Аби' бог помі'х на' рік дочіка' ти: зі скарбів говірок Стецеви і Стецівки (Покуття, Івано-Франківська область, Україна)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аби' бог помі'х на' рік дочіка' ти: зі скарбів говірок Стецеви і Стецівки (Покуття, Івано-Франківська область, Україна)

To may god help you wait for the year: from the treasures of the sayings of Stetseva and Stetsivka (Pukuttia, Ivano-Frankivsk region, Ukraine)

Личук С.О.,

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри мовознавства Івано-Франківського національного медичного університету

У статті опрацьовано зібрані автором народні фразеологічні одиниці, розглянуто функціонування сталих термінів, розкрито специфіку семантики лексичного матеріалу та зосереджено увагу на проблемі їхнього визначення, подано фрагмент діалектної лексики зі «Словника фразеологічних одиниць», які використовуються у мовному потоці жителів. У матеріалі до Словника представлено говірки Стецеви і Стецівки та прилеглих територій, що належать до Снятинської об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, Україна. Село Стецівка є у підпорядкуванні Стецівської сільської ради. Мета статті - продемонструвати багатий і різноманітний вияв фразеологічних одиниць живого спілкування корінних жителів зазначених говірок, показати принципи словникового опису фразеологічних одиниць, специфіки систематизації та структурування словникових статей у фразеографічній праці. Методологія дослідження передбачає використання таких загальнонаукових методів: системного, порівняльного, зіставлення та систематизації. Наукова новизна розвідки полягає в особливій увазі лексикографічному вивченню загальної лексики та науковому осмисленню досліджуваного сегмента діалектної лексики в окремому регіоні України. Тут представлено фрагмент Словника, його особливості та результати дослідження з аналізом фактичного матеріалу. Для більш точної передачі фонетичних особливостей говірок діалектний матеріал записували фонетичною транскрипцією. Національний лексис проаналізований і поданий у двох паралельно існуючих формах: літературному та діалектному. У досліджуваних говірках використовується лексика, яка характерна для мешканців Покуття та прилеглих територій інших говорів. Зазначені говірки не претендують на якісь специфічні фонетичні чи будь-які інші мовні особливості, які могли б бути відсутні в сусідніх селах. Висновки. Результати досліджень зібраного ілюстративного матеріалу можуть бути використані в лексикографічній і фразеографічній практиці, зокрема в упорядкуванні словникових статей та укладанні фразеологічних словників різних типів, а також у навчальній роботі, зокрема для викладання навчальних курсів та спецкурсів з фразеології, фразе- ографії, лексикології, стилістики. Це цілісна комунікативна система,що поєднує своєрідно-говіркові мовні властивості із загальнонародними та літературними як визначальними.

Ключові слова: словник, говірка, лексикографічне опрацювання, фразеологічні одиниці, фразема.

The article deals with the author's collected folk phraseological units, considers the functioning of fixed terms, reveals the specifics of the semantics of lexical material and focuses on the problem of their definition. The material to the Dictionary presents the dialects of Stetseva and Stetsivka and adjacent territories which belong to the Sniatyn united territorial community of Kolomyia district of Ivano-Frankivsk region, Ukraine. The village of Stetsivka is subordinated to the Stetsivka village council. The purpose of the article is demonstrate the rich and diverse expression of phraseological units of living communication of indigenous peoples of these dialects, show the principles of dictionary description of phraseological units, specifics of systematization and structuring of dictionary articles in phraseological works. The research methodology involves the use of the following general scientific methods: systematic, comparative, comparison and systematization. The scientific novelty of intelligence lies in the special attention to the lexicographic study of general vocabulary and the scientific understanding of the studied segment of dialectal vocabulary in a particular region of Ukraine. There is a fragment of the Dictionary, its features and research results with analysis of factual material. To more accurately convey the phonetic features of dialects, dialect material was recorded by phonetic transcription. The national lexicon is analyzed and presented in two parallel forms: literary and dialectal. The studied dialects use vocabulary that is characteristic of the inhabitants of Pokuttya and the surrounding areas of other dialects. These dialects do not claim to have any specific phonetic or any other linguistic features that might be absent in neighboring villages. Conclusions. The results of research of the collected illustrative material can be used in lexicographic and phraseological practice, in particular in arranging dictionary entries and compiling phraseological dictionaries of various types, as well as in educational work, in particular for teaching courses and special courses in phraseology, phraseology, lexicology, stylistics. It is a holistic communicative system that combines peculiar-spoken language properties with national and literary as determinants.

Key words: dictionary, dialect, lexicographic elaboration, phraseological units, phrasema.

Вступ

фразеологічний говірка словникова стаття семантика

Українська мова постійно поповнюється не лише інноваційними лексичними одиницями, а й фразеологічними одиницями, зокрема діалектними з семантикою оцінки. Яскраво це явище прослідковується у розмовній мові, адже відомо, що саме жива мова відображає тенденції розвитку загальнолітературних норм української мови.

Стійкі сполучення слів є високоефективними виражальними засобами у розмовній мові. Фразеологізми говірок Стецеви і Стецівки ще не були предметом спеціального вивчення, системно вивчалися тільки назви географічних об'єктів [27; 18]. Це перша спроба систематизувати зібраний матеріал. У нашій статті подано різноманітні словосполучення, які складаються з двох і більше слів, фразеологічні одиниці, які широко вживаються у мовленні мешканців зазначеної території.

Теоретичні засади вивчення фразеології у лінгвістичній науці. Активність дослідження та опрацювання фразеологічного складу слов'янських мов розпочалася у другій половині XX століття. Останні десятиліття у мовознавстві ознаменувалися пошуками нових шляхів дослідження словникового складу мови, її діалектної диференціації та системної семантизації. Особливої уваги заслуговує вивчення народних фразеологічних одиниць як частини лексичного складу мови, що об'єднує і літературну (нормативну) і діалектну (ненормативну) системи.

Відомі вітчизняні та зарубіжні мовознавці започаткували вивчення фразеологічного складу слов'янських мов, встановивши класифікаційні характеристики фразеологічних одиниць і способи та засоби їх лексикографування: Бабич Н. Д. [1], Грицак М. А. [3], Жуйкова М. В. [4], Івченко А. О. [5], Закревська Я. В. [6], Ковальова Н. [9] та інші вчені, праці яких стали підґрунтям для подальших розвідок.

Велику цінність в сучасній українській фра- зеографії мають наукові розробки й студії мовознавців: Корнієнко Л. М. [11; 12; 13; 14; 15], Краснобаєвої-Чорної Ж. В., Боровик А. В. [16], Лесюк М. П. [17], Олійник М. Я. [20], Прадід Ю. Ф. [21; 22], Самойлович Л. В. [23] та багато інших лінгвістів. Ми подаємо тільки прізвища мовознавців, оскільки їхні праці репрезентують різні аспекти фразеології: стан опрацювання питань теорії й практики укладання фразеологічних словників, закономірності представлення системних явищ і зв'язків українських фразеологізмів у лексикографічних працях, специфіку вибору фразеологічних одиниць та їх упорядкування, запровадження нових методик укладання фразеологічних словників, а також новітніх словників електронного типу. Наукове обґрунтування теоретичних засад української фразеографії набуло системного характеру в другій половині XX ст.

Актуальність і методи дослідження. Наукова цінність досліджень окремих говірок постійно зростає, оскільки в них зафіксовані відомості про історичні, мовні, соціальні та ментальні ознаки народу. Поповнення наукової термінології народною фразеологічною лексикою актуальне з огляду на давність цієї тематичної групи.

Актуальність дослідження зумовлюється необхідністю фіксації, упорядкування та вивчення української говіркової фразеології, принципів лексикографування фразеологічних одиниць, відтворення семантичних і граматичних характеристик фразем у словникових статтях, з урахуванням особливостей лексикографування фразеологічної синонімії, антонімії, полісемії та ін.

Методи дослідження зумовлені специфікою аналізованого матеріалу. Методологічною основою нашого дослідження є вчення про зв'язок літературної мови з позамовною дійсністю. Основним методом дослідження є описовий, що дозволив виявити особливості використання фразеологічних одиниць. У межах описового методу застосовано методики лінгвістичного спостереження, узагальнення та класифікації фразеологічного матеріалу. Структурно-семантичний аналіз фразеологічних одиниць забезпечили контекстний і компонентний методи.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше в українській лінгвістиці зафіксовано, упорядковано й комплексно описано специфіку лексикографування фразеологізмів у досліджуваних говірках з урахуванням походження, структурних, семантичних і функціональних характеристик фразем.

Комплексне дослідження фразеологічної системи покутських говірок Стецеви і Стецівки. Початковим етапом будь-якого дослідження такого типу є збір матеріалу. Дослідження фразеологічної системи окресленої території ми розпочали збором фактичного матеріалу в польових умовах.

Говірки Стецеви і Стецівки - це особливий вияв покутського світу і мовної практики покутян. Розкриваючи (як мікросистеми) південно-західне наріччя, містячи насамперед архаїчні риси покутського говору (село Стецева засноване в 1472 р., село Стецівка - у 1892 р.) [7], вони, однак, на різних мовних рівнях виявляють і те, що властиве іншим говіркам. Лексикографічне опрацювання матеріалу аргументовано засвідчує: у реєстрі словника наявні діалектні одиниці, які передусім представляють говіркові ознаки.

Природно-географічні умови проживання покутян, їх господарська діяльність, обряди, традиції, вірування, ціннісні орієнтири - усе це витворило неповторну мовну картину світу, у якій важливе місце належить стійким зворотам. Цей багатоаспектний пласт буття мови містить фраземи, що за семантикою і структурою близькі до літературно-нормативних, є в ньому й такі одиниці, які можуть бути марковані як амбівалентні - і покутські, й іншоговіркові, а є й такі, що представляють лише говірку цих сіл.

Фрагмент «Словника фразеологізмів говірок сіл Стецева і Стецівка»

Запропонований матеріал - це фрагмент словника говірок Стецеви і Стецівки, що репрезентує лексичний і фразеологічний виміри говірок. Словник різноманітний за тематикою, містить багато фразеологічних одиниць і зворотів, стрижневими словами яких є низка власних назв.

АБИ БОГ ПОМІ Х КОМУ ' С НА ' РІК ДОЧІКА ¹ ТИ - 1) одна з формул етикету, яка використовується, коли близькі чи далекі родичі, друзі збираються з певної нагоди і піднімають чарку за зустріч: Гаї / даї Бо ¹ жи / аби ¹ Бог пом'іX нам нар'ік доч'іка ¹ ти це ¹ йі дни ¹ ни / у здоро ¹ вйі і ра ¹ до- сти провисти ¹ цей р'ік; 2) одна з формул етикету, яка використовується, коли колядники на Різдвяні свята віншують господарів: В'ін'ч'уйім Вас с шш'ес'т'ем, здоровйім, аби ¹ Бог пом'іX нар'ік доч'іка ¹ ти кра ¹ шш'ех/висил'і ¹ шш'ех св'ет.

АШ ПІ РЄ (ДРАНЬТЄ, ДРАНЬКЄ) БУДИ (МИ) ЛИКІТИ - погроза насварити, побити когось: Йак зло ¹ вйу йго /то б'ігМе ¹ / усо ¹ їму нага- да ¹ йу /ус'у ¹ зл'іс'к'на н'ім жжину ¹ / аш п'ір'е ме лик'і ¹ ти; Йак при ¹ йдидодо му/тотака ¹ бу ¹ ди би ¹ та / шо аш дра ¹ н'т'е (дра ¹ н'к'е) бу ¹ ди лик'і ¹ ти з не ¹ йі.

БАНДИКИ ГНУ ТИ / ЗАГНУ ТИ - розповідати щось веселе, розказувати про неймовірні пригоди; вигадувати, жартувати: Йази ¹ к йак пра ¹ н:ик / то-то умі ¹ йе сказати / загну ¹ ти банди ¹ ки.

БИЗ ОДНОГО ВАСИЛІ Є ВІДБУДИСИ ВІСІЛЄ - відповідь зазнайкуватій людині, яка вважає, що без неї не буде вирішена справа: Ми кли ¹ кали вс'іх одна ¹ ко на христи ¹ ни. Якшо ¹ Мар'і ¹ ка з Василем думают / шо вони ¹ особли ¹ в'і / то най ни йдут. Биз одно ¹ го Васил'е ¹ в'ідбу ¹ диси в'іс'іл'е ¹ .

БИ ¹ ТИСИ, ЯК РИ ¹ БА ОП ЛІТ - робити (усе життя) і нічого не можна досягнути: Ми з ж'і¹ нкоу ц'іЛи жик'е¹ ро ¹ бимо / бйамси / йак ри ¹ ба оп л'іт і н'іч'о ¹ ни ма¹ йімо / ни го ¹ дни дороби ¹ тиси / а напро ¹ ти нас жийа ¹ молода ¹ пара / лиш побраЛиси / а уже ус'о ма¹ йут / то уни шо з музил'а ¹ зароби Ли? / то тес'к ' накра У / Бо тро ¹ х'і йки Мос нач'а Л'ником буу на ме І бил'ному / а типер ади ¹ нима¹ н'іч'о ¹ / тАйік би в'ідр'іЛау ножеМ.

БИЛИНИ¹ОБ'Ї СТИСИ (ОБ'ЇСТИСИ

БИЛИНИ¹) - говорити нісенітниці, те, що суперечить здоровому глузду: Ти шос таке¹ говориш / та¹ йік би билини ¹ обйі Уси.

БІ і СИТИСИ З ЖИРУ - знев., не зазнаючи труднощів, нестатків, не цінувати те, що маєш, вередувати: Та уна б'іди ¹ ни зна ¹ йі / б'і ¹ сиц:и з жиру / ш':е би ро Ги соб'і ¹ причипи Ла / бо уже ус'о ма ¹ йі.

БІДА¹ ПРИТИСНУЛА КОГО¹ С - хтось

у скруті, безвиході: Б'іда ¹ притисну Ла з ус'і¹ х бок'іу / йі ¹ сти нима ¹ шо / ґ'іти ¹ й куha / чолов'і ¹ к засла ¹ б.

БІЖЄ ¹ Т, ЯК КОЗА¹ ДО ЦАПА (КОРОВА ДО БИКА¹) - знев., іти (бігти) кудись із великим бажанням: Ади ¹ йак пилуйе, йак коза¹ до цаЬа (коро ¹ ва до бика¹) / коби ¹ с так до робо ¹ ти б'і^ігла / йак до парупк'іу.

БОМБОРОСІ ¹ ТИ СОБІ ¹ ПІД НО ¹ СОМ (ПІД НІС) - тихо і нерозбірливо говорити: Сиди¹ т за столом тий шос бомбороси ¹ т соб'і ¹ п'ід носом. Н'е би скала¹ ти гоЛосно.

БРА¹ ТИ / ВЗЄ ¹ ТИ ЗА БА¹ РКИ (БА¹ РКІ) КОГО ¹ С - узяти, вхопити когось за верхню частину піджака, одягу взагалі, виявляючи войовничість: То таки ¹ і буу чолов'і ¹ к / ца рство їму нибе¹ сни / шо йак лє ¹ да в'і ¹ пйе / то кл'у ¹ ч'ки шука ¹ йі /лиш шо / бире ¹ си за барки.

БРА¹ ТИ / ВЗЄ ТИ ЗА ЗЯ ¹ БРА - схопити за

горло: А¹ бо кажи ¹ пра уду / або ¹ за ри во Лму за з'а¹ бра і в'і ¹ тр'ісу йі с те ¹ би.

БУ¹ ГЬМО, ЯК БРА ¹ ККЯ, РАХУ¹ ЙМОСИ, ЯК ЖИДИ - про справедливий розрахунок, розподіл чогось; часто використовують у контекстах жартівливого характеру: Прине ¹ слам тоб'і ¹ цибуЛ'і на нас'і¹ н'е // То к'і Л'ки ма ¹ йу тоб'і ¹ за то да ¹ ти? // Н'іч'о ¹ // Гай / гай / бу ¹ г'мо / йак бра ¹ к':а / раху ¹ й- моси / йак жиди ¹ .

БУ ДИ ЇМ (КОМУ С) КУ ЦА ГОДИ НА -

комусь буде погано, гірше, ніж зараз: П'ішла¹ ґ'іука на заба ¹ ву /НакаЛував не¹ н'о з мамоу вир- ну¹ тиси до двана ¹ с'тойі / то-то йак ни послу ¹ " хайе / то бу ¹ ди йі ку ¹ ца годи ¹ на.

БУ¹ ТИ / СТА¹ ТИ ГОНОРО¹ ВИМ - зазнаватися / зазнатися: Таде ¹ / таки ¹ ї стау гоноро ^{1 -} виї / шо при ¹ ступу до не ¹ го нима ¹ / забуу / йак ми ра Лом гра Лиси у боло ¹ к'і / а типе р в'ін вили¹ киї нач'а Л'ник.

В (У) КО ^іЖДІЙ (КО^іЖҐІЙ) ХА¹ ТІ (ХАКІ) СВО Я БІДА¹ - у кожній оселі чимало своїх клопотів, переживань чи горя: Уко^Іжґ'ій ха¹ к'і сво¹ йа б'іда¹ /ни к'їшси /бо на мий'і сидйт /а на те¹ би дибитси.

В ШКІРУ СИ НИ ВЛА'ЗИ (НИ ВЛА І ЗИТСИ) (В ШКІ І РУ СИ НИ МІСТИ' Т (НИ МІСТИТСИ)) - про дуже товсту людину: Гойди у мейи йе сус'іда /рот / йак млиной / ни пири- стайа¹ молоТи /уже¹ у шк'їру си ни м'істйт. Слаба¹ та й слаба¹ / а до йіди¹ здороба. Чолое'ій/ йак хрушч / йак тр'ібка худий / а вона¹ роспли- еайеси (сиросплиеайе).

ВБИРА'ТИСИ / ВБРА'ТИСИ В ПІРЄ - стати заможним, мати краще матеріальне і фінансове становище, ніж раніше: В'ін / сара'ку / пойїхау до ІтаЛ'ійі / там нибоЛа наїшо'у робоТу / а тої хоспо'дар' сподобау собі їго / то зб'ідобани було / а типер прийїхау такий убрайиї / ни такий/ йак колиб ходйу засмал'цобаниї і шмар- каТиї / НикоЛоеа ж'ійка казаЛа / шо еий'іла Юрка¹ / тройи убра^уси у п'їр'е / машийу купйу / хаТу добудобуйі /старша дон'ка¹ хой'е поступаТи на до'хтор'а.

В'Є'ЗИ НИ ТРИМА'ТИ - 1) про маленьку дитину, у якої ще не сформована шийна частина тіла: Треба добри диейтиси / йак биреШ ту дитийу на руйи / бо єна ш'е ейеЛи ни тримайі; 2) про п'яну людину, яка не може піднятися і самостійно рухатися: Напиеби йак ч'іп / нога^ми ни го дин пирибираТи / поп'ід ру'ки ез'еЛисмо йго / бо ейеЛи ни тримайі.

ВИРТІТИСИ (ВИРКІТИСИ) НА ЇЗИЩІ -

про ситуацію, коли людина хотіла щось сказати, мала на думці, але забула в момент спілкування: Лиш тоШо памйітаЛа / еиртйтси на йізиЦ'і¹ / а ни моЖу спамйетаТиси.

ВОДИТИ / ПРИВЕСТИ (ПРИВОДИТИ) ЛАЮ', ІТИ / ПІТИ У ЛАЮ' - знее, 1) дружити з компанією, що має неадикватну сумнівну репутацію: Та шо / прие'їу мин'і¹ ту лайу¹ до хаТи / коби¹ то шос добри / ни знаЛам йак йі си збуТи (збуТиси) / а уна си ни уступайі (ни усту- пайіси) /сидйт та й сидйт на п'іч'інка'х; 2) про стаю (групу) собак:М'іїпесуреа^уси та й п'ішоУ у лайу¹ / там у вербах суйа си упоросиЛа (упоро- сиЛаси) / то еони¹ за неу /похо'ди та й за деа дни ее^рниси /мо'жи нироздиру'т чужі пси.

ВУ'ХОМ НИ ВИСТИ (І ВУ'ХОМ НИ ВИСТИ ) - не звертати на щось ніякої уваги: До небо гоео'р'у / а е'ін і еуЛом ни виде¹ / йак до слуйа гоео'р'у.

ВУШИ ПРИСІЛИ КОГОС - згруб., заст, хтось у великих злиднях: Ву'ши прис'іЛи / аЛи еони¹ / сарай'і / к'еЛнуц:и с посл'ідного/ то йе нат чим шушйти гоЛоеу/бо куйа х'ітйї /і коЖди хой'е йісти.

ГЛУХИ Й ЯК НИ ДОЧУ' Ї, ТО ДОБРЕ ' ШИ -

вислів використовується в ситуації, коли мовець хоче наголосити на неправдивості чогось: Мар'ї / ти чуЛа шо систаЛо (стаЛоси) с тим хлоПом? / Та то брихн'а¹ / У неЛо сус'іб ни дочувайе / то і так'і¹ пл'оТки в'ійшли /Добри л'у'ди каЖут / глухий йак ни дочуйі / то добреШи.

ГОЛОВА' ВАРИ' Т - про розумну, кмітливу людину: У неЛо добри голова¹ варйт на св'іїб'ік / знайе / де украбти і йак поклабти.

ГОРОДИТИ / НАГОРОДИТИ ВСЄ'КЄ (ВСЄ'КОЇ) - розповідати щось, логічно не вмотивоване чи неправдоподібне:Тоб'і¹ ни

наук'імйейеси (наук'імн'ейеси) к'іЛ'ко говори ¹ ти? /Нагороди ¹ в тако ¹ йі вс'е ¹ койі / шо і сам ни знайе йак з тойі брихн'і¹ в'ійти.

ГРА ' ТИ ВА ' РЬЇТА (ВА ' РЬЯТА) - прикидатися дурником: Шо ти грайіш вар'йіта / н'іби н'іч'о¹ ни знайіш // Уз'еб'іс /то покладй на м'ібци /ни роби¹ вилйк'і ой'і.

ГРО' ШІ ІДУ' Т, ЯК ВОДА' - кошти швидко зникають, витрачаються: ГроШ'і їду'т йак вода¹ / живо росхо'д'еси / н'іч'о¹ ни мож склабти / хот ' би хот'іу / коЖдойі днийи шос йе нове¹ (новоЛо).

ГУ БИ, ЯК ВАРАНИ ' ЦІ - 1) товсті: Цей ко^1- пил чибто удабси у своЛо таТа / найік майє так'і¹ луби / йак варанйц'і; 2) надуті, спухлі: Бдж'ола¹ укусила за губу / а чириз ч'ес стала / йак варани¹ ца.

ҐЄ 'МБУ ЗАКРИ' ТИ (ПЕ'ЛЬКУ СТУЛИ' ТИ)

- згруб., замовкнути: Закрий ґ'е\мбу/бо йакза^рис утуЛ'у / то ногбми си укрийіш (укрийішси). Стули¹ пеЛ'ку / бо бу'ди б'іда¹ / ни нирвуй мине¹ уже к'іЛ'ко.

ҐІШЕФТ МАТИ - мати користь з чогось: Йікби¹ ти ни мау с тоЛо ґ'ішефту /то /ду\майу / ни брав би си за ту¹ к'ішку¹ спрабу.

ДА ' ТИ ДРА 'ЛА (ДА ' ТИ ДРАПАКА ' ) - утекти: Наробйу біди¹ / та й дау драЛа / аш си закуриЛо (закуриЛоси) за ним / Уздр'іб / шо то ни до¹ бри / дау драпака¹ / dec пирисйди та й си вєїрни (верниси).

ДА' ТИ ЧЄ ' СТУ ГОДИ'НУ - залишити когось у спокої, не докучати: Дай мин'і¹ / сйнку / ч'ебту годйну / ни йіш мин'і¹ к'іЛ'ко пич'інки¹ / клейчиш нат голово'у / шо тоб'і¹ ш'е ни стайа¹ / уже¹ ус'і гроШ'і в'ід:аЛа / шо маЛа.

ДАТИ ШПІЦА, ДАТИ / НАДАВАТИ ШПІЦАКІ^|В - копнути / накопати когось у сід- ницю: Іди¹ в'іЦ:и / шо шукайіш по\м'іж стбр- шими парупка'ми / ти знайіш / шо шмаркач'а'м ни м'ібци на забаві / хлобц'і п'іб'л'а а^рм'ійі тирп'їти ни бу'дут /в'ібидут за клуб/йак даґ'е¹ шп'іЦа / то упреб:и хто знайі де.

ДАВАТИ / ДАТИ (КОМУС, ЧЬО'МУС) РА ДУ - встигати все вчасно робити / зробити: БуЛа коли ¹ с молода ¹ /ус'о устигаЛа / і на робо ¹ ту ходи Ла / і худо ¹ бу до Ма ма Ла / і ґ'і ¹ ти мал'і ¹ буЛи / ш':ей ро ¹ дич'і стар'і ¹ жиЛи / то даваЛа соб'і ¹ ра ¹ ду / а типер на пе ¹ н'ц'ійі / н'іч'о ¹ коЛо ха ¹ ти ни трима ¹ йу / ґ'і ¹ ти пов'іростаЛи / не ¹ н'о з маМоу поумираЛи / а йа ус'іодно¹ ни майу коли¹ с'істи чи стаТи поговориТи / йак мо^йа сус'іда.

ДО ҐІТЬЧЬОЇ (ҐІ'ЧЬЧЬОЇ) МАМИ, (НА ҐІТЬЧЮ (ҐІ'ЧЬЧЮ) МАМУ) - згруб, посилати дуже далеко у найскрутніші обставини: Іди¹ з мойіх оч'Єй / би йа тибе¹ ни виЛ'іу / іди¹ до ґ'і ¹ ч':ойі ма ми / ни лаз ' по-під но ¹ ги.

ДОКИ БОГАЧЬ СХУДНИ, БІДНИЙ НО ГИ ПРОСКЄ ГНИ - про нерівність умов життя багатого й бідного: Го ¹ нди дв'і ха ¹ к'і при- ку ¹ п'і / оди ¹ н брат аш ни зна ¹ йе / шо ма ¹ йе на се ¹ би зав'і ¹ сити / а друГий ду майє / шо ма ¹ йе зйі ¹ сти / то того ¹ так і ка Жут / до ¹ ки бога¹ ч ' сху¹ дни / б'і ¹ д- ний но ¹ ги проск'е ¹ гни.

ДОКИ СИТИЙ СХУДНИ, ХУДИЙ ЗДО ХНИ - згруб., про нерівність ваги тіла людини: Ади ¹ той хруш 'Ми ¹ тро см'ійа ¹ си з ме ¹ ни / бо ка Жи / шо йа др жи си ¹ тий / а Ли йа іму так в'ітпов'і У / до ¹ ки си ¹ тий сху ¹ дни / худи ¹ й здо Лни / і ма ¹ йу типер спок'і ¹ і / бо б'ірши ни ч'е¹пайеси мине ¹ .

ДУЛЮ (ФІ І ҐУ) З МА І КОМ НИ ХО ЧІШ? (КУ РІЧЬКУ З МАКОМ НИ ХО ЧІШ?) -

вислів викор. у ситуаціях, коли мовця зовсім не влаштовує прохання співрозмовника: Дай мин'і ¹ ц'укирка / ДуЛ'у (ф'і ¹ ґу) з ма ¹ ком ни хо ¹ ч'іш?; Йа казаху / шо вони ¹ бу¹ дут у ме¹ ни проси ¹ ти / ви ни в'ірили / ни хок'іЛи да¹ ти пройіЛатиси на ро ¹ вари / а типер йа ма¹ йу нови ¹ і і уни ¹ мине ¹ про- ¹ с'е / а йа йім в'ітпов'і м то / шо вони ¹ мин'і ¹ казаЛи / а кур'іч'ку з ма¹ ком ни хо¹ ч'іш?

ЖИТИ, ЯК ПИРІХ У МАСЛІ - жити в достатках, без турбот: Мо ¹ йа Васили¹ на жийа ¹ / йак пир'і х у ма ¹ сл'і / а Ли ни ц'іну ¹ йе то / бо усе йі шос ни дого ¹ да.

ЖІНКА НИ БИТА, ЯК КОСА' НИ КЛЕ ¹ ПАНА - ірон., жарт., непереконливе «умотивування» необхідності «вчєти жінку»: Ма ¹ йу тако ¹ го сус'і ¹ да / шо йго ж'і¹ нка ма ¹ йжи ни шодн'а ¹ би ¹ та / бо чолов'і ¹ к ка ¹ жи /шо ж'і ¹ нка ни би ¹ та / йак коса ¹ ни кле ¹ пана / бйа / зна ¹ чит л'у ¹ би.

З РО' ТА ВІДИРА' ТИ / ВІ ДИРТИ - докладаючи великих зусиль, домагатися чогось: То така ¹ л'уди ¹ на / шо з ро ¹ та в'і ¹ дири / посл'і ¹ дни ¹ озми і забире ¹ / н'і пири ¹ д чим ни ста ¹ ни.

ЗАГОНЄ ' ТИ / ЗАГНА' ТИ В ГРІП - дошкуляти чимось: Чого ¹ с си учипи у (учипи уси) мине ¹ / ни браЛа йа тво ¹ йі соки ри? / У гр'іп загна¹ ти хо¹ ч'іш мине¹ / Шо тоб'і ¹ ни дого ¹ да? / Так'і ¹ дурни ¹ ц'і ме ^{1 -} лиш / шо нима¹ шо слрхати / Шука ¹ йіш кл'у¹ ч'ки ко Ло ме¹ ни.

ЗАКУСЮВАТИ / ЗАКУСИТИ ЗУБ НА

КО ГОС - сердитися, погрожувати комусь: Бага¹ то ро ¹ к'іу зна ¹ йу йго / н'іко Ли п ни сказа Ла / шо в'ін таки ¹ й зак'е ¹ тиі і мо ¹ жи закуси ¹ ти зуб на ко ¹ гос / а тим б'і рши на бра¹ та.

ЗАКУСИТИ ГУБУ' - згруб, сердитися, виявляти невдоволення чимось або кимось; розгніватися: Закуси у губу¹ / ви¹ тко / шо зло ¹ сниі / а Ли то жи¹ во йму про ¹ йди /бо зна ¹ йу с котро ¹ го бо ¹ ку п'і- ґ'ііти ¹ до не ¹ го.

ЗАМАЛЮВА' ТИ ПО ПИ' СКУ - дати ляпаса, ударити: Замал'увау по пи¹ ску / бо буЛо за шо / Таке ¹ си ни говори при старших.

ЗАМИРЗА ТИ/ЗАМЕ РСТИ

(ЗАМЕ 'РЗНУТИ), ЯК КОЧЄ 'Н - дуже змерзнути: Замерзлам йак коч'е ¹ н / рук ни ч'у ¹ йу / чого ¹ ни вз'е ¹ ла рукави ¹ ц'і?

ЗАПІ 'ВОРИТИ НИ СВО 'ЇМ ГО ЛОСОМ -

дуже голосно заплакати, закричати: Н'і с то ¹ го / н'і с':о ¹ го дити ¹ на зап'і ¹ ворила ни сво ¹ йім го Лосом / ми си ни спамйітаЛи (ни спамйітаЛиси) / шо си ста Ло (ста Лоси) / а уна припе рла па Лиц у двер'ах.

ЗАПОРО' ТИ НО ' СОМ - згруб, упасти обличчям до землі: Та¹ кимс б'і Ми на пиригонки ¹ / шо одна ¹ но ¹ сом запоро Ла у зе Дл'у / ус'о¹ лице¹ і ру ¹ ку поде рла / одно¹ фала ¹ к'е ви ¹ си / нима ¹ живо Го м'і¹ сца на руц'і¹.

ЗАЧІНА'Ї/ ЗАЧЄЛОТРАФ'Є ' ТИ

(ТРАФЛЄ ' ТИ) КОГО ¹ С, (АШ ШЛЯХ ТРАФ'Є 'Є, ТРАФЛЄ Є) - хтось починає / почав дратуватися, сердитися: Ади¹ іка му ¹ дра /пантруваЛа би сво¹ йіх ґ'іти ¹ і /а вна чуже ¹ п'ід л'і ¹ сом /а сво ¹ го п'ід но ^{1 -} сом ни ви ¹ ди /мине ¹ аш шл'ах трафл'е ¹ йе / чого ¹ до мо ¹ йіх ґ'іти ¹ і ч'еЛайіси; Мине ¹ аш зач'іна ¹ йі трафл'е ¹ ти / йак хтос учи ¹ т мине ¹ йак то ма ¹ йі бу¹ ти / а сам диле¹ киі в'іт то Го / моі / то покажи ¹ йак то ма ¹ йі бу ¹ ти.

ЗЕМЛЮ ГРИ' СТИ (ГРИ' СТИ ЗЕ 'МЛЮ) -

дуже страждати від когось або чогось, домагатися кращого життя, докладаючи великих зусиль: П'ішла ¹ в'ід сво ¹ го чолов'і ¹ ка / лиши Ла іму ус'о¹ / зе мл'у бу¹ ду гри ¹ сти / а Ли ни ве рнуси / дока¹ жу / шо об'і ¹ йдуси биз не ¹ го.

ЗИМНЯ¹ (ЗИМЛЯ¹) КРУГЛА - викор. у висловленнях, коли мовець стверджує: «Ти мені допоміг, і я тобі допоможу, коли буде потрібно»: Зимл'а ¹ кру ¹ гла / кру ¹ тиси у оди ¹ н б'ік і дру ¹ гиі / сого ¹ дни ти мин'і ¹ пом'і ¹ х / а при ¹ іди слу¹ шниі ч'ес / шо тоб'і ¹ тре ¹ ба бу¹ ди пом'іч'/тоди ¹ (тогди9 йа тоб'і ¹ помо ¹ жу.

ЗЛОВИ ТИ БО ГА ЗА НО ГИ - вислів використовується у ситуаціях, коли співрозмовник висловлює думку про мовця, який зазнався: Ади¹ / к'і голодрай'ц'і ходили до ме^[ни /усе шос тре¹ ба буЛо /а в'іт коли¹ в'ід:а^[ли свойу ґ'іуку за богач'а¹ / то забурли доро^[гу / стаяли так'і му^[др'і тиї гонороб'і / дуМайут / шо зловиЛи Бо^[га за но^[ги / АЛи то усе так ни бу^[ди / ш':е прйїдут до ме^[ни / на пиртхАту ни пуС'т'у.

ЗУБИ З'ЇСТИ - мати досвід у чомусь: Уже сорок ш'іш'к ' ро^[к'іу майу ста^[жу / То ви домбри розум'ійітиси на ц'іїробо^[к'і /зуби зйіЛи /Шо то каза^[ти / і ни одн'і.

ЗУБАМИ ЦОКОТІ і ТИ (ЦОКОКІ ¹ ТИ) - стан людини як результат впливу надмірного холоду: АЛи цазима¹ л'у^[та/стуі'ін 'страшна¹ /постойіш кр'ішку на мороЗ'і та й зач'інайіш зубаМи цокок'іти /зАпар'і у ру^[ки і но^[ги захоі'е.

ЇЗИК ПРИКУСИТИ (ПРИКУСИТИ ЇЗИК) - замовкнути з певної причини: То шо / ПеТри / тв'ій си жейи (жейиси) с сторойскоу / л'у^[ди ка^[жут / шо добра короба у свойему сил'і продайа^[си / то-то моучй чолов'ічи / прикуси¹ йізйк / бо ма^[йіш свой ґ'іти / і ни знайіш / шо йіх ч'ікайе.

ІКОГО (ЙКОГО) ҐІТЬКА (ҐІККЯ, ДІТТЯ)? - вульг., чого?: А вона¹ їко^[го ґ'іт'ка йшла боронйти йі // Чоловік пйе^[ний ни контрольований / най би соб'і сам'і^[ розбираЛиси м'іж собо^[у; Іко^[го ґ'ік':а шукайіш на мойій пиртхаТ'і? / Ти шос тут загубйу?

КА ЧЬКА БИ ТИБЕ ¹ КОПНУЛА - лайка; побажання чогось недоброго. Ка¹ ч'ка би тибе¹ ко Пнула, йак mu мине ¹ напу Диу

КЛЮЧЬКИ ШУКАТИ - бути незадоволе- ним, шукати причини, щоб посваритися: Вічно шукайіш кл'у^[ч'ки коЛо ме^[ни / хот ' би рас шос у своМу жик'у¹ добри зробиЛа / а то усе тоб'і¹ ни дого ¹ да.

КО І ЖДИЙ ІВА І Н МА І Ї СВІЙ ПЛАН - кожен поступає так, як він вважа за потрібне: Ми соб'і ¹ з чолов'і ¹ ком так хок'і^[ли / би вс'і ґ'і ¹ ти жи^[ли бли¹ ско оди¹ н коЛо о¹ дного. Старший схок'і^[у у м'і¹ ск'і жи¹ ти / моло ¹ дший пойі^[хау за грани ¹ цу Таке ¹ в'іхо¹ди /шо ко^[ждий Іван ма ¹ йі св'ій план.

КО ЛИСО КРУ¹ ТИСИ У ДВА БО ¹ КИ -викор. у висловленнях, коли мовець стверджує: «Ти мені допоміг, а колись настане такий час, буде випадок, коли я тобі допоможу»: Памйіта ¹ ї/ dumu ¹ но / шо ко Лисо кру¹ тиси у два бо¹ ки / н'іко Ли ни забува ¹ ї тих /хто тоб'і ¹ зроби^[у до¹ бри / ууисч'е ¹ с (ууодно^[) помога ¹ ї і роби ¹ л'у ¹ дим до¹бри / бо зле само ¹ си зро ¹ би (зро ¹ биси).

КРИВИТИ ПИСКОМ, КРИВИТИ МОРДОВ - згруб, бути незадоволеним: Ни криви ¹ пи ¹ ском (мо рдоу) / Пара ¹ / бо ш':е тибе ¹ пирикри ¹ ви / в'і ¹ ч'но н'іч'еМ ни довоЛ'на / і так тоб'і ¹ до ¹ бри в'ідм'і^Ор'іли мижу ¹ / ни ви ¹ диш / шо зал'і ¹ злас л'у ¹ дим у горо ¹ д.

КРИЧЄ ¹ ТИ ҐВАВТ - просити про порятунок: Ий /Пара ¹ ска крич'е ¹ т ґвавт /Іва ¹ н приїшоУ додоМу /уже войу¹ йе /Хоґ'іМ нарозуМити йго.

КРУКЄСИ (КРУ ТЄСИ) / ЗАКРУТИЛИСИ СЛЬОЗИ В ОЧЯХ - про стан того, хто з певних причин готовий заплакати: Ди^Оуйуси / а у не ¹ йі кру ¹ т'еси (кру ¹ к'еси) сл'оЗиуоч'аX / ви ¹ тко/нага- даЛа про р'і ¹ дних / йа уже ц'і ¹ хо стаЛа / б'і^Орши н'іч'о ¹ ни казаЛа.

КРУТИТИ НОСОМ - бути незадоволеним; щось не до вподоби: Нашли ¹ їму норма л'ну робо ¹ ту / а в'ін усе кру ¹ ти но ¹ сом / ни хо ¹ чи тако ¹ йі / бо замаЛо їму гро ¹ ший / то ле ¹ кши л'іж'е ¹ ти /н'ішроби ¹ ти;Мої/та то таки ¹ їфа ¹ ї- ний і робітниї хлоПиц / а уна чого ¹ с кру ¹ ти но ¹ " сом / в'ібаран'ч'ейеси.

КРУТИТИ ФОСТО М - спокушати когось: Ота ¹ / най ни ка ¹ жу хто / кру ¹ ти фостоМ пиОрид мо ¹ йім чолов'і ¹ ком/устидаЛа би си.

КРУТИТИ, ЯК ФІРМАН БАТОГОМ - не дотримуватися слова, обіцяного; змінювати рішення, не беручи до уваги думки співрозмовників: Каза^Оу / шо при ¹ їди до мул'еОрки / пооб'іц'е ¹ в / шо при ¹ їди уче Ора / сого ¹ дни / шо за^Оутра / поза- ¹ втр'у / і так з дн'а на ден '/ кру ¹ ти / йак ф'ірман бато ¹ гом / то нима ¹ йму уже в'і Ори.

КСЬОНЦ (КСЬОНДЗ) ДВА РА ' ЗИ КА ' ЗАНЄ НИ КА'ЖИ - згруб, використовується при перепитуванні, коли мовець не хоче повторювати сказане: Шо-шо? / А ти чого ¹ с до ¹ бри ни слу¹ " хала / шо голова ¹ каза^Оу / кс'онц два раЗи каЗан'е ни ка ¹ жи і в'ін поутоОр'увати ни бу ¹ ди /Та йа про шос сво ¹ йе заду Маласи та й пропусти Ла то / шо мин'і ¹ тре ¹ ба.

Висновки

Результати розвідки показали тісний зв'язок діалектів з літературною мовою.

На основі синхронного підходу виявлено стан мовної системи місцевого діалекту або окремих діалектних явищ безвідносно до їхнього історичного розвитку.

Одним із важливих етапів дослідження народної фразеологічної лексики є укладання словника на основі зафіксованого матеріалу. При його упорядкуванні враховано низку факторів: розкрито способи творення місцевих діалектів, виявлено особливості лексикографування фразеологічної синонімії, антонімії, полісемії та ін. Завдяки зібраному матеріалу та встановленій семан- Франківської області” (Україна), який є першою тиці, укладено “Словник фразеологізмів говірок спробою системної фіксації та аналізу фразеологізмів Стецеви і Стецівки Снятинського району Іваногічних одиниць окремих говірок регіону.

Список використаних джерел

фразеологічний говірка словникова стаття семантика

1. Бабич, Н. Д. (1972): Співвідношення діалектного та загальнонародного в українській фразеології (до питання про фразеологічну синоніміку та варіантність). Питання взаємодії української літературної мови і територіальних діалектів : Тези доповідей та повідомлень. Київ : Наукова думка, С. 61-63.

2. Бурячок, А. А. (1965): Інструкція для складання регіональних діалектних словників. В кн. : ПраціXI Респ. діал. наради. Київ : Наук. думка, С. 214-226.

3. Грицак, М. А. (1965): Подача фразеологічного матеріалу в регіональних словниках. Тези доповідей до XIX наукової конференції. Ужгород. 143 с.

4. Жуйкова, М. В. (2007): Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов'янських мов [Текст] : монографія. Луцьк : рВв «Вежа» Волинського державного університету ім. Лесі Українки, 416 с.

5. Івченко, А. О. (2010): Словник української фразеологічної термінології: засади створення. Українська наукова термінологія. Зб. матер. наук.-практ. конф. «Українська термінологія. Суспільні та гуманітарні науки», Київ : Наукова думка. № 3. С. 127-133.

6. Інструкція для укладання діалектних словників (1992): відп. ред. Я. В. Закревська. Львів : Ін-т сусп. наук АН України. 32 с.

7. Історія міст і сіл Української РСР в 26-и т. Івано-Франківська область (1971): гол. редколегії Чернов

О.О. Інститут історії Академії наук УРСР, Київ : Головна редакція Української Радянської енциклопедії Академії наук УРСР.

8. Коваль, В. И. (1998): Восточнославянская этнофразеология: деривация, семантика, происхождение. Гомель. 213 с.

9. Ковальова, Н. (2008): Сучасні проблеми фразеологічної ідеографії (на матеріалі тематичної мікрогрупи народних фразеологізмів на позначення простору і часу). Українське мовознавство. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго. Вип. 38. С. 108-111.

10. Коломієць, М. П. (1989): Фразеологічні синоніми. Дніпропетровськ. 67 с.

11. Корнієнко, Л. М. (2015): До питання про класифікацію фразеологічних словників української мови. Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур : Пам'яті академіка Леоніда Булаховського : зб. наук. праць. Київ : «Освіта України». Вип. 28. С. 78-87.

12. Корнієнко, Л. М. (2012): З історії української діалектної фразеографії. Українське мовознавство : міжнародний наук. зб. Київ : КНУ ім. Т. Шевченка. Вип. 42/1. С. 185-193.

13. Корнієнко, Л. М. (2014): Лексикографування полісемії в українській фразеографії початку ХХІ ст. Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Серія : Філологія (мовознавство) : зб. наук. праць / [гол. ред. Н. Л. Іваницька]. Вінниця: ТОВ «фірма «Планер». Вип. 20. С. 47-54.

14. Корнієнко, Л. М. (2013): Про синонімію у фразеологічних словниках. Мова і культура. (Науковий журнал). Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго. Вип. 16. Т. IV (166). С. 110-116.

15. Корнієнко, Л. М. (2016): Українська перекладна багатомовна фразеографія: історія питання. Наукові праці : науково-методичний журнал. Вип. 266. Т. 278. Філологія. Мовознавство. Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили. С. 57-62.

16. Краснобаєва-Чорна, Ж. В., Боровик А. В. (2011): Сучасна українська фразеографія : Довідник. Донецьк : ДонНУ. 93 с.

17. Лесюк, М. (2008): Мовний світ сучасного галицького села (Ковалівка Коломийського району). Івано- Франківськ : Нова Зоря. 328 с.

18. ЛичукС.(2018): СловникнароднихгеографічнихназвІвано-Франківщини.Івано-Франквськ:МістоНВ.412 с.

19. Неровня, Н. М. (2008): З історії української фразеології і фразеографії та їх сучасні проблеми. Українське мовознавство. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго. Вип. 38. С. 152-159.

20. Олійник, М. Я. (2002): Фразеологія гуцульських говірок : Дис. ...канд. філол. наук. Львів. 222 с.

21. Прадід, Ю. Ф. (2012): Історія української фразеографії. Мовознавство. № 1. С. 31-39.

22. Прадид, Ю. Ф. (2012): Развитие фразеологической науки в Украине (ІІ пол. ХХ ст. - начало ХХІ ст.). Учені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. Т. 25 (64), № 2 (1). С. 11-42.

23. Самойлович, Л. В. (2005): Традиції та обряди народу як джерело виникнення фразеологізмів [Текст]. Лінгвістика : зб. наук. праць. Луганськ: Альмаматер. № 2 (5). С. 82-87.

24. Скрипник, Л. Г. (1973): Фразеологія української мови. Київ : Наукова думка. 280 с.

25. Сучасна фразеологія : класифікаційні параметри фразеологічних одиниць [Текст] : словник фразеологічних термінів (2012): [уклад. Ж. В. Краснобаєва-Чорна]. Донецький національний університет. Донецьк : ДонНУ. 167 с.

26. Словник української мови : в 20 т. (2010): [гол. ред. В. М. Русанівський]. Київ : Наукова думка. Т. І. (А-Б). 578 с.

27. Lychuk, S. (2020): Theoretical and methodological principles of the research of national geographical lexis by Slavic and Ukrainian linguists (based on Ivano-Frankivsk Region, Ukraine). Acta onomastica LXI/1. Р 136-152.

Размещено на Allbest.ru