Формування акронімів як спосіб утворення неологізмів у науково-технічних текстах (на матеріалі французької мови)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування акронімів як спосіб утворення неологізмів у науково-технічних текстах (на матеріалі французької мови)

Оксана Галян

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Оксана Мартинюк

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Стаття присвячена дослідженню процесу акронімізації як способу утворення неологізмів-скорочень у фонографічному та функціональному аспектах. Проведено фонологічний аналіз абревіатур і встановлено основні моделі утворення акронімів у науково- технічних текстах. З'ясовано, що фонетична структура акронімів науково-технічних термінів має відповідати звуковому складу лексичних одиниць, які існують у французькій мові.

Ключові слова: акронім, скорочення, фонологічна структура, термін-словосполучення.

ФОРМИРОВАНИЕ АКРОНИМОВ КАК СПОСОБА ОБРАЗОВАНИЯ НЕОЛОГИЗМОВ В НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКИХ ТЕКСТАХ (НА МАТЕРИАЛЕ ФРАНЦУЗСКОГО ЯЗЫКА)

Оксана Галян

Волынский национальный университет имени Леси Украинки

Оксана Мартынюк

Волынский национальный университет имени Леси Украинки

Статья посвящена исследованию процесса акронимизации как способа образования неологизмов-сокращений в фонографическом и функциональном аспектах. Проведено фонологический анализ аббревиатур и установлены основные модели образования акронимов в научно-технических текстах. Установлено, что фонетическая структура акронимов научно-технических терминов должна соответствовать звуковому составу лексических единиц, которые существуют во французском языке.

Ключевые слова: акроним, сокращение, фонологическая структура, термин- словосочетание.

FORMATION OF ACRONYMS AS A WAY OF CREATING NEOLOGISMS IN SCIENTIFIC AND TECHNICAL TEXTS (ON THE FRENCH LANGUAGE MATERIAL)

Oksana Halyan

Lesya Ukrainka Volyn National University

Oksana Martyniuk

Lesya Ukrainka Volyn National University

Introduction. The globalization processes stimulate intensive international cooperation in the fields of engineering and technology, which requires the use of professional language understandable to everyone, because terminological disarray greatly complicates the information exchange processes between language communicators. As a result, a large number of new terminological units are emerging in the French, English, German, Ukrainian, and other language systems that require unambiguous nominating the terms according to their semantic type. On the other hand, in recent decades there has been a trend toward an economy of language resources, which tends to transmit maximum amount of information using minimum number of linguistic signs. Due to the fact that a large amount of new abbreviated word forms and relevant scientific concepts are formed in the professional subsystems of language, there is a need to study them in the nominative aspect and define their functional-semantic field.

Purpose. The purpose of this paper is to determine the peculiarities of the acronymization process of scientific and technical terms and to establish models of acronym formation in the French language. This goal shall solve the following tasks: to define acronymy as a way of forming new terminological units, to clarify the role of acronyms and their functioning in scientific and technical texts.

Methods. General (analysis, synthesis, generalization, modeling) and special linguistic (component and distributive analysis, dictionary definitions) methods were used in the research.

Results. The phonological analysis of abbreviations is carried out and the basic models of formation of acronyms in scientific and technical texts are established. It is established that the phonetic structure of acronyms of scientific and technical terms should correspond to the sound composition of lexical units, which exist in the French language.

Obviously, abbreviations consisting entirely of consonants or vowels can be only initial abbreviations. In addition, if the term abbreviation combines vowels and consonants, but vowels or consonants are doubled, the abbreviations are pronounced by alphabetical letter names. This is due to the fact that such combination of sounds is not typical for full lexical units of the French language.

Originality. The terms selectedfor this research blong to general and professional corpora. The paper analyses functioning of abbreviations of terminological units in the French scientific and technical journals and reveals the patterns of acronym formation and their functioning in the professional text.

Conclusion. The research determines that acronymy is one of the methods of forming neologisms in scientific and technical texts of the French language. Differences in formation of abbreviations and acronyms as well as their functioning in professional texts as independent lexical units are established. If the phonemic composition of initial abbreviation is coordinated with the phonetic structure of lexical units, the term representing a single scientific concept, becomes an acronym.

Keywords: acronym, abbreviation, phonological structure, term-phrase.

Дослідження термінологічних одиниць у будь-якій сфері діяльності є одним із важливих аспектів розвитку мовознавства. Процеси світової глобалізації стимулюють інтенсивне міжнародне співробітництво в галузі техніки та технологій, що вимагає використання зрозумілої для всіх професійної мови, оскільки термінологічна невпорядкованість значною мірою ускладнює процеси обміну інформацією між комунікантами. З огляду на це у французькій, англійській, німецькій, українській та інших мовних системах виникає велика кількість нових термінологічних одиниць, які потребують однозначної номінації щодо їхньої семантики. З іншого боку, протягом останніх десятиліть спостерігаємо тенденцію до економії мовних засобів, що полягає в передаванні максимальної кількості інформації за допомогою мінімальної кількості мовних знаків. Оскільки у фахових підсистемах мови формується велика кількість нових скорочених словоформ і відповідних наукових понять, виникає потреба їхнього дослідження в номінативному аспекті й окреслення функціонально-семантичного поля.

Вітчизняні та зарубіжні мовознавці вивчали явище скорочення лексичних одиниць у багатьох мовних системах, що представлено в працях В. Борисова [2], Д. Алексєєва [1], Є. Волошина [3], В. Заботкіна [7], І. Цимбалістого [8], М. Цюпи [9] та ін. Проте сучасна науково-технічна термінологія характеризується великою кількістю абревіатур та акронімів, які внаслідок семантичних особливостей та проблем функціонування в галузевих субсистемах недостатньо досліджені.

У наших попередніх публікаціях подано класифікацію скорочень фізичних термінів, проаналізовано графічну й ініціальну абревіацію [5, 6]. Окремо виділено скорочення, у якому поєднано усічення, ініціальну абревіацію, морфемне словотворення та телескопію [4] як новий спосіб утворення слів-композитів.

Метою статті є визначення особливостей процесу акронімізації науково-технічних термінів та встановлення моделей утворення акронімів у французькій мові.

Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань: визначення акронімії як способу утворення нових термінологічних одиниць, з'ясування ролі акронімів та особливостей їхнього функціонування в науково-технічних текстах.

Об'єкт дослідження - науково-технічні терміни французької мови.

Предмет дослідження - принципи утворення акронімів та функціонування скорочень у французькій мові.

Матеріалом аналізу слугувала вибірка термінів зі статей франкомовних наукових журналів [15-22], загальних та галузевих словників [11-14].

Слово акронім уперше використав співробітник лабораторії Белл 1943 р. у США [2, с. 169]. Цей термін має грецьке походження: від «акрос» (крайній, верхній) і «онома» (ім'я). У словнику лінгвістичних термінів зазначено, що абревіатуру, утворену з початкових букв елементів вихідного словосполучення, але прочитану не за алфавітними назвами букв, а як звичайне слово, називають акронімом, або звуковою абревіатурою [10, с. 27].

Таке визначення достатньо точно номінує поняття, але його потрібно доповнити, тому що до складу акроніма можуть входити не тільки початкові букви компонентів словосполучення, але й фрагменти лексичних одиниць. Основним «будівельним матеріалом» для акронімів служать ініціальні абревіатури. Виконане дослідження з вибраними

скороченими словоформами свідчить, що частка акронімів із загального числа становить 16 %. Отже, обмежуючись фонетичними закономірностями французької мови, зауважимо, що не кожне скорочення може стати акронімом. Наприклад, до розряду акронімів не можуть бути зараховані абревіатури, утворені з двокомпонентних Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського словосполучень, до складу яких уходять два прості повнозначні терміни: А.Е. [а-е] -> accumulateur electrique `електроакумулятор', A.U. [а-у] -> attraction universelle `всесвітнє тяжіння', O.L. [o-el] -> ondes longues `довгі хвилі', I.M. [i-em] -> induction magnetique, D.F. [de-ef] -> distance focale `фокусна відстань', P.S. [ре-es] ->polarisation spontanee `спонтанна поляризація'.

Якщо у двокомпонентні словосполучення входять науково-технічні терміни із складною лексико-семантичною структурою, то скорочена форма запису є акронімом: CAD [kad] -> convertisseur analogique-digital, CAN [kan] -> convertisseur analogique-numerique `аналого-цифровий перетворювач' UEM [we:m] -> unite electromagnetique `електромагнітна одиниця', D.E.M. [dem] -> detection electromagnetique `магнітна дефектоскопія, радіолокація', POA [poa] ->procede d'oxydation avancee `вдосконалений процес окислення', F.E.M. [fem] -> force electromotrice `електрорушійна сила', RUV [ryv] -> rayons ultraviolets `ультрафіолетові промені'. Також значна кількість акронімів може бути утворена з трикомпонентних термінів- словосполучень, до того ж до абревіаційних символів можуть входити службові частини мови: Raz [raz] -> remise a zero `повернення в нульове положення, установка на нуль', LAR [lar] -> ligne a retard `лінія затримки', SOF [sof] -> Systeme Officiel Franqais `французька система сенситометрії', O.C.E. [o'se] -> oscillateur a couplage electronique `генератор з електронним зв'язком', FAG [fag] -> Fluctuation Axiale Gaussienne `гаусова аксіальна флуктуація'. Варто зазначити, що скорочення з трьох символів від трикомпонентних термінів-словосполучень часто утворюють ініціальні абревіатури: CDR [se-de-er] -> couplage dipolaire residuel `залишковий дипольний зв'язок', TQC [te-ky-se] -> theorie quantique de champ `квантова теорія поля' A. D. D. [a-de-de] -> analyseur differentiel digital `цифровий диференціальний аналізатор', E. E. S. [e-e-es] -> elimination des echos de sol `подавлення сигналів, відбитих від землі', AEE [a-e-e] -> Absorption dans l'Etat Excite `поглинання в збудженому стані'. Отже, існування в абревіатурі трьох і більше символів - це необхідна, але зовсім не достатня умова утворення акроніма. Як бачимо з прикладів, не тільки кількісна, але і «якісна» (фонетична) структура абревіатури визначає, до якого виду належатиме скорочення.

Для проведення фонологічного аналізу абревіатур уведемо позначення: V - голосний, С - приголосний. Подані приклади, аналіз словників та наукових франкомовних журналів свідчать, що трьохелементні скорочені словоформи, які описують науково-технічні терміни і є акронімами, найчастіше утворені за моделлю CVC, рідше - за моделлю CCV, VCV та VCC.

Скорочення, які складаються тільки з приголосних або тільки з голосних, очевидно, можуть бути лише ініціальними абревіатурами. Крім того, якщо абревіація поєднує голосні і приголосні, але існує подвоєння голосних (E. E. S. [e-e-es]) або приголосних (A. D. D. [a-de- de]), то скорочення вимовляються за алфавітними назвами букв. Це пояснюється тим, що таке поєднання звуків нетипове для повнозначних лексичних одиниць французької мови.

Чотирикомпонентні абревіатури можуть належати до ініціальної абревіації або до акронімів залежно від фонологічної структури скорочень. Зростання кількості абревіатурних символів до чотирьох дозволяє збільшити кількість можливих комбінацій голосних і приголосних. У такий спосіб розширюють кількість фонетичних моделей, за якими може утворюватись акронім. У табл. 3.3. подано приклади таких абревіатур та моделі, співвідносні з ними.

Таблиця 3.3Утворення акронімів із чотирьох символів

Як бачимо з моделей, указаних у табл. 3.3, акроніми за фонетичною структурою мають відповідати звуковому складу лексичних одиниць, які існують у французькій мові. Тому для зручності вимови акроніма можуть опускатися як самостійні, так і службові слова, які входять у термін-словосполучення: “L'ellipsometrie spectroscopique a angle d'incidence variable (VASE) a ete utilisee pour correler les donnees SESE ^ ellipsometrie spectroscopique `спектроскопічна еліпсометрія'” (22, c. 87), `Спектроскопічна еліпсометрія зі змінним кутом падіння була використана для кореляції даних SE'. Крім того, щоб звуковий склад скорочення узгоджувався із фонетикою звичайних слів, в абревіатуру до ініціальних букв вихідних словосполучень можуть бути введені початкові літери прийменників: “La technique de recristallisation en phase solide (SPER) permet d'obtenir des jonctions tres fines mais laisse encore des defauts dans le silicium, induisant de forts courants de fuite” (21, c. 209), `Технологія рекристалізації в тверду фазу дозволяє отримати дуже добрі з'єднання, але ще залишає дефекти в кремнії, що призводить до сильних струмів витоку'.

В основі утворення багатокомпонентних (п'яти-, шести-, семисимвольних) абревіатур-акронімів теж перебуває фонетична структура, яка узгоджується зі структурою вихідного словосполучення. Але, на відміну від ініціальної абревіації, в акронімах важливо, яким способом елементи структури об'єднуються в єдине ціле. З метою зменшення кількості ініціальних абревіатур й утворення акронімів може відбуватися перестановка символів, що вибрані як початкові літери з компонентів терміносполук: “Deux methodes, basees sur l'ablation par un laser pulse UV sont utilisees: soit le depot par laser pulse conventionnel soit l'eyaporation laser assistee par la matrice (MAPLE)” (17, c. 181), `Два методи, засновані на абляції при опроміненні імпульсним ультрафіолетовим лазером, використовуються: або осадження імпульсним звичайним лазером, або лазерне випаровування за допомогою

матриці'. Отже, що більша кількість символів в абревіатурі, то більше існує «синтезувальних» способів, за допомогою яких можна утворити акроніми.

Останнім часом у наукових статтях виявлено цікаву тенденцію, яка супроводжує утворення акронімів. У науково-технічні тексти вводять скорочення-акроніми, що викликають асоціації з відомими лексичними одиницями: LASIR -> Laboratoire de Spectrochimie Infrarouge et Raman (16, c. Pr7-137) `лабораторія інфрачервоної спектрохімії і раманівської спектроскопії'. Часто семантика скорочених словоформ ніяк не пов'язана з будь-якою науковою галуззю знань і може асоціюватися з назвами квітів або жіночими іменами: “Mais avec un dispositif comportant un eclairage suffisant et un fort grandissement, il apparait de nouvelles structures que nous denommerons structures induites par laser (LIS) et qui se forment au dessus de la surface irradiee” (19, c. C1-132), `Але з пристроєм, що має достатню кількість світла і сильне збільшення, появляються нові структури, які ми будемо називати структурами, що індуковані лазером і які утворюються вище опромінюваної поверхні'. “Afin d'obtenir a la fois du flux et de forts taux de polarisation, nous avons conqu un onduleur specifique, appele OPHELIE (Onduleur Plan/Helicoldal du Lure a Induction Electromagnetique), comme source de RS* pour SU5"RS ^ Rayonnement Synchxotron `синхротронне випромінювання' SU5 - маркування спектральної установки” (18, с. Pr7-42), `Щоб отримати одночасно потік і високі коефіцієнти поляризації, ми розробили спеціальний інвертор, який називається ОФЕЛІЯ (інвертор плоский / гелікоїдальний індукційно-електромагнітної пастки) в ролі джерела RS для SU5\ Рідше трапляються скорочені словоформи, що асоціюються з абстрактними і достатньо креативними поняттями: “Nous developpons au GREMIGREMI - абревіатура назви лабораторії в університеті Орлеан 160 deux methodes, radiographie eclair et imagerie de fluorescence induite (IdeFIX), basees sur l'absorption d'une partie du flux de rayonnement X emis par une source compacte et impulsionnelle appelee flash X developpee et optimisee au laboratoire” (20, с. Pr7-171) `Ми розробляємо в GREMI два методи, рентгенівське зображення і зображення індукованої флуоресценції, засновані на поглинанні частини Х-променевого потоку, випромінюваного компактним і імпульсним джерелом, названим флеш-Х, розробленим та оптимізованим в лабораторії'.

У таких скорочених словоформах автори свідомо підганяють абревіатуру до відомих лексичних одиниць (Idefix асоціюється із idee fixe `нав'язлива ідея'). Мотиви формування таких акронімів містять два важливі аспекти: 1) наукові тексти характеризуються насиченими галузевими терміноелементами, відсутністю емоцій та почуттів, тому під час формування таких акронімів автори можуть передати свій психоемоційний стан; 2) упізнаваність скорочених словоформ і відповідних їм терміносполук значно зростає. Варто зауважити, що останній аспект означає впізнаваність контекстуальну, а не семантичну, тобто за звучанням і графічним зображенням акроніма неможливо впізнати семантику вихідного словосполучення, а лише виділити з контексту.

Загалом асоціація з відомими лексемами - це особлива властивість деяких акронімів, що в граничному випадку (при повній ідентичності акроніма із звичайною лексичною одиницею) приводить до омонімізації словоформ. Проте в науково-технічних текстах основне завдання скорочень - максимальна компресія лексичних одиниць. Очевидно, що для досягнення цієї мети всі терміни скоротити неможливо, оскільки це призведе до так званої «токсикації», тобто часткової або повної втрати змісту тексту. Як засвідчують приклади скорочень, кожна лексична одиниця замінюється певною кількістю символів і, очевидно, для різних абревіатур ефективність компресії буде різною.

Висновки

акронімізація неологізм скорочення французький

Акронімія є одним із шляхів утворення неологізмів у науково-технічних текстах французької мови. З'ясовано відмінності у формуванні абревіатур та акронімів як самостійних лексичних одиниць, а також особливості їхнього функціонування у фахових текстах. При узгодженні фонемного складу ініціальної абревіації з фонетичною структурою лексичних одиниць термін, що представляє єдине наукове поняття, переходить у розряд акронімів.

Уважаємо, що в розвинених інформаційних суспільствах майбутнього мовні системи будуть адаптовані для утримування, передавання й опрацьовування великої кількості інформації. Основний критерій для утворення такого мовного континууму - це здатність до ефективної компресії лексичних одиниць. Важливим лінгвістичним «інструментом» у цьому процесі буде формування скорочень, зокрема акронімів, які пройшли тривалий процес лексикалізації у французькій мові.

Література

1. Алексеев Д. Аббревиация в условиях научно-технической революции. Научно-техническая революция и функционирование языков мира. Москва : Наука, 1977. 217 с.

2. Борисов В. В. Аббревиация и акронимия. Военные и научно -технические сокращения в иностранных языках. Москва : Воениздат, 1972. 320 с.

3. Волошин Е. Структура аббревиатур и способы их образования в современном английском языке. Учен. зап. IМГПИИЯим. М. Тореза, 1966. Т. 35. С. 80-111.

4. Галян О. В. Закономірності структурно-граматичної та семантичної організації словоскладання фізичних термінів у французькій. Іноземна філологія. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. Вип. 125. С. 36-43.

5. Галян О. В. Утворення та функціонування ініціальних скорочень у фізичній терміносисті (на матеріалі французької мови). Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Київ, 2020. Вип. 37. С. 13-26.

6. Галян О. В. Формування і функціонування графічних та ініціальних абревіатур у фізичних текстах (на матеріалі французької мови. Структурно-семантичні і когнітивно-дискурсивні парадигми сучасного романського мовознавства : матеріали IV Всеукраїнської наукової конференції романістів. Дніпропетровськ : Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2013. С. 43-46.

7. Заботкина В. И. Новая лексика современного английского. Москва : Высшая школа, 1989. 126 с.

8. Цимбалістий І. Ю. Структура та процеси лексикалізації скорочень у сучасній іспанській мові: автореф. дис. на здобуття кандидата філол. наук : спец. 10.02.05 «Романські мови» / Київський нац. лінгв. ун-т. Київ, 2012. 22 с.

9. Цюпа М. А. Особливості написання абревіатур, утворених шляхом усічення, у французькій мові. Проблеми семантики слова, речення та тексту : зб. наук. праць. Київ : Видав. центр КНЛУ, 2006. Вип. 16. С. 245-251.

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ

10. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. Москва : Едиториал УРСС, 2004. 576 с.

11. Воропаев Н.Д. Французско-русский словарь по квантовой электронике, голографии и оптоэлектронике. Москва : Русский язык, 1983. 432 с.

12. Гак В. Г., Ганшина К. А. Новый французско-русский словарь. 14-ое изд. Москва : Русский язык, 2010. 1160 с.

13. Колпакова Г. М. Новый французско-русский политехнический словарь. Москва : Изд.: РУССО, 2006. 712 с.

14. Французско-русский ядерный словарь. / [авт.-сост. О. Г. Агзибеков, В. М. Каменева и др.; под. ред. Д. И. Воскобойника]. Москва : Физматгиз, 1961. 242 с.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

15. Belsky A., Carre B., Fedorov N., Feldbach E., Gaudin J., Guizard S., Geoffroy G., De Grazia M., Kirm M., Martin P., Merdji H., Nagirnyi V., Petite G., Vasil'ev A. Interaction d'impulsions VUV intenses avec les solides luminescents. Journal Physique IVFrance. 2006. Vol. 138. P. 155-161.

16. De Waele V., Poizat O., Buntinx G.. Spectrometrie Raman de resonance picoseconde : principe et application a l'analyse structurale d'intermediaires reactionnels en solution. Journal Physique IV France. 2001. Vol. 11. Pr. 7-137-Pr.7-140.

17. Hernandez-Perez M. A., Garapon C., Champeaux C., Coleman A.W., Guy L. Elaboration de films de molecules organiques par ablation par laser UV. Journal Physique IV France, 2006. Vol. 138. P. 181190.

18. Nahon L. Performances obtenues sur SU5 : une ligne VUV a haute resolution et a polarisation variable. Journal Physique IVFrance, 2001. Vol. 11. Pr.7-41-Pr.7-44.

19. Nicolas G., Autric M. Etude des phenomenes hydrodynamiques induits a la surface de materiaux solides par un rayonnement laser UV. ANNALES DE PHYSIQUE. 1997. Vol. 22. Cl-131-132.

20. Robert E., Hure L., Cachoncinlle C., Viladrosa R., Pouvesle J. -M. Developpement de la radiographie X eclair et de l'imagerie de fluorescence induite par X pour la caracterisation de milieu fluides. Journal Physique IV France, 2001. Vol. 11. Pr7-171-Pr7-174.

21. Sarnet T., Hernandez M., Debarre D., Boulmer J. Dopage laser en microelectronique. Journal Physique IVFrance. 2006. Vol. 138. P. 203-212.

22. Zimmer A., Stein N., Boulanger C., L. Johann. Caracterisation par ellipsometrie spectroscopique de films minces de tellurure de bismuth obtenus par voie electrochimique. Journal Physique IV France. 2004. Vol. 122. P. 87-92.

REFERENCES

1. Alekseev D. Abbreviatsiya v usloviyakh nauchno-tekhnicheskoy revolyutsii. Nauchno- tekhnicheskaya revolyutsiya i funktsionirovanie yazykov mira. Moskva : Nauka, 1977. 217 s.

2. Borisov V. V. Abbreviatsiya i akronimiya. Voennye i nauchno-tekhnicheskie sokrashcheniya v inostrannykh yazykakh. Moskva : Voenizdat, 1972. 320 s.

3. Voloshin Ye. Struktura abbreviatur i sposoby ikh obrazovaniya v sovremennom angliyskom yazyke. Uchen. zap. IMGPIIYa im. M. Toreza, 1966. T. 35. S. 80-111.

4. Halyan O. V. Zakonomirnosti strukturno-hramatychnoi ta semantychnoi orhanizatsii slovoskladannia fizychnykh terminiv u frantsuzkii. Inozemna filolohiia. Lviv : LNU imeni Ivana Franka, 2013. Vyp. 125. S. 36-43.

5. Halyan O. V. Utvorennia ta funktsionuvannia initsialnykh skorochen u fizychnii terminosysti (na materiali frantsuzkoi movy). Problemy semantyky, prahmatyky ta kohnityvnoi linhvistyky. Kyiv, 2020. Vyp. 37. S. 13-26.

6. Halyan O. V. Formuvannia i funktsionuvannia hrafichnykh ta initsialnykh abreviatu r u fizychnykh tekstakh (na materiali frantsuzkoi movy. Strukturno-semantychni i kohnityvno-dyskursyvni paradyhmy suchasnoho romanskoho movoznavstva : materialy IV Vseukrainskoi naukovoi konferentsii romanistiv. Dnipropetrovsk : Dnipropetrovskyi natsionalnyi universytet imeni Olesia Honchara, 2013. S. 43-46.

7. Zabotkina V. I. Novaya leksika sovremennogo angliyskogo. Moskva : Vysshaya shkola, 1989. 126 s.

8. Tsymbalistyi I. Yu. Struktura ta protsesy leksykalizatsii skorochen u suchasnii ispanskii movi: avtoref. dys. ... kand. filol. Nauk : spets. 10.02.05 «Romanski movy». Kyivskiy. nats. linhv. un-t. Kyiv, 2012. 22 s.

9. Tsiupa M. A. Osoblyvosti napysannia abreviatur, utvorenykh shliakhom usichennia, u frantsuzkii movi. Problemy semantyky slova, rechennia ta tekstu : zb. nauk. prats. Kyiv : Vydav. tsentr KNLU, 2006. Vyp. 16. S. 245-251.

SPYSOK LEKSYKOHRAFIChNYKh DZhEREL

10. Akhmanova O. S. Slovar lingvisticheskikh terminov. Moskva : Yeditorial URSS, 2004. 576 s.

11. Voropaev N.D. Frantsuzsko-russkiy slovar po kvantovoy elektronike, golografii i optoelektronike. Moskva : Russkiy yazyk, 1983. 432 s.

12. Gak V. G., Ganshina K. A. Novyy frantsuzsko-russkiy slovar. - 14-oe izd. Moskva : Russkiy yazyk, 2010. 1160 s.

13. Kolpakova G. M. Novyy frantsuzsko-russkiy politekhnicheskiy slovar. Moskva : Izd.: RUSSO, 2006. 712 s.

14. Frantsuzsko-russkiy yadernyy slovar. / [avt.-sost. O. G. Agzibekov, V. M. Kameneva i dr.; pod. red. D. I. Voskoboynika]. Moskva : Fizmatgiz, 1961. 242 s.

SPYSOK DZHEREL ILIUSTRATYVNOHO MATERIALU

15. Belsky A., Carre B., Fedorov N., Feldbach E., Gaudin J., Guizard S., Geoffroy G., De Grazia M., Kirm M., Martin P., Merdji H., Nagirnyi V., Petite G., Vasil'ev A. Interaction d'impulsions VUV intenses avec les solides luminescents. Journal Physique IVFrance, 2006. Vol. 138. P. 155-161.

16. De Waele V., Poizat O., Buntinx G.. Spectrometrie Raman de resonance picoseconde : principe et application a l'analyse structurale d'intermediaires reactionnels en solution. Journal Physique IV France, 2001. Vol. 11. Pr. 7-137-Pr.7-140.

17. Hernandez-Perez M. A., Garapon C., Champeaux C., Coleman A.W., Guy L. Elaboration de films de molecules organiques par ablation par laser UV. Journal Physique IV France, 2006. Vol. 138. P. 181190.

18. Nahon L. Performances obtenues sur SU5 : une ligne VUV a haute resolution et a polarisation variable. Journal Physique IVFrance, 2001. Vol. 11. Pr.7-41-Pr.7-44.

19. Nicolas G., Autric M. Etude des phenomenes hydrodynamiques induits a la surface de materiaux solides par un rayonnement laser UV. ANNALES DE PHYSIQUE, 1997. Vol. 22. Cl-131-132.

20. Robert E., Hure L., Cachoncinlle C., Viladrosa R., Pouvesle J. -M. Developpement de la radiographie X eclair et de l'imagerie de fluorescence induite par X pour la caracterisation de milieu fluides. Journal Physique IV France, 2001. Vol. 11. Pr7-171-Pr7-174.

21. Sarnet T., Hernandez M., Debarre D., J. Boulmer. Dopage laser en microelectronique. Journal Physique IVFrance, 2006. Vol. 138. P. 203-212.

22. Zimmer A., Stein N., Boulanger C., L. Johann. Caracterisation par ellipsometrie spectroscopique de films minces de tellurure de bismuth obtenus par voie electrochimique. Journal Physique IV France. 2004. Vol. 122. P. 87-92.

Размещено на Allbest.ru