Академічне письмо: структурування вступу до англомовної наукової статті (на прикладах англомовних дослідницьких статей)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академічне письмо: структурування вступу до англомовної наукової статті (на прикладах англомовних дослідницьких статей)

Тамара Бабенко, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов факультетів психології та соціології Інституту філології, Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Світовий статус англійської мови як наукової спонукає вчених до написання анотацій та дослідницьких статей іноземною мовою, що посприяло впровадженню у закладах вищої освіти нових дисциплін, спрямованих на оволодіння компетентностями з академічного англомовного письма, та появі науково-теоретичних і методичних праць з цієї проблематики. Проте залишаються недостатньо висвітленими питання щодо практики структурування статей та, зокрема, вступу у високорейтингових англомовних світових виданнях. Спираючись на аналіз англомовних статей з психології та соціології, ми розглядаємо вступ як важливу складову яка має непересічне значення як для автора, так і для читача. Результати дослідження визначають неодмінні та факультативні композиційні фрагменти вступу й надають різноманітні способи його структурування, що допомогаєреалізувати авторські наміри, зорієнтувати читача, вмотивувати його до подальшого читання.

Ключові слова: англомовне професійно-орієнтоване академічне письмо; наукова стаття; вступ; структурування вступу; композиційні фрагменти.

Tamara Babenko, Ph.D.(Pedagogy), Associate Professor, Head of the Foreign Languages Department of Psychology and Sociology Faculties, Institute of Philology of Kyiv Taras Shevchenko National University

ACADEMIC WRITING: STRUCTURING INTRODUCTORY PARAGRAPH FOR A SCIENTIFIC ARTICLE (on the examples of English journal articles)

English is an international language of scientific communication. Though, in Ukraine, most journal articles appear in Ukrainian, the requirement is to accomplish them with abstracts in the English language. Besides, many scientists who want to share their findings with their colleagues abroad attempt to write their articles in English. These needs gave rise to the appearance of new subjects in the higher school curriculum. So, many higher educational institutions introduced English Academic Writing into the teaching process, which, in its turn, motivated the interest of the Ukrainian researchers to the problem of forming academic writing competencies. Though, the issue of structuring academic articles which appear in the high rated journals has not received enough attention. The introduction is an unavoidable structural part of any academic paper, characterised by its informativeness, multifunctionality, and, as a result, by several section parts. Each sentence of the introduction performs its specific role and influences the body of the paper. Based on the analysis of sociology and psychology journal articles, the paper analyses structural peculiarities of introductions with special attention put on the function of each section within it. Besides, the article identifies compulsory and optional introduction section parts which help realize the author's intentions and motivate the reader.

Keywords: English Academic Writing; journal article; introduction section; structuring introductions; introduction section parts.

Вступ до наукової праці вирізняється функціональною насиченістю, адже з нього ми дізнаємося про тему дослідження та її актуальність, про гіпотезу, яку висуває автор статті, та шляхи її підтвердження або скасування. Реалізація поставлених до вступу завдань робить його трудомістким для автора та інформативним для читачів, адже власне перший абзац статті допомогає науковцям знайти певні “точки дотику” зі своїми академічними інтересами та вмотивовує до ознайомлення з цілою працею. Порівняно коротка за обсягом вступна частина наукової статті вимагає від автора великої уваги не лише через її насиченість та багатофункціональність, а й з необхідності постійного коригування та уточнення окремих положень у міру того, як просувається робота над основним текстом академічної праці.

Завдання статті - проаналізувати структуру й композиційні фрагменти вступної частини наукових статей, які були опубліковані у високорейтингових англомовних виданнях, та надати методичні рекомендації щодо написання структурованого вступу.

Аналіз основних досліджень

наукова стаття академічне письмо

Питання методики створення англомовних наукових текстів набули актуальності у зв'язку з тим, що англійська отримала статус світової мови наукової комунікації. Найбільшу увагу створенню академічного наукового письмового дискурсу приділяють англомовні автори - Р. Йордан (1997) [9], Т. Дудли Еванс (1998) [7], І. Лійанедж (2001) [10], Т. Армер (2012) [6]. Короткі відомості про композицію абзацу у рамках академічного тексту можна знайти у навчальному посібнику Е. Ярської- Смирнової (2013) [5]. Не залишаються осторонь цієї тематики й українські дослідники та методисти. Навчально-методичні та наукові праці Т. Яхонтової (2003), Н. Шліхти та І. Шліхти (2016) надають загальні відомості про написання англомовного наукового тексту та висвітлюють його лексико-граматичні особливості [4; 3]. Навчальні посібники з академічного письма Т. Лютого (2018) та С. Ревуцької і В. Зінченко (2019) приділяють велику увагу питанням академічної доброчесності, уникненню плагіату й коротко окреслюють структуру академічного тексту [2; 1]. Проте бракує досліджень, що аналізують структурну організацію окремих композиційних фрагментів англомовної наукової статті та введення зокрема.

Виклад основного матеріалу

Вступ є першою й неодмінною частиною будь-якого тексту, але в академічній праці його значення набуває особливої ваги, оскільки перший абзац роботи коротко окреслює всі основні грані проблеми, яких торкається стаття, виконуючи, таким чином, роль “дороговказу” для читача.

Здійснений аналіз структури наукових статтей з лінгвістики, психології та соціології, що були опубліковані у англомовних журналах International Journal of Linguistics, International Journal of English Language Teaching, American Scientist, Journal of Personality and Social Psychology, Sociological Science, American Journal of Sociology, Journal of Drug Issues, Gender and Society, допоміг нам визначити такі характерні риси вступу, як обсяг, кількість абзаців (paragraphs) та різноманіття його складових композиційних фрагментів.

Вступ може становити один або кілька абзаців залежно від обсягу цілої праці. Як показує аналіз текстів наукових англомовних статей з психології та соціології, вступна частина статті може містити різні логічно поєднані між собою композиційні фрагменти, які утворюють закінчену думку щодо комунікативної спрямованості основної частини тексту: тему статті, проблему, її актуальність, історію досліджуваної проблеми, методологічну базу дослідження, постановку завдань і визначення методів їхнього розв'язання, зазначення найбільш вагомих результатів, що були отримані у процесі експерименту.

Оскільки розмір вступу може суттєво коливатися та обіймати від п'яти до п'ятнадцати відсотків від загального обсягу статті, не завжди кожен з названих композиційних фрагментів присутній у вступі. Так, наприклад, найкоротші з них можуть містити до 150 слів та складатися з одного абзацу, в якому присутня тема статті, одне-два речення, що стосуються так званої фонової інформації, тобто причин, що спонукали автора звернутися до означеної тематики; історія дослідження проблеми, формулювання самої проблеми та завдань, що логічно випливають з неї, а також можливі шляхи її подолання. Однак попри коливання обсягу та наявності тих або інших композиційних фрагментів, вступ завжди декларує наміри автора, детальний опис та розвиток яких ми знаходимо в основній частині.

Обсяг вступу може сягати й 1000-1200 слів, що зумовлює його складнішу структуру, а саме: складається з кількох абзаців, містить докладний виклад фонової інформації й детальний опис історії досліджуваної проблеми, підкріплений цитуванням численних дослідників, повідомляє про методи, що були використані у процесі збору даних, та найвагоміші результати дослідження. Проте докладна інформація щодо методів дослідження, як правило, розміщується в основній частині статті та передує опису проведених експерементів. Отже, обсяг і зміст передмови залежить від уподобань автора та від вимог редакційної колегії журналів, але, у середньому, він становить десяту частину тексту цілої статті.

Зупинимось на більш поширених композиційних фрагментах вступного абзацу. Перше речення вбачається мотиватором для подальшого читання, тому в англійських методичних посібниках його часто називають hook, тобто гачок, завдяки якому автор привертає увагу до статті. Реалізація цієї мети зумовлює велике різноманіття способів розпочати статтю. Серед них ми зазначимо такі:

- визначення об'єкта дослідження:

Academic writing, one of the markers of academic

literacy, involves writing that integrates synthesis of texts from different sources into one coherent text. (Margolin et al., 2013).

- повідомлення про тему дослідження:

This study looks at the growing demand of English Language in today's Global Village with specific emphasis on academia (C. Sharndama et al., 2014).

- наданя беззаперечного авторитетного твердження щодо теми дослідження:

Science is often hard to read. (George D. Gopen and Judith A. Swan, 1990).

- повідомлення про намір продовжити низку досліджень, що були здійснені та опубліковані іншими науковцями, на результати яких посилається автор:

Following the seminal “What is Beautiful is Good” paper (K. K.Dion, Berscheid, & Walster, 1972), a large body of research has investigated how physical attractiveness influences social perception and treatment. (Lee et al., 2018).

- ознайомлення з “фоновою” інформацією про подію, що слугувала відправною точкою винекнення проблеми:

Over the past decade, Latinos in the United States have been affected by two major crises, neither of which has fully ended. (Rugh & Hall, 2016).

- посилання на статистичні дані у галузі дослідження:

Data from different surveys indicate a high prevalence of domestic violence against women in all societies. (World Health Organisation. World report on violence and health. Geneva: World Health Organisation, 2002).

- наголошення на актуальності проблеми, що досліджується, та підкріплення своєї думки посиланнями на авторитетні джерела у галузі дослідження:

Since the classic work of Kanter (1977), sociologists have been interested in the experiences of individuals who are in the minority in their workplaces or occupations (Kanter 1977; Jackson, Thoits, and Taylor 1995; Pierce 1995; Williams 1995, 2013; Roth 2006; Wingfield 2009; Taylor 2010; Cha 2013).... (Taylor, 2016).

- пряме цитування авторитетного джерела, яке містить ключову термінологію та водночас окреслює тематику й основні напрями дослідження:

“Adolescence is a critical period for initiation and experimentation with substances, a process shaped by social factors (Fagan & Najman, 2005). ” (Megan S. Schulera, Joan S. Tuckerb, Eric R. Pedersenb, Elizabeth J. D'Amico/ (підкреслено автором). (Fagan & Najman, 2005).

- перефразовані цитування кількох наукових праць, які демонструють відмінні погляди науковців на проблему, що стає передумовою для формулювання авторської гіпотези:

While groups of individuals working together may perform better at problem-solving tasks than individuals working alone (Laughlin, Bonner, and

Miner 2002), various factors can undermine this. (Melamed & Savage, 2016).

Отже, перше речення передмови до наукової статті може виконувати одне або кілька завдань, до яких належить надання дефеніції об'єкту дослідження, оголошення теми, обґрунтування актуальності дослідження, формулювання проблеми та гіпотези дослідження - все, що, на думку автора, слугуватиме “індикатором” проблеми, яка досліджується, й що може привернути увагу тих, хто працює у межах зазначеної або спорідненої проблематики.

Наступне речення вступу (2) логічно пов'язане з першим (1), продовжує та підкріплює думку автора, шляхом надання статистичних даних, як у наданому нижче прикладі:

(1) Advice for preparing successful and attractive presentations is ubiquitous. (2) A simple Google search with the terms conference presentations tips returns 25.8 million results. (Lung R.I., 2016).

Досить розповсюдженим авторським прийомом є надання у другому реченні (2): статистичних даних, які підкріплюють фонову інформацію першого речення (1), що називає причини та умови виникнення зазначеної проблеми:

Over the past decade, Latinos in the United States have been affected by two major crises, neither of which has fully ended. (2) First, immigrant deportations reached record levels-rising from 165,168 in 2002 to 319,382 in 2007 and 438,421 by 2013, or 3.6 million deportations in total (Gonzalez- Barrera and Krogstad 2014; U.S. Department of Homeland Security 2014). (Rugh & Hall, 2016b).

У випадках, коли перше речення згадує методологію досліджуваної проблеми, у наступних реченнях (2-3) автор зазначає аспекти проблеми, яким були приділені названі попередньо наукові роботи, та знаходить недостатньо досліджений аспект, що стає темою чинної наукової статті:

(2) Within this larger body of work, there has been a focus on token women, that is, women workers in the minority in a workplace or occupation, such as women construction workers or women physicists. (3) Research shows that women in male-dominated occupations and workplaces report negative work-place social climates, whereas most men in female-dominated occupations and workplaces report positive workplace social climates. (Taylor, 2010).

У подальших реченнях автор (Taylor, 2010) формулює завдання (1-3), розв'язанню яких і присвячене його дослідження:

In this study, I ask (1) whether such negative workplace social climates can cause physiological stress response, (2) which specific components of such negative workplace social climates can cause physiological stress response, and (3) whether women are more sensitive to negative workplace social climates than men or if, instead, men and women have similar stress response when faced with the negative workplace social climates token women experience. (Taylor, 2010).

Як правило, завдання є останнім композиційним фрагментом, який завершує вступ:

The objective of this article is to provide prospective authors with the tools needed to write original research articles of high quality that have a good chance of being published. (Iskander et al., 2018).

Вступна частина статті може завершуватися й дилемою, тобто двома суперечливими положеннями, й лише основна частина покаже, до якої думки схиляються автори: у основній частині статті. Враховуючи лексичні особливості наукового дискурсу, а саме, переважне використання складнопідрядних та складносурядних речень, одне речення вступу може містити у собі кілька композиційних фрагментів.

Аналіз вступів до англомовних наукових статей дозволив поділити композиційні фрагменти вступу на неодмінні та необов'язкові, або ті, що можуть варіюватися. Попри це, треба зазначити, що необов'язковість тих чи інших композиційних фрагментів у вступі не означає їхню відсутність у статті. Так, наприклад, методологічна база дослідження та водночас його історія можуть бути висвітлені в основній частині статті; методи дослідження та всі отримані експериментальні дані вказують у розділі, присвяченому опису проведених експериментів; цитування широко використовують в основній частині статті для аналізу або для підтвердження власних теоретичних висновків.

Таблиця 1. Композиційні фрагменти введення