Реалізація компетентісного підходу до вивчення зарубіжної літератури в оригіналі та перекладі (на матеріалі роману ієна Мак’юена "Спокута")

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Хмельницький національний університет

Кафедра германської філології та перекладознавства

Реалізація компетентісного підходу до вивчення зарубіжної літератури в оригіналі та перекладі (на матеріалі роману Ієна Мак'юена «Спокута»)

Долинський Є.В., д.п.н., професор

Анотація

Пошук нових ефективних методів та засобів активізації процесу освіти, зокрема розвитку компетентнісного підходу при вивченні зарубіжної літератури в закладах освіти невпинно триває. Необхідність визначення механізму активізації процесу компетентнісного підходу до вивчення зарубіжної літератури у контексті мети літературної та культурологічної освіти, розробки вправ та завдань для формування складників літературної предметної компетентності на основі використання в освітньому процесі різних джерел зарубіжної літератури в оригіналі та перекладі, літературної інформації, як традиційних друкованих так і онлайн-ресурсів, а також способів контролю рівня її сформованості, зумовила вибір теми нашого дослідження.

Впровадження цього підходу може дати людині можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти. Компетентнісний підхід передбачає спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток базових і предметних компетентностей, у результаті чого буде сформована загальна компетентність людини. Компетентнісний підхід в освітньому процесі формує у молодої людини здатність навчатись і самонавчатись, забезпечує їх більшу гнучкість у взаємовідносинах з роботодавцями.

Актуальність дослідження зумовлюється кількома чинниками. У зарубіжних студіях гендерні аспекти стали однією із ключових проблем теорії та практики перекладу, в першу чергу художнього перекладу. В українському перекладознавстві лише формуються напрацювання у сфері дослідження тендерної проблематики художнього перекладу. Разом з тим, аналіз сучасної прози, що запропоновано у нашій статті, проводився у контексті феміністичних студій й був присвячений дослідженню жіночої літератури. Саме тому, сучасна чоловіча англомовна проза в українських перекладах ще не була предметом окремого дослідження як із погляду вивчення її гендерно маркованого компоненту оригіналу так і у контексті його відтворення у перекладі перекладачами різної статі. Це й зумовило вибір теми нашого дослідження.

Ключові слова: компетентнісний підхід, зарубіжна література, художній роман, гендерні стереотипи, художній переклад.

Annotation

Implementation of a competency approach for the foreign literature study in original and translation(on the material of Ian Mcewan's novel «Atonement»)

The search for new effective methods and tools for intensifying the educational process, the development of a competency-based approach to the study of foreign literature in educational institutions is ongoing. The need to determine the mechanism of activating the process of competence approach to the study of foreign literature in the context of literary and cultural educational purpose, development of exercises and tasks for the formation of literary competence components based on the use of various sources of foreign literature in original and translated print and online resources, as well as ways to control the level of its formation, led to the choice of our study-topic.

The implementation of this approach can provide an understanding of modern society, information space, the rapid development of the labor market, further education. Competence approach assumes the focus of the educational process on the formation and development of basic and subject competencies, resulting in the formation of general human competence. Competence approach in the educational process forms in young people the ability to learn and self-study provides them with more flexibility in relations with employers.

The relevance of the study is determined by several factors. In foreign studies, gender has become one of the key issues in the theory and practice of translation, especially literary translation. In Ukrainian translation studies, research in the field of gender issues of literary translation is just beginning. However, the analysis of modern prose proposed in our article was conducted in the context of feminist studies and was devoted to the study of women's literature. That is why modern men's English prose in Ukrainian translations has not yet been the subject of a separate study both in terms of studying its gender-marked component of the original and in the context of its reproduction in translation by translators of different genders. This determined the choice of the topic of our study.

Key words: competence approach, foreign literature, fiction novel, gender stereotypes, literary translation.

Постановка проблеми

Перебудова освітнього процесу на засадах компетентнісного підходу при вивченні зарубіжної літератури поступово імплементується розробкою нових навчальних програм відповідно до оновленого змісту й мети навчання. Таким чином, нині у відповідності до компетентнісного підходу необхідно використовувати принципово інші підходи до відбору і структурування навчальної інформації при вивченні курсів із зарубіжної літератури, яка має бути підпорядкована кінцевим цілям дисципліни і формування необхідних компетентностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На підставі проаналізованих напрацювань науковців Т Гальчак [3], М. Богачева [2], Г Гарбузова [4], Т Панькова [8] виокремлено особливості організації вивчення курсів зарубіжної літератури на засадах компетентнісного підходу.

До них віднесено:

1) підвищення мотивації і стимулювання до самовдосконалення;

2) розвиток в студентів відповідального ставлення до навчання та залучення їх до активної діяльності з планування, реалізації і корекції підготовки до професійної діяльності;

3) допомога викладачу щодо визначення освітньої траєкторії;

4) залучення студентів до розробки освітніх проектів;

5) участь у період практики в реальній професійній діяльності [3, с. 65].

Мета і завдання дослідження. Метою статті є обґрунтування можливостей удосконалення вивчення курсів зарубіжної літератури на засадах компетентнісного підходу та аналіз гендерного компонента англомовного художнього твору в оригіналі та особливостей його відтворення в українському перекладі.

Основні завдання дослідження: визначити можливості компетентнісного підходу для вивчення курсів зарубіжної літератури; провести порівняльний аналіз чоловічого та жіночого перекладу для встановлення характеру фемінних та маскулінних характеристик перекладу.

Виклад основного матеріалу. Проектуючи зміст професійного вивчення курсів зарубіжної літератури за логікою компетентнісного підходу, підкреслимо, що основною одиницею побудови змісту освітнього процесу повинні виступати професійні завдання. Сукупність професійних завдань утворює ядро змісту професійної підготовки, дає можливість індивідуалізувати професійну підготовку конкурентоспроможних фахівців [3, с. 66].

Результати проведеної наукової розвідки засвідчили, що вивчення університетських курсів зарубіжної літератури на основі компетентісного підходу, встановлює чітку залежність між знаннями та вміннями, підпорядкування набутих знань професійним умінням. Це сприяє тому, що освітній процес є особистісно орієнтованим і здійснюється через активну пізнавальну діяльність: навчальну, квазіпрофесійну і професійну; залучаються нові, складні проблеми, що вимагають нових підходів до їх розв'язання.

У нашому баченні необхідно впроваджувати зміни у таких напрямах:

1) визначення переліку ключових компетентностей, а також визначенні змісту кожної з них;

2) ідентифікація їх з окремими курсами з зарубіжної літератури (визначення переліку і змісту предметних компетентностей);

3) відборі змісту навчальної інформації, яка може забезпечити формування якісної підготовки з зарубіжної літератури;

4) розробці методів контролю та корекції формування компетентностей при вивченні курсів з зарубіжної літератури [3, с. 67].

У найбільш загальному трактуванні, компетентнісний підхід повинен спрямовувати зміст вивчення зарубіжної літератури на забезпечення формування в студентів якомога більше компетентностей, що розглядаються як здатність особистості успішно діяти у відповідних професійних ситуаціях. Іншими словами необхідно запроваджувати перехід на організацію компетентнісно орієнтованої підготовки, при якій відбувається модернізація змісту професійної освіти, що передбачає його відбір і структурування з одночасним визначенням результативної складової вивчення курсів зарубіжної літератури набуття студентами літературної компетентності.

Як відзначає науковець [5], реалізації компетентнісного підходу у професійній підготовці майбутніх фахівців сприяють наступні принципи: інтегративності (ефективність реалізації компетентнісного підходу відповідає сучасній освітній парадигмі професійної підготовки); гуманності (основу професіоналізму покладено увагу й турботу до оточуючих); варіативності та відкритості (безперервний розвиток, або заміна наявних у майбутнього фахівця компетентностей задовольняє потребу у відповідності умовам професійної діяльності, які постійно змінюються та вдосконалюються); цілісності й багатоаспектності (наявні професійні компетентності стосуються різних сторін життєдіяльності, але між ними існують складні взаємозв'язки); культуродоцільності (найбільш важливим при вивченні курсів зарубіжної літератури є компетентності, що у більшій мірі відповідають наявному рівню культури та сприяють її розвитку) [5].

Запровадження компетентнісного підходу означає зміну підходів до професійної підготовки. Перехід до компетентнісної освіти в цілому та вивчення курсів зарубіжної літератури зокрема, передбачає тривалий процес осмислення, розробку і прийняття науково обґрунтованих та адміністративно виважених рішень [3, с. 69].

Здійснюючи рефлексивний аналіз запровадження ідей компетентнісного підходу при вивченні курсів зарубіжної літератури, встановлено, що головна увага повинна бути спрямована на формування у суб'єктів освітнього процесу ширшого розуміння літератури на основі гуманістичних поглядів, нового ставлення до зарубіжної літератури та нового способу її вивчення.

Отже, у якості провідного спеціально-наукового підходу професійної підготовки в цілому та вивчення зарубіжної літератури зокрема, науковцями виначається компетентнісний підхід (Н. Бібік, Л. Ващенко, О. Локшина, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, О. Савченко, С. Трубачева), в основі якого лежить поступове вдосконалення професійної підготовки, що означає формування потенціалу, здатності випускника до виживання й стійкої життєдіяльності в умовах сучасного соціально-політичного, ринково-економічного, інформаційного і комунікаційно-насиченого простору.

Художній літературний твір, написаний автором-жінкою чи автором-чоловіком, несе в собі певний відбиток авторської гендерної особистості, відображеної на різних рівнях побудови тексту. Але і гендерна ідентичність перекладача чи перекладачки має відображається на інтерпретації авторського художнього задуму. Зазначимо, якщо деякі аспекти ролі особистості в художньому перекладі розглядали такі українські науковці, як Р. Зорівчак, В. Карабан, Л. Коломієць, В. Коптілов, М. Новикова, В. Радчук, М. Стріха, О. Чередниченко та ін., то питання тендерної ідентичності перекладача лише почало опинятися в центрі уваги поодиноких дослідників. Серед них О. Сизова, яка займалася безпосередньо питаннями впливу гендерної ідентичності перекладача на текст перекладу [9].

Таким чином, логічним видається висновок, що й у перекладах літературних художніх творів, в яких домінуєжіночий чичоловічий тип мовлення, додатковим фактором виступає гендер самого перекладача, оскільки очевидно, що жіночий переклад також буде відрізнятися від чоловічого.

Роман «Спокута» Ієна Мак'юена є доволі цікавим у контексті перекладознавчих та гендерних студій. Важливою особливістю даного роману є наративна стратегія автора. Так, представлений у романі тип нарації близький до множинної внутрішньої фокалізації, для якої характерне пригадування однієї події з точки зору різних персонажів. У першій частині роману маємо багато епізодів, які подаються в потрактуванні з різних точок зору, від імені різних персонажів різної статі: Брайоні (різні вікові періоди), Сесилії та Робі. Однак, варто зауважити, що частіше автор звертається до персонажів Брайоні та Робі, інколи описуючи одну і ту ж ситуацію від імені персонажа жінки та чоловіка, актуалізуючи таким чином два абсолютно різні типи сприйняття ситуації, або ж залучаючи два полярних когнітивних типи, актуалізуючи таким чином гендерний компонент твору та вдаючись до гендерної стилізації [8].

Саме тому важливим при перекладі є врахування гендерного аспекту твору та його відтворення. Даний твір містить не лише описи героїв та передачу їх внутрішнього стану, тобто актуалізує не лише когнітивний та емотивний аспекти особистості, але й передає усне мовлення, відображене у діалогах та містить листи героїв, що дозволяє проаналізувати гендерну маркованість мови персонажів різної статті, стратегії репрезентації гендеру у мовленні, прослідкувати гендерні преференції у використанні мовних засобів [9]. гендерний переклад англомовний художній український

Стереотипні уявлення про особливості мовлення чоловіків і жінок тісно пов'язані із характерними для кожного суспільства соціальними гендерними стереотипами. Під соціальними стереотипами звичайно розуміють спрощений, схематизований, емоційно забарвлений та надзвичайно стійкий образ якої-небудь соціальної групи чи спільноти, який легко поширюється на всіх її представників. [1, с. 95].

Загальновідомим стереотипом стосовно гендерних особливостей комунікативного стилю є й твердження про надмірну балакучість представниць жіночої статі та словесну стриманість чоловіків.

У наступних пунктах ми проаналізуємо адекватність відтворення гендерних маркерів, присутніх у романі «Спокута» Ієна Мак'юена, та використані для цього перекладацькі прийоми, використавши як ілюстративний матеріал переклади, створені перекладачем-чоловіком (В. Дмитруком) та перекладачем-жінкою (О. Смольницькою), позначені далі як Маскулінний (М) та Фемінний (Ф) переклади відповідно.

Лексичні та лексичко-граматичні засоби є найбільш експліцитними гендерними маркерами й активно використовуються для творення гендерної парадигми твору. Це корелює із положенням М. Гаранович та О. Пермякової, які стверджують, що дані гендерні маркери легко піддаються імітації, тому не мають становити труднощів при перекладі. Так, мовлення героїв чоловічої статі у романі Ієна Мак'юена відзначається точністю та термінологічністю. Розглянемо до прикладу розмірковування одного з головних героїв Роббі щодо його стану закоханості:

1) How had it crept up on him, this advanced stage of fetishizing the love object ? [11]. М) Як він підкрався до нього, цей гострий ступінь фетишизації любовного об'єкта? [6]. Ф) Як він докотився до такого до цієї просунутої стадії ідеалізації об'єкта кохання? [7, с. 95].