Главная Коллекция "Otherreferats" Иностранные языки и языкознание Позалінгвальні та лінгвальні фактори формування лексики як галузі давньокитайської лінгвістичної традиції

Позалінгвальні та лінгвальні фактори формування лексики як галузі давньокитайської лінгвістичної традиції

Аналіз процесів формування лексики китайської мови та причин змін у плані змісту та факторів впливу на збагачення лексичного складу. Дослідження історії формування та фіксації лексичного складу давньокитайської мови. Історичні етапи формування лексики.

Рубрика	Иностранные языки и языкознание
Вид	статья
Язык	украинский
Дата добавления	28.09.2023
Размер файла	58,8 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний лінгвістичний університет

Кафедра китайської філології

Позалінгвальні та лінгвальні фактори формування лексики як галузі давньокитайської лінгвістичної традиції

Костанда І.О.

кандидат філологічних наук, доцент

Костанда І.О.

кандидат філологічних наук, доцент

Анотація

лексика китайський мова

У статті аналізуються процеси формування лексики китайської мови та причини змін у плані змісту та фактори впливу на збагачення лексичного складу. Автор досліджує історію формування та фіксації лексичного складу давньокитайської мови, визначено головні історичні етапи формування лексики, розглянуто особливості формування лексики на кожному історичному етапі, визначено особливості фіксації лексики на кожному історичному етапі, розглянуто перші систематизовані дослідження лексичного складу китайської мови. Розглянуто особливості розвитку нових лексичних значень у семантичній структурі лексичних одиниць, що вживалися в донаукові періоди історії китайської мови, зокрема у доцинський період (%Щ). Аналіз досліджень, присвячених даному питанню, свідчить про те, що формування кожної лексичної системи має тривалу історію, у якій відбивається специфіка становлення та розвитку китайської мови різних епох під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів, зокрема поповнення лексичного складу через нові релігійні вчення, зокрема буддизм, та зовнішні контакти, які активізувались після Опіумних війн. Розвиток, фіксація та функціонування лексики пов'язане з історією народу, з подіями, що відбуваються на всіх етапах політичного, економічного та культурного розвитку держави. Екстралінгвальні чинники, такі як взаємодія культури та мови, розвиток ремесл, розширення географічних кордонів накладає свій відбиток і на її лексику, вивчення якої є в даний час однієї із актуальних проблем соціолінгвістики. Лексика народу пов'язана з історією країни, з подіями, що відбуваються на всіх етапах політичного, економічного та культурного розвитку держави. Слід зазначити, що наукова значущість цього дослідження обумовлена, перш за все, практичною потребою чітко окреслити історичні етапи та визначити лінгвальні та позалінгвальні фактори впливу на розвиток лексичної системи. Зміни у економічній, політичній, сільськогосподарській, культурній, релігійній та ін. сферах відображаються в мові появою нових понять, що, у свою чергу, збагачує лексичний склад давньокитайської мови. Розвиток лексики давньокитайської мови проходить двома основними шляхами: перший - тенденція постійного поповнення словникового запасу через появу нових понять для назви нових життєвих реалій, активне використання запозичень; другий шлях - тенденція до формування двоскладових слів та усунення полісемії.

Ключові слова: давньокитайська мова, лексика, лексична система, кодифікація, стандартизація мови.

Non-lingual and lingual factors of formation of vocabulary as a branch of ancient Chinese linguistic tradition

Abstract

The article analyzes the processes of formation of the vocabulary of the Chinese language and the reasons for changes in terms of content and influencing factors on the enrichment of the vocabulary. The author investigates the history of the formation and fixation of the lexical composition of the ancient Chinese language, the main historical stages of the formation of the vocabulary are determined, the features of the formation of the vocabulary at each historical stage are considered, the features of the fixation of the vocabulary at each historical stage are determined, the first systematic studies of the lexical composition of the Chinese language are considered. The peculiarities of the development of new lexical meanings in the semantic structure of lexical units used in the pre-scientific periods of the history of the Chinese language, in particular in the pre-Qing period (&Ш), are considered. The analysis of research devoted to this issue shows that the formation of each lexical system has a long history, which reflects the specifics of the formation and development of the Chinese language in different eras under the influence of internal and external factors, in particular, the replenishment of the lexical composition through new religious teachings, in particular Buddhism, and external contacts that intensified after the Opium Wars. The development, fixation and functioning of the vocabulary is connected with the history of the people, with the events taking place at all stages of the political, economic and cultural development of the state. Extralingual factors, such as the interaction of culture and language, the development of crafts, the expansion of geographical boundaries also leave their mark on its vocabulary, the study of which is currently one of the topical problems of sociolinguistics. The vocabulary of the people is connected with the history of the country, with the events taking place at all stages of the political, economic and cultural development of the state. It should be noted that the scientific significance of this study is due, first of all, to the practical need to clearly outline the historical stages and determine lingual and extralingual factors influencing the development of the lexical system. Changes in economic, political, agricultural, cultural, religious, etc. spheres are reflected in the language by the appearance of new concepts, which, in turn, enriches the lexical composition of the ancient Chinese language. The development of the vocabulary of the ancient Chinese language takes place in two main ways: the first is the tendency to constantly replenish the vocabulary due to the emergence of new concepts to name new realities of life, the active use of borrowings; the second way is the tendency to form two-syllable words and eliminate polysemy.

Key words: ancient Chinese language, vocabulary, lexical system, codification, language standardization.

Постановка проблеми

Розвиток, фіксація та функціонування лексики пов'язане з історією народу, з подіями, що відбуваються на всіх етапах політичного, економічного та культурного розвитку держави. Екстралінгвальні чинники, такі як взаємодія культури та мови, розвиток ремесл, розширення географічних кордонів накладає свій відбиток і на її лексику, вивчення якої є в даний час однієї із актуальних проблем соціолінгвістики. Протягом тривалого часу Китаї існував феодальний лад, що і зумовило відносну закритість країни. Головним способом розширення та збагачення лексики китайської мови було утворення нових слів на базі вже існуючого в мові будівельного матеріалу. Також збагачення лексичного складу мови відбувалося з розширенням усіх сфер діяльності людини, набуттям нового досвіду та знань, що у свою чергу призводить до появи та фіксації нової лексики. Дослідження та опис історичних етапів розвитку лексики китайської мови може не лише наочно продемонструвати виникнення лексичних феноменів давньокитайської мови, а й дати пояснення мовним феноменам сучасної китайської.

Аналіз досліджень

У китайській лінгвістиці перші систематизовані дослідження лексичного складу китайської мови зі спробою його розділення на частини мови належать Ма Цзяньчжуну (ВнЊљ’‰) у праці «Машивеньтуну» (ВнЋЃ•¶’К, 1898 р.). У 1942 р. Люй Шусян (ВАЏfЏГ) у своїй монографії «Короткий огляд граматики китайської мови» (’†Ќ‘•¶–@—v—Є) також проводить класифікацію лексичного складу за частинами мови.

Серед сучасних досліджень присвячених розвитку лексики китайської мови можна назвати таких вчених, як Хуа Ліньфу, Чжан Чжуаннянь, Ван Линсу, праці яких присвячено походженню та функціонуванню топонімів китайської мови. Лі Сяндун та Ху Пейпей розглядають у своїх дослідницьких працях лексичні запозичення в китайській мові.

Слід зауважити, що дуже незначна кількість робіт у вітчизняному китаєзнавстві розглядає історичний розвиток лексики китайської мови. Серед вітчизняних дослідників можна відзначити праці Н.А. Кірносової присвячені дослідженню фонетичних особливостей лексичного складу китайської мови. Також відзначимо К.Г. Акбудак і Т.В. Вечоринську, як укладачів монографії з історії китайської мови взагалі і лексики зокрема.

Досліджень присвячених історичному процесу формування лексичного складу китайської мови нами помічено не було.

Мета дослідження - дослідити історію формування та фіксації лексичного складу давньокитайської мови. Мета досягається розв'язанням таких завдань: - визначити головні історичні етапи формування лексики; - розглянути особливості формування лексики на кожному історичному етапі; - визначити особливості фіксації лексики на кожному історичному етапі.

В дослідженні було використано методи суцільної вибірки, описовий та порівняльний.

Доцинський період (ђжђ`) Формування лексики китайської мови розпочалося раніше періоду Інь-Шан (Џ¤’©, 1600-1046 рр. до н.е.), найбільш ранні докази формування та розвитку лексики та одночасно перші спроби кодифікації представлені гадальними надписами на кістках та панцирах (ЌbЌњ –mЋ«) [4, c. 202]. Оскільки в праці «Шан шу» (Џ®Кй) підрозділ «Шаншу» («Џ¤Кй») був записаний та відредагований лише в епоху Чжоу (Ћь’©, 1046-221 рр. до н.е.), тож в наш час ми можемо побачити лише непрямі характеристики лексики цього періоду. Існуючі записи по стилю та змісту не обов'язково відображають саме період Інь-Шан (Џ¤’©, бл.1600-1046 рр. до н.е.), але загальні характеристики лексики Шан ми можемо відокремити: - абсолютна більшість слів складається з одного ієрогліфа; - кожне слово передає дуже широкий спектр змісту, але загальна кількість слів обмежена; - лексику за складом можна поділити таким чином: іменників близько 800, дієслів близько 300, прикметників кілька десятків, числівники представлені назвами цифр від «одного» (€к) до «десяти тисяч» (–њ) [3, c. 97].

З точки зору семантичного змісту лексика охоплює широкий спектр, так: 1. Іменники можна розподілити на групи, природні явища: “V, “ъ, ЊЋ, ђЇ, ·з, ‰], ‰J, ђб, Он, и№, “ш, ЋR, •Њ, ‹u, —Л, ВЅ, Љв, Љx, ‰Н, ђм, ђт, ЏB, џЌ, Ѕ§, ’J, “y, ђО, ђ…, ‰О; назви пор року та часу: ”N, Лк, Џt, ЏH, К±, Џ{, ЌЎ, ђМ, —‚, ќн, ’U, ’©, ќЮ, ЌЁ, •й, —[; назви напрямів на сторін світу: Џг, ‰є, ‰E, ’†, Ќ¶, “а, ЉO, ¶«, ђј, “м, –k; назви тварин: Вн, ‹Ќ, —r, жі, “Ш, ?, Њў, ™\, ?, ЏЫ, T, ЊП, ЊХ, Ћ, кg, –Д, ‰І, Уг, №к, ЋЦ, Дс, іы, ђќ, иі, ј¦, ’Ћ, ?, еЁ, –Ш, —С, ћX, ЊI, €З, ЊK, ’|, ‰С, €ѕ, вl, ”ћ, ?, ?; назви частин тіла та органів: ђl, ђg, Ћс, –К, ”ы, –Ъ, ЋЁ, •@, Њы, ђг, іЭ, •I, жд, ђS, • , Ќњ; найменування сільськогосподарських об'єктів, виробничих і матеріально-технічних засобів: “c, бf, •Ю, љњ, №¬, Ћє, ‘о, ђQ, ГЕ, »§, ІЦ, вЮ, ·•, S, ?, €д, ЏM, іµ, УЯ, “Ѓ, •Ђ, ‹Т, гО, аі, ‹|, –о, г¤, ВЮ, ±П, ?, “C, й, ‘ё, Ч, ?, ?, ?, ?, ЋM, ЕМ, єш, ЋЭ, •Д, г», Ћр, й¬, Лї, ›е, €Я, ев, ‹Р, ґш, ?, ?, ‹К, ±ґ, Љp, бь, ЊЫ; найменування зброї: њч, –µ, об, ‰о, Џ‚; звертання та посади: ‘c, ›E, •ѓ, •к, ЊZ, ’н, ЌИ, ёѕ, жЙ, ЏЁ, Ћq, ?, Лп, ±ц, ђb, ЌЙ, –Ї, “z, Ш, љц, ?, ЌH, ыo, ЊN, ‰¤, Њт, ”Њ, ›љ, ‹Ё, ›Ю, Ћj; назви знаків гороскопу; Ќb, ‰і, •ё, ’љ, •и, ЊИ, ЌM, ђh, ђp, бЎЃCЋq, ‰N, “Р, ‰K, ’C, –¤, ЊЯ, –ў, ђ\, “С, њъ, €е. [2, c. 125] 2. Дієслова представлені такими групами як повсякденні дії, військові дії, праця. 3. У написах на кістках є кілька двоскладних слів, так: “V–Ѕ, “VК±, ‰¤’л, ЏК¦, ™tђl, •Sђ©, К¦і¤, –M”Њ, ?ЏЋ, ІчЊѕ, ђ_‹_, ›@?, –@“x, ђS• , “cД¶, ’Г ЉU, Vђ¬, уЖЊh, ђжЌ@, Ф¶“ф, €А’и, ђk¶Ї, µЯ‰z, ќµђЮ, џhГр [4, c. 148].

Період Епохи Чжоу та династії Цінь (ђ`’©, 221-206 рр. до н.е.) У періоди «Весни та Осені» (ЏtЏHЋћ‘г, 722-476 ро. до н.е.) та «Воюючих царств» (ХЅЌ‘ К±‘г, 475-221 рр. до н.е.), відбувається зростання продуктивності виробництва, зміни в економіці, еволюція політичної системи та прогрес в культурі та освіті, що сприяло швидкому збагаченню лексики китайської мови. За цей період значно збільшилася кількість іменників, дієслів та прикметників у змістовних словах. Зокрема зріс запас слів, які відображають матеріальну культуру [1, c. 132]: - назви сільськогосподарських культур: ’J, вe, ?, ?, ?, в_, ?, ?, вл, ?, –ѓ;

- назва господарського знаряддя: гУ, пў, З®, йD, ћg;

- назви поділу землі (полів) і методів вирощування: ?, ’¬, Њl, ”И, бZ, ?, ?, ?, їС, Ќk, ‰Т, ?, »с, ·…, гП, ?;

- назви металів і способів виплавки: ‹а, Мъ, З¦, йH, ¶Н, ое, –и, Цэ;

- назви одягу: ЏЦ, Щт, µt, еХ, ж@, еЪ, еЩ, ЉЊ, еф, ‹Э, еС, еФ, ЉҐ, ™j, ер, ?;

- назви музичних інструментів: ‹Х, ам, в™, ?, уп, ЉЗ, вО, ?, ?, ЦУ, пЮ, ?, ?, ?;

- назви явищ політики, чиновництва, етикету, військового та кримінального права, моралі: ЌF, ’н (’о), ъє, ’‰, ђM, ђm, Те, ’m (’q), —E, —х, гХ [5, c. 92].

Також невеликою кількістю представлені такі частини мови, як вказівні займенники, особові займенники, питальні займенники, прислівники (які виражають час, обсяг, ступінь, стан і модальність), прийменники, модальні частинки, також було виявлено словосполучення, які вказують на зіставлення, порівняння, перехід, вибір, причину, наслідки, гіпотезу та ін. У цей час сформувалася основна частина «службових слів класичної китайської мови» (•¶Њѕ‹•Ћљ).

Також у цей період з'являються двоскладові слова: - двоскладові слова з дублюванням ієрогліфа - редублікати (?‰№Ћљ), найчастіше зустрічаються у «Ши цзін» («К«ѕ»), «Чуських строфах» («‘^Ћ«»), так наприклад: љољо, дЕдЕ, ™f™f, ›]›], ??, љЄљЄ, ПфПф, мЄмЄ, цј•Ч, з®зђ, ЊI—у, вwвy, ”k›O, зН·Ч, зЧз№, џпџќ [5, c. 112]; - біноми (БЄГаЋљ) найчастіше зустрічаються у класичній (конфуціанській) літературі, наприклад: Љp‹|, ‹агЎ, гґ—r, цРУг, €®“ъ, ђQ€Я, ‰й”ы, ‰] ’т, —Зђl, ђФЋq, ЊєДс, ”’Љќ, “с–С, ЋOђЇ, ЋlЉC, ЊЬ’J, ‹г—L, –њ•‘, ґ¦Ћm, ђЄ•v, Ћx‰р, ‘ђґґ, ‰Ќ‹Џ, Шщ—§, №¬Ћє, “№H, ‹u—Л, ђє‰№, •ь—F, ±ц‹q, ’Ь‰е, Љ±њч, ЋРвl, зРзҐ, ЋЭ\, ЌҐ€ч, –z‘–, ђЄ”°, •}Ћќ, ‹і»е, ЏCКО, ‘©ёї, ‹°њњ, ?±р, ±д‰», бЫ–], ґївн, —IФ¶, ™ АН, ЊНћЗ, ‹±Њh [5, c. 114]; - складні слова (?Ќ‡ґК), їх поява та вживання в епоху Чжоу і Цинь відкрило широкі можливості для створення нових слів та загальному розвитку китайської лексики.

Розвиток лексики в період між династіями Хань (Љї’©, 206 р. до н.е.-220 р. н.е.) і Тан (“‚’©, 618-907 рр.) За цей часовий проміжок спостерігався розвиток соціальної економіки, прогрес у сферах культури, академічної науки, міжнародних контактів, що збагатило словниковий запас китайської мови. До основних характеристик лексики цього періоду можна віднести: 1. Поява нових слів. Серед нових слів, що з'явилися у цей період, є багато односкладових слів, так наприклад слова, що з'явилися після династій Вей (‘‚й°, 220-266 рр.) та Цзінь (ќз’©, 266-420 рр.): “X, МІ, ГЩ, жб, “§, Эл, Ќd, МЇ, ?, ?, њ†, ДЦ, ’џ, ™”, АБ, бР, ТЇ, –є, љF, ЩЇ, Хв. Проте двоскладними словами позначають абстрактні поняття, так наприклад: ЏоЊ`, €УТе, ‘ЂЌs, ђ_џѓ, ·зЌС, ЏоРч, ђ«ЦК, €РђM, ИЁ—Н, –{Бм, ѕЩЋ~, ?“Ї, ЉEЊА, ”дУч, ЌlСй, ќ…“x, Џ¤—К, ’К—Z, ђБЊе, Ќ·?, ‹П“™, ґн—ђ, ”Й»Є, €АОИ, Њх?, •qЏ·, —в’W, ЦК–p, Њцђі, ·з—¬, ЋeПё, “§і№. Також з'являються двоскладні службові слова, наприклад: ‰ќ‰ќ, ЏнЏн, ??, ЅҐЅҐ, €кЌД, €кЊь, Њь—€, “–‘¦, —§’n, “oК±, ђЏК±, ±Пин, ЦХ№й, ё—€, Њі–{, €кЖл, ”сЏн, ?‘ґ, Њц‘R, ‰К‘R, •K’и, –ў•K, ђз–њ, ЊЭ‘Љ (€ИЏг•›ґК), ”@Ћб, Ћб€Ѕ, ”@‘ґ, ?Ћб, пЋg, ЙиЋg, ЛдФт, ќЩВЫ, •sОК, Џњ”с, €цОЄ, ЏЉ€И, €цЋ§, •s’A, •s—B, ?‰В (€ИЏгБ¬ґК). Якщо розглянути цей період з позицій словотвору, то двоскладові слова починають утворюватися за формами предикат-об'єкт і предикат-додаток, так: “w—Н, ’Ќ€У, ’mђS, ?–Ѕ, ‰єЋи, Џб“D, Љu•З, БЩК±, ‹h‹к, ЅГђі, ђ§•ћ, ЛµЌ‡ [2, c. 116]. 2. Крім того, активне вживання афіксів «€ў», «V», «Ћq», «™X», «Н·», які з'явилися після династій Вей і Цзінь, сформували додаткові ряди двоскладових слів, таких як: €ў‘е, €ўЊЬ, €ў•к, €ўЛ, V‘l, VС», VЊZ, V?, V“z, VШч, ™\Ћq, рОЋq, ‰ЌЋq, ТПЋq, ‰КЋq, ’|Ћq, “ЃЋq, ’аЋq, ’шЋq, ‘ЬЋq, ‹РЋq, ЉҐЋq, –XЋq, иЬЋq, ЉбЋq, –КЋq, Ќ‡Ћq, ќcЋq, ‘пЋqЃC”k™X, ’–™X, ‹з™X, ”L™X, ђќ™X, Уг™X, ‰Ф™X, еМ™XЃCЅЧН·, ?Н·, •GН·, ђгН·, ЌњН·, ЋиН·, ђSН·, ’nН·, “ъН·, ¶«Н·, ‘OН· [2, c. 118]. 3. Усе більшою стає різниця між письмовою та усною лексикою.

Відомості про розвиток лексики періоду Шести династій (Z’©, 220-589 рр.) було втрачено. Під час та після правління династії Західна Хань (ђјЉї, 202 р. до н.е.-9 р. н.е), завдяки широкому розповсюдженню буддійського вчення, в лексичний склад китайської мови увійшли слова іноземного походження (давньоіндійська мова) пов'язані з буддизмом, такі як: праджня, бодхі, нанву, гатуо, карма, бхіккху (”КЋб, •м’с, “м ќЩ, ‰ѕЗ, г№–Ѓ, ”д‹u) і т. д. Багато слів іноземного походження із декількома складами скорочувалися до односкладних, так наприклад: ‘m‰ѕ (sa„B gha) /до ‘m, –‚ВЮ (m¦ra) до –‚, “ѓ”k (thыpa) до“ѓ, Ќ…”g (kalpa) до Ќ…. такі однокореневі слова використовувалися як морфеми для створення складних слів, таких як: Ќ‚‘m, ‘m“k, ¶с–‚, –‚‹S, •у“ѓ, Ќ_Ќ…, Ќ…ђ”, І§б±, €ЯІ§ [6, c. 80].

Твори періоду Пізньої Тан, зокрема «П'ять записів буддійського вчення» (наприклад «Лю Цзу Тан Цзин» («Z‘cМіѕ»), «Цзу Тан Цзи» (« ‘c“°ЏW»)) та простонародні твори (наприклад «Дуньхуанські Б'яньвені» (“ЦаЉ±д•¶), можна вважати кодифікаторами, вони повною мірою відображали появу та розвиток розмовної лексики. Значну кількість лексики з означених вище джерел не відображена у лексичному складі класичної мови венянь [6, c. 92].

Розвиток лексики у часовий проміжок від династії Сун (‘v’©, 960-1279 рр.) до династії Цін (ђґ’©, 1636-1912 рр.) Після династії Сун продовжувала розвиватися економіка Китаю, зокрема сільське господарство, промисловість, ремесла, комерція, торгівля, академічна наука та література (включаючи природничі науки та популярну літературу). Відповідно до економічного та культурного прогресу у лексиці китайської мови з'явилося багато змін та нововведень, зокрема: - зросла кількість нових слів, що прийшли в лексичний склад через прогрес у виробництві, соціальній сфері та освіті, - збільшилася кількість слів, нові лексичні утворення увійшли у велику кількість народних літературних творів; - у новостворених словах явна перевага належить двоскладовим, але збільшилася кількість і трискладових.

З аспектів відображення виробництва, життя, процвітання промисловості, торгівлі та міської культури в династії Сун кількість слів, що належать до тематичних лексичних груп «майстерня», «ринок», «підприємство» та «магазини», стала безпрецедентною, так наприклад: –ШЌм, ’|Ќм, –ыЌм, Ч© ЉўЌм, ЌЩ·мЌм, бш‹КЌмЃC•ДЋs, “чЋs, ‰ФЋs, ‹аТшЋsЃCУгЌs, ЌШЌs, ‰КЌs, –ѓ•zЌs, Ќњ“џЌsЃC–К“X, Ћр“X, ’ѓ“X, вЖвЅ“XЃCХлЖМ, ЋЅЖМ, Т©ЖМ, ИЮПЯЖМ [3, c. 136].

У той самий час значно збільшилася кількість найменувань різних товарів народного споживання, наприклад: ЋOПК–К, ј¦Лї–К, аuч–К, вўвђ –К, ??–КЃC??, –Ё?, “¤?, ‹К‹ы?, ѕµ–К?, Џd??ЃCЙХ±э, ђ†±э, ЊЋ±э, ‰ЧЉђ±э, ‹e‰Ф±э, •‡—u±эЃC›I“њ, –ѓ“њ, “ы“њ, ОЪ”~“њ, ЊЫ™X“њ, ЊЬђF“њ [3, c. 137]. У зв'язку з розвитком сільськогосподарського виробництва, очевидно, побільшало слів, пов'язаних із сортами сільськогосподарських культур. Візьмемо, наприклад, назву рису. За часів династії Сун існувало безліч різновидів рису, таких як: ‘Ѓвj, ќЫвj, ђФвj, Џ¬ЌЃвj, “mвч, ”Швч, вч•Д, вй•Д, єм•Д, ‰©•Д, ‰©?•Д, ђыЋq•Д, ‰©дЉ, ЏгёС, “~дm, ‘ЃђиЏй [3, c. 138].

Інший приклад - це слова які позначають терміни у шовківництві, накопичені в династіях Сун і Юань (Њі’©, 1271-1368 рр.), наприклад: ЊK™{, ЊK Бэ, ЊKг¤, Ћ\‘о, Ћ\‰®, Ћ\”“, Ћ\’Ж, Ћ\ћ», Ћ\‰Л, јлбD, јлБэ, ‰ОІЦ, ќ«F, ИИЉ, —в–~, Лї?, Га‹й, Взіµ, зШіµ, гPіµ, Оііµ, ѕ‰Л, ”PГаЦб [3, c. 140].

За династії Сун природознавство та прикладні технології, такі як розрахунки, юридичні календарі, цивільне будівництво, охорона водних ресурсів сільськогосподарських угідь (“VЋZ, —ҐАъ, “y–ШЊљ’}, Е©“cђ…—), досягли великого прогресу. Було зроблено багато винаходів та написано спеціальні твори з науковими описами. За часів правління династій Юань та Мін (–ѕ’©, 1368-1644 рр.) деякі наукові та технічні знання та назви інструментів було привнесено з ісламського світу, від повідно, в китайській мові з'явилися нові слова. В епоху пізньої Мін і початку династій Цін єзуїти, що прибули до Китаю з Європи, почали співпрацювати з китайськими вченими та науковцями, вийшли переклади західних науково-технічних книг (включаючи математику, астрономію, календар, географію, водне господарство, машинобудування тощо), що додало до лексики китайської мови нові наукові та технічні терміни, так: “V¶Ґ, “ъ‹…, ЊЋ‹…, ’n‹…, ѕ“x, Оі“x, ТЗЉн, Ф¶ѕµ, ІвЋZ, Ів—К, ЋZКх, ™{‰Ѕ, ЉEЛµ, ђ„ВЫ, ”д—б, ¶Фђ”, ЏЫЊА, Љ„љ¦, ’јЉp, НЦФІ, •Ѕ–К, –К»э, ‘М»э, —e»э, “™±Я, ‘Ѕ±Я, ЋOЉp, ”ЄПЯ, ЉчЉн, ЋЛПЯ, “§КУ [2, c. 130].

Починаючи з часів правління династії Сун до початку правління династії Мін, у зв'язку з розвитком зовнішньої торгівлі, в китайській мові з'явилися іноземні слова, запозичені з арабської, малайської та інших мов, більшість з яких були назвами спеціальних продуктів за межами регіону, наприклад: Ч? (і¤ѕ±Ћ), ‰Ф•џ\ (”БВн), Вн ™ыКЮ (‘ег·—r), ‹аСХЌЃ, уЖгУЌЃ, ‘Е–ѓ™XЌЃ, ‘c•кВМ, ‰О•sЋv, Ќ№ЊР, Ќlкt (ЉCНM), лрглЖк [2, c. 135].

Цей період є періодом великого розвитку китайської розмовної лексики та її проникнення у літературу. Починаючи від часів правління династії Південна Сун до династії Цін, кількість народних творів різних жанрів, таких як опера Наньсі (“мП·), мелодії Чжугун (Цо№¬µч), складні драми (ФУѕз), розповіді Пінхуа (•Ѕ»°) та романи ( Џ¬Лµ), продовжували зростати, що дозволило повніше відобразити та кодифікувати особливості словникового запасу китайської мови у різних сферах, та на різних етапах історичного розвитку.

Розвиток лексики після Опіумних війн (С»•РХЅ ‘€€И—€)

Після Опіумної війни 1840 року китайське суспільство зазнало кардинальних змін: політичних, економічних та культурних, з'являлися нові наукові та соціальні концепції. Величезні та глибокі зміни в суспільному житті та мисленні людей сприяли швидкому розвитку та постійному вдосконаленню китайської лексики. Від «Руху за реформи» 1898 року до заснування Китайської Народної Республіки в 1949 році до лексичного складу китайської мови було додано багато нових слів, більшість з яких були двоскладовими, а невелика частина - трискладовими. Основними джерелами поповнення словникового запасу є: - інновації у суспільстві, що призвели до утворення нових слів, наприклад: ЧЬНі, Ќ‘‰п, –@ ‰@, ЊцЋi, ‰Оіµ, ВЦ‘D, ·ЙЉч, аyµЇ, ђ…“D, ЦЅа|, гЈН·, µз‰e, ёЦ‹Х, УК•[, ЦґЏЖ, ”ЏВф, »г¶Т, –ЇЌH, Љчіµ, •З±Ё, ѕз–{, ‹а?, ?™Й, •”ГЕ, Љч?, ЏW‘М, ЌњЉ±, ЅЧ’i, Њч”\, €ц‘f, ЧЬЅб, ђёјт, ПФ”чѕµ, ќѕ‰№Љч, ЏБ‰Љ•Р, Ќ~—ЋЙЎ, ‰H–С‹…, џа»ч¶У, ™X“¶ЅЪ, €УК¶Њ`М¬, —B•ЁЋj№Ы [2, c. 170]. - фонетична калька слів індоєвропейських мов: Ќ№·ў (shвfв / sofa), ?ЌЋ (pыkи / poker), ?? (kвfзi / coffee), ‰В‰В (kмkм / cocoa), ЛХ‘Е (sыda / soda), “fЋi (tu sо / toast), ±Бґш (bзngdаi / bandage), €шъМ (yinqнng / engine), ВЯј (luуjн / logic), –Ђ“o (mуdзng / modern), О¬‘ј–Ѕ (wйitвmмng / vitamin), –Н “Б™X (mуtи йr / model), ‘пќfЋz (tuфlвsо / trust), •z¶ы ЗЗСЗ (bщ'мrqiбoyа / bourgeois), џ[Ћz’к—ў (xiзsоdili / hysteria), ?•Р (kapiаn / card), ђб‰Ца| (xuмjiв yвn / cigar), –@АјИЮ (fa lбn rуng / flannel), ‹g•Ѓіµ (jнpuchз / jeep), –ЁЊЋ (mмyuи / honeymoon), ‰є€УК¶ (xiаyмshн / subconsciou-s), ЙБµзХЅ (shandiаnzhаn / Blitzkrieg), К±‘гђёђ_ (shнdаi jоngshйn / Zeitgeist ), ьK‹q (hзikи / hacker) [2, c. 175].

Висновки

Проведений аналіз дозволяє стверджувати і наочно демонструє, що більшість складу лексичного запасу китайської мови продовжує активно вживатися, але не у первісних, а у набутих з часом значеннях, що свідчить про зміну семантичних значень лексичного складу. Зміни у економічній, політичній, сільськогосподарській, культурній, релігійній та ін. сферах відображаються в мові появою нових понять, що, у свою чергу, збагачує лексичний склад давньокитайської мови. Розвиток лексики давньокитайської мови проходить двома основними шляхами: перший - тенденція постійного поповнення словникового запасу через появу нових понять для назви нових життєвих реалій, активне використання запозичень; другий шлях - тенденція до формування двоскладових слів та усунення полісемії.

Всебічний аналіз процесів формування лексичного складу давньокитайської мови, впливу лінгвальних та екстралінгвальних факторів на процеси формування лексики, може започаткувати нові наукові розвідки в галузі лексики, лексикографії, стилістики та перекладознавства.

Список використаних джерел

1. »Є—С•б. ’†Ќ‘’n–јЉwЊ№—¬. –k‹ћ: ђl–ЇЏo”ЕЋР, 2010. 444 Ті.

2. ВАЏfЏГ.Уп–@ЉwП°. –k‹ћ: ’†Ќ‘ђВ”NЏo”ЕЋР, 1953. 186 Ті.

3. ВАЏfЏГ.’†Ќ‘•¶–@—v—Є. ЏгЉC: Џ¤Ос€уКй№Э, 1982. 220 Ті.

4. ВАЏНђ\, Ћй·паj, ’ѕЊљ»ЄЃD’†Ќ‘Ќ‘‰Ж”Ћ•Ё№Э№ЭеU•¶•ЁЊ¤‹†ґФКй: ЌbЌњ™Й. ЏгЉC: ЏгЉCЊГђРЏo”ЕЋР, 2007. 406 Ті.

5. ”nЊљ’‰. ”nЋЃ•¶’К. ‘д–k: дiаsЏ¤–±€уЏ‘ЉЩ, 1965. 352 Ті.

6. ‰¤—СРч. ’†Ќ‘’n–ј“IЊМЋ–. јГ“м: ЋR¶«‰ж±ЁЏo”ЕЋР, 2006. 280 Ті.

Размещено на Allbest.ru

статья "Позалінгвальні та лінгвальні фактори формування лексики як галузі давньокитайської лінгвістичної традиції" скачать

Подобные документы

Давньоанглійська запозичена лексика як результат мовних контактів давнього суспільства
Чинники, що сприяли введенню давньоанглійської запозиченої лексики до лексичного складу мови. Етапи історії англійської мови. Аналіз поняття "інтерференція" та її взаємозв’язок із білінгвізмом як фактору проникнення запозичених лексичних одиниць.

статья [30,4 K], добавлен 07.02.2018
Формування комунікативної компетенції на уроках англійської мови
Вплив мотивації на формування граматичних навичок у дітей молодшого шкільного віку при вивченні іноземної мови. Значення поняття комунікативна компетенція. Реалізація фонетичного, лексичного та граматичного аспектів англійської мови за допомогою казки.

курсовая работа [3,0 M], добавлен 13.10.2019
Оказіональний спосіб формування квазіспеціальної лексики у науково-фантастичному тексті
Особливості мовної картини фантастичних світів авторів. Використання оказіональних одиниць квазіспеціальної лексики. Вживання та формування термінологічних новоутворень у художньому тексті. Використання нетипові для англійської мови збіги голосних.

статья [21,7 K], добавлен 18.08.2017
Особливості класифікації інтернет-лексики сучасної китайської мови
Інтернет-мова як відображення нових форм комунікації. Особливості та класифікація інтернет-лексики сучасної китайської мови. Основні причини, які впливають на специфіку китайської інтернет-лексики, щодо труднощів перекладу та її тематичної класифікації.

курсовая работа [131,0 K], добавлен 13.12.2014
Семантичні та функціонально-прагматичні характеристики евфемізмів в англійській мові
Історія виникнення та дослідження евфемізмів, їх характерні особливості та класифікація. Теми та сфери евфемізації, її функціонально-прагматичний аспект і мовні засоби. Аналізу впливу евфемізмів на формування лексичного складу сучасної англійської мови.

курсовая работа [63,4 K], добавлен 16.03.2014
Запозичення в японській мові
Формування словникового складу японської мови. Види іншомовних запозичень, "васейейго" як феномен лексики. Відсоток запозичених слів в лексиці японської мови, популярність в її лексичному складі англійських слів на сучасному етапі, обґрунтування.

курсовая работа [48,6 K], добавлен 02.10.2014
Методика формування англомовної лексичної компетенції в учнів основної школи
Дидактичні та психолінгвістичні передумови навчання лексики англійської мови в основній школі. Психолінгвістичні особливості навчання англомовного лексичного матеріалу. Відбір та організація матеріалів для навчання англомовної компетенції учнів.

курсовая работа [43,4 K], добавлен 09.04.2014
Використання віршованих матеріалів під час навчання лексиці англійської мови
Природа мотивації та її вплив на формування лексичних навичок. Віршовано-пісенні матеріали як засіб підвищення мотивації. Використання пісень для підвищення ефективності сприйняття лексики й граматики англійської мови. Римівки як засіб навчання лексики.

курсовая работа [48,1 K], добавлен 08.04.2010
Історія формування й дослідження південнослобожанських говірок
Формування ареалу південнослобожанських говірок південно-східного наріччя української мови. Перспективи дослідження діалектної мови цього континууму. Формування фонетичної, морфологічної, лексичної, словотвірної структури слобожанських говірок.

статья [27,3 K], добавлен 18.12.2017
Розвиток тематичних груп італійської лексики в українській мові
Дослідження специфіки процесу запозичення українською мовою іншомовної лексики. Історичні зміни в системі італійської мови. Уточнення етимології конкретних тематичних груп італійської лексики з метою виявлення шляхів їх проникнення в українську мову.

курсовая работа [47,7 K], добавлен 29.07.2012

Другие документы, подобные "Позалінгвальні та лінгвальні фактори формування лексики як галузі давньокитайської лінгвістичної традиції"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.