Абревіація у сучасній німецькомовній віртуальній комунікації

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Кафедра германського, загального і порівняльного мовознавства

Абревіація у сучасній німецькомовній віртуальній комунікації

Кійко С.В., д. філол. н., професор

Лутанюк О.В., магістр

м. Чернівці

Анотація

Стаття присвячена дослідженню абревіатур і їх структурних типів в німецькій мові. Метою дослідження є комплексне вивчення прагматичного аспекту вживання абревіатур як феномена сучасної віртуальної комунікації. У статті вирішується низка завдань: визначити прагматичний статус абревіації у віртуальній комунікації, розробити класифікацію німецькомовних абревіатур з позиції теорії мовних актів, описати прагматичний потенціал вживання абревіації у німецькомовній віртуальній комунікації і розробити пілотний корпус абревіатур на матеріалі німецькомовного віртуального дискурсу.

У результаті аналізу 1161 абревіатури встановлено, що вони формуються в процесі віртуальної комунікації за допомогою синтаксичних, фонетичних і графічних засобів. Базою для утворення абревіатур, специфічних для віртуальної комунікації, є речення- висловлювання. Такі абревіатури у віртуальних німецькомовних текстах є згорнутим мікротекстом, що облігаторно включає послідовне, логічне, закріплене на рівні парадигми предикативне поєднання слів. Предикативний компонент представлений у німецькомовній абревіатурі у віртуальному дискурсі експліцитно (з дієслівною конструкцією) та імпліцитно (з опущенням дієслівної конструкції).

Варіативність намірів комунікантів, мета висловлювання і різноманітність німецьких абревіатур є основою для прагматичної класифікації абревіатур у віртуальній комунікації:директивні абревіатури (вираження прохання, наказу, ради або інструкції здійснення певної дії), асертивні абревіатури (прояв відповідальності відправника за повідомлення вчинити дію, побудовану на висновку адресата), декларативні абревіатури (вказівка на статус і повноваження відправника), експресивні абревіатури (вираження відправником психологічного стану, його відношення або оцінки наявного стану справ), комісивні абревіатури (прийняття відправником зобов'язання), квеситивні абревіатури (запит на отримання інформації).

Ключові слова: абревіація, директивні, асертивні, декларативні, експресивні, комісивні, квеситивні абревіатури, віртуальна комунікація, німецька мова.

Annotation

Abbreviation in modern German-speaking virtual communication

Kiyko S.V., Dr Philol., Professor; Lutaniuk O.V. Master's of the Department of Germanic, General and Comparative Linguistics, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University

The article is devoted to the study of abbreviations and their structural types in the German language. The aim of the study is to examine the pragmatic aspect of the use of abbreviations as a phenomenon of modern virtual communication. The article solves a number of tasks: to determine the pragmatic status of abbreviation in virtual communication, to develop a classification of German language abbreviations from the standpoint of speech act theory, to describe the pragmatic potential of abbreviation use in German-language virtual communication and to develop a pilot corpus of abbreviations based on the material of German-language virtual discourse.

The analysis of 1161 abbreviations revealed that abbreviations are formed in the process of virtual communication with the help of syntactic, phonetic and graphic means. The basis for the formation of abbreviations specific to virtual communication is a sentence-statement. Such abbreviations in virtual German-language texts are a collapsed microtext that obligatorily includes a consistent, logical, paradigm-fixed predicative combination of words. The predicative component is presented in the German-language abbreviation in virtual discourse explicitly (with the verb construction) and implicitly (with the omission of the verb construction).

The variability of communicators' intentions, the purpose of the statement and the diversity of German abbreviations are the basis for the pragmatic classification of abbreviations in virtual communication: directive abbreviations (expressing a request, order, advice or instruction to perform a certain action), assertive abbreviations (manifestation of the sender's responsibility for the message/affirmation to perform an action based on the addressee's conclusion), declarative abbreviations (indication of the sender's status and authority), expressive abbreviations (expression by the sender of the psychological state, his/her attitude or assessment of the current state of affairs), commission abbreviations (acceptance of an obligation by the sender), quesitive abbreviations (request for information).

Keywords: abbreviation, directive, assertive, declarative, expressive, commissive, quesitive abbreviations, virtual communication, German language.

Постановка проблеми

В сучасних умовах глобалізації культурні, економічні і політичні світи різних країн стають ближчими. Виникає дедалі більше нових лексичних одиниць, серед яких великий обсяг займають абревіатури - скорочені слова, які не лише полегшують процес комунікації, а й потребують розшифрування і пояснення. Поява великої кількості абревіатур пов'язана з процесом виникнення нових понять, які дають можливість найточніше відобразити певні ознаки зміни мовної картини світу. У словниковому складі будь-якої мови значне місце займають складні слова і словосполучення, вимова і написання яких займають певний час. У зв'язку з економією мовних зусиль (в усному мовленні), часу і місця (в писемному мовленні) виникає тенденція до скорочення складних слів за допомогою абревіації - усічення кінцевої, початкової, серединної, крайньої частини лексичної одиниці, що широко представлене в сучасній віртуальній комунікації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інтернаціоналізація веде до уніфікації понять у мовах різних народів, тому процес скорочення часто стає предметом лінгвістичних досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених [4; 5; 10; 11]. Поява все більшої кількості скорочень у різних сферах пояснює їх поглиблене дослідження в політичному дискурсі [6], засобах масової інформації [1], у повсякденному мовленні [12] та особливо в сучасному віртуальному просторі [3; 8; 9]. Автори зазначають, що розширення міжнародних зв'язків у галузі науково-технічного прогресу сприяють активному функціонуванню віртуального дискурсу - блогів, текстів соціальних мереж, месенджерів, характерною ознакою яких є наявність абревіатур. З огляду на це виникає необхідність виявити тенденції, які роблять процес абревіації стійким. Крім того, дослідженню діалогічного мовлення, на основі якого будується комунікація в соціальних мережах, присвячено багато робіт, проте особливості функціонування абревіатур у віртуальній сфері поки що мало вивчені з погляду лінгвістичної прагматики. Внаслідок цього зростає інтерес до цієї проблеми як пріоритетної у межах теорії мовленнєвих актів.

Об'єктом нашого дослідження є абревіація в німецькій мові, а також її структурні типи, наявні у сфері віртуальної комунікації. Предметом дослідження виступає прагматичний аспект, що характеризує вживання абревіатур у німецькій мові у віртуальній комунікації (економія мовних зусиль, експресивність мови, принцип кодування). Матеріалом дослідження слугували німецькомовні абревіатури, зібрані методом суцільної вибірки в соціальних мережах в Інтернеті з подальшим аналізом і зіставленням із зафіксованими абревіатурами в німецькій мові - "Das Worterbuch der Abkurzungen" [13], а також в онлайн-словниках. Загалом зібрано 1161 приклад абревіатур.

Метою дослідження є комплексне вивчення прагматичного аспекту вживання абревіації як феномена сучасної віртуальної комунікації на матеріалі німецької мови. Відповідно до поставленої мети вирішується низка завдань:

1) встановити структурні моделі утворення абревіатур в німецькій мові;

2) визначити прагматичний статус абревіації у віртуальній комунікації;

3) розробити класифікацію німецькомовних абревіатур, що вживаються у сучасній віртуальній комунікації, з позиції теорії мовних актів;

4) інтерпретувати прагматичний потенціал вживання абревіації в німецькій мові у сучасній віртуальній комунікації;

5) розробити пілотний корпусу абревіатур на матеріалі німецькомовного віртуального дискурсу.

Виклад основного матеріалу

З усіх видів соціальних мереж для нашого дослідження найбільш цікавий Twitter, оскільки саме ця мережа надає відкритий доступ до текстів німецькою мовою, що містить скорочені лексичні одиниці, виражені різними класами мовленнєвих актів. Twitter є водночас величезним корпусом, основну інформацію якого складають тексти, що належать до дискурсу віртуальної комунікації. У процесі дослідження ми зібрали 1161 абревіатуру, що найчастіше вживається у процесі віртуальної комунікації. Ми уклали лінгвістичний корпус абревіатур німецької мови, який включає в себе інформацію за такими основними пунктами: «Розшифрування абревіатури іноземною мовою», «Переклад абревіатури», «Мовленнєвий акт», «Категорія мовленнєвого акту абревіатури». Приклади вживання скорочених лексем у текстах віртуальної комунікації наведені в таблиці 1 (див. Табл. 1).

Таблиця 1

Витяг з корпусу німецьких абревіатур, які вживають у віртуальній комунікації

Процес розподілу скорочених лексичних одиниць за мовленнєвими актами у нашій роботі орієнтується на класифікації відомих вчених прагмалінгвістичної школи (Дж. Остін, Дж. Серль, Д. Вундерліх та ін.). Корпус абревіатур у межах теорії мовленнєвих актів включає у собі шість класів актів: комісиви, директиви, експресиви, декларативи, ассертиви і квеситиви. Кожен клас має категорії, що уточнюють призначення абревіатури. Для розуміння прагмалінгвістичної складової кожної абревіатури наведемо рисунок 1, який кількісно характеризує категорії, виокремлені нами на підставі класифікації Дж. Серля у процесі створення лінгвістичного корпусу (див Рис. 1):

Рис. 1. Кількісний розподіл німецьких абревіатур згідно мовленнєвих актів

німецькомовний абревіатура віртуальний комунікація

Як видно з рисунка 1, крім основних п'яти класів, виокремлених американським філософом, виявлено ще одну категорію - квеситив. Згідно з французьким психологом П. Жане, пам'ять - це відстрочене мовлення. Цей феномен дуже цікавий, оскільки ця група стосується прямого зв'язку лінгвістики і психології, вказуючи на міждисциплінарну складову процесу скорочення лексичних одиниць [2].

Зупинимося детальніше на співвідношенні абревіатур з типами іллокутивних актів: абревіатури-директиви, абревіатури-експресиви, абревіатури-асертиви, абревіатури-комісиви, абревіатури-квеситиви та абревіатури-декларативи (див. Табл. 2).

Таблиця 2

Процентне співвідношення абревіатур та їх ілокуцій

Директивні абревіатури - це висловлювання, які спонукають реципієнта відобразити певну дію: заклики і вимоги, дозволи і накази, прохання, зауваження і вказівки, поради й інструкції, розпорядження, відмовки і благання, попередження, а також встановлення норм [14]. У зв'язку з дослідженням скорочених лексичних одиниць необхідно відзначити важливу роль директивів, «визначальна іллокутивна спрямованість яких полягає в намірі мовця домогтися того, щоб слухач здійснив яку-небудь дію» [7]. У віртуальній комунікації за допомогою директивних абревіатур виражається відправником необхідність виконання певної дії з боку адресата, як-от: lug - Lass' uns gehen (давай підемо). Аналіз скорочених директивних конструкцій в німецькій мові дозволив розділити лексеми відповідно до виконуваних директивних комунікативних функцій на три основні підкласи:реквестиви, превентиви і регулятиви.

Реквестивні абревіатури (8 прикладів, 7%) представлені перформативними дієсловами, що виражають заборону або прохання: «запит», «прохання», «вимога / погрожування», «розпорядження», «благання». Ці мовленнєві акти засновані не тільки на владі чи соціальному статусі, а й на наявності в адресанта серйозної мотивації для спонукання до дії, як-от: Ga - Grufi an (група «прохання»).

Превентивні абревіатури (23 приклади, 21%) вводяться перформативними дієсловами, що виконують функцію поради, підказки, пропозиції або більш правильного вирішення питання: «порада», «рекомендація», «пропозиція», «попередження», «натяк», «зауваження», «запрошення». Це мовленнєві акти, спрямовані на запобігання чи випередження дій з позиції адресата. У німецьких скорочених лексемах не виявилося підкласу «порада», що зумовлене заміною німецьких абревіатур англійськими аналогами внаслідок того, що англійська мова виступає як мова програмування, де часто вживаються директиви. Превентивна скорочена лексична одиниця «натяк» представлена абревіатурами (нерідко в непрямій формі): Gngn - Geht nicht /gibt's nicht (натяк на неможливість здійснення дії).

Регулятивні абревіатури (78 прикладів, 72 %) - це скорочені одиниці із позитивною оцінкою реципієнта. Оціночний вислів виражає комунікативну мету спонукання до дії, рекомендації, а також засудження. З іншого боку, воно прищеплює етикетні норми. До цієї групи належать «наказ», «установка норми», «вказівка», «інструкція». Це ініціативні абревіатури, що відкривають найменшу значну одиницю мовної взаємодії, для успішного завершення якої необхідна відповідна адекватна реакція реципієнта.

Група регулятивних абревіатур німецької мови (72%) значно перевищує за показниками реквестивні (7%) і превентивні (21%) абревіатури. Причина такої розбіжності полягає, на нашу думку, у тому, що на вживання регулятивних абревіатур німецькомовними комунікантами впливає національна специфіка мовного спілкування. У німецькій лінгвокультурі переважають типові розпорядження, правила, інструкції. Так, для німецького менталітету одними з центральних концептів є «заборона» і «дозвіл».

Таким чином, аналіз вживання директивних абревіатур у віртуальному просторі, в основі яких лежать різні мовні і культурно- національні конотації, дозволив виявити наступне: мова комунікантів накладає відбиток на вживання абревіатур у віртуальній комунікації. Активне вживання регулятивних абревіатур у німецькій мові (72%) дозволяє комунікантам успішно впливати на партнера з метою контролю його мовної поведінки і примусу до необхідних дій.

Абревіатури-директиви найчастіше трапляються у текстах віртуальної комунікації саме у непрямій формі. Вживання абревіатури як непрямого мовленнєвого акту дає комунікантам можливість успішно варіювати мовну реалізацію намірів і досягати розуміння співрозмовника. Це пояснюється ємністю й економністю висловлювань такого типу, підвищенням етикетності комунікації, створенням сприятливої атмосфери спілкування у віртуальному просторі. Все це забезпечує більший рівень реакції адресата, дозволяє створювати іронічний ефект під час спілкування. Традиційними прикладами непрямих мовних актів є ввічливі прохання, іноді «замасковані» під питання, наприклад: alkla? - Alles klar? (еквівалент твердження якщо необхідно, я повторю). Вдаючись з тієї чи іншої причини (наприклад, з ввічливості або більш глибокого впливу на адресата) до непрямого способу вираження своєї іллокутивної мети, комунікант розраховує не тільки на мовні знання співрозмовника, але й на його здатність до висновку на основі різноманітної немовної інформації, як-от: знань умов успішності мовленнєвих актів, принципів спілкування.

Експресиви здайснюють прагмалінгвістичний вплив у процесі текстингу і охоплюють 406 прикладів (35%) від числа інших іллокутивних мовних актів. Абревіатури німецької мови, виражені експресивними конструкціями, виконують дві основні функції у сфері віртуальної комунікації:вираження етикетних форм і емотивну

функцію. Клас експресивних конструкцій (етикетних мовленнєвих дій) включає вибачення, подяки, привітання, вітання і прощання. Емотивна функція виражається за допомогою абревіації, що транслює дії в сукупності з мімікою, жестами й абстрактними поняттями. Найбільш популярними категоріями експресивів є «абстрактні поняття» (43%), «міміка» (14%) і «прощання» (20%).

Категорія «Абстрактні поняття» є найчисленнішою серед етикетних форм: Hdgdl - (Ich) habe dich ganz doll lieb (я люблю тебе безмірно). Найбільш вживаними акронімами групи «дії» є Heudo - Heul'doch! (Іди поплач), Kv - (Das) kannst (du) vergessen! (Забудь думати про це). Категорія «ЖЕСТИ» охоплює найменшу групу скорочених лексичних одиниць у класі експресивних конструкцій, до яких належать такі лексеми німецької мови, як ddf - (Ich) drucke dich fest (міцно обіймаю). Категорія "міміка" включає: Bg - breites Grinsen (широка усмішка), Ikd - Ich kusse dich (цілую). Абревіатури, об'єднані тематикою «вдячність» (часто з відтінком поваги), об'єднані в абревіатурні форми: Div - Danke im Voraus (заздалегідь вдячний). Категорія «вітання» охоплює менше скорочених лексем. Найменшою категорією в розділі є «вибачення». До категорії «прощання» належать такі лексеми: Aws - Auf Wiedersehen (до побачення), bm - bis morgen (до завтра), gn8 - Gute Nacht (на добраніч): Ok lass morgen gemeinsam zocken. Gn8 (Gute Nacht);) - ОК давай завтра пограємо разом (На добраніч)). Всі наведені групи передають різні варіанти іллокуції, оскільки саме в категорії експресивів виражаються емоції, яких так багато в процесі віртуального дискурсу: здивування, іронія, невдоволення, сміх, радість, схвалення, роздратування, почуття самотності, любов, ненависть, глузування, почуття прихильності.

Асертиви (31 %) охоплюють шість основних груп: «повідомлення», «прогноз», «заява», «кваліфікація», «визнання», «опис». Найбільшу групу серед усіх асертивних конструкцій становлять «повідомлення» (52%), до яких належать такі скорочені лексичні одиниці, що виражають твердження: 24 Stunden taglich, sieben Tage die Woche (завжди, безперервно, 24 години на добу, сім днів на тиждень). До підкласу повідомлень можна віднести «фіксацію стану справ»: biglzuhau - Bin gleich zu Hause! (буду зараз вдома!) та «попередження»: Heuni - Heute nicht (сьогодні не вийде). Категорія «кваліфікація» (16%) представлена скороченнями: AKA - Also Known As (також відомий як), uawg - um acht wird gegessen (о восьмій буде вечеря). Третьою за чисельністю категорією у німецькій мові є «заява» (12%): kp - kein Problem (не проблема). Категорія «прогноз» (10%) також відіграє важливу роль в асертивних конструкціях, здійснюючи передбачення будь-якої події з тим чи іншим ступенем ймовірності, як-от: rumia - Rufe mich an (зідзвонимося). У категорію «визнання» (6%) входять такі абревіатури: ka - Keine

Ahnung! (гадки не маю). Категрія «опис» охоплює 4% від загальної кількості абревіатур і пояснює стан речей: tw - Themenwechsel (зміна теми).

У ході дослідження абревіатур-асертивів зроблено такі висновки:

1) асертиви охоплюють велику кількість лексем, що мають іменну структуру, а не дієслівну (часто внаслідок опущення певних дієслів);

2) асертивні конструкції представляють низку скорочених лексем, які залежно від контексту можуть бути віднесені до інших мовленнєвих актів, зокрема, декларацій; 3) асертиви, на відміну інших мовленнєвих актів, здійснюють процес кодування інформації, особливо у контексті виникнення лінгвістики брехні як нового напряму наприкінці XX - початку XXI в. (явище, яке набуло широкого поширення у сфері віртуальної комунікації).

Серед комісивів ми виокремили п'ять основних категорій, ґрунтуючись на таксономії скорочених лексем Дж. Серля: «обіцянки», «оголошення», «погрози», «запрошення» і «попередження». Комісивні конструкції в німецькій мові охоплюють 12% прикладів скорочень у сфері віртуальної комунікації.

Найбільшу частину всіх комісивних конструкцій у німецькій мові охоплює категорія «оголошення» (50%) - повідомлення про якусь подію чи явище, як-от: Bigbedi - Bin gleich bei Dir (зараз буду в тебе), Biglzuhau - Bin gleich zu Hause (скоро буду вдома), Gin - (Das) glaube ich nicht (я не вірю (цьому)), Rfdl - reif fur die Insel (заслуговую на відпочинок).

Група «попередження» охоплює 31% комісивів і включає різні застереження, зауваження, дисциплінарні стягненння тощо, як-от: 8ung - Achtung (увага), Heuni - Heute nicht (сьогодні немає), wl - (Ich) will los (я хочу йти) / (Wir) wollen los ((ми) хочемо йти). Також непрямою категорією підкласу "попередження" є "прохання": BGS - Brauche Geld, sofort (потрібні гроші, негайно). Однак ця категорія трапляється рідко у віртуальній комунікації і може також відноситися до декларативних (статус відсутності грошей) і директивних конструкцій (дай мені грошей).

Скорочені лексичні одиниці, об'єднані у категорію «обіцянки», у німецькій мові становлять лише 7%. Лексеми цієї групи представляють добровільні зобов'язання зробити чи виконати щось, тобто, можуть бути включені в ширше поняття, як-от: Rdsa - (Ich) rufe dich spater an (подзвоню тобі пізніше).

Найменша кількість скорочених лексичних одиниць припадає на категорії «запрошення» (6%) і «погрози» (6%). Абревіатури групи «запрошення» передають прохання зробити щось, взяти участь в якомусь заході, зайнятися чимось: LUG - lass' uns gehen (підемо). Абревіатури групи «погрози» відтворюють такі ж обіцянки, тільки спрямовані на заподіяння будь-якого зла, неприємності: Isdinl - Ich sehe dich im nachsten Leben (побачимося в наступному житті).

Важливо відзначити подібність комісивних конструкцій з директивами, зокрема наявність у цього класу яскраво вираженої дієслівної структури. Деякі лексичні одиниці, виражені комісивами, мають бівалентну структуру і, залежно від контексту, можуть бути віднесені до розряду директивів. Категорії комісивних конструкцій охоплюють великий клас мовленнєвих актів, який має вагоме значення у сфері спілкування програмістів, де вислів про наміри зробити щось у процесі комунікації стає пріоритетом у виконанні поставлених завдань.

Квеситив визначається як мовленнєвий акт, що реалізує комунікативний намір мовця заповнити деяку прогалину у знаннях засобами певної мови відповідно до принципів і правил мовної поведінки, прийнятих у суспільстві, з урахуванням пресупозиції і передбачуваної реакції комуніканта. Квеситиви виражають запитання або прохання про інформацію, яка потрібна для зрозуміння ситуації, вирішення проблеми або отримання допомоги. Квеситивні мовленнєві акти можуть бути висловлені в різних формах, таких як прямі запитання, питання, сформульовані у формі ввічливих прохань, запитання, які передають виразне здивування, незрозуміння або стурбованість. Пріоритетною категорією у німецькій мові є група загальних питань (60%): wd (willst du) geschlagen werden? Hab einen Hausschuh an:) (хочеш бути побитим? У мене є тапок:). Уточнювальні й розділові питання у нашій вибірці відсутні. Відповідно до цього факту звернемо увагу на альтернативні (20%) і спеціальні (20%) питання. Так, в німецькій мові представлено таке альтернативне питання: zmozd - zu mir oder zu dir? (До мене, чи до тебе?). Як видно з прикладу, абревіатури вже є повноцінним текстом, не укладеним у більший за семантичними параметрами контекст. До спеціальних питань можна віднести такі скорочені лексичні одиниці: wobidu - wo bist du (ти де?).

Як видно з наведених прикладів, клас квеситивів відіграє важливу роль у процесі віртуальної комунікації, виступаючи як єдиний клас у теорії мовленнєвих актів, який поєднує у своїй структурі як дієслівну форму, так і вираження питання. В німецькій мові є градація на категорії всередині квеситивних форм, а також утричі переважають загальні питання. Скорочені лексичні одиниці, виражені квеситивными конструкціям, у процесі віртуальної комунікації вживаються як повноцінний текст, структурно представляючи цілісну лексичну одиницю.

Суть декларативів полягає у внесенні трансформацій повноважною особою у статус представленого об'єкта. Напрямом трансформації є як «реальність - слова», так і «слова - реальність», водночас відсутня умова щирості [7]. У німецькій мові переважає категорія «оцінка»(50%), тоді як на «вираження припущення» припадає всього 7%. Скорочення, що позначають «вираження характеристики», займають 43% від загальної кількості декларативів. Абревіатури всіх трьох категорій виконують конотативну функцію. Це вираження думки адресанта щодо певного предмета, людини чи явища.

Абревіатури групи «вираження характеристики» описують відмінні властивості і риси будь-якого процесу чи явища: Ads - Alles deine Schuld (це твоя вина). Категорія "оцінка" досить близька до попередньої, з тією різницею, що в цій групі дається позитивна або негативна конотація без відтінків, градацій (в рамках "добре - погано"): (n) Daumen runter - великий палець вниз. Третя категорія - «вираження припущення» - охоплює висловлення, в якому адресант виражає необов'язкову для нього думку або передбачення щодо певної ситуації або події, які можуть або не можуть мати місце в майбутньому. У віртуальній комунікації припущення може бути виражене різними способами, наприклад, за допомогою дієслів модальної групи (konnen, sollen, mogen тощо), часток (vielleicht, wahrscheinlich), конструкцій з дієсловом "бути" (es ist nicht auszuschlieschen, dass...) та інших мовних засобів, як-от: As - Ansichtssache (точка зору).

Наведені вище приклади свідчать про те, що особливістю скорочених лексем у сфері віртуальної комунікації на відміну від вживання стандартних абревіатур, завдання яких полягає лише у шифруванні інформації, виконанні здебільшого номінативної функції мови тощо, полягає у здійсненні мовленнєвого акту.

Висновки

У процесі дослідження текстів віртуальної комунікації ми виокремили 1161 абревіатуру і розкласифікували їх відповідно до іллокуції. на шість основних класів: абревіатури-директиви, абревіатури-експресиви, абревіатури-асертиви, абревіатури-комісиви, абревіатури-квеситиви й абревіатури-декларативи. У свою чергу, абревіатури-директиви поділені на три основні підкласи: реквестиви, превентиви і регулятиви. Встановлено, що в німецькій мові відсоток регулятивних абревітур (72%) набагато вищий, ніж реквестивних (30%) і превентивних (29%). Експресивні абревіатури поділені на два підкласи щодо їх іллокутивної спрямованості: етикетні і емотивні форми. До етикетних віднесено категорії «Вдячність», «Вибачення», «Прощання», «Вітання», «Привітання». Емотивні конструкції несуть у собі як позитивну, так і негативну конотацію, що виражається у вигляді міміки, абстрактних понять, жестів і дій. Асертиви охоплюють повідомлення, прогнози, заяви, кваліфікації, визнання й описи. Щодо комісивних конструкцій встановлено домінантне становище підкласу «Оголошення» німецькою мовою. У цьому класі виокремлено також такі підкласи, як «Погрози», «Запрошення», «Обіцянки» і «Попередження». Пріоритетною категорією квеситивів у німецькій мові є група загальних питань, далі слідують альтернативні і спеціальні питання. Уточнювальні й розділові питання у нашій вибірці відсутні. Серед декларативів у німецькій мові переважає категорія оцінки, за якою слідує вираження характеристики, тоді як вираження припущення трапляється рідко. Абревіатури всіх трьох категорій виконують конотативну функцію. Це вираження думки адресанта щодо певного предмета, людини чи явища.

Література

1. Добросклонская Т.Г. Вопросы изучения медиатекстов: опыт исследования современной английской медиаречи / Т.Г. Добросклонская. - М.: УРСС, 2005. - 286 с.

2. Жане П. Эволюция памяти и понятие времени / П. Жане // Психология памяти. - М.: ЧеРо, 2000. - С. 371-379.

3. Иванова Д.И. Аутентичность личности Интернет-пользователя в процессе Интернет-социализации / Д.И. Иванова // Перспективы науки и образования. - 2015. - №2 (14). - С. 124-127.

4. Кійко С.В. Омонімія абревіатур у сучасній німецькій мові / С.В. Кійко // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія: [зб. наук. праць]. - Чернівці: ЧНУ, 2012. - Вип. 595-596. - С. 20 - 31.

5. Манерова К.В. Сокращения в современном немецком языке как результат словообразовательной редукции / К.В. Манерова // Acta Linguistica Petropolitana. Труды института лингвистических исследований. - 2010. - Т. 6. - №2. - С. 451-458.

6. Ракитина Н.Н. Когнитивный аспект исследования аббревиатур в политическом дискурсе / Н.Н. Ракитина // Когнитивные исследования языка. - 2010. - №6. - С. 449-451.

7. Сёрль Дж.Р. Классификация иллокутивных актов / Дж.Р. Серль // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1986. - Вып. 17. - С. 170-194.

8. Щипицина Л.Ю. Виды гибридности в компьютерно-опосредованной коммуникации // Известия Саратовского университета. Серия: Филология. Журналистика. - Саратов: СНИГУ им. Н.Г. Чернышевского, 2014. Т. 14. - №4. - С. 30-35.

9. Hoflich J.R. Das Handy als „personliches Medium“. Zur Aneignung des Short Message Service (SMS) durch Jugendliche [Електронний ресурс]. Hoflich.

10. Kreidler Ch. Creating New Words by Shortening / Ch. Kreidler // Journal of English Linguistics. - 1979. - Vol. 13. - Р. 24-36.

11. Lopez Rua P. English Acronyms and Alphabetisms: A Continuum- Based Approach / P. Lopez Rua // Proceedings of the 20th International AEDEAN Conference. - Barcelona: Universitat de Barcelona, Facultad de Filologia, 1997. - Р. 213-218.

12. Salomova G. The reflection features of abbreviations and acronyms of the English language / G. Salomova // The Second International conference on development of pedagogical science in Eurasia 2014. - Vienna: East West, 2014. - Р. 174-176.

13. Steinhauer A. Das Worterbuch der Abkurzungen / A. Steinhauer. - Mannheim, Zurich: Dudenverlag, 2011. - 512 S.

14. Wunderlich, D. Studien zur Sprechakttheorie / D. Wunderlich. - Frankfurt a. M.: Suhrkamp, 1976. - 416 S.

References

2. Zhane P. (2000). Evolyutsiya pamyati i ponyatiye vremeni [The evolution of memory and the concept of time]. Psikhologiya pamyati. - Psychology of memory. Moscow: CheRo. Pp. 371-379. [in Russian].

3. Ivanova D.I. (2015). Autentichnost' lichnosti Internet-pol'zovatelya v protsesse Internet-sotsializatsii [Authenticity of the identity of the Internet user in the process of Internet socialization]. Perspektivy nauki i obrazovaniya. - Prospects for science and education. No. 2 (14). Pp. 124-127. [in Russian].

4. Kiyko S.V. (2012). Omonimiya abreviatur u suchasniy nimets'kiy movi [Homonymy of abbreviations in modern German]. Naukovyy visnyk Chernivets'koho universytetu. Hermans'ka filolohiya. - Scientific Bulletin of Chernivtsi University. Germanic philology. Chernivtsi: ChNU, 2012. Vol. 595-596. Pp. 20-31. [in Ukrainian].

5. Manerova K.V. (2010). Sokrashcheniya v sovremennom nemetskom yazyke kak rezul'tat slovo-obrazovatel'noy reduktsii [Abbreviations in modern German as a result of word-formation reduction]. Acta Linguistica Petropolitana. Vol. 6. No. 2. Pp. 451-458. [in Russian].

6. Rakitina N.N. (2010). Kognitivnyy aspekt issledovaniya abbreviatur v politicheskom diskurse [The cognitive aspect of the study of abbreviations in political discourse]. Kognitivnyye issledovaniyayazyka. - Cognitive studies of language. No. 6. Pp. 449-451.

7. Searl J. (1986). Klassifikatsiya illokutivnykh aktov [Classification of illocutionary acts]. Novoye v zarubezhnoy lingvistike. - New in foreign linguistics. Moscow: Progress. Vol. 17. Pp. 170-194. [in Russian].

8. Shchipitsina L. (2014). Vidy gibridnosti v komp'yuterno-oposredovannoy kommunikatsii [Types of hybridity in computer-mediated communication]. Izvestiya Saratovskogo universiteta. Seriya: Filologiya. Zhurnalistika. - News of the Saratov University. Series: Philology. Journalism. Saratov: SNIGU im. N. Chernyshevskogo. Vol. 14. No. 4. Pp. 30-35. [in Russian].

9. Hoflich J.R. Das Handy als „personliches Medium“. Zur Aneignung des Short Message Service (SMS) durch Jugendliche [The mobile phone as a “personal medium”. On the acquisition of the Short Message Service (SMS) by young people]

10. Kreidler Ch. Creating New Words by Shortening. Journal of English Linguistics. 1979. Vol. 13. Р. 24-36. [in English].

11. Lopez Rua P. English Acronyms and Alphabetisms: A Continuum-Based Approach. Proceedings of the 20th International AEDEAN Conference. Barcelona: Universitat de Barcelona, Facultad de Filologia, 1997. Pp. 213-218. [in English].

12. Salomova G. (2014). The reflection features of abbreviations and acronyms of the English language. The Second International conference on development of pedagogical science in Eurasia 2014. Vienna: East West. P. 174-176. [in English].

13. Steinhauer A. Das Worterbuch der Abkurzungen [The dictionary of abbreviations]. Mannheim, Zurich: Dudenverlag, 2011. 512 S. [in German].

14. Wunderlich D. (1976). Studien zur Sprechakttheorie [Studies in Speech Act Theory]. Frankfurt a.M.: Suhrkamp, 1976. 416 S. [in German].

Размещено на Allbest.Ru