Соціально-педагогічні умови реалізації національно-патріотичного виховання молодших школярів у період воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Соціально-педагогічні умови реалізації національно-патріотичного виховання молодших школярів у період воєнного стану

Наталія Безлюдна

кандидат педагогічних наук, доцент

доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту

Анотація

національний патріотичний виховання педагогічний

Проблема національно-патріотичного виховання молодших школярів є надзвичайно актуальною в умовах війни російської федерації проти України. У статті проаналізовано Концепцію національно-патріотичного виховання до 2025 року (9 червня 2022 р.). Автором подано характеристики базових дефініцій дослідження: «патріотизм», «патріотичне виховання», «національно-патріотичне виховання». Проаналізовано основні соціально-педагогічні умови національно-патріотичного виховання учнів та систему інтегрованих і взаємопов'язаних підходів у вихованні молодших школярів. Висвітлено нові підходи та інноваційні форми та методи реалізації соціально-педагогічних умов національно-патріотичного виховання молодших школярів в умовах воєнного стану, зокрема: загальнонаціональна хвилина мовчання; бесіди, у яких розглядається питання національної ідентичності в умовах війни; методи формування позитивного налаштування дитини під час війни; інструктаж щодо правил поведінки в інформаційному просторі; виховні годин у форматі зустрічей (онлайн зустрічей); майстер-класи за участю волонтерів, дітей і батьків; залучення молодших школярів та батьків до занять фізичною культурою, танцями, українськими військово-патріотичними іграми та розвагами; спільний перегляд патріотичних мультфільмів та кінофільмів; проведення тематичних інформаційно-просвітницьких та освітньо-виховних заходів тощо. Доведено, що запропоновані форми та методи сприятимуть національно-патріотичному вихованню молодших школярів в умовах російсько-української війни.

Ключові слова: соціально-педагогічні умови, патріотизм, патріотичне виховання, національно-патріотичне виховання, воєнний стан, молодші школярі, інноваційні форми та методи.

Bezliudna Nataliia

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Pedagogy and Educational Management of Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna

Social and pedagogical conditions for the implementation of national patriotic education of younger school students during the period of marital state

Abstract

The problem of national-patriotic education of younger schoolchildren is extremely urgent in the conditions of the war of the Russian Federation against Ukraine. The article analyzes the Concept of National Patriotic Education until 2025 (June 9, 2022). The author presents the characteristics of the basic definitions of the study: "patriotism", "patriotic education", "national-patriotic education". The main socio-pedagogical conditions of the national-patriotic education of students and the system of integrated and interconnected approaches in the education of younger schoolchildren are analyzed. New approaches and innovative forms and methods of implementing socio-pedagogical conditions of national- patriotic education of younger schoolchildren under martial law are highlighted, in particular: nationwide minute of silence; conversations in which the issue of national identity in the conditions of war is considered; methods of forming a child's positive attitude during the war; instruction on the rules of behavior in the information space; educational hours in the format of meetings (online meetings); master classes with the participation of volunteers, children and parents; involvement of younger schoolchildren and parents in physical education, dancing, Ukrainian military-patriotic games and entertainment; joint viewing of patriotic cartoons and movies; conducting thematic information and educational and educational events, etc. It is proven that the proposed forms and methods will contribute to the national-patriotic education of younger schoolchildren in the conditions of the Russian-Ukrainian war.

Keywords: socio-pedagogical conditions, patriotism, patriotic education, national-patriotic education, martial law, younger schoolchildren, innovative forms and methods.

Постановка проблеми

Указами Президента України №64/2022 від 24 лютого та №133/2022 від 14 березня 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено воєнний стан - особливий правовий режим, що вводиться в разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності, територіальній цілісності. В умовах воєнного стану освітній процес в усіх закладах освіти України відбувається дистанційно. Під час неоголошеної та повномасштабної війни рф проти України постала нагальна потреба в перегляді та оновленні системи національно-патріотичного виховання. З цією метою МОН затвердило заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання до 2025 року.

Відповідно до Концепції метою національно-патріотичного вихованим визначено «становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов'язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування активної громадянської позиції, утвердження національної ідентичності громадян па основі духовно-моральних цінностей Українського народу, національної самобутності» [4]. Реалізація цієї мети відбуватиметься через упровадження відповідних заходів щодо громадянсько-патріотичного, духовно-морального, військово-патріотичного та екологічного виховання.

Уважаємо, що надзвичайно важливим є упровадження національно- патріотичного виховання в початковій школі. Оскільки молодший шкільний вік (від 6 до 10 років) є найбільш сприятливим віковим періодом для виховання громадянської культури, формування патріотичних поглядів та почуттів дитини, морально-етичних принципів, утвердження національної ідентичності. Саме в цей період закладаються і формуються основи багатьох психічних якостей особистості, її ціннісні орієнтації, самооцінка.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз історико-педагогічної літератури доводить, що питання національно-патріотичного виховання були предметом наукових розвідок вітчизняних філософів та громадських діячів: Г. Ващенка, М. Драгоманова, М. Костомарова, І. Огієнка, О. Потебні, Г. Сковороди, Л. Українки, І. Франка, Т. Шевченка, П. Юркевича та ін. Основоположні засади патріотичного виховання були сформульовані видатними українськими вченими-педагогами О. Вишневським, О. Захаренком, М. Євтухом, В. Сухомлинським, І. Ткаченком. Низка сучасних науковців присвятили свої праці проблемам методології, теорії і практики національно- патріотичного виховання особистості (І. Бех, І. Зязюн,, В. Кремень, В. Кульчицький, Н. Ничкало, О. Пометун, М. Сметанський, М. Фіцула, Г. Шевченко). Достатньо досліджень у педагогічній науці присвячено національно-патріотичному вихованню (Ю. Бондаренко, М. Боришевський, О. Вишневський, Р. Захарченко, В. Кузь, Б. Цимбалістий, В. Янів, Я. Ярема, О. Ярмоленко) та військово-патріотичне виховання (М. Зубалій, В. Івашковський). Питання національно-патріотичного виховання молодших школярів досліджували Н. Васильківська, О. Дешко, Л. Дубровська О. Савченко, О. Сухомлинська, М. Качур, В. Киричок, О. Сидоренко та ін.

Мета статті - визначити соціально-педагогічні умови національно-патріотичного виховання молодших школярів у період воєнного стану та проаналізувати інноваційні форми та методи їхньої реалізації.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти реалізація мети початкової освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як, зокрема, утвердження людської гідності шляхом виховання чесності, відваги, наполегливості, доброти, здатності до співчуття і співпереживання, справедливості, поваги до прав людини (зокрема, права на життя, здоров'я, власність, свободу слова тощо); плекання любові до рідного краю та української культури, шанобливе ставлення до Української держави; формування активної громадянської позиції, відповідальності за своє життя, розвиток громади та суспільства, збереження навколишнього світу. Згідно з цим, громадянсько-патріотична компетентності становить здатність учня утверджувати власну гідність, відстоювати свої права та права інших, чинити спротив у ситуаціях, що загрожують почуттю гідності та здоров'ю, усвідомлювати себе часткою спільноти, активно спілкуватися з однолітками та дорослими, робити відповідальний вибір, усвідомлювати події громадського і політичного життя країни [2]. Зміст громадянсько-патріотичної компетентності становить здатність учня утверджувати власну гідність, відстоювати свої права та права інших, чинити спротив у ситуаціях, що загрожують почуттю гідності та здоров'ю, усвідомлювати себе часткою спільноти, активно спілкуватися з однолітками та дорослими, робити відповідальний вибір, брати участь у житті спільнот, до яких належить, усвідомлювати події громадського і політичного життя (Державний стандарт, 2019).

Дослідження питання національно-патріотичного виховання потребує характеристики базових дефініцій дослідження: «патріотизм», «патріотичне виховання», «національно-патріотичне виховання».

У педагогічному словнику зазначається, що патріотизм - це любов до Батьківщини, відданість їй, готовність служити її інтересам, іти на самопожертву. Патріотизм виявляється в практичній діяльності, спрямованій на всебічний розвиток своєї країни, захист її інтересів. Виховання патріотизму у дітей розпочинається з виховання у них любові до рідної мови, культури народу та його традицій, поваги до сімейних реліквій, пов'язаних із трудовими і бойовими сторонами життя предків, близьких родичів, земляків [6, с. 134].

Поділяємо точку зору стосовно сутності патріотизму ученої О. Стьопіної, яка визначає патріотизм як «інтегральну цінність та духовноморальну якість особистості, що виражається в почутті любові до Батьківщини та відчутті духовного зв'язку з нею, моральній відповідальності за долю Батьківщини і готовності її захищати, вільному етнічному та національному самовизначенні, свідомому збереженні та примноженні національних духовних і матеріальних цінностей» [8, с. 12].

Структуру патріотизму, на нашу думку, досить чітко представила учена О. Коркішко через ставлення до себе (національна самосвідомість, честь, гідність, щирість, доброта, терплячість, чесність, порядність), людей (толерантність, національний такт, справедливість, усвідомлення своєї належності до українського народу як його представника; відповідальність перед своєю нацією), Батьківщини (віра, надія, любов, громадянська відповідальність, вірність, готовність стати на захист, бажання працювати для розвитку країни, підносити її міжнародний авторитет, повага до Конституції та законів держави; гордість за успіхи держави, біль за невдачі, суспільна активність та ініціативність), національних цінностей (володіння українською мовою, бажання й потреба в накопиченні, збереженні та переданні родинних і національних звичаїв, традицій, обрядів; дбайливе ставлення до національних багатств, до рідної природи; сприяння розвиткові духовного життя українського народу; шанобливе ставлення до національних та державних символів; почуття дбайливого господаря своєї землі) [5, с. 10-11].

Ураховуючи наукові розвідки учених та власний досвід під патріотичним вихованням розуміємо цілеспрямовану та системну виховну діяльність закладів освіти по формуванню в учнів знань та уявлень про сутність патріотизму і патріотичних почуттів, патріотичної свідомості на основі відчуття вірності Батьківщині і готовності до виконання громадянського обов'язку, конституційних обов'язків по захисту інтересів Вітчизни.

Варто зауважити, що досі немає єдиного погляду на співвідношення патріотичного й національного виховання, науковці розрізняють і патріотичні, і національні почуття. На думку П. Ігнатенка, різниця між ними полягає в тому, що «об'єктом національних почуттів є власний етнос, незалежно від його розселення, а в патріотичних почуттях віддзеркалюється прихильність до рідної землі, території, місця народження, Батьківщини [3, с. 44].

В. Гонський зазначає, що національно-патріотичне виховання є складником виховного процесу, систематичною і цілеспрямованою діяльністю закладів освіти, органів державної влади і громадських організацій з формування у громадян високої патріотичної свідомості, почуття любові до України. Патріотичне виховання охоплює соціальні, цільові, функційні, організаційні аспекти, а також поширює свій вплив на всі покоління, проникає у всі сфери життя, як-от: соціально-економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, а також спирається на освіту, культуру, історію, державу, право [1]. Поділяємо думку вченого та вважаємо, що національно-патріотичне виховання молодших школярів - це цілеспрямований, організований процес, спрямований на збереження, передавання та засвоєння культурно-історичного досвіду українського народу, формування в дітей почуттєво-ціннісного ставлення до сім'ї, родини, рідного краю, Батьківщини, усвідомлення особистої приналежності до української нації, мотивацію дітей до патріотичних учинків і дій Результатом національно-патріотичного виховання молодших школярів є національно-патріотична вихованість, яку трактуємо як інтегративну властивість, яка характеризується рівнем сформованості патріотичних знань, якостей, почуттів, широким словниковим запасом національно-патріотичного змісту, що є виявом національної свідомості особистості.

Сьогодні, в умовах війни, як ніколи, потрібні нові підходи й нові шляхи виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості, які б відповідали жахливим реаліям сьогодення. У контексті цього ми визначаємо такі основні соціально-педагогічні умови національно-патріотичного виховання учнів під час російсько-української війни:

наповнення патріотичним змістом освітнього процесу школи. Національно-патріотичне виховання має бути основою усієї освітньої роботи, оскільки школа повинна виховувати інтереси особистості, яка має почуття гордості за свою Батьківщину, добросовісно виконує свої обов'язки, усвідомлює соціальні проблеми своєї держави й свого народу. Украй важливо те, щоб школа стала для учнів осередком становлення громадянина-патріота України. Усе це можна здійснити через зміст навчальних дисциплін, які вивчаються в початковій школі. Сьогодні важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен того, як усі українці зуміли об'єднатися і дати відсіч ворогу з перших хвилин війни, після героїчних подвигів наших захисників змінилося ставлення українців до себе і своєї країни, і не лише українців, а й усього людства. Тому доречним буде включення в зміст уроків інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців під час війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України;

забезпечення взаємозв'язку школи й сім'ї щодо здійснення національно-патріотичного виховання учнів. У реалізації національно-патріотичного виховання важливо зважати на те, що саме в родині закладаються основи патріотизму й почуття національної належності й гідності. При цьому важлива взаємодія виховних впливів родини та школи, тому потрібно постійно підтримувати тісний зв'язок із батьками, членами родини, залучати їх до шкільного життя дітей. Спільна співпраця батьків, дітей і вчителів позитивно впливає на формування почуття відповідальності, виховання в учнів високих моральних чеснот, поваги до старших, доброзичливого ставлення до товаришів;

забезпечення патріотичної спрямованості позакласної виховної роботи з учнями. Позакласна виховна діяльність із школярами передбачає використання різноманітних форм роботи (бесіди, вікторини, свята, зустрічі, ігри-подорожі, флешмоби, добродійні акції, круглі столи, волонтерська діяльність тощо), через які вчитель здійснює вплив на почуттєво-емоційну сферу вихованця. Тому систематична, цілеспрямована та послідовна діяльність з формування патріотичної вихованості учнів має бути одним із пріоритетних напрямів роботи кожного педагога. Лише за таких умов в учнів будуть формуватися національно-патріотичні якості та суспільно-важливі риси громадянина України: виховання поваги у молодого покоління до Конституції України, державних символів, любові до рідної землі, української мови, народних звичаїв, традицій, національних цінностей Українського народу.

послідовне формування патріотичної вихованості учнів, оскільки наступна якість неможлива без виникнення попередньої. Зокрема, спочатку формуються такі важливі якості, як любов та повага до батьків, своєї сім'ї, своєї родини, відчуття гордості за свій рід. Під час наступного кроку формується ціннісне ставлення до Батьківщини, рідного краю. В подальшому необхідно формувати в учнів толерантне ставлення до людей інших національностей, шанобливе ставлення до їхньої культури і традицій. І завершальним етапом патріотичної вихованості є усвідомлення особистості себе як частини вільного і незалежного українського народу; бажання й потреба в накопиченні, збереженні та передачі родинних і загальнонаціональних звичаїв, традицій, обрядів; бережливе ставлення до рідної природи; бажання захищати й бути відданим своїй Батьківщині;

упровадження в освітній процес школи інноваційних технологій з метою створення можливості для формування в учнів громадянсько-активних якостей і соціально значущої поведінки. Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні потрібні нові підходи й шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. Використання інформаційно-комунікаційних технологій, веб-квестів, ситуаційно-рольових ігор, технології проєктного навчання створюють умови для становлення національно-патріотичної особистості.

Результативність національно-патріотичного виховання молодших школярів значною мірою залежить від створення в закладі загальної середньої освіти вищезазначених соціально-педагогічних умов, які спираються на систему інтегрованих і взаємопов'язаних підходів у вихованні, зокрема:

ознайомлення молодших школярів із нормами і правилами поведінки (загальнолюдські християнські моральні засади, патріотична свідомість);

упровадження в початковій школі медіаосвіти та інформаційної грамотності (особливо в умовах дистанційного та змішаного навчання);

виховання почуття гордості за минуле й сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразках української культурної спадщини рідного народу;

культивування ідеалів свободи й рівності, усвідомлення цінності людської гідності;

спрямування школи на цікаве та змістовне дозвілля, фізичне загартування та формування україноцентричного світогляду;

здійснення різноманітної освітньо-просвітницької

роботи з відновлення історичної пам'яті про державницькі традиції України, духовної та матеріальної спадщини;

пропагування літератури, спрямованої на національно- патріотичне виховання;

упровадження заходів щодо правової культури молодших школярів (Конституції, Законів, державної символіки - Герба, Прапора, Гімну України);

залучення молодших школярів до пошуку, охорони, збереження та відтворення народної культурної спадщини України (пісні, легенди, перекази тощо);

організація фізкультурно-оздоровчих,

здоров'язберужувальних та спортивних заходів, що сприяють національно-патріотичному вихованню.

Національно-патріотичне виховання - складова загального освітнього процесу виховання покоління, що підростає. Воно формується на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури. Проте треба враховувати, що сьогодні у цьому процесі потрібно використовувати нові підходи й різноманітний інноваційний інструментарій. У початковій школі соціальна і громадянська компетентності як основні є міждисциплінарними та інтегруються через усі освітні галузі і спрямовані на соціалізацію школяра, набуття громадянських якостей, дотримання соціальних норм і правил.

Зупинимося на формах та методах реалізації соціально-педагогічних умов національно-патріотичного виховання молодших школярів в умовах воєнного стану:

* однією із інтерактивної новітньої форми національно-патріотичного виховання в умовах війни є започаткування в березні 2022 року Указом Президента України загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими. Проведення хвилини мовчання відбувається о 9 годині 00 хвилин по всій Україні всіма засобами масової інформації незалежно від форми власності, в тому числі й у закладах освіти. Метою хвилини мовчання є вшанування пам'яті, громадянської відваги і самовідданості, сили духу, стійкості та героїчного подвигу воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, мирних громадян, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України [9]. Під час хвилини мовчання звучать слова такого змісту: «Вшановуємо світлу пам'ять, громадянську відвагу, самовідданість, силу духу, стійкість, героїчний подвиг воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, жертв військових злочинів та геноциду, мирних жителів сіл, маленьких і великих міст, наших співвітчизників, які загинули унаслідок збройної агресії російської федерації проти України загальнонаціональною хвилиною мовчання. Ви назавжди у наших серцях. Ви частина хороброї нації, частина перемоги України». Після загальнонаціональної хвилини мовчання молодші школярі можуть взяти участь у обговоренні подій, обмінятися думками і враженнями про війну, проаналізувати зміни, які відбулися внаслідок війни в їхньому житті, у житті сім'ї, родини, України. Учитель може розповісти школярам про причини війни, про те, що означає для України дружня підтримка інших держав, про історичних діячів, які в різні часи боролися за незалежність нашої батьківщини. Обов'язковим елементом таких бесід має бути обговорення поведінки під час повітряних тривог, правил безпеки в умовах війни тощо.

* Проведення низки інтерактивних виховних бесід, у яких розглядається питання національної ідентичності в умовах війни росії проти України та післявоєнний період; відмінностях національної ідентичності та національної свідомості й самосвідомості українців і росіян у різні історичні часи; історичних уроках минулого й сучасності; необхідності національно- патріотичного виховання для збереження України як суверенної і незалежної держави.

З метою стабілізації емоційного стану дітей молодшого шкільного віку під час війни вважаємо доцільним запровадити адаптовану методику інтерв'ю для формування позитивного налаштування дитини (розроблену лабораторією соціальної педагогіки Інституту проблем виховання НАПН). Ця методика може може бути використана як педагогами, так і батьками. Питальник містить п'ять блоків питань: про дитину, про емоції, про життя та устрій світу, про мрії та бажання, а також питання, що розвивають фантазію та творчість. Вільний формат проведення такого інтерв'ю дозволить ставити додаткові чи уточню вальні питання, які допоможуть більш конкретно з'ясувати емоційний стан дитини [7].

Під час війни надважливим є інформаційна безпека дітей, адже рф залучає українських дітей без свідомо скоювати злочини онлайн, тому актуальним є покроковий інструктаж щодо правил поведінки в інформаційному просторі: якщо хтось із користувачів у мережі просить приватну інформацію (особистий номер телефону чи номер батьків, їхнє місце працевлаштування, де наразі знаходиться родина, яка ситуація в твоєму місті, чи є в місті військові і де вони розміщуються) - таку інформацію в жодному разі не можна передавати; не можна фіксувати місця вибухів та розповсюджувати цю інформацію в інтернеті; усі новини потрібно перевіряти в офіційних засобах масової інформації; не потрібно підписуватися до невідомих груп, краще розказати про це батькам та заблокувати таку групу;

Проведення виховних годин у форматі зустрічей (онлайн зустрічей) із воїнами та їхніми рідними, із волонтерами, із постраждалими під час війни РФ проти України, із внутрішньо переміщеними особами тощо.

*Проведення майстер-класів за участю волонтерів, дітей і батьків із виготовлення сувенірів для бійців ЗСУ, плетіння маскувальних сіток тощо., що сприяє встановленню соціальних зв'язків, набуттю дітьми шанобливого й відповідального ставлення, формуванню соціально значущої ініціативності, прагнення пожертвувати в ім'я України вільним часом, здійснити альтруїстичний вчинок.

Організація флешмобів, акцій на підтримку ЗСУ, виставок творчих робіт молодших школярів та їхніх батьків, міні- концертів для біженців та воїнів тощо.

Залучення молодших школярів та батьків до занять фізичною культурою, танцями, ігровою діяльністю. Важливо відновити давні українські військово-патріотичні ігри та розваги, що сприяють національно-патріотичному вихованню, виробленню у дітей українського світогляду, українського спектру цінностей, здатності приймати виклики і розв'язувати їх.

Організація екскурсій з метою відвідування визначних історичних місць, ознайомлення з пам'ятками історії та культури рідного міста, або ж онлайн екскурсій в інші регіони країни.

Спільний перегляд патріотичних мультфільмів, які розкажуть наймолодшим глядачам про Україну, її історію, найбільші здобутки та досягнення українців, спрямовані на творчий, патріотичний, суспільний та особистісний розвиток дитини. («Це - наше, і це - твоє», «Микита Кожум'яка», «Літа мої», «Моя країна Україна», «Книга-мандрівка. Україна», «Знай наших») тощо; фільмів-казок про козаків, козацький рід, український фольклор і українську народну міфологію й вірування («Пекельна хоругва, або різдво козацьке», «Чорний козак», «Сторожова застава») тощо.

Проведення тематичних інформаційно-просвітницьких та освітньо-виховних заходів, а саме: круглих столів, диспутів, брейн-рингів, вікторин, переглядів презентацій та відеоматеріалів з подальшим обговоренням, присвячених героїчним подвигам українських воїнів, боротьбі за територіальну цілісність і незалежність України (наприклад, до Дня пам'яті Героїв Круг, до Дня героїв Небесної Сотні; до Дня захисника України тощо).

Участь молодших школярів у дитячих організаціях та таборах військово-патріотичного спрямування, які спрямовані на підготовку самовідданих, свідомих захисників Батьківщини, готових за будь-яких умов виступити на захист територіальної цілісності та незалежності України («Сокіл» («Джура»)).

Результативність національно-патріотичного виховання значною мірою залежить від того, наскільки ті чи інші форми, методи і засоби освітнього процесу мотивують молодших школярів до розвитку самоорганізації, самоуправління, самовиховання.

Висновки

Отже, війна з росією актуалізувала потребу в національно- патріотичному вихованні усіх громадян України і молодших школярів зокрема, адже молодший шкільний вік є особливим періодом в онтогенезі, в набутті досвіду соціальної поведінки, почуттєвої, морально-етичної та естетичної сфери як підгрунття для формування в подальшому високої національної самосвідомості, готовності до виконання громадянського та конституційного обов'язку із захисту національних інтересів, незалежності й цілісності України, утвердження національного суверенітету держави. В Українській державі, яка сповідує європейські цінності, національно-патріотичне виховання має бути спрямоване на формування в молодого покоління національної свідомості, любові до України, турботи про благо народу, уміння цивілізованим шляхом відстоювати права й свободи громадян, сприяти громадянському миру та злагоді в суспільстві. В період військового стану надзвичайно важливо дбати про становлення національної ідентичності українських школярів, ідеалів свободи й рівності, усвідомлення цінності людської гідності підростаючого покоління; повагу та любов до української мови; медіаосвіту та інформаційну безпеку учнів; залучати дітей до різноманітних проектів, посильної волонтерської роботи, флешмобів та акцій на підтримку ЗСУ; фізкультурно-оздоровчих, здоров'язбережувальних та спортивних заходів, що сприяють національно-патріотичному вихованню; участі молодших школярів у дитячих організаціях та таборах військово-патріотичного спрямування. Тільки живучи з Україною в серці ми отримаемо перемогу та світле майбутне у вільній та незалежній державі.

Література

1. Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави: студії виховання. Рідна школа. 2001. № 2. С. 9-14.

2. Державний стандарт початкової освіти. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF#n12.

3. Ігнатенко П. Виховання громадянина: психолого-педагогічний і народознавчий аспекти: навч.-метод. посіб. К.: Інститут змісту і методів навчання, 1997. 252 с.

4. Концепція національно-патріотичного виховання. URL: https://nus.org.ua/news/mon-zatverdylo-novu-kontseptsiyu-patriotychnogo-vyhovannya/.

5. Коркішко О.Г. Виховання патріотизму молодших школярів у позаурочній виховній роботі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07. Луганськ, 2004. 23 с.

6. Педагогічний словник / під ред. М. Ярмаченка. К.: Педагогічна думка, 2001. 514 с.

7. Руслан Малиношевський Діяльність Інституту проблем виховання НАПН в умовах воєнного стану. URL: https://visnyk.naps.gov.ua/index.php/journal/article/view/269/327.

8. Стьопіна О.Г. Виховання патріотизму у студентської молоді засобами мистецтв. Автореф. канд. пед. наук. Луганськ 2007. 23 с.

9. Указ Президента України №143/2022 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України». URL: https://www.president.gov.ua/documents/1432022-41729.

References

1. Honskyi V. (2001). Patriotyzm yak osnova suchasnoho vykhovannia ta ideolohii derzhavy: studii vykhovannia. [Patriotism as the basis of modern education and state ideology: education studies] Ridna shkola. [Native school] № 2. S. 9-14 [in Ukrainian].

2. Derzhavnyi standart pochatkovoi osvity. [State standard of primary education] Retri eved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF #n12.

3. Ihnatenko P. (1997). Vykhovannia hromadianyna: psykholoho-pedahohichnyi i narodoznavchyi aspekty [Education of a citizen: psychological-pedagogical and ethnographic aspects] Kyiv: Instytut zmistu i metodiv navchannia, [in Ukrainian].

4. Kontseptsiia natsionalno-patriotychnoho vykhovannia. [The concept of national and patriotic education]. Retrieved from: https://nus.org.ua/news/mon-zatverdylo-novu-kontseptsiyu-patriotychnogo-vyhovannya/.

5. Korkishko, O.H. (2004) Vykhovannia patriotyzmu molodshykh shkoliariv u pozaurochnii vykhovnii roboti. [Education of patriotism of younger schoolchildren in extracurricular educational work]. Extended abstract of candidate's thesis. Luhansk. [in Ukrainian].

6. Yarmachenko, M. (Eds.). (2001). Pedahohichnyi slovnyk [Pedagogical dictionary] Kyiv: Pedahohichna dumka [in Ukrainian].

7. Malynoshevskyi R. Diialnist Instytutu problem vykhovannia NAPN v umovakh voiennoho stanu. [Activities of the Institute of Problems of Education of the National Academy of Sciences in the conditions of martial law]. Retrieved from: https://visnyk.naps.gov.ua/index.php/journal/article/view/269/327 [in Ukrainian].

8. Stopina, O.H. (2007). Vykhovannia patriotyzmu u studentskoi molodi zasobamy mystetstv. [Education of patriotism in student youth by means of arts] Extended abstract of candidate's thesis. Luhansk [in Ukrainian].

9. Ukaz Prezydenta Ukrainy № 143/2022 «Pro zahalnonatsionalnu khvylynu movchannia za zahyblymy vnaslidok zbroinoi ahresii Rosiiskoi Federatsii proty Ukrainy» [Decree of the President of Ukraine No. 143/2022 "On a nationwide minute of silence for those killed as a result of the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine"] Retrieved from https://www.president.gov.ua/documents/1432022-41729.

Размещено на Allbest.ru