Інформативність коментарів у діалектних текстах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформативність коментарів у діалектних текстах

Коваленко Н.Д.,

доктор філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Анотація

Аналіз фразеологізмів українських говорів, з'ясування процесів їх утворення та побутування, території поширення, причин варіювання, втрати активності чи активізації у мовокористуванні, їхньої ролі як знаків мови у зв'язних текстах усного мовлення, можливостей проєктувати культурно-національні коди народу нерідко ускладнене суперечливою природою цих одиниць, взаємодією багатьох чинників, а також особливостями мотивацій фразем.

В останні десятиріччя завдяки технічним можливостям фіксації усного мовлення перевагу надають активному методу, коли є можливість обирати тематику розмови з носієм говірки для отримання необхідної інформації. Пошук найрезультативніших методик запису народної фразеології з різних територій, а також методології дослідження і пізнання просторового виміру фразеологізмів - ареалогічної складової у фразеології підтвердив, що бажаної інформативності у фіксуванні спектра вживань і значень фразеологізмів можна досягти завдяки використанню методу автокоментування, коли респондента просять прокоментувати значення лексеми - компонента фразеологізму. Найбільш інформативним для фіксації та опису фразеологічних одиниць є таке спілкування, коли респонденти, пояснюючи чи коментуючи значення слів-компонентів із "затемненою" семантикою або діалектизмів, намагаються якнайточніше передати всі відтінки значень, деталізувати, переконатися, що їх правильно зрозуміли.

Визначено, що результативнішими у формуванні емпіричної бази фразеології говірки чи групи говірок є матеріали коментарів саме значень слів-компонентів, а не записи, що базуються на доборі фразем за повідомленим значенням. Інформаторам складно пригадати ряд виразів, які вони знають, із запропонованим значенням і значно легше в комунікативній ситуації згадати вирази із наперед заданим конкретним словом.

Автокоментування в дослідженні фразеологізмів сприяє пізнанню їх формування, різноаспектного функціонування, визначення території поширення конкретної лексеми і фразеологізму з цим компонентом.

Ключові слова: метод автокоментування, говірка, діалектний текст, діалектне мовлення, фразеологічна одиниця.

INFORMATIVENESS OF COMMENTS IN DIALECT TEXTS

Analysis of phraseological units of Ukrainian dialects, clarification of the processes of their formation and existence, distribution, causes of variation, loss of activity or activation in language use, their role as signs of language in coherent oral texts, opportunities to design cultural and national codes of the people are often complicated by the contradictory nature of these units, the interaction of many factors, as well as the motivations of phrasemes.

In recent decades, due to the technical capabilities of oral speech recording, the active method is preferred when it is possible to choose the topic of conversation with the speaker to obtain the necessary information. The search for the most effective methods of recording folk phraseology from different territories, as well as the methodology of research and cognition of the spatial dimension of phraseologisms - an areal component in phraseology, confirmed that the desired informativeness in fixing the range of uses and meanings of phraseologisms can be achieved through the use of self- commenting method, it is when the respondent is asked to comment the meaning of the lexeme - the component of phrazeological unit. The most informative for recording and description of phraseological units is such communication when the respondents, while explaining or commenting on the meaning of the word components with "hidden" semantics or dialectisms, try to convey all shades of meanings in detail, to make sure that they are correctly understood. фразеологія говірки слово

It has been determined that the materials of comments on the meanings of the component words are more effective in forming the empirical base of the phraseology of a dialect or a group of dialects, rather than records based on the selection of phrasemes by the reported meaning. It is difficult for informants to remember a number of expressions that they know with the suggested meaning and it is much easier in a communicative situation to recall expressions with a predetermined specific word.

Self-commenting in studying of phraseological units contributes to the perception, multi-aspect functioning, determining the territory of distribution of a particular lexeme and phraseological unit with this component.

Key words: self-commenting method, dialect, dialect language, dialect text, phraseological unit.

Постановка проблеми. Із розвитком мовознавства, інших наук (суміжних і несуміжних) відбувається актуалізація одних методів та менше використання інших, їх взаємодоповнення чи навпаки - виокремлення.

Зростає значення і нових досліджень з діалектної фраземіки, яка накопичує образні вторинні номінації, варіанти вияву емоційно-експресивних станів, свідчить про специфіку мовної картини світу етносу на різних мовних рівнях, має зв'язок з етнокультурою. Фраземіка говірок "безперервно живить фразеологію літературної мови багатством форм і влучністю змісту, варіантністю й синонімічністю, експресивно-емоційною наснаженістю" [3, с. 5].

Розуміння важливого наукового значення інформації про говіркове мовлення, культуру та побут ареалів України в мовній реалізації спонукає нас до пошуків найрезультативніших методик запису народної фразеології від носіїв говірок, а також методології дослідження і пізнання просторового виміру фразеологізмів - ареалогічної складової у фразеології.

Аналіз досліджень. Кінець XX ст. - початок ХХІ ст. у мовознавстві вирізняється особливою увагою до вивчення проблем взаємозв'язку та взаємовпливу мови і культури етносу, а методологія ґрунтується на принципах антропоцентризму - дослідження ментальної й духовної сфери людини в поєднанні з мовою. У центрі уваги таких лінгвістичних досліджень знаходиться людина, яку розглядають як власне носія мовно-культурного надбання, а її знання і великий досвід, норми моралі й поведінки є визначальними для представника певної культури (праці Г.Л. Аркушина, П.Ю. Гриценка, В.В. Жайворонка, В.Л. Конобродської, Н.О. Руснак, В.Д. Ужченка, Д.В. Ужченка, Н.В. Хобзей та ін.). Окрім того, у сфері антропологічної парадигми виникають і нові міждисциплінарні науки (лінгвокультурологія, когнітологія та ін.).

Якщо лексика говорів української мови більшою мірою представлена в словниках та описана в наукових працях (монографіях, дисертаціях, статтях та ін.), то фразеологія діалектного мовлення потребує нових підходів, методів як збирання, так і аналізу емпіричної бази у зв'язку з особливостями власне фразеологічних одиниць.

Окрім методу пасивного спостереження (реєстраційного), в останні десятиріччя завдяки технічним можливостям фіксації усного мовлення перевагу надають активному методу, коли є можливість обирати тематику розмови з метою отримання необхідної інформації.

Постановка завдання. Завданням нашого дослідження є обґрунтування запропонованого методу автокоментування в записуванні та дослідженні фразеологізмів говіркового мовлення, що сприятиме пізнанню їхнього формування, різноаспектного функціонування, визначення території поширення, поповнення емпіричної бази української народної фразеології.

Виклад основного матеріалу. Методика дослідження мовних даних, здійснених на матеріалі діалектної фразеології, є системою дослідницьких етапів, спрямованих на виявлення смислових можливостей фразем, особливостей поєднання компонентів у творенні образності, рис діалектологічності та ін.

Метод суцільної вибірки лінгвістичних фактів уможливив урахування не тільки лексикографічний даних, а й матеріал, який знаходимо в ілюстраціях до словникових статей. На особливу увагу заслуговують великі тексти-розповіді від носіїв говірок - цінний і достовірний матеріал для вияву народних образних вторинних номінацій, їх трансформацій, семантичних різновидів, діалектних рис.

Носій мови - людина мисляча, спостережлива, з досвідом і знаннями. А.М. Емірова наголошує, що фразеологія "покриває ті ділянки дійсності, які безпосередньо пов'язані з людиною, з її баченням, оцінкою реалій, із психічними особливостями особистості - пізнавальними процесами, емоційно-вольовою стороною психіки, індивідуально-типологічними особливостями тощо..." [4, с. 29-30]. У природному, невимушеному спілкуванні з респондентами можемо отримати максимально інформативний і достовірний матеріал для наукових досліджень. Саме для вивчення складу фразеологічної системи говірки важливо працювати не лише за питальником (найскладнішою методикою в цьому випадку), а будувати спілкування на неодмінному продукуванні носієм говірки великих текстів-спогадів, розповідей з неодмінними емоціями. Перевірено, що емоційно-експресивні спогади про життєві події (найбільш трагічні, чи навпаки найприємніші, радісні переживання, розповіді про дитячі та юнацькі роки) наповненні образністю, стилістично забарвленою лексикою, приказками, власне фразеологічними одиницями і стійкими порівняннями [1; 2].

Уміло використанні у спілкуванні, фразеологічні одиниці здатні концентрувати головну мету повідомлення, стисло й точно передавати емоційно-експресивний стан мовця, його враження про когось чи щось, ставлення та ін., характеризуються економічністю і точністю, надають мовленню колоритності й самобутності. Особливо це виявляємо у великих зв'язних текстах-розповідях носіїв говіркового мовлення, наприклад, у чорнобильських говірках: Ка^ен'ешно / у нас народ спевау / у нас народ спе ¹вучи // а йак с ' да пере ¹ йіхали / дак с'у ¹ да пере ¹ йіхали за Н'іму Стену застуП'іл'і / ус'о обрушилос ' / то там уже во ¹ ни повесе^ел'аце / поспе ¹ вайут '/а так голови ¹/Л'уд'і не Хочут'пуд'ії' мат'/ ¹ весело/голо ¹ ванепуд'іМайеце/шо род'іну ¹ к'інуу да при ¹ йіхау с'у ¹ да / голо ¹ ва не Хочет / не ¹ тол'ко спе ¹ ват' / а не Хоче пуд'іМаце [, 290]; у надсянських: ¹циганка у 3"ала руку і гу ¹ ворит / та ¹ койе /с"а ¹ койе /та ¹ койе /с"а ¹ койе /нагувурила ц"ілу ¹ купу аре^иш^Ітантіу / а ¹ д'іучи^ена не^идур ¹ на / \думайе су ¹ б"і / то'жи не^ипрауда / шо ти гу^евориш? [УГПЗН, с. 15]. Зауважимо, що складність відбору фразеологізмів для досліджень полягає в опрацюванні великого масиву діалектних текстів, які представляють лише частину території побутування української мови. На сьогодні маємо опубліковані збірки текстів сучасних західнополіських говірок (Л.Г. Аркушин), середньополіських (П.Ю. Гриценко та ін.), буковинських (Н.О. Руснак та ін.), південноволинських (Н.Д. Коваленко, Б.О. Коваленко), середньонаддніпрянських (Г.О. Мартинова та ін.), східнослобожанських (В.В. Лєснова) та ін.

За результатами нашої дослідницької роботи, бажаної інформативності у фіксуванні спектра вживань і значень фразеологізмів можна досягти й завдяки використанню методу автокоментування, коли респондента просять прокоментувати значення лексеми - компонента фразеологізму. Найбільш інформативним є таке спілкування, коли респонденти, пояснюючи чи коментуючи значення слів із "затемненою" семантикою або діалектизмів, намагаються якнайточніше передати всі відтінки значень, деталізувати, переконатися, що їх правильно зрозуміли. Такі матеріали є надзвичайно показовими, тому що дані будуть стосуватися не тільки формальної структури, значення, ступеня яскравості конотативного складника, семантики фразеологізмів, їх шкали за градацією, а й буде часова характеристика: давно, колись чули, розказували старші люди, як була маленькою тощо.

На території Тернопільської, Чернівецької, Вінницької та Хмельницької областей, що представляють сучасні наддністрянські, буковинські, подільські та південноволинські говірки, було апробовано методику збирання матеріалу - автокоментар, коли інформаторів просили пояснити значення запропонованих слів (компонентів фразем). Це уможливлює визначення території поширення конкретної лексеми і фразеологізму з цим компонентом. Наприклад, через пояснення інформантами значення лексеми кубіта вдалося не тільки зафіксувати спектр оцінних значень слова, а й виявити фразеологізми: у західноподільських говірках - ну / дуже^и таКа прозивайуц'а / йаКшо йаКас ' дуже" Груба /куб'іта/або йе їтаки ¹села/ шо ¹ нав'іт 'так по ¹ добро^уму го ¹ вора /а ле^и куб'ітко / ну / прода ¹ йеш ти шос ' до л'у ¹ бойі ¹ ж'інки ку ¹ б'ітко по ¹ чому се ви прода ¹ йете^и так до^уІпус'тім дерец чи вап ¹ но/ чи ше шос ' так шо нази ¹ вайут ку ¹ б'ітксРйу /йе та ¹ к'і ¹ села (с. Косиківці Новоушицького р-ну Хмельницької обл.); ку ¹ б'іта / ну то ¹ тайак уже про ¹жила Ж'інка // та ¹ ка к'у ¹ біта // Ж'інка та ка шо Уже Старша (с. Чабанівка Кам'янецьПодільського р-ну); то та ка доуна Ж'інка (с. Великий-Ходачків Козівського р-ну Тернопільської обл.); се Ж'інка / Карна Ж'інка (с. Чаньків Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл.); ко^уІб'іта то та'ка ши^рока дан'і / госпо ¹дин'а / та ¹ ка кри^есЛата ¹ ж'інка в т'ії / широк'ії с'п'ід ^{1 -} ниц'і / то на нейі ка Зали коб'іта (смт Сатанів Городоцького р-ну Хмельницької обл.). Записи автокоментарів до слова кубіта в деяких населених пунктах уможливили запис фразеологізмів, наприклад, у тексті з говірки с. Романівка Тернопільського р-ну - а ¹ вон Жен'ка Вол'унчина / во ¹ на Ум'ійе Ус'ако / і с'уда і туда - вжито фразеологізм і с'у ¹ да і ту да на позначення працьовитої та енергійної жінки, яка береться за будь-яку роботу; за фразеологічним словником української мови, і туди і сюди декодифікують `то в один, то в інший бік, то назад, то вперед; в різні місця, в різних напрямках' [ФС, с. 903].

У східноподільській говірці записано: ку ¹б'іта це уже та ¹ ка стара / стара йак кСн'ака (с. Івча Літинського р-ну Вінницької обл.), де побутує фразеологізм стара як коняка на позначення жінки похилого віку; зауважимо, що фразеологічний словник української мови фіксує лише стара лисиця, пісня, торба [ФС, с. 858].

Цінним для української діалектології є поповнення емпіричної бази даних про вживання і поширення фразеологізмів і їх компонентів, визначення чи збігаються ці території, які лексеми вийшли з ужитку, мають "затемнену" семантику, але можуть вживатися у сталих виразах та ін. Більшість респондентів можуть пояснити значення запропонованого слова і для уточнення семантичних відтінків навести приклад фразеологізму, наприклад: шушлавок - мало зе^ирКа на кача ¹ н'і // п'ішоу / маКиї йак ¹ шушлавок (с. Бережанка Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.); кубіта - моло ¹ диц'а виілика / от моло ¹ диц'а йак ко диц'а чи ку ¹ б'іц'а; буча - б ¹ йуц'а / ¹ кажут ' от набралос'а д'іУ чат ¹ купа і Хлопц'іу /і ¹ кажут ' / сто ¹ йала ¹ ц'іла ¹ буча уже / ¹ каже^и порос Ходилис'а і ¹ били^ес'а; пика - глат ¹ ка / та ¹ ка угу ¹ дована / шо аж бли ¹ шчит' ц'а дика // Шоже^иш Шен'ше ¹ йісти трохи (с. Западинці Красилівського р-ну Хмельницької обл.); каня - дан'а Кидно п ¹ташка йа ¹ кас '/це не^иворона // ¹ каже^{и 1} с'іла йа^Ікас ' ¹ кан'а на ¹ дошче^и (с. Станіславівка Віньковецького р-ну Хмельницької обл.); блуд - блуд / заблу ¹ диу / блуд уче"диус'а; довбня - молот / те^{и 1} бе і ¹ доубнейу не^и добйеш / крепкиї; кирпа - н'іс / ди ¹ вис ' но йак ¹ кирпу гне / гор ¹ дуйе / зазна ¹ йец'а; тупий - дур ¹ ниї / тудиї / тудиї йак си ¹ б'ірс'киї ¹ вал'анок (с. Кочубіїв Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.); дрімота - коКи хоче^иІц'а с ¹ пати/ оч'ізакри ¹ вайуц'а/ кажутнадаладр'імбта;

зашпори - це коЛи Змерзла у руки ¹тоже Скажут заїшЛи Зашпори; обух - це с со ¹ кири другиї б'ік / не^и там де ¹ остре / а йак то ¹ кажут йак ¹ обухом по гоКов'і (с. Розсоша Хмельницького р-ну Хмельницької обл.); віл - в'іл / се ¹ тожи та ¹ киї йак ко рова / йак то та ¹ к'і / во Лами ко Лис' орали /ти уПертиїйак в'іл ¹ кажи; коник - кон'і йе так ¹ само / а Можи ¹ бути ¹ коник та ¹ киї шо с ¹ качи / ¹ кажи ти скачиш йак Житн'иї к ¹ оник / ко маха та ¹ ка так (с. Худіївці Борщівського р-ну Тернопільської обл.).

В інших випадках комунікативного контакту спостерігаємо спочатку покликання на фразеологізм, а вже далі роз'яснення запропонованого слова, наприклад, у с. Розсоша Хмельницького р-ну: нюні - роспудтиу Н'ун'і / ко ли п Лаче л'у ¹ дина ¹ кажут; пелена - засту ¹пила оч'і йак кажут перлина / туман; сліпи - ¹ кажут заЛ'ау сл'іпи / ну це ¹ оч'і чи йак; стусан - це по^улу ¹ чиу стуса ¹ на / ну / ко ли х ¹ тос 'у ¹ дариу ти ¹ бе кула ¹ ком; скрута - ¹ кажут жи ¹ вут у скрут'і / ко ли жи ¹ вут так б'ід ¹ нен'ко; невидальце - це шос ' та ¹ ке кажут там побумайеш не ¹ видал'це ¹ бабине тарахкал'це / шо шос' там ¹ дуже л'у ¹ б'іме чи йак; диби - ну ¹ кажут шо то ¹ корова чи к'ін ' c тали на ди би / на Задн'і ¹ ноги ¹ н'іби так п'ідне^ислас'а; у говірці с. Худіївці Борщівського р-ну Тернопільської обл.: глузд - шо у ¹ тебе гКузд'іу ни^еМа / розум; збиток - шо то йи^е з ¹ биток / ¹ д'іти робл'а з битки / пус ¹ туйут; гемба - о на ¹ дула ¹ гембу / ¹ губу.

Інформативність як основна категорія в діалектному зв'язному мовленні виявляється в несподіваному коментуванні семантики фразеологізму без пояснення значення запропонованого слова: ляси - точе Л'аси / балакати; дурник - а грайе дурни^ека / а ти шо грайеш дурни^ека / ну тої та ¹ ки ¹ дужи дур ¹ ниї грайе мудро^уго; памороки - ¹ кажут бомуроки прибиу / це йа ¹ кас ' утрата св'і ¹ домос'т'і чи шо; дьор - дати д'ору / т'і ¹ кати (с. Розсоша Хмельницького р-ну); грань - че^р ¹ вона йак гран' / ¹жарко (с. Бережанка Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.); сич - набуус'а йак сич / стау пригЛ'іче^и~ ним; джос - да ¹ вати дЖосу/т'і ¹ кати (с. Кочубіїв Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.); чіп - ч'іп / за ¹ с'іу йак ч'іп / не^и Хоче їти в'ід гос ¹ теї; галас - з'д'іїн'аби Лалас / се баЛакайут ба ¹ гато л'у ¹ деї / го ¹ ворут то з ¹ начит' з'д'іїн'аЗи Лалас (с. Худіївці Борщівського р-ну Тернопільської обл.).

За результатами експерименту з використанням методики автокоментування виявлено випадки, коли респондент не знає значення слова, але згадує сталий вираз із ним або здогадується про значення компонента фразеологізму, наприклад: мацьок - ни^е з ¹ найу /наклала Мац'ка чи шо; хармани - то це таке^иго / сп Л'етн'і йаб'іс' /пле^иІтут харма ¹ ни (с. Деркачі Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл.); хармани - може / шо ти плетеш харМани (с. Западинці Красилівського р-ну Хмельницької обл.).

Деякі носії говірки одразу згадують фразеологізм із запропонованим словом, тобто їм складно пояснити всі семантичні відтінки лексеми в описовій формі, наприклад: тямка - от ти не^и Майеш т'амки / у ¹ чис'а виши ¹ вати / а ти ¹ каже^иш / шо не^и може^иш т'амити / та бо Лолку бе^ири / трохи запам ¹ йатай і буде^иш з ¹ нати; витрішки - це / зро ¹ би шос ' там у ¹ дома / н'і / бо йа на ¹ витр'ішки п'іду // а д'іу ¹ чата там на ве^ис'іл'і чи у клуб'і / ^музика Зрайе // куди їдеш? / на ¹ витр'ішки; пелька - накласти Кел'ку /уже так наклала Пел'ку ц'у / шо не^и можу дих ¹ нути (с. Западинці Красилівського р-ну Хмельницької обл.); шимко - ¹ шимко у голов'і / не^ипоси ¹ д'учиї; диби - дипки / ди би / стау на диби / п'ідн'атис'а (с. Кочубіїв Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.); мумія - Ходит ' йак та мум'ійа / худиї; баран - ох ¹ кажи ти ту Киї йак баран / н'іц не з ¹ найеш / ба ран то тва рина; хармани - ти / ¹ кажи / ме^иІн'і ни^е пли^еІти хар ¹мани /се та ¹ к'і не^ибиЛиц'і; чепуха - че^ипуХа / о ти ¹ кажи говориш че"пу^!ху / се з ¹ начит не^ипрауда; кирпа - ¹ кажи ти ни^е дри бирпу догори / н'іс (с. Худіївці Борщівського р-ну Тернопільської обл.); блекота - ¹ каже найілас'а бле ¹ коти / рас' ¹ т'ен'ійе ¹ таке; ну / шим ¹ ко це йак / ¹ кажут / шо ти грайеш шим ¹ ка / йак тої ка Лау / нази ¹ вайуц'а / прози ¹ вайуц'а / йак ¹ кажут шо ти там та ¹ киї/ не та ¹ киї/ шим ¹ ко (с. Розсоша Хмельницького р-ну).

Визначено, що результативнішими у формуванні емпіричної бази фразеології говірки чи групи говірок є матеріали коментарів саме значень слів-компонентів, а не записи, що базуються на доборі фразем за повідомленим значенням. Інформаторам складно пригадати ряд виразів, які вони знають, із запропонованим значенням і значно легше в комунікативній ситуації згадати вирази із наперед заданим конкретним словом. Наприклад, під час експедиції нам вдалося записати велику кількість фразеологізмів (не завжди із тлумаченням семантики) лише на прохання прокоментувати деякі слова, наприклад: більмо - йак ¹ б'іл'мо на воц'і (с. Кочубіїв Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.); шимелик - у голо К'і не^и хва ¹ тайе (с. Бережанка Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.); хорт - ху ¹ диїйак хорт (с. Жердя Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.); бісики -

Скажут ¹б'ісики наспали; дур - Скажут ¹напав дур; лямка - ¹ кажут ¹ т'агне Л'амку шос ' ро ¹ бити; клепка - це у голо^уІв'і не^иМа Клепки ¹ кажут; в'язи - скру ¹ тиуу ¹ йази ¹ кажут; гаман - ¹ кажут/шо наб ¹ йу те^ибе йак Ламана (с. Розсоша Хмельницького р-ну Хмельницької обл.); балухи - ¹ кажи / шо ¹ витр'ішчиу ¹ очи йак баЛухи; банделюхи - о г ¹ нут банди^еЛ'ухи ¹ кажи; бісики - ох ¹ кажи / так у ¹ теби в о ¹ чах ¹ б'ісики с ¹ качут; балачка - ну ми уже з то ¹ боу баЛачки за ¹ вели; гармидер - о з'д'іїн'аЛи гарМиде^ир ¹ кажи; гаман - Лажи бйут ти^ебе йак ¹ гамана; дур - ¹ кажи то^б'і дур у голо ¹ в'і; дурійка¹ тожита ¹ ке/ти^ебе дур'іїка би^ереси; клепка - шо у ¹ тебе к лепки не^има у голов'і (с. Худіївці Борщівського р-ну Тернопільської обл.).

Цікавими для досліджень не тільки у фразеології, а й у когнітивній лінгвістиці, психота етнолінгвістиці, інших суміжних напрямах будуть дані, отримані внаслідок автокоментування носіїв говірки, про особливості сприймання деяких дієслів, у поясненні значення яких, на перший погляд, немає труднощів, але спостерігаємо асоціативний зв'язок, "пригадування" інформантами сталих виразів, частовживаних, зрозумілих і "знайомих". Наприклад, у говірці с. Кочубіїв Чемеровецького р-ну Хмельницької обл. мовці так пояснювали значення дієслів: нахвататися - нахвК'татис'а Заїчик'іу / набратис'а ¹іскор в'ід Кварки (зварювання); пороти - пороти гар'ачку / Л'істи поКере^ид бат'ка у пекло; пошився - по^шиус'а / по^шиус'а у дурн'і / по^паус'а; прикусити - прикусити йаЛика за зубами / поМоучати; прирости - Л'іби прир'іс до Л'ішка; спочивати - хаї спочивайе з Богом / так говор'ат ' про помершого; опуститися - з'іїти нан'івец'; перегинати - не^и пере^игиЛаї балку / не^и пере^иб'іл'шувати; переливати - пере^илиЛати с пуКтого у порожн'е; підсунути - п'ітЛунути свиЛ'у / фал'ш; підточити - шоб кошмар боса не^и п'іт:оЛиу / шоб усе буЛо іде^иал'но зроблино; нести - т'агЛути / не^ис''ти / т'агЛути ¹ ц'ілу Л'амку / ус'і д'і Ла одно ¹ часно ро бити; бляскати - ма ¹ йачити / не^и майач Пере^ид о ¹ чима.

Вербальна комунікація засвідчила випадки намагання мовцями розтлумачити слова, які здебільшого вживаються тільки у складі фразеологізмів, саме орієнтуючись на загальну семантику виразів, наприклад: ґемба - го Лова чи йак / ¹ кажут ' шо задерла Лембу їде (с. Розсоша Хмельницького р-ну); помело - йаЛик / у ¹тебе йаЗик йак помело / пусто ¹мел'ствувати; стоп-сигнал - в'ін так потр'ібе^ин йо ¹му / йак Заїц'у стоп с'іЛнал / баїдуж'іс'т'; хропак - храЛак / хро ¹п'ін'а / да ¹ вати храпаЛа (с. Кочубіїв Чемеровецького р-ну); гаман - б'і ¹ довиї / бйеш йак Ламана (с. Жердя Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.).

Мовленнєва майстерність інформанта виявляється і в доборі кількох фразеологізмів (два і більше) до пропонованого слова, наприклад: памороки - ¹ баки / за ¹ биу баки / заговориу Зуби (с. Жердя Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.); клепка - не* виста ¹ чайе кЛепки в голо ¹ в'і / нЄ*споуНа розуму (с. Худіївці Борщівського р-ну Тернопільської обл.). Зауважимо, що більше таких прикладів нам вдалося зібрати на основі опублікованих збірок великих зв'язних текстів з різних українських говорів, наприклад: буковинські говірки - назби рау поуну пазуху гру шок та так си на ¹ йіу / шо ¹ чериво бтало йек ¹ бубен / можна було блохи ¹ бити [БГ, с. 335]; чорнобильські - от то ¹ д'і теї чоло ¹ в'еґ з ¹ найе / шо у йо ¹ го та^оІк'і^ийе ¹ оч'і^и н'е^ахорош'і^ийе / і йон і н'і ¹ чого н'е ¹ думай / н'і ¹ чо / а^о просто / то^аІк'і^ийе ¹ оч'і^и // бу ¹ ва^ойу^от ' бол'ші^инст ¹ во у тих ¹ оч'і^и та ¹ к'і^ийе поЛанийе [ГЧЗ, с. 69], порівняймо: у фразеологічному словнику української мови поганий (лихий) на око (на очі) - у народних уявленнях, людина, що поглядом може зурочити, завдати шкоди [ФС, с. 656]; західноподільські - бо йак не^и по ¹ солиш / ¹ тому бу ¹ де шо ¹ в'ітром ¹ чути / не^{и 1} буде н'і у ¹ кусу н'і у голо^уІв'і н'і у Лиску / во тбк'і д'е Ла; Лист'ачка ки ¹ дати дл'а пахно ¹ ти / шоб йа ¹ кис' боршч не^и чуу в'ітром / дли шо ¹ би боршч йа ¹ киїс' та ¹ киї буу / шо ¹ би йеЛо з апе ¹ т'ітом по ¹ йісти / шо ¹ би миску ¹вилизати / йак тої ка ¹ зау / Лал'чики облиЗати (с. Дерев'яне Кам'янець-Подільського р-ну); українські говірки Румунії - Там коло церкви жид, д'ідо - бетлигеми. Но, дивимос'а, ф'іїл'і показуіут, ус'аке чин'ат, цірк ус'акиї. См'ремос'а тамечки [УГР, с. 206].

Висновки

Отже, використання методики автокоментування й орієнтація на монологічне мовлення з елементами інтерв'ю особливо важливі для ґрунтовних досліджень української діалектології, фразеологічної системи говорів зокрема. Тексти-автокоментарі дозволяють не тільки максимально повно зафіксувати все розмаїття мовних одиниць (з передбачуваною чи неочікуваною семантикою, вживаннями тощо), але й скоротити час експедиційної роботи. Для вивчення фраземіки говірок такі тексти є надійним та інформативним джерелом, можуть слугувати матеріалом і для інших суміжних галузей і наук (психолінгвістики, етнолінгвістики, когнітивної лінгвістики, соціолінгвістики, психології та ін.). Усне мовлення носіїв говірки виразно демонструє колективно сформований ментальний простір українців, їх етнічну свідомість, моральні принципи, соціокультурний досвід.

Список умовних скорочень

БГ Буковинські говірки. Хрестоматія діалектних текстів / упоряд. Н.О. Руснак, Н.В. Гуйванюк, В.Є. Бузинська. Чернівці, 2006.

ГЧЗ Говірки Чорнобильської зони. Тексти / за ред. П.Ю. Гриценка. Київ, 1996.

УГПЗН Українські говірки південно-західного наріччя: Тексти / упоряд. Н.М. Глібчук. Львів, 2005.

УГР ПавлюкМ., РобчукІ. Українські говори Румунії. Діялектні тексти. Едмонтон; Львів; Нью-Йорк; Торонто, 2003. ФС Фразеологічний словник української мови / Уклад.: В.М. Білоноженко та ін. Київ, 1993.

Список використаних джерел

1. Коваленко Н.Д. Текст як джерело вивчення процесів фразеотворення. Contemporary issues in philological sciences: experience of scholars and educationalists of Poland and Ukraine. Lublin, 2017.

2. Коваленко Н.Д. Формування діалектної текстотеки: проблема інформаційної достатності. Діалекти в синхронії та діахронії: текст як джерело лінгвістичних студій / Інститут української мови НАН України. Київ, 2015.

3. Ужченко В.Д. Східноукраїнська фразеологія: монографія. Луганськ, 2003.

4. Эмирова А.М. Русская фразеология в коммуникативном аспекте. Ташкент, 1988.

Размещено на Allbest.ru