Нові тенденції спілкування у французькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нові тенденції спілкування у французькій мові

Лариса Кім,

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри романської філології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (Дніпро, Україна)

Словниковий склад французької мови постійно змінюється у зв'язку з тим, що він повинен реагувати на .зміни, які відбуваються в суспільстві, та успішно виконувати одну з основних своїх функцій - комунікативну.

У статті розглянуто нові тенденції спілкування у сучасній французькій мові, які виникають під впливом зростаючого бажання суспільства урізноманітнити, збагатити спосіб вираження думок, а також збільшення кількості протиріч з можливостями лексичної системи.

Французька молодь створює свою унікальну мову спілкування, відмінну від «звичайної», яка зрозуміла тільки їм самим. Тим самим молодими людьми виробляється їх власна мова, яка зрозуміла тільки їм самим та повністю відображає життя її носіїв.

Французька мова в молодіжному середовищі має великі відмінності від мови літературної та інших субкультур усередині країни. Це виражається у спрощенні виразів і слів, а також у появі більшої кількості абревіатур для економії часу, простоти й зручності.

У матеріалі автором було проаналізовано дослідження французьких та світових лінгвістів, які зосереджені здебільшого на порівнянні розвитку та становлення різних мов, а саме англійської, латинської, румунської, російської та, звісно, французької, які відбувалися завдяки розвитку нових технологій, глобалізації, сучасним історичним та політичним тенденціям.

На підставі отриманих даних було визначено, що французька мова продовжує стрімко розвиватися та з появою нових культурних і соціальних напрямів не припиняється активне поповнення лексики. Контакти між людьми-представниками різних культур та національностей у франкомовному середовищі сприяють запозиченню лексичних одиниць та їх активному вживанню у мові. Нині спостерігається сильний вплив імміграції з країн Магрибу на виникнення нових слів та словосполучень у європейських мовах, особливо у французькій.

Між словами, що вже існують у словнику, та словами, які виникають, завжди відбувається взаємодія, оскільки кожне слово має певний заряд, певні властивості, якими їх наділяють люди. Водночас нові лексичні одиниці впливають на мову, насаджаючи їй якісь свої правила, фонетичні, граматичні чи лексичні властивості.

Ключові слова: неологізм, запозичення, інтернет-мова, СМС, верлан.

NEW TRENDS IN COMMUNICATION IN FRENCH

Larysa KIM,

Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Roman Philology Oles Honchar Dnipro National University (Dnipro, Ukraine)

The vocabulary of the French language is constantly changing due to the fact that it must respond to changes in society and successfully perform one of its main functions - communication.

The article considers new trends in communication in modern French, which arise under the influence of the growing desire of society to diversify, enrich the way of expressing opinions and increasing the number of contradictions with the possibilities of the lexical system.

French youth create their own unique language of communication, different from the “usual” which is understood only by them. Thus, young people produce their own language, which is understood only by themselves and fully reflects the life of its bearers.

The French language among young people is very different from the language of literature and other subcultures within the country. This is noticeable in the simplification of expressions and words, as well as in the appearance of more abbreviations to save time, simplicity and convenience.

The author analyzes the research of French and World linguists, which focus mainly on comparing the development and formation of different languages - English, Latin, Romanian, Russian and, of course, French, which occurred due to new technologies, globalization, modern historical and political trends.

Based on the obtained data, it was determined that the French language continues to develop rapidly, and with the emergence of new cultural and social trends does not stop the active replenishment of vocabulary. Contacts between people of different cultures and nationalities in the French-speaking environment contribute to the borrowing of lexical items and their active use in the language. Nowadays, there is a strong influence of immigration from the Maghreb countries on the emergence of new words and phrases in European languages and especially in French. спілкування французька мова

There is always an interaction between words that already exist in the dictionary and words that appear, because each word carries a certain charge, certain properties that people give them. At the same time, new lexical units affect the language, imposing on it some of its rules, phonetic, grammatical or lexical properties.

This article is recommendedfor reading by researchers, students andfor use in the course “Lexicology of the French language”.

Key words: neologism, borrowing, Internet language, SMS, verlan.

Постановка проблеми

Прогрес мови залишається сьогодні проблемою дуже важливою та складною. У кожну історичну епоху існували протиріччя між можливостями лексичної системи мови та зростаючим прагненням людей виразити свої думки та почуття більш достеменно та стилістично різноманітніше. Саме ці протиріччя є джерелом подальшого розвитку лексики. Динаміка словникового складу мови здебільшого визначається зовнішніми факторами, необхід-ністю найменування нових предметів та понять.

Аналіз досліджень

Огляд джерел показав, що В. Г Гак, Р. А. Будагов та інші вітчизняні й зарубіжні вчені присвятили свою увагу дослідженням різних ресурсів поповнення словникового запасу мов. На розвідки цих науковців, а також на практику викладання французької мови ми будемо спиратися надалі.

Доречним буде навести думку В. Г. Гака про те, що «зазвичай як приклад розвитку та вдосконалення мови наводять збільшення та ускладнення словникового складу у зв'язку з розвитком цивілізації та ускладненням життя суспільства, яке користується цією мовою» (Гак, 1998: 638).

Однак це не може вважатися безумовним показником прогресу в мові, оскільки поряд із появою величезної кількості нових слів (багатьма з яких користуються тільки фахівці) в мові постійно відбувається втрата великих пластів слів у зв'язку з зникненням багатьох елементів цивілізації (відмирання старовинних форм організації суспільства, обрядів, ремесел тощо).

З виникненням нових технологій, звичайно, з'являються нові слова, які формують нові тен-денції у спілкуванні не тільки на рівні молодіжного сленгу, але й на рівні “frangais de la capitale”.

Р.А. Будагов, зіставляючи факти з історії багатьох мов, зокрема латинської, французької, румунської, німецької, російської, англійської, показує, як до слова «приростають» нові значення, то відкидаючи, то зберігаючи попередні, не «затемнюючи» споконвічні значення та впроваджуючи такі відтінки, які на попередній стадії не були помітні (Будагов, 2004: 22). Так, французьке слово “poudre” означало «пил». Пізніше воно отримало нове додаткове значення «порох». Тоді слово “poussiere” вийшло з діалекту та увійшло в літературну мову, щоби недвозначно означати «пил».

Як зазначають автори словника “Le Petit Robert”, причини виникнення нових слів і значень у 80-90-ті роки є численними, перш за все це поява нових реалій та різноманітних подій, які відбуваються тоді. “Des themes ont emerge de toutes ces nouveautes et les principaux moments de la vie nationale et internationale, les evolutions sociales, scientifiques et culturelles se sont imposes a nous: la decolonisation, mai 68, l'electronique, la pollution, la crise de 73, le multimedia, les tensions entre l'Est et l'Ouest, le sida, Internet, le portable, l'internationalisation de l'alimentation”.

Мета статті - визначити джерела поповнення словника сучасної французької мови.

Виклад основного матеріалу

Багато реалій, які породжують неологізми, зазнаючи змін, пере-ходять з однієї епохи в іншу, наприклад, усе, що пов'язано з інформатикою, телекомунікацією, Інтернетом. Інші ж залишаються в рамках тієї епохи, в якій вони виникли.

Постійно поповнюється термінологічний склад мови в таких галузях, як атомна енергетика, навколишнє середовище, економіка. Нові слова з'явились для позначення культурних реалій, туризму, кулінарії. Новими лексемами поповнилась мова молоді. Всі мови без винятку і всі національні культури мають величезну цінність не тільки для свого народу, але й для світової цивілізації. У мов (як і у країн, народів, націй) доля складалась і продовжує складатися по-своєму. Вони мають не тільки різну історію, але й різний ступінь впливу та поширення у світі, отже, різний статус.

Останніми десятиріччями активну позицію займає процес неологізації. Одні неологізми зали-шаються, інші ж активно входять в узус і фіксуються словниками.

Так, близько 300 нових слів і виразів було включено в “Le Petit Robert” у 2013 році. Це слова, що з'явились у французькій мові у зв'язку з найбільш важливими подіями, що трапились як у країні, так і на міжнародній арені. Матеріали цього дослідження показують, що продуктивними є лексичні групи неологізмів (передусім, у галузі політики), соціальних відносин, інформатики, пов'язані з активними процесами, що відбуваються в цих галузях останніми роками.

Так, наприклад, після землетрусу в Японії та аварії на АЕС «Фукусіма - 1» у березні 2011 року у французьку мову увійшов термін “liquidateur” - «ліквідатор наслідків аварій на АЕС» (в російській та українській мові лексема з таким значенням виникла після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році), широке поширення отримали поняття “corium” у значенні «стоплена радіоактивна маса ядерного палива і конструкційних матеріалів ядерного реактору, що виникає за важкої аварії реактора з втратою охолодження», “mox” - «ядерне паливо».

Проблеми навколишнього середовища спричинили виникнення таких словосполучень, як “pare eolien” - «комплекс споруд для отримання енергії вітру», “maree verte” - «скупчення водоростей, які викидає море в зону припливу і відпливу», “gaz de schiste” - «природний газ, що видобувається на сланцевих ділянках».

Економіка й соціальні проблеми «відродили» такі неологізми, як “dette souveraine” - «суверен-ний борг», “Indignes” - «рух за реальну демократію» -лексема, що позначає групу людей, які у відповідь на заклик С. Есселя (жовтень 2010 року) проводять мирні протести проти наявного роз-риву між багатими та бідними, проти диктатури фінансових ринків, проти забруднення планети; тих, кого хвилює доля іммігрантів та безхатченків “Le groupe des indignes de France est apparu en mai 2011 a Bastille. Aujourd'hui les indignes de France font parler d'eux en campant a la defense au gres du temps et des forces de l'ordre. Ce groupe est exaspere du systeme actuel qui produit beaucoup de miseres que ce soit en France ou dans le monde. La solution n'est pas ecrite dans un papier au fond de ma poche c'est pourquoi nous avons besoin de vous” (Liberation, 2011).

Нові слова з'являються також для позначення культурних реалій, наприклад “oscariser” - «при-суджувати премію Оскар». Слово ввійшло у французьку мову у зв'язку з тим, що відомий фран-цузький актор Жан Дюжарден отримав премію Оскар у 2012 році.

У словник “Le Petit Robert” у 2013 році були включені також слова розмовного регістру, запозичення зі східних мов (екзотизми), а також запозичення з англійської (англіцизми) і деякі канадізми.

Розмовні неологізми характерні насамперед для мови молоді: “comater” - «перебувати в стані сонливості», “pipeauter” - «базікати», “psychoter” - «боятися», “marrade” - «веселощі, сміх», “gloups” - вигук, що виражає здивування.

Багато нових запозичених слів можна помітити в галузі кулінарії. Наприклад, “l'acerola” - «бар- бадоська вишня або тропічна вишня; червоний плід, багатий на вітамін С»; “le bento” - «японський термін для назви однопорційної, упакованої їжі»; “le bobun” - «в'єтнамський салат на основі рисової локшини і яловичини»; “cupcake” (з англ., букв. «чашковий торт») - «кекс, тістечко невеликого розміру, запечене в тонкому папері або алюмінієвій чашці та призначене для вживання в їжу однією людиною; “makrout” - «східне тістечко»; “cachaga” (португальською “cachaga”) - «міцний алкогольний напій, що отримується шляхом дистиляції чистого екстракту цукрової тростини».

Аналіз неологізмів показує, що поповнення словника сучасної французької мови відбувається такими традиційними шляхами, як запозичення іншомовної лексики, перш за все з англійської мови; словоскладання, зокрема методом телескопії, афіксального перетворення, абревіації; зміна значень уже наявного слова за рахунок їх розширення.

Запозичення посідають значне місце серед неологізмів, багато з яких піддаються повній адаптації у французькій мові. На ознаки адаптації іншомовного слова в мові-реципієнті вказував Л. П. Крисін: «Словотворча активність іншомовного лексичного елемента, його здатність служити базою для створення похідних слів за допомогою афіксальних засобів мови - один із показників укорінення запозичення в цій мові» (Крисін, 1968: 38).

Сьогодні, можна сказати, виникла нова форма мовної взаємодії - письмова розмовна мова, тому виникає питання, що вимагає наукового вирішення, про те, як класифікувати так званий навігаційний рівень мови комп'ютерного середовища, допоміжний, графічний рівень. Однак кожен графічний рисунок служить більш зручною з практичної точки зору заміною певної мовної команди для «спілкування» з комп'ютером або роботи в Інтер- неті, причому саме зображення відображає слово, а не навпаки, тому складно говорити про окремий «навігаційний» рівень інтернет-мови. Графіка в цьому разі лише забезпечує більшу наочність. Крім того, в Інтернеті формується певна культура назви. Імена, створені відповідно до «культурних норм» номінації в Інтернеті, повинні найбільш ефективно виконувати свої основні функції. До останніх належать індивідуалізація (ім'я має бути унікальним, відрізнятися від інших), хоча б мати вказівку на приналежність до референтної групи. Серед інших явищ лексико-семантичного рівня можна відзначити активне використання абревіатур та акронімів. Вони є невід'ємним атрибутом діалогів у реальному часі (в чатах і дискусійних групах). Переліки цих абревіатур багаторазово відтворювалися в мережі Інтернет і в друкованому вигляді. Яскравим прикладом є дуже популярне спілкування серед французької молоді у соціальних мережах та за допомогою СМС. Звичайно, цьому типу комунікації дуже властива трансформація слів, щоби, по-перше, пришвидшити проце-дуру написання тексту, по-друге, спростити слово.

Під час утворення скорочень користувачі виявляють винахідливість і докладають різних твор-чих зусиль. Наприклад, у деяких абревіатурах букви алфавіту використовуються для позначення цілих слів.

Для комунікації в чатах характерні також бук- вено-цифрові скорочення, де цифра ставиться замість слова або частини слова. Ця тенденція характерна як для англійської, так і для французької та російської мов.

У французькій мові така ж тенденція простежується з цифрами: 1, яка замінює невизначений артикль -un- і носовий звук [те], 2 - прийменник -de-, цифри 5, 6, 7, 8, 9, які за своїм звучанням збігаються зі складами в слові (наприклад, 2 - de; 2m1, deml - demain).

Для того щоби скоротити текст повідомлення, французька молодь використовує засіб «читання по складах», який дуже часто супроводжується запозиченнями з англійської мови. Наприклад, якщо необхідно комусь написати повідомлення “Emma a casse toutes ses poupees”, то можна напи-сати “Ma a KC tout С pouP”.

В цьому повідомленні ми вимовляємо літери, які написані з великої букви, як em/ ka/ se/ pe/, всі інші літери вимовляються нормально.

Наведемо щ декілька прикладів.

1) Je Vo 6ne - Je vais au cine.

2) Kestufe - qu'est-ce que tu fais?

Поповнення лексики французького молодіжного жаргону відбувається насамперед за рахунок використання запозичених слів з інших мов. Однак варто зазначити, що більша її частина створюється шляхом переосмислення загальновживаних слів, утворення нових слів, серед яких виділяється такий цікавий процес словотворення, як верлан (“verlan”), тобто написання слова у зворотному порядку. Назву «верлан» було утворено від французького прислівника “a 1'envers”, що означає «навпаки». Наприклад, la meuf = la femme - жінка; musique = zicmu - музика; pere = reup - батько; discret = s'credi - таємний.

Верлан використовується в рекламі, засобах масової інформації, піснях і фільмах.

Протягом останнього року епідемія Covid-19 принесла у французьку мову свою частину нових слів, а також суперечки щодо орфографії та граматики. Епідемія та самоізоляція породили терміни, які є новими або відомими лише в медичному світі.

Календар та час, здається, вже не мають сенсу. Зараз тиждень має лише один і той же день “lundimanche”. Lundi, mardi, mercredi, jeudi, vendredi et samedi (понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця та субота) поступилися іншому дню, а саме “interdi” - «заборонений» виходити, торгувати, нормально жити, а сьомий день називається “confinemanche”. Назва цього дня створена шляхом телескопії “confinement” - «ув'язнення», “dimanche” - «неділя», що натякає на заклик спати в камері.

Коли за всіма спостерігають переважно з вікна, тих, хто виходить, швидко звинувачують у тому, що вони є “covidiots” (covid + idiots), зухвалими, безрозсудними та несерйозними. Образа міжнародна, як і італійська “covidiota”.

Чи ми будемо говорити про “corona- boomeurs” чи “generation corona” через кілька років? Чи продовжуватимемо ми організовувати “skyperos” (Skype + aperos) - аперитив у Скайп чи “whatsaperos” (WhautsApp + aperos) - аперитив у Вотсап з нашими друзями після того, як ми повернемося до нормального життя? Криза охорони здоров'я, яку ми переживаємо, наклала нову реальність, а разом з нею і дивовижний словниковий запас.

Висновки

Таким чином, зміни, що спостерігаються в лексичній системі французької мови останніми десятиріччями, викликані появою нових технологій, нових громадських організацій, подіями, що відбулися як у Франції, так і в усьому світі. Багато неологізмів стають актуалізованими, високочастотними в узусі на цьому культурно- історичному етапі.

Можна констатувати, що у 60-ті роки в моду увійшли англіцизми; в 70-ті роки з'явилась нова тенденція, а саме скорочувати слова. Різні абревіатури заповнили всі рівні лексичної системи. У 80-ті роки французька лексика продовжувала оновлюватися не тільки за рахунок запозичень, але й у результаті морфемної і семантичної деривації. Розвиток науки та різних технологій викликав появу багатьох нових термінів. Так, з'явилося слово “bioethique” - «медична етика». Відзначено широке використання англійського суфікса “-ing” (наприклад, “сocooning” - «спокійне домашнє життя, культ сімейного життя»).

Дев'яності роки характеризуються ще більшою свободою у словотворенні: зустрічаються латино-грецькі гібриди “aquanaute”, латино-фран- цузькі “immuno-deficience”, греко-французькі “cryochirurgie, telesurveillance”, з'являється багато складних слів, у тому числі, отриманих методом телескопії (“franglais”, “progiciel”). Вельми продуктивним є префікс “cyber-“: “cybercriminalite”, “cyberculture”, “cyber-dependance”.

В результаті семантичної деривації багато повсякденних слів набули нових значень. Так, комп'ютерну «мишу» назвали “souris”; слово “cohabitation” («співжиття») отримало переносне значення і стало використовуватися як політичний термін - «співіснування уряду і глави держави, що належать до різних політичних напрямів».

Отже, як можна побачити, французька мова продовжує розвиватися, щороку з появою нових політичних, культурних, економічних реалій з'являються нові тенденції у спілкуванні (тобто нові слова, словосполучення, вирази).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Будагов Р А. Что такое развитие и совершенствование языка? Москва : Добросвет, 2000, 2004. 304 с.

2. Гак В. Г. Языковые преобразования. Москва : Школа «Языки русской культуры», 1998. 768 с.

3. Горошко Е. И. Теоретический анализ интернет-жанров. Жанры речи. 2007. Вып. 5 «Жанр и культура». С. 223-237.

4. Известия и ученые записки Императорского Казанского университета : в 34 т. Т 19 : Очерк науки о языке / Н. В. Крушевский. Казань, 1883, 148 с.

5. Крысин Л. П. Слово в современных текстах и словарях. Очерки о русской лексике и лексикографии. Москва : Наука, 1968. 284 с.

6. Свиридонова В. П. Современные тенденции развития лексического состава французского языка. Межкультурная коммуникация. Сер. 2 : Языкознание. 2007. № 3 (19). C. 173-183.

7. Шаповалова А. П. Аббревиация и акронимия в лингвистике. Ростов-на-Дону, 2003. 350 c.

8. Benveniste E. Probleme de linguistique generale. Paris : Edition Gaillimard, 1966. 356 p.

9. de Gorog T. J. (Ralph). Lexique fran^ais moderne - ancien fran^ais. University of Georgia Press. Revue belge de philologie et d'histoire. 1979. T. 57. Fasc. 3. Langues et litteratures modernes. Moderne taalen letterkunde. P 691-692.

10. Le Petit Robert: dictionnaire en ligne. Le Petit Robert, 2020, 2880 p. URL: https://www.lerobert.com/dictionnaires/ francais/langue/dictionnaire-le-petit-robert-de-la-langue-francaise-2021-et-son-dictionnaire-en-ligne-9782321015536.html (dernier acces: 15.12.2020).

11. Peillon L. A Bastille, les “indignes” veulent une insurrection civique et pacifique. Liberation. 2011. URL : https://www.liberation.fr/societe/2011/05/29/a-bastille-les-indignes-veulent-une-insurrection-civique-et-pacifique_739136 (dernier acces: 14.02.2021).

12. Audureau W. “Lundimanche”, “aperue”, “coronabdos”... les noveaux mots du confinement. Le Monde. 2020. URL: https://www.lemonde.fr/m-perso/article/2020/04/27/lundimanche-aperue-coronabdos-les-nouveaux-mots-du- confinement_6037915_4497916.html (dernier acces: 19.02.2021).

REFERENCES

1. Budagov R. A. (2000, 2004). Chto takoye razvitiye i sovershenstvovaniye yazyka? [What is the development and improvement of the language?]. Moscow Dobrosvet [in Russian].

2. Gak V. G. (1998). Yazykovyye preobrazovaniya. [Language transformations]. Moscow: Shkola “Yazyki russkoy kultury” [in Russian].

3. Goroshko E. I. (2007). Teoreticheskiy analiz Internet-zhanrov. [Theoretical analysis of Internet genres]. Saratov: Izdatelskiy tsentr “Nauka” [in Russian].

4. Izvestiia i ychenyie zapiski Imperatorskogo Kazanskogo universiteta. V 34 t. T. 19. Otcherk nauki o yazyke. [News and scientific notes of the Imperial Kazan University. In 34 volumes, vol. 19. Essay on the science of language] / N. V. Krushevskyi. Kazan: 1883, 148 p [in Russian].

5. Krysin L. P. (1968). Inoyazychnyye slova v sovremennom russkom yazyke. [Foreign words in the modern Russian language]. Moscow: Nauka [in Russian].

6. Sviridonova V. P (2007). Sovremennyye tendentsyi razvitiya leksicheskogo sostava frantsuzskogo yazyka. [Modern trends in the development of the lexical composition of the French language]. Volgograd [in Russian].

7. Shapovalova A. P (2003). Abbreviatsyya I akronimiya v lingvistike. [Abbreviation and acronymy in linguistics]. Rostov-na-Donu [in Russian].

8. Emile Benveniste (1966). Probleme de linguistique generale. [General linguistic problem]. Paris [in French].

9. Thomas Jacques de Gorog Ralph. (1973). Lexique fran^ais moderne - ancien fran^ais. [Modern French Lexicon - old French]. University of Georgia [in French].

10. Le Petit Robert : dictionnaire en ligne. [Le Petit Robert : online dictionary]. Le Petit Robert, 2020, 2880 p. [in French]. URL: https://www.lerobert.com/dictionnaires/francais/langue/dictionnaire-le-petit-robert-de-la-langue-francaise-2021-et- son-dictionnaire-en-ligne-9782321015536.html (Last accessed: 15.12.2020).

11. Luc Peillon. A Bastille, les “indignes” veulent une insurrection civique et pacifique. [In Bastille, the «indignant» want a civic and peaceful insurrection]. Liberation. 29.05.2011. [in French]. URL: https://www.liberation.fr/societe/2011/05/29/a- bastille-les-indignes-veulent-une-insurrection-civique-et-pacifique_739136 (last accessed: 14.02.2021).

12. William Audureau. “Lundimanche”, “aperue”, “coronabdos”... les noveaux mots du confinement. [“Lundimanche”, “aperue”, “coronabdos”... the new words of confinement]. Le Monde. 27.04.2020. [in French]. URL: https://www.lemonde. fr/m-perso/article/2020/04/27/lundimanche-aperue-coronabdos-les-nouveaux-mots-du-confinement_6037915_4497916. html (last accessed: 19.02.2021).

Размещено на Allbest.ru