Новоанглізми-персонономени в соціокультурному контексті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Новоанглізми-персонономени в соціокультурному контексті

New anglicisms-persononomena in the socio-cultural context

Фаріон І.Д.

доктор філологічних наук, професор, доцент катедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка»

У статті проаналізовано особливий пласт запозичених англізмів в українській мові, що виникли як авторські новотвори за певних англомовних суспільно-культурних обставин. Ці англізми ідентифікуємо як персонономени, а процес їхнього виникнення називаємо персонономінацією.

У дослідженні розкриваємо соціолінгвальний контекст та лексико-семантичне поле новоанглізмів-персононо- менів та їхню кількість серед вибірки 100 поширених новоанглізмів в нашому інформаційному просторі; аналізуємо їхню корельованість із чужомовною реалією та потребою її перенесення в українську дійсність, а відтак добираємо чи створюємо українські відповідники як спосіб актуалізації національних поняттєво-вербальних процесів.

В окремих випадках така лексика (на зразок бот чи влог) є розширенням поняттєво-вербальної бази нашої мови та дійсности, проте в абсолютній більшості запозичених лексем українські відповідники - це актуалізація словотвірних можливостей української мови (буккросинг - книгообіг, книгообмін; стейкхолдер - зацікавлена сторона, користач; сторітелінг - оповідки, казки, байки, новелетки та ін.).

Предметом системного аналізу є два показові новоанглізми (чи псевдоанглізми) фрилансер і бот в соціокультурному, лексико-семантичному й етимологічному контексті, а також пошук їхніх українських відповідників.

Вивчення явища англобарбаризації в соціокультурному та націєцентричному контексті вможливить вибудувати механізми захисту лексичної системи української мови від невмотивованих новоанглізмів-персонономенів. Соці- олінгвальна залежність від цих запозичень свідчить про несамостійність мислення певної частини українського суспільства, відсутність національного самоусвідомлення та знань з української мови. Пропонована стаття пропонує способи розв'язання проблеми невмотивованої кількости англізмів авторського походження.

Ключові слова: новоанглізми, псевдоанглізми, персонономен, персонономінація, лексико-семантичний та етимологічний аналіз, соціокультурний контекст.

In this article it is analyzed a special layer of English borrowings in the Ukrainian language, which emerged as author's neologisms in certain English-speaking socio-cultural circumstances. We identify these English borrowings as persononomena, and the process of their occurrence is called personomization.

The study reveals the socio-linguistic context and lexical-semantic field of New anglicisms - persononomena and their number among the sample of 100 common New anglicisms in our information space; we analyze their correlation with the foreign-language reality and the need to transfer it to the Ukrainian reality, and thus select or create Ukrainian equivalents as a way to actualize national conceptual and verbal processes.

In some cases, such vocabulary (such as бот [bot] або влог [vlog]) is an extension of the conceptual and verbal base of our language and reality, but in the vast majority of borrowed tokens Ukrainian equivalents - is the actualization of word- formation capabilities of the Ukrainian language (буккросинг [bookcrossing] - книгообіг, книгообмін; стейкхолдер [stakeholder] - зацікавлена сторона, користач; сторітелінг [storytelling] - оповідки, казки, байки, новелетки, та ін.). The subject of systematic analysis is two demonstrative New anglicisms (or pseudo-anglicisms) фрилансер [freelancer] і бот [bot] in the socio-cultural, lexical-semantic and etymological context, as well as the search for their Ukrainian equivalents.

The study of the phenomenon of Anglo-barbarization in the socio-cultural and nation-centric context will make it possible to build mechanisms for protecting the lexical system of the Ukrainian language from unmotivated New anglicisms - persononomena. Sociolinguistic dependence on these borrowings shows the lack of thinking independence of a certain part of Ukrainian society, lack of national self-awareness and knowledge of Ukrainian language. The given article shows the ways for solving the problem of unmotivated number of English borrowings of author's origin.

Key words: New anglicisms, pseudo-anglicisms, persononomenon, personomization, lexical-semantic and etymological analysis, socio-cultural context.

Постанова проблеми

англізм українська мова соціолінгвальний

Проблема нестримного потоку англізмів в українській мові - це фокус етнопсихологічної, суспільно-політичної, а відтак мовної проблематики. Кульмінаційні історичні процеси неминуче виявляють себе через чужі мовні засоби, що показово сигналізують про ідеологічний напрям розвитку суспільства та його (не)спроможність вистояти в часи глобалізму й нав'язаного мультикультуралізму. Безпрецедентна хвиля англіїзації як глобального явища в нашому національно ослаблому суспільстві містить реальні загрози для лексичної структури мови і ментальности українців. Ще не подолавши понад трьохсотлітній натиск російської мови під фальшивим гаслом інтернаціоналізації, українці потрапили в пастку глобальної англіїзації.

Основна причина сучасних масованих, навальних запозичень як барбаризації полягає в суспільно-психологічному чинникові. Носій на підсвідомому рівні визначає перевагу чужої мови над своєю, злегка й безперешкодно піддається чужому впливові як моді, тенденції чи престижу. Для нього чуже слово є способом підвищення самооцінки й самоствердження, себто він розумово залежний від зовнішнього світу, позаяк безсилий і не здатний наповнитися своїм. У такому випадкові рідна мова, як і сама людина, втрачає здатність до саморозвитку і, понад то, здатности боронити «індивідуальність свого народу і його право бути самим собою» [1, с. 390].

Вивчення явища англобарбаризації в соці- окультурному та націєцентричному контексті вможливить вибудувати механізми захисту лексичної системи української мови від невмотиво- ваних англізмів.

Аналіз досліджень з порушеної проблематики

Перше двадцятиліття третього тисячоліття - це вибух англізмів в українській мові, про що ми вже зазначали в нашій розвідці двадцятилітньої давнини, а також у нещодавніх дослідженнях [2; 3, с. 110-135; 4. 5-59]. Над проблемою запозичення англізмів працювали також Я. Голдованський, Я. Жлуктенко, Б. Ажнюк, П. Селігей [5; 6; 7; 8], серед найновіших розвідок дисертаційні праці Н. Попової [9], О.Стишова [10], С. Федорець [11], Л. Архипенко [12], Я. Битківської [13], О. Лапінської [14], Т. Майструк [15], Н. Ясинецької [16] та інші, а також численні статті на цю тему, де досліджено ступені освоєння англізмів, їхню лексико-семантичну структуру, синтагматично-парадигматичні, прагматичні зв'язки і функціювання, доцільність та перспективність входження до мовної системи та вплив позамовних чинників, а також напрацю- вання словників англізмів.

Постанова завдання

Предметом нашого аналізу є значною мірою вмотивовані запозичення, що виникли як авторські новотвори за певних англомовних суспільно-культурних обставин. Серед них трапляються псевдоанглізми на зразок бот, що насправді чеського походження, але зазвичай потрапило в інші мови через англомовне посередництво. Процес виникнення новоанглізмів у нашій мові, з огляду на їхній авторський характер, називаємо персонономінацією, а новоанглізми (чи англоамериканізми) - персонономенами.

Серед наших першорядних завдань: а) розкрити соціолінгвальний контекст та лексико-семантичне поле англізмів-персонономенів та показати їхню кількість серед вибірки 100 поширених англізмів в нашому інформаційному просторі; б) проаналізувати їхню корельованість із чужомовною реалією та потребою її перенесення в українську дійсність; в) дібрати чи створити українські відповідники як спосіб актуалізації національних мисленнєвих процесів, адже «кожна літературна мова доти жива і здібна до життя, доки має можливість, з одного боку, всисати в себе всі культурні елементи сучасности, значить, збагачуватися новими термінами та висловами, відповідними до прогресу сучасної цивілізації, не тратячи при тім свого основного типу і не переходячи в жаргон якоїсь спеціяльної верстви чи купи людей, а з другого боку, доки має тенденцію збагачуватися чимраз новими елементами з питомого народного життя і з відмін та діялектів народного говору» [17 т. 37, с. 206-210].

Серед ста дібраних для системного соці- олінгвального та лексико-семантичного аналізу англізмів ми виявили 22% таких персонономенів: birdwatching, blog, bot, bookcrossing, case, coming out, crossword, flashmob, freelancer, gender, harassment, lapbook, lifehack, тете, podcast, soft skills, spoiler, stakeholder, startup, storytelling, sex, vlog.

Деякі з них проаналізуємо в соціолінгваль- ному контексті з метою заглиблення в реалії мови-джерела (бот) та віднайдення їхніх українських відповідників або обґрунтування їхнього вжитку в українській мові (фрілансер).

ФРІЛАНСЕР

Наша література, а отже, мова щедротна на неповторні таланти. Проте серед цього багатства винятковою є філософсько-літературна і мистецька творчість геніальної Емми Андієвської (1931 р. н., Донецьк) - громадянки США, мешканки Німеччини та українки з таким запасом українськости, що його стало б на кожного мешканця планети Земля.

Вільно спілкується англійською та німецькою, її твори перекладають англійською, німецькою, французькою, польською, російською, есперанто, івритом, португальською, але вона творить і живе лише українською:

«Я вперше у своєму житті почула українське слово в Вишгороді, куди ми переїхали з Донбасу (1936 р - І.Ф.). Там зі мною, п'ятилітнім дитинчам, говорили 16-літні дівчаточка в вишиваних сорочках. Говорили українською з такою гідністю, як ніхто. І коли я мамі продемонструвала, як підхопила оту незнайому мову, мама сказала: «Не сметь! Ребенок омужичивается! <...> Мене зробила українкою несправедливість. Я не терплю несправедливости. Байдуже, щодо кого.

Як це так - «пхє» лише тому, що ті дівчаточка говорили оцією мовою? Ха, я вам дам «пхе»! Я все життя тільки українською мовою пишу. Тільки! А я могла б писати, якщо б хотіла, кількома іншими мовами» [18].

І ось про цю самодостатню українку і мислительку на еміграції, справжнім домом якої є мова, у вікіпедії зазначено, що вона працювала «фрілансером на радіо «Свобода» упродовж 1959-1963 років». Не знаю, як би поставилася пані Емма до цього новоанглізма в українському тексті, але вона, з крови та переконань українська мислителька та письменниця, точно б знала питомий відповідник, бо їй добре відомо, що «Мова - це діялог. Слово, яке не доходить до иншого мертве. Розмова завжди здійснюється з кимось иншим і кожне слово потребує в кожну конкретну мить правильного неповторного тону, аби проникнути через иншу решітку, решітку ино-буття й дійти до иншого співрозмовника» [19, с. 192].

Отже, англійська словосполука free lancer - це 1. `найманець', 2. `політик або журналіст, що не належить до якоїсь партії або редакції' [АУС, с. 531], де прикметник free 1. `вільний', 2. `невимушений', 3. `добровільний', 4. `незайнятий, звільнений', 5. `щедрий, багатий, значний', 6. `безкоштовний, відкритий, доступний' [АУС, с. 531]; 1. `особа, яка працює без будь-яких довгострокових зобов'язань перед роботодавцем', 2. `особа, яка діє незалежно, не будучи пов'язаною з організацією чи уповноваженою нею' [MW].

Староанглійське freo `звільнений; той, що діє з власної волі', також `блогородний, радісний', походить від прагерманського *friaz `воз- люблений, вільний' (звідси також старофризьке fri, старосаксонське vri, давньоверхньонімецьке vri, німецьке frei, голландське vrij, готське freis `вільний'), далі - від праіндоєвропейського *ргіу-а- `дорогий, возлюблений', від кореня *ргі- `любити'.

Еволюція значення від `любити' до `вільний', мабуть, пов'язана з термінами beloved `возлюблений' та friend `друг', які застосовували до вільних членів клану, на відміну від рабів (пор. з готським frijon `любити', староанглійським freod `прихильність, дружба, мир', friga `любов', fridu `мир', давньоскандинавським fridr `мир, особиста безпека; любов, дружба', німецьким Friede `мир', староанглійським freo `дружина', давньоскандинавським Frigg (ім'я дружини Одіна, буквально `возлюблена'), середньонижньонімецьким vrien `брати за дружину', голландським vrijen, німецьким freien `свататися') [OED].

Другий складник словосполуки - lancer < lane n 1. `спис, піка'; 2. `воїн зі списом'; 3. `ості, остень' (риболовецьке знаряддя у вигляді списа); 4. `ланцет' (хірургічний інструмент з двосічним лезом).

1. звич. `кавалерист' (із пікою) [АУС 2006, с. 773].

Слово lance (кін. XIII ст.; як прізвище - кін. XII ст.) походить від старофранцузького lance `спис, довжина списа' (XII ст.), далі - від латинського Іапсеа `легкий спис' (Марк Теренцій Варрон вважає, що це слово еспанського походження, а точніше кельтіберського). Французьке слово просочилося в германські мови: пор. з німецьким Lanze, середньоголландським lanse, голландським Ians, данським landse [OED; СІС, с. 583].

Уперше слово-композит freelancer ужив шотландський письменник Вальтер Скотт у славетному романі «Айвенго» 1820 року в значенні воїна зі списом, що воює як найманець з власною зброєю, себто - вільний стрілець. Переносного сенсу ця лексема набуває з 1864 року.

З огляду на сучасні обставини, відбулася десе- мантизація цієї історичної лексичної одиниці, що набула значення мирного робочого фаху - самовільного пошуку роботи (чи одночасно кількох робіт) без укладення довготермінової угоди як позаштатного працівника - вільнонайманця. В Україні вільнонайманці зазвичай виконують роботу віддалено через інтернет.

У випадкові з Еммою Андієвською вона, будучи географічно віддаленою від України, живе в самому серці її великої мови, з якої як ніхто з усіх наших письменників творить ядра сенсів:

Вели штурпаччю в мозку притьмом згинуть. Втомилась плоть од вічних перегонів Добра і зла: душа - в суцільних ґулях,

Самі піски, суцільна німота,

Ні злетів, ні осяянь, ні мети, - Усе - з нуля. І бевзь, що цілить в тир [20, с. 69]. Емма Андієвська слушно каже нам, що «кожна доба інакше унаправлює свої ліхтарі на ті самі явища (як у випадкові з історизмом фрілансер - І. Ф.). Масовості не завжди доступний дух. До духу йдуть лише одиниці, хоч теоретично це може робити кожен. І все ж не кожному може бути зрозуміло те щось, що має велику вартість. Я вважаю, що не треба писати всім для всіх, а писати так, як кожен, зокрема, має в цьому свою потребу» [21, с. 35-36].

Отже, не кожен уміє віднайти свій дім через своє слово, бо не кожен вільний і щасливий власник: «...у реальному вимірі батьківщина - це передусім мовна батьківщина» [19, с. 189].

БОТ

Одне з найчастотніших слів у нет-мережі - бот, що є усіченням (способом аферези через скорочення початку слова) від загальновідомого іменника робот. З відкритих джерел, зокрема вікіпедії, відомо, що робот, або бот, а також інтернет-бот тощо (< англ. bot, скорочено від англ. robot) - спеціальна програма, що виконує автоматично і/або за заданим розкладом які-небудь дії через ті ж взаємодійники (інтерфейси), що й звичайний користувач. Під час обговорення комп'ютерних програм термін уживають здебільшого щодо Інтернету. Зазвичай ботів призначають для виконання одноманітної й повторюваної роботи з максимально можливою швидкістю (очевидно, набагато вищою за можливості людини) [22].

В англійській мові - robot ['raubut] має такі значення: п 1. `робот, механічна людина', 2. `автомат, телемеханічний пристрій', 3. ав. `автомат управління', a ~ bomb ав. `керована авіаційна бомба', a ~ pilot ав. `автопілот', a ~ plane `безпілотний літак', 4. перем. `бездушна людина, люди- на-машина', 5. `автоматичний сигнал вуличного руху' [ВАУС]; bot п. `комп'ютерна програма, яка працює автоматично, шукає і знаходить інформацію в інтернеті' (CD).

Крім того, бот - це омонімна лексема: `личинка мотиля, який є внутрішнім паразитом тварин; зазвичай він живе в шлунку і, проходячи через шлунково-кишковий тракт господаря, осідає на землі [23; 24].

Перше вживання усіченої форми бот <робот датують 60-и роками ХХ століття, тоді як друге омонімне значення лексеми bot в англійській мові пов'язують з голландським, фризьким чи німецьким джерелом XVI століття (4; 5). Є вже і складний похідник чат-бот первісно як служба обслуговування клієнтів, щоб відповісти на запитання щодо товару, який поширений на інші інтер- нет-сфери спілкування, зокрема телеграм [23].

Проте чи насправді робот і його похідник бот англійського походження, як це нам вказують лексикографічні джерела англійської мови і, наприклад, поширене джерело вікіпедія? Звісно, що ні.

Термін робот 2021 року відсвяткував 100-літ- ній ювілей. Уперше це слово використав відомий чеський письменник Карел Чапек 1921 року в своїй п'єсі «R.U.R.» «Rossumovi Univerzalrn Roboti», де під словом робот крилися одухотворені потвори на зразок чудовиськ, які хоч і біологічні істоти, але їх можна зібрати з різних запчастин. Спершу для таких людиновидних істот Карел Чапек використав запозичене з латинської мови слово labor < робота, праця, проте його брат художник Йожеф Чапек засумнівався в звучності слова лаборжі в чеській мові і, не відриваючись від мольберта, сказав: «То назви їх просто «роботами». В основі цього новотвору лежало знайоме чеське слово робота, що означає не просто будь- яку працю взагалі, а надзвичайно важкий, каторжний труд; панщину. 1923 року п'єсу «Р.У.Р.» перекладено англійською мовою, а за кілька літ потому «робота» внесено до Оксфордського словника [ЕСУМ 5, с. 100; 25].

За два десятиліття, 1941 року, американський письменник-фантаст Айзек Азімов (Ісаак Юдавіч Азімау, уродженець Білорусі) вдихнув у чеський новотвір друге дихання. Вийшло його оповідання «Брехун!», де запропоновано перше похідне слово від терміна робот - robotics (robot+technics, робототехніка), тобто наука, що розробляє і вивчає роботів. За рік в оповіданні «Хоровод» Айзек Азімов сформував три закони робототехніки - обов'язкові правила поведінки для роботів. До цього роботи цікавили письменників переважно як механічні створіння, що збунтувалися проти людей [25].

Етимологія слова робота сягає праслов'янського *orbiti `працювати на когось', похідне від orb `раб', старослов'янське - раб `працювати на когось, прислуговувати', споріднене з давньоверхньонімецьким ar(a)beitfi) `робота, тягота, нужда', середньоверхньонімецьке ar(e)beit, нижньоверх- ньонімецьке Arbeit `робота', готське arbaips `робота, нужда'. Натомість у слов'янських мовах маємо: московське работать, білоруське рабіць, давньоруське робити `поневолювати, перетворювати на рабів; працювати, виконувати роботу', польське robic `робити', чеське robiti, словацьке robit', нижньолужицьке robis, болгарське работя `працюю, обробляю землю', сербохорватське рабити `уживати, користуватися, використовувати' [ЕСУМ 5, с. 989],робить < роб `раб, невольник' [Ф. ЭСРЯ III, с. 487].

То хто ж такі боти (ро-боти) сьогодні в інтер- нет-просторі, що пройшли столітню еволюцію від новотвору братів Чапеківробот та етимологічного значення слова `робота'' як рабство, себто тяжка підневільна праця до усіченого похідника бот?

Боти - це автоматизовані програми, які залишають, зазвичай, ті самі коментарі під різними дописами. Вони не провадять власної дискусії або її не аргументують (на відміну від тролів, що є реальними істотами). Бот ніколи не відповідатиме - він не вміє цього робити. Боти атакують вливових публічних осіб, інші їх не цікавлять. На бота слід скаржитися і забанювати. Боти впливають на суспільну думку та спрямовують її в потрібне русло для тої чи тої політичної сили або бізнес-структури з чітко визначеним завданням. Боти дієвий інструмент в руках політиків з метою дискредитації своїх супротивників. Для цього вони створюють так звані бото- ферми як ще один метафоричний лексичний складний похідник, утворений від робота, що не думає, а виконує механічну дію, закладену з певною метою керівною силою. Ботів розпізнають за відсутністю особистої інформації, світлини та справжніх друзів, наявності в друзів значної частини акаунтів, які також схожі на ботів, за цілодобовою активністю та ін. [26].

Оже, еволюція чеськомовного індивідуального новотвору від братів Чапеків робот <робота свідчить не лише про семантичне розширення цієї лексичної одиниці під впливом розвитку технічної думки і суспільних процесів, але створення ще одного лексичного похідника бот в англомовному інтернет-просторі у 60-х роках ХХ століття. Можливо, висока продуктивність вживання цієї лексеми зумовлена також її омонімним значенням в англійській мові як `внутрішнього паразита тварин'. Сучасне використання слова bot в дивовижний спосіб перегукується з давнішими вживаннями на позначення паразитичного черв'яка або опариша, а в епоху Першої світової війни в австралійсько-новозеландському сленгові слово також позначало нікчемну людину, яка тільки створює проблеми [OED].

Хіба ж теперішні інтернет-боти - це не паразити (нахлібники), що живуть коштом чужої праці і чужих досягнень, гарцюючи на сторінках неугодних комусь публічних осіб ?

З огляду на зазначену питому ще праслов'янську етимологію та функціювання, вживання цього слова в нашій мові цілком прийнятне. Нижче пропонуємо таблицю українських відповідників доновоанглізмів-персонономенів.

З погляду соціолінгвістичного така лексика розширює поняттєве коло української реальности та заохочує творити питомі новотвори з огляду на своєрідність українськомовної дійсности, що ми і розкрили на конкретних прикладах.

Таблиця новоанглізмів-персонономенів та українських відповідників

Висновки

Позамовні чинники, зокрема соці- окультурні обставини, в процесах запозичення лексики відіграють вирішальну роль. Зазвичай мова-джерело - це мова економічно й політично провідної держави світу з агресивною мовною політикою глобалізаційного штибу. Проте це не означає, що інші держави та мови мають цій політиці підлягати. Навпаки, варто базуватися на національному принципі з власною мовною першорядністю.

Новоанглізми-персономени - окремий підвид запозичених англізмів, що є згущеним виявом чужомовних реалій та персональною творчістю, яка потребує переосмислення на українськомов- ному ґрунті та пошуку питомих відповідників, що ми й запропонували в нашому дослідженні. В окремих випадках така лексика (на зразок бот чи влог) є розширенням поняттєво-вербальної бази нашої мови та дійсности, проте в абсолютній більшості запозичених лексем українські відповідники - це актуалізація словотвірних можливостей української мови (буккросинг - книгообіг, книгообмін; стейкхолдер - зацікавлена сторона, користач; сто- рітелінг- оповідки, казки, байки, новелетки та ін.).

Соціолінгвальна залежність від запозичених новоанглізмів свідчить про несамостійність мислення так званої української еліти в публічному просторі, відсутність національного самоусвідомлення та знань з української мови, що породжує несформованість питомих завдань та рабську залежність від чужих понять. Це дослідження є частиною майбутньої монографії про явище англобарбаризації в українській мові та способи її вмотивованої нейтралізації.

Список використаних джерел

1. Булаховський Л. А. Вибрані праці в п'яти томах. Том перший. Загальне мовознавство. Київ : Наукова думка, 1975. 495 с.

2. Фаріон І. Англомовний наступ в українській дійсності. Сучасність. 2000. № 3. С. 150-156.

3. Фаріон І. Українська мова в пастці англоварваризації: причини, наслідки, суть. Націоналізм vs глобалізм: нові виклики. Збірник матеріалів Сьомих Бандерівських читань. Київ, 8 лютого 2020 р. / упор. Ю. Сиротюк, Т. Бойко, Ю. Олійник. Київ : недержавний аналітичний цент «УССД» - ТОВ «Основа», 2020. С.110-135.

4. Фаріон І. Англоварваризація: термін і дійсність / Термінологічна актуалізація української мовної дійсно- сти. Монографія. Львів : Галицька Видавнича Спілка, 2020. С. 5-59.

5. Голдованський Я. Лексичні англізми як етимологічна група в системі мови-реципієнта. Мовознавство. 1981, № 2.

6. Жлуктенко Ю. О. Українсько-англійські міжмовні відносини. Київ : Видавництво Київського університету, 1964. 168 с.

7. Ажнюк Б. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалізації. Мовознавство. 2001. № 3. С. 48-54.

8. Селігей П. Світло і тіні наукового стилю. Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2016. 625 с.

9. Попова Н. О. Запозичення з англійської мови в лексико-семантичну систему української мови кінця ХХ та початку ХХІ століття: автореф. дис... канд. філол. наук. Харків : Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, 2002. 17 с.

10. Стишов О. А. Динамічні процеси в лексико-семантичній системі та словотворі української мови кінця ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масової інформації): дис. ... д-ра філол. наук. Київ, 2003. 597 с.

11. Федорець С. А. Англійські запозичення в мові сучасної української реклами: дис. ... канд. філол. наук. Харків : Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, 2005. 203 с.

12. Архипенко Л. М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця XX - початку XXI ст.): автореф. дис. ... канд. філол. наук. Харків : Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2005. 20 с.

13. Битківська Я. В. Тенденції засвоєння та розвиток семантики англізмів у сучасній українській мові: дис. ... канд. філол. наук. Тернопіль : Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка, 2008. 368 с.

14. Лапінська О. М. Англіцизми в структурі українського художнього тексту кінця XX - початку XXI ст.: автореф. дис. ... канд. філол. наук. Дніпропетровськ: Дніпропетр. нац. ун-т ім. Олеся Гончара, 2013. 20 с.

15. Майструк Т. С. Англійські запозичення у функціонально-стильових різновидах української мови кінця ХХ - початку ХХІ століть: автореф. дис. канд. філол. наук. Кривий Ріг, 2010. 20 с.

16. Ясинецька Н. А. Структурно-семантичні особливості та функціонування новітніх англізмів в українській мові: дис. ... канд. філол. наук. Київ, 2013. 253 с.

17. Франко І. Зібрання творів: У 50 т. Київ : Наукова думка, 1976-1986.

18. Андієвська Е.: «Для того, щоб існувала Україна, треба мову». URL: https://www.dw.com/uk/% (дата звернення 26.05.21); https://www.youtube.com/watch?v=4MWE0HL3RJc (дата звернення 30.03.2021).

19. Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика. Вибрані твори. Київ : Юніверс, 2001, с. 188-194.

20. Андієвська Е. Каварня. Поезії. Сучасність, 1983. 126 с.

21. «Буття прочинилося навстіж.». Емма Андієвська (до 80-ліття з дня народження). Біобібліографічний покажчик / уклад. О. Круківська; ред. С. Чачко; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». К., 2011. 52 с. ( URL: http://biography.nbuv.gov.ua/data/data/bibliogr/2889.pdf).

22. Бот. Матеріали вікіпедії. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8 2_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0 (дата звернення 5.06.2021).

23. Bot. URL: https://www.dictionary.com/browse/bot (дата звернення 5.06.2021).

24. Bot. URL: https://www.lexico.com/en/definition/bot (дата звернення 5.06.2021).

25. Терміну «робот» виповнюється 90 років. Його придумав слов'янин. URL: https://www.istpravda.com.ua/ short/2011/08/1/48350/ (дата звернення 7.06.2022).

26. Ярликова О. Знайомтеся, бот! Як виявити та протистояти фейковим акаунтам в соцмережах. URL: https://rubryka.com/article/how-to-detect-fake-accounts/ (дата звернення 5.06.2021).

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

АУС - Гороть Є. І. Коцюк Л. М., Малімон Л. К., Павлюк А. Б. / під загальним керівництвом Є. І. Гороть. Англо- український словник. Вінниця : Нова Книга, 2006. 1700 с.

ВАУС - Гороть Є. І., Коцюк Л. М., Малімон Л. К., Павлюк А. Б. Великий англо-український словник. 100 тисяч слів. Вінниця : Нова книга, 2011.1700 с. URL: https://e2u.org.ua/s?w=bully&dicts=17&highlight=on&filterjines=on

ЕСУМ - Етимологічний словник української мови : У семи томах / За ред. О. С. Мельничука. Київ : Наукова думка, 1982-2012. Т. 1-6.

СІС - Словник іншомовних слів. Київ : Довіра, 2000. 1017 с.

Ф.ЭСРЯ - Фасмер М. Этимологический словарь русского язика. Москва : Изд-во «Прогресс», 1964-1973. Т. I- IV.

CD - Cambridge Dictionary. URL: https://dictionary.cambridge.org.

MW - Dictionary by Merriam-Webster. URL: https://www.merriam-webster.com/.

Размещено на Allbest.ru