Абревіація як засіб лінгвальної компресії в польській мові

Дьячок Наталя Василівна доктор філологічних наук, доцент, професор, завідувач кафедри загального та слов'янського мовознавства, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро,

Датченко Юлія Валентинівна кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри загального та слов'янського мовознавства, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро,

Куварова Олена Костянтинівна доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри загального та слов'янського мовознавства, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро

Анотація. Дослідження покликане розкрити реальний статус процесу абревіації в польській мові, а саме - як феномену реляційного зразка, а не дериваційного. Об'єктом є номінативні мовні одиниці на зразок «словосполучення + компресійний композит (абревіатура)», «слово + абревіатура» та їхні мовленнєві реалізації. Предметом постають факти сучасних процесів номінації. Мета дослідження полягає в розкритті сутності одного з процесів сучасної номінації у польській мові - абревіації. Для досягнення цієї мети необхідно розв'язати такі завдання: 1) визначити сутність номінативних одиниць зазначеного зразка; 2) розкрити особливості їхніх мовленнєвих реалізацій; 3) узагальнити закономірності дослідження компресивних утворень, тобто абревіатур; 4) визначити статус досліджуваного процесу компресії та одиниць, що з'явилися внаслідок його дії. Методи й прийоми дослідження. Фактичний матеріал було дібрано завдяки прийому суцільної вибірки. Особливості феноменів мовленнєвої компресії були окреслені за допомогою описового метода. Визначення універсальності явища абревіації було здійснено шляхом порівняльного аналізу. Висновки. Абревіатурою ми називаємо одиницю, семантично тотожну певному словосполученню або слову, що стилістично може відрізнятися від еквівалентного словосполучення або слова рисами документальності та офіціозу і що постає разом з відповідним словосполученням чи словом дублетом спільної номеми. Тому ми розглядаємо відношення між абревіатурою і співвідносним з нею словом чи словосполученням як рівноправні реляційні, зумовлені внутрішньою вмотивованістю, за умови семантичної тотожності. Все викладене свідчить про те, що досліджувані в полоністиці компресиви є мовленнєвими та / або текстовими формами номем певного зразка та тому є їхніми мовленнєвими та / або текстовими реалізаціями. У зв'язку з цим буде некоректним вважати такі одиниці результатом саме дериваційного процесу, а процес їх виникнення - дериваційним.

Постановка проблеми. Євроінтеграційні екстралінгвістичні процеси сьогодення спонукають сучасних дослідників до всебічного аналізу внутрішніх процесів, що відбуваються у європейських мовах. Стрімкість розвитку деяких лінгвальних оприявнень, які полягають здебільшого у компресії мовленнєвої оболонки номінативних одиниць, значною мірою пов'язують із ритмом життя, швидкістю зміни інформації, бажанням втілити великий обсяг змісту у невеликий часовий та / або друкований простір. Однією з таких європейських мов, в якій останнім часом активізовано процеси компресії, є польська. В ній зреалізовано ті універсальні явища, які спостерігаємо й в інших слов'янських та - ширше - індоєвропейських мовах, як-от універбація та абревіація різних типів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зазвичай навколо вирішення питання про статус явища абревіації точилося багато дискусій. Але загалом науковці зазначають, що «одним із активних способів деривації нових лексем у сучасному мовленні є абревіація, яка виступає засобом універбації, тобто концентрації в одному слові значення складеного найменування. Від інших видів універбації абревіація відрізняється наявністю у структурі абревіатур матеріальних репрезентантів двох і більше елементів мотивуючого словосполучення. Абревіація сприяє лексичному збагаченню мови, оскільки є процесом творення нових кореневих морфем і розширення синонімічних відношень базового словосполучення» [2].

Утім, актуальність цього дослідження полягає в тому, що воно покликане розкрити реальний статус процесу абревіації в польській мові, а саме - як феномену реляційного зразка, а не дериваційного. Його об'єктом є номінативні мовні одиниці на зразок «словосполучення + компресійний композит (абревіатура)», «слово + абревіатура» та їхні мовленнєві реалізації. Предметом постають факти сучасних процесів номінації.

Мета дослідження полягає в розкритті сутності одного з процесів сучасної номінації у польській мові - абревіації. Для досягнення цієї мети необхідно розв'язати такі завдання: 1) визначити сутність номінативних одиниць зазначеного зразка; 2) розкрити особливості їхніх мовленнєвих реалізацій; 3) узагальнити закономірності дослідження компресивних утворень, тобто абревіатур; 4) визначити статус досліджуваного процесу компресії та одиниць, що з'явилися внаслідок його дії.

Практичне значення статті полягає в тому, що вона сприятиме розв'язанню важливих проблем сучасної номінації в польській мові. Результати здійсненого дослідження можуть бути використані у викладанні теоретично-прикладних лінгвістичних курсів для студентів- полоністів.

Методи й прийоми дослідження. Фактичний матеріал було дібрано завдяки прийому суцільної вибірки. Особливості феноменів мовленнєвої компресії були окреслені за допомогою описового метода. Визначення універсальності явища абревіації було здійснено шляхом порівняльного аналізу.

Виклад основного матеріалу. Явище абревіації почало цікавити мовознавців, напевно, з моменту усвідомлення ними абревіатур як окремих скорочених одиниць тієї чи тієї мови. Отже для всебічного аналізу польських скорочених та складноскорочених одиниць потрібне загальноєвропейське теоретичне підґрунтя.

Дослідник польського діалектного словотвору Є. Сєроцюк констатував, що універбізми та абревіатури нечасто зустрічаються в діалектах [6, с. 170]. Чеська мовознавиця І. Боздєчова, послуговуючись порівняльним методом, аналізувала появу паралельних багатослівних і однослівних назв у чеській мові (наприклад, profesionalnf armada - profiarmada). У дослідженні (квазі)композитів, зокрема скорочених, вона зосередилася на чотирнадцяти префіксоїдах на зразок agro-, auto-, eko-, foto-, porno-, profi-, tele- (укр. агро-, авто-, еко-, фото-, порно-, профі-, теле-). Метою аналізу було оцінити моделювання при створенні композитів. Авторка припускала імітацію зазначених структур переважно у квазікомпозитах. Вона зазначила, що важко розрізнити, чи деякі квазікомпозити походять із чеської мови, чи вони були запозичені з інших мов. Зважаючи на те, що І. Боздєчова відносить до групи композитів також абревіатури, попереднє твердження стосується також і цих одиниць. Ц. Аврамова (Болгарія, Софія) теж розглядає абревіацію в межах універбації / універбізації. Вона визначила, по-перше, універбізацію загалом як тенденцію до мовної економії та, по-друге, універбізацію як специфічний словотвірний засіб разом із субстантивацією, абревіацією тощо. Протилежною згаданій вище тенденції до компресії є тенденція до мультивербізації. Спільні та відмінні риси універбізації та лексикалізації в польській мові привернули увагу М. Пастухової (Польща, Катовіце), яка спробувала розмежувати ці два процеси, порівняти прийоми універбізації у широкому значенні цього терміну (суфіксація, композиція, еліпсис, дезінтеграція, абревіація) з механізмами лексикалізації (реінтерпретація, неосемантизація) і показати їхню функцію у формуванні лексичного фонду польської мови. С. Соколова (Норвегія, Тромсе) дослідила випадки змішування, або контамінації, взявши за зразок англ. breakfast + lunch ^ brunch. Оскільки подібні до наведеної одиниці (змішувані одиниці) складаються з кількох слів, часто їх порівнюють з композитами. Науковиця з Чорногорії С. Ненезіч розглядала синтагму та її мотиваційну функцію у скороченнях. Вона промоніторила відношення у випадку координаційної та детермінативної синтагми та композиту, у синтагмі та сполучниках і, нарешті, у синтагмі та абревіатурах. Австрійська лінгвістка У. Долешаль зосередилася у дослідженні абревіатур на конкретному типі похідних із внутрішньою флексією, як-от SMSnagradnaigra (SMSnagradnojigri). Очевидно, більшість західноєвропейських дослідників розглядають абревіацію як різновид універбації / універбізації за широкого розуміння останньої.

Традиційно абревіацію розглядали як спосіб словотворення, який призводить до лексикалізації, закріплення у мові, графічних ініціальних скорочень (М. В. Панов). Також і як процес продукування абревіатур, тобто «скорочених складних слів (іменників), створених з початкових частин слів, на основі яких формується скорочення. До складу абревіатури може входити і ціле слово» [3, с. 7]. Вважають, що це визначення виграло б, якщо до нього додати такі риси абревіатур, як-от «стабільна вимова за назвами літер (рідше - звуків) та - як наслідок його - лексикалізація графічних скорочень, якій підлягають найбільш вживані та загальноприйнятні випробувані часом абревіатури». А також: «абревіація спрямована на утворення більш коротких порівняно з вихідними структурами синонімічних їм номінацій (виділено нами - Н.Д. та ін.)» [4, с. 33]. Наперед зазначимо, що сумніви викликає твердження автора про синонімічність значень вихідної одиниці й продукту абревіації. Спостереження демонструють зовсім інше - тотожність значень, що зумовлено внутрішньою вмотивованістю, яка транслює мовленнєву залежність абревіатури від словосполучення чи слова і яку зреалізовано між одиницями, що постають мовленнєвими та / або текстовими утіленнями - формами - відповідних їм мовних номінативних одиниць. Про синонімічність у цьому контексті говорити недоречно, адже синонімічними одна одній можуть бути окремі номінативні одиниці (слова, лексеми), але аж ніяк не форми однієї й тієї ж номінативної одиниці, якими бувають словосполучення / слово та абревіатура, наприклад: NH - niezfy hardcore, NMZC - nie ma za co, NBN - nie bo nie, CZE - czesc, NMPu - nie maproblemu, zl - zloty тощо.

Про це, як досі вважалося, словотвірне явище Л. О. Булаховський писав як про суспільну потребу мови: «У епоху, коли людям треба поспішати, щоб багато працювати, тією чи іншою мірою прискорюється і темп мови. Тенденція зберігати силу, щоб використовувати її найдоцільніше, стає життєвим принципом; йому підпорядковується і мова» [1, с. 33].

О. О. Селіванова пропонує визначати абревіатуру у такий спосіб: це найчастіше «іменний, створений шляхом скорочення простого слова або компонентів складного слова або елементів твірного словосполучення до рівня звуків чи літер, складів чи інших фрагментів слів» [5, с. 5-6]. Мовознавиця зазначає, що «дискусії точаться навколо питань про віднесення до абревіатур телескопізмів, про статус слів- абревіатур (їх розглядають як окремі слова, результати лексикалізації, або як дублети, варіанти розгорнутих сполучень зі спільним значенням, результати конденсації, прямої універбалізації)» [5, с. 6].

Отже, більшість лінгвістів єдині у думці щодо дериваційного характеру процесу абревіації, у зв'язку з чим будь-яка абревіатура є наслідком лексикалізації, тобто окремим самостійним словом. І лише О. О. Селіванова припускає наявність інших відношень між первинним словосполученням та абревіатурою.

Як ми зазначали вище, тотожність семантики словосполучення та відповідної йому абревіатури і нам дозволяє припустити, що між словосполученням та абревіатурою зреалізовуються відношення аж ніяк не словотвірні, наприклад: mgr - magister (mgr., mgra, mgrowi - magistra, magistrowi), mjr - major (mjr., mjra, mjrowi - major, majorowi), br. - biezqcego roku, cd. - ciqg dalszy, cdn. - ciqg dalszy nastqpi, itp. - i tym podobne, tj. - to jest, tzn. - to znaczy, tzw. - tak zwany, wgl - w ogole, wg - wediug; ZUS - Zakiad Ubezpieczen Spoiecznych (Управління соціального страхування), NFZ - Narodowy Fundusz Zdrowia (Національний фонд здоров'я), NIP - Numer identyfikacji podatkowej (номер, що служить для ідентифікації платників податків), PESEL - Powszechny Elektroniczny System Ewidencji Ludnosci (реєстр, який містить дані осіб, що перебувають на території Польщі, зареєстровані на постійне або на тимчасове перебування на період більше, ніж три місяці) та ін.

Безперечно, це припущення не дотичне до випадків порушення тотожності значення словосполучення та абревіатури, що свідчить якраз про семантичний дериваційний процес.

Тому потрібно дати більш чітке і релевантне лінгвальній дійсності визначення процесу появи компресивів-абревіатур. Ми схильні розглядати їх як універбалізований (вербальний, словесний) еквівалент простого, складного слова чи словосполучення, тобто як слово, яке виникло внаслідок словесної інтерпретації словосполучення, має абсолютно тотожні вихідній одиниці лексичне й граматичне значення та синтаксичну функцію. А ця словесна інтерпретація з'явилася завдяки процесу абревіації. Тут ми розглядаємо дві різні за структурою номінативні абстрактні мовні одиниці: 1) номема на зразок «слово + абревіатура» (dr - doktor, mld - milliard, mm - milimetr, s - sekunda (sek.), t - tona, zi - zioty); 2) номема на зразок «словосполучення + абревіатура» (ePUAP - Elektroniczna Platforma Usiug Administracji Publicznej, Sp z.o.o - spoika z ograniczonq odpowiedzialnosciq, CEIDG - Centralna Ewidencja i Informacja o Dziaialnosci Gospodarczej). Перша з цих типових одиниць входить до розряду структурних різновидів номеми з домінантою- словом, тобто є семантично тотожною одиницею, яка ототожнюється на рівні слова. В цьому випадку словесний дублет (абревіатура) створюється шляхом компресії слова. Друга представлена номінативна одиниця входить до розряду структурних різновидів номеми з домінантою-словосполученням, тобто є семантично тотожною одиницею, яка ототожнюється на рівні словосполучення. В другому випадку словесний дублет (абревіатура) номеми з колокативною домінантою створюється шляхом композитної компресії словосполучення.

Отже, абревіатуру ми визначаємо як слово, семантично тотожне певному словосполученню або більш комплексному слову, що стилістично збігається з цим словосполученням чи словом або інколи відрізняється від кожного з них рисами документальності та офіціозу, яке постає разом з ними дублетом однієї - спільної - номеми (абстрактної мовної номінативної одиниці - у термінологічній системі В. Никитевича). Саме тому ми розглядаємо відношення між абревіатурою і співвідносним з нею словом чи словосполученням як рівноправні реляційні, зумовлені внутрішньою вмотивованістю, за наявності семантичної тотожності.

Загалом структура номеми досліджуваних зразків може бути репрезентована у такий спосіб:

словосполучення

номема

(с домінантою-словосполученням)

абревіатура.

Наприклад,

Glowny Urzqd Statystyczny

номема

(Glowny Urzqd Statystyczny)

GUS:

Rownowartosc tony ziarna zyta ustala si§ w wysokosci stosowanej do wymierzania podatku rolnego, oglaszanej przez Glowny Urzqd Statystyczny [http://www.nkjp.p1/poliqarp/nkjp300/query/4/] - Wedlug danych GUS bezrobotnemu Polakowi szukanie pracy zajmuje przeci§tnie prawie rok (dokladnie 11,2 miesiqca). Nieco latwiej majq osoby z wyzszym wyksztalceniem - w ich przypadku poszukiwania trwajq srednio niecale 7 miesi§cy [http://www.nkjp.pl/poliqarp/nkjp1800/query/1/];

Powszechny Elektroniczny System Ewidencji

Ludnosci

номема

(Powszechny Elektroniczny System Ewidencji Ludnosci)

PESEL:

Rejestr PESEL (Powszechny Elektroniczny System Ewidencji Ludnosci) - prowadzony od 1979 r. - zawiera dane osob przebywajqcych stale na terytorium naszego kraju, zameldowanych tu na pobyt stafy lub czasowy, albo osob ubiegajqcych si§ o wydanie dowodu osobistego bqdz tych, na ktorych inne przepisy nakladajq koniecznosc posiadania tego numeru [http://www.nkjp.p1/poliqarp/nkjp1800/query/0/].

слово

номема

абревіатура.

logotyp

(с домінантою-словом) Наприклад,

номема

(logotyp)

logo:

W katowickiej szkole na lekcjach informatyki mlodziez zaprojektowala logotyp akcji ”Szkola bez przemocy”, uczniowie zobaczyli tez prezentacj§ multimedialnq i rozegrali mecze klasowe pod haslem ”Gramy fair play ” [http://www.nkjp.p1/po1iqarp/nkjp1800/query/0/] - Przy okazji, w jednakowych czapeczkach, szalikach z logo Legionowa, uczestnicy promujq nasze miasto [http://www.nkjp.p1/po1iqarp/nkjp1800/query/7/].

doktor

номема

(doktor)

dr:

Jak Polkowski zyl, to elita legionowska tu przychodzila Pani Janka wymienia: rodzina Kuskow, najstarszy legionowski fryzjer, Staciwo, fryzjer Krauze, doktor nauk Przyjalkowski, doktor Pryszmont, dyrektorzy KZB, Wolski i Zmijewski, nauczyciele Anatol Bryk, pan Sobieraj, ksi§za i policjanci [http://www.nkjp.p1/po1iqarp/nkjp1800/query/8/] - Zaproszenia na spotkanie z dr Kuletq mozna odbierac od 3 listopada br., w godzinach pracy m.in. w: redakcji Radia HOBBY przy ul. Jagiellonskiej 10 oraz biurze ogloszen To i Owo - Legionowo, ul. Pilsudskiego 25 [http://www.nkjp.p1/po1iqarp/nkjp1800/query/4/].

Також вербальні реалізації досліджуваних номем - абревіатури - мають величезний потенціал для власного розвитку: функціонально переходячи з площини мовлення у площину мови, вони здатні створювати різноманітні парадигматичні відношення з іншими

одиницями, тобто створювати словотвірні гнізда, входячи до їх складу, ставати базою для потенційних та реальних дериватів. Постаючи за своєю сутністю синкретичним, явище абревіації в польській мові становить перспективи для подальшого його детального дослідження.

Висновки. Отже, ми дотримуємося думки, що кожну досліджувану польську абревіатуру слід розглядати як універбалізований еквівалент словосполучення або іншого слова, тобто слово, яке з'явилося внаслідок словесної інтерпретації словосполучення чи іншого - більш структурованого - слова, має тотожне відповідному словосполученню чи слову лексичне та граматичне значення і синтаксичну функцію. Кожну ж конкретну номінативну одиницю визначаємо або як номему на зразок «словосполучення + абревіатура», або як номему типу «слово + абревіатура»; кожна з них відповідно входить до групи структурних різновидів номем з домінантою- словосполученням (тобто постає семантично тотожною одиницею, яка ототожнюється на рівні словосполучення, а словесний дублет - абревіатура - утворюється шляхом композитної компресії словосполучення) або з домінантою-словом (тобто є семантично тотожною одиницею, яка ототожнюється на рівні слова, а абревіатура утворюється шляхом звичайної компресії слова).

Абревіатурою ми називаємо одиницю, семантично тотожну певному словосполученню або слову, що стилістично може відрізнятися від еквівалентного словосполучення або слова рисами документальності та офіціозу і що постає разом з відповідним словосполученням чи словом дублетом спільної номеми. Тому ми розглядаємо відношення між абревіатурою і співвідносним з нею словом чи словосполученням як рівноправні реляційні, зумовлені внутрішньою вмотивованістю, за умови семантичної тотожності.

Все викладене свідчить про те, що досліджувані в полоністиці компресиви є мовленнєвими та / або текстовими формами номем певного зразка та тому є їхніми мовленнєвими та / або текстовими реалізаціями. У зв'язку з цим буде некоректним вважати такі одиниці результатом саме дериваційного процесу, а процес їх виникнення - дериваційним.

Література:

1. Булаховський Л. А. Основи мовознавства. Соціальна природа мови. Харків, 1928-1929.

2. Віняр М. Г. Закономірності оформлення новотворів способом абревіації. http://elibrary.kdpu.edu.ua/bitstream/pdf

3. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. К., 1985.

4. Мацько О. М. Абревіатури як згорнені мовні формули в дипломатичних текстах. Мовознавство. 2000. № 1. С. 31-36.

5. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава. Довкілля-К, 2010. 844 с.

6. Janockova, Nicol: Univerbizacia a 18. zasadnutie Komisie pre slovansku slovotvorbu pri Medzinarodnom komitete slavistov. Univerbisation and 18th Session of Commission for Slavic Word-formation of the International Committee of Slavists. Slovenska rec, 2(82), 169-174.

Размещено на Allbest.ru