Предметні метонімічні концептуальні моделі у британській кінорецензії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київського національного лінгвістичного університету

Предметні метонімічні концептуальні моделі у британській кінорецензії

Ірина Качур, викладач кафедри англійської і німецької філології та перекладу імені професора І.В. Корунця

Київ, Україна

Анотація

У статті проаналізовано лінгвокогнітивні особливості концептуальних моделей, за якими утворюється предметна метонімія d текстах британської кінорецензії. У ході дослідження реконструйовано концептуальні моделі метонімічного перенесення, визначено джерела інферентної інформації, що дозволяє розуміти предметну метонімію, розподілено реконструйовані моделі на групи та в межах кожної групи встановлено лінгвокогнітивні операції, що лежать в основі концептуальних моделей.

Проведене дослідження дозволило продемонструвати, що в залежності від фонових знань, на які посилається автор тексту кінорецензії при використанні метонімії, змінюється когнітивна модель, за якою утворюється така метонімія. Зокрема, метонімічні моделі, що ґрунтуються на фонових знаннях та знаннях сюжету фільму, часто утворені за допомогою операції розширення, тобто відповідають загальній моделі частина замість цілого. Хоча такі метонімії утворюються на фонових соціокультурних та енциклопедичних знаннях, проте, використані в дискурсі кінокрецензії, вони змінюють свого усталеного референта, позначаючи особливості сюжету або жанру кінострічки, і таким чином слугують своєрідним жаргоном кінокритиків.

У метонімічних моделях, що ґрунтуються на знаннях кіноіндустрії, має місце когнітивна операція висунення однієї підсфери, яка відкриває ментальний доступ до іншої підсфери в межах спільної концептосфери. Такі метонімічні перенесення відповідають загальній моделі частина замість частини і використовуються на позначення режисерських стилів, героїв кінострічки, емоцій глядача від перегляду.

Виявлено також предметні «ланцюжкові» метонімії, які утворюються за подвійним метонімічним перенесенням. Такі концептуальні моделі слугують основою метонімій, що відзначаються оригінальністю та експресією, завдяки тому, що їх значення важче розтлумачити, аніж значення метонімій, у яких перенесення здійснюється в один етап.

Ключові слова: метонімія, кінорецензія, когнітивна модель, метонімічне перенесення, предметна метонімія, предметна метонімічна концептуальна модель.

Abstract

Iryna KACHUR

Lecturer at Korunets Department of English and German Philology and Translation Kyiv National Linguistic University (Kyiv, Ukraine)

SUBJECT METONYMIC CONCEPTUAL MODELS IN BRITISH FILM REVIEW

The article analyzes the cognitive linguistic features of conceptual models, which form the subject metonymy in the texts of the British film review. In the course of the research, the conceptual models of metonymic transfer were reconstructed, the sources of inferential information that allows to understand the subject metonymy were determined, the reconstructed models were divided into groups and, within each group, the cognitive linguistic operations underlying the conceptual models were established.

The study revealed that depending on the background knowledge referred to by the author of the film review when using metonymy, the cognitive model which forms such metonymy changes. In particular, metonymic models based on background knowledge and the knowledge of the plot of the film, are often formed by the operation of domain expansion, that is, they correspond to the general model part for whole. Although such metonymies are based on social, cultural, and encyclopedic knowledge but as they are used in the discourse of a film review they change their conventional referent, they refer to plot and genre peculiarities and thus serve as a kind of jargon among film critics.

Metonymic models based on the knowledge offilm industry are characterized by the cognitive operation of foregrounding one subdomain which provides mental access to another subdomain within common conceptual domain. Such metonymic transfers correspond to the high-level model part for part and are used to denote styles of directing, characters, and viewers' emotional response to the film.

The study also revealed subject “double metonymies” based on a chain of metonymic transfer. Such conceptual models underlie original and expressive metonymies as their meaning is far more difficult to understand or “unpack” rather than the meaning of metonymies based on a single transfer.

Key words: metonymy, film review, cognitive model, metonymic transfer, subject metonymy, subject metonymic conceptual model.

Постановка проблеми

Тривалий час метонімія ігнорувалася дослідниками, які головним чином фокусувалися на вивченні метафори. Тепер, на початку ХХІ століття можна сміливо констатувати, що ця дослідницька лакуна заповнюється, метонімія привертає до себе увагу науковців і різносторонньо вивчається у сучасній парадигмі мовознавчих знань, що підтверджується значною кількістю праць, присвячених цьому явищу.

Аналіз досліджень

Дотепер уже описано лексико-семантичну природу метонімії (Гинзбург та ін, 1979; Тараненко, 2007; Харитончик, 1992); запропоновано детальну класифікацію метонімічних перенесень (Ярцева, 1990; Новиков, 1996); досліджено стилістичні функції цього тропу (Арнольд, 1990; Гальперин, 1958); метонімію розглянуто як семіотичну універсалію (Сериков, 2011; Цвигун, 2008) і запропоновано у якості риторичної моделі опису художніх систем (Цви- гун, 2008).

Вагомий внесок у сучасну концепцію метонімії зробили лінгвісти-когнітивісти: вони розкрили механізми формування метонімії як явища повсякденної свідомості (Dirven, 2003; Lakoff, 2003; Turner, 1999), розробили типологію концептуальної метонімії (Barcelona, 2003; Kovecses, 2006), пояснили її відмінність від метафори на концептуальному рівні (Dirven, 2003; Turner, 1999) та описали моделі їх взаємодії (Croft, 2003; Mendoza, 2000).

Предметна метонімія - мабуть, найбільш досліджений тип метонімії (Ємець, 2006; Шайхутдинова, 2013). У термінах сучасної когнітивно- дискурсивної наукової парадигми предметна метонімія, що використовується у текстах кіно- рецензії, становить істотний науковий інтерес, оскільки дає змогу прослідкувати, як конкретний тип дискурсу впливає на характеристики концептуальної метонімії, що визначає актуальність теми дослідження.

Мета статті - виявити лінгвокогнітивні особливості концептуальних моделей, за якими утворюється предметна метонімія в текстах британської кінорецензії. Визначена мета передбачає виконання таких завдань:

реконструювати концептуальні моделі метонімічного перенесення у британській кіно- рецензії;

визначити джерела інферентної інформації, що дозволяє розуміти предметну метонімію, та розподілити реконструйовані моделі на групи;

в межах кожної групи встановити лінгвоког- нітивні операції, що лежать в основі концептуальних моделей.

Об'єктом дослідження є метонімія в текстах британської кінорецензії на матеріалі текстів британської преси, предметом - типологія та сутність предметних метонімічних концептуальних моделей у британській кінорецензії. лінгвокогнітивний концептуальний кінорецензія

Проведене дослідження вимагає застосування комплексу лінгвістичних методів: описового методу, методу контекстуального аналізу, прийомів дискурсивного, інтерпретаційно-текстового і стилістичного аналізу, методів концептуального аналізу.

Виклад основного матеріалу

Когнітивісти тлумачать метонімію таким чином: «Метонімія - це когнітивний процес, при якому одна концептуальна одиниця (річ, подія, властивість) - корелят - забезпечує ментальний доступ до іншої концептуальної одиниці - референта - в межах одного й того ж фрейму, концептосфери або ідеалізованої когнітив- ної моделі» (Kovecses, 2006: 99). Лінгвокогнітив- ний підхід до метонімії передбачає її виникнення в межах певної системи знання, що формується у людини з набутого нею досвіду та енциклопедичних знань про світ. Обравши у якості такої системи знання ідеалізовану когнітивну модель, З. Кьове- чеш і Г Радден (Radden, Kovecses, 1999) розробили детальну класифікацію метонімічних перенесень за ієрархічним принципом. Учені виділяють дві головні категорії метонімій: частина і ціле та частина і частина; серед них 21 тип перенесень належать до категорії частина і ціле та реалізуються у шести ідеалізованих когнітивних моделях, а саме «фізичні об'єкти», «шкали», «структури», «події», «категорія і її члени», «категорія і її властивості»; 43 типи перенесень належать до категорії частина і частина та виникають у десяти ідеалізованих ког- нітивних моделях: «дії», «сприйняття», «причинність», «виробництво», «контроль», «володіння», «включення», «місцезнаходження», «знаковість» та «модифікація словесної форми» (Radden, Kovecses, 1999: 26-38).

Становлення когнітивно-дискурсивної парадигми дозволило розглядати метонімію як дискурсивне явище (Анашкина, 2003: 73), а це передбачає її реалізацію лише в межах певного дискурсу (Раевская, 1999: 12). Таким чином, якщо метонімічне значення слова не зафіксоване у словниках, таку метонімію можна назвати дискурсивною. При цьому дискурс розглядається як складне комунікативне явище, що включає не лише текст, а й екстралінгвальні (соціокультурні, прагматичні, інші) аспекти комунікації (Ярцева, 1999: 136). Предметна метонімія британської кінорецензії характеризується дискурсивністю, оскільки її розуміння залежить від знання, що виходить за межі тексту кінорецензії, а саме від змісту аналізованої кінострічки, кіноіндустрії загалом та фонових соціокультурних знань.

Вивідна (інтерференційна) інформація витягується по-різному. Так, прикладом цього виду інформації можна вважати вивідне знання, засноване на структурі умовиводу, що використовується для відновлення повної пропозиції. Підставами для інших інтерференцій можуть слугувати різні аспекти зовнішнього і внутрішнього контексту, знання соціокультурного характеру, які відображають досвід діяльності в подібних ситуаціях, норми і принципи мовної взаємодії (Анашкина, 2003: 102). Тому у складі метонімій британського кінодискурсу наявні предметні метонімії, для розуміння яких потрібні фонові знання: She is a “living testament to grace, glamour and Gucci ” (The Independent) - метонімія, утворена в межах ІКМ «виробництво» є продуктивним способом деривації за перенесенням «торгова марка - продукт». Помічено, що у тексті кінорецензії цей же корелят - назва компанії або бренду - використовується для утворення іншого перенесення «член категорії замість категорії». У наведеному прикладі назва модного дому Gucci використовується для позначення моди загалом у реченні, що характеризує персонаж фільму як «справжнє втілення грації, гламуру та моди». Метонімічне перенесення «бренд замість індустрії» відповідає концептуальній моделі частини замість цілого.

Розглянемо ще один приклад: Extraction is a little bit hokey and absurd, and the very end has an exasperating cop-out - but it has to be admitted that, in terms of pure action octane, Russo and Hargrave bring the noise, and there are quite a few long-distance “sniper” scenes in which people get taken out from miles away as the bullet travels through their skulls with a resonant thoonk (The Guardian). У наведеному фрагменті вжито метонімію octane «октан» на позначення моментів у фільмі, де стаються вибухи будь-чого, чи то автомобілів та гелікоптерів, чи то будівель. Метонімія утворена за перенесенням «хімічна сполука замість характерної властивості», у цьому випадку octane вживається замість його властивості - легкозаймистий та вибухонебезпечний, та врешті замість наслідку взаємодії октану з повітрям - вибуху. Перенесення відповідає концептуальній моделі ціле замість частини замість наслідку. Для розуміння метонімії потрібні знання, що не стосуються кінематографу, але і фоновими їх теж важко назвати. Більш того, зазначена метонімія зумовлена контекстом сюжету та особливостями кінострічки, позначаючи спецефекти вибухів.

У кінорецензіях до фільмів жахів часто спостерігаються метонімії такого характеру: That's not to say it isnt also filled with plenty of guts (The Independent). У проілюстрованому прикладі лексична одиниця guts вживається на позначення моментів насилля, яке призводить до вивалювання нутрощів назовні. Метонімія утворюється за перенесенням наслідок замість причини, що відповідає моделі вищого рівня частина замість частини; тут яскраво простежується властивість метонімії до висунення (англ. foregrounding) певної другорядної концептуальної підсфери, у цьому випадку нутрощів, що сприймається в межах кон- цептосфери насилля, хоча і не є її визначальним компонентом.

У текстах британських кінорецензій наявні також предметні метонімії, для розуміння яких потрібні знання сучасного кінематографу, наприклад: Why Don't You Just Die! review - ingenious drama with hints of Tarantino (The Guardian). У наведеному прикладі ім'я режисера Квентіна Тарантіно (Quentin Tarantino) вживається на позначення його стилю - нелінійність сюжету, повернення до класичних жанрів кіно, криваве насилля, яке не лякає, відсутність абсолютно позитивних героїв та багато іншого. Щоб зрозуміти цю метонімію, потрібно бути знайомим із творчістю Тарантіно або ж скористатися довідковими джерелами. Варто зазначити, що перенесення відбувається не за добре відомою моделлю ВИРОБНИК замість продукт, де під продуктом розуміються, як правило, конкретні твори або ж увесь творчий доробок автора, а стиль - особливості усіх творів, тому можна визначити це метонімічне перенесення як подвійне або ланцюжкове метонімічне перенесення виробник замість продукту замість властивості продукту, яке, однак, відповідає моделі вищого рівня частина замість частини.

Наступна група метонімій, що використовуються в текстах британських кінорецензій, - це метонімії, для розуміння яких потрібні знання сюжету кінострічки, наприклад: Jennifer Lopez delivers the performance of her career in this crime drama about a group of strippers taking on Wall Street (TimeOut). У вищезазначеному реченні вжито, на перший погляд, добре відому метонімію Wall Street. Усім відомо, що це вулиця, де знаходиться Нью-Йоркська фондова біржа, тобто можна вважати, що вжито метонімію місце замість функція, однак назва вулиці може вживатися і на позначення працівників цієї біржі, брокерів та власників акцій. Згідно з кіносюжетом йдеться саме про чоловіків, які наживають свої статки на цій фондовій біржі, використано метонімію місце замість людей, тобто, частина замість ЧАСТИНИ.

Ще одним подібним прикладом, але утвореним за іншою концептуальною моделлю, є Camino Skies review - touching study of a pilgrimage of hope (The Guardian). Лексична одиниця hope позначає людей, героїв документальної кінострічки, які здійснюють паломництво з надією відродити душевну рівновагу, повернути собі сенс життя після пережитих особистих трагедій. Метонімія утворена за перенесенням емоція замість людини, що відповідає більш загальній концептуальній моделі частина замість цілого.

Розглянемо наступний фрагмент кінорецензії: The Measure of a Man review - rage against the machine (The Guardian). Рецензент вживає метонімічну лексичну одиницю rage «лють» на позначення головного героя, сповненого ненависті до державної системи, несправедливості, перед якою він безсилий. Примітно, що метонімія утворена за моделлю частина замість цілого, проте у якості корелята обрано абстрактну кон- цептосферу емоція для позначення конкретної концептосфери головний герой, що суперечить когнітивному принципу переваги КОНКРЕТНОГО над абстрактним, і, як наслідок, вираз сприймається як новий та образний. У такий спосіб представлено тему кінофільму.

Висновки

У ході дослідження виявлено, що метонімічні моделі, що ґрунтуються на фонових знаннях та на знаннях сюжету фільму, часто утворені за допомогою операції розширення, тобто відповідають загальній моделі частина замість цілого, у моделях, що ґрунтуються на знаннях кіноіндустрії ключовою когнітивною операцією є операція висунення, такі перенесення відповідають концептуальній моделі частина замість частини. Оскільки зазначені предметні метонімії використовуються кінокритиками для опису кіномфільмів певних жанрів, то можна стверджувати, що це - дискурсивні метонімії, властиві жанру кінорецензії, що поступово входить у професійний жаргон кінокритиків. Тож можна підсумувати, що предметна метонімія британської кінорецензії утворюється за вже добре відомими концептуальними моделями. Незважаючи на це, реалізована в мовленні метонімія має виражений дискурсивний характер, що призводить до її нерозуміння тими, хто не обізнаний у сфері кіномистецтва.

Перспективним напрямом подальших досліджень вважаємо ґрунтовний аналіз лінгвокогні- тивних параметрів природи метонімічних концептуальних моделей у текстах британських кінорецензій у світлі концептуальної інтеграції ментальних просторів.

Список використаних джерел

1. Анашкина Е. В. Дискурсивный аспект функционирования стилистического приема метонимии (на материале англоязычной художественной прозы) : дисс.... канд. филол. Наук : 10.02.04. Москва, 2003. 220 с.

2. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка: (стилистика декодирования). Москва : Просвещение, 1990. 300 с.

3. Гальперин И. Р. Очерки по стилистике английского языка. Москва : Издательство литературы на иностранных языках, 1958. 459 с.

4. Гинзбург Р. З., Хидекель С. С., Князева Г. Ю., Санкин А. А. Лексикология английского языка : учебник для ин-тов и фак. иностр. яз. 2-е изд., испр. и доп. Москва : Высш. школа, 1979. 269 с.

5. Ємець О. В. Стилістичні та концептуальні аспекти функціонування метонімічних епітетів у художньому тексті. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2006. № 27. С. 90-92.

6. Лингвистический энциклопедический словарь. Гл. ред. В. Н. Ярцева. Москва : Советская энциклопедия. 1990. 668 с.

7. Новиков А. Л. Метонимия в русском языке. Семантическая структура. Словообразовательный потенциал. Стилистические функции : автореф. дис. ... канд. филол. Наук : 10.02.01. Москва, 1996. 19 с.

8. Раевская О. В. О некоторых типах дискурсивной метонимии. Известия АН СЛЯ. Т 58, № 2. 1999. С. 3-12.

9. Сериков А. Е. Семиотические механизмы образования смысла как источники инноваций. Семиотика культуры: антропологический поворот. Коллективная монография. Санкт-Петербург : Эйдос, 2011. С. 214-232.

10. Тараненко О. О. Метонімія. Українська мова: Енциклопедія. 3-тє вид. Київ : Укр. енциклопедія, 2007. С. 312-314.

11. Харитончик З. А. Лексикология английского языка. Минск : Вышэйшая школа, 1992. 229 с.

12. Цвигун Т. В. Метафора и метонимия как риторические модели русского авангардизма 1910-1930-х гг. : автореф. дисс. ... канд. филол. Наук : 10.02.19, 10.01. Калининград, 2008. 200 с.

13. Шайхутдинова А. М. Метонимия как универсальная переводческая стратегия (на материале романа М. Фрэйна «Одержимый»). Perspective Innovations in Science, Education, Production and Transport.

14. Якобсон Р. О. Два аспекта языка и два типа афатических нарушений. Теория метафоры: Сб. науч. тр. Москва : Прогресс, 1990. С. 110-132.

References

1. Anashkina E.V. Diskursivnyy aspect funktsyonirovaniya stilisticheskogo priema metonimii (na material angloyazychnoy khudoxhestvennoy prozy) [Functioning of metonymy as a stylistic device in discourse (study of the English language fiction)]. Ph.D. Thesis. Moscow, 2003 [in Russian].

2. Arnold I.V. (1990) Stilistika sovremennogo angliyskogo yazyka: (stilistika dekodirovaniya) [Stylistics of Modern English: decoding stylistics]. Moscow: Prosveshcheniye, 1990. 300 p. [in Russian].

3. Galperin I.R. Ocherki po stilistike angliyskogo yazyka [Sketches of the stylistics of the English Language]. Moscow: Izdatelstvo literatury na inostrannykh yazykakh, 1958. 459 p. [in Russian].

4. Ginzburg R.Z., Khidekel S.S., Knyazeva G.Yu., Sankin A.A. Leksikologiya angliyskogo yazyka: Uchebnik dlya in-tov i fak. inostr. yaz. [Lexicology of the English language: course book for institutes and departments of foreign languages]. 2nd edition, edited and completed. Moscow: Vysshaya shkola, 1979. 269 p. [in Russian].

5. Yemets O.V. Stylistychni ta kontseptualni aspekty funktsionuvannia metonimichnykh epitetiv u khudozhniomu teksti [Stylistic and conceptual aspects of functioning of metonymic epithets in fictional text]. Zhytomyr State Ivan Franko University bulletin. 2006. № 27. P. 90-92. [in Ukrainian].

6. Lingvisticheskiy entsyklopedicheskiy slovar [Encyclopedic dictionary of linguistics]. Ed. by VN. Yartseva. Moscow: Sovetskaya entsyklopediya. 1990. 668 p. [in Russian].

7. Novikov O.V. Metonimiya v russkom yazyke. Semanticheskaya struktura. Slovoobrazovatekmnyy potentsyal. Stilisticheskie funktsii: extended abstract of Ph.D. Thesis. Moscow, 1996. 19 p. [in Russian].

8. Raevskaya, O.V. O nekotorykh tipakh diskursivnoy metonimii [On several types of discursive metonymy]. Izvestiya AN, 1999. Seriya LYa, 58 (2): pp.3-12. [in Russian].

9. Serikov A.E. Semioticheskie mekhanizmy obrazovaniya smysla kak istochniki innovatsyy [Semiotic mechanisms of meaning building as a source of innovations]. Collective monograph. St. Petersburg: Eydos, 2011. P. 214-232. [in Russian].

10. Taranenko O.O. Metonimiia. The Ukrainian language: Encyclopedia. 3rd edition. Kyiv: Ukrainska entsyklopediia, 2007. P. 312-314. [in Ukrainian].

11. Kharytonchyk Z.A. Leksikologiya angliyskogo yazyka [Lexicology of the English language]. Minsk: Vysheyshaya shkola, 1992. 229 p. [in Russian].

12. Tsvygun T.V. Metafora i metonimiya kak ritoricheskie modeli russkogo avangardizma 1910-1930-kh gg. [Metaphor and metonymy as rhetoric models of Russian avant-garde movement during 1910s till 1930s]: extended abstract of Ph.D. Thesis. Kaliningrad, 2008. 200 p. [in Russian].

13. Shaykhutdinova A.M. Metonimiya kak universalnaya perevodcheskaya strategiya (na materiale romana M.Frayn Headlong) [Metonymy as a universal translation transformation (study of novel by M.Frayn Headlong)]. Perspective Innovations in Science, Education, Production and Transport.

14. Jakobson R.O. Dva aspekta yazyka i dva tipa afaticheskikh narusheniy [Two aspects of language and two types of aphasic disorders]. Teoriya metaphory: collection of scientific papers. Moscow: Progress, 1990. P. 110-132 [in Russian].

Размещено на Allbest.ru