Варіантність темпоральних і локативних фразеологізмів (на матеріалі чеської та української мов)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Варіантність темпоральних і локативних фразеологізмів (на матеріалі чеської та української мов)

Кобилецька Л.В.,

кандидат філологічних наук, доцент кафедри початкової та дошкільної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка

Анотація

У статті проаналізовано варіантність чеських та українських темпоральних і локативних фразеологізмів. Мета розвідки - окреслити різні підходи до трактування фразеологічної варіантності; охарактеризувати, систематизувати виявлені варіанти темпоральних і локативних ФО на матеріалі чеської та української мов. Значний науковий інтерес становить вивчення функціонування чеських і українських фразеологізмів в національних корпусах, а саме особливостей варіювання вказаних фразеологізмів. Фрагментарно вказаної проблеми торкалися у своїх працях науковці, проте даний аспект потребує детального опрацювання.

У розвідці розкрито сутність фразеологічної варіантності, подано думки чеських, словацьких і українських лінгвістів.

Фразеологічними варіантами ми вважаємо такі різновиди фразеологізмів, які, маючи відносну тотожність фразеологічного значення й етимологічного образу, різняться окремими компонентами плану вираження.

Розглянуто варіантність фонетичну, морфолого-синтаксичну та лексичну. Фонетична варіантність зумовлена вживанням ФО у літературній та розмовно-побутовій мові: чес. byt / bejt na obzoru / vobzoru, byt / stat za / prede dvermi / dverma, nebyt /nebejt uz zadny /zadnej mlad^k, byt /bejt v zravych /zravejch letech; укр. близький /блигий / блигомий світ, скільки (можна) засягти/осягти оком/сягає око. Морфолого-синтаксична варіантність основана, здебільшого, на граматичних категоріях компонентів фразеологізмів, а також обумовлена вживанням різних часових і просторових прийменників: чес. na svou dobu / ve sve dobe, za on§ch casO /za onoho casu; укр. за морем /за морями, за синім морем / за синє море.

Фразеологічні варіанти (ФВ) лексичного типу розподілено на п'ять підгруп: дієслівна, іменникова, прикметникова, числівникова, займенникова. Серед ФВ виділяємо фразеологізми, у яких варіантність зумовлена використанням відносних синонімів та вживанням лексем однорідної тематичної групи. чеський фразеологізм темпоральний

Найпродуктивнішими є у чеській мові є ФВ стилістичні і лексичні (zvraceny/obraceny/prevraceny sv§t; dobry /slasny / zdarny konec). В українській мові найпродуктивнішими є лексичні варіанти (по широких/далеких світах, тридев'яте царство /королівство / володарство). Зіставлення чеських та українських темпоральних і локативних ФО виявляє при збігу загальної семантики значні розбіжності стрижневих компонентів, які стали основою образних характеристик.

Ключові слова: фразеологічна одиниця (ФО), фразеологічні варіанти, варіантність, темпоральність, локативність, чеська мова, українська мова.

VARIATION OF TEMPORAL AND LOCATIVE PHRASEOLOGICAL UNITS (ON THE MATERIAL OF CZECH AND UKRAINIAN LANGUAGES)

The article analyzes the variation of Czech and Ukrainian temporal and locative phraseological units. The purpose of research is to analyze different approaches to the interpretation of phraseological variation; to characterize, systematize the identified variants of temporal and locative PU on the material of Czech and Ukrainian languages. Fragmentary, the problem of variation was touched upon by scientists, but this aspect requires detailed study.

The research reveals the essence of phraseological variation, presents different opinions of Czech, Slovak and Ukrainian linguists.

Phraseological variants, we consider such varieties of phrases, which, having relative congruence of their phraseological meaning and etymological image differ in certain components at the level of expression.

Phonetic, morphological-syntactic and lexical variation are considered. Phonetic variation is due to the use of PU in literary and colloquial language: cz. byt /bejt na obzoru / vobzoru, byt /stat za /prede dvermi/dverma, nebyt /nebejt uz zadny / zadnej mlad^k, byt / bejt v zravych / zravejch letech; ukr. близький / блигий / блигомий світ, скільки (можна) засягти /осягти оком /сягає око.

Morphological and syntactic variation is based mainly on grammatical categories of phraseological components, as well as due to the use of different temporal and spatial prepositions: cz. na svou dobu / ve sve dobe, za on§ch casO /za onoho casu; ukr. за морем /за морями, за синім морем /за синє море.

Phraseological variants of the lexical type are also divided into five subgroups: verb, noun, adjective, numeral, pronoun.

The most productive in the Czech language are phraseological variants of stylistic and lexical type (zvraceny / obraceny/prevraceny sv§t; dobry/sfasny/zdarny konec). In the Ukrainian language, the most productive are lexical variants (по широких / далеких світах, тридев'яте царство / королівство / володарство).

A comparison of the Czech and Ukrainian temporal and locative PUs reveals significant differences in the core semantics of the core components that became the basis of the image characteristics.

Key words: phraseological unit (PU), phraseological variants, variation, temporality, locativeness, Czech language, Ukrainian language.

Постановка проблеми. Час і простір - два виміри, без яких немислиме будь-яке існування. Усе буття проходить в часі і займає певний простір. Ці категорії є основою людського існування, а тому, безперечно, знаходять свою актуалізацію в мові.

Одним із засобів вербалізації понять темпоральності та локативності є фразеологізми. Категорії часу та простору яскраво представлені в чеській та українській фразеології. Кожна система своєрідно їх демонструє. Неабияке зацікавлення викликає проблема варіантності фразеологічних одиниць, адже існують різні підходи, тенденції до визначення цього явища, тривають дискусії. Однією з основних ознак фразеологізму є стійкість компонентного складу. Закономірним явищем фразеології є і варіантність. В. Ужченко наголошував, що варіювання як найяскравіший вияв постійного розвитку мови, зумовлює виникнення двох протилежних тенденцій: уніфікації лексичного складу ФО, з одного боку, та постійних формальних змін, з іншого [4, c.85]. Значний науковий інтерес становить вивчення функціонування чеських і українських фразеологізмів в національних корпусах, а саме особливостей варіювання вказаних ФО.

Аналіз досліджень. Вивченням часових і просторових відношень в українській мові займалися такі вчені, як О. Бондар, О. Бондаренко, О. Задорожна, О. Кардащук, Л. Кравець та ін. Фрагментарно варіантність українських і чеських темпоральних та локативних ФО описано у розвідках Л. Кобилецької Див. праці [1;2].. Однак, зазначена проблема потребує детального опрацювання, адже залучає значну частину фразеологічного матеріалу.

Мета статті - проаналізувати різні підходи до трактування фразеологічної варіантності; охарактеризувати, систематизувати виявлені варіанти темпоральних і локативних ФО на матеріалі чеської та української мов.

Виклад основного матеріалу. У мовознавстві існують розбіжності у трактуванні фразеологічної варіантності, у розмежуванні від синонімії. Українські мовознавці В. Ужченко та Д. Ужченко під фразеологічними розуміють "різновиди фразеологічних одиниць, тотожних за значенням і граматичними функціями при частковій відмінності в компонентному складі, у словоформах компонентів або в порядку їх чи кількості [5, с. 92]. Словацькі мовознавці Й. Млацек і М. Чіжмарова термін варіант ФО розуміють один з функціонуючих різновидів фразеологізму, який, незважаючи на відмінності від інших форм збереження ФО зберігає значення фраземи й образність [7, s. 217-223 ].

Чеський мовознавець Ф. Чермак виокремлює фразеологічну варіантність двох типів:

-варіанти синтагматичні, до яких лінгвіст зараховує факультативну складову ФО (яку можна в певному контексті упустити без зміни значення фразеологізму). Такі складові фразеологізму дослідник подає в круглих дужках: (po/za) cely bozi rok; (az) po nase dny; mit (uz/jestё) leta na mco atd.;

-варіанти парадигматичні, до яких автор зараховує чергування взаємозамінних частин фразеологізмів. Такі варіанти дослідник подає через скісну лінію: na mile / mill daleko/ vzdaleny; lokalni / mistnipatriotismus; cizi obliCeje / tvare [8].

Фразеологічними варіантами ми вважаємо такі різновиди фразем, які, маючи відносну тотожність фразеологічного значення й етимологічного образу, різняться окремими компонентами плану вираження [2, c. 58].

Джерельну базу дослідження формують словники: "Slovnik ceske frazeologie a

idiomatiky", "Slovnik spisovneho jazyka ceskeho", "Фразеологічний словник української мови", "Словник фразеологічних синонімів", письмові тексти Чеського національного корпусу.

Досліджуючи чеські та українські ФО на позначення часових і просторових відношень, ми виокремили таку варіантність: фонетичну, морфолого-синтаксичну, лексичну.

1) фонетична.

Фонетичні варіанти не змінюють значення фразеологізмів. Кількість фонетичних варіантів ФО залежить від фонетичного характеру певної мови, а саме від фонетичних особливостей літературної і розмовно-побутової мови або ж при змінному наголосі. Відмінності між різними варіантами цього типу є лише на стилістичному рівні. Серед чеських фразеологізмів на позначення часових та просторових відношень стилістична варіантність зумовлена вживанням фразеологізмів у літературній та розмовно-побутовій чеській мові, зокрема дієсловозв'язки byt / bejt. Наявність допоміжного дієслова бути у формі byt є свідченням вживання таких зворотів у літературній мові; форма bejt притаманна розмовно-побутовій чеській мові - т. зв. obecne cestine. Напр.: byt / bejt ve vzduchu; byt / bejt mkomu na ram; byt/ bejt z dohledu; byt / bejt z doslechu; byt / bejt z ruky; byt / bejt ramiptace; byt / bejt v letech; byt / bejt na ztracene varte; byt / bejt stary jako Metuzalem (Напр.. vzhledem k tomu, ze pracovala s Bragim, ktery byl stary jako Metuzalem [24]) - (Напр.. Ty uz se davno nedёlaj^. Musi bejt stary jako Metuzalem [22]).

Фонетична варіантність серед чеських ФО із зазначеною семантикою представлена не лише зміною допоміжного дієслова, але й іменника obzor / vobzor: byt / bejt na obzoru / vobzoru; відмінковою формою іменника dvermi / dverma: byt / stat za /prede dvermi / dverma; прикметника: zadny / zadnej: nebyt / nebejt uz zadny / zadnej mladik; zravych /zravejch: byt / bejt v zravych /zravejch letech, дієприкметника zapomenuty / zapomenutej (byt/ bejt svёtem zapomenuty / zapomenutej). Використання форм obzor, dvermi, zadny, zravych, zapomenuty є свідченням вживання таких зворотів у літературній мові. Форми vobzor, zapomenutej, zravejch, zadnej, dverma властиві розмовно-побутовій чеській мові (т^в^єспі cestina).

Серед українських ФО на позначення просторових відношень стилістична варіантність зумовлена вживанням фразеологізмів у літературній мові та діалектах: близький / блигий / блигомий світ. Лексема близький вживається в українській літературній мові; блигий / блигомий - діалектні слова. ФО скільки (можна) засягти / осягти оком / сягає око. Лексема сягає характерна для української літературної мови, засягти - діалектне слово.

2) морфолого-синтаксична.

Морфологічні варіанти виражають різні відтінки значень. Фразеологізми можуть відрізнятися за ознакою роду, числа, відмінка, часу, прийменником при зміні відмінка, сполучником, часткою чи видом дієслова. У чеських ФО морфолого-синтаксична варіантність зумовлена, здебільшого, вживанням різних часових і просторових прийменників, які, відповідно, керують різними відмінками, або ж вживанням однакових прийменників, але із різними відтінками значень. Наприклад: mit k mCemu / do mCeho daleko. Прийменник k у просторовому значенні керує давальним відмінком, а прийменник do - родовим;

byt mkomu po ruce / u ruky. Прийменник po керує місцевим відмінком, а прийменник u - родовим;

na svou dobu / ve sve dobё. Прийменник na вжитий зі знахідним відмінком, прийменник ve - із місцевим (Hotel byl na svou dobu moderni stavbou - nabizel taneCni sal a terasu [19]) - (Byli to ve sve dobё nej^tsi mizerove. To mi pripada velmi valeCnicke [13]);

za omch ёasй / za onoho Casu. У першому випадку фразеологізм вжито у множині, у другому - в однині (ChlapeCek a mrtvola - takove setkani nebyvalo za onCch casu v Edinburghu vzacnosti [10]). Tady to bylo a presm tenhle vecer. A pravё tady to za onoho casu vsechno zaCalo, s tёmi nejlepsmi umysly vsech tri [25]). В українській мові ФО за морем / за морями;

byt svёtem zapomenuty / zapomenut svёtem. Слово zapomenuty - повна форма дієприкметника минулого часу, zapomenut - коротка форма дієприкметника минулого часу.

byt za deviti / devaterymi / devatero horami. Тотожність значення забезпечується вживанням числівників різних розрядів: кількісних devёt, і збірних devatery, devatero, що мають в орудному відмінку різні форми (Divka, ktera se ze zoufalstvi rozhodla hledat stCsti za devM horami u trestancu, ale k memu udivu to bylo pёknё, zive [15]. Pripadalo

mu vsak, ze to vsechno je nesmirm daleko, za devaterymi horami a rekami, za devaterymi lesy a zastavkami autobusu [26]; Par rostlin, nebo тё informoval, ze kdesi v dalce za devatero horami maji mensi makove policko, ale rozhodm se neda [18]).

Аналогічно, в українській мові: як на кінці світу / на кінець світу; за синім морем / за синє море (Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко) [6, c.506]; носом до носа / ніс у ніс.

Морфолого-синтаксична варіантність зумовлена вживанням слів в однині і множині: za omch casu. / za onoho casu. У першому випадку фразеологізм вжито у множині, у другому - в однині (Chlapecek a mrtvola - takove setkani nebyvalo za on'ch casu v Edinburghu vzacnosti [10]. Tady to bylo a pfesm tenhle vecer. A р^ё tady to za onoho casu vsechno zacalo, s tёmi nejlepsmi umysly vsech tfi [25]). В українській мові - ФО за морем / за морями.

ФО mit (uz) rnkolik kfizku. na zadech / uz mkolikaty kfizek. У першому випадку - числівник rnkolik та іменник kfizkU вжито у формі множини, у другому випадку - числівник та іменник вжито в однині;

Виокремлюємо словотвірні варіанти, які виражаються в зменшувальній формі, яка не змінює змісту, лише модифікує ставлення мовця до висловленого: zlomek / zlomecek vtefin; od mala / malicka.

В структурі морфолого - синтаксичної варіантності виділено ФВ, які різняться видом: zaviraci / uzaviraci hodina; usit / sit mco horkou jehlou;

3) лексичну:

ФВ лексичного типу також розподілено на п'ять підгруп:

а) дієслівна підгрупа: чес. uv^t / v^t /spatfit Abrahama; byt / bydlet na ztracene vartё; byt / stat stranou mceho; jet /spёt / uj^zdёt plnymi plachtami; укр. де козам роги правлять / де Сидір козам роги править/ справляє (Збирається (Ївга) на весілля, а жених там, де козам роги правлять! Побачимо, який з цього пива мед буде (Г. КвіткаОснов'яненко) [6, с. 687] - (Гулятимеш там, де Сидір козам роги править (П. Мирний) [3, с. 32].

б) іменникова підгрупа: natahovat fajfky / jedenactky /pedaly; ostrov /oaza klidu na konec/kraj svёta;do vsech koutu/koncu svёta; akademicka ctvrthodinka / ctvrt; prokvetle vlasy/prokvetla hlava v dany okamzik / moment (№la jit druhy den na kontrolu a vёdёl, ze v dany okamzik ji nelze pomoci) [9]; (Ze sveho postaveni jsem mic za carou nev^l a v dany moment jsem neregistroval ani zadne poruseni pravidel [23]). В українській мові аналогічно тридев'яте царство / королівство / володарство; на кінець / на край світу.

в) прикметникова підгрупа: zvraceny / obraceny /pfevraceny svёt; dobry /st'asny /zdarny konec; daleka /davna /seda minulost; dlouha /drahna leta; mala / slaba hodinka; укр. по широких / далеких світах, не близький / далекий світ.

г) числівникова підгрупа: jednou / jedenkrat / jedinkrat za zivot (Pro vёtsinu Cechu mistem, kam je tfeba se alespon jednou za zivotpodivat [14]) - (Tak kazdemu fekl, ze mu must poslat aspon jedenkrat za zivot pohled, a daval jim adresu [27]) (Kazda z ruzic kvete jen jedinkrdt za zivot [11]). В українській мові - за два кроки / за десять кроків; за тридев'ять/сім/тридесять земель.

д) займенникова підгрупа:

od nejake / jiste doby (Tvrdil, ze od ne''Jake doby citil, ze mUze znazornit to)(Jsem mёl jsem tvrde dёtstv^ a mladi, jsem od jiste doby mohl dёlat to, co jsem chtёl [20]).

Лексичні варіанти містять незначні смислові відтінки значень фразеологізмів. Ми виділяємо фразеологізми, у яких варіантність зумовлена використанням відносних синонімів. Наприклад: чес. (az) na konec/kraj svёta, mit mco v zivepamёti / vzpomince, dlouhy /nekonecny fetёz, do vsech koutu/ koncu svёta, zvraceny / obraceny /pfevraceny svёt; укр. не близький (далекий) світ; на кінець / край світу.

Також виділяємо ФО, у яких варіантність зумовлена вживанням лексем однорідної тематичної групи. Наприклад: чес. byt / bydlet na ztracene vaНё; byt/ viset ve vzduchu; byt/stat stranou mceho, do bileho rana / dne, fise / zemё slunce, moct/muset mkomu chodit jestёpro pivo / tabak, odprvni chvile / od prvniho okamziku natahovat fajfky / jedenactky / pedaly, byt / stat za / pfede dvefmi, na sklonku dne/ tydne/mёs^ce/roku stoleti, utly vёk / utle dёtstv^, jeden cas / jednu dobu (Напр. "Ja jsem jeden cas taky bydlel na venkovё", fekl Percy [16]; jiz byvala, vzpominala, ze v jednu dobu ji dokonce povazovali za krasavici [12]), klepat / tlouct /t'ukat na dvefe / vrata, stara/ stejnapisnicka; uv^t/v^t/spatfitAbrahama; укр. куди ворон і кісток не заносить / не занесе / не донесе / не доносив; де Макар телят не пас/ де Макар телят не ганяв/не гонить, рукою подати / кинути; незнані/невідомі місця.

Висновки

Підсумовуючи, варто відзначити, що варіантність чеських і українських ФО із зазначеною семантикою представлена багатогранно. Зокрема, ми розглянули варіантність фонетичну, морфолого-синтаксичну та лексичну. Найпродуктивнішими у чеській мові є ФВ стилістичні і лексичні, які ми розподілили на п'ять підгруп: дієслівну, іменникову, прикметникову, числівникову та займенникову. В українській мові найпродуктивнішими є лексичні варіанти. Серед лексичних варіантів значно переважають фразеологізми, варіантність яких зумовлена вживанням лексем однорідної тематичної групи. Зіставлення чеських і українських темпоральних і локативних ФО виявляє при збігу загальної семантики значні розбіжності стрижневих компонентів, які стали основою образних характеристик.

Перспективними вважаємо подальші контекстні дослідження темпоральних і локативних фразеологізмів, зіставлення вказаних ФО із матеріалом інших слов'янських мов.

Список використаних джерел