Семантичне згасання мотивувальної спроможності непохідних багатозначних нумеративів: дивергентно-конвергентний підхід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Семантичне згасання мотивувальної спроможності непохідних багатозначних нумеративів: дивергентно-конвергентний підхід

Костриба О.В.,

аспірантка кафедри української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Актуальним завданням сучасного словотвору є з'ясування ролі полісемантичних непохідних твірних слів у про-цесах деривації.

Крізь призму семантичного дивергентно-конвергентного підходу словотвірне гніздо з багатозначною вершиною потрактовано як складну конфігурацію з властивою їй дивергентною структурою, складниками якої є словотвірне гніздо лексико-семантичного варіанта, типове та епідигматичне словотвірні гнізда. Статус комплексної одиниці сло-вотворення з актуалізацією двох чи більше вершинних семем визначається як дивергентне словотвірне гніздо. Його інтерпретацію деталізовано з'ясуванням семного вияву мотивувальних семем, що дало змогу визначити сло-вотвірне гніздо із розходженням мотивувальних сем у межах єдиного словотвірного гнізда лексико-семантичного варіанта як одиницю з дивергентними відношеннями. Встановлено гнізда, що супроводжені конвергентною та епідигматичною частинами. Водночас розроблено та обґрунтовано критерії, які визначають семантичну належність складників дериваційного простору до дивергентних структур, що зумовлено лексичною різнорідністю похідних.

Проаналізовано семантику десяти багатозначних числівників один, два, три, чотири, п'ять, сто, тисяча, мільйон / заст. міліон, перший / розм. пєгрвий, другий. Зазначено, що проекційна здатність непохідних вершин у межах сло-вотвірного гнізда слугує передумовою для встановлення семантичного згасання непохідних полісемантів-нумеративів на рівні спадання дериваційної активності вглиб словотвірного гнізда. Цей процес здебільшого супроводжується інертністю семем мотивувальних дериватів. Результатом розвідки є виявлення сем у межах словотвірних гнізд лексико-семантичних варіантів, які засвідчують остаточне згасання словопороджувальної здатності багатозначних непохідних числівників у денумеративному словотворенні.

Перспективи роботи передбачають з'ясування на базі української мови семантичного згасання вершин-полісемантів, що належать до інших частин мови твірної бази, окрім числівників.

Ключові слова: полісемант, нумератив, дивергенція, конвергенція, словотвірне гніздо лексико-семантичного варіантна, типове словотвірне гніздо, епідигматичне словотвірне гніздо, семантичне згасання.

SEMANTIC EXTINCTION OF THE MOTIVATING CAPACITY OF NON-DERIVATIVE MULTI-MEANING NUMERALS: DIVERGENT AND CONVERGENT APPROACH

The actual task of modern word formation is to find out the role of polysemantic non-derivative creative words in the processes of derivation.

Through the prism of the semantic divergent and convergent approach, the word-forming nest with a multi-meaning vertex is contracted as a complex configuration with its inherent divergent structure, the components of which are the word-forming nest of the lexical-semantic variant, the typical and epidigmatic word-forming nests. The status of a complex unit of word formation with the actualization of two or more vertex semes is defined as a divergent word-forming nest. Its interpretation is detailed by the clarification of elementary components of the content of motivational lexical-semantic var-iants, which made it possible to determine the word-forming nest with the divergence of motivational sems within a single word-forming nest of the lexical-semantic variant as a unit with divergent relations. Nests accompanied by convergent and epidigmatic parts have been installed. At the same time, criteria have been developed and substantiated that determine the semantic belonging of the components of the derivation space to divergent structures, which is due to the lexical het-erogeneity of derivatives.

The semantics of ten multi-digit numeratives one, two, three, four, five, one hundred, thousand, million, first, second are analyzed. It is noted that the projective ability of non-derivative vertices within the word-forming nest serves as a prerequisite for establishing the semantic extinction of non-derivative polysemants-numeratives at the level of the derivation activity decline deep into the word-forming nest. This process is mostly accompanied by the inertia of semes motivational derivatives. The result of reconnaissance is the identification of semes within the word-forming nests of lexical-semantic variants, which attest to the final extinction of the word-breeding ability of multi-meaning non-derivative numeratives in denumerative word formation.

Prospects of work include finding out, on the basis of the Ukrainian language, the semantic extinction of polysemantic vertices belonging to other parts of the language of the creative base, except for numerals.

Key words: polysemant, numerative, divergence, convergence, word-forming nest of lexico-semantic variant, typical word-forming nest, epidigamic word-forming nest, semantic extinction.

Постановка проблеми

семантичний багатозначний нумератив

Сучасні дериватоловації. Актуалізація лексико-семантичних варіангічні дослідження української мови зорієнтовані тів (ЛСВ) твірних слів у значеннєвих структурах на вирішення проблем полісемії в процесах мотипохідних, їхня інертність є вагомим фактором, який впливає на дериваційну спроможність мотивувальних слів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Полісемантичність у процесах деривації стала предметом наукових розвідок на ґрунті східнослов'янських мов М. В'яткіної [2], В. Ґрещука [3], Л. Коржик [13], Н. Мірошкіної [14], В. Мусатова [15], О. Петрів [16], І. Самойловової [17], О. Ситникової [18] та інших.

Окрему увагу заслуговують інтерпретації полісемантичних твірних слів як вершин комплексних системоутворювальних одиниць словотворення - словотвірних гнізд (СГ), адже непохідне слово не тільки безпосередньо, а й опосередковано бере участь у формуванні дериватів, що ускладнює встановлення семантичної вивідності похідного слова від вершини СГ. Так, СГ із вершинними багатозначними адвербативами проаналізовано в працях Т. Ястремської [20], а гнізда з багатознач-ними вершинами-вербативами з урахуванням дивергенції та конвергенції мотивувальної семантики непохідного слова описано в дослідженнях О. Івасюк [4; 5; 6; 7; 8] та ін. Перспективність аналізу мотиваційної здатності вершинного полісеманта вбачаємо в можливості «<...> формально тотожних, але семантично різнобіжних мотиваторів реалізувати неоднакові дериваційні можливості» [12, с. 71] щодо «<...> розходження змістової будови похідних одиниць за певними семантичними нюансами, їхню семантичну нетотожність» [9, с. 4]. Отож в аспекті семантичної дивергенції словотвірне гніздо становить багатовимірну конфігурацію, яка акумулює деривати, мотивовані різними ЛСВ полісемантичного твірного із можливими конвергентними та епідигматичними частинами [4, с. 135].

Виокремлення раніше нез'ясованих частин загальної проблеми. Дослідження проектування багатозначного змісту вершин словотвірних гнізд потребує комплексного та систематизованого підходу до інтерпретації ядерної та периферійної твірної бази. В україністиці описано багатозначні непохідні дієслова [11; 12] та адвербативи [20], натомість лінгвістична інтерпретація полісемантичних вершинних нумеративів не була предметом наукових розвідок, що становить новизну роботи.

Постановка завдання

Метою статті є встановити семантичне згасання багатозначних непохідних числівників у денумеративному словотворенні крізь призму понять семантичної дивергенції та конвергенції. Відповідно до мети слід виконати такі завдання: 1) з-поміж шістнадцяти непохідних числівників, які згруповують деривати за принципом гніздування, ідентифікувати твірні нумеративи із полісемантичною структурою та змоделювати гнізда; 2) визначити дивергентні структури СГ із полісемантичними вершинами-нумеративами та встановити статус гнізд; 3) виявити проекційну здатність непохідних вершинних числівників, відтак встановити згасання їхньої семантичної спроможності.

Виклад основного матеріалу

Денумеративне словотворення сучасної української мови проана-лізовано на ґрунті шістнадцяти СГ, із яких десять вершинних числівників є полісемантичними: а) із дискретним змістом (один - 10 ЛСВ, два - 4 ЛСВ, три - 2 ЛСВ, чотири - 2 ЛСВ, п'ять - 3 ЛСВ, сто - 3 ЛСВ, тисяча - 3 ЛСВ, мільйон/ заст. мілюн - 2 ЛСВ), б) із дискретно-недискретною семантикою (перший / розм. первий - 12 ЛСВ, другий - 8 ЛСВ).

Багатозначність непохідних твірних нумеративів спричинила до можливості встановити дивергентні структури гнізд, які формують мотивувальні семеми вершин-полісемантів (СГ ЛСВ), конвергентні частини - типові словотвірні гнізда (Т СГ) та епідигматичні частини (Еп СГ) (див. [4; 5; 6; 7; 8]). «Відсутність конвергентної частини може побічно свідчити про тенденцію розпаду багатозначності вершинного слова до омонімії» [8, с. 21], а наявність епідигматичної частини - про втрату цілісності словотвірного гнізда, що «<...> стає сукупністю словотвірних гнізд, верхівками яких є лексико-семантичні варіанти вихідної лексеми-генератива <...>» [19, с. 45-46]. Зазначимо, задля деталізації семантичної «поведінки» вершинних нумеративів у межах ЛСВ, зокрема особливостей згасання складників дивергентної структури, а відтак - семантики непохідних числівників загалом, виявляємо компоненти мотивувального змісту - семи.

Семантика дериваційного простору кожного гнізда розподіляється між елементами дивергентної структури з врахуванням чітко встановлених критеріїв, які базуються на природі СГ - накопичуванні слів, що безпосередньо та опосередковано виводяться від вершини: 1) багатозначна вершина мотивує деривати-транспозити, які належать до I ступеня словотворення в Т СГ; 2) вершинна семема мотивує полісеманти із паралельним типом вивідності (похідні семеми є складниками I ступеня деривації одного СГ ЛСВ); 3) семема непохідного твірного мотивує дериват із паралельним типом вивідності (похідні значення є контитуентами різних СГ ЛСВ та сформовані на I ступені словотворення); 4) непохідні числівники кількома ЛСВ можуть мотивувати одну й ту ж похідну семему; 5) вершинні числівники здатні мотивувати одне значення, яке належить до різних СГ ЛСВ та / чи Еп СГ; 6) твірні нумеративи можуть бути одним із чинників формування полікорелятивів (див. [16; 13, с. 190]); 7) багатозначні деривати в статусі твірних виявляють властивості, подібні до вершинних твірних, які зазначені в п. 2, 3, 4, 5, 6; 8) полісемантичність складної мотивувальної бази похідних передбачає деталізацію твірної семантики кожного з елементів словосполучення з метою виявлення причин формування похідної семантики; 9) багатозначні деривати з відображеним типом полісемії зде-більшого «мігрують» у межах дивергентних частин за твірним словом; 10) наповнення епідигматичної частини характеризується семемами з переносним значенням як результат односто-ронньої семантичної деривації [10, с. 8-9], ЛСВ із переосмисленням семантики твірного в структурі складних дериватів, відфраземними утвореннями, у яких простежується послаблення семантики мотивувального слова (про деформацію семантики похідних ідіом див. [1, с. 170]). Так, дериваційний простір віднумеративних гнізд із полісемантичними вершинами налічує 1616 похідних: у СГ один - 415 од., у СГ два - 368 од., у СГ три - 271 од., у СГ чотири - 133 од., у СГ п'ять - 95 од., у СГ сто - 140 од., у СГ тисяча - 46 од., у СГ мільйон / заст. мілюн - 21 од., у СГ перший / розм. первий - 108 од., у СГ другий - 19 од.

Застосування дивергентно-конвергентого підходу до інтерпретації словопороджувальної здатності непохідних вершинних полісемантів виражає характер їхнього семантичного входження в значеннєву структуру похідних, що становить передумову для з'ясування семантичного згасання мотивувальної семантики нумеративів.

Семантичне згасання - це семантико-дериваційна інертність раніше реалізованого лексико-семантичного варіанта твірного слова при поетапному «затиханні» його проектування в семантичну структуру дериватів. Поступове «затихання» мотивувальної семеми має два вияви: 1) «затихання» на рівні глибини входження семи в напрямку від вершини СГ; при цьому семантико-словотвірна спроможність дериватів моносемантичних похідних встановлюється за ступенем розташування кінцевої ланки; 2) «затихання» семантико-дериваційної здатності одного чи кількох семем багатозначних похідних слів.

«Затихання» на рівні глибини входження семи в напрямку від вершини СГ.

Дивергентна структура СГ один. СГ ЛСВ1: `число', `цифра' (I ст.): ^ одинадцять (числ. кільк. “Назва числа 11 і його цифрового позначення //”); `кількість' (III ст.): ^ однолітній (“1. Те саме, що однорічний - 1. Віком в один рік // Який триває один рік”) ^ одноліток (“1. Те саме, що ровесник”) ^ однолітка (“1. Жін. рід до одноліток 1”). СГ ЛСВ2: `самотній, одинокий' (II ст.): одинець (“1. Те саме, що одинак 1 - 1. Той, хто сам, без інших, відокремився від людей // Той, хто уникає інших людей // Той, хто не спирається на допомогу або підтримку інших”) ^ одинчик (“Пестл. до одинець 1”); `окремий, одинокий' (IV ст.): ^ одинокий (“1. Який міститься, розташований і т. ін. окремо, ізольовано від інших, подібних до себе // Який відбувається, протікає, сприймається і т. ін. відірвано, ізольовано”) ^ одиночний (“2. Признач. для одного; розрахований на одного”) ^ одиночник (“розм. 1. В'язень одиночної камери”) ^ одиночниця (“1. Жіночий рід до одиночник”). СГ ЛСВ4: `той самий' (III ст.): ^ одноплемінний (“1. Який належить до одного з ким-небудь племені (у 1-4 знач.), народу (у 1 знач.) // у знач. ім. одноплемінні, мн. Ті, хто належать до одного з ким-небудь племені, народу”) ^ одноплемінник (“1. Той, хто належить до одного з ким-небудь племені (у 1-4 знач.), народу (у 1 знач.)”) ^ одноплемінниця (“1. Жін. рід до одноплемінник”); `однаковий, тотожний' (IV ст.): ^ однакий (“діал. Однаковий”) ^ однаковий (“Який нічим не відрізняється від інших у чому-небудь; такий самий // Який ніяк не змінився; такий, як завжди // Рівний з іншими за розміром, обсягом, кількістю і т. ін.”) ^ однаковісінький (“розм. Зовсім, абсолютно однаковий”) ^ однаковісінько (“розм. Присл. до однаковісінький // у знач. присл. сл. ”). СГ ЛСВ5: `цілісний, неподільний; єдиний' (II ст.): ^ одностайний (“1. Який виявляє, виражає спільну волю // Злагоджений, дружній”, “2. Єдиний (у 3 знач.), неподільний (у 1, 2 знач.)”, “3. Весь, суцільно однаковий // Те саме, що одноманітний”) ^ одностайність (“1. Абстр. ім. до одностайний”). СГ ЛСВ6: `окремий' (III ст.): ^ одноосібний (“2. Який здійснює одна особа; індивідуальний (у 3 знач.) // Який здійснює щось індивідуально”) ^ одноосібник (“іст. 1. У СРСР - селянин, який не був членом сільськогосподарської артілі”) ^ одноосібниця (“1. Жін. рід до одноосібник”). Еп СГ фіксує послаблення семантики (III ст.): одноосібник (“1. іст. У СРСР - селянин, який не був членом сільськогосподарської артілі”) j одноосібник (“2. перен., розм. Той, хто робить що-небудь окремо від інших, своїми силами”) ^ одноосібництво (“розм. 1. Заняття власним, одноосібним господарством”) j одноосібництво (“2. перен., розм. Нехтування принципами колективізму; прагнення відмежуватися від колективу”).

Дивергентна структура СГ два. СГ ЛСВ1: `число', `цифра' (I ст.): ^ дванадцять (“числ. кільк. Назва числа 12 і його цифрового позначення //”); `кількість' (V ст.): ^ двоє (“числ. кільк. Збірн. до два // у знач. ім.”) ^ двоїти (“недок., перех. 1. Ділити надвоє; роздвоювати”) ^ здвоїти (“док., перех. 1. Робити подвійним”, “2. Збільшувати вдвоє; подвоювати”) ^ здвоєний (“1. Дієприкм. пас. мин. ч. до здвоїти // здвоєно, безос. пред”, “2. у знач. прикм. Який складається з двох однакових предметів, осіб і т. ін.; подвійний // у знач. прикм. Перешикований у два ряди”, “3. Збільшений удвоє; подвоєний”) ^ здвоєність (“1. Властивість і стан за знач. здвоєний”). Еп СГ фіксує послаблення семантики (V ст.): роздвоювати (“недок. 1. Ділити на дві частини, роз'єднувати надвоє”) [ роздвоювати (“2. перен. Позбавляти цілісності (почуття, ставлення, погляд); приводити достану внутрішнього розладу”) ^ роздвоюватися (“недок. 1. Ділитися на дві частини, роз'єднуватися надвоє”) j роздвоюватися (“2. перен. Втрачати цілісність (почуття, ставлення, погляду); приходити до стану внутрішнього розладу // Розгалужуватися на два боки або надвоє (про дорогу, колію і т. ін.)”).

Дивергентна структура СГ три. СГ ЛСВ1: `число', `цифра' (I ст.): ^ трильйон (“Число, що дорівнює тисячі мільярдів”); `кількість' (V ст.): триногий (“Який має три ноги, три ніжки (про предмети) // Який не має четвертої ноги або ніжки; з поламаною четвертою ногою (ніжкою) (про предмети, тварини)”) ^ триножити (“недок. Сплутувати коневі, корові тощо передні ноги з однією задньою або прив'язувати поводом (нали-гачем) голову до ноги чи спутаних ніг)”) ^ роз- триножити (“док. Звільняти від пут (коня, вола і т. ін.)”) ^ розтриножувати (“недок. Звільняти від пут (коня, вола, і т. ін.)”) ^ розтриножуватися (“недок. 1. Звільнятися від пут (про коня, вола і т. ін.”, “2. тільки недок. пас. до розтриножувати”). Еп СГ фіксує послаблення семантики (III ст.): стриножити (“док. 1. Спутати передні ноги коня, корови і т. ін., з'єднавши їх з однією задньою ногою, або прив'язати голову до передніх ніг // Обкрутити, обв'язати чим-небудь тіло, ноги; зв'язати”) [ стриножити (“док. 2. перен. Підкорити своїй волі; приборкати”).

Дивергентна структура СГ чотири. СГ ЛСВ1: `число', `цифра' (I ст.): ^ чотирнадцять (“числ. кільк. Назва числа і його цифрового позначення //”); `кількість' (IV ст.): ^ четвертий (“Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника чотири”) ^ чверть (“1. Одна з чотирьох рівних частин, на які ділиться ціле // Четверта частина години (п'ятнадцять хвилин)”) ^ чвертка (“1. Пляшка місткістю 0,25 літра (звичайно наповнена горілкою, вином)”, “2. Чверть аркуша (у 1 знач.)”, “3. Старовинна міра об'єму сипких тіл, що дорівнює 8 четверикам (близько 210 л.)”, “4. Старовинна міра земельної площі, що становить 1,5 десятини”, “5. Половина задньої частини м'ясної туші”, “6. Четверта частина цілого; чверть (у 1 знач.) // Чверть фунта // Чверть аршина”) ^ чверточка (“1. Зменш.-пестл. до чвертка 1-6”). СГ ЛСВ2: `оцінка' (III ст.): ^ четвірка (“2. Оцінка успішності в навчанні, бал 4, що в п'ятибальній системі означає добре”) ^ четвірочник (“розм. Учень, який одержує переважно четвірки (у 2 знач.)”) ^ четвірочниця (“розм. Жін. рід до четвірочник”).

Дивергентна структура СГ п'ять. СГ ЛСВ1: `число', `цифра' (I ст.): ^ п'ятсот (“числ. кільк. Назва числа 500 і його цифрового позначення //”); `кількість' (III ст.): ^ п'ятак (“розм. 1. Монета або грошова сума у п'ять копійок”) ^ п'ятачок (“розм. 1. Пестл. до п'ятак 1”, “3. Те саме, що рийка - 1. Жук, що живиться перев. гноєм, 2. діал. П'ятачок у свині”) ^ п'ятачковий (“розм. Прикм. до п'ятачок”). СГ ЛСВ2: `оцінка' (I ст.): п'ятка2 (“1. діал. П'ятірка - 2. Шкільна оцінка (у п'ятибальній системі ряду країн означає: від-мінно)”). СГ ЛСВ3: `рука' (I ст.): ^ п'ятірня 1 (“розм. Долоня руки з пальцями; кисть руки”). Еп СГ фіксує послаблення семантики (II ст.): п'ятачок (“розм. 1. Пест. до п'ятак 1”) [ п'ятачок (“2. перен. Невеликий майданчик, обмежений чимсь простір землі”) ^ п'ятачковий (“розм. Прикм. до п'ятачок”).

Дивергентна структура СГ сто. СГ ЛСВ1: `число', `цифра' (I ст.): ^ шістсот (“числ. кільк. Назва числа 600 і його цифрового позначення //”); `кількість' (IV ст.): ^ сотня (“4. На Україні в XVI-XVIII ст. - адміністративно-територіальна одиниця; складова частина полку”) ^ сотник (“2. Те саме, що сотенний 2 - 2. у знач. ім. сотенний - іст. Особа, яка очолювала сотню (у 4 знач.)”) ^ сотникувати (“недок. 1. Виконувати обов'язки сотника; бути сотником - 2. Те саме, що сотенний 2 - 2. у знач. ім. сотенний - іст. Особа, яка очолювала сотню (у 4 знач.)”) ^ сотникування (“1. Дія за знач. сотникувати - недок. Виконувати обов'язки сотника; бути сотником - 2. Те саме, що сотенний 2 - 2. у знач. ім. сотенний - іст. Особа, яка очолювала сотню (у 4 знач.)”). СГ ЛСВ2: `багато, невизначена кількість' (II ст.): ^ стобарвний (“З багатьма барвами; барвистий // Який має різноманітне забарвлення; різнобарвий”) ^ стобарвно (“Присл. до стобарвний”). Еп СГ фіксує послаблення семантики (II ст.): ^ стовідсотковий (“1. Те саме, що стопроцентний - 1. Який містить сто процентів чого-небудь”) І стовідсотковий (“3. перен., розм. Те саме, що справжній - 1. Який є насправді, вдійсності; істинний; дійсний // Не штучний, не підробний // Щирий, невдаваний, 2. Який відповідає певним вимогам, який є досконалістю, взірцем, ідеалом чого-небудь, 3. Надзвичайно-подібний до кого-, чого-небудь, дуже схожий з кимсь-, чимсь, 4. Яким повинен бути, який відповідає дійсності”).

Дивергентна структура СГ тисяча. Т СГ актуалізує всі семи (I ст.): ^ тисячинка (“1. Пестл. до тисяча”). СГ ЛСВ1: `кількість' (II ст.): тисячоустий (“поет. Утворений тисячею <.. .> уст”) ^ тисячоусто (“Присл. до тисячоустий”). СГ ЛСВ2: `велика кількість' (II ст.): ^ тисячоустий (“поет. Утворений <...> дуже великою кількістю уст”) ^ тисячоусто (“Присл. до тисячоустий”); `великі гроші, капітал' (I ст.): ^ ти сячник (“3. заст. Багатій, що володіє тисячним капіталом”). СГ ЛСВ?: `загін, ополчення' (II ст.): *тисяцький ^ тисяцький (“1. іст. У Давній Русі - начальник тисячі військового ополчення // Помічник посадника в Новгородській феодальній республіці”, “2. Виборча службова особа селян; сільський старшина (до реформи 1861 р.)”).

Дивергентна структура СГ мільйон / заст. міліон. СГ ЛСВ1: `кількість' (II ст.): ^ мільйонний (“2. Який складається з мільйона (мільйонів) яких-небудь одиниць або оцінюється в мільйон (мільйони) яких-небудь одиниць”) ^ мільйонноголосий (“Утворений мільйоном (мільйонами) або величезною кількістю голосів; із дуже великою кількістю голосів”), мільйонно- літній (“Який живе, існує або триває протягом мільйона (мільйонів) років”), мільйоннотонний (“1. Який важить мільйон (мільйони) тонн”). СГ ЛСВ2: `велика кількість' (I ст.): ^ мільйонник (“розм. 1. Про підприємство, виробнича потужність якого дорівнює мільйону одиниць продукції, яке виробляє таку кількість одиниць продукції”, “3. Про випуск, тираж і т. ін. чого-небудь кількістю в мільйон”, “4. рідко. Те саме, що мільйонер - 1. Власник багатства, яке оцінюється в мільйон або в мільйони яких-небудь грошових одиниць, 2. Колгосп, який має прибуток в мільйон або в мільйони карбованців”); `народні маси' (I ст.): ^ мільйонник (“2. Про місто з населенням понад мільйон жителів”); `багатство, капітал' (II ст.): ^ мільйонщик (“розм. 1. Те саме, що мільйонер - 2. Колгосп, який має прибуток в мільйон або в мільйони карбованців”) ^ мільйонщиця (“1. Жін. рід до мільйонщик - 2. Колгосп, який має прибуток в мільйон або в мільйони карбованців”). Еп СГ послаблення семантики (II ст.): мільйоннотонний (“1. Який важить мільйон (мільйони) тонн”) І мільйоннотонний (“2. перен. Дуже важкий (у 1 знач.)”).

Дивергентна структура СГ перший / розм. первий. Т СГ актуалізує всі семи (I ст.): ^ першенький (“1. Пестл. до перший // у знач. ім. першенький. Перший синок”), у семантичну структуру якого входять усі дванадцять ЛСВ твірного повною мірою на основі транспозиційної деривації. СГ ЛСВ1: `сталий порядок' (III ст.): ^ первак (“1. Перша, старша дитина”) ^ первачка (“розм. Перша дочка”) ^ первачечка (“Пестл. до первачка”). СГ ЛСВ2: `початковий перед наступним' (III ст.): ^ перше (“3. Раніше від кого-, чого-небудь; перед ким-, чим-небудь”) ^ найперше (“присл. У першу чергу, перед усім іншим”) ^ найперш (“присл. У першу чергу, перед усім іншим”). СГ ЛСВ3: `передовий щодо інших' (I ст.): ^ первонароджений (“Який народився першим, раніше за всіх дітей”). СГ ЛСВ4: `не існував, не було раніше' (III ст.): ^ первина (“Щось нове, перше // у знач. присудк. сл., також інф., перев. із запереч. Вперше, в перший раз”) ^ первинний (“1. Який становить перший, найпростіший етап чого-небудь // Від якого або з якого починається що-небудь; початковий”, “2. Який існує, з'являється раніше чого-небудь // Найдавніший з ряду однорідних істот або предметів”, “3. Який є першою, початковою ланкою якоїсь структури, організації; низовий”) ^ первинність (“1. Властивість за значенням первинний”); `початковий; не пережитий раніше' (II ст.): ^ первозданний (“1. Який існує, створений раніше за все наступне”, “2. Який був з самого початку, не змінений; чистий, незайманий”) ^ первозданність (“1. Якість за знач. первозданний”); `ранній у сезоні' (II ст.): ^ первак (“3. Наливка, квас і т. ін. першого настою”, “4. Перший рій // перший сніп і т. ін.”) ^ первачок (“1. Пестл. до первак”). СГ ЛСВ5: `рання, нижча форма' (I ст.): ^ пер- воспи (“1. Перший сон”). СГ ЛСВ8: `найкращий' (III ст.): ^ першенство (“1. рідко. Те саме, що першість - 1. Перше місце в якому-небудь змаганні // Змагання за перше місце в якому-небудь виді спорту, 2. Наявність кращих рис, якостей переваг, які ставлять кого-, що-небудь на перше місце, 3. Становище того, хто зробив що-небудь першим, хто почав щось раніше від всіх”) ^ першенствувати (“недок., рідко. Мати першість, першенство”) ^ першенствування (“рідко. Стан за значенням першенствувати”); `вагомий; головний' (II ст.): ^ першочерговий (“Який має бути виконаний, здійснений у першу чергу, перед усім іншим; невідкладний // у спол. з сл. вага, важливість і т. ін”) ^ першочерговість (“Абстр. ім. до першочерговий”), першочергово (“Присл. до першочерговий”)).

СГ ЛСВ10: `минулий' (II ст.): ^ первобут- ний (“1. рідко. Те саме, що первісний 2 - 2. Який існував спочатку і був замінений чим-небудь”) ^ первобутність (“1. Абстр. ім. до первобут- ний”). Еп СГ послаблення семантики на II ступені: ^ первісток (“1. Перша дитина”) [ первісток (“2. перен. Те, що з'явилось, створене або робиться першим, раніше за все наступне”) ^ первісточок (“1. Пестл. до первісток”).

Дивергентна структура СГ другий. СГ ЛСВ1: `сталий порядок' (II ст.): ^ другокласник (“Учень другого класу”) ^ другокласниця (“Жін. рід до другокласник”); `циклічний порядок': на I ступені: удруге (“У другий раз”). СГ ЛСВ2: `неякісний; відмінний' (II ст.): другосотний (“1. Другого сорту, невисокої якості”) ^ другосортність (“1. Абстр. ім. до другосортний - 1. Другого сорту, невисокої якості”); `невагомий' (II ст.) ^ другорядний (“Не головний за значенням, не основний, менш істотний // Посередній щодо своїх якостей”) ^ другорядність (“Абстр. ім. до другорядний”). СГ ЛСВ5: `порядковий зв'язок' (I ст.): по-друге (“Уживається як вставне слово при переліку на позначення другого пункту”). Еп СГ фіксує послаблення семантики на II ступені: ^ другосортний (“1. Другого сорту, невисокої якості”) І другосортний (“2. перен. Посередній, не найкращий”) ^ другосортність (“1. Абстр. ім. до другосортний - 2. перен. Посередній, не найкращий”).

«Затихання» семантико-дериваційної здатності одного чи кількох семем багатозначних похідних слів.

Інертність ЛСВ похідних слів здебільшого супроводжує процес «затихання» мотивувальних семем вершини словотвірного гнізда. Наприклад, багатозначне похідне слово одномільйонний експлікує семантичне «затихання» семи `кількість' (СГ ЛСВ1 один) на I ступені через інертність семантичного континууму, представленого двома ЛСВ: “1. Те саме, що мільйонний 1”, “2. Який складається з одного мільйона або оцінюється в один мільйон яких-небудь одиниць” ^ 2 0.

Полісемантичні деривати денумеративних словотвірних гнізд становлять 550 одиниць, які розподілені в гніздах так: СГ один (166 од.: двозначні - 114 од., тризначні - 19 од., чотиризначні - 24 од., п'ятизначні - 5 од., шестизначні - 3 од., дев'ятизначні - 1 од.); СГ два (108 од.: двозначні - 67 од., тризначні - 23 од., чотиризначні - 14 од., п'ятизначні - 1 од., шестизначні - 3 од.); СГ три (76 од.: двозначні - 55 од., тризначні - 16 од., чотиризначні - 1 од., п'ятизначні - 2 од., шестизначні - 2 од.); СГ чотири (26 од.: двозначні - 16 од., тризначні - 6 од., чотиризначні - 1 од., п'ятизначні - 1 од., шестизначні - 1 од., семи- значні - 1 од.); СГ п'ять (35 од.: двозначні - 21 од., тризначні - 7 од., чотиризначні - 4 од., п'ятизначні - 2 од., шестизначні - 1 од.); СГ сто (53 од.: двозначні - 29 од., тризначні - 17 од., чотиризначні - 2 од., п'ятизначні - 1 од., шестизначні - 4 од.); СГ тисяча (28 од.: двозначні - 20 од., тризначні - 7 од., чотиризначні - 1 од.); СГ мільйон / заст. мілюн (17 од.: двозначні - 15 од., тризначні - I од., п'ятизначні - 1 од.); СГ перший / шрвий (37 од.: двозначні - 18 од., тризначні - 12 од., чотиризначні - 4 од., п'ятизначні - 2 од., дванад- цятизначні - 1 од.); СГ другий (4 од.: двозначні - 4 од.).

Загалом інертними виявилися 1076 похідних семем: у СГ один неактуалізовані 305 ЛСВ (СГ ЛСВ1: `кількість' - 159 семем; СГ ЛСВ2: `самотній, одинокий' - 4 семеми, `окремий, одинокий' - 25 сесем; СГ ЛСВ4: `той самий' - 36 семем, `однаковий, тотожний' - 10 семем; СГ ЛСВ5 `цілісний, неподільний; єдиний' - 31 семема; СГ ЛСВ6: `окремий' - 10 семем; Еп СГ - 30 семем); у СГ два неактуалізовані 202 ЛСВ (СГ ЛСВ1: `кількість' - 188 семем; Еп СГ - 14 семем); у СГ три неактуалізовані 150 ЛСВ (СГ ЛСВ1: `кількість' - 148 семем, Еп СГ - 2 семеми); у СГ чотири неактуалізовані 62 ЛСВ (СГ ЛСВ1: `кількість' - 62 семеми); у СГ п'ять неактуалізовані 78 ЛСВ (СГ ЛСВ1: `кількість' - 74 семеми; СГ ЛСВ2:`оцінка' - 2 семеми; Еп СГ - 2 семеми); у СГ сто неактуалізовані 123 ЛСВ (СГ ЛСВ1: `кількість' - 104 семеми; СГ ЛСВ2: `багато, невизначена кількість' - 8 семем; Еп СГ - II семем); у СГ тисяча неактуалізовані 62 ЛСВ (Т СГ - 6 семем; СГ ЛСВ1: `кількість' - 51 семема; СГ ЛСВ2: `велика кількість' - 1 семема, `великі гроші, капітал' - 1 семема; СГ ЛСВ3: `загін, ополчення' - 3 семеми); у СГ мільйон / заст. мілюн неактуалізовані 33 ЛСВ (СГ ЛСВ1: `кількість' - 18 семем; СГ ЛСВ2: `велика кількість' - 5 семем, `народні маси' - 1 семема, `багатство, капітал' - семем; Еп СГ - 1 семема); у СГ перший / розм. первий неактуалізовані 56 ЛСВ (Т СГ: 1 семема; СГ ЛСВ1: `сталий порядок' - 9 семем; СГ ЛСВ2: `початковий перед наступним' - 2 семеми; СГ ЛСВ3: `передовий щодо інших' - 2 семеми; СГ ЛСВ4: `не існував, не було раніше' - 10 семем, `початковий; не пережитий раніше' - 6 семем, `ранній у сезоні' - 4 семеми; СГ ЛСВ8: `найкращий' - 10 семем, `вагомий; головний' - 4 семеми; СГ ЛСВ10: `минулий' - 3 семеми; Еп СГ - 5 семем); у СГ другий неактуалізовані 5 ЛСВ (СГ ЛСВ1: `сталий порядок' - 1 семема; СГ ЛСВ2: `неякісний; відмінний' - 3 семеми; Еп СГ - 1 семема).

Висновки дослідження і перспективи подальших розвідок

Таким чином, статус дивергентних словотвірних гнізд мають гнізда з вершинами один (СГ ЛСВ1, СГ ЛСВ2, СГ ЛСВ4, СГ ЛСВ5, СГ ЛСВ6, Еп СГ), чотири (СГ ЛСВ1, СГ ЛСВ2), п'Ять (СГ ЛСВ1, СГ ЛСВ2, СГ ЛСВ3, Еп СГ), сто (СГ ЛСВ3, СГ ЛСВ2, Еп СГ), тисяча (Т СГ, СГ ЛСВ3, СГ ЛСВ2, СГ ЛСВ3), мільйон / заст. мілюн (СГ ЛСВ3, СГ ЛСВ2, Еп СГ), перший / розм. первий (Т СГ, СГ ЛСВ3, СГ ЛСВ2, СГ ЛСВ3, СГ ЛСВ4, СГ ЛСВ5, СГ ЛСВ8, СГ ЛСВ10, Еп СГ), другий (СГ ЛСВ3, СГ ЛСВ2, СГ ЛСВ5, Еп СГ). Словотвірні гнізда два та три характеризуються розходженням мотивувальних сем у межах семеми ЛСВ1, характеризуються епідигматичною частиною та одержують статус словотвірних гнізд із дивергентними відношеннями.

Семантичне згасання мотивувальної спроможності кожного з вершинних полісемантів мають такий вигляд: СГ один остаточно згасає на IV ступені (СГ ЛСВ2 `окремий, одинокий'), СГ два - на V ступені (СГ ЛСВ3 `кількість'), СГ три - на V ступені (СГ ЛСВ3 `кількість'), СГ чотири - на IV ступені (СГ ЛСВ3 `кількість'), СГ п'ять - на III ступені (СГ ЛСВ3 `кількість'), СГ сто - на IV ступені (СГ ЛСВ3 `кількість'), СГ тисяча - на II ступені (СГ ЛСВ3 `кількість', СГ ЛСВ2 `велика кількість', СГ ЛСВ3 `загін, ополчення'), СГ мільйон / заст. мілюн - на II ступені (СГ ЛСВ1 `кількість', СГ ЛСВ2 `багатство, капітал', Еп СГ), СГ перший / розм. первий - на III ступені (СГ ЛСВ3 `сталий порядок', СГ ЛСВ2 `початковий перед наступним', СГ ЛСВ4 `не існував, не було раніше', СГ ЛСВ2 `найкращий'), СГ другий - на II ступені (СГ ЛСВ3 `сталий порядок', СГ ЛСВ2 `неякісний; відмінний', `невагомий', Еп СГ).

Перспективи дослідження полягають у планомірному встановленні згасання мотивувальної здатності полісемантичних непохідних твірних, що належать до інших лексико-граматичних класів слів, на ґрунті дивергентних структур.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии : монография. Москва, 1957. URL: https://www.academia.edu/31240560/Ахманова_О_С_Очерки_по_общей_и_русской_лексикологии (дата обращения: 28.11.2021).

2. Вяткина М.В. Полисемия словообразовательной формы (на материале русских говоров) : 10.02.01 : автореф. дис ... канд. филол. наук. Кемерово, 2004.

3. Ґрещук В.В. Словотвір і полісемія. Студіїзукраїнського мовознавства. Івано-Франківськ, 2009. С. 58-68.

4. Ивасюк О.В Дивергентные процессы в словооразовательном гнезде глагола физического восприятия озязать. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології. 2019. Вип. 8. Ч. 1. С. 135-144. URL: http://nbuv. gov.ua/j-pdf/tppsf_2019_8%281%29 25.pdf (дата обращения: 15.11.2022).

5. Ивасюк О.В. Деривационное пространство полисемичной лексемы (на материале глаголов восприятия в русском языке): дис. ... канд. филол. наук : 10.02.02. Харьков, 2020. 293 с.

6. Ивасюк О.В. Дивергентное словообразовательное гнездо как объект исследования функциональной дериватологии. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. 2013. Вип. 18. С. 32-34.

7. Ивасюк О.В. Дивергентные тенденции в словообразовательном гнезде русского глагола физического восприятия нюхать. 2019. URL: http://www.kamts1.kpi.ua/sites/default/files/files/ivasuk_dyvergentnye_tendetsyi. pdf (дата обращения: 18.11.2022).

8. Ивасюк О.В. Структурирование словообразовательного гнезда многозначного слова. Вестник Харьковского национального педагогического университета имени Г.С. Сковороды. 2016. № 3 (58). С. 21-24. URL: https://zenodo.org/record/165208/files/%D0%A0%D0%A4_58_%D0%B2_%D0%9F%D0%95%D0%A7%D0 %90%D0%A2%D0%AC%20(1)-019-022.pdf (дата обращения: 28.11.2021).

9. Карпіловська Є.А., Кочерга О.Д., Мейнарович Є.В. Семантична дивергенція українських термінотвор- чих моделей у природничих науках. Вісник національного університетуту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2006. № 559. С. 3-6.

10. Козинец С.Б. Формирование переносных значений в отглагольных словообразовательных гнездах (лексико-семантическое поле «деятельности») : автореф. дисс. ... канд. филол. наук : 10.02.01. Саратов, 2000. 23 с. URL: https://cheloveknauka.com/v/38855/a?#?page=1 (дата обращения: 09.06.2022).

11. Колібаба Л.М. Асиметрія словотвірних співвідношень багатозначних дієслів та іменникових девербати- вів : монографія. Київ : Інститут української мови. 2005. 349 с.

12. Колібаба Л.М. Явище дивергенції у сфері віддієслівного словотвору сучасної української мови. Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского, 2007. Т 20 (59), № 1. С. 68-72.

13. Коржик Л.І. Структурно-семантична типологія відприкметникових словотвірних ланцюжків у сучасній українській мові : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10. 02. 02. Івано-Франківськ, 1999. 24 с.

14. Мирошкина Н.О. проблеме типов полисемии в современном словообразовании. Университетские чтения - 2016. Материалы научно-методических чтений ПГЛУ. Пятигорск: ПГЛУ. 2016. С. 186-192.

15. Мусатов В.Н. Словообразовательная полисемия отглагольных существительных с нулевым суффиксом, совмещающих значения лексических и синтаксических дериватов. Ученые записки. 2010. С. 150-158. URL: https://cyberleninka.ru/artide/n/slovoobrazovatelnaya-polisemiya-otglagolnyh-suschestvitelnyh-s-nulevym-suffiksom-sovmeschayuschih-znacheniya-leksicheskih-i (дата обращения: 28.11.2021).

16. Петрів О.І. Словотворча спроможність дієслів на позначення внутрішнього стану істоти в сучасній українській мові: дис. .канд. філол. наук: 10.02.01. Івано-Франківськ, 2019. 302 с.

17. Самойлова І.А. Деякі підходи до інтерпретації дериваційних відношень між значеннями полісемічного слова. Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. Пам'яті академіка Леоніда Булаховського. 2010. Вип. 12. С. 169-174. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LIN K&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_ S21P03=FILA=&2_S21STR=kdsm_2010_12_31 (дата звернення: 18.11.2022).

18. Ситникова О.В. Словотвірне гніздо з вершиною «есть» у російській мові: становлення і сучасний стан : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.02. Дніпропетровськ, 2004. 24 с. URL: http://irbis-nbuv. gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&Image_file_ name=DOC/2004/04sovsss.zip&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 (дата звернення: 07.10.2022).

19. Царьова І.В. Сучасний український юридичний текст: лексико-дериваційна структура : монографія. Дніпро : ЛІРА, 2020. 446 с. URL: https://er.dduvs.in.ua/jspui/bitstream/123456789/5153/1/Монографія%20 Царьова.pdf (дата звернення: 28.11.2021).

20. Ястремська Т.О. Семантична опозиція «верх - них»: прислівники в говорах української мови (епідиг- матичний аспект). Gwary Dzdis. 2018.Vol. 10. S. 59-78. URL: https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/ view/21735/20840 (дата звернення: 28.11.2021).

Размещено на Allbest.ru