Полісемія та омонімія термінів масмедійної сфери

ПОЛІСЕМІЯ ТА ОМОНІМІЯ ТЕРМІНІВ МАСМЕДІЙНОЇ СФЕРИ

Орест Красівський, аспірант кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів, Львівський Національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна

Анотація

У зазначеній статті розглянуто явища полісемії, омонімії терміна масмедійної сфери як ієрархічно організованої сукупності елементів - семінваріантного змісту - значення у плані мови та змінного смислу у плані мовлення. Полісемія, омонімія масмедійного терміна трактується у ракурсі узагальненої діяльності мислення, що дає можливість експлікації інваріантного значення та пояснення мовного механізму різних полісемантичних смислів у відповідно різних спеціальних контекстах. Висунуто робочу гіпотезу про те, що різні семантичні змісти, які номінуються одним і тим самим фонетичним формативом, неодмінно мають спільний семантичний інваріант. У статті визначено передумови й причини появи полісемії й омонімії у професійному мовленні масмедійної сфери. Встановлено відмінності та взаємозв'язок між поняттями омонімія й полісемія, виокремлено основні типи полісемантичних термінів й омонімічних лексичних одиниць мас медійної сфери. Аргументовано, що полісемія, омонімія виникають через асоціативність образу, завдяки внутрішнього потенціалу його семантики. Доведено, що у процесі називання терміна тим самим поняттям, воно не переноситься на цей об'єкт як його чергове нове значення, а утворює новий смисл. Зроблено висновок про те, що інтегральна диференційна ознака структури мас медійного терміна у процесі номінації есплікується у новому об'єкті, породжує нові смисли, і таким чином забезпечує розуміння фахівців. Підсумовано, що прояви полісемії, омонімії є основою творення термінів, уможливлює раціональне використання смислотвірного потенціалу терміна у спеціальних текстах.

Ключові слова полісемія, омонімія, мас медійний термін, інваріантне значення, смисли, план мови, план мовлення, диференційна ознака,багатозначне слово.

Abstract

Homonymy and polysemy in the english terminology of masmedia

Orest Krasivsky, Graduate student of theForeign Languages Department for Humanities, Lviv Ivan Franko National University, Lviv, Ukraine

The article considers the phenomena of polysemy, homonymy in the term mediasphere as a hierarchically organized set of elements - seme invariant content - meaning interms of language and variable-senses interms of speech. Polysemy, the homonymy in the the massmedia term is interpreted in the perspective of generalized thinking, which allows the explication of invariant meaning and explanation of the linguistic mechanism of different polysemantic senses in different special contexts. A working hypothesis has been put forward that different semantic senses, which are nominated by the same phonetic format, necessarily have a common semantic invariant. The article identifies the preconditions and causes of polysemy and homonymyin the professional speech of the mass media term. The differences and interrelation between the concepts of homonymy and polysemy are established, the main types of polysemantic terms and homonymous lexical units in the mediasphere are single dout. It is argued that polysemy, homonymyarise both due to the associativity of the image and the internal potential of its semantics. It is proved that in the process of naming a term by the same concept, it is not transferred to this object as its next new meaning, but forms a new sense. It is concluded that the integral differential feature in the structure of the mediaterm in the nomination process is reflected in the new object, generates new senses, and thus provides understanding of specialists. The article summarizes that the manifestations of polysemy, homonymy are the basis for the creation of new terms and allows the rational use of the semantic potential of the mass media term in special texts.

Keywords: polysemy, homonymy, massmedia term, invariant meaning, senses, language plan, speech plan, differential feature, polymeaning word.

Постановка проблеми

Проблема полісемії, омонімії терміна надзвичайно актуальна, зважаючи на присвячену їй численну кількість теорій, праць та підходів. Аналіз мовних та позамовних явищ, за допомогою яких професійна мова збагачує та розширює своє функціонування дозволяє встановити нові тенденції й особливості утворення та вживання термінологічних одиниць мас медійної сфери.. Слово як основна одиниця мови, а відтак мас медійний термін як ключовий елемент галузевої термінології характеризується здатністю постійно змінюватися (структурно й семантично) залежно з науковими та суспільними потребами. Зазначена особливість термінних лексем яскраво простежується у таких мовних явищах як полісемія та омонімія, зокрема у досліджуваній терміносистемі мас медійної сфери, яка окремо у наукових розвідках не розглядалася.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

За останнє десятиріччя з'явилася низка фундаментальних досліджень, присвячених аналізу та та функціонуванню галузевих термінологій та процесів термінотворення. Так, огляд семантико структурних та функціональних параметрів, розмежування омоніміїй полісемії простежується у працях Болтянскої Р.И., Задорожного М.И., Дудка Р. І.,Закреницької Л. А та інших. Так само основні тези окресленої проблеми розвинуті у наукових розвідках Міклаш Л.,Томко І. Є., Те, що питання семантики полісемічних, омонімічних одиниць є одним із головних у сучасній мовознавчій науці, стверджують праці видатних зарубіжних вчених, серед яких: David Crystal [9], Kreidler Ch. W [10], PalmerF. R. [11] та інші.

Постановка завдання

Кожна галузева терміносистема належать до загальної лексико-семантичної системи мови, де елементи пов'язані між собою. Адекватно описати лексичне значення терміна можна тільки з урахуванням того, наскільки певна мовна одиниця семантично корелюється з іншими за змістом Термін як ключовий елемент будь якої термінології характеризується здатністю постійно змінюватися відповідно до наукових чи суспільних потреб.

Термінологія, зокрема мас медійної сфери, є найчутливішою до зовнішніх впливів частиною фахової лексики, унаслідок чого виникають полісемантичні слова та терміни-омоніми, розмежування яких потребує ретельного дослідження Зокрема, мовознавці ідентифікують омонімію та полісемію як головні типи неоднозначності слів у мові, тобто омонімію як зв'язок між словами чи термінами, що мають тотожний план вираження, тобто однаково вимовляються чи пишуться, але семантично відрізняються. Проілюструємо вище викладене на такому прикладі:рropaganda - 1).body of doctrines, idea sthatin a distorted or biased form influence the point of view of others; 2).congregation of the Curia, composed of the committee of cardinals charged with the care of foreign mission and the training of missionaries;[12].

За твердженням дослідників, головна характерна особливість омонімів полягає в тому, що вони, як мовні феномени, актуалізуються у різних семантичних полях, а це унеможливлює їх зіткнення у подібних контекстах, тому омоніми не перешкоджають професійному спілкуванню та належному розумінню тексту [5, с. 27]. Незважаючи на значну кількість досліджень полісемії та омонімії в термінології, ця проблема потребує подальшого вивчення на матеріалі різних терміносистем, зокрема й мас медійної.

Виділення раніше невирішених частин загальної проблеми.

Професійна лексика мас медійної терміносистеми, як і будь яка інша знакова система, характеризуєтся чіткою ієрархією структурно смислових компонентів і безперервним розвитком понять, що позначають її терміни. Тому, не від'ємним процесом функціонування досліджуваної підмови є розвиток значень термінологічних лексем (полісемія), а також наявність омонімічних одиниць.

Серед термінологів побутує думка, що осмислення терміна, у ракурсі їх полісемантичних та омонімічних зв'язків, охоплює два підходи - синтаксичний та лексичний, зумовлений семантичною структурою терміна, яка допомагає визначити його семантичний потенціал чи простежити семантичні зміни [8, с. 98]. Належить зазначити, що у сучасному мовознавстві немає єдиного погляду на явище полісемії (багатозначності), котра передбачає співвіднесення терміна з більш ніж одним поняттям у межах одного, або суміжних термінологічних полів, у результаті якого термін, як правило, втрачає свою точність і залежить від контексту, однак це ще більше ускладнює проблему полісемії термінів, особливо у випадках, коли вони досліджуються поза спеціальним текстом. 1). Belt of instability - region or zone characterized by or noted something distinctive (radiation belt; 2). Any strip or band thatrn circles something;[12]. Як зазвичай термін полісемія застосовують у ситуаціях, коли різні смислитерміна (значення, інтерпретації) певним чином пов'язані між собою.

Мета статті

Мета окресленої статті - визначити специфіку омонімічних і полісемічних лексем англомовної термінології мас медійної сфери, для досягнення поставленої мети передбачається розв'язання таких завдань: дослідити характер семантичних зв'язків термінів масмедійної сфери, та ідентифікувати мовні одиниці як омонічні чи полісемічні. Обґрунтувати полісемні та омонімічні терміни мас медійної сфери як продуктивний спосіб творення та поповнення термінологічного фонду мас медійної термінології, виявити у семантичній структурі досліджуваної термінології абстраговану інваріантну ознаку та диференційні ознаки як категорії породження численних змінних смислів терміна.

Виклад основного матеріалу

Загальновідомо, що між номінативними одиницями мови та позамовними реаліями об'єктивного світу існує кількісна невідповідність, що веде до виникнення полісемії, тобто використання одного і того ж терміна слова для позначення різних понять. Ми поділяємо думку тих дослідників, котрі вважають, що значення полісемантичного терміна співвідноситься з позамовною дійсністю завдяки його узагальнюючій природі. Цілісність семантичної структури слова забезпечується через зв'язок між значеннями полісемантичного терміна завдяки спільній інтегральній семі. Такий зв'язок передбачає у психіці носія мови відповідний корелят, експлікація і визначення якого пов'язані з певними труднощами, а у деяких випадках взагалі виявляються неможливими: e.g.outlaw terrorist - criminal, fugitive or exile [12];

Дослідження полісемії мас медійного терміна ґрунтується на категорії семасіології як заміна значення або семантична заміна. Дослідники вважають, що полісемія зумовлена розбіжністю між обмеженою кількістю мовних одиниць і нескінченною кількістю предметів та явищ навколишнього світу. Насправді ми маємо стільки слів скільки дане фонетичне слово має значень, тобто воно функціонує у нашій свідомості зі всіма його прихованими та можливими смислами, які готові з'явитися за першої потреби[2].

На наш погляд, у процесі номінації тим самим словом іншого об'єкта, слово не переноситься на цей об'єкт як його чергове нове значення, а утворює новий смисл. Диференційна ознака структури слова терміна розпізнається у певному об'єкті, і тому називається за цією самою ознакою за цим самим словом. Скажімо при називанні полісемантичного мас медійного терміна есплікується інтегральна ознака руху: to run - to complete for election for parliament, president, major; running hand - writing in which pen, etc. Is not lifted after each letter; running commentary -continuous written commentary accompanying text[12], актуалізуються усі його семи, однак у конкретному контексті реалізується лише те значення, яке відповідає мовленнєвому актові. Однак, контекст не зумовлює і не визначає полісемії мас медійного терміна, активна роль тут належить не контексту,а узагальненій абстрагуючій діяльності мислення, завдяки котрій і можемо пояснити явище полісемії фахового терміна[3].

На думку науковців, традиційна омонімія - це звукове співпадіння двох або більше одиниць через які омонімія пов'язана зі зоморфізмом/поліморфізмом системи мови. Теоретичний огляд праць, з окресленої проблеми засвідчив,що дослідники омонімії відзначають: - меншу вивченість омонімії на фоні таких суміжних явищ лексики, як полісемія, синонімія, антонімія; - відсутність єдиних класифікацій та єдиної термінології; - відсутність праць з проблеми системності в омоніміці; Однією з таких проблем є проблема полісемії як джерело омонімії, яка породжує низку запитань: чи можна вважати полісемію джерелом омонімії або не вважати існування омонімів, як результат історичного розвитку багатозначності слова, і як проводити розмежувальну лінію між полісемією й омонімією?. Досі у лінгвістиці ці питання є дискусійними, спірним є питання того, де закінчується полісемія однієї одиниці і починається омонімія двох одиниць?.

Серед кількості визначень полі семного слова, найвагомішим, на нашу думку, є таке: полісемне слово - це слово, котре має більш одного значення; це сукупність сем, котрі знаходятся в епідигматичних зв'язках, тобто, асоціативно-дериваційних зв'язках між слова миза формою і змістом. На наше переконання, ядром цієї парадигми виступає інваріантне значення терміна, котре об'єднує усі його семи. Тут поділяємо думку, хто вважає, що семантична структура полісеманта є іерархічною системою з центральним і периферійним значенням [1]. Для прикладу:blindhandwriting (print) - not clear, something that obstructs vision or keeps out light;[12].

У дослідженні галузевих терміносистем, до якої відносимо й мас медійну, мовознавчий інтерес становить лексична, або словникова форма омонімії, зокрема графічна, - тобто форма, подана у словниках. На сьогодні не існує чітких критеріїв, за якими можна розпізнати, йдеться про омонім чи полісемант. Тому, зрозуміло, що такі випадки неоднозначності у мові різні дослідники класифікують і як полісемію, і як омонімію [4,С.26-28]. Вважаємо, що доречно у таких випадках звернутися до словника, де полісеманти подають в одному гнізді, а омоніми - у кількох окремих статтях. У галузевих словниках омонімічні термінні одиниці теж мають бути розмежовані й відповідно подані, як ось:blackmail -extortion, esp. of money ( money laundering) by threat of exposure or any form of intimidation;[12]. Як стверджують науковці, у багатьох випадках змістову відмінність може підказати й етимологія [6].

З огляду на те, що для терміносистеми мас медійної сфери багатозначність не є характерною, то для позначення спеціального поняття повинна бути сформульована однозначна дефініція - адже сааме поняття `термін' передбачає усунення багатозначності. Однозначність у межах свого термінологічного поля, тобто в конкретній мовній ситуації, залишається головною вимогою до ідентифікації терміна, зокрема новостворюваного [8]. Для прикладу, сучасне англійське слово term(call; name) проявляє свою неоднозначність, акумулюючи два інваріантні значення: 1) спеціальне поняття певної галузі; 2) період часу. Для того, щоб розмежувати термін як `спеціальне слово' і термін як `період часу', треба проаналізувати контекст, тобто розуміти слово термін як звичайне багатозначне слово. Як бачимо, наукове термінознавство також має проблеми з базовим поняттям свого понятійного апарату.

Одним із головних критеріїв розмежування полісемії від омонімії є семантична ознака, тобто наявність (полісемії) і відсутність (омонімії) внутрішньо мотивованого зв'язку між значеннями. Омонімія як лексичне явище в термінології трапляється між термінами і словами загального вжитку. При цьому, як зазначають науковці, значення загальновживаного слова, котре попало у термінологію, звужується, змінюється, стає конкретним [7,С.14- 24]. Щодо полісемії, то однією із важливих її ознак є те, що вона опирається на зв'язність значень терміна: усі його значення базуються на загальному стержневому значенні, у нашому розумінні мають узагальнений (спільний) елемент інваріант. Наведімо приклад: belligerent -1). Eager or willing to fight; hostile; abelligerent ambitions (attitude); 2). Engaged in warfare or fighting[12].

Висновки

Аналіз англомовних джерел з теорії та практики мас медійного терміна дає підстави стверджувати, що досліджуваній термінології, так само, як і загальновживаній лексиці, властиві явища полісемії та омонімії. Як невід'ємній частині всієї лексикосемантичної системи, термінолексиці мас медійної сфери притаманні головні семантичні особливості - у межах терміносистеми терміни вступають між собою в омонімічні та полісемічні відношення. Дослідження омонімії та полісемії є важливим для фахової терміносистеми з огляду на те, що у фахових тезаурусах і галузевих словниках потрібно піддавати ретельному аналізові усі значення терміна через призму омонімії та полісемії (омонімічні зв'язки та всі лексико-семантичні варіанти полісеманта).

Таким чином, можна зробити висновок, що попри те, що існує неоднозначне ставлення до омонімії, все ж вона у термінології мас медійної сфери є об'єктивним явищем у котрому значення слів взаємопов'язані. Здійснений аналіз терміносистеми мас медійної сфери засвідчив, що для неї типовим явищем є радше внутрішньомовна, аніж міжгалузева омонімія.

Для сучасної англійської мови мас медійної сфери характерний високий ступінь полісемії, зокрема через принцип мовної економії - вживання одних і тих самих мовних форм на позначення того, що досі в галузевій мові не мало спеціальної назви. Багатозначних слів (полісемантів) є набагато більше порівняно з омонімічними лексемами. Як і загальновживані слова, полісеманти класифікуємо за критеріями, як: характер семантичного зв'язку (метафоричний перенос, спільнокоренева твірна одиниця) та характер розвитку значень (ланцюжковий, радіальний, ланцюжково-радіальний типи). Для англомовної терміносистеми мас медійної сфери здебільшого характерний ланцюжковий механізм творення нових - зазвичай семантично вужчих - значень, а спрямованість у розвитку значень є логічно мотивована.

Аналіз семантичної структури та функціонування у текстах термінів- полісемантів показав, що вони виникли зокрема на основі загальновживаної лексики, проте, на відміну від загальновживаних слів, мають обмежену кількість значень, і семантичний зв'язок у фахових термінах є простіший, ніж у загальновживаних полісемантах. Полісемічні терміни виникають здебільшого внаслідок метафоричного перенесення, що відображає особливості світосприйняття носіїв мови, що може бути перспективою подальшого дослідження з окресленої тематики у наступних наукових розвідках.

омонімія полісемія масмедійний семантика

Література:

1. Болтянская Р.И. Разграничение полисемии и омонимии в системе английского глагола : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04. Киев, 1983. 213 с.

2. Дудок Р.І. Проблема значення та смислу терміна в гуманітарних науках : монографія. Львів : Вид.центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2009. 358 с

3. Задорожный М.И. О границах полисемии и омонимии / М.И. Задорожный. Москва, 1971. 71 с.

4. Закреницька Л.А. До питання полісемії та омонімії у фаховій термінології. / Л.А. Закреницька. Наукові записки. Острог ( Серія : Філологічна ; вип. 36) : Вид-во Нац. ун-ту “Острозька академія”. 2013. С. 26-28.

5. Кронгауз М.А. Семантика / М. А. Кронгауз - 2-е изд., испр. и допол. - Москва, 2005. 352 с.

6. Малаховский Л.В. Словарь английских омонимов и омоформ / Л.В. Малаховский. Москва, 1995. 614 с.

7. Міклаш Л.Т. Особливості омонімічних та полісемічних лексем / Л.Т. Міклаш. Іноземна філологія. Львів, 2015. Вип. 128. С. 14-24.

8. Томко І.Є. Полісемія та омонімія у сфері досліджуваних мовних одиниць [Електронний ресурс] / І.Є. Томко, Г.В. Шалаєва. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/ 23_NTP_2010/Philol ogi a/70417.doc. htm

9. Crystal David. The Cambridge Encyclopedia of the English Language, 2-nd ed. / David Crystal. BCA, 2003. 489 c.

10. Kreidler Ch.W. Introducing English semantics / Ch. W. Kreidler. London and New York : Routledge, Taylor & Francis Group, 1998. 332 p.

11. Palmer F.R. Semantics. A New Outline / F. R. Palmer. - 2-nd ed. - Cambridge, Cambridge University Press, 1997. 164 p.

12. Online Etymology Dictionary. Access mode : : http://www.etymonline.com/ index.php? allowed_in_frame=0&search=fiber&searchmode=none

References:

1. Boltjanskaja, R.I. (1983). Razgranichenie polisemii i omonimii v sisteme anglijskogo glagola [Delineation of polysemy and homonymy in the English verb system]. Candidate's thesis. Kiev [in Russian].

2. Dudok, R.І. (2009). Problema znachennja ta smislu termina v gumanitarnih naukah [The problem of the meaning and meaning of the term in humanities]. L'vw : Vid.centr LNU m. kvana Franka [in Ukrainian].

3. Zadorozhnyj, M.I. (1971). O granicah polisemii i omonimii [On the boundaries of polysemy and homonymy]. Moskva [in Russian].

4. Zakrenic'ka, L.A. (2013). Do pitannja pohsemn ta omornmn u fahovij termmologn [On the issue of polysemy and homonymy in professional terminology]. Naukovi zapiski. Ostrog (Serija : Filologichna) - roceedings. Ostrog (Series: Philological), 36, 26-28 [in Ukrainian].

5. Krongauz, M. A. (2005). Semantika [Semantics]. (vol. 1-2). Moskva [in Russian].

6. Malahovskij, L.V. (1995). Slovar' anglijskih omonimov i omoform [Dictionary of English homonyms and homoforms]. Moskva [in Russian].

7. Mklash, L.T. (2015). Osoblivosti omonіmіchnih ta pohsemkhnih leksem [Peculiarities of homonymous and polysemic lexemes]. Inozemnafilologija - Foreign philology, 128, 14-24 [in Ukrainian].

8. Tomko, І. Є. Pohsemija ta omornmija u sferi doshdzhuvanih movnih odinic' [Polysemy and homonymy in the field of linguistic units under study]. www.rusnauka.com Retrieved from http://www.rusnauka.com/23_NTP_2010/Philologia/70417.doc.htm [in Ukrainian].

9. Crystal, David (2003). The Cambridge Encyclopedia of the English Language. BCA [in English].

10. Kreidler, Ch.W. (1998). Introducing English semantics. London and New York : Routledge, Taylor & Francis Group [in English].

11. Palmer, F.R. (1997). Semantics. A New Outline. Cambridge, Cambridge University Press [in English].

12. Online Etymology Dictionary. www.etymonline.com Retrieved from http://www.etymonline.com/ index.php?allowed_in_frame=0& search=fiber& searchmode=none [in English].

Размещено на Allbest.ru