазначено, що з тією ж метою перекладач маніпулює зміною частотності використання лексичних одиниць порівняно з оригіналом. Також інструментами ідеологічної адаптації тексту перекладу визначені зниження функціонального регістру слова, використання дієслів з широкою семантикою та десемантизованих іменників, лексична трансформація додавання з метою підсилення ступеня виявлення емоцій тощо. Отже, доведено, що окремі лексичні і стилістичні трансформації під час перекладу змінюють текст оригіналу настільки, що він стає окремим, адаптованим до певної ідеології твором і втрачає всю цінність, яку несе оригінал. Дана стратегія перекладу неприпустима у демократичному суспільстві, і перекладач, обираючи зазначені трансформації, має послуговуватися ними обережно, не на шкоду оригіналові, тому у перспективі досліджень - подальша аналітична робота зазначеного напряму.

Ключові слова: ідеологема, термінологічний еквівалент, функціональний регістр, контекстуальна заміна, ідеологізація, адаптація.

Salionovych Liudmyla Mykolayivna PhD in Philology, Associate Professor of the Department of Cross-cultural Communication and Foreign Languages, National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv

Rubtsova Viktoriya Viktorivna Associate Professor of the Department of Cross-cultural Communication and Foreign Languages, National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv

Lexico-stylistic transformations as a tool of ideological adaptation of translation

Abstract

The article presents a comparative analysis of the original novel by Theodore Dreiser "The Financier" and its translation into Russian for the purpose of identifying and applying lexical and stylistic transformations, as a result of which the text acquires signs of ideologization inherent in Soviet discourse. This novel and its translation were chosen for research considering that the translated text itself is a vivid example of how the skill of the translator serves the prevailing ideology, its instructions, and as a result, the reader gets a completely different work, adapted to the realities and needs of Soviet times. Since culture plays a consolidating role in a society, the Ukrainian transformational society needs an analysis of the negative consequences caused by the influence of communist ideology on national culture and its development, and literature is an integral part of culture, which determines the relevance of this study. The purpose of this study is to determine the most used lexical and stylistic means, with the help of which the translated text becomes adapted to the prevailing ideology and consonant with the Soviet discourse. As a result of the comparative analysis, a number of ideologemes actively used by the translator for the purpose of ideological reconstruction of the work have been singled out. It is outlined that for the same purpose, the translator manipulates the change in the frequency of use of lexical units compared to the original. Also, the tools of ideological adaptation of the translated text are defined as the reduction of the functional register of the word, the use of verbs with broad semantics and de- semanticized nouns, the lexical transformation of addition in order to increase the degree of emotion detection, etc. So, it has been proved that certain lexical and stylistic transformations in translation change the original text to such extent that it becomes a separate work adapted to a certain ideology and loses all the value that the original carries. This translation strategy is inadmissible in a democratic society, and the translator, choosing these transformations, should use them carefully, not to the detriment of the original, therefore, in the perspective of research, further analytical work in this direction is needed.

Keywords: ideologeme, terminological equivalent, functional register, contextual substitution, ideologization, adaptation.

Вступ

Постановка проблеми. Переклад будь-якого твору світової літератури - процес складний і тривалий, оскільки має враховувати безліч чинників, необхідних для найбільш точної передачі оригіналу. А якщо йдеться про ідеологічно адаптивний переклад, коли перед перекладачем постає завдання не просто відтворити оригінал на належному рівні, а й дотримуватися певних канонів, тобто використати всю перекладацьку майстерність, щоб переклад відповідав певним ідеологічним настановам, яких в оригіналі твору може і не бути - задача не з легких, і потребує використання певних стилістичних трансформацій заради досягнення мети. В результаті текст набуває нової конотації, певного ідеологічного забарвлення, не притаманного оригіналу, а іноді навіть сприймається як абсолютно інший твір. Такого роду переклади характерні для вибраних творів світової літератури, які перекладалися за радянських часів, і обрані ці твори були для того, щоб підкреслити, що не лише радянське суспільство поділяє ідеологію власної держави, а є й письменники в усьому світі, що не погоджуються з капіталістичним ладом і прагнуть змін у своїх країнах на кшталт державного ладу у СРСР. Тому не дивно, що письменникам з країни - ворога номер один у радянські часи - США, приділялася особлива увага, зокрема тим, хто хоч якимось чином піддавав критиці американський державний устрій. Так і потрапив до обраних авторів американський письменник Теодор Драйзер, а його роман «Фінансист» взагалі став культовим для розвінчання капіталізму та нищівної критики «гнилого Заходу». Тим, хто знайомий з оригіналом тексту [1] і перекладом російською [2], стає цілком зрозуміло, що ці два тексти сприймаються як два абсолютно різні твори. І, здавалося б, не на часі розглядати заідеологізовані переклади, ще й російською мовою, але всі ті події, які наразі відбуваються на території України, неспровокована російська агресія, змушують замислитися зокрема над тим, яким чином радянська ідеологія була імплементована в усі сфери життя, а література у ті часи мала неабияке значення, і як дана ідеологія змушувала літературу стати частиною пропагандистської машини, що, до речі, зараз має продовження на теренах рф. Отже, інструментарій ідеологічної адаптації культових творів має стати предметом наукового дослідження з метою запобігання ідеологізації текстів, що може стати у нагоді наступним поколінням перекладачів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На думку С. Магери, ідеологія чинить тиск на людину, чим деформує її культуротворчу функцію. Під впливом ідеологізації суспільні відносини, взаємодія культури і людини має деформований характер. Культура є потужним чинником суспільної консолідації, але реалізація її інтегруючої ролі має свою національну та цивілізаційну специфіку. Щодо консолідуючої ролі культури в українському трансформаційному суспільстві, варто розкрити основні напрями та проблеми її реалізації у пострадянський період, а також проаналізувати ті негативні наслідки, що спричинив вплив комуністичної ідеології на розвиток вітчизняної культури [3]. Отже, ідеологізація перекладу і є одним із зазначених негативних наслідків, що і зумовлює актуальність даного дослідження.

Роман Теодора Драйзера «Фінансист», як і інші твори письменника, продовжують перебувати у центрі уваги вітчизняних дослідників. Так, О. Бодик проводить художньо-психологічний аналіз моделі особистості Френка Каупервуда, головного героя «Трилогії бажання» Т. Драйзера, фінансового генія як складової американської системи [4].

Роль і місце реалій у перекладознавстві, зокрема збереження національно-історичного колориту у перекладі художніх текстів, досліджує К. Подорожна [5].

Н. Романенко докладно аналізує еволюцію перекладів творів Е. Хемінгуея українською мовою як форму рецепції творчості письменника національною літературою, тобто простежує динаміку процесу перекладу в контексті суспільно-історичного розвитку України [6], і чий досвід актуальний для даного дослідження.

Н. Пушик зазначає, що переклад художнього тексту, як і будь- який вид перекладу, має свої особливості і вимагає багато знань та праці. Він вирізняється своєю особливістю, містить велику кількість різних мовних засобів з усіма стилістичними особливостями, сенсом та іншими деталями. Крім того, деякі перекладачі стверджують, що переклад повинен відображати стиль оригіналу, а інші зазначають, що переклад повинен передавати стиль перекладача. З огляду на це дослідниця формує основні вимоги до перекладу художньої літератури, зазначає часті проблеми, які трапляються при перекладі художніх творів, підкреслюючи, що справжнє досягнення будь-якого перекладача полягає в тому, щоб залишатися невидимим в очах цільового одержувача, який сприймає отриманий текст як нову конструкцію, а не як продукт, який зазнав процесу трансформації [7], що, власне, яскраво демонструє переклад роману «Фінансист» Т. Драйзера російською мовою.

Мета статті полягає у тому, щоб визначити, які саме стилістичні засоби є найбільш вживаними для ідеологізації літературного перекладу, в результаті чого літературний твір набуває контексту, співзвучного ідеології держави, на офіційну мову якої він перекладений.

Виклад основного матеріалу

лексичний стилістичний ідеологізація переклад

Як зазначено вище, переклад, як і література в цілому, розглядаються в тоталітарному суспільстві як засіб ідеологічного впливу, як своєрідна зброя, інструмент формування «правильного» світогляду людини, що має призводити до непомітної повзучої ідеологізації свідомості. Тому звичайні перекладацькі стратегії такі, як контекстуальні заміни, вилучення, додавання, перетворюються на інструменти ідеологічної адаптації та вмотивованої інтерпретації, що призводить до викривлення та перекручення змісту оригіналу на рівні слова, словосполучення або речення. Перекладач намагається підігнати зміст оригінального твору до версії, прийнятної для радянського дискурсу, результатом чого є перекладацька ідеологічно вмотивована асиметрія та спотворення морально-етичного контексту оригіналу.

У роботі Н. Рудницької зазначені наступні засоби стилістичної адаптації американської прози до радянських реалій:

1) підсилення ступеня виявлення емоції;

2) підсилення оцінності;

3) зміна функціонального регістру слова;

4) зміна локальних, темпоральних або соціальних характеристик слова;

5) зміна частотності використання слова в оригіналі;

6) потурання очікуванням читача [8, с. 50].

Можна стверджувати, що не лише зміна частотності використання слова в оригіналі, а й використання широкого синонімічного ряду може бути засобом стилістичного підсилення у перекладі, що і спробуємо довести далі, як і, власне, визначити, які з засобів стилістичної адаптації перекладених текстів слугують саме ідеологізації.

Аналіз тексту роману «Фінансист» показує, що автор перекладу активно оперує рядом надзвичайно поширених радянських ідеологем, включення яких у тканину перекладу має на меті здійснення ідеологічної реконструкції та адаптації під радянський дискурс. Читач може спостерігати масове застосування низки яскравих елементів системи ідеологем та штампів, наявність яких і визначає властивості тоталітарної мови загалом. Розглянемо особливості застосованих автором контекстуальних замін, викликаних необхідністю ідеологічної інтерпретації тексту та способи вбудови у текст деяких із них.

Наживать(ся), нажива. Ця ідеологема має явно виражену негативну конотацію. Словники однозначно тлумачать ці поняття у негативному ключі: дієслово як «збагачуватися легким нетрудовим шляхом, отримувати прибуток, багатіти», а іменник як «нечесно отриманий прибуток». За задумом перекладача, вона повинна повідомляти читачеві ідею про аморальність капіталістичного світоустрою. Цікаво, що дана ідеологема присутня в перекладі не тільки нейтрального словосполучення make money, а й інших значень у авторському тексті, наприклад help himself, for profit, тобто відбувається зміна частотності використання слова в оригіналі:

He believed sincerely that vast fortunes were to be made out of railroads... - Каупервуд твердо верил, что на железных дорогах можно нажить большое богатство...

... in order to frighten off the outsiders who might have heard and begun to buy the old certificates for profit. -... чтобы отпугнуть тех, кто, прослышав о такой комбинации, вздумал бы, в целях наживы, скупать старые обязательства.

... but from the very first young Cowperwood knew how to make money. -... но Фрэнк уже с юных лет умел наживать деньги.

Yet in time he also asked himself, who was it who made the real money--the stock-brokers? - По прошествии некоторого времени он уже стал задаваться вопросом: кто же, собственно, больше всего на этом наживается? Маклеры?

All were certain to make money through Cowperwood - he and Stener, especially. - Все они немало наживутся благодаря Каупервуду, и прежде всего сам Стробик и Стинер.

... they might make it impossible for him to continue politically in a position where he could help himself just the same. -...они лишат его возможности продолжать политическую деятельность, благодаря которой он только и мог наживаться.

Делец. Досить часто уживана у перекладі ідеологема, причому у мові оригіналу їй відповідає широкий спектр слів із подібним значенням: associates, individual, men, bosses. Знов спостерігаємо зміну частотності використання слова в оригіналі. Чому ж перекладач так завзято обирає саме це слово як перекладацький еквівалент? Для відповіді на це питання варто проаналізувати значення слова делец у тлумачних словниках, а також звернутися до мови радянської епохи і простежити, як це слово конотувалося у той час: людина, яка успішно, іноді не соромлячись у засобах, веде справи, що допускає таємні протизаконні засоби для досягнення цілі. Простежимо, яке значення дана ідеологема мала у радянській дійсності, як таке слово сприймалося пересічним громадянином СРСР, на побутовому рівні. Ділок в очах будівельника суспільства, що характеризується відсутністю приватної власності, - це людина, яка займається підозрілими махінаціями, спритна, хитра, вміла, думає тільки про власну вигоду, не зупиняється перед шахрайством, нехтує моральними, людськими поняттями та критеріями заради власних інтересів. Варто зазначити, що прагнення до вигоди, матеріального благополуччя, підприємництва, вміння та бажання робити справи, домагатися особистого фінансового, комерційного успіху розглядалися як ознаки дрібновласницького індивідуалізму та егоїзму, що суперечать моралі радянської безкорисливості, самовідданості, патріотизму та колективізму, а сама подібна діяльність сприймалася як неминуче шахрайська, пов'язана з обманом радянських людей та привласненням громадської та державної власності. Можна також простежити синонімічний ряд, який надасть слову делец додаткові відтінки: «проныра, прощелыга, ловкач, прохиндей, мошенник, жулик, пройдоха, прохвост, махинатор». Таким чином, стає зрозумілим, чому це слово фігурує в тексті перекладу досить часто: перед перекладачем стояло завдання максимально принизити чужу для СРСР суспільну систему. Беручи до уваги неприязний та несхвальний характер слова, широко застосовуючи оціночні лексеми з яскраво вираженою негативною конотацією, перекладач вміло маніпулює емоціями радянського читача, наприклад: He told the governor and some other of his associates about him. - Он рассказал о молодом финансисте губернатору и некоторым знакомым дельцам.

... he was known as a most reliable and trustworthy individual. -... он повсюду слыл человеком если и не блестящего ума, то в высшей степени честным и добропорядочным дельцом.

He began to dream of a city-wide street-railway system controlled by a few men, or preferably himself alone. - В мечтах ему уже рисовалась целая сеть городских железных дорог, которую контролируют немногие дельцы, а еще лучше он один, Каупервуд.

The various local politicians and bosses - Mollenhauer, Butler, Simpson, and others - seeing the success of his efforts in this direction, speculated in city loan. Местные политические заправилы и дельцы - Молленхауэр, Батлер, Симпсон и прочие, - убедившись в его успехах, начали спекулировать городским займом.

... remaining a distinguished public figure. -... возможность сохранить свою репутацию крупнейшего дельца.

Заправилы. Ця ідеологема замінює собою нейтральні лексеми: others, men, politicians, officers, але на відміну від них має явно виражену негативну конотацію. Використовується прийом контекстуальної заміни. У перекладі спостерігається зміна оцінного компонента значення, зниження функціонального регістру від нейтрального до розмовного, і навіть простомовно-фамільярного. Підбором такого контекстуального еквівалента перекладач має на меті дискредитацію суспільних інститутів, у даному випадку фінансових (банки) та муніципальних установ, які вели в тому числі й діяльність, пов'язану з позиками під відсотки, яка в рамках ідеологічних стереотипів та пропагандистських штампів того часу була лихварською, уявлялася злочинною і характеризувала суспільний устрій, що описується в романі, як повністю пронизаний мотивами наживи та обману. Отже, можна зробити висновок, що ряд синонімічних лексичних одиниць у подібних контекстах під час перекладу піддаються лексичній трансформації зі зміною нейтральної конотації на розмовну і простомовну, у чому вбачаємо задум перекладача, що полягає у навмисному зниженні значущості та спрощенні описуваних подій та характерів. Перекладач нав'язує читачеві своє бачення подій роману, в його трактуванні передбачається, що містом управляють не ті, хто гідний цього через свою освіту, людські якості або релевантний досвід, а ті, хто через різні причини і неявними засобами зійшов на політичний олімп і може безкарно впливати на процеси в суспільстві та наживатися на фінансових схемах не завжди законними способами, тому читач, вихований на радянській пропаганді рівності можливостей для кожного члена радянського суспільства зайняти позицію у суспільстві відповідно до своїх здібностей та особистих та професійних здобутків, повинен відчути несправедливість суспільного ладу та розцінити її як неодмінний атрибут капіталістичних відносин. Мета перекладача цього разу - недвозначність оцінки подій та характеристик персонажів, недопущення вільної читацької інтерпретації ідеологічного навантаження тексту. Все це в скарбничку методів ідеологічного протистояння двох полярних систем, наприклад:

Steemberger, so his father said, was close to Nicholas Biddle, Lardner, and others of the United States Bank, or at least friendly with them... - Стимберджер, по словам отца, был связан с Николасом Бидлом, Ларднером и другими заправилами Банка Соединенных Штатов и даже очень дружен кое с кем из них.

He read in the papers of gatherings of men whom he knew personally or by reputation, ”to consider the best way to aid the nation or the State”; but he was not included. - В газетах он читал о заседаниях, на которых финансовые заправилы, знакомые ему лично или только по имени, «обсуждали наиболее целесообразные мероприятия по оказанию помощи стране или штату». Фрэнка они не приглашали.

He met them in the back rooms of saloons, on Sundays and Saturdays at political picnics, at election councils and conferences... - Он встречался с ними в задних комнатках пивных, на пикниках, устраиваемых заправилами города в субботние и воскресные дни, на предвыборных совещаниях и заседаниях...

... Cowperwood, after some private negotiations in which he met the officers of Drexel & Co., was paid his twenty thousand dollars and turned his share of the award over to them. - После секретных переговоров с заправилами фирмы «Дрексель и К°» Каупервуд получил от них двадцать тысяч долларов и передал им свое право на участие в этом деле.

He sent his father's bank certain accounts which it otherwise could not have secured. - Фрэнк снабжал заправил банка сведениями, которых без него они не могли бы добыть.

The various local politicians and bosses - Mollenhauer, Butler, Simpson, and others - seeing the success of his efforts in this direction, speculated in city loan. - Местные политические заправилы и дельцы -

Молленхауэр, Батлер, Симпсон и прочие, - убедившись в его успехах, начали спекулировать городским займом.

The politicians did not realize what a bonanza he was making of it all for himself, because they were as yet unaware of the subtlety of his mind. - Политические заправилы города не имели даже представления, каким золотым дном стало для Каупервуда это предприятие, ибо не подозревали всей изощренности его ума.

The larger politicians were always using the treasury, and he was thinking now, only, of his own attitude in regard to the use of this money. - Политические заправилы всегда черпали из городской казны, и Каупервуд сейчас думал лишь о том, как он должен вести себя в этом деле.

Використання автором великої кількості дієслів з широкою семантикою та десемантизованих іменників може розглядатися як перекладацький інструмент, що дає перекладачеві можливість широко застосувати техніку «оживляжу», що відкриває безмежні психолінгвістичні перспективи для ідеологічно мотивованого перекладу та цільової адаптації тексту.

Cowperwood thought it rather shabby work at first, but many men were rapidly getting rich and no one seemed to care. The newspapers were always talking about civic patriotism and pride but never a word about these things. - Вначале такая «деятельность» внушала Каупервуду брезгливое чувство, но многие разбогатели на его глазах, и никого это, по- видимому, не тревожило. Газеты вечно трубили о гражданском долге и патриотической гордости, но о подобных махинациях не упоминали ни словом.

Слово «махінація», використане як контекстуальна заміна десемантизованого іменника thing, недвозначно тлумачиться як «несумлінний спосіб досягнення мети; нечесна таємна витівка, шахрайські дії, хитра дрібна інтрига», і очікувано однозначно трактується перекладачем як слово, що відображає системні негативні явища, характерні, як випливає з прикладу, здебільшого для капіталістичного суспільного устрою. Щодо саме цього перекладу, треба визнати, що контекстуальна заміна, застосована перекладачем, дуже органічно вписується в контекст і може розцінюватися еквівалентною. Але на відміну від оригінального тексту вона має суттєве негативне навантаження. Враховуючи той факт, що в умовах соціалістичної ідеологічної дійсності у людей, вихованих на основі морально-етичного кодексу «будівельників комунізму» і вважаючих себе його носіями, було сформовано різко негативне ставлення до всіх видів недобросовісної поведінки, корупції та обману як на побутовому, так і на суспільному рівні, застосоване перекладачем слово має створити у читача цілком негативне враження про сумнівну діяльність політико-фінансових угруповань Філадельфії, натякнути на її протизаконність, та взагалі дати негативну характеристику суспільним процесам у рамках американської дійсності. В даному випадку перекладач недвозначно потурає очікуванням читачів.

Маємо в тексті ще декілька красномовних прикладів маніпулювання читацькими емоціями щодо описуваних подій та характерів.

It (mob) was about the slaves. - Страсти разгорелись из-за рабов.

Для перекладу дієслова з широкою семантикою to be перекладач обирає слова, що посилюють ефект від прочитаного, і таким чином створює динамічну картину масових хвилювань.

В наступному прикладі зусиллями перекладача нейтральне get richer перетворюється на іронічно-глузливе «не прочь приумножить свое состояние». Спостерігається посилення стилістичних ознак оригіналу в процесі перекладу, а саме зміни функціонального регістру слова, наприклад:

Semple talked to him pleasantly, because in the first place Frank was becoming financially significant, was suave and ingratiating, and in the next place he was anxious to get richer and somehow Frank represented progress to him in that line. - Мистер Сэмпл любезно беседовал с гостем, во- первых, потому, что молодой Каупервуд заметно выдвигался в финансовом мире, был учтив и вкрадчив, а во-вторых, потому, что мистер Сэмпл был не прочь приумножить свое состояние, а Фрэнк в его глазах олицетворял финансовый успех.

Для перекладу словосполучення з дієсловом широкої семантики to have перекладач використовує лексичну трансформацію додавання з метою підсилення ступеня виявлення емоції, напиклад:

He was liked in the financial district and he was sure that he had a successful future. - В финансовых кругах Фрэнка любили, будущее рисовалось ему в радужных красках.

None the less he was glad to have Stener speak of this, since street- railways were his hobby, and he was convinced that he would be a great master of them if he ever had an opportunity to control them. - Тем не менее он обрадовался, когда Стинер заговорил с ним, ибо финансирование конных железных дорог было его мечтой и он не сомневался, что, однажды прибрав их к рукам, в дальнейшем блестяще поведет это дело.

В наступному прикладі додавання слугує експлікації намірів героя, які за допомогою даної трансформації тлумачаться як непрозорі та ті, що мають приватновласницький характер, що для радянського читача буде мати вигляд грошолюбства або загребущості, що відверто засуджується режимом, та з цієї причини вважається цілком неприйнятним для суспільства. Тут автор перекладу явно потурає очікуванням читачів, наприклад:

He wanted to pick up such stock as he could in one organization and another, for he believed they all had a future, and most of all he wanted to get control of a line or two. - Он скупал акции всех конножелезнодорожных компаний, считая, что перед любой из них открываются прекрасные перспективы, но больше всего ему хотелось целиком заполучить в свои руки контроль над одной или двумя линиями.

Варто зазначити, що текст рясніє контекстуальними замінами, використання яких відображає дуже вільне трактування авторського тексту. Ця помітна асиметрія напевно має свої причини. Проаналізуємо декілька прикладів подібних замін.

This medium of exchange, gold, interested him intensely. - Золото - это средство обмена - страстно его привлекало.

Перекладач навмисно використовує контекстуальну заміну з сильною емоційною складовою, щоб наголосити на пристрасті до наживи, яка, з його точки зору та з позицій панівної ідеології, є іманентно властивою капіталістичному ладу. Золото у цьому контексті виступає збірним образом усього матеріального, що має пріоритет над усім людським. Ставлення до золота виражено прислівником «пристрасно», яке у відповідності до своєї семантики первісно мало б використовуватись для опису людських душевних станів. Тобто відбувається олюднення металу, що за задумом перекладача має негативно характеризувати суспільство, в якому людське поступається матеріальному, в якому справжні сильні та глибокі почуття можна відчувати до шматка холодного металу.

Наступний приклад ілюструє контекстуальну заміну, засновану на смисловому розвитку. Використовуючи стійкий вираз «здобув собі недобру славу» замість стилістично нейтрального conspicuous (помітний), перекладач посилює емоційне враження від історії про нечистоплотну діяльність персонажа, що заробляє на перепродажі м'яса з відчутною шкодою для інших учасників ринку, хоча перепродаж може вважатися звичайним видом комерційної діяльності, яка існує в умовах ринку, що регулює відносини між його більш-менш таланистими учасниками:

He had managed to force the price of beef up to thirty cents a pound, causing all the retailers and consumers to rebel, and this was what made him so conspicuous. - Стимберджер умудрился взвинтить цены на мясо до тридцати центов за фунт, чем вызвал бурю негодования среди мелких торговцев и потребителей и стяжал себе недобрую славу.

Grund knew of this, and also of the fact that some of this debt, owing to the peculiar conditions of issue, was to be paid in full, while other portions were to be scaled down... - Гранд пронюхал об этом, равно как и о том, что часть долговых обязательств, в силу особых условий их выпуска, будет оплачена полностью, остальные же - со скидкой...

У цьому прикладі перекладач змінює функціональний регістр слова: нейтральне knew перетворюється на просторічне, розмовне і несхвальне пронюхати.

Ще один приклад, коли ідеологічно мотивована перекладацька вільність несе читачеві меседж, відмінний від авторського:

If they're going down in ordinary times someone is unloading, or they're rigging the market. - Обычно, если акции падают, значит, кто-то выбрасывает их на биржу или же на рынке общая депрессия.

Словосполучення rig the market має прямий термінологічний еквівалент у галузі біржової лексики: штучно підвищувати чи

знижувати ціни на біржі. У Драйзера опис процесів, що відбуваються на біржі, ведеться в нейтральній діловій манері. Проте читачеві пропонується зовсім інший варіант, причому перекладацька «знахідка» - «загальна депресія» - створює важкий тужливий фон для оповідання, біржа уявляється читачеві місцем хаотичним, повним обману, депресивним.

Ілюстрацією неспіврозмірної контекстуальної заміни може бути наступний приклад:

How about wars and street fights and mobs? He had seen a mob once. It attacked the Public Ledger building as he was coming home from school. His father had explained why. It was about the slaves. - Взять хотя бы войны, уличные побоища, погромы. Погром Фрэнк видел однажды собственными глазами. Он возвращался из школы, когда толпа напала на редакцию газеты «Паблик леджер». Отец объяснил ему, что послужило тому причиной. Страсти разгорелись из-за рабов.

У англійській є еквівалентні відповідності слову «погром» massacre, devastation, destruction, pogrom, terror (against the Jews), але з-поміж них немає слова mob. Перекладач використовує метод доместикації, впроваджує обране ним як бажаний еквівалент слово «погром» у тканину перекладу і таким чином посилює враження від прочитаного, апелюючи до історичної пам'яті читачів. У тлумачних словниках «погром» визначається як «реакційно-шовіністичний виступ, що супроводжується вбивствами та пограбуванням майна», або «організований урядом, панівними класами реакційно-шовіністичний виступ, масове побиття натовпом якоїсь групи населення, що супроводжується вбивствами, руйнуванням і пограбуванням майна», а ілюструються статті у радянських тлумачних словниках так: «єврейські погроми в панській Польщі, у боярській Румунії, у фашистській Німеччині, вірменські погроми в султанській Туреччині», саме в такому контексті це поняття використовується радянською пропагандистською машиною, саме така картина має виникнути у свідомості читача. Сучасні словники розширюють значення до «зруйнування, спустошення, знищення, повний безлад; розгром (розм.)». Але необхідно розуміти, що в ті роки, коли виконувався переклад роману «Фінансист», у зв'язку з подіями в царській Росії та жахливими подіями часів другої світової війни, вузьке значення слова «погром» у свідомості суспільства пов'язувався саме з жахами війн та етнічних чисток. Знаходимо літературні ілюстрації слововживання: «Переказували [люди] одні іншим про якихось неспівних, чужих людей, що з'явилися недавно в містечку, про чорносотенних панків, які були б раді погромові» [9, с. 174); - «У Проскурові він набув широкої... слави, як організатор єврейського погрому...» [9, с. 272]. «Mob» же у Кембриджському тлумачному словнику визначається як “a large group of people that is often violent or not organized”, ні натяку на етнічні чистки чи провокаційні дії «панівних класів», контекст першоджерела також не передбачає таких історичних паралелей. Таким чином, ця контекстуальна заміна використана перекладачем навмисно і непропорційно з метою емоційного нагнітання ситуації та створення зловісного фону в оповіді.

Висновки

Компаративний аналіз роману Теодора Драйзера «Фінансист» та його перекладу дає підстави стверджувати, що залучення певних стилістичних засобів вплинуло на текст перекладу настільки, що складає враження абсолютно іншого твору. Власне ідеологізований текст перекладу в результаті досягає своєї мети, створюючи негативне враження про суспільні та економічні відносини того часу у США, в той час як оригінал - реалістичне відтворення подій і фактів, місцями навіть більш у публіцистичному, ніж у художньому стилі. Серед стилістичних засобів, що допомагають перекладачеві досягти мети - створити у читача враження, що відповідає домінуючій ідеології радянської доби, - переважають контекстуальні заміни, вилучення невідповідних ідеології і додавання їй відповідних лексичних одиниць. В результаті лексико-стилістичного аналізу тексту були виокремлені певні ідеологеми, підсилені зміною частотності використання лексичних одиниць в оригіналі, а саме: синонімічний ряд, заміщений однією ідеологемою, що сприяло ідеологічній реконструкції й адаптації тексту роману під радянський дискурс. Зниження функціонального регістру слова виявилося також ефективним засобом ідеологізації тексту. Широкі перспективи для трансформації тексту відкриває і використання дієслів з широкою семантикою та десемантизованих іменників, яскраві приклади чого також знаходимо у тексті перекладу роману «Фінансист». Ще одним інструментом ідеологізації, вживаним у тексті перекладу, можна зазначити лексичну трансформацію додавання з метою підсилення ступеня виявлення емоцій, оскільки власне оригінальний текст, як вже зазначалося, місцями має ознаки публіцистичного стилю, і перекладач в описі певних подій додає тієї контекстуальної емоційності тексту, яка сприяє вирішенню його завдання - створенню ідеологізованої копії оригінального тексту. Зазначені стилістичні засоби мають бути табу для професійного перекладача, покликаного максимально відтворити текст, а не зловживати мовою заради панівної ідеології. Тому майбутнім поколінням також варто знати, що навіть на рівні літературного перекладу простежується вплив ідеології радянських часів, що неприпустимо у демократичному світі. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у більш широкій, із залученням інших літературних джерел, аналітичний роботі зазначеного напряму.

Література

1. Dreiser, T. The Financier. Moscow, 1964. 522 p.

2. Драйзер Теодор. Финансист. Минск, 1987. 534 с.

3. Магера С.І. Ідеологізація культури як основа її деформації в тоталітарних суспільствах. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/26180

4. Бодик О.П. «Фінансовий геній» Френка Каупервуда як реалістична «модель успіху» в американській літературі кінця ХІХ початку ХХ сторіччя. Українські студії в європейському контексті. 2022. №5. С. 14-26.

5. Подорожна К. Роль і місце історичних реалій в перекладознавстві. Мова і культура. 2015. Вип. 18. Т. І (176). С. 492-496.

6. Романенко Н.В. Еволюція засвоєння спадщини Е. Хемінгуея через українські переклади як соціально детермінований процес. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2016. № 25. Т. 1. С. 129-132.

7. Пушик Н.В. Особливості перекладу художніх творів. URL: http://vestnik- philology.mgu.od.ua/archive/v54/Filologi54.pdf#page=208

8. Рудницька Н. Переклад як засіб формування радянського канону світової літератури: ідеологічний аспект. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2015. №3. С. 48-53.

9. Великий тлумачний словник сучасної української мови. URL: https://archive.org / details/velykyi sl ovnyk/mode/ 1up

References

1. Dreiser, T. (1964) The Financier. Moscow. 522 p.

2. Draizer, Teodor. (1987) Fynansyst [The Financier]. Mynsk, 1987. 534 s [in Russian].

3. Mahera, S.I. Ideolohizatsiia kultury yak osnova yii deformatsii v totalitarnykh suspilstvakh [The ideologization of culture as the basis of its deformation in totalitarian societies]. Retrieved from: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/26180 [in Ukrainian].

4. Bodyk O.P. (2022) «Finansovyi henii» Frenka Kaupervuda yak realistychna «model uspikhu» v amerykanskii literaturi kintsia XIX pochatku XX storichchia [“Financial genius” Frank Cowperwood as a realistic “model of success” in American literature of the end of the 19^th beginning of the 20^th ]. Ukrainski studii v yevropeiskomu konteksti. №5. S. 14-26 [in Ukrainian].

5. Podorozhna K. (2015) Rol i mistse istorychnykh realii v perekladoznavstvi [The role and place of historical realia in translation studies]. Mova i kultura. Vyp. 18. T. I (176). S. 492-496 [in Ukrainian].

6. Romanenko N.V. (2016) Evoliutsiia zasvoiennia spadshchyny E. Kheminhueia cherez ukrainski pereklady yak sotsialno determinovanyi protses [Ukrainian reception of E. Hemingway's creative works via their translations as a socially determined process]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. 2016. № 25. T. 1. S. 129-132 [in Ukrainian].

7. Pushyk N.V. (2022) Osoblyvosti perekladu khudozhnikh tvoriv [Features of translation of artistic works]. Retrieved from: http://vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/ v54/Filologi54.pdf#page=208 [in Ukrainian]

8. Rudnytska N. (2015) Pereklad yak zasib formuvannia radianskoho kanonu svitovoi literatury: ideolohichnyi aspekt [Soviet translation as a means of forming the world literature canon: ideological aspect]. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeniLesi Ukrainky. №3. S. 48-53 [in Ukrainian].

9. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [Large dictionary of the modern Ukrainian language]. Retrieved from: https://archive.org/details/_velykyislovnyk/ mode/1up [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru