Становлення "лексикону смирення" у церковнослов’янських і староукраїнських біблійних пам’ятках XVI ст.
Аналіз вживання церковнослов’янізмів і слів "простої мови" на позначення смирення в Пересопницькому Євангелії 1556–1561 р. та Крехівському Апостолі. Їх зіставлення з мовним узусом в Острозькій Біблії, Львівському Апостолі та сучасними перекладами.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.05.2023 |
| Размер файла | 36,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Становлення «лексикону смирення» у церковнослов'янських і староукраїнських біблійних пам'ятках XVI ст.
Олександр Левко,
канд. філол. наук, доц.
м. Київ
Анотація
У статті простежено витоки формування українського «лексикону смирення» у староукраїнських біблійних пам'ятках XVI ст. Досліджено вживання церковнослов'янізмів і слів «простоїмови» на позначення смирення в Пересопницькому Євангелії 1556-1561 р. та Крехівському Апостолі ІІ пол. XVI ст. у зіставленні з мовним узусом в Острозькій Біблії 1581 р., Львівському Апостолі 1574 р. та сучасними українськими біблійними перекладами. У біблійних пам'ятках ранньомодерної України, написаних староукраїнською «простою мовою», засвідчено дві тенденції у передачі «лексикону смирення»: або слідування церковнослов'янській традиції (Пересопницьке Євангеліє), або використання староукраїнських слів «простоїмови» (Крехівський Апостол).
Ключові слова: Біблія, «проста мова», церковнослов «янізми, смирення, Пересопницьке Євангеліє, Крехівський Апостол, біблійний переклад.
Abstract
Oleksandr Levko, PhD, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
The development of the «lexicon of humility» in church Slavonic and old Ukrainian biblical monuments of the 16th century
The article traces the origins of the formation of Ukrainian «lexicon of humility» in Old Ukrainian biblical monuments of the 16th century. It explores the use of Church Slavonic смиренїє / смпренїє «humility» and смирен(н) ыи / смтренъ «humble» vis-а-vis покора «meekness» and покорный «meek» of the «prosta mova» for the denotion of humility in the Peresopnytsia Gospel (1556-1561) and the Krekhiv Apostle (second half of the 16th century) as compared to the vocabulary use in the Ostroh Bible (1581), the Lviv Apostle (1574) and modern Ukrainian Bible translations.
Bible translations of the early modern Ukraine, written in the Old Ukrainian «prosta mova», demonstrate two concurrent tendencies in the rendition of the «lexicon of humility»: following the Church Slavonic tradition (the Peresopnytsia Gospel) and employing Old Ukrainian words of «prosta mova» (the Krekhiv Apostle). While modern Bible translations tend to take into consideration the contextual meanings of the Greek words for humility and to render them with various lexical means of the Ukrainian language, this is not typical of the Church Slavonic biblical monuments of the 16th century, but is partially traceable in the Krekhiv Apostle.
Obviously, the use of derivatives from смиренний and покірний in modern Ukrainian language is rooted in the religious monuments of the 16th and 17th centuries, written in «prosta mova», which signifies their considerable influence upon the formation of modern Ukrainian ethical lexicon.
Modern Bible translations mostly render the positive meaning of zansivoypoovvq / mneivњoiз and zaneivфз with the words покора / покірливість «meekness» and покірний / покірливий «meek», replacing the words of Church Slavonic origin смирення «humility» and смиренний «humble». The same tendency can be observed in the Krekhiv Apostle and the 17th century Didactic Gospels, which consistently use покора and покорныи. Modern Bible translations usually render the negatively connotated words for humility (conveying humiliation, oppression, destitution, etc.) with the derivatives from принижувати «humiliate», понижувати «lower», зневажати «despise», впокорювати «submit», quite similarly to the Krekhiv Apostle and Didactic Gospels, which employ the verbs унижити «humiliate», понижати «lower» and упокорити / упокоритися «submit / be submitted» in this function.
Keywords: Bible, «prosta mova», Church Slavonic, humility, Peresopnytsia Gospel, Krekhiv Apostle, Bible translation.
Основна частина
Вступ. Поява перекладів Біблії в ранньомодерний період зіграла значну роль у формуванні соціокультурних цінностей європейських народів. На становлення української мови та ціннісної системи української культури вплинули перекладні та оригінальні твори конфесійного стилю XVI-XVII ст. У попередніх століттях на теренах України були в ужитку релігійні тексти переважно церковнослов'янською мовою, проте із середини XVI ст. почали з'являтися біблійні пам'ятки староукраїнською «простою мовою». Найбільш відомими серед них є Пересопницьке Євангеліє (15561561 р.), Житомирське Євангеліє (1571 р.), Хорошівське Євангеліє Валентина Негалевського (1581), Літківське Євангеліє (кін. XVI ст.), Крехівський Апостол (II пол. XVI ст.) та інші. Саме у цих пам'ятках, з одного боку, були започатковані перекладацькі традиції, які вплинули на подальше становлення перекладів Біблії українською мовою, а з іншого - були закладені підвалини аксіологічного лексикону сучасної української мови.
Важливе місце в ієрархії біблійних етичних цінностей займає чеснота смирення. Згідно з етикою Нового Завіту, смирення розуміється як модус адекватної поведінки людини у стосунках з Богом і соціумом, як орієнтир внутрішнього світу людини та її духовного вдосконалення [3, с. 246]. Проповідь про блаженну долю «бідних духом» (оі лтшхоі тф nvev^ari), яким належить Царство Небесне, лежить у витоках формування ціннісного статусу смирення у християнській лінгвокультурі, який, безперечно, був засвоєний культурою Київської Русі та засвідчений у писемних пам'ятках прийдешніх поколінь. Дослідження української мовної практики XVI ст. у царині вербалізації смирення як однієї з головних християнських чеснот у біблійних пам'ятках ранньомодерної України сприятиме кращому розумінню формування аксіосфери української культури, розвитку конфесійного стилю і традицій біблійного перекладу, що й зумовлює актуальність нашої розвідки.
Метою нашого дослідження є простеження витоків формування українського «лексикону смирення» у біблійних писемних пам'ятках ранньомодерної України, написаних «простою мовою», у зіставленні з церковнослов'янськими пам'ятками цієї доби. Матеріалами дослідження стали, з одного боку, Пересопницьке Євангеліє 1556-1561 р. і Крехівський Апостол (ІІ пол. XVI ст.), а з іншого - Острозька Біблія 1581 р. і Львівський Апостол 1574 р.
Особливості узусу «простої мови» у писемних пам'ятках ран - ньомодерної України і її вплив на становлення української літературної мови досліджувалися у працях П. Житецького [2], І. Огієнка [9], В. Німчука [4; 5], М. Мозера [6], І. Чепіги [13], В. Мойсієнка [7], О. Ніки [7; 8], В. Передрієнка [10] та інших. Було встановлено, що «проста мова» функціонувала як «особлива літературна мова» на теренах України і Білорусі у ІІ пол. XVI-XVII ст., якою, зокрема, було написано багато проповідницьких, полемічних та катехитичних пам'яток і створено низку біблійних перекладів [8, с. 34]. Також дослідники дійшли висновку, що староукраїнська «проста мова» постала як «виразне явище переходу до національної літературної мови» [10, с. 22]. Відтак вивчення мовного узусу в пам'ятках конфесійного стилю, написаних «простою мовою», проллє світло на діахронічні процеси становлення аксіологічного лексикону української мови. При дослідженні писемних пам'яток ранньомодерної України основний фокус уваги мовознавців був зосереджений на граматичних і діалектних особливостях «простої мови», регістрах її функціонування та особливостях літературних стилів, натомість лексичний склад і його вплив на формування лексики сучасної української мови досліджувалися спорадично на матеріалі окремих пам'яток ХУІ-ХУІІ ст. Ця стаття має на меті заповнити цю нішу і висвітлити становлення окремого сегменту аксіологічної лексики української мови, зокрема етичної лексики на позначення чесноти смирення.
Результати дослідження. «Лексикон смирення» у грецькому Новому Завіті містить слова тжєіудд, тапєіудю, тжєткюоїд, тaл;єlvoфpoovvц, ткєждурж, які вживаються понад 30 разів у книгах Нового Завіту, переважно в Посланнях апостолів [14]. Слово ткє^ддмає декілька значень у Новому Завіті: 1) «смиренний», «покірний перед Богом» та 2) «бідний», «знедолений», «упокорений», «принижений» [20, с. 929-930; 15, с. 989]. Ми дотримуємося думки, що таяє^ддвживається у Новому Завіті з позитивним, нейтральним та негативним значеннями [19, с. 287-288; 18, с. 45]. У першому випадку такє^ддмає морально-етичне значення і позначає чесноту смирення (див. Мт. 11:29, Рим. 12:16), в другому випадку вказує на покірних Богу людей (див. Лк. 1:52, 1 Пет. 5:5), що свою надію покладають на Бога і мовою Септуагінти визначаються як «бідні» [19, с. 286-287; 16, с. 459-462], а в третьому випадку позначає знедолених і принижених людей (див. 2 Кор. 7:6, Як. 1:9). У церковнослов'янських пам'ятках XVI ст., зокрема в Острозькій Біблії (ОБ) і Львівському Апостолі (ЛА), тапєіуддпослідовно відтворюється однією лексемою у двох фонетичних варіантах сми - рен(н) ыи / смиреньбез розрізнення контекстуальних значень. Вибір одного лексичного відповідника властивий для буквального типу біблійного перекладу, до якого належать усі старослов'янські та пізніші церковнослов'янські переклади Біблії. Наведемо приклади передачі такє^ддв Острозькій Біблії у зіставленні з сучасними українськими біблійними перекладами ХХ-ХХІ ст., зокрема Івана Огієнка (ІО), Івана Хоменка (ІХ), Рафаїла Турконяка (РТ) та Олександра Гижі (ОГ), які демонструють розрізнення контекстуальних значень такє^ддна лексичному рівні:
Рим. 12:16
НА: уц та ЬщХа фpovovvтєgаХХа тогд талєіуоїд оталауоуєуоі.
ОБ і ЛА: не высокал мудръствующе, но смиреными ведущесл.
ІО: Не величайтеся, але наслідуйте слухняних.
ІХ: Про високе не мудруйте, радше до покірного схиляйтеся.
РТ: Не будьте зарозумілими, схиляйтесь до лагідних.
ОГ: Не мудруйте зависоко, але наслідуйте сумирних.
Лк. 1:52
НА: твєїХєу Зтаатад ажд вp6vюv каі щюGЄV талє^обд.
ОБ: Низложи силныа съ престолъ, и вознесе смиреныа.
ІО: Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих.
ІХ: Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних.
РТ: Скинув сильних з престолів і підніс покірних.
ОГ: Поскидав сильних з престолів і підніс сумирних.
Як. 1:9
НА: Кащаовю Зє о аЗєХфдд о талє^дд єу тф іїщі атоії.
ОБ і ЛА: да хвалитъ же сл братъ смиреныи въ высотт своеи.
ІО: А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю.
ІХ: Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням.
РТ: Хай же хвалиться упокорений брат своїм вивищенням.
ОГ: Нехай хвалиться брат принижений високістю своєю. сучасних перекладах шжєюоі; у позитивному та нейтральному значеннях передається словами покірний, покірливий, смиренний, сумирний, лагідний, слухняний(Рим. 12:16, Лк. 1:52), а в негатив-ному - понижений, принижений, упокорений, низького ста-ну(Як. 1:9). Натомість в ОБ у цих випадках спостерігаємо викори-стання слова смиреныи.Схожі тенденції присутні в церковно-слов'янських біблійних пам'ятках також у випадку відтворення відповідної іменної форми. Смирення як чеснота у Новому Завіті отримує номени mжєlvotypoovvr| «смирення розуму», «смирення перед людьми» і тжєюют^«смирення / покірність перед Богом». В ОБ і ЛА тажєжофрооЬ^]відтворюється словом смиреномудрїє,а тажєжют^ -словом смиренїє.Наведемо приклади у зіставленні з сучасними українськими перекладами:
1 Пет 5:5
НА: жаухед Зє аХХцХоїд хг [у хажЕіУоурооіпцу єуко^Рюоаовє.
ОБ і ЛА: Вси вы другъ другу повинующесл, смиреномудрїє стжжите.
ІО: А всі майте покору один до одного.
ІХ: А всі ви вдягніться в покірливість одного супроти одного.
РТ: А всі майте покору одні до одних.
ОГ: І всі ви, підкоряючись один одному, одягніться в сумирну мудрість.
Лк 1:48
НА: оті єлєвXєщєv єжї хцу хажЕїУшагу тцд ЗоЬХцд аьход.
ОБ: шко призрт на смиренїє рабы своеа.
ІО: що зглянувся Він на покору Своєї раби.
ІХ: бо він зглянувся на покору слугині Своєї.
РТ: бо зглянувся на покору раби Своєї.
ОГ: що зглянувся Він на покору служниці Своєї.
На відміну від хaжєlvoфрoоDvц, слово хажєїуютдможе вживатися в Новому Завіті з негативним значенням «приниження» (див. Дії 8:33, Флп. 3:21, Як. 1:10), проте в церковнослов'янських перекладах контекстуальні значення хажєїуютдне відображені, тож воно передане в ОБ і ЛА одним словом смиренїє. Для порівняння наведемо відтворення хажєїуютдз негативним значенням у сучасних українських перекладах у зіставленні з ОБ і ЛА:
Дії 8:33
НА: «Еу ту хажЕіу&ОЕі ц кріоїд аьход црвц.
ОБ і ЛА: Въ смиренїи его судъ его взАтсА.
ІО: У приниженні суд Йому віднятий був.
ІХ: В Його приниженні відмовили Йому суд.
ОГ: У зневазі до Нього суд Його звершився.
РТ: В Його приниженні суд Йому відібрано.
Як. 1:10
НА: о Зє жХоЬоюд еу ху хажЕіу&ОЕі атоії, охї юд оубод хорхои жарєХєЬоєхаї.
ОБ і ЛА: богатый же, въ смиренїи своєм, зане жкоже цвттъ травный мимоидетъ.
ІО: А багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний.
ІХ: А багатий - пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави.
ОГ: А багатий - приниженням своїм, тому що він знебудеть - ся, мов цвіт на трав.
РТ: А багатий - своїм приниженням, бо він мине, як цвіт трави.
Отож, на противагу церковнослов'янським біблійним пам'яткам, сучасні українські переклади використовують розмаїття відповідників грецького гакєжюогс, зокрема у негативному значенні - приниження, пониження, зневага (Дії 8:33, Як. 1:10), а у позитивному - покора (Лк. 1:48). В сучасних українських Бібліях відбувається змішання відповідників покора/ покірливістьпри передачі позитивного значення тжєїкютді тaжєlvoфpoavvn, проте в ОБ тжєїкютдпослідовно передається як смиренїє, а тaжєlvoфpoaDvц - як смиреномудрїє.
Дієслово шжєтуооз «смиряти», «принижувати», «понижувати» у Новому Завіті переважно зустрічається в антитетичних конструкціях в опозиції до дієслова ьщдю «піднімати», «підносити», «вивищувати» (Мт. 23:12, Лк. 14:11, Лк. 18:14, 2 Кор. 11:7, Як. 4:10, 1 Пет 5:6). Ця пара антонімів тажєтудю - Оуою передається у церковнослов'янських пам'ятках XVI ст. як смиржти / смтржти - възносити, отримуючи вираження засобами концептуальної просторової метафори низ - верх. Зазначмо, що тажєждюпередається в ОБ і ЛА двома фонетичними варіантами смиржти / смтрАтибез урахування контекстуальних значень вихідного слова. Проілюструймо різні підходи до врахування / неврахування контекстуальних значень тжєюдюв церковнослов'янських пам'ятках XVI ст. і сучасних українських перекладах:
Лк. 14:11
НА: Юотгд Зє ьщюаєг єavтдv хажЕюшвцоЕхаї, каі оотгд хажЕюшоЕі каьхт ЬуювцоЕтаг.
ОБ: Мко всжкъ възносжисж смтритсл, и смиржисж, възне - се(т) сж.
ІО: Хто бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться.
ІХ: Бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, буде вивищений.
РТ: Бо кожний, хто підноситься, буде понижений, а хто понижується, буде піднесений.
ОГ: Бо кожний, хто підносить себе сам, принижений буде, а той, що принижує себе, буде піднесений.
1 Пет. 5:6
НА: ТапЕїУшвцхЕ оЬу Ьпо щу краташу уеЇра год 0єод, їуа щад нщюан єу каїрф.
ОБ і ЛА: Смиритесж оубо по(д) кртпкую руку бжїю, давы възнесетъ въвремл.
ІО: Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив.
ІХ: Смиріться, отже, під могутньою Божою рукою, щоб він підняв вас угору своєчасно.
РТ: Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб він вас підняв свого часу.
ОГ: Тож покоріться під міцну руку Божу, нехай же піднесе вас свого часу.
Відтак церковнослов'янські біблійні пам'ятки XVI ст. не розрізняють позитивне і негативне значення «слів смирення» на лексичному рівні на відміну від сучасних перекладів. Тенденція до використання однієї лексеми для передачі відповідних «слів смирення» властива для всіх перекладів Біблії давніми мовами. Наприклад, у Вульгаті тапЕїУОфроаЬуці ткєіуюспдпередаються одним словом як ЬитіШая, тажєтуоді тапєіудфрюу - як humilis, а тапєіуою - як Иитіїіагє. Натомість сучасні біблійні переклади використовують цілу палітру відповідників з урахуванням контекстуальних значень «слів смирення».
У біблійних пам'ятках ранньомодерної України, написаних староукраїнською «простою мовою», зокрема у Пересопницькому Євангелії (ПЄ) та Крехівському Апостолі (КА), ми спостерігаємо дві тенденції у передачі «лексикону смирення»: або слідування церковнослов'янській традиції, або використання староукраїнських слів-відповідників. Наприклад, у ПЄ спостерігаємо послідовне вживання церковнослов'янізмів для відтворення слів тажєтутоід (Лк.1:48), тапєіуод (Лк. 1:51, Мт. 11:29) і тажєгуою (Мт. 23:12, Лк. 3:5, Лк. 14:11, Лк. 18:14). Тож порівняймо вживання «слів смирення» в ОБ та ПЄ:
Лк. 1:48
НА: оті епєрХєуєу єжї щу хапЕїУшоїу тцд доЬХцд атоії.
ОБ: шко призрт на смиренїєрабы своеа.
ПЄ: иже онъ възртлъ на смтренїє слоужебницт своє(и).
Мт. 11:29
НА: оті жранд ещ каї хашгудд ту кардіа.
ОБ: шко кротокъ есмь, и смире(нъ) ср(д) цемъ.
ПЄ: якь кротокь есмь и смтрень ср(д) цемь.
Лк. 18:14
НА: оті жад о єаvтдv хапЕїУшвцоЕхаг, о дє халтур Лavxдv ЬуювцоЕхаї.
ОБ: шко всАкъ възносжисА смиритсж, и смиржаи же себе, възнесе(т) сА.
ПЄ: бо каждый которыи са по(д) носи(т) смтри(т) сж, а кто сж смтржє(т), то(т) по(д) несе(т) сА.
На відміну від Пересопницького Євангелія, в Крехівському Апостолі використовуються слова «простої мови» покораі покор - ныияк відповідники mжєlvoфрoovvц/ тжєююспді тажє^од. Наприклад, О Оеод тажєтуоїд дє дідюоіу уаріу (1 Пет. 5:5) у КА передано як Бгъ покорным дає(т) ласку [9, с. 94-95]. Сучасні українські переклади суголосні слововживанню КА у виборі відповідника тажєтуоду 1 Пет. 5:5, зокрема в ІХ вжито покірливий, а в РТ - покірний. Слово тажЕіубозв Крехівському Апостолі передається не церковнослов'янізмами, а староукраїнськими словами унижитита упокорити / упокоритися [9, с. 135-136]. Наведемо приклади в зіставленні з Львівським Апостолом 1574 р.:
2 Кор. 11:7
НА: ц ащартіау єжоіцоа Л^аvxдv хапЕХУ&у.
ЛА: ли гртхъ сътвори(л) себе смиржж.
КА: чи єсми згртшил, иж єсми сам себе унижил.
Флп. 4:12
НА: оіба каі хапЕ^оьаваї.
ЛА: втмъ и смиритисж.
КА: умею уныжоным быти.
Як 4:10
НА: хапЕюшвцхЕ єvюпюv Кирюи, каі іщтаєі щад.
ЛА: смиритесж пре(д) Бгом, и възнесетъ вы.
КА: упокоритесж перед Бгом, а Он вас поднесе(т).
У Крехівському Апостолі вже засвідчено врахування контекстуальних значень ткєюдю, що ми також спостерігаємо в сучасних українських перекладах. Крім того, вражає вибір схожих або однакових слів у староукраїнській пам'ятці XVI ст. і біблійних перекладах ХХ-ХХІ ст., наприклад, у 2 Кор. 11:7 у КА вжито себе унижил, а в ОГ - принижував себе; у Флп. 4:12 в КА вжито уныжоным быти, а в ІО та ІХ - бути в упокоренні; у Як. 4:10 у КА вжито упокорітесж, в ІО - упокоріться, в РТ - упокорте себе. Це ще раз свідчить про те, що «лексикон смирення» сучасної української мови почав формуватися в староукраїнській мові ранньомодерної доби.
Активне становлення українського «лексикону смирення» у ХУ-ХУІІ ст. засвідчують численні писемні пам'ятки цієї доби. Наприклад, слово «простої мови» покоразі значенням «смиренність» зустрічається в окремих пам'ятках староукраїнської мови вже у XV ст. [11, с. 179], попри поширення церковнослов'янізмів смиренїє / смтренїєв пам'ятках цієї доби. Примітно, що в пам'ятках XV ст. зафіксовані різні фонетичні варіанти відповідного прикметника смирении: смирены, смтренїи, смтреныи, соми - реныи, смиренъ [11, с. 361], які згодом входять до лексичного складу української мови як смиренний/ смирний/ сумирний. Українські писемні пам'ятки XVI-XVIII ст. [12, с. 154], лексикографічні праці XVII ст., зокрема Ле^конъ славенорюсскїй альбо Именъ тлъковатсПамви Беринди та Синонїма славеноросскаА [4, с. 117 - 118; 5, с. 144], а також Учительні Євангелія XVII ст. послідовно фіксують використання слів покораі покорныйяк староукраїнських відповідників до смиренїє / смтренїєі смирен(н) ыи / смтрень. Наведемо приклад уживання покорныйяк глоси до смтренныиу 1 Пет 5:5 в Решетилівському Учительному Євангелії 1670 р.: Пышному або го(р) дому чоловтковт Гдь Бо(г) зьпротивлює(т) сА, а смтренному або поко(р) ному ла(с) ку свою не ты(л) ко дочасную, але и втчную освтчає(т), показує(т). Вживання староукраїнського слова понижати (пор. унижатив КА) для передачі тажєждюу Лк. 18:14 засвідчено цілою низкою Учительних Євангелій XVII ст., зокрема УЄ 1616, УЄ 1637: Кождый который са вьівьшшаєть, будеть понижонь: а который себе понижаєт(ь), будеть вывышшонь (УЄ 1670: ВшелАкий хто возноситься, понижонь будеть: А хто себе понижаєть, повышшонь будеть). В сучасних перекладах Біблії ми теж спостерігаємо вживання слів понижати/ принижуватив Лк. 18:14, наприклад, в ІО, ІХ, РТ.
Під час аналізу особливостей мови Пересопницького та Житомирського Євангелій ми помітили, що слово покорныивжито у невластивому місці, зокрема у Мт. 5:9 воно використовується як відповідник не тажєіуд^, а єірп^ожоїд^ «миротворець» (пор. миротворцыв ОБ) [12, с. 154]:
НА: цакарюі оі єірцуолоіоі, оті аітої иіої вєоії кXцвцoоvтаl.
ПЄ: бл(с) вени покорнїи, ти(и) бо сны бжїими названы буду(т).
Вживання слова покорнїиу цьому вірші може бути пояснено заміною ним слова сьмиренїиу первісному значенні, яке походить від старослов'янського сьмирАти «примиряти» [21, с. 292]. Відтак у Мт. 5:9 відбувається змішання відповідників внаслідок етимологічної спорідненості смиреныита єірп^ожоїд^. Як у старослов'янських, так і в церковнослов'янських писемних пам'ятках у «словах смирення» ми спостерігаємо варіативність коренів сьмтр- / сьмир-, які походять від праслов. sьmлrьnь «смиренний», «помірний», що є дериватом від тёга «міра», та sьmirьnь «смирний», що є дериватом від тігь «мир» [1, с. 322]. У старослов'янських пам'ятках ще присутня різниця у значенні сьмирьньі сьмтрьньта їх дериватів [21, с. 292-293, 301-304], проте вже помітне їх взаємне використання у значенні «смиренний», «покірний», а в церковнослов'янських пам'ятках різниця у значенні цих слів загалом зникла, і вони почали використовуватися як взаємозамінні фонетичні варіанти. З огляду на походження слів съмирьнъі сьмтрьнь, констатуємо, що тапєтуодетимологічно не споріднений з ними, оскільки має первісне значення «низький» і походить від тапод «низина» [17, с. 854]. Натомість староукраїнське слово покорныйетимологічно ближче до тапє^од, оскільки походить від праслов'янського когіґі «сварити», «принижувати», «понижувати» (пор. тaкєlv6m «принижувати», «понижувати»). І хоча в церковнослов'янських писемних пам'ятках XVI ст. тaкєlv6mпередається як смирлти / смтрлти, проте староукраїнські тексти XVI-XVП ст. засвідчують вживання етимологічно ближчих слів понижувати, упокорювати, унижати.
Висновки. У староукраїнських біблійних пам'ятках XVI ст. почав активно формуватися етичний лексикон української мови, зокрема «лексикон смирення», що містив як церковнослов'янізми, так і слова «простої мови». Деякі писемні пам'ятки цієї доби тяжіють до використання «слів смирення» переважно староукраїнської мови (Крехівський Апостол), інші натомість вживають церковнослов'янізми (Пересопницьке Євангеліє). В сучасних біблійних перекладах присутня тенденція до врахування контекстуальних значень грецьких «слів смирення» та їх відтворення різними лексичними засобами української мови, що ми не спостерігаємо в церковнослов'янських писемних пам'ятках XVI ст., наприклад, в Острозькій Біблії та Львівському Апостолі, проте частково простежуємо в староукраїнській пам'ятці цієї доби Крехівському Апостолі.
Витоки вживання в сучасній українській мові дериватів від смиреннийі покірнийдля позначення смирення цілком очевидно сягають конфесійних пам'яток XVI-XVП ст., написаних «простою мовою», що свідчить про їх вплив на формування сучасного українського етичного лексикону. У біблійних перекладах ІІ пол. ХХ - поч. ХХІ ст. для передачі позитивного значення mл;єlvофpоauvц / ткєікютді ткє^одпереважно вживаються слова покора / покірливість і покірний / покірливий, які майже витісняють церковнослов'янізми смиренняі смиренний. Таку ж саму тенденцію можна спостерігати в староукраїнських писемних пам'ятках XVI-XVII ст., зокрема в Крехівському Апостолі та Учительних Євангеліях XVII ст., проте під впливом русифікації у Х^ПІ-ХІХ ст. вона змінюється вживанням церковнослов'янізмів. У сучасних біблійних перекладах «слова смирення» у негативному значенні, зокрема у значенні приниження, знедолення, пригнічення, відтворюються дериватами від принижувати, понижувати, зневажати, впокорювати, що зближує їх у слововживанні з Крехівським Апостолом та Учительними Євангеліями XVII ст. Отож мовні факти чітко вказують, що витоки сучасного аксіологічного лексикону української мови слід відносити до конфесійних текстів ранньомодерної доби, написаних «простою мовою».
Перспективи дослідження вбачаємо у діахронічному дослідженні становлення українського етичного лексикону із залученням методів корпусної лінгвістики, проведенні компаративного вивчення представлення етичних цінностей в українській мові в зіставленні з церковнослов'янською та грецькою мовою Нового Завіту.
Список використаних джерел
церковнослов'янізм апостол переклад смирення
1. Етимологічний словник української мови: у 7 т. Т. 5: Р-Т / Ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), Болдирєв Р.В., Коломієць В.Т. та ін. Київ: Наукова думка, 2006.
2. Житецький П.Г. Нарис літературної історії української мови в XVII ст. / Вибрані праці: Філологія / Упоряд., вступ. стаття і прим. Л.Т. Масенко. Київ, 1987. С. 45-137.
3. Левко О.В. Аксіологема «смирення» у грецькій ранньохристиянській та українській лінгвокультурах: діахронічний вимір. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологія». 2018. Вип. 1 (69/1). С. 245-248.
4. Лексикон словенороський Памви Беринди: Пам'ятки української мови XVII ст. / Упор. і передмова Василя Німчука. Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1961.
5. Лексис Лаврентія Зизанія. Синоніма славеноросская: Пам'ятки української мови ХУІ-ХУІІ ст. / Упор. і вступ. ст. Василя Німчука. Київ: Наукова думка, 1964.
6. Мозер М. Что такое «простая мова»? &ийіа Біауіса АсаАетіае 8сіепІ:іагит Иипуагісае. 2002. Вип. 47/3-4. С. 221-260.
7. Мойсієнко Віктор, Ніка Оксана. «Проста мова» в Україні та Білорусі в XVI столітті. Слов'янські обрії. 2013. С. 3-25.
8. Ніка Оксана. Мовний узус і проста мова. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство, мовознавство, фольклористика. 2013. Вип. 24. С. 31-34.
9. Огієнко Іван. Українська літературна мова XVI-го ст. і український Крехівський апостол. Варшава: Друкарня синодальна, 1930.
10. Передрієнко В.А. Староукраїнська «проста мова» XVI-XVIII ст. в контексті формування національної літературної мови. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2001. Вип. 4. С. 16-23
11. Словник староукраїнської мови XIV-XV ст. / Гол. ред. Л.Л. Гу - мецька. Т. 2. Київ: Наукова думка, 1978.
12. Тимченко Є. Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV-XVIII ст. Кн. 2. О-Я / Упоряд. В.В. Німчук, Г. І. Лиса. Національна академія наук України; Українська Вільна Академія Наук у США. Київ; Нью-Йорк, 2003.
13. Чепіга І. Пересопницьке Євангеліє - унікальна пам'ятка української мови. Пересопницьке Євангеліє 1556-1561 р.: Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик / підгот. І. П. Чепіга, Л.А. Гнатенко; ред. кол. О.С. Онищенко [та ін.]. Київ, 2001. С. 13-54.
14. Aland Kurt. Vollstдndige Konkordanz zum Griechischen Neuen Testament: Unter Zugrundelegung aller Modernen Kritischen Textausgaben und des Textus Receptus. Bd. 1-2. Berlin: De Gruyter, 1983.
15. Bauer Walter, Danker Frederick W.A Greek-English Lexicon of the New Testament and Other Early Christian Literature, 3rd edn. Chicago: University of Chicago Press, 2000.
16. Dickson John, Rosner Brian. Humility as a Social Virtue in the Hebrew Bible? Vetus Testamentum. 2004. Vol. 54. P. 459-479.
17. Frisk Hjalmar. Griechisches etymologisches Wцrterbuch, Bd. 2: Kr - Omega. Heidelberg: Winter, 2006.
18. Leivestad Ragnar. Taneivo^ - талвтофр<ж. Novum Testamentum. 1966. Vol. 8. P. 36-47.
19. Levko Oleksandr. The word tapeinos in the New Testament and its rendition in Ukrainian translations. Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungarica. 2018. Vol. 63 (2). P. 283-295. DOI: https://doi.org/10.1556/ 060.2018.63.2.9
20. Nida Eugene A., Louw Johannes P. Greek-English Lexicon of the New Testament: Based on Semantic Domains, 2nd edn. New York: United Bible Societies, 1989.
21. Slovmk jazyka staroslovenskeho. Lexicon linguae palaeoslovenicae. IV / Hlav. red. Zoe Hauptova. Vol. IV. Praha: Nakl. Ceskoslovenske akademie ved, 1997.
References
1. Melnychuk, O.S., Boldyriev, R.V., Kolomiiets, V.T. et al. (Eds.). (2006). Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy: u 7 t. T. 5: R-T [Etymological dictionary of the Ukrainian language: in 7 vol. Vol. 5: R-T]. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
2. Zhytetskyi, P.H. (1987). Narys literaturnoi istorii ukrainskoi movy v st. [Essay on the literary history of the Ukrainian language in the 17th century]. Vybranipratsi: Filolohiia (pp. 45-137). Kyiv [in Ukrainian].
3. Levko, O.V. (2018). Aksiolohema «smyrennia» u hretskii rannokhrystyianskii ta ukrainskii linhvokulturakh: diakhronichnyi vymir [Axiologeme of «Humility» in the Greek Early Christian and Ukrainian linguocultures: Diachronic dimensions]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Filolohiia», 1 (69/1), 245-248 [in Ukrainian].
4. Nimchuk, Vasyl (Ed.). (1961). Leksykon slovenoroskyi Pamvy Beryndy: Pamiatky ukrainskoi movy XVII st. [A Slavonic-Ruthenian Lexicon by Pamvo Berynda: Monuments of the 17th century Ukrainian language]. Kyiv: Vydavnytstvo Akademii nauk Ukrainskoi RSR, 1961 [in Ukrainian].
5. Nimchuk, Vasyl (Ed.). (1964). Leksys Lavrentiia Zyzaniia. Synonima slavenorosskaia: Pamiatky ukrainskoi movy XVI-XVII st. [Lexis by Lavrentii Zyzanii. Slavonic-Ruthenian Synonyms: Monuments of the 16th-17th century Ukrainian language]. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
6. Mozer, M. (2002). Chto takoe «prostaia mova»? [What is the «simple speech»]. Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae, 47/3-4, 221260 [in Russian].
7. Moisiienko, Viktor, & Nika, Oksana. (2013). «Prosta mova» v Ukraini ta Bilorusi v XVI stolitti [The «Simple speech» in Ukraine and Belarus in 16th century]. Slovianski obrii, 3-25 [in Ukrainian].
8. Nika, Oksana. (2013). Movnyi uzus i prosta mova [Language usage and «Simple speech»]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Literaturoznavstvo, movoznavstvo, folklorystyka, 24, 31-34 [in Ukrainian].
9. Ohiienko, Ivan. (1930). Ukrainska literaturna mova XVI-ho st. i ukrainskyi Krekhivskyi Apostol [Ukranian literary language of the 16th century and Ukranian Krekhiv Apostle]. Varshava: Drukarnia synodalna [in Ukrainian].
10. Peredriienko, V.A. (2001). Staroukrainska «prosta mova» XVI st. v konteksti formuvannia natsionalnoi literaturnoi movy [The Old
Ukrainian «simple speech» of 16th-18th centuries in the context of formation of the national literary language]. Aktualni problemy ukrainskoi linhvistyky: teoriia ipraktyka, 4, 16-23 [in Ukrainian].
11. Humetska, L.L. (Ed.). (1978). Slovnyk staroukrainskoi movy XIV-XV st. T. 2. [Dictionary of the Old Ukrainian language of 14th-15th centuries. Vol. 2]. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
12. Tymchenko, Ye. (2003). Materialy do slovnyka pysemnoi ta knyzhnoi ukrainskoi movy XV-XVIII st. Kn. 2. O-Ia [Materials for the dictionary of the written and literary Ukrainian language of 15th-18th centuries. Book 2: O-Ia]. Kyiv; Niu-York, 2003 [in Ukrainian].
13. Chepiha, I. (2001). Peresopnytske Yevanheliie - unikalna pamiatka ukrainskoi movy [Peresopnytsia Gospel as a unique monument of the Ukrainian language]. Peresopnytske Yevanheliie 1556-1561 r.: Doslidzhennia. Transliterovanyi tekst. Slovopokazhchyk (pp. 13-54). Kyiv [in Ukrainian].
14. Aland, Kurt (1983). Vollstдndige Konkordanz zum Griechischen Neuen Testament: Unter Zugrundelegung aller Modernen Kritischen Textausgaben und des Textus Receptus. Bd. 1-2. Berlin: De Gruyter.
15. Bauer, Walter, &Danker, Frederick W. (2000). A Greek-English Lexicon of the New Testament and Other Early Christian Literature, 3rd edn. Chicago: University of Chicago Press.
16. Dickson, John, & Rosner, Brian (2004). Humility as a Social Virtue in the Hebrew Bible? Vetus Testamentum, 54, 459-479.
17. Frisk, Hjalmar (2006). Griechisches etymologisches Wцrterbuch, Bd. 2: Kr - Omega. Heidelberg: Winter.
18. Leivestad, Ragnar (1966). Tanervoз - xanervo^pњv. Novum Testamentum, 8, 36-47.
19. Levko, Oleksandr (2018). The word tapeinos in the New Testament and its rendition in Ukrainian translations. Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungarica, 63 (2), 283-295. DOI: https://doi.org/10.1556/060.2018.63.2.9
20. Nida, Eugene A., & Louw, Johannes P. (1989). Greek-English Lexicon of the New Testament: Based on Semantic Domains, 2nd edn. New York: United Bible Societies.
21. Hauptova, Zoe (Ed.). (1997). Slovmk jazyka staroslovenskйho. Lexicon linguae palaeoslovenicae. IV [Dictionary of the Old Slavonic language. Vol. 4]. Praha: Nakl. Ceskoslovenskй akademie ved [in Czech].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Кирилиця — слов’янська азбука, створена Кирилом і Мефодієм у IX ст. для церковної мови: історія, структура, склад; офіційна причина створення, порівняння з глаголицею. Кирилиця як офіційне письмо для більшості мов Росії, її вживання в різних країнах.
презентация [255,2 K], добавлен 28.11.2012Найбільш продуктивні способи утворення нових слів в англійській мові, основні сфери вживання неологізмів. Огляд словотворчої системи англійської мови. Способи утворення неологізмів на основі дослідження "Словника нових слів англійської мови" Дж. Ейто.
дипломная работа [82,9 K], добавлен 07.02.2011Суть поняття вставні та вставлені конструкції та їх особливості, причини вживання у періодиці. Визначення ролі вживання розмовних слів та конструкцій на формування правильної літературної української мови на базі аналізу українських періодичних видань.
курсовая работа [29,9 K], добавлен 22.11.2014Історія створення перекладів Біблії на англійську мову від давньоанглійського періоду до наших днів. Зміни, що відбулися в мові Біблії за цей час. Проблеми у перекладі Біблії.
реферат [17,7 K], добавлен 04.04.2007Історико-лінгвістичний аналіз процесів розвитку семантики чотирьох праслов'янських за походженням дієслівних лексем на позначення станів спокою ("спати", "лежати", "сидіти", "стояти") в українській мові, специфіки трансформаційних процесів у їх межах.
статья [20,1 K], добавлен 06.09.2017Місце англійської мови у загальній мовній системі світу. Зв’язок англійської мови з французькою. Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами. Становлення англійської мови як національної. Функціонування англійської мови в різних країнах світу.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 30.11.2015Давня та сучасна українська лексикографія. Поняття словника. Орфографічний словник української мови. Тлумачний словник української мови. Словник синонімів української мови. Винекнення лексикографії з практичних потреб пояснення незрозумілих слів.
реферат [33,0 K], добавлен 25.01.2009Закріплення державної мови традицією або законодавством. Українська мова - мова корінного населення України. Поширення викладання мови в навчальних закладах. Розвиток літературної мови за рахунок повернення вилучених слів та слів регіонального походження.
контрольная работа [20,8 K], добавлен 10.12.2011Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.
реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009Формування словникового складу японської мови. Види іншомовних запозичень, "васейейго" як феномен лексики. Відсоток запозичених слів в лексиці японської мови, популярність в її лексичному складі англійських слів на сучасному етапі, обґрунтування.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 02.10.2014
