Когнітивно-матрична фразеологічна репрезентація домену "соціальна взаємодія" англомовними біблійними фразеологізмами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Когнітивно-матрична фразеологічна репрезентація домену «соціальна взаємодія» англомовними біблійними фразеологізмами

Руслан Вакарюк

асистент кафедри іноземних мов

для природничих факультетів

факультету іноземних мов

Чернівецького національного університету

імені Юрія Федьковича (Чернівці, Україна)

Анотація

біблеїзм англомовний фразеологічний явище

У статті розглянуто особливості вживання терміну «біблеїзм» у вітчизняних та англомовних наукових студіях. Біблеїзми проаналізовано в контексті лексико-фразеологічних явищ, з'ясовано особливості їхньої структурно-семантичної організації та функційно-стилістичну зумовленість цих одиниць у канві тексту. Мета статті - простежити відмінності у підходах до розуміння терміну «біблеїзм» у вітчизняній та англомовній науковій традиції, а також з'ясувати й відмінності у формуванні фонду біблеїзмів української фразеології та співвідносної з нею англомовної ідіоматики та надати репрезентацію домену «Соціальна взаємодія» англомовними біблійними фразеологізмами. У досліджуваному корпусі БФО окремо виділяємо домен «Соціальна взаємодія», який, на наш погляд, є одним із базових у морально-ціннісній системі: морально-ціннісно система є засобом організації, структурації та регуляції соціальних взаємин: «оскільки цінності усвідомлюються, переживаються, робляться «своїми» в суспільній свідомості і привносять сенс в життя Суб'єкта, в ієрархіях цінностей, зафіксованих в тій чи іншій історичній суспільній формі, проявляється найбільш високий рівень соціальної регуляції. Система цінностей фіксує ті критерії соціально визнаного (даним суспільством, соціальною групою, Суб'єктом), на основі яких розгортаються конкретніші і спеціалізовані системи нормативного контролю, відповідні суспільні інститути і самі цілеспрямовані дії людей - як індивідуальні, так і колективні.» Зазначено, що домен здебільшого вкладається в дихотомію «позитивне-негативне». Особливої уваги заслуговує істотна асиметрія у взаєминах «позитивне»-«негативне» на користь «негативного»: більшість виділених БФО англійської мови описують негативні сторони людських взаємин. Оскільки, як відомо, негативне викликає сильні емоції, і є більш важливим для виживання і розвитку і, відповідно, частіше і яскравіше знаходить своє відображення у мові, мовленні, і, особливо, фразеології.

Крім того, розглянуто наявні в мовознавстві підходи до класифікації біблеїзмів та окреслено співвідношення фонду біблеїзмів фразеологічних підсистем української та англійської мов. Увага акцентована на виявах структурно-семантичної асиметрії біблійних фразеологізмів в англомовній та україномовній семіотичних системах.

Ключові слова: біблеїзм, фразеологізм, ідіома, Біблія, домен, когнітивно-матрична репрезентація домену, фразеологізми.

Ruslan Vakariuk, Assistant of the Department of Foreign Languages for Natural Sciences Faculty of Foreign Languages of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University (Chernivtsi, Ukraine)

Cognitive-matrix phraseological representation of the “social interaction” domain by English biblical expressions

Abstract

The article considers the peculiarities of the use of the term “biblical expression” in domestic and English-language researches. Biblical expressions are analysed in the context of lexical and phraseological phenomena, the peculiarities of their structural and semantic organization, as well as the functional and stylistic conditionality of these units in the outline of the text are clarified. The objective of the article is to trace the differences in approaches to understanding the term “biblical expression” in the domestic and English-language scientific tradition, as well as to clarify the differences in the formation of the fund of biblical expressions of Ukrainian phraseology and related English idioms, and provide a representation of the “social interaction” domain in the English-language biblical expressions. It is considered that in the researched case of biblical expressions we single out the “social interaction” domain, which, in our opinion, is one of the basic in moral and value system: moral and value system is a means of organization, structuring and regulation of social relations: “because values are realized, experienced, become “friendly” in the public consciousness and bring meaning to the life of the Subject, the highest level of social regulation is manifested in the hierarchies of values recorded in one or another historical social form. The system of values enshrines those criteria of the socially recognized (by the given society, social group, the Subject) on the basis of which more concrete and specialized systems of the regulatory control, the corresponding public institutions and the most purposeful actions of people - both individual, and collective are developed.” It is noted that the domain confines itself mostly into the “positive-negative” dichotomy. A significant asymmetry in the “positive-negative” relationship in favour of “negative” is ofparticular note: most of the distinguished biblical expressions of the English language describe the negative aspects of human relationships. Because, as we know, the negative causes strong emotions, and is more importantfor survival and development, accordingly, it is reflected more often and more vividly in language, speech, and especially phraseology.

In addition, the approaches to the classification of biblical expressions available in linguistics are considered, and the ratio of the fund of biblical expressions of phraseological subsystems of the Ukrainian and English languages is outlined. Attention is focused on the manifestations of structural-semantic asymmetry of biblical expressions in English and Ukrainian semiotic systems.

Key words: biblical expression, phraseological unit, idiom, Bible, domain, cognitive-matrix representation of the domain, phraseology.

Постановка проблеми

Оскільки Біблія стала феноменом, що вплинув і продовжує впливати на весь християнський світ, то закономірно, що вербальні запозичення із неї відомі ледь чи не кожній мові світу. Як потужні комунікативно-прагматичні засоби, вони не могли не привернути до себе уваги дослідників, зокрема лінгвістів, хоча варто відзначити, що подекуди національні наукові традиції виробили дещо відмінні підходи до розуміння їхньої сутності й навіть до термінологічного позначення таких запозичень.

Аналіз публікацій

У мовознавстві біблеїзми переважно розглядали в контексті фразеологічних студій. Окремі аспекти функціонування й вербальної організації цих одиниць розглянули у своїх працях М.Ф. Алефіренко, Л.Г. Авксентьєв, І.К. Білодід, Н.М. Бобух, Л.А. Булаховський, В.В. Виноградов, І.С. Гнатюк, М.Т. Демський, А.О. Івченко, Б.О. Ларін, В.М. Мокієнко, Ю.Ф. Прадід, Л.Г. Скрипник, В.М. Телія, Г.М. Удовиченко, В.Д. Ужченко, М.М. Шанський, а також О.С. Ахманова, Н.Б. Головіна, Р.О. Каракевич, О.І. Копчак, Г.Т. Кузь, К.І. Мізін, О.В. Назаренко, М.А. Охріменко, О.О. Селіванова, О.В. Трофімова та ін. Разом із тим серед мовознавчих студій і досі замало наукових розвідок, присвячених ґрунтовному аналізу біблеїзмів як різновиду фразеологічних одиниць, що й зумовлює актуальність пропонованого дослідження.

Мета статті - простежити відмінності у підходах до розуміння терміну «біблеїзм» у вітчизняній та англомовній науковій традиції, а також з'ясувати й відмінності у формуванні фонду біблеїзмів української фразеології та співвідносної з нею англомовної ідіоматики та надати Репрезентацію домену «Соціальна взаємодія» англомовними біблійними фразеологізмами.

Виклад основного матеріалу

У межах вітчизняної наукової парадигми під терміном «біблеїзм» традиційно розуміють «слова або вислови зі Святого Письма (Біблії), що ввійшли в загальну мову, наприклад: берегти, як зіницю ока; блудний син; вавилонська вежа; випити чашу до дна; вовк в овечій шкурі; всесвітній потоп; долина печалі; допотопний; знамення часу; ловці душ; нести свій хрест; фарисеї» (Жайворонок, 2004:48).

В. Жайворонок, який і став автором цього визначення, інтерпретує біблеїзм як потужний стилістичний засіб, широко вживаний у художньому та публіцистичному стилях для підкреслення урочистості й піднесеності стилю.

З погляду лінгвістичного біблеїзми належні до лексико-фразеологічної підсистеми мови. У її межах вони формують окремий клас одиниць, що, з одного боку, мають низку особливостей (у функційно-семантичному аспекті - це належність до релігійного дискурсу, у граматичному - можлива наявність архаїчних форм, у лексичному - застарілих лексичних компонентів чи стертих сьогодні лексико-семантичних варіантів), а з іншого мають ті самі родові класифікаційні ознаки, що й решта одиниць фразеологічної підсистеми, адже належать до фразеологізмів.

Попри те, що біблеїзмом може бути й окреме слово (фарисеї, лжепророки), й ціле речення (блажен муж, що не йде на раду нечестивих), однак переважно біблеїзми співвіднесені за своєю синтаксичною структурою зі словосполученням, а на функційно-семантичному рівні виступають як фразеологізми. Р. Зорівчак, визначаючи біблеїзми перш за все з погляду семантико-структурного, зазначає: «Це окремі слова та фразеологізми (в широкому розумінні цього терміна, включно з прислів'ями та приказками), які, відірвавшись від біблійного тексту, широко вживаються в мовленні, побутовому та літературному» (Зорівчак, 2006:103).

Тому поряд із терміном біблеїзм подекуди можна натрапити на терміни «біблійний фразеологізм» або ж «біблійна ідіома». Н. Андрейчук та І. Карамишева зводять біблеїзми тільки до фразеологічних одиниць: «Біблеїзм - це зафіксована у тексті Біблії фразеологічна одиниця, що має синтаксичну структуру словосполуки, де семантична єдність домінує над структурною роздільністю компонентів, які утворюють цілісність» (Андрейчук, 2000:56).

У межах пропонованої статті під біблеїзмом розуміємо фразеологізми, крилаті вислови, афоризми, а подекуди й окремі слова, джерелом яких стало Святе Письмо, а подекуди - апокрифічна література як сукупність неканонізованих творів релігійної літератури, присвяченої подіям та постатям, відомим з Біблії, або канонізованим церквою.

Перш ніж перейти до розгляду особливостей розуміння цього терміна в зарубіжних наукових розвідках, варто одразу відзначити, що виявлені розходження певною мірою зумовлені й відмінностями того мовного матеріалу, із яким працюють дослідники. Біблеїзми тому й стали актуальною проблемою у перекладознавстві, когнітивній лінгвістиці й контрастивних фразеологічних студіях, що через них можна наблизитися до осягнення національного виміру біблійної концептосфери та особливостей існування Біблії як прецедентного феномену в межах конкретної культури. Біблія - надбання людства, отже, з одного боку, вона стає універсальним культурним компонентом у межах певної національної культури, водночас виявляються й певні концептуальні відхилення у тому, як інтерпретують Біблію та її лінгвальні компоненти представники різних культур.

У межах англомовної наукової традиції термін Biblicism не є тотожним українському біблеїзм. Як зазначено у Collins English Dictionary (Collins English Dictionary, 2020), Biblicism витлумачений як «дотримання буквального сенсу Біблії», а в межах літературознавчих досліджень - як покликання на Біблію у вигляді алюзії, цитати або ремінісценції (Волков, 2001:68; Ковалів, 2007: 126-127). Тож щодо явища, досліджуваного в межах пропонованої роботи, у англомовній науковій практиці варто застосовувати не термін Biblicism, а термінологічну сполуку biblical idiom, biblical allusion, biblical quotation.

У досліджуваному корпусі БФО окремо виділяємо домен «Соціальна взаємодія», який, на наш погляд, є одним з базових у морально-ціннісній системі: морально-ціннісно система є засобом організації, структурації та регуляції соціальних взаємин: «Оскільки цінності усвідомлюються, переживаються, робляться «своїми» в суспільній свідомості і привносять сенс в життя Суб'єкта, в ієрархіях цінностей, зафіксованих в тій чи іншій історичній суспільній формі, проявляється найбільш високий рівень соціальної регуляції. Система цінностей фіксує ті критерії соціально визнаного (даним суспільством, соціальною групою, Суб'єктом), на основі яких розгортаються конкретніші і спеціалізовані системи нормативного контролю, відповідні суспільні інститути і самі цілеспрямовані дії людей - як індивідуальні, так і колективні.» (Гак, 2000: 12). Зазначимо, що домен здебільшого вкладається у дихотомію «позитивне-негативне». Особливої уваги заслуговує істотна асиметрія у взаєминах «позитивне»-«негативне» на користь «негативного»: більшість виділених БФО англійської мови описують негативні сторони людських взаємин. Оскільки, як відомо, негативне викликає сильні емоції, і є більш важливим для виживання і розвитку, і, відповідно, частіше і яскравіше знаходить своє відображення у мові, мовленні, і, особливо, фразеології.

Один з субдоменів «Позитивна соціальна взаємодія» представлений наступними БФО БФО Pull (або Snatch) smb. (або smth.) out of the fire в Корпусі Сучасної Американської мови майже в усіх випадках зустрічається з дієсловом pull: Marks would be able to pull himself out of the fire one more time, but the school board would have none of it (1995 NEWS).

Henry would be proud of the way you've pulled this deal out of the fire. " Don looked surprised. He glanced down at her. " I was (1991 FIC)

Таблиця 1. Репрезентація субдомену «Позитивна соціальна взаємодія»

Ця БФО у деяких випадках зазнає структурних змін шляхом включення до фразеологічного виразу ще однієї постійної одиниці, набуваючи більш розмовного характеру та емоційної виразності:

Варіації БФО мають значення «витягти чиюсь дупу з неприємностей»: was Richardson who had pulled our fat out of the fire, but even I was caught up in the illusion. I felt grateful (1995 FIC);

Look, we pull Ben's ass out of the fire, I'll get you a whole damn crate of Snickers bars. (1993 FIC);

strikingly similar and disturbing script that finds Bush pulling Baker's fat out of the fire by sending in troops. And in both cases, Baker and his aides subsequently (1991 MAG);

he pull the War Department's bacon out of the fire, after the way they'd left the regiment to rot and die in (2009 FIC).

Отже, спостерігається огрубіння, дисфемізація фразеологізму, «стягнення» його до розмовно-побутового стилю мовлення.

Зауважимо, що БФО pull (snatch) smb. (smth.) out of the fire, основним значенням якого було «врятувати» у пафосному, «високому» сенсі, використовується для створення виразності, на контрасті між високим стилем та розмовним, для посилення емоційного ефекту: наприклад, разом з негативно конотативно навантаженою лексемою lump: Either we'd pull this lump out of the fire or we'd all be singing the Oscar Meyer wiener anthem.( 2007 FIC), або в поєднанні з лексемою engram, яка більше використовується в науковому дискурсі в значенні «оживити пам'ять, нагадати» для створення комічного ефекту: “you definitely pulled my engrams out of the fire.”. “Guy”, said Nadine meekly, your ducky suit” (2007 FIC). На базі даного фразеологічного виразу виникла нова фразеологічна одиниця a way out of the fire зі значенням «вихід із складного становища»: and be certain he had a way out of the fire (1998 FIC).

У своєму прямому значенні із конотаціями піднесеності ця БФО використовується в релігійному контексті, проте у Корпусі Сучасної Американської мови це лише один варіант уживання: of purpose: Christ got me out of the fire. In him not taking me, that means I have a mission to (2001 MAG).

У Британському Національному Корпусі дана БФО зустрічається 6 разів + 1 раз у формі fetch smb. (smth.) out of the fire: blessings of academical education', save what he had' fetched out of the fire' in his laboratory, and virtually nothing is known of his origins. His (Wbiography).

Біблійний фразеологічний вираз don't let your left hand know what your right hand is doing (найчастіше вживається в усіченому вигляді left hand know what your right hand is doing) може вживатися у своєму прямому значенні («творити добро потайки»), в тому числі з прямим посиланням на Біблію: like the Bible says: don't let your left hand know what your right hand is doing. I mean it, Katherine. (2010 FIC), але у багатьох випадках ця БФО використовується у видозміненому (шляхом буквалізації компонентів) вигляді, набуваючи значення «не мати ладу, узгодженості»: National Committee: That's right KOPPEL Does the left hand know what the right is doing here? (1990 SPOK). Ця БФО може функціонувати у структурно зміненій формі, коли компоненті міняються місцями:

left hand know what one's right hand does right hand know what one's left hand does.

Оригінальна форма БФО з дієсловом do у формі Present progressive змінюється на дієслово у формі Present simple.

Дана БФО у зміненому вигляді шляхом заміни одного з компонентів може використовуватися як елемент мовної гри задля створення комічного ефекту і навіть ставати самостійною ФО на певний період: Reagan line is when he joked once that, “In my administration the right hand doesn't know what thefar right hand is doing”. And what you (NBCMeetPress, 2000) (CCAE).

Once again in the Republican Party, the right hand doesnt know what the far-right hand is doing (CNN_Politics, 1999);

Well, in the Republican Party today, I think it's obvious the right hand doesn't know what the far right hand is doing. I've been (CBS FaceNation, 1999).

Аналіз представленості фразеологічних одиниць біблійного походження у Корпусі сучасної американської мови та у Британському національному корпусі виявив вищу частотність біблійних фразеологізмів у американському корпусі (CCAE), фразеологічні трансформації представлені заміною одного з компонентів фразеологізму, відмічається також варіативність замінених компонентів.

І українська, і англійська мови відчули на собі потужний вплив біблійного дискурсу, а їхні лексико-фразеологічні підсистеми збагатилися чималою кількість одиниць, джерелом яких стала саме Біблія. При цьому варто відзначити, що фонди біблеїзмів цих мов мають як універсальний складник, спільний для обох мов, так і національно зумовлений. Наприклад, серед біблійних ідіом, які в обох мовах мають подібний лексичний склад і зміст, такі: блудний син - prodigal son, манна небесна - manna from heaven, метати бісер перед свинями - to cast pearls before swine; частка вдовиці - the widow's mite, кинути перший камінь - cast the first stone, око за око, зуб за зуб - eye for eye, tooth for tooth, заборонений плід - forbidden fruit, добрий самаритянин - good samaritan, нехай буде світло - let there be light, козел відпущення - scapegoat, немає нічого нового під сонцем - there's nothing new under the sun, вовки в овечій шкурі - wolves in sheep's clothing.

Висновки

Отже, вплив Біблії як потужного культурно-релігійного феномена відчули на собі всі національні культури християнського світу, а відтак - і мовні системи. Однак попри те, що всі вони містить універсальний спільний компонент, біблеїчний фонд кожної мови має й свої особливості, що зумовлено національними особливостями перекладу й інтерпретації біблійного тексту. Разом із тим відмінність простежується не тільки у складі чи семантиці наявних біблеїзмів, а й у самому науковому витлумаченні їх. Найвиразніше ця відмінність виявляється на прикладі самого терміна «біблеїзм», який у вітчизняній традиції витлумачений як слово або фразеологічна одиниця біблійного походження, натомість у англомовній традиції позначає тільки дослівне запозичення з Біблії.

Зазначимо, що домен здебільшого вкладається у дихотомію «позитивне-негативне». Особливої уваги заслуговує істотна асиметрія у взаєминах «позитивне»-«негативне» на користь «негативного»: більшість виділених БФО англійської мови описують негативні сторони людських взаємин. Оскільки, як відомо, негативне викликає сильні емоції і є більш важливим для виживання і розвитку і, відповідно, частіше і яскравіше знаходить своє відображення у мові, мовленні, і, особливо, фразеології.

Подальші дослідження біблеїзів можуть бути спрямовані на аналіз особливостей їх вживання в текстах англомовного публіцистичного дискурсу.

Список використаних джерел

1. Андрейчук Н., Карамишева І. Біблеїзми з точки зору когнітивної семантики. URL: http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/9294/1/17.pdf (дата звернення: 17.03.2020).

2. Визначення, особливості та функції біблеїзмів. URL: http://www.rusnauka.com/10_DN_2012/Philologia/6_106851.doc.htm (дата звернення: 17.03.2020).

3. Волков Ю. Біблеїзм. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. Чернівці: Золоті литаври, 2001. C. 67-68.

4. Гак В.Г. Фразеология, образность и культура. Сборник статей. Москва: Рус. яз., 2000. 210 с.

5. Гвоздарев Ю.А. Строки библейской мудрости. Русская речь. 1996. № 3. 192 с.

6. Дзера О.В. Індивідуально-авторське трактування біблійних мотивів як перекладознавча проблема: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.16 «Перекладознавство». Київ, 2004. 21 с.

7. Жайворонок В. Біблеїзми. Енциклопедія «Українська мова». Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2004. 824 с.

8. Зорівчак Р.М. Біблеїзми в нашому мовленні. Кримська Світлиця. 2006. № 38. С. 103.

9. Ковалів Ю. Біблеїзм. Літературознавча енциклопедія: У 2 т. / авт.-уклад. Ковалів Ю.І. Київ: ВЦ «Академія», 2007. Т. 1. С. 126-127.

10. Collins English Dictionary. URL: https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/biblicism (Last accessed: 17.03.2020).

11. Dzera О. The Typology Of Biblical Idioms: English-Ukrainian Binary Opposition URL: http://www.linguisticstudies.org/home/linguistics-studies/volume-30/current-problems-of-comparative-typological-study-of-languages/typology-of-biblical-idioms-english-ukrainian-binary-opposition (Last accessed: 17.03.2020).

References

1. Andreychuk N., Karamisheva I. Bibleizmy z tochky zoru kohnityvnoi semantyky [Biblical Expressions from the Point of View of Cognitive Semantics]. URL: http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/9294/1/17.pdf (Last accessed: 17.03.2020). [in Ukrainian].

2. Vyznachennia, osoblyvosti ta funktsii bibleizmiv [Definitions, Features and Functions of Biblical Expressions]. URL: http://www.rusnauka.com/10_DN_2012/Philologia/6_106851.doc.htm (Last accessed: 17.03.2020). [in Ukrainian].

3. Volkov Yu. Leksykon zahalnoho ta porivnialnoho literaturoznavstva [Biblical Expression. Lexicon of General and Comparative Litery Studies]. Zoloti Litavry, Chernivtsi. 2001, pp. 67-68. [in Ukrainian].

4. Gak V.G. Frazeologija, obraznost' i kul'tura. Sbornik statej. [Phraseology, Imagery and Culture. Collection of Articles]. Russkii Yazyk, Moscow, 2000. 210 p. [in Russian].

5. Gvozdarev, Yu.A. Stroki biblejskoj mudrosti [Lines of Biblical Wisdom. Russkaya Rech], 1996, No. 3, 192 p. [in Russian].

6. Dzera O.V. Indyvidualno-avtorske traktuvannia bibliinykh motyviv yak perekladoznavcha problema [Individual Author's Interpretation of Biblical Motives as a Translation Problem]: Author's Abstract of the Thesis for PhD in Philology: 10.02.16 “Translation Studies”. Kyiv, 2004. 21 p. [in Ukrainian].

7. Zhayvoronok V. Bibleizmy. Entsyklopediia “Ukrainska mova” [Biblical Expressions. Encyclopedia of Ukrainian Language]. M.P Bazhan Ukrainska Entsyklopedia Publishing House, 2004. 824 p. [in Ukrainian].

8. Zorivchak R.M. Bibleizmy v nashomu movlenni [Biblical Expressions in our Speech]. Krymska Svitlytsia, 2006, No. 38, pp. 103. [in Ukrainian].

9. Kovaliv Y. Bibleizm. Literaturoznavcha entsyklopediia [Biblical Expression. Encyclopedia of Literary Studies]: In 2 vols. / Ed. By Kovaliv Yu.I. Kyiv : Akademia Publishing House. 2007, Vol. 1, pp. 126-127. [in Ukrainian].

10. Collins English Dictionary. URL: https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/biblicism (Last accessed: 17.03.2020).

11. Dzera О. The Typology Of Biblical Idioms: English-Ukrainian Binary Opposition. URL: http://www.linguisticstudies. org/home/linguistics-studies/volume-30/current-problems-of-comparative-typological-study-of-languages/typology-of-biblical-idioms-english-ukrainian-binary-opposition (Last accessed: 17.03.2020).

Размещено на Allbest.ru