Конструкції на позначення емоцій в англійському та німецькому медійному дискурсах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський державний технологічний університет

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Конструкції на позначення емоцій в англійському та німецькому медійному дискурсах

Тетяна Редчиць,

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов та міжнародної комунікації

Світлана Волкова,

старший викладач кафедри англійської мови гуманітарного спрямування №3

м. Черкаси

м. Київ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню конструкцій на позначення емоцій в англійському та німецькому медійно - му дискурсах у зіставному аспекті. Конструкції у роботі трактуються як мовні вирази, що поєднують зовнішню форму і значення. Актуальність розвідки визначається спрямованістю сучасної лінгвістики на вивчення мовних засобів, які реалізуються у різних типах дискурсів. Особливий інтерес представляє медійний дискурс, зокрема дискурс новин, адже мова ведучих або продуцентів новинних повідомлень, друкованих або аудіо-візуальних, є актуальною, сучасною та вважається зразковою.

Мета статті полягає у виявленні структури та функцій конструкцій на позначення емоцій «радість» та «інтерес» в англійському та німецькому новинних дискурсах.

У статті доведено, що конструкції на позначення емоцій в англійських та німецьких текстах новинних повідомлень відрізняються не лише за своєю структурою, а й за функціями. У структурному плані англійськім конструкціям притаманні в аспекті частотності іменниково-прейменникові та прикметниково-іменникові варіанти сполучення, в німецьких конструкціях пререважають іменникові сполучення, іноді з прикметниками, та іменниково-прийменникові.

З'ясовано, що для достовірного дослідження функцій конструкцій у новинних повідомленнях необхідно враховувати побудову тексів новин. У дослідженні автори послуговувалися схемою текстів новин, яку запропонував голландський вчений ван Дейк. Авторами доведено, що в аспекті текстотвору аналізовані конструкції виконують проспективну функцію в англійських текстах та ретроспективну - в німецьких. Англійські продуценти текстів орієнтують реципієнтів вже починаючи із заголовку на певну емоцію, натомість у німецьких текстах емоція вербалізується в інтродуктивному блоці або в головному блоці події.

Ключові слова: емоція, конструкція, медійний дискурс, проспективна функція, ретроспективна функція, текст.

Abstract

Tetiana Redchyts,

Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Foreign Languages and International Communication

Cherkasy State Technological University (Cherkasy, Ukraine)

Svitlana volkova,

Senior Lecturer at the Department of English Language for Humanities National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»

(Kyiv, Ukraine)

Constructions of verbalization emotions in English and German media discourses

The article is devoted to the study of constructions for the designation of emotions in English and German media discourses in a comparative aspect. Constructions in the work are interpreted as linguistic expressions that combine external form and meaning. The relevance of intelligence is determined by the focus of modern linguistics on the study of linguistic means, which are implemented in various types of discourses. Of special interest is the media discourse, in particular the news discourse, because the language of presenters or producers of news messages, whether printed or audio-visual, is relevant, modern and considered exemplary.

The purpose of the article is to reveal the structure andfunctions of the constructions to denote the emotions «joy» and «interest» in English and German news discourses.

The article proves that the constructions for denoting emotions in English and German texts of news messages differ not only in their structure, but also in their functions. In terms of structure, noun-preposition and adjective-noun conjugations are characteristic of English constructions in terms offrequency, German constructions are dominated by noun conjugations, sometimes with adjectives, and noun-preposition conjugations.

It was found that for a reliable study of the functions of constructions in news reports, it is necessary to take into account the construction of news texts. In the study, the authors used the scheme of news texts proposed by the Dutch scientist van Dijk. The authors proved that in the aspect of the text, the analyzed constructions perform a prospective function in English texts and a retrospective function in German texts. English text producers orientate recipients to a certain emotion starting from the title, whereas in German texts the emotion is verbalized in the introductory block or in the main event block.

Key words: emotion, construction, media discourse, prospective function, retrospective function, text.

Основна частина

Постановка проблеми. Дослідження медійного дискурсу є актуальним в аспекті його лексичного наповнення, оскільки мова медіа відтворює сучасний її стан. Одним із жанрів медіа-дис - курсу є новинні повідомлення, адже вони репрезентують актуальні події, а тому сприймаються широким колом аудиторії. З огляду на це, відбір лексичних засобів, призначених для окреслення подій, має бути зрозумілим для реципієнтів різного віку, різного соціального статусу та різного рівня освіти. Якщо у давні часи взірцем мови була мова акторів театру, то сьогодні, беззаперечно, ще мова ведучих новин.

Деякі дослідники жанру новин наполягають на їхній об'єктивності. Однак, ми погоджуємося з думкою професора С.І. Потапенка (Potapenko, 2020), який доводить у своїх розвідках, що новинам притаманна суб'єктивність, яка полягає, зокрема, у відборі мовних засобів продуцентами текстів новинних повідомлень. До таких засобів належать конструкції на позначення емоцій. Релевантним для нашої розвідки є дослідження зазначених конструкцій в англійському та німецькому медійних дискурсах у зіставному аспекті. Е. Голдберг присвятив низку робіт вивченню конструкцій і розглядає їх як поєднання форми, значення та функцій (Goldberg, 2006: 64). Вчений зазначає, що специфікою конструкцій є «їх збереження в пам'яті у готовому вигляді» (Goldberg, 2006: 5). На думку американського лінгвіста Чарльза Філмора (Fillmore, 1988: 37) конструкція сприймається як «мовний вираз, що поєднує зовнішню форму і значення». Відомо, що будь-яка мовна конструкція незалежно від контексту застосування має відповідати єдиному синтаксису та семантиці.

Аналіз останніх досліджень. Емоції як невід'ємна складова людського буття досліджувались не лише психологами (Bradberry&Greaves, 2009; Zeidner, Matthews&Roberts, 2009), а й ставали об'єктом розвідок як вітчизняних, так і зарубіжних лінгвістів на прикладі різних мов та у різних аспектах. Так, роботи О.В. Бабенко (2012) присвячені фразеосемантичному полю емоцій в єдності лінгвістичного та психологопедагогічного аспектів. І. П. Жох (2012) розглядає емотивні фразеологічні одиниці у статтях на різдвяну тематику газет «Elpais» i «Elmundo». Фундаментальною є робота лінгвіста М. Шварца-Фрізеля (Schwarz - Friesel, 2013), який досліджував вербалізацію емоцій у німецькій мові. Особливої уваги заслуговує робота англійських лінгвістів (Macagno&Walton, 2014), присвячена вивченню мовних одиниць на позначення емоцій в аргументації. Варто згадати роботи присвячені синтаксису емоційної лайки в англійській мові (Mackenzie, 2019) та семантиці емотивних маркерів та іншого ілокутивного змісту (Rett, 2019; Ponsonnet, 2014).

Незважаючи на велику кількість робіт, присвячених дослідженню вербалізації емоцій та емоційних станів, залишається відкритим питання їх реалізації у медійному дискурсі, зокрема, у дискурсі новин, що зумовило актуальність нашої розвідки.

Мета статті полягає у виявленні структури та функцій конструкцій на позначення емоцій «радість» та «інтерес» в англійському та німецькому новинних дискурсах у зіставному аспекті.

Виклад основного матеріалу. Дослідження конструкцій на позначення емоцій у текстах новин є цікавим через те, що однією з їхніх ознак є саме відсутність емоційності. Однак, як засвідчують тексти англійських та німецьких новин, лексика на позначення емоцій трапляється в новинних повідомленнях.

Психологи виділяють сім базових емоцій людини. Інтерес - народжує, мотивує, підживлює та посилює бажання вивчати навколишній світ, активність та пошук задоволення. Це позитивний емоційний прояв, що сприяє розвитку умінь та придбання знань. Радість - позитивна базова емоція людини, пов'язана із задоволенням потреб. Сум реалізується у реакції на втрату об'єкта задоволення. Злість або гнів - це негативна базова емоція людини, яка виникає, якщо на шляху задоволення потреби з'являється перешкода. Страх пов'язують з реакцією захисту або попередження про можливий біль чи загрозу, іншими словами, цей емоційний прояв виникає у разі небезпеки. Емоційна реакція відторгнення - огида - негативна базова емоція, що виникає через різке протиріччя з естетичними чи моральними установками людини. Психологи розглядають здивування як миттєву реакцію на контакт із чимось незнайомим або незвичайним. Від зовнішніх обставин залежить, чи ця емоція позначається як негативна або позитивна.

Досліджуючи конструкції на позначення емоцій у текстах новин, слід враховувати текстопо - будову новинних повідомлень, яка організована за схемою, запропонованою ван Дейком: заголовок, підзаголовок, головна подія, попередня подія, фон та вербальні реакції (Dijk, 1985: 87). Розташування конструкцій у структурних блоках тексту новини відіграє значну роль, оскільки вказує на їх важливість у змісті повідомлення (Щербак, 2022).

Конструкції на позначення емоції радості є найбільш частотними в англійському (23%) та німецькому (37%) медійних дискурсах. Однак вони реалізуються у текстах різної тематики. Так, у німецькому новинному дискурсі - це статті про спорт та розваги. Наприклад, у повідомленні під заголовком «NeiseundRennerkronensichzuJunioren-Weltmeistern» (tagesschau.de) від 13 січня 2023 року вжито конструкцію GrandzurFreudeв інтродуктивному блоці повідомлення: «ImRennerderMannergabeswenigspaterausdeutscherSichtdennachstenGrundzurFreude».Зазначена конструкція взаємодіє із заголовним словосполученням sichzuJunioren-Weltmeisternkronen, яке експлікує причину радощів. У цьому випадку конструкція GrundzurFreudeреалізує ретроспективну функцію.

У наступному повідомленні під назвою «AngriffaufdieDemokratie - ingelbenTrikots» від 09 січня 2023 йдеться про політичні події в Бразилії, однак, у наведеному контексті радість пов'язується також зі спортом, а саме із жовтим кольором форми національної футбольної команди. Бразильці пишаються останніми перемогами своїх спортсменів, а тому цей колір та форма стали символом нації, що засвідчує конструкція einSymbolderFreudedesVolkesу реченні: «DasTrikotderSelecaoseieinSymbolderFreudedesVolkes, heifitesinderStellungnahmeweiter».У наведеному прикладі конструкція einSymbolderFreudedesVolkes, подібно до вище аналізованого прикладу, виконує ретроспективну функцію - відсилає до заголовного словосполучення gelbeTrikots.

На відміну від німецьких новинних повідомлень конструкції на позначення радості реалізуються в англійських текстах, присвячених розвагам, життю відомих особистостей та історії. Специфічною ознакою англійських новинних текстів є те, що конструкції на позначення емоцій вживаються у заголовках повідомлень, а не протягом розгортання новини. У цьому разі можна говорити про привернення уваги реципієнтів. Так, у заголовку «ThesheerjoyofJamieLeeCurtischeeringMichelleYeohsetsanewbarforfemalebest-friendship» від 12 січня 2023 (theguardian.com) вжито прийменникову конструкцію thejoyof, яка розширюється за допомогою прикметника sheer.

У заголовку «I've found extraordinary joy in knitting. Here'swhy» від 31 жовтня 2022 радість позначається у сполученні іменника joyз прийменником in.Цікавим є приклад вербалізації радості у конструкції joy asу заголовку « `I didn't know if my mother was alive': _ joy and grief as Tigray reconnects to the world» (theguardian.com) від 11 січня 2023. У наведеному прикладі зазначена конструкція розширюється за допомогою іменника griefякий є антонімом до іменника joy. Така взаємодія антонімічних іменників сприяє посиленню емоційного стану учасника події.

Взаємодія іменників на позначення протилежних емоцій є характерною для заголовків англійських новин. Ще одним підтвердження цього є заголовок «Joy, loss and relief: digitised collection reveals the stories behind Armistice» від 10 листопада 2022 року. У заголовку іменник joyстоїть в ініціальній позиції, взаємодіючи з іменником reliefна позначення полегшення, який також можна позначити як позитивну емоцію, таку, що є складовою радості. У медіальній позиції стоїть іменник з негативними значенням - loss-, який позначає втрату. Іменник lossє складовою емоцій, що вербалізують іменники sorrowта sadness, які є антонімами до слова joy.

Конструкції на позначення інтересу посідають друге місце за частотністю вживання як в англійському (33%), так і в німецькому (30%) медійних дискурсах, реалізуючись в обох дискурсах здебільшого у текстах політичної тематики. Наприклад, у повідомленні під заголовком «US-JustizministersetztSonderermittlerein» від 12 січня 2023 року у головному блоці події вжито прийменникову конструкцію, розширену прикметником, imoffentlichenInteresse: «DerehemaligeStaatsanwaltinMarylandwerdeprufen, obGesetzeverletztwurden, sagteGarlandbeieinemkurzfristiganberaumtenAuftrittinWashington. Diese Entscheidung sei «im offentlichen Interesse» und sei wegen der «auflergewohnlichen Umstande» notwendig».Слід зазначити, що ця конструкція є часто уживаною у німецьких текстахновин: « «Ein wirksamer Schutz im Netz sei im offentlichen Interesse» Frank Brautigam, SWR, zu erfolgreichen Verfassungsbeschwerde von Renate Kunast» (tagesschau.de, 02.02.2022); «Das kundigte Justizminister Merrick Garland in Washington an. Dies sei im offentlichen Interesse. Die Unterlagen stammen aus Bidens Zeit als US-Vize» (n-tv.de/.de, 12.01.2023); «Klaus: Wahltermin noch im Oktober liegt im offentlichen Interesse» (deutsch.radio.cz, 15.01.2023).

Друге місце у німецькому дискурсі на позначення емоції інтересу посідає конструкція, реалізована сполученням іменника Interesseз прийменником an, як-то у заголовку «Interesse an Stasi-Akten ungebrochen» (theguardian.com) від 11 січня 2023 року. Заголовна конструкція повторюється в інтродуктивному блоці повідомлення: «DasInteresseanEinsichtindieAktenistauchnachAuflosungderStasi-Unterlagenbehordeungebrochen».

В англійських текстах конструкції на позначення інтересу реалізуються сполученням іменника interestз прийменниками, які можуть розширюватися за допомогою прикметників. Аналіз текстів показав, що найбільш уживаними конструкціями на позначення емоції інтересу є intheinterestof, conflictofinterestта theinterestin. Наприклад, у заголовку «It is in the best interests of Ukraine, and the west, to end this war as soon as possible» (theguardian.com) від 9 червня 2022 року конструкція in the interest ofрозширюється прикметником у вищому ступені порівняння - best. Прийменник ofвказує на джерело інтересу. Ініціальна позиція конструкції у заголовку та посилення значення іменника interestприкметником у вищому ступені порівняння виконують функцію привертання уваги реципієнта.

У заголовку «Conflict of interest: have low cash rates created the `everything bubble'?» (theguardian. com) від 26 листопада 2022 року конструкція conflict of interestреалізує проспективну функцію, тобто орієнтує реципієнта на те, проякий саме конфлікт інтересів йдеться у повідомленні.

Якщо у попередньому прикладі прийменник ofвказує на джерело інтересу, то у конструкції theinterestinприйменник inпризначений для визначення мети інтересу, як-то інтересу до різноманітності у статті під назвою: «TheConservativeparty'sinterestindiversityissuperficial» (theguardian.com) від 13 січня 2023 року.

Отже, прийменники у складі німецьких конструкцій на позначення радості та інтересу виконують синтаксичну функцію, натомість прийменники у складі англійських конструкцій виконують семантичну функцію.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Конструкції на позначення емоції радості та інтересу в англійських та німецьких текстах новин відрізняються як за своєю структурою, так і за функціями. В німецьких текстах аналізовані конструкції в аспекті текстотвору виконують ретроспективну функцію, вживаючись здебільшого в інтродуктивному блоці або у головному блоці новини. Натомість конструкції на позначення емоцій в англійських текстах реалізують проспективну функцію, оскільки вживаються в заголовку. У структурному плані в німецьких конструкціях переважають іменникові сполучення та іменниково-прийменникові. Для англійських конструкцій притаманні іменниково-прейменникові та прикметниково-іменникові варіанти сполучення.

Перспективою подальших досліджень можуть бути розвідки у напряму вивчення вербалізації конструкцій на позначення емоцій у текстах інших медійних жанрів. Вважаємо релевантним контрастивний аналіз конструктивних репрезентацій емоцій в німецькому, англійському та українському дискурсах з метою використання отриманих результатів у перекладацькій діяльності.

Список використаних джерел

мовний емоція англійський німецький

1. Бабенко О.В. Фразеосемантичне поле емоцій в єдності лінгвістичного та психолого-педагогічного аспектів: монографія. Київ: ТОВ «Наукове-виробниче підприємство «Інтерсервіс», 2012. 210 с.

2. Жох І.П. Емотивні фразеологічні одиниці у статтях на різдвяну тематику газет «Elpais» i «Elmundo». Проблеми семантики слова, речення та тексту. 2012. Вип. 28. С. 150-156.

3. Щербак О. Лінгвориторичні стратегії зображення російсько-української війни 2022 року (на матеріалі повідомлень німецькомовного сайту tagesschau.de). Актуальні питання іноземної філології. Вип. 16. 2022. С. 219-225. https://doi.org/10.32782/24m-0927-2022-16-32

4. Bradberry T., Greaves J. Emotional intelligence. San Diego: TalentSmart, 2009. 255 p.

5. Dijk T.A. van. Structures of news in the press. Discourse and Communication. Berlin: De Gruyter, 1985. Pp. 69-93.

6. Fillmore Ch. The Mechanisms of «Construction Grammar». BLS. 1988. №14. Pp. 35-55.

7. Goldberg A.E. Constructions at work. The nature of generalization in language. New York: Oxford University Press, 2006. 280 p.

8. Macagno F., Walton D. Emotive Language in Argumentation. Cambridge University Press, 2014. 292 p.

9. Mackenzie L.J. The syntax of an emotional expletive in English. Emotion in Discourse. John Benjamins Publishing Company, 2019. Pp. 66-87.

10. Ponsonnet M. The Language of Emotions: The case of Dalabon (Australia). John Benjamins Publishing Company, 2014. 460 p.

11. Potapenko S., Shcherbak O. Conflict - Crisis Hierarchy in English News Discourse: Cognitive Rhetorical Perspective. Research in Language. 2020. Volume 18, Issue 4. Рр. 53-67.

12. Rett J. The semantics of emotive markers and other illocutionary content. URL: https://linguistics.ucla.edu/people/ Rett/Rett_2019_emotive_markers.pdf

13. Schwarz-Friesel M. Sprache und Emotion. Tubingen: Narr Francke Attempto Verlag, 2013. 400 p.

14. Zeidner M., Matthews G., Roberts R.D. What we know about emotional intelligence: how it affects learning, work, relationships, and our mental health/ London: A Bradford book, 2009. 464 p.

References

1. Babenko, O.V. Frazeosemantychne pole emotsii v yednosti linhvistychnoho ta psykholohopedahohichnoho aspektiv [Phraseosemantic field of emotions in the unity of linguistic and psychological-pedagogical aspects]: monograph. K.: LLC «Scientific and Production Enterprise» Interservice». 2012. 210 p. [in Ukrainian].

2. Zhokh, I.P. Emotyvni frazeolohichni odynytsi u stattiakh na rizdvianu tematyku hazet «El pais» i «El mundo» [Emotional phraseological units in articles on Christmas issues of the newspapers «El pais» and «El mundo»] Problems of word, sentence and text semantics. 2012. Vol. 28. Pp. 150-156 [in Ukrainian].

3. Shcherbak, O. Linhvorytorychni stratehii zobrazhennia rosiisko-ukrainskoi viiny 2022 roku (na materiali povidomlen nimetskomovnoho saitu tagesschau.de) [Linguistic strategies for portraying the Russian-Ukrainian war of 2022 (based on reports from the German-language site tagesschau.de)]. Aktualnipytannia inozemnoi filolohii. 2022. Vyp. 16. pp. 219-225 [in Ukrainian].

4. Bradberry, T., Greaves, J. Emotional intelligence. San Diego: TalentSmart, 2009. 255 p.

5. Dijk, T.A. van. Structures of news in the press. Discourse and Communication. Berlin: De Gruyter. 1985. Pp. 69-93

6. Fillmore, Ch. The Mechanisms of «Construction Grammar». BLS. 1998. №14. Pp. 35-55

7. Goldberg, A.E. Constructions at work. The nature of generalization in language. New York: Oxford University Press, 2006. 280 p.

8. Macagno, F., Walton, D. Emotive Language in Argumentation. Cambridge University Press. 2014. 292 p.

9. Mackenzie, L.J. The syntax of an emotional expletive in English. Emotion in Discourse. John Benjamins Publishing Company. 2019. Pp. 66-87

10. Ponsonnet, M. The Language of Emotions: The case of Dalabon (Australia). John Benjamins Publishing Company. 2014. 460 p.

11. Potapenko, S., Shcherbak, O. Conflict - Crisis Hierarchy in English News Discourse: Cognitive Rhetorical Perspective. Research in Language. 2020. Volume 18, Issue 4. Рр. 53-67

12. Rett, J. (2019). The semantics of emotive markers and other illocutionary content. URL: https://linguistics.ucla.edu/ people/Rett/Rett_2019_emotive_markers.pdf

13. Schwarz-Friesel, M. Sprache und Emotion. Tubingen: Narr Francke Attempto Verlag. 2013. 400 p. [in German].

14. Zeidner, M., Matthews, G., Roberts, R.D. What we know about emotional intelligence: how it affects learning, work, relationships, and our mental health / London: A Bradford book. 2009. 464 p.

Размещено на Allbest.ru