Корпусний аналіз лексеми sustainable у сучасному американському дискурсі блогів

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри англійської філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна)

Стаття присвячена аналізу колокацій лексеми sustainable у дискурсі блогів на матеріалі корпусу американського варіанта сучасної англійської мови COCA. Сталий розвиток - це парадигма, ініційована та розроблена Організацією Об'єднаних Націй у формі 17 цілей, метою яких є трансформація світу й утвердження плану дій для людей і планети задля всеохопного миру та добробуту. Активація інформації стосовно сталого розвитку має каскадний характер і потрапляє до кінцевого споживача початково від ООН, через урядові інституції, національні традиційні медіа та, зрештою, нові медіа. Саме нові медіа, такі як блоги, соціальні медіа, дають змогу широкій громадськості висловити свої міркування, а також уможливлюють діалог серед зацікавлених осіб.

Виявлено, що колокації до лексеми sustainable у блогах корпусу американського варіанта сучасної англійської мови СОСА представлені чотирма основними групами, які корелюють із сімнадцятьма цілями сталого розвитку ООН, спрямованими на розвиток економічної, екологічної та соціальної сфер. Економічна група представлена колокаціями на позначення ресурсів, видів ведення бізнесу, отримання прибутків, як-от: sustainable energy, sustainable tourism, sustainable farming; екологічна група представлена колокаціями на позначення природніх ресурсів, як-от: sustainable water, sustainable forestry; група на позначення соціуму містить колокації, котрі ідентифікують групи людей, їхнє місцезнаходження, наприклад: sustainable community, sustainable society, sustainable world. Найбільш чисельною є група абстрактних понять, які позначають способи дії, досягнення тощо, наприклад: sustainable future, sustainable way, sustainable model.

Лише дві з визначених сімнадцяти цілей сталого розвитку не представлені у дискурсі блогів корпусу, а саме: третя та десята цілі стосовно забезпечення здорового способу життя та добробуту усіх людей різного віку та скорочення нерівності у межах країн і між ними.

PhD in Linguistics, Associate Professor, Associate Professor at the English Philology Department Vasyl Stefanyk Precarpathian National Univeristy (Ivano-Frankivsk, Ukraine)

CORPUS ANALYSIS OF THE TOKEN SUSTAINABLE IN MODERN AMERICAN BLOGGING DISCOURSE

The article deals with the analysis of the collocations of the lexeme sustainable in the discourse of blogs on the material of the corpus ofcontemporary American English COCA. Sustainable development is a paradigm initiated and developed by the United Nations, which aims to transform the world. It is a kind ofplan for action in the form of 17 sustainable development goals for people and the planet aiming at all-encompassing peace and prosperity. Transmission of the information on sustainable development has a cascading character and reaches the target user starting with the United Nations, through government institutions, national traditional media and, finally, new media. New media, such as blogs and social media, give the general public the opportunity to express their views, as well as enable dialogue among interested parties.

The research states that the collocations of the lexeme sustainable in the blogs of COCA are represented by four main groups that correlate with the seventeen goals of sustainable development of the United Nations, aiming at the development of economic, environmental, and social spheres. The economic group is represented by collocations denoting resources, types of business, profit, such as: sustainable energy, sustainable tourism, sustainable farming; ecological group is represented by collocations denoting natural resources, such as: sustainable water, sustainable forestry; society group shows collocations identifying groups of people, their location, for example: sustainable community, sustainable society, sustainable world. The most numerous is a group of abstract concepts denoting ways of action, achievements, etc., for example: sustainable future, sustainable way, sustainable model.

Only two of the seventeen sustainable development goals are not represented in the blog discourse of COCA, i.e., the third and tenth goals of ensuring a healthy lifestyle and well-being for all people of all ages and reducing inequalities within and between countries.

Key words: blog, corpus analysis, collocations, sustainable development.

лексема sustainable англомовний дискурс сталий розвиток

Постановка проблеми. У ХХІ ст. увага представників багатьох гуманітарних і соціальних наук небезпідставно прикута до проблем навколишнього середовища, взаємоіснування людини та природи й визначення системного підходу до розуміння цілісності екосистеми. Попередня панівна антропоцентрична парадигма проведення досліджень, у якій фокусом уваги була людина, потребувала переосмислення.

Аналіз досліджень. Становлення еколінгвістики як широкого лінгвістичного підходу, спрямованого на підкреслення важливості мови для досягнення глобального балансу співіснування (Fill 2017; Morozova 2017), стало однією з відповідей мовознавців на актуальні світові виклики. Сучасні технічні можливості, зокрема корпусні методики (Poole 2016; Poole 2018), дають змогу проводити ґрунтовний аналізу широкого масиву мовних даних та отримати валідні результати дослідження.

Мета статті вияв корпусного представлення колокацій лексеми sustainable в англомовному дискурсі сучасних блогів і зіставлення їх із цілями сталого розвитку ООН (sustainable development goals).

Матеріалом дослідження є корпус текстових фрагментів із лексемою sustainable, отриманий методом суцільної вибірки із блогів корпусу американського варіанта сучасної англійської мови COCA. Блоги, уміщені в корпус сучасної англійської мови американського варіанта, налічують 128 613 294 слів. Колокації, які увійшли до вибірки, були вжиті у корпусі блогів щонайменше 10 разів, що, на нашу думку, підкреслює достовірність і валідність результатів аналізу.

Виклад основного матеріалу. Сталий розвиток це системний підхід до питання про те, у якому напрямку має рухатися світ у економічній, соціальній та екологічній сферах з урахуванням потреб теперішніх і майбутніх поколінь. Точкою відліку парадигми сталого розвитку (sustainable development), якою вона постає сьогодні у концепції ООН, вважають доповідь Римського клубу під назвою «Межі зростання» (Meadows et all. 1972) і доповідь Г Братленда (WCED 1987).

У 2015 р. ООН визначила 17 цілей сталого розвитку, досягнення яких є головним пріоритетом до 2030 р. (Agenda 2030):

1. End poverty in all its forms everywhere (Подолання бідності); 2. End hunger, achieve food security and improved nutrition and promote sustainable agriculture (Викорінення голоду, забезпечення продовольчої безпеки та покращення харчування, заохочення ведення сталого сільського господарства); 3. Ensure healthy lives and promote well-being for all at all ages (Забезпечення здорового способу життя та добробуту усіх людей різного віку); 4. Ensure inclusive and equitable quality education and promote lifelong learning opportunities for all (Забезпечення інклюзивної та рівноправної якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх); 5. Achieve gender equality and empower all women and girls (Досягнення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок і дівчаток); 6. Ensure availability and sustainable management of water and sanitation for all (Забезпечення доступності та сталості управління водними ресурсами та санітарією для усіх); 7. Ensure access to affordable, reliable, sustainable and modern energy for all (Забезпечення доступу всіх людей до прийнятних за ціною, надійних, сталих і сучасних джерел енергії); 8. Promote sustained, inclusive and sustainable economic growth, full and productive employment and decent work for all (Сприяння безперервному, всеохопному і сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх); 9. Build resilient infrastructure, promote inclusive and sustainable industrialization and foster innovation (Створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохопній і сталій індустріалізації й інноваціям); 10. Reduce inequality within and among countries (Скорочення нерівності у межах країн і між ними); 11. Make cities and human settlements inclusive, safe, resilient and sustainable (Забезпечення інклюзивності, безпеки, стійкості та сталості міст і населених пунктів); 12. Ensure sustainable consumption and production patterns (Забезпечення переходу до сталих моделей споживання і виробництва); 13. Take urgent action to combat climate change and its impacts (Невідкладні заходи щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками); 14. Conserve and sustainably use the oceans, seas and marine resources for sustainable development (Збереження та стале використання океанів, морів і морських ресурсів задля сталого розвитку); 15. Protect, restore and promote sustainable use of terrestrial ecosystems, sustainably manage forests, combat desertification, and halt and reverse land degradation and halt biodiversity loss (Захист, відновлення та сприяння сталому використанню екосистем суші, стале лісокористування, боротьба з опустелюванням, зупинення та відновлення деградації землі та припинення втрати біорозмаїття); 16. Promote peaceful and inclusive societies for sustainable development, provide access to justice for all and build effective, accountable and inclusive institutions at all levels (Сприяння розбудові миролюбного й інклюзивного суспільства задля сталого розвитку, забезпечення доступу усім до правосуддя і створення ефективних, підзвітних та інклюзивних інституцій на всіх рівнях); 17. Strengthen the means of implementation and revitalize the Global Partnership for Sustainable Development (Зміцнення засобів реалізації Глобального партнерства в інтересах сталого розвитку й активізація його діяльності).

Усі цілі можна загалом розділити на соціальні, економічні й екологічні. Вони затверджені ООН і, відповідно, прийняті до виконання у країнах членах ООН.

Передавання інформації складна система, у якій потрібно враховувати низку чинників. Запропонована Р Ентманом модель каскадної активації пропонує унаочнення того, як інформація потрапляє від вищих політичних кіл до громадськості. За словами автора, каскад є своєрідною метафорою, яка допомагає зрозуміти системність і взаємовплив усіх елементів, адже «як у випадку справжніх каскадних водоспадів, кожен рівень метафоричного каскаду робить свій власний внесок у коловорот (ідей), однак здатність поширювати певні фрейми є також стратифікованою у самому каскаді та на кожному окремому рівні... Ідеї, які поширилися з найвищого рівня, рівня адміністрації, мають найбільшу силу» (Entman, 2003: 420). Із розповсюдженням інтернету доступ до інформації розширився, а тому, відповідно, у моделі каскадної активації потрібно враховувати місце нових медіа, адже «такі платформи дають змогу оминути інституційні медіа та звернутися прямо до громадськості» (Entman, 2018: 301).

У нашому аналізі ми виявляємо дискурсивне представлення досліджуваної лексеми у блогах і проводимо аналіз відповідності їх цілям сталого розвитку ООН.

Аналіз досліджуваного корпусу виявив 36 колокацій, які використовуються з лексемою sustainable. (див. табл. 1)

Таблиця 1

Основними групами у блогах є:

1) економіка sustainable energy, sustainable business, sustainable agriculture, sustainable food, sustainable economy, sustainable tourism, sustainable transportation, sustainable farming, sustainable revenue, sustainable farms, sustainable building;

2) екологія sustainable water, sustainable forestry;

3) соціум sustainable community(-s), sustainable society, sustainable cities, sustainable world, sustainable life, sustainable peace, sustainable lifestyle, sustainable living;

4) абстрактні поняття sustainable future, sustainable way, sustainable model, sustainable design, sustainable solution(s), sustainable path, sustainable level, sustainable practices, sustainable recovery, sustainable ways, sustainable manner.

Найбільш представленою є група абстрактних понять, а найменш екологічна група.

Зіставлення дискурсивного вживання колокацій (і їхніх форм) з описом і поясненням цілей сталого розвитку ООН (2015) показує, що такі цілі актуалізуються у дискурсі блогів:

Goal 2. End hunger, achieve food security and improved nutrition and promote sustainable agriculture agriculture, food, farming/farms;

Goal 6. Ensure availability and sustainable management of water and sanitation for all water, communities;

Goal 7. Ensure access to affordable, reliable, sustainable and modern energy for all energy;

Goal 8. Promote sustained, inclusive and sustainable economic growth, full and productive employment and decent work for all sustainable economy, tourism;

Goal 11. Make cities and human settlements inclusive, safe, resilient and sustainable cities;

Goal 12. Ensure sustainable consumption and production patterns sustainable tourism, communities;

Goal 13. Take urgent action to combat climate change and its impacts communities;

Goal 15. Protect, restore and promote sustainable use of terrestrial ecosystems, sustainably manage forests, combat desertification, and halt and reverse land degradation and halt biodiversity loss forests/ forestry, communities;

Goal 16. Promote peaceful and inclusive societies for sustainable development, provide access to justice for all and build effective, accountable and inclusive institutions at all levels society, recovery, peace;

Goal 17. Strengthen the means of implementation and revitalize the Global Partnership for Sustainable Development sustainable revenue.

Поняття, які ми відносимо до абстрактних, не знаходимо у формулюванні цілей сталого розвитку, однак усі їх, окрім sustainable design, зустрічаємо в описі цілей сталого розвитку. Абстрактні поняття потребують додаткового контексту для їх розуміння, а тому саме резолюція ООН дає потрібну додаткову інформацію стосовно омовлення цілей сталого розвитку.

Розглянемо фрагменти дискурсивної реалізації словосполучення sustainable design, щоб зрозуміти особливості його використання. Як бачимо, це може бути конкретна екологічна ніша environmentally sustainable design, прив'язка до суміжної сфери green building practices and sustainable design, пояснення чим у минулому був такий вид роботи it now involves so much more than creating expensive green gadgets, якого архітектурного елементу будинку може стосуватися а sustainable design for the patio, або ж власне визначення поняття, котре збігається з визначенням у доповіді Братленда the ideal that what we do today cannot take away from enabling future generations to sustain themselves.

Найбільш розлогим в аналізованому корпусі є пояснення, яке визначає цілі цього виду дизайнування;

Thus, sustainable design has two goals first, to decrease the negative impact of the built environment on our already rapidly declining planetary living systems, and secondly, to deliver positive, life affirming impact in a unique and delightful way (COCA).

Виявлені розширені контексти дають підстави стверджувати, що термін sustainable design використовується у технічній та екологічній сферах, стосується загалом технологій і конструювання, а тому може актуалізувати цілі стосовно подолання бідності (1), подолання голоду (2), якісної освіти (4), гендерної рівності (5), використання води (6), споживання енергії (7), економічного росту (8), інфраструктури (9), сталих моделей споживання та виробництва (12), використання морських ресурсів (14), глобального партнерства (17).

Так, використання цього терміна розширило перелік цілей сталого розвитку, які корелюють із дискурсом блогів, представлених у корпусі американського варіанта сучасної англійської мови COCA. Із сімнадцяти цілей сталого розвитку лише дві цілі стосовно забезпечення здорового способу життя та добробуту усіх людей різного віку та скорочення нерівності у межах країн і між ними не відображені в аналізованому дискурсі.

Висновки. Отже, проведений аналіз показав високу частотність використання лексеми sustainable і широке розмаїття колокацій, які з нею використовуються. Основними темами, котрі розкриваються у дискурсі блогів корпусу СОСА, є економіка, екологія, соціум та абстрактні поняття, що загалом відповідає переліку цілей сталого розвитку ООН. Зокрема, виявлено, що колокації дискурсу блогів корелюють із п'ятнадцятьма цілями сталого розвитку, а це свідчить про високу відповідність цього виду дискурсу резолюції ООН щодо сталого розвитку та показує, як ефективно працює модель каскадної активації з урахуванням можливостей новітніх медіа.

лексема sustainable англомовний дискурс сталий розвиток

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Davies, Mark. The Corpus of Contemporary American English (COCA). 2008. URL: https://www.english-corpora.org/coca/.

2. Entman, R. Cascading Activation: Contesting the White House's Frame After 9/11. Political Communication. 2003. № 20 (4). Р 415-432.

3. Entman, R. M., & Usher, N. Framing in a Fractured Democracy: Impacts of Digital Technology on Ideology, Power and Cascading Network Activation. Journal of Communication. 2018. № 68 (2). Р 298-308. DOI:10.1093/joc/jqx019

4. Fill, A. F., Penz, H. (Eds.). The Routledge Handbook of Ecolinguistics. Routledge, 2017. https://doi.org/10.4324/9781315687391

5. Meadows, D. H., Meadows, D. L., Randers, J., Behrens, W., Club of Rome. The Limits to growth: A report for the Club of Rome's project on the predicament of mankind. New York : Universe Books, 1972.

6. Morozova O. I. Linguoecoloical approach to capturing concepts: a case study of transparency. Accents and Paradoxes of Modern Philology. 2017. Iss. 2.32-51. DOI: 10.26565/2521-6481-2017-2.

7. Poole, R. Ecolinguistics, GIS, and Corpus Linguistics for the Analysis of the Rosemont Copper Mine Debate. Environmental Communication. 2018. № 12:4. Р 525-540, DOI: 10.1080/17524032.2016.1275735

8. Poole, R. A corpus-aided ecological discourse analysis of the Rosemont Copper Mine debate of Arizona, USA. Discourse & Communication. 2016. № 10 (6). Р 576-595. DOI: 10.1177/1750481316674775

9. UN General Assembly, Transforming our world : the 2030 Agenda for Sustainable Development, 21 October 2015, A/RES/70/1, available at: https://www.refworld.org/docid/57b6e3e44.html [accessed 20 November 2021].

10. World Commission on Environment and Development (WCED). 1987. Our Common Future, Oxford and New York: Oxford University Press.

Размещено на Allbest.ru