Трансформації під час перекладу застарілої української лексики англійською

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Трансформації під час перекладу застарілої української лексики англійською

О.І. Панченко

П.В. Горєлова

Анотація

У статті в загальному вигляді ставиться проблема перекладу української застарілої лексики. Ця проблема є актуальною для сучасного перекладознавства, оскільки українська історична проза, яка розвивалася впродовж багатьох століть, встигла внести до скарбниці світової культури численні оповідання, новели, повісті та романи, які відображають події минулого України. Особливо важливим цей пласт літератури став після здобуття Україною незалежності. Історична проза має свою специфіку щодо перекладу, оскільки важливою частиною таких творів є застарілі мовні одиниці. Актуальність дослідження, отже, зумовлена зростаючим загальносвітовим інтересом до української історії, який, в свою чергу, породжує цікавість до зразків історичної прози та необхідність їхнього перекладу з урахуванням застарілих мовних особливостей, у тому числі лексичних. Метою нашого дослідження є аналіз існуючих засобів перекладу англійською мовою історизмів та архаїзмів на матеріалі роману Василя Шевчука «Побратими.». Виявивши повну номенклатуру застарілої лексики в оригіналі та перекладі роману, ми проаналізували використані перекладацькі трансформації. До лексичних трансформацій, представлених у творі, ми уналежнюємо модуляцію, конкретизацію та генералізацію. Основні засоби перекладу архаїзмів та історизмів можуть бути умовно поділені на засоби, характерні для перекладу реалій (до яких належать транслітерація, транскрипція, калька, традиційний відповідник), а також перекладацькі трансформації, у тому числі лексичні (модуляція, конкретизація, генералізація), граматичні (додавання, вилучення). Перспективи дослідження ми вбачаємо в аналізі засобів перекладу стилістичного забарвлення українського історичного роману англійською мовою.

Аннотация

Е.И. Панченко, П.В. Горелова

Днепровский национальный университет имени Олеся Гончара

Трансформации при переводе устаревшей украинской лексики на английский

В статье в общем виде ставится проблема перевода украинской устаревшей лексики. Эта проблема актуальна для современного переводоведения, поскольку украинская историческая проза, которая развивалась на протяжении многих веков, успела внести в сокровищницу мировой культуры многочисленные рассказы, новеллы, повести и романы, отражающие события прошлого Украины. Особенно важен этот пласт литературы после обретения Украиной независимости. Историческая проза имеет свою специфику в переводе, поскольку важной частью таких произведений являются устаревшие языковые единицы. Актуальность исследования, следовательно, обусловлена растущим общемировым интересом к украинской истории, который, в свою очередь, порождает интерес к образцам исторической прозы и необходимость их перевода с учетом устаревших языковых особенностей, в том числе лексических. Цель нашего исследования - анализ существующих средств перевода на английский язык историзмов и архаизмов на материале романа Василия Шевчука «Побратимы…». Выявив полную номенклатуру устаревшей лексики в оригинале и переводе романа, мы проанализировали использованные переводческие трансформации. К лексическим трансформациям, представленным в произведении, мы относим модуляцию, конкретизацию и генерализацию. Основные средства перевода архаизмов и историзмов могут быть разделены на средства, характерные для перевода реалий (к которым относятся транслитерация, транскрипция, калька), а также переводческие трансформации, в том числе лексические (модуляция, конкретизация, генерализация), грамматические (добавление, опущение). Перспективы исследования мы видим в анализе средств перевода стилистической окраски украинского исторического романа на английский язык.

Ключевые слова: устаревшая лексика, историзм, архаизм, конкретизация, генерализация, модуляция, добавление, опущение.

Abstract

O. Panchenko, P. Horelova

Oles Honchar Dnipro National University

Transformations in translating obsolete

Ukrainian vocabulary into english

The article discusses the issue of Ukrainian obsolete vocabulary translation. This problem is relevant for modern translation studies, as Ukrainian historical prose, which has been developing over the centuries, has contributed to the treasury of world culture due to numerous stories, short stories, novels and novels that reflect the events of Ukraine's past. This layer of literature has become especially important after Ukraine gained independence. Historical prose has its own specifics of translation, as an important part of such works are outdated linguistic units. The urgency of the study, therefore, is due to the growing global interest in Ukrainian history, which, in turn, generates interest in samples of historical prose and the need to translate them with outdated linguistic features, including lexical ones. The aim of our research is to analyze the existing means of English translation of historisms and archaisms on the material of Vasyl Shevchuk's novel «Blood Brothers…». Having found the full nomenclature of outdated vocabulary in the original and translation of the novel, we analyzed the translation transformations used. As the lexical transformations presented in the work, we regard modulation, concretization and generalization. The main means of translating archaisms and historicisms can be divided into means characteristic of the translation of realities (which include transliteration, transcription, calquing), as well as translation transformations, including lexical (modulation, concretization, generalization), grammatical addition, removal). We see the prospects of the research in the analysis of the means of translation of the stylistic color of the Ukrainian historical novel into English.

Keywords: obsolete vocabulary, historicism, archaism, concretization, generalization, modulation, addition, removal

Основна частина

Вступ. У статті в загальному вигляді ставиться проблема перекладу української застарілої лексики. Ця проблема є актуальною для сучасного перекладознавства, оскільки українська історична проза, яка розвивалася впродовж багатьох століть, встигла внести до скарбниці світової культури численні оповідання, новели, повісті та романи, які відображають події минулого України. Особливо важливим цей пласт літератури став після здобуття Україною незалежності. Сьогодні, коли у світі вже усвідомлюють Україну як державу з самобутньою, багатою культурою та історією, цікавість до історичних творів українських авторів значно зростає. Постає потреба перевидання вже існуючих їхніх перекладів мовами світу та створення нових. Історична проза має свою специфіку щодо перекладу, оскільки важливою частиною таких творів є застарілі мовні одиниці. Актуальність дослідження, отже, зумовлена зростаючим загальносвітовим інтересом до української історії, який, в свою чергу, породжує цікавість до зразків історичної прози та необхідність їхнього перекладу з урахуванням застарілих мовних особливостей, у тому числі лексичних.

Метою нашого дослідження є аналіз існуючих засобів перекладу англійською мовою історизмів та архаїзмів на матеріалі роману Василя Шевчука «Побратими…» [4, 5].

Виклад основного змісту. Переклад архаїзмів та історизмів є досить складним завданням, оскільки такі одиниці є стилістично маркованими та емоційно забарвленими. Через складність перекладу подібної лексики доцільним вважаємо проведення певного підготовчого етапу перед перекладом. Перш за все, застарілу лексику потрібно віднайти у тексті оригіналу. Ми пропонуємо для алгоритму як перекладу, так і дослідження певного тексту виокремлювати архаїзми, послуговуючись словниками, корпусами мови, науковими працями з її історії, зважаючи на контекст. Іноді у нагоді можуть стати більш вузькопрофільні словники - такі, як словники синонімів - бо в мові нечастим явищем є повна синонімія, і один із синонімів може виявитись архаїзмом.

Виявивши повну номенклатуру застарілої лексики в оригіналі та перекладі роману, ми проаналізували використані перекладацькі трансформації. До лексичних трансформацій, представлених у творі, ми уналежнюємо модуляцію, конкретизацію та генералізацію. Модуляція, тобто логічний розвиток, «зміщення» значення лексичної одиниці відповідно до контексту її вживання, представлена у творі 10 прикладами. Через малу кількість прикладів важко вивести якусь єдину спільну рису для одиниць, перекладених у такий спосіб: серед них є як історизми, як і архаїзми, приналежні до різних тематичних груп.

Прикладами застосування модуляції у творі є в основному такі, які мінімально змінюють значення вихідної одиниці: бекет ([4, с. 141]-

trap [5, с. 14] (як бачимо, явище, яке передує, бекет, тобто чатування, замінене на більш конкретне і одночасно, можна сказати, наслідок першого - trap, тобто пастка), чорна рада [4, с. 165] - secret meeting [5, с. 170] (переклад має бути дещо зрозумілішим для англомовного читача, аніж оригінал - історизм, однак значення дещо змінене: чорна рада далеко не завжди є таємною, хоча така заміна й обґрунтована контекстом: Стривожений збіговиськом та незвичайним галасом, прибіг і сам осавул. Побачивши, що це не чорна рада і не розбій, він теж піддався захвату [4, с. 165] - тут

наголошено саме на тому, що осавул не знає, через що галас, і побоюється, що козаки скликали раду, не повідомивши про це старшину); русичі [4, с. 28] - Ukrainians [5, с. 40] (хоча етнонім русичі і може описувати декілька національностей, які у далекому минулому складали населення Київської Русі, здебільшого під ним все-таки розуміють саме українців, на чому і наголосив перекладач); душа [4, с. 57] (у перерахунку війська, населення тощо) - each [5, с. 68] (по десять душ з тих чайок [4, с. 57] - ten each from the chaikas [5, с. 68], заміна щодо перерахунку кількості осіб, як видно, є контекстуальною), плахта [4, с. 210] - flag [5, с. 215] (фактично, полотнище замінено на споріднене прапор). Усі ці переклади мають ознаку нейтралізації, однак ми не уналежнюємо їх до використання такого засобу: оскільки переклад є не дослівним і містить зміщення значення, основною трансформацією є все-таки модуляція.

Також логічний розвиток іноді передбачає не просто зміщення значення, а навіть заміну певних понять, наприклад: меч [4, с. 214] - sabre [5, с. 219] (заміна назва однієї холодної зброї назвою іншої), бубон [4, с. 198]- drum [5, с. 202] (заміна слова на позначення одного ударного музичного інструменту словом на позначення іншого). Така заміна є досить дивною, оскільки в обох випадках існують сталі традиційні відповідники: такі, як sword і tambourine. Іноді модуляція може бути наближеної і до експлікації: таким є, наприклад, переклад келеп [4, с. 15] як iron bar [5, с. 27]. Зміщення значення проявилося в тому, що експліковані якості оригінальної одиниці (це бойовий молот), а периферійні (залізна плита). Більш доцільним було б експлікувати призначення і форму предмета, позначеного цією лексемою, а не матеріал, з якого він виготовлений.

Ще одна лексична трансформація, конкретизація, є значно менш поширеною: з її допомогою перекладено лише 3 одиниці. Конкретизація є заміною родового значення видовим, наприклад, як у випадку із синонімічними словами недовірок [4, с. 114] та нехрист [4, с. 124], перекладеними словом heathen [5, с. 124], [5, с. 133] (тобто язичник, що означає не будь-яку людину, яка не сповідує християнство, а конкретно прихильників давніх пантеїстичних релігій). Іще одним прикладом конкретизації у творі можна назвати переклад слова тисячник [4, с. 116] як binbashi [5, с. 126]; мова йде саме про тисячника турецького війська, тож логічно, що загальну, таку, що може бути приналежною для багатьох народів назву замінено територіально та культурно маркованою.

Значно більш поширеним є вживання генералізації. Одиниць, перекладених у такий спосіб, у творі 52. Генералізація, у свою чергу, є заміною видової назви родовою, конкретного поняття - більш загальним. Перш за все, такі зміни стосуються конкретних побутових реалій на позначення, наприклад, одягу, притаманних власне українській культурі (або культурі сусідніх країн), оскільки вони можуть бути дещо більш специфічним проявом реалій загальноєвропейських або загальновживаних понять, тому логічним буде не пояснювати їх, а просто перекласти більш загальним словом, наприклад: очіпок [4, с. 234] - hood [5, с. 237], габа [4, с. 94] - blanket [5, с. 105],

єдваб [4, с. 110] - silk [5, с. 110] тощо. Як можна помітити, загальне значення більш-менш збережено за умови зменшення культурної маркованості та деяких специфічних особливостей (оскільки очіпок дійсно є головним убором, схожим до того, який позначає слово hood, однак називає конкретний традиційний предмет одягу заміжніх жінок; габа може означати покривало, однак переважно це слово використовували до конкретного різновиду білої тканини, яку возили з Туреччини, так само як і єдваб є конкретним сортом шовку). Сюди ж можна уналежнити переклад слів чуб [4, с. 12], оселедець [4, с. 114] (у значенні традиційна козацька зачіска) як forelock [5, с. 126], [5, с. 24]. Як можна простежити, такі переклади близькі за своєю суттю до експлікації, оскільки також пояснюють значення вихідного слова, відображають його суть, однак все-таки дещо спрощують її, тому були віднесені нами саме до генералізації.

Іноді також можлива втрата певного стилістичного навантаження, наприклад: шати [4, с. 278] - outfit [5, с. 279], де оригінал є піднесеним, характерним для поетичної мови словом, що позначає саме святкове вбрання.

Подібним різновидом генералізації є і відображення побутових реалій за допомогою інших, приналежних тій же культурі, однак більш загальних за своїм значенням і, можливо, більш знайомих англомовному читачеві: як, наприклад, переклад слова оковита [4, с. 159] як horilka [5, с. 165].

Ще однією тематичною групою, деякі одиниці, приналежні до якої, було перекладено за допомогою генералізації, є слова на позначення архітектурних понять. Переважно це досить конкретні культурно марковані одиниці, які перекладають більш загальними лексемами, що переважно відображають основну їхню функцію: так, наприклад, капи [4, с. 55], поняття, яке у творі вжито відносно турецької культури, перекладено більш загальним та нейтральним gate [5, с. 67]. Обидва слова загалом означають ворота, однак перше є тюркізмом і пов'язане з культурою Туреччини.

Подібне спостерігаємо і відносно інших слів, пов'язаних з будівлями та їхніми частинами, деякі з яких втратили не культурну маркованість, а певний аспект значення, наприклад: мур [4, с. 98] - wall [5, с. 109], оскільки перше позначає конкретно оборонну споруду, а друге - не обов'язково; льох [4, с. 113] - cellar [5, с. 122], де перше позначає, у контексті твору, підземну в'язницю, а друге - підземне приміщення загалом.

Те саме стосується і слів особливої тематичної групи «Ув'язнення», які у перекладі замінюють більш загальними, від чого вони втрачають зв'язок з українською історією та культурою, зокрема і народно-пісенною традицією: як, наприклад, слово бранка [4, с. 76], перекладене як slave [5, с. 87], що позначає раба загалом; а також, наприклад, слово кайдани [4, с. 10], яке в українській традиції має досить значне емоційне навантаження і асоціюється з непідйомним ярмом, тоді як слово chains [5, с. 22] навіть не викликає думки про в'язницю.

Нерідко генералізацією перекладають і назви транспортних засобів, замінюючи назви специфічних, місцевих засобів пересування на більш загальні, наприклад: байдак [4, с. 42] (козацький човен) - boat [5, с. 54], мажа [4, с. 283] (чумацький віз) - cart [5, с. 283]. Однак найбільше генералізація стосується слів, пов'язаних із суспільно - політичним устроєм окремих країн та військовою справою. Так, наприклад, серед генералізованих суспільно-політичних термінів, які стосуються українських земель, можна виокремити такі: значки [4, с. 40], що перекладено як emblems [5, с. 52]; клейноди [4, с. 40] - flags [5, с. 52]. В обох випадках ми бачимо, що конкретні слова на позначення розрізнювальних символів для воїнських частин та знаків влади відповідно перетворено на більш загальні позначення знаків взагалі.

Те саме стосується і слів на позначення деяких верств населення, наприклад: посполитий [4, с. 177] - peasant [5, с. 183], сірома [4, с. 151]-

masses [5, с. 157], січовик [4, с. 7] - the cossack [5, с. 19]. Якщо у випадках зі словами посполитий та сірома наявне узагальнення з відривом від культурного контексту, то щодо слова січовик вжито вже згаданий прийом заміни конкретної реалії більш загальною, однак тут вона видається нам не зовсім коректною, оскільки у творі наявне розмежування січового та реєстрового козацтва (протиставлення яких певною мірою відображено у творі), хоча представники обох груп і можуть бути названі козаками.

Щодо слів, приналежних до тематики військової справи, то перш за все варто зауважити наявність узагальнення щодо перекладу слів дамаська [4, с. 8], домаха [4, с. 19], які позначають, відповідно, шаблю, виготовлену з дамаської сталі; у перекладі наявне просто слово sabre [5, с. 19], [5, с. 30] в обох випадках.

Як можна простежити, у переважній більшості випадків генералізацією перекладають історизми, однак наявні також подібні переклади архаїзмів, які у таких випадках можуть, на відміну від історизмів, не позбуватися відтінків значення, а повністю змінювати своє значення на користь значно більш загального: наприклад, слово черева [4, с. 30] (у словосполученні понаїдали черева) перекладено як gorged themselves fat [5, с. 42], тобто конкретну частину тіла у перекладі вже не вказано.

Граматичні трансформації є значно менш поширеними від лексичних: їх було використано лише до 9 одиниць, або ж 3% від загальної кількості перекладеної застарілої лексики. Серед граматичних трансформацій, наявних у творі, представлені додавання та вилучення.

Варто зауважити, що така малочисленність як засобів, так і прикладів, що їх репрезентують, є той факт, що ми розглядаємо саме лексичні одиниці. Безумовно, деякі з них, наприклад, змінюють частину мови, до якої належать, або компоненти деяких словосполучень зазнають перестановки, однак таке явище є показовою характеристикою перекладу, здійснюваного між мовами не лише різних мовних сімей, але й різної структури. І, оскільки такі зміни майже не змінюють лексичного та стилістичного значення застарілих одиниць, ми не описуємо їх серед основних засобів перекладу.

Щодо, власне кажучи, додавання та вилучення, то тут варто зауважити, що вилучення певних одиниць можна зустріти рідше, аніж додавання: 3 одиниці проти 6. Вилучення зазнали такі одиниці, як: літопис (у реченні І хтось запише в хроніку або літопис… [4, с. 25], що його було перетворено на And someone would write in a chronicle… [5, с. 253]), прикметник панський [4, с. 14] (замість якого з'явився просто займенник their [5, с. 26], який важко назвати навіть генералізацією, оскільки суті вихідної одиниці він не відбиває навіть у найзагальнішому вигляді), а також іменник притичина (замість фрази сталася притичина [4, с. 123] у перекладі значиться просто happened [5, с. 132]).

З усього переліченого вмотивованим ми можемо назвати, мабуть, лише перше вилучення: оскільки слова літопис та хроніка є близькими за значенням (так, наприклад, автори «Літературознавчого словника-довідника» навіть відзначають, що обидва слова позначають запис подій за роками, тільки перше є характерним для Русі та часів козаччини, а друге - для Європи у період Середньовіччя [15, с. 43]) і теоретично можуть бути обидва перекладені як chronicle, тож автор просто уникнув тавтології. Інші вилучення, однак, видаються нам не зовсім мотивованими.

Стосовно дещо більш поширених у творі додавань, можна стверджувати, що вони переважно носять уточнюючий характер, як, наприклад, у таких випадках: запорожець - a Zaporozhian Cossack (у реченні Їм (шляхті) запорожець - що кістка в горлі… [4, с. 7], перекладеному відповідно як To them a Zaporozhian Cossack was equal to a bone in their throat [5, с. 9]), реєстровець, реєстровий - Registered Cossack (Скидалося на те, що гетьман реєстрових, а через нього й Польща, дізналися про потаємні заміри, які плекав Трясило [4, с. 155] - It seemed as if the hetman of the Registered Cossacks, and through him Poland too, had learned about the secret hopes which Triasylo nurtured [5, с. 161]). Отже, як можна помітити, в обох випадках значення приналежний до певного різновиду козацтва закладено в одиниці оригіналу, і, оскільки це очевидно з контексту (у першому прикладі - через означення ворогування запорожців та шляхти, тож очевидно, що йдеться про протистояння між соціальними верствами; у другому варіанті наявність слова гетьман пояснює, що під рєєстровими автор розуміє реєстрове козацтво), словом козак автор може це значення не уточнювати; однак все-таки можливі і паралельні, розгорнути форми запорозький козак та реєстровий козак відповідно. В англійському варіанті українські реалії не є настільки зрозумілими, тож, відповідно, автор має уточнювати їх, додаючи слово Cossack.

Уточнюючими є також такі додавання, як: король [4, с. 171] - the Polish king [5, с. 176], ойчизна [4, с. 232] - their homeland [5, с. 235]. Особливо

важливим видається нам друге додавання: оскільки в оригіналі лексико - фонетичний архаїзм є, по суті, наслідуванням польської вимоги, то в англійському варіанті його відтворити важко, тож необхідну територіальну прив'язку автор робить за допомогою слова their (займенник до іменника the Poles [5, с. 235], згаданого у попередньому реченні тексту).

Іще одним цікавим зразком додавання є переклад слова ядро [4, с. 49] як cannon-ball [5, с. 65]. Тут, на нашу думку, таке додавання просто необхідне для уточнення значення слова ball, яке є багатозначним.

Висновки та перспективи дослідження. Описати основні засоби перекладу архаїзмів та історизмів можна у такий спосіб: усі вони можуть бути умовно поділені на засоби, характерні для перекладу реалій (до яких належать транслітерація, транскрипція, калька, традиційний відповідник), а також перекладацькі трансформації, у тому числі лексичні (модуляція, конкретизація, генералізація), граматичні (додавання, вилучення), а також лексико-граматичні (експлікація, компенсація, нейтралізація та антонімічний переклад). Визначити перекладацькі стратегії, що їх застосовують для перекладу одиниць застарілої лексики, ми можемо у такий спосіб: стратегія модернізації передбачає осучаснення тексту, а саме використання сучасних одиниць перекладу замість застарілих в оригіналі. Стратегія історифікації передбачає збереження застарілих одиниць у перекладі у первозданному вигляді, або ж їхню компенсацію за допомогою інших. Перспективи дослідження ми вбачаємо в аналізі засобів перекладу стилістичного забарвлення українського історичного роману англійською мовою.

Бібліографічні посилання

переклад англійський лексика застарілий

1. Пучкова, И. (2012). К вопросу о переводе историзмов в художественном тексте. Вестник Московской международной академии. №2. С. 58-63.

2. Середа, В. (2017). Лексичні та граматичні трансформації при перекладі юридичних текстів. URL: https://uchika.in.ua/ministerstvo-osviti-i-nauki - ukrayini-mariupolesekij - derj avnij - v2.html? page=7

3. Шемуда, М. (2013). Граматичні трансформації при перекладі англомовного художнього роману Дж. Селінджера «Над прірвою у житі» на українську мову. Наукові записки. Сер.: Філологічна. Вип. 39. С. 116-118.

4. Шевчук, В. (1972). Побратими, або пригоди двох запорожців на суходолі, в морі та під водою. Київ: Веселка.

5. Shevchuk, V. (1980). Blood Brothers. The adventures of two Cossacks on land, sea and under water. Donkaster: Bayda Books.

Размещено на Allbest.ru