Засоби перекладу антропонімів у медіадискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru

Засоби перекладу антропонімів у медіадискурсі

Даніїл Пельтек

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності

035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинского»

TECHNIQUES OF TRANSLATING ANTHROPONYMS IN MEDIA DISCOURSE

Daniil Peltek

Master Student in Philology, State Institution “South Ukrainian National Pedagogical

University named after K. D. Ushynsky”,

Odesa, Ukraine

Veronika Brudz

Master Student in Philology, State Institution “South Ukrainian National Pedagogical

University named after K. D. Ushynsky”,

Odesa, Ukraine

Hanna Vybornova

Master Student in Philology, State Institution “South Ukrainian National Pedagogical

University named after K. D. Ushynsky”,

Odesa, Ukraine

SUMMARY

The article is devoted to the observation of existing interpretations and features of anthroponyms, media discourse and the usage of anthroponyms in media discourse. Currently, there is no unanimous opinion on the classification of an- throponyms as well as strategy for their reproduction in media discourse, which determines the relevance of the paper.

The objective of the work is to identify options for the translation of anthroponyms based on the material of English-language articles and their translation into Ukrainian.

The article examines modern classifications of anthroponyms and compares them. The most and least frequently used means of their reproduction are represented as a percentage. Present interpretations of media discourse and approaches to its explanation were also examined. A number of issues were identified and must be examined in the future for further development and understanding of the concepts of anthroponyms, which take an important place in media discourse.

Key words: anthroponyms, discourse, media discourse, translation, Ukrainian language, English language, translation techniques.

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено розгляду наявних тлумачень та характеристик антропонімів, медіадискурсу та використанню антропонімів у медіадис- курсі. Наразі не існує одностайної позиції щодо класифікації антропонімів, а також відсутня стратегія їхнього відтворення у медідискурсі, що і становить актуальність даної роботи. антропонім медіадискурс англомовний

Метою роботи є виявлення варіантів передачі антропонімів у перекладі на матеріалі англомовних статей та їхнього перекладу українською мовою.

У статті розглянуті сучасні класифікації антропонімів, здійснено їхнє порівняння. Розраховано у відсотковому відношенні найбільш та найменш часто використовувані засоби їхнього відтворення. Також було розглянуто наявні тлумачення медіадискурсу та підходи до його пояснення. Виявлено низку питань, які необхідно порушити задля подальшого розвитку та розуміння понять антропонімів, які займають важливе місце у медіадискурсі.

Ключові слова: антропоніми, дискурс, медіадискурс, переклад, українська мова, англійська мова, прийоми перекладу.

ВСТУП

У часи повальної глобалізації з кожним роком збільшується оборот текстів різноманітних функціональних жанрів: від художніх до публіцистичних. І в кожному з цих видів текстів власні назви посідають особливе місце.

З давніх часів імена людей мали серйозний статус. Раніше вважалося, що імена мають магічну силу та можуть захистити нас у час небезпеки. Люди проводили ритуали та обряди, щоб захистити дитину від злих сил, а у християнстві все ще залишається обряд хрещення, при якому людині дають друге ім'я, щоб захистити його від порчі або пристріту, бо це зробити складніше, якщо не знати другого імені (Белей, 2010).

Актуальність обраної теми полягає у недостатній вивченості антропонімів, а також їх відтворення при перекладі медіадискурсу. У зв'язку з подальшим зростанням кількості засобів масової інформації та їхнього розповсюдження у більшість країн світу проблему точності використання та правильного відтворення антропонімів необхідно сприймати серйозно.

Також існує певна проблема з наданням визначення та класифікації антропонімів. Їх вивченням займалися Ґудманян А. Ґ. (Ґудманян, 2000), Єрмолович Д. І. (Єрмолович, 2001), Кемпбел М. (Кемпбел, 1932), Масенко Л. Т. (Масенко, 2001), Суперанська О. В. (Суперан- ськая, 2009) та ін. Через це одностайне розуміння терміна у сучасній науці відсутнє.

Поняття медіадискурс також не має однієї чіткої класифікації. Його розглядали такі науковці як Добросклоньска Т. Г. (Добросклон- ська, 2008), Почепцов Г. Г. (Почепцов, 1999), Русакова О. Ф. (Русакова, 2006), Серіо П. (Серио, 1999), Ширяєва О. В. (Ширяева, 2012) та ін. -- то же самое

Метою роботи є визначення перекладацьких операцій, що використовуються при передачі антропонімів, при перекладі англомовного медіадискурсу українською мовою. Поставлена мета вимагає розв'язання таких завдань:

визначити особливості використання антропонімія, зокрема у медіадискурсі;

дослідити перекладацькі операції, застосовані при відтворенні медіадискурсу з англійської мови українською.

Матеріали та методи дослідження. Матеріал дослідження складають тексти двадцяти двох статей з сучасних англомовних видань, серед яких Daily Mail, Fox Sports, Kyiv Post та UkrInform та їхні переклади українською мовою. Загальна кількість проаналізованого матеріалу дослідження складає 50 умовних аркушів.

У процесі дослідження використовувалися такі методи: критичний аналіз наукових джерел з метою виявлення теоретико-методологічних засад визначення понять антропоніма та медіадискурсу; описовий метод з метою збору та систематизації інформації про сутність ан- тропонімів як частини медіадискурсу та шляхів їхнього відтворення у перекладі; метод суцільної вибірки з метою сформування масиву фактичних прикладів з обраних статей, а також метод узагальнення на завершальному етапі.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ДИСКУСІЯ

Антропоніміка є частиною ономастики та досліджує: особливості утворення антропонімів; основні принципи номінації людини -- аспект, який грає для нас одну з найважливіших ролей; шляхи переходу від загальної назви в антропонім і навпаки; хронологічні характеристики антропонімів, їх зміни в часі; виникнення різних форм найменування людини; словотвір різних класів антропонімів; функціонування тих чи тих антропонімів у мові на різних хронологічних зрізах (Масенко, 2001: 87).

Розглянемо класифікації, які, на нашу думку, розкривають сутність антропонімів найбільш чітко і які ми будемо використовувати у подальшому дослідженні. По-перше, хотілося б відмітити теорію Майкла Кемпбела з його групами антропонімів: 1) Given name / First name / Christian name -- ім'я, що присвоєне людині під час народження; 2) Middle name (друге ім'я); 3) Family name / Last name / Surname (прізвище); 4) Nomen (прізвище в Стародавньому Римі (архаїзм) -- ім'я, яке давало уявлення про рід у Стародавньому Римі. Розташовувалося між praenomen і cognomen; 5) Cognomen / Agnomen (родове прізвисько в Стародавньому Римі); 6) Nickname / Byname (прізвисько); 7) Pet name / Diminutive (зменшувальна форма імені) -- ім'я, що змінює або повністю заміщає собою Given name. Використовується задля того, щоб висловити любов, ніжність або підкреслити близькість; 8) Patronym / Filiation (патронім або по батькові) та 9) Matronym (матрон або матчество) -- ім'я, похідне від імені батька або матері відповідно, яке присвоюється дитині під час народження (Michael Campbell, 1932). Ця класифікація містить достатньо видів антропонімів, проте не відображає їхнього походження (окрім Стародавнього Риму) та сфер використання.

Досить цікавий підхід можна знайти у О. В. Суперанської. У першу чергу вона розрізняє імена, що склалися природним шляхом, та ті, що були створені штучно. Штучно створені імена вона поділяє на ті, що вживаються у реальній дійсності, та що вживаються у книжках для називання вигаданих людей. Книжкові імена вона також поділяє на дві групи: ті, що не вказують на характер або зовнішність персонажа, та ті, що містять у собі експресивно-оцінну функцію (Супер- анская, 2009). І такий розподіл грає ключову роль, оскільки функції антропонімів у реальності та художній літературі зазвичай суттєво різняться.

Щодо розуміння медіадискурсу, спочатку можемо звернутися до тлумачення Т. Г. Доброклонської, яка розуміє це поняття як: «сукупність процесів і продуктів мовленнєвої діяльності у сфері масової комунікації в усьому багатстві та складності їхньої взаємодії» (Добро- склонская,2008: 152).

Звернімо увагу, що наразі існує щонайменше два підходи до тлумачення медіадискурсу. Згідно з першим підходом, медіадискурс необхідно відокремити від політичних дискурсів, наукових дискурсів тощо, оскільки мовні практики та комунікативні ситуації там відрізняються, тому медіадискурс можна віднести лише до інформаційного поля мас-медіа (Алексеева, 2009: 151).

Другий підхід характеризує медіадискурс як будь-який вид дискурсу, який реалізується в межах масової комунікації, що продукується ЗМІ. А до цього можна віднести і політичний, і науковий, і інші дискурси (Шевченко, 2005: 15).

Наявність антропонімів у тексті медіадискурсу забезпечує актуальність тексту, відтворює та підкреслює відносини об'єктів дійсності та допомагає читачеві орієнтуватися в просторі та часі. Коли ми каже- мо про їхнє використання у медіадискурсі, вони також потрапляють під вплив автора, який використовує їх із оцінкою об'єкта найменування, а також емоційно-експресивним зарядом. Такі тексти не тільки часто впливають на сам денотат, коли змінюють або додають знання про нього, а ще й розширюють межі використання імен при їхній передачі у мові з іншими лінгво-культурними особливостями (Каш- перська, 2012: 175--176).

Тепер розглянемо їхню роль у медіадискурсі. Для цього нам необхідно поглянути на функції, які вони виконують в такого роду текстах. Найголовніша та основна функція антропонімів -- це номінативна. Як кожному предмету необхідна назва, так і кожній людині потрібне ім'я. У номінативної функції власне ім'я вказує на той предмет (людину), якому воно присвоєне в індивідуальному порядку. Во- кативна функція, на відміну від номінативної, зазвичай зустрічається в інтерв'ю, конференціях або всередині прямої мови, яку вказали у тексті. У таких випадках ім'я використовується у якості звертання до людини. Наступна функція -- емоційно-експресивна, яка полягає у використанні такої лексики, що вказує на характер відносин між людьми, вказує на емоції та відчуття мовця. Найчастіший приклад емоційно-експресивної функції -- використання демінутивів при зверненні. І остання функція, яка може зустрітися у медіадискурсі та тісно пов'язана з емоційно-експресивною, -- стилістична функція. В залежності від функціонального стилю буде змінюватися і форма імені -- Георгій/Гриша, Жора/ Геша, Жорик (Дроздецька, 2016).

Наразі основними та найбільш часто використовуваними варіантами перекладу антропонімів можна назвати:

Транскрипція -- формальне пофонемне перетворення вихідної лексичної одиниці за допомогою фонем мови перекладу (Алексеева, 2004: 220). Оскільки набір фонем української мови відрізняється від англійської мови, може існувати не один варіант передачі, але зазвичай використовують найбільш наближений до норм української мови. Наприклад: Mary Portas -- Мері Портас; David Moore -- Девід Мур; Mike Pence -- Майк Пенс; Simon Coveney -- Саймон Ковені; Nate Evans -- Нейт Еванс; Ashley Mulroney -- Ешлі Малруні.

Транслітерація. Звернімося до О. Ахманової, яка визначає транслітерацію як «формальне відтворення початкової лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу; буквена імітація форми початкового слова» (Ахманова, 2007: 401). Якщо графічні одиниці (або літери) можна співвіднести за певною схемою, як, наприклад, англійські (латиниця) та українські (кирилиця), то транслітерація стає досить зручним засобом у передачі антропонімів по літерах. Проте у такий засіб не береться до уваги вимова повного слова. Наприклад: Bob Lindner -- Боб Лінднер; Liz Truss -- Ліз Трасс; Nikola Selakovic -- Нікола Селакович; Zlatin Krastev -- Златин Крастев; Peter Bator -- Петер Батор; Dane Taleski -- Дане Талескі; Peter Fiala -- Петер Фіала.

Оскільки не завжди вдається відтворити антропонім мовою перекладу з використанням лише транскрипції або транслітерації, ми також можемо зазначити змішане транскодування (Корунець, 2001). Воно полягає у застосуванні транскрипції з частковим використанням транслітерації при перекладі слова (в нашому випадку -- саме антропоніма). Наприклад: Josep Borrell -- Жозеп Боррель; Antonio Guterres -- Антоніу Гутерреш; Karine Jean-Pierre -- Карін Жан-П'єр; Donald Trump -- Дональд Трамп; Giorgia Meloni -- Джорджа Мелоні; Aleksandar Vucic -- Александр Вучич; Linda Thomas-Greenfield -- Лін- да Томас-Грінфілд; Visho Ajazi Lika -- Вішо Адзязі Ліка; Ursula von der Leyen -- Урсула фон дер Ляєн; Anka Feldhusen -- Анка Фельдґузен; Pier Francesco Zazo -- П'єр Франческо Дзадзо; Christopher W Smith -- Крістофер В. Сміт.

Також у невеликій кількості випадків можна було помітити такі трансформації:

вилучення (Recep Tayyip Erdogan -- Реджеп Ер доган; Amir- Abdollahian -- Абдоллахіян; Danuf Sebastian Neculaescu -- Данут Не- кулаєску);

додавання (Erywan Yusof -- Дато Еріван Юсоф), перестановка (Masashi Nakagome -- Накагоме Масаші; Edgars Skuja -- Скуджа Ед- гарс; Matsuda Kuninori -- Кунінорі Мацуда);

граматична заміна частини мови (It just doesn't get more Orwellian than that -- Тут Орвелл позаздрить);

калькування (Ярослав Мудрий -- Yaroslav the Wise).

Висновки. Було проаналізовано 90 прикладів використання та

перекладу антропонімів. Серед них переважну кількість ставляє двочленна форма антропонімів -- (перше) ім'я + прізвище. Також зустрілося 3 приклади подвоєного прізвища та 5 прикладів тричленів -- перше ім'я, середнє ім'я та прізвище.

Найчастішим засобом перекладу було змішане транскодування, що складає 57 % від загальної кількості проаналізованих перекладів. Транслітерація та транскрипція були використані у 20 та 12 відсотках випадків відповідно. Додатково можемо відмітити вилучення -- 4 відсотки, перестановка -- 4 відсотки, додавання -- 1 відсоток, граматична заміна -- 1 відсоток та калькування -- 1 відсоток. Усі три випадки вилучення -- приклади опущення середнього імені, яке не є розповсюдженим в українській культурі, проте в одному з випадків перекладач навпаки відтворив його у перекладі, хоча в оригіналі середнє ім'я було відсутнє.

Можна сказати, що всі перелічені антропоніми виконували, по- перше, номінативну функцію, оскільки обрані тексти належали до інформаційного жанру. Всі вони називали реальних людей, які виконували певні події та подавалися як загальна інформація без емоційної оцінки автора. А також, по-друге, стилістичну функцію, оскільки всі вони притримуються офіційного стилю мовлення, проте один раз перекладачеві довелося вдатися до граматичної заміни прикметника, похідного від антропоніма, Orwellian на власний іменник Орвелл, оскільки еквівалентний переклад «ще більш Орвеллським» не є природним для української мови.

Таким чином, можемо дійти висновків, що антропоніміка у сучасному її вигляді потребує подальшого розгляду та вивчення. Необхідне надання нової, сучасної класифікації, яка буде враховувати походження слів, функції та стиль мовлення, в якому їх будуть використовувати.

Медіадискурс все ще є недостатньо вивченим, а з поширенням мас-медіа та міжнародної комунікації питання розуміння та більш детальної характеристики медіадискурсу стає все більш важливим.

Необхідно пам'ятати, що антропонім -- це не просто лексема, що носить суто номінативний характер. Це своєрідне «обличчя» людини, частина її гідності, і саме через це коректна його передача часто стає не тільки професійним, а ще й моральним обов'язком.

ЛІТЕРАТУРА

Алексеева И. С. Введение в переводоведение. - СПб. : Филологический факультет СПбГУ ; М. : Академия, 2004. 352 с.

Алексеева Л. О. Виражальні засоби мови у текстах розмовного, художнього та публіцистичного стилів. Донецьк : Юго-Восток, 2009. 204 с.

Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. М. : КомКнига, 2007. 576 с.

Ґудманян А. Ґ. Відтворення власних назв у перекладі : дис. ... доктора філол. наук : 10.02.16. Київ, 2000. 392 с.

Добросклонская Т Г Медиалингвистика: системный подход к изучению языка СМИ. Москва : Наука, 2008. 264 с.

Ердоган має намір незабаром обговорити із Зеленським та Путіним «зернову угоду» -- глава МЗС Туреччини. KyivPost -- Ukraine's Global Voice. KyivPost. URL: https://www. kyivpost.com/uk/world-uk/erdogan-maye-namir-nezabarom-obgovoryty-iz-zelenskym-ta- putinym-zernovu-ugodu-glava-mzs-turechchyny.html (дата звернення: 09.11.2022).

Ермолович Д. И. Имена собственные на стыке языков и культур: заимствование и передача имен собственных с точки зрения лингвистики и теории перевода с прил. Правил практ. транскрипции имен с 23 иностр. яз., в том числе табл. слоговых соответствий для кит. и яп. яз. М. : Р Валент, 2001. 199 с.

Кашперська Д. О. Антропоніми в сучасній українській публіцистиці. Мовні і концептуальні картини світу. 2012. Вип. 41, ч. 2. С. 174-181.

Китайские фамилии (Бай-Цзя-Син) / пер. с кит., ком., вступ. статья и послесловие Ю. М. Галеновича. М. : Русская панорама, 2021. 584 с.

Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад). Вінниця : Нова Книга, 2001. 448 с.

Масенко Л. Т Антропоніміка. Енциклопедія сучасної України / Нац. акад. наук України. К., 2001. Т 1: А. 602 с.

Microsoft надасть Україні технологічну допомогу на $100 мільйонів. KyivPost -- Ukraine's Global Voice. URL: https://www.kyivpost.com/uk/ukraine-uk/microsoft-nadast- ukrayini-tehnologichnu-dopomogu-na-100-miljoniv.html (дата звернення: 09.11.2022).

Почепцов Г. Г. Теорія комунікації. К. : ВЦ «Київський університет», 1999. 308 с.

Русакова О. Ф. Современные теории дискурса: мультидисциплинарный анализ. Екатеринбург : Издательский Дом «Дискурс-Пи», 2006. (Серия «Дискурсология»).

Серио П. Как читают тексты во Франции. Квадратура смысла. Французская школа анализа дискурса. М., 1999. С. 12-53.

Теория и методика ономастических исследований. 3-е изд. / А. В. Суперанская и др. Москва : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. 256 с.

Шевченко І. С., Морозова О. І. Проблеми типології дискурсу. Дискурс як когнітив- но-комунікативний феномен / за загальн. ред. Шевченко І. С. Харків : Константа, 2005. С. 233-236.

Ширяева О. В. Информационно-аналитический дискурс как предмет коммуникативно-дискурсивного исследования. URL: http: // www.mediascope.ru/node/1218

Erdogan to Speak with Putin, Zelensky Over Grain Deal. FM -- Kyiv Post -- Ukraine's Global Voice. URL: https://www.kyivpost.com/world/erdogan-to-speak-with-putin-zelensky- over-grain-deal-fm.html (дата звернення: 09.11.2022).

Microsoft Pledges Further $100 Million Support to Ukraine. Kyiv Post -- Ukraine's Global Voice. URL: https://www.kyivpost.com/ukraine-politics/microsoft-pledges-further-100-mil- lion-support-to-ukraine.html (дата звернення: 09.11.2022).

REFERENCES

Alekseeva I. S. (2004). Vvedenie v perevodovedenie [Introduction to Translation Studies]. SPb.: Akademia [in Russian].

Alyeksyeyeva L. O. (2009). Virazhalni zasobi movi u tekstah rozmovnogo, hudozhnogo ta publicistichnogo stiliv [Expressive means of language in the texts of coloquial, belles-lettres and publicistic styles]. Doneck: Yugo-Vostok [in Ukrainian].

Ahmanova O. S. (2007). Slovar lingvisticheskih terminov [Dictionary of linguistic terms]. Moskow: KomKniga [in Russian].

Gudmanyan A. G. (2000). Vidtvorennya vlasnih nazv u perekladi [Reproduction of proper names in translation]. Extended abstract of doctor's thesis. Kiyiv [in Ukrainian].

Dobrosklonskaya T G. (2008) Medialingvistika: sistemnyj podhod k izucheniyu yazyka SMI [Media linguistics: a systematic approach to the study of the media language]. Moskva: Nauka [in Russian].

Erdogan maye namir nezabarom obgovoriti iz Zelenskim ta Putinim “zernovu ugodu” - glava MZS Turechchini [Erdogan intends to soon discuss the “grain agreement” with Zelensky and Putin - the head of the Turkish Foreign Ministry]. KyivPost. URL: https://www.kyivpost. com/uk/world-uk/erdogan-maye-namir-nezabarom-obgovoryty-iz-zelenskym-ta-putinym- zernovu-ugodu-glava-mzs-turechchyny.html [in Ukrainian].

Ermolovich D. I. (2001). Imena sobstvennye na styke yazykov i kultur: zaimstvovanie i peredacha imen sobstvennyh s tochki zreniya lingvistiki i teorii perevoda s pril. Pravil prakt. Transkripcii imen s 23 inostr. Yaz., v tom chisle tabl. Slogovyh sootvetstvij dlya kit. I Yap. Yaz. [Proper names at the intersection of languages and cultures: borrowing and transfer of proper names from the perspective of linguistics and translation theory. Practice rules of transcriptions of names from 23 foreign languages including tables of syllabic correspondences for Chinese and Japanese languages applied] Moscow: R. Valent [in Russian].

Kashperska D. O. (2012). Antroponimi v suchasnij ukrayinskij publicistici [Anthroponyms in modern Ukrainian journalism.]. Movni i konceptualni kartinisvitu [Linguistic and conceptual pictures of the world], 41, ch. 2, 174-181 [in Ukrainian].

Galenovich Y. M. (Trans) (2021). Kitajskie familii (Baj-Czya-Sin) [Chinese surnames (Bai-Jia-Xin)]. Moscow: Russkaya panorama [in Russian].

Korunec I. V. (2001). Teoriya i praktika perekladu (aspektnij pereklad) [Theory and practice of translation (aspect translation)]. Vinnicya: «Nova Kniga» [in Ukrainian].

Masenko L. T. (2001). Antroponimika [Anthroponomics]. Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini / Nac. akad. nauk Ukrayini [Encyclopedia of modern Ukraine. National Acad. of Sciences of Ukraine]. (Vol. 1) Kyiv [in Ukrainian].

Microsoft nadast Ukrayini tehnologichnu dopomogu na $100 miljoniv [Microsoft will provide $100 million in technology assistance to Ukraine]. KyivPost URL: https://www.kyiv- post.com/uk/ukraine-uk/microsoft-nadast-ukrayini-tehnologichnu-dopomogu-na-100-mil- joniv.html [in Ukrainian].

Pochepcov G. G. (1999). Teoriya komunikaciyi [Theory of communication]. Kyiv: “Kiy- ivskij universitet” [in Ukrainian].

Rusakova O. F. (2006) Sovremennye teorii diskursa: multidisciplinarnyj analiz [Contemporary theories of discourse: multidisciplinary analysis]. Ekaterinburg: «Diskurs-Pi» [in Russian].

Serio P (1999). Kak chitayut teksty vo Francii [How texts are read in France]. Moscow: Kvadratura smysla [in Russian].

Superanskaya A. V. Et al. (2009). Teoriya i metodika onomasticheskih issledovanij [Theory and methodology of onomastic research]. Moskva: «LIBROKOM» [in Russian].

Shevchenko I. S. & Morozova O. I. (2005). Problemi tipologiyi diskursu [Problems of discourse typology]. Harkiv: Konstanta. [in Ukrainian].

Shiryaeva O. V. Informacionno-analiticheskij diskurs kak predmet kommunikativno- diskursivnogo issledovaniya [Information-analytical discourse as a subject of communicative- discursive research.]. URL: www.mediascope.ru/node/1218 [in Russian].

Erdogan to Speak with Putin, Zelensky Over Grain Deal: FM - Kyiv Post - Ukraine's Global Voice. Kyiv Post. URL: https://www.kyivpost.com/world/erdogan-to-speak-with-pu- tin-zelensky-over-grain-deal-fm.html.

Microsoft Pledges Further $100 Million Support to Ukraine - Kyiv Post - Ukraine's Global Voice. Kyiv Post. URL: https://www.kyivpost.com/ukraine-politics/microsoft-pledges- further-100-million-support-to-ukraine.html.

Размещено на Allbest.ru