Зрощення у збірці Івана Іова "Періодична система слів"
Розгляд особливостей слів-зрощень у збірці Івана Іова "Періодична система слів". Можливості словотворення, що в поєднанні з оригінальним авторським стилем дало нам яскравий зразок експериментальної літератури. Аналіз вершини словотвірної майстерності.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.09.2023 |
| Размер файла | 32,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зрощення у збірці Івана Іова "Періодична система слів"
Андрішко Олег Михайлович,
магістр філології, коректор, ТОВ «Інтерфлекс», вул. Надії м. Дніпро,
У статті розглянуто особливості слів-зрощень у збірці Івана Іова «Періодична система слів». У досліджуваній книжці виділено кілька груп зрощень - слів, утворених лексико- синтаксичним способом: на основі сурядних і підрядних словосполук, залишкових словосполук (поєднання в одному слові службових частин мови (найчастіше прийменника) з повнозначними в непрямих відмінках (насамперед іменник). У «Періодичній системі слів» також широко представлені зрощення-паліндроми, що є рідкістю в українській поезії. Вершиною словотвірної майстерності можна вважати вірш, який дав назву збірці; в ньому Іван Іов показав невичерпні можливості словотворення, що в поєднанні з оригінальним авторським стилем дало нам яскравий зразок експериментальної літератури.
Ключові слова: словотвір, зрощення, словосполука, речення, паліндром, авангардна поезія. періодична система слів іван іов
Oleh Andrishko
COALESCENCES IN THE BOOK OF IVAN IOV “PERIODIC SYSTEM OF WORDS”
The article deals with the features of word-coalescences in the book of Ivan Iov «Periodic system of words», which is considered to be the most prominent in the author's work. Ivan Iov belonged to the leading Ukrainian avant-garde poets to the 20th-21th centuries, leaving a significant trace both in syllabic tonic poetry and in experimental poetry (palindromes, graphic poems, acrostic, brachicolons, logogriphs, collage etc.). Ivan Iov was born in 1948 in the village of Kamianka, in the Apostolove District of the Dnipro region in a large family. He graduated from Kamianets- Podilskyi National Ivan Ohiienko University and then worked as a teacher and journalist.
In 1997, he published his most famous and significant collection, «The Periodic system of words», where he continued the traditions of Ivan Velychkovskyi and which became the subject of our research. Particular attention deserves to occasionalisms by the author. In the research book you can identify several groups of coalescences-words, created lexico-syntactical method, on the basis of sued and subordinate phrases, residual phrases (most often prepositions). Also a feature of the creation of neologisms in Ivan Iov is the use of the names and surnames of famous people - friends of the poet, for example, Valerii Basyrov - the editor of this book; Hryhorii Huseinov - writer, laureate of the Taras Shevchenko National Prize; Mykola Zhulynskyi - Director of the Taras Shevchenko Institute of Literature of NAS of Ukraine. In the «Periodic system of words», the coalescences-palindromes (both commonly used and occasional) are also widely represented, which is a decisive feature of the creative manner of Ivan Iov compared with other avant-garde poets. The top of word-formation skill can be considered the poem that gave the collection its name; in it Ivan Iov showed the inexhaustible possibilities of word formation, which in combination with the original author's style gave us a wonderful example of experimental literature.
Keywords: derivation, coalescences, phrase, sentence, palindrome, avant-garde poetry.
Іван Іов (1948-2001) - один із найоригінальніших і недооцінених українських поетів кінця двадцятого століття. Відомий як експериментатор, він залишив по собі надзвичайно цікаву спадщину для мовознавців-дериватологів.
У 1997 році Іван Іов видав свою найвідомішу та найзначнішу збірку - «Періодичну систему слів», що і стала об'єктом нашого дослідження.
Його поезію вивчали В. Бедрик, С. Бойко, Д. Гурська, М. Жулинський, М. Загорулько, Р. Козак, У. Коржик, І. Лучук, А. Мартакова, Ю. Маркітанов, В. Мацько, Н. Поліщук, Ю. Починок, О. Юрчук та інші. Наша стаття відрізняється тим, що в ній уперше досліджено слова-зрощення у збірці «Періодична система слів».
Зрощення - одиниці, утворені лексико-синтаксичним способом, один із видів похідних складних слів поряд із композитами та юкстапозитами. Енциклопедія зазначає таке: «...зрощення в усіх формах повністю тотожні за морфемним складом еквівалентному словосполученню. При цьому зберігається також синтаксичний зв'язок компонентів та їх послідовність у структурі словосполучення і складного слова» [Українська мова 2004: 211].
Серед зафіксованої словниками лексики це найчастіше іменники(перекотиполе),числівники(п'ятдесят), прикметники (вічнозелений), прислівники (натщесерце), дієприкметники (вищевказаний), рідко - дієслова (лиходіяти) та займенники (хтозна-який), таке саме частиномовне співвідношення маємо, говорячи про авторські новотвори.
Зрощення-оказіоналізми зустрічаємо в українських поетів різних епох:М.Семенка(човнвітрила), М. Йогансена (заяри, заялини, заячмінь), В. Стуса (тойящосин, самособоюнаповнення),І. Калинця(зі-сідла-не-скинь), О.Забужко (на-що-дивитися-не-варт, на-всіх-язиках) тощо, проте варто зазначити, що особливого значення такі лексеми набули саме в літературі кінця ХХ - початку ХХІ ст., зокрема яскраво увиразнились у творчості Івана Іова.
Мета статті - дослідження слів-зрощень у збірці Івана Іова «Періодична система слів» - проектується на такі завдання: класифікувати зрощення за синтаксичною природою; виявити їхні функції в тексті; з'ясувати новаторство Івана Іова в царині неології.
У «Періодичній системі слів» наявні різнорідні зрощення. Найчисленніша група з них - на основі сурядних словосполук. У «Періодичній системі слів» найменша кількість компонентів у таких зрощеннях - два, найбільша - шість. Досліджувані оказіоналізми цієї групи зазвичай утворені з іменників, рідше - з дієслів, інших частин мови не виявлено. Особливість авторського стилю - зрощення, де складники - синоніми; за допомогою тавтології І. Іов ще більше увиразнює свої поезії: Панянка - видиво-міраж-омана, - / З'являється усміхнено звідтіль, /Дерадощі в шовках... («Панянка»).
У вірші «Якого кольору звук Батьківщини?» автор вживає поряд з абсолютними синонімами «глашатай» та «оповісник» контекстуальний синонім «херувим»: Зажуриться причинними очима / Глашатай-оповісник-херувим.
Серед зрощень на основі сурядних словосполук, у яких основний компонент - дієслово, маємо: Отямсь-оговтайсь- спам'ятайсь під ранок - / В майстерні, може, ...у монастирі («Коли зів'януть слова»).
Також у збірці є зрощення, що утворені не на основі синонімів, а позначають спільне поняття лише в конкретному вірші; оказіоналізми такого типу звичніші та поширеніші, судячи з мовотворчості інших авторів (О. Забужко, Н. Гончар, І.Цілик, О. Букатюк та ін.). У поезії Івана Іова складники подібних новотворів можуть мати спільні суфікси, утворюючи таким чином ще і внутрішню риму: Іваніов - лауреат безсмертя, /А не слинько-чванько-хвалько-сонько... («Іваніов»); ...І тепер /Хіба мистець - утисник-списник-злісник?! («Талант»).
Варто наголосити, що в останньому прикладі поряд із лексемами, які зафіксовані словниками (утисник - той, хто когось утискає; списник - воїн, озброєний списом), письменник уживає новотвір «злісник» - той, хто творить зло.
У наступних цитатах можна спостерігати, як поет застосовує дефіс там, де має бути кома, внаслідок чого замість однорідних членів речення отримує зрощення, які набувають нового смислового поняття: Жінка на вістрі краплини, мов дзиґа, / Барви з ікон-вишиванок-ляльок (розмаїття) («Олександер Архипенко. Жінка зачісує волосся»); На старість батько заповів синам:/криницю-погріб-сад-повітку-хату (спадщина) («Балада про голос природи»).
Іноді подібні зрощення функціюють поряд з однорідними членами речення і, поступово збільшуючи кількість складників, що виражають іменники на позначення традиційної української їжі, утворюють градацію: Є хліб, є сало, є цибуля, є сіль - /немає чарки. / Є хліб-сало-цибуля-сіль-чарка - / немає бараболі! / Є хліб-сало-цибуля-сіль-чарка-бараболя - / тільки нас немає («Дух старої України»).
Іншою особливістю авторських зрощень є спільнокореневі слова з різними суфіксами пестливості та згрубілості: Обожнюють оболонь оборану очі. / Брівні брівоньки-брови- бровенята. / Вуаль вужчає у вулкані вух. /Губища-губоньки- губенята-губи («Звуковий автопортрет»).
В акровірші-присвяті родині Жулинських «ГалиноМикола» письменник створює зрощення на основі сурядної словосполуки, не вдаючись до дефісів, але вживає два слова в різних варіаціях: Ідуть з Новосілки ГалиноМикола, / Калина у серпні - МиколоГалина... /МиколоГалинаГалиноМикола -/ Зізнайтеся Богу, а більше нікому - /Любов 'ю Вам пахне з садів матіола... /Юрбі не збагнути ГалиноМиколу!
У творчості Івана Іова є і зрощення на основі підрядних словосполук. Найчастіше автор творить неологізми на основі підрядних словосполук, де компонентами є іменник+прийменник+іменник: Під собором не в'януть в снігах пелюстки, /І тебе страх-в-містах, сніг-до-ніг не полоха («обійти палестини і мекки нудьги...»).
Поет обігрує також і свої ім'я та прізвище, утворюючи варіанти з різною кількістю компонентів: Іваніов - лауреат безсмертя, / А не слинько-чванько-хвалько-сонько... // Собою ощасливив все Поділля -/ В лавровому вінку Іваніов!.. / Іовіваніваніов - коріння, /Хоч землю обвивають щовесни... / Іваніовіовіван п 'є каву... («Іваніов»).
Приклад зрощення на основі речення - у вірші «З філософії Кочубеїв»: Страшно, коли обіймуться: /ТЕНЕТЕТЕНЕТАК!
Оригінально поет утілює зрощення на основі речення у графічній поезії «У рік Бика» (символічно, що «Періодична система слів» побачила світ у 1997-му - саме в рік Бика). У цьому вірші поет комбінує зрощення «Вхопитибиказароги» («вхопити бика за роги»), внаслідок чого утворюються не менш цікаві оказіоналізми, наприклад, «биказарогивхопити», «вхопити богазаризиик, «зарогивхопитибика» та ін.:
ВХОПИТИБИКАЗАРОГИ БИКАЗАРОГИВХОПИТИ ЗАРОГИВХОПИТИБИКА АЗБИКАРОГИВХОПИТИ ПИТИВХОБИКАЗАРОГИ ВХОПИТИБЗАРОГИАКИ ОХВИПИТИЗРОГАБИКА ВХОПИ ТИБОГАРАЗИИК ЗАТО РИВХОПИТИБИКА ВХОПИТИБИКАЗАРОГИ БИКАЗАРОГИВХОПИТИ ЗАРОГИВХОПИТИ БИКА
А ще поезія Івана Іова репрезентована як зафіксованими у словниках, так і оказіональними зрощеннями на основі залишкових словосполук, під якими розуміємо одиниці, утворені з поєднання в одному слові службової частини мови (насамперед - прийменника та частки) з повнозначною (переважно іменником у родовому чи знахідному відмінку). Найчастіше такі зрощення є загальновживаними прислівниками, зафіксованими в лексикографічних джерелах: Є фахівці, є напохваті терміни, /Простір, помножений жваво на Час («Олександер Архипенко...») - (на+похваті); укор вів нівроку р=р!!! оку («Самовитий мотив») - (ні+вроку).
Іноді подібне словотворення мотивоване не власне природою слова та граматичними показниками, а лише авторським відчуттям, що призводить до появи оказіоналізмів у таких випадках, де вони не надто логічні та можливі: В родині славній Кочубеїв /Люблять не-те і кохають не-так, / Сіють не-так - виростає не-те, / Косять не-те - молотять не-так... («З філософії Кочубеїв) - (не+так; не+те).
Одиничний випадок - зрощення на основі букв, для чого Іван Іов застосовує дефіси як допоміжний засіб: Можна пильно вглянутись вустами, /Кажучи уголос: а-б-в («Одного ранку»).
Значне місце в доробку письменника посіла зорова поезія, де він намагався віднайти не схожий ні на кого стиль та розкрити величезні можливості українського слова. З погляду словотвору вельми цікавою можуть бути його присвяти редакторові книжки Валерію Басирову та прозаїкові Григорію Гусейнову.
ВалуЮТЬбаСИрОвУ гравюра Гостинець мЛгафурІЇЛЮбоВі голубаР гУртувань ВаЛтОрНИНаКрОвІ голос ИхреСтинець БалЕтГОКусиРопу галаГангусЕноман КибоРювавмИрИМ «нОровоп'ешаИвову СОЛОВІЙ веСеЛ уха гоРуііодолаєшНону багатіЮкАрМаЗИН вІзуальногоіОва
гЮ иогоякіпівслоВа
намсміх Оосивухау
В обох випадках маємо не лише мезовірші (вірші, в яких серединні літери приховують певне слово або речення), а й «суцільні» зрощення, де поєднані як слова, так і речення:
1. Валують Басирову: мага фурії, любові, валторни на крові, балет соку, сиропу виборював: мирим; соловій, веселуха, багатію - кармазин, нам сміх, бо сивуха.
2. Гравюра, гостинець, голубаргуртувань, голоси, хрестинець, галаган гусей-оман; гонорово п 'єш, а Йвову гору подолаєш нову, візуального Іова, юного, як і пів слова У.
Зрідка можна зустріти оказіоналізми-зрощення в такому жанрі, як паліндром (рак літеральний). Хоча українська мова багата на слова, що читаються однаково в обох напрямках (око, тут, корок), а також має давню традицію (від Івана Величковського (XVII ст.) до сучасних авторів) творення паліндромів та паліндромонів, проте авторські новотвори- зрощення в раках літеральних поза творчістю Івана Іова - поодинокі (найвідоміший - із поезії М. Мірошниченка «Мовите летивом»: «Мовите речовому закиньлетиву: увительника зумов очеретивом»). На відміну від Миколи Мірошниченка, в паліндромах Івана Іова бачимо власне такі зрощення, які читаються однаково і зліва направо, і справа наліво, як і сам жанр: Нахолов-волохань - вистукує у кут сив («Ватто українських отав»).
Продовжуючи традицію обігрувати антропоніми, в паліндромі «Та і я...» автор намагається прочитати зворотно прізвища видатних українських письменників. У. Коржик зазначає, що в цьому вірші «репрезентовано <...> вживання в суто паліндромному тексті елементів зауму та псевдозауму» [Коржик 2014: 221], проте мусимо не погодитися з цією думкою, бо заум полягає в розчленуванні поетичного мовлення на фонемні складники з наступним їх довільним сполученням під впливом певної ритміки [Літературознавчий словник-довідник 2007: 278], чого немає в зазначеному паліндромі, який автор
завершує обігруванням свого імені та прізвища у зворотному порядку, тож тут доцільніше говорити про мовну гру: Та і я - /Воінаві.
У вірші «Писанка-2» поєднано зорові образи та паліндромічні зрощення різного типу:
1. Залишкові словосполуки та частки: АБООБААГА (або оба, ага);
2. Іменники-паліндроми та рядок- паліндром:
БІББІББІББІББІБ (біб, біб, біб, біб, біб);
ДІДДІДДІДДІДДІДДІ (Дід, дід,
дід, дід, дід, ді);
МАНЕКЕНАММАНЕКЕНАММАНЕКЕНАММАНЕКЕНАММАНЕКЕН АММАНЕКЕНАММАНЕКЕНАММАНЕК (манекенам, манекенам, манекенам, манекенам, манекенам, манекенам, манекенам, манек); РІКОДОкОріКОДОКІР (ріко, докір, ріко, докір),
3. Частки:АГААГААГААГ(ага,ага,ага,аг);
ЕГЕЕГЕЕГЕЕГЕЕГЕЕГ (еге, еге, еге, еге, еге, ег);
4. Підрядні словосполуки: ЛІСИСІЛЛІСИСІЛЛІСИСІЛ (ліси сіл, ліси сіл, ліси сіл); НИВИСИВИНИНИВИСИВИНИ (ниви сивини, ниви сивини); ПІНСНІППІНСНІППІНС (пін сніп, пін сніп, пін сніп, пін с); СІККІС (сік кіс);
5. Речення-паліндроми: ОМИПІЛЗЛІПИМООМИПІЛЗЛІ (о ми піл зліпимо, о ми піл злі); СІНОПОНІС (сіно поніс).
6.
Нарешті найоригінальнішим здобутком автора і його непересічним внеском у паліндромію та словотвір є вірш, який і дав назву збірці - «Періодична система слів». Про цей твір
H. Поліщук пише: «Можливо, найдивовижнішим відкриттям системи Івана Іова є те, що навіть добре відомі слова- перевертні отримують нову, частіше незвичайну інтерпретацію <...> Періодичну таблицю Іова можна вважати системою філософії Іова, лаконічним конденсатом історії людства, а точніше - найвизначніших подій, що мали глобальні наслідки та значення» [Поліщук 2012: 44]. Тут спостерігаємо варіацію періодичної таблиці хімічних елементів, де замість останніх - слова. Поет продовжив свої експерименти і застосував той самий принцип - паліндромічні та звичайні зрощення різного типу:
I. Залишкові словосполуки: врезерв, удогоду, інині, абаба;
2. Сурядні словосполуки: санананас, світлоісонечко;
3. Підрядні словосполуки: диванавид, трасарт, ідеїіудеї,
комудумок, іперсіїперса, дощод, дорігірод, німогогомін, обатькутарасе,вартстрав,фракарф,нульлун, штабельщабель; укармімраку, вітерлітер, молепопелом, висімісив, акордрока;
4. Речення: сутьстус, осьосіньнісосо, кажихижак, я-ля, ятижиття, чавкаквач, летижитель, яідолзлодія.
|
1 |
1 Ь 0 г 2000 |
2 МАТИ 1903 |
3 п о Т 0 г - 4Ю0 |
4 ОКО 33000 Сприйняття світу |
СИМВОЛНорядкОнй номер ,І"1і СУТЬСТУС 1 1972. 1` Імена Назва слонАтомна маса |
||
|
2 |
S ДИВАНАВИД Ю90 |
6 пуп Те, чим#нс |
7 БІБЛІЯ 13075 |
В ТЕНЕТ 5840 |
|||
|
3 4 |
9 ТУТ ¦G00 Совість слова |
10 ВІКІВ ТОЮ Глибина часу |
11 ШИПИШ №60 Самскиге слова |
12 ого Внутрішня4530 необхідність |
* ЗАРАЗ 5240 Акт тапрчост: |
14 КАЖИХИЖАК 2610 Внутрішній діалве |
|
|
15 ВРЕЗЕРВ 31W Інтелект нони |
16 Д 1 д 21» Минуие-нач&угні |
17 ВИБИВ і І» Точка їору |
1В РОЗОР 1244 Інтеграл безмежжя |
19 КОТОК Ш7 Смислова площина |
20 ЗАКАЗ 1ЭМ Мотив люстра 26 УЧУ 1583 Духовний ШЛЯХ |
||
|
S |
21 визив 1400 Код сприйняття |
22 ГРАФІКА АНГЕЛІВ |
23 УНЕСЕНУ 14% Закон ЧАСУ |
“ низин 1511 Ріамобіччя |
25 ДОЩОД 1541 CmscmjiHiu |
||
|
6 |
27 НЕЧЕМ 1593 Гнідо сліп |
26 КОРОК І«Ю QftpS-Ttt, суті, псчуття |
29 вишив 1601 |
ЗО ОГО 1625 Пошук слон |
31 РАДАР 1629 Орбіта зауму |
32 вижив 1054 Забуття буття |
|
|
' |
33 ХАЩАХ №30 Ьілодія |
34 ТРАСАРІ XVII Блудні гини пміґі |
35 ШИ Л И Ш 1S75 |
36 ДЖЕДЗВОНЦЕ ХІТ XX Літер и-теуки |
37 СУТЬСТУС 1972 Імена |
38 САНАНАНАС 19% Фонетичний ритм |
|
|
8 |
39 ЩЕЇЇУДЕЇ 090 Дкнацтш долі |
« КОМУДУМОК 007 Зоряний, ртоум |
'41 ІПЕРСІЇПЕРСА 1970 Раде* wywy |
42 С О Н О С 1971 Звукові плями |
43 ОСЬОСІНЬНІСОСО 1975 Зоряний ритм |
« ЇЇ 1973 Ностальгія |
|
|
9 |
ль ДОИПРОД 1976 Роле и панї тексти |
НАГ-АН 1917 |
52 ЛСЧДО ЛЯ-НОЧ-КА 1970 |
53 А БАБ А 1969 |
94 ЯРО ЗОРЯ 1948 |
55 ВІТЕРЛГТЕР 195 Ь Химери |
|
|
10 |
56 Ч У ь у ч 1966 Явище |
57 6АРТСТРАВ 1954 Рвачії |
я ПИЛИП 1970 |
59 ВИШИБАШИВ 1993 А міма |
60 Ё1ЛЕЛ1С 1997 Спогади |
61 ЗАКУКАЗ 1W5 Стиснута реальність |
|
|
82 |
М |
64 |
65 |
66 |
Ы |
||
|
tl |
HwororowH |
ФРАКА РФ |
ЧАВКЛКБАЧ |
миром |
П'ЯВИЦЯ |
||
|
1974 |
1927 |
1933 |
1933 |
1996 |
|||
|
Внутрішня «мгнання |
Ритмічна иіідои Ієна |
Слово жест |
Парадигми |
Наологим |
|||
|
68 |
69 |
70 |
71 |
72 |
73 |
||
|
12 |
IT Д |
іти |
КОКОКОМ |
ДЗЮРКОТАННЯ |
ЩТАЬЕЛЫ11ЛБЈЛЬ |
МОЛЕП СПЕЛОМ |
|
|
ню |
¦ЯК) |
196В |
ДЗЕРКАЛ |
1775 |
ІЯВ9 |
||
|
НІЧйСв |
Щв раї нічию |
МййНИИ ПОТІК |
|||||
|
74 |
75 |
п |
77 |
7S |
79 |
||
|
13 |
ЛАВОВАЛ |
Бе |
ЯЕТИЖИ11-ЛЬ |
УДОГОДУ |
вив |
ІРИНІ |
|
|
1972 |
1987 |
У |
¦1991 |
1991 |
1947 |
||
|
Коріння слів |
Окремим мук |
ІЛЮЗІЇ |
Земляцтво сліа |
||||
|
80 |
В1 |
82 |
83 |
94 |
аь |
||
|
14 |
и-дя |
hVnWIVH |
нров любов |
ЯІДОЛЗЛОД1Я |
УКАРНІМРАКУ |
НА І Дії |
|
|
1»' |
1924 |
1964 |
10ЇО |
+ |
W6J |
||
|
Внутрішня рима |
Те, звідки там |
Зло |
Зеук аідяункя |
||||
|
№ |
87 |
88 |
89 |
90 |
91 |
||
|
1s |
+ |
ЯТИЖИ1ТЯ |
СВІТЛОІСОНЕЧКО |
ПНЬ |
ВИСІМІСЯВ |
ІНША |
|
|
2000 |
7! |
2050 |
|||||
|
Сиєрть |
Воскресіння |
Небо |
|||||
|
92 |
93 |
9S |
96 |
97 |
98 |
||
|
16 |
ОБАТЬКУТАРАСЕ1 |
Т |
АКОРДРОКА |
||||
|
1996 |
1994 |
1986 |
|||||
|
Г ривюканстио |
Атрибути текстів |
ГІорбЖНІеть |
|||||
|
9» т |
А Т Н А |
0 Ж АII |
« Й И 0 А |
Є Л Є Н А |
Отже, зрощення в поезії Івана Іова різноманітні та побудовані на основі різних одиниць: букв, слів, словосполук, речень. Варто зазначити, що поет як послуговується загальновживаними зрощеннями, так і (частіше) створює авторські лексеми.
Іван Іов справедливо належить до когорти найоригіналь- ніших українських поетів-словотворців, завдяки якому наша мова збагатилася цікавими оказіоналізмами, а стиль автора, насамперед у паліндромії, важко сплутати з чиїмось іншим.
Звісно, такі авторські новотвори не претендують на входження до словників і перехід до загальновживаної лексики, як те сталося з «кованими словами» (неологізмами, створеними українськими письменниками кінця ХІХ - початку ХХ ст., насамперед М. Старицьким, І. Франком, Оленою Пчілкою та ін.), для їхнього творення автори часто свідомо порушують правила словесної сполучуваності задля новаторства чи цікавого художнього засобу, однак досліджувані оказіоналізми цікаві з погляду розвитку мови, надто ж нині, коли спостерігаємо нові дериваційні явища (графіксацію, гештеґ, голофразис тощо), а також для вивчення мовотворчості сучасних поетів-авангардистів.
Іов І. Періодична система слів. Хмельницький: Доля, 1997. 126 с.
Коржик У. Сучасна зорова поезія як літературна модифікація доби бароко (на матеріалі поезій Івана Іова). Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2014. Вип. 60 (1). С. 219-224.
Літературознавчий словник-довідник / за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. Київ: ВЦ «Академія», 2007. 752 с.
Поліщук Н. Зорова поезія другої половини ХХ - початку ХХІ століття: «Періодична система слів» Івана Іова. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2012. Вип. 5. С. 141-149.
Українська мова: енциклопедія / НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні, Ін-т укр. мови; редкол.: В. М. Русанівський [та ін.]. Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. 2004. 820 с.
REFERENCES
1. Iov, I. (1997). The Periodic system of words. Khmelnytskyi: Dolia (in Ukr.).
2. Korzhyk, U. (2014). Contemporary visual poetry as a literary modification of the Baroque era (based on Ivan Iov's poetry). Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filolohichna. Vol. 60(1). P. 219-224 (in Ukr.).
3. Hromiak, R. T., Kovaliv, Yu. I., Teremko, V. I. (Eds.). (2007). Literary studies dictionary-handbook. Kyiv : VTs “Akademiia” (in Ukr.).
4. Polishchuk, N. (2012). Visual poetry of the second half of the ХХ - early ХХІ centuries: “The periodic system of words” by Ivan Iov. Aktualni problemy filolohii taperekladoznavstva. Vol. 5. P. 141-149 (in Ukr.).
5. Ukrainian language: encyclopedia (2004) / NAS of Ukraine, O. O. Potebnia Institute of Linguistic of the NAS of Ukraine, Institute of the Ukrainian Language of the NAS of Ukraine; edit. board : V. M. Rusanivskyi [and other]. Kyiv : Mykola Bazhan Publisher “Ukrainian Encyclopedia” (in Ukr.).
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Закони утворення похідних слів від інших спільнокореневих слів. Морфологічні і неморфологічні способи словотвору. Результати лексико-синтаксичного способу словотвору або зрощення. Особливості лексико-семантичного способу. Дериваційна метафора і метонімія.
реферат [26,4 K], добавлен 13.03.2011Утворення нових слів за допомогою префіксів і суфіксів. Словотворення як основний засіб збагачення словникового складу мови. Способи словотворення: суфіксальний, префіксальний, безафіксний (відкидання морфем), складання слів або їх усічених основ.
конспект урока [34,9 K], добавлен 10.03.2011Дослідження складних слів у мовознавстві. Визначення композитів та юкстапозитів. Словоскладання в мовних терміносистемах. Закономірності побудови складних слів українського походження в творах Ліни Костенко. Семантична класифікація одноструктурних слів.
дипломная работа [100,4 K], добавлен 03.10.2014Визначення поняття "абревіатура". Проблема виокремлення абревіатурних морфем у сучасному українському мовознавстві. Структурно-семантичні особливості аброморфем та місце у структурі складноскорочених слів. Аналіз розходження складних слів з абревіатурами.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 07.02.2012Словник вживаних іншомовних запозичуваних слів в українській мові. Значення іншомовних слів: авеню, авокадо, будуар, берет, віньєтка, вуаль, гамак, ґофри, діадема, дриль, екіпаж, жакет, жокей, зонт, індивідуум, йогурт, йод, кардіограма, каньйон та ін.
презентация [5,6 M], добавлен 20.10.2017Зміст слів іншомовного походження із обраного фаху. Відокремлення із величезної кількості слів іншомовного походження терміносистеми економічного змісту дає можливість студентам-економістам працювати з ними під час занять із "Української ділової мови".
методичка [61,2 K], добавлен 08.03.2009Місце фразеологізмів в мовній картині світу. Способи відображення семантичних, прагматичних і культурологічних особливостей у лексикографічному портреті фразеологічних оборотів англійської та української мови, що не мають відповідностей в системі слів.
дипломная работа [102,7 K], добавлен 17.08.2011Явище рахівних слів у китайській мові та сучасний етап їх вивчення. Принципи вживання та проблема класифікації рахівних слів. Іменникові та дієслівні рахівні слова. Значення універсального рахівного слова. Найчастотніші рахівні слова та їх використання.
курсовая работа [65,4 K], добавлен 03.04.2012Теоретико-методичні основи словотворення. Основні засоби словотворення в сучасній українській мові: морфологічні засоби, основоскладання, абревіація. Словотворення без зміни вимови і написання слова в англійській мові. Творення слів сполученням основ.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 07.10.2012Поняття та головний зміст конверсії, її основні типи в сучасній англійській мові. Вплив конверсії на розвиток та розширення лексичного запасу слів в англійській мові. Розгляд і етапи аналізу окремих випадків конверсії на матеріалі різних частин мови.
курсовая работа [301,7 K], добавлен 03.12.2010
