COVID-неологізми у сучасному британському медіапросторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра англійської філології факультету іноземних мов

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

COVID-неологізми у сучасному британському медіапросторі

Тарасова С.О.

кандидат філологічних наук, доцент

Ключові слова: абревіатура, акронім, медіапростір, неологізм, словоскладання, усічення, COVID-пандемія.

Однією з основних ознак сучасного інформаційного суспільства є стрімкий розвиток систем телекомунікацій та комп'ютерних інформаційних технологій, тобто медіапростору. У сучасному світі він виявився тим рушієм розвитку суспільства, що впливає на формування специфічної комунікативної ситуації. Процес інтеграції медіа в культурне середовище масштабний, тому формується окремий вид культури медіакультура, основними рисами якої можна назвати «інформатизаційну місію та проникнення технологій комунікацій у різні сфери життєдіяльності суспільства» [14]. Медіапростір як сучасний комунікативний майданчик нині займає домінуючу позицію як джерело створення нових слів, словосполучень, сталих виразів та висловлювань. У створенні неологізмів у медіапросторі допомагають три його головні характеристики: мультимедійність, інтерактивність та глобальність. Особливістю функціонування неологізмів у медіапросторі є свобода самовираження, фамільярність контакту, усунення культурно-соціальних бар'єрів між людьми та ігровий характер комунікації. Джерелом походження неологізмів є гра мови або зіткнення мов, використання сленгу, жаргону та безграмотності і лайливих слів. У статті розглядаються англомовні неологізми, які виникли у зв'язку із COVIDпандемією; тим самим відображаючи сучасне ставлення та реакцію людей до цієї події це займає своє місце у медіапросторі Великої Британії. Мова засобів масової інформації відображає не тільки реальну дійсність поточних подій, але є певним зразком мовлення сучасного суспільства. На основі аналізу сучасних британських онлайн-таблоїдів за останні два роки було встановлено лексико-морфологічні особливості неологізмів у період пандемії у засобах масової інформації Британії. Окремо розглянуто морфологічні (акроніми, абревіатури, усічення) та семантичні (словоскладання, додавання суфіксів) новоутворення. Було визначено, що виявлені неологізми періоду пандемії COVID-19 утворені здебільшого за допомогою злиття частин декількох слів (69 %) та меншою мірою скороченням (морфологічним способом (24 %) та афіксальним способом (7 %)).

COVID-NEOLOGISMS IN MODERN BRITISH MEDIA SPACE

Tarasova S.O.

Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at English Philology, School of Foreign Languges V. N. Karazin Kharkiv National University

Key words: abbreviation, acronym, COVID-pandemic, media space, neologism, truncation, wordformation.

One of the main features of modern information society is rapid development of telecommunications systems and computer information technology, i. e. the media space. In modern world, it is the driving force of development of society which directly affects formation of a specific communicative situation. The process of integration of media into the cultural environment is so vast that a separate type of culture is formed media culture, the main features of which can be named as “information mission and penetration of communication technologies in various spheres of society” [14]. Media space as a modern communication platform today occupies a dominant position as a source of new words, phrases, stable expressions. Three main characteristics help in creation of neologisms in media space: multimedia, interactivity and globalism. The peculiarity of functioning of neologisms in media space is freedom of expression, familiarity of contact, removal of cultural and social barriers between people and a playful nature of communication. The source of neologisms is a play of language or collision of languages, use of slang, jargon and illiteracy as well as abusive words. The article examines the English neologisms that arose in connection with COVID pandemic; thus reflecting current attitude and reaction of people to this event in media space of Great Britain. The language of the media not only reflects the reality of current events, but is a model of modern society's speech. Based on analysis of modern British online tabloids over the past two years, lexical and morphological features of neologisms during the pandemic in the British media were established. Morphological (acronyms, abbreviations, truncations) and semantic (word formation, addition of suffixes) neologisms are considered separately. It was determined that the identified neologisms of COVID-19 pandemic period were formed in most cases by merging parts of several words (69 %) and to a lesser extent by reduction (morphological (24 %) and affix method (7 %)).

“The media's the most powerful entity on Earth. They have the power to make the innocent guilty and to make the guilty innocent, and that's power. Because they control the minds of the masses” (X. Malcolm).

Вступ

Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень. Однією із найважливіших подій, яка охопила весь світ, стало поширення у січні 2020 року раніше невідомого коронавірусу, що викликає хворобу COVID-19. Упродовж двох тижнів пандемія потрапила на територію різних країн. Ця подія не могла не привернути свою увагу, оскільки упродовж цього досить нетривалого періоду вона внесла вагомі зміни у життя суспільства. Перебіг розвитку пандемії та реакція людства на цей вірус були відображені у засобах масової інформації, що стало передумовою виникнення та поширення нових слів у мові. На думку британського лінгвіста Т Торна, саме цей фактор впливає на появу нової лексики [15]. Із розвитком подій відповідно виник ряд неологізмів. Вивченням цього питання займалися видатні науковці. Серед вітчизняних дослідників слід виділити І. Андрусяк, О. Дзюбіну, О. Гармаш, Л. Кравчука, Ю. Полковніченко, Е. Скороходова тощо. Серед іноземних лінгвістів особливо слід звернути увагу на Е. Коулмена та Т. Торна.

Актуальність і доцільність нашої роботи полягає у тому, що розвиток людства та перебіг подій у суспільстві зумовлює свій вплив на розвиток мови та є передумовою виникнення лексичних новоутворень, які насамперед з'являються у засобах масової інформації, де висвітлюються ці події, вживаючи неологізми. Поширення коронавірусу, безумовно, посідає місце на перших шпальтах газет та журналів, є однією із головних новин телебачення та темою спілкування у Інтернеті. Мета та завдання статті полягають у аналізі видів та способів утворення «COVID-неологізмів» у сучасному британському медіапросторі, а також визначення їх функції. Матеріалом дослідження слугували статті, опубліковані в онлайн-виданнях британських газет The Telegraph, The Daily Mail, The Guardian, Daily Mirror, The Independent, The Sun, The Financial Times, The Times, The Star періоду січень 2020 листопад 2021 рр.

Виклад основного матеріалу дослідження

covid неологізм британський медіапростір

а) Оцінка наявності COVID-неологізмів у сучасному британському медіапросторі.

До тих пір маловідома для широкого загалу хвороба посіла перші шпальти усіх газет. Слово “coronavirus'¹” не сходило із заголовків більшості видань: “Coronavirus: China bars 11m residents from leaving city at the centre of outbreak” (23 January 2020, the Guardian [20]); “Coronavirus: 75.000people infected in Wuhan, experts now believe” (31 January 2020, the Telegraph [24]); “First cases of coronavirus confirmed in Britain” (31 January 2020, the Times [25]).

Однією з рекомендацій медиків було використання засобів індивідуального захисту, що спричинило виникнення нової абревіатури “PPE” (personal protective equipment засоби індивідуального захисту): “PPE or the lack of it has been one of the key issues making headlines since coronavirus reached the UK” (14 April 2020, the Guardian [20]); “NHS staffforced to buy PPE from DIY stores as Government shame continues” (14 April 2020, Daily Mirror [17]); “How poor planning left the UK without enough PpE” (1 May 2020, Financial Times [19]).

З метою запобігання поширенню вірусу у всьому світі були введені жорсткі карантинні заходи, які включали низку обмежень для людей з метою зменшення контактування між ними. Цей період породив нове слово “lockdown””: “The lockdown and the long haul in Europe, and around the world governments are getting tougher” (19 March 2020, the Economist [18]); “UK coronavirus: Boris Johnson announces strict lockdown across the country as it happened” (24 March 2020, the Guardian [20]); “Lockdown! You must stay at home!” (23 March 2020, the Sun [23]).

Суворі карантинні обмеження змусили ввести певні зміни у різних сферах життя суспільства, зокрема діти та вчителі повинні були перейти на дистанційне навчання, навчитись володіти інформаційними технологіями. A також зустрітися з певними негативними проявами як “zoom bombing”” ситуація, коли до Zoom-конференції приєднуються сторонні особи, які переривають її нецензурною лексикою, фото або відео: “On 30 March, the FBI announced it was investigating increased cases of video hijacking, also known as “Zoom-bombing” (2 April 2020, the Guardian [20]); “Graham High class get racist “Zoom bomb” (20 August 2020, the Times [25]); “Are children safe from `Zoom bombing ' while using popular app for distant learning?” (21 April 2020, the Star [22]).

Незважаючи на статистичні дані щодо рівня захворювання на COVID-19, певна частина суспільства нехтувала правилами карантинних обмежень, досить скептично висловлювала своє ставлення до необхідності засобів індивідуально захисту. У медіапросторі вони отримали найменування “covidiots”:“Covidiots dance, drink and inhale from balloons in back garden and basketball parties ignoring continuing social distancing rules” (19 May 2020, Daily Mail [16]); “Covidiot chaos. How boozy Brit covidiots are turning Zante into coronavirus hellhole by holding “F*** Corona” parties and shunning masks” (3 September 2020, the Sun [23]); “Are you a complete covidiot? It's what the government wants all of us” (7 September 2020, the Guardian [20]).

Наприкінці жовтня Борис Джонсон, прем'єрміністр Британії, занепокоєний підвищенням рівня захворюваності на коронавірус, запропонував ввести знову обмеження. Це одразу знайшло своє відображення у ЗМІ як “shockdown”” назва другого жорстокого карантину (lockdown): “Shockdown”: what the Sunday papers say about England's new COVID-19 lockdown” (1 November 2020, the Guardian [20]).

З поширенням коронавірусу у всьому світі цей ряд нових слів (неологізмів), які почали періодично з'являтися у медіапросторі Британії, став загальновживаним. Поява нових слів є реакцією на нові події або зміни у суспільстві новоутворення насамперед виникають на перших шпальтах ЗМІ. Вони спрямовані на те, щоб привернути увагу читачів, мають глибокий інформативний характер.

б) Лексико-морфологічні особливості неологізмів у період пандемії у засобах масової інформації Великої Британії.

Серед новоутворень періоду січень 2020 листопад 2021 рр. було відокремлено неологізми, утворені морфологічним способом. Так, за допомогою скорочень з'явилися слова:

a) акроніми: COVID-19 Coronavirus Disease 2019 [20]; SARS-CoV-2; severe acute respiratory syndrome coronavirus 2. Наприклад: Mutant virus: should we be worried that SARS-CoV-2 is changing [17].

б) абревіатури: PPE personal protective equipment; BCV before Coronavirus; ACV after Coronavirus [23]. Наприклад: Charity has now provided over 30 million pieces of PPE to frontline workers (7 August 2020, Daily Mail [16]);

в) усічення: `rona' coronavirus (коронавірус).

Наприклад: `We're Rona riddled'Locked -down Northumbria University students display messages on halls (4 October 2020, Daily Mail [17]);

iso self-isolation (самоізоляція).

Наприклад: Iso -baking: the cinnamon scroll is the treat of the moment (27 April 2020, The Guardian [20]).

г) словоскладання: -covidiotлюдина, яка скептично ставиться до необхідності засобів індивідуального захисту та нехтує карантинними обмеженнями (утворено шляхом злиття двох основ “COVID-19” та “idiot”). Наприклад: (Mostly) white covidiots at Trinity Bellwoods Park think the rules dont apply to them (24 May 2020, the Star [22]);

quarantini алкогольний напій (утворено шляхом поєднання частин слів “quarantine” і “martini”). Наприклад: `Quarantinis' and beer chugs: Is the pandemic driving us to drink? (27 April 2020, the Guardian [20];

coronnials покоління підлітків у період пандемії (утворено шляхом злиття основ “coronavirus” та “millennials”). Наприклад: Now that society is undergoing another seismic shift, how will it change our children, from the yet-to-be-born `coronnials' to the adolescent `quaranteens'?(the Telegraph [24]).

ґ) група семантичних неологізмів: social distance соціальна дистанція, self-isolating самоізоляція, quarantine карантин. Ці слова не є новими, але вони отримали новий відтінок значення у зв'язку з пандемією. Це чудово ілюструє стаття популярного видання “Social distancing”: how a 1950's phrase came to dominate 2020” (28 May 2020, the Guardian [20]). Словосполучення «соціальна дистанція» передбачало відстань та відмінність між різними прошарками суспільства, проте у 2020 році воно набуло нового відтінку дотримання дистанції між людьми, аби уникнути зайвого контактування з метою зменшення ризику на захворювання вірусом COVID-19.

д) група неологізмів, утворена афіксальним способом нові слова утворюються за допомогою: суфіксів: -ability, -able, -ас, -асу, -ance, -ant, -ее, -er/or, -ery, -ing, -ion, -ish, -ism, -ist; напівсуфіксів: -friendly, -a/oholic, -pedia/paedia; префіксів: a(n)-, anti-, extra-, flexi-, poli-, post (латинського походження), со-, de-, non-, pre-, re-, sub-, in-. Наприклад, antiCorona, post-Covid, fleximask, coquarantined.

Проаналізувавши COVID-неологізми в онлайнвиданнях Британії періоду січень 2020 листопад 2021 рр., можна зазначити, що, розуміючи механізм утворення нових слів, про їх значення не важко здогадатись. Більшість слів належить до семантичних неологізмів, оскільки вони утворені із лексики, яка була загальновживаною, але завдяки скороченню (створення абревіатур, акронімів та усічень) та словоскладанню вони отримали нове значення або новий відтінок.

Висновки

У ході нашого дослідження було проаналізовано 58 популярних онлайн-видань британських ЗМІ та виявлено 975 новоутворень. Виявлено, що більшість лексичних одиниць слід віднести до групи семантичних неологізмів. Результати відображені у діаграмі 1.

Діаграма 1

Лексичні неологізми становлять 24 %. Значну кількість новоутворень 76 % можна віднести до семантичної групи, оскільки з'явилися вони на основі слів, що є загальновживаними у мові.

Звернувши увагу на спосіб утворення COVID-неологізмів, доходимо висновку, що вони виникли за допомогою механізмів скорочення (абревіатури, акроніми, усічення), словоскладання та додавання суфіксів. Результати відображені у діаграмі 2.

Діаграма 2

Виявлені неологізми періоду пандемії COVID19 з'явилися та відображені у ЗМІ Британії. Ці неологізми були утворені здебільшого за допомогою злиття частин декількох слів (69 %) та меншою мірою скороченням (морфологічним способом (24 %) та афіксальним способом (7 %). Незважаючи на те, що ці лексеми є новими, про їх значення досить легко здогадатися, звернувши увагу на спосіб їх утворення.

Перспективами дослідження є проведення порівняльного аналізу способів творення неологізмів періоду пандемії COVID-19 у ЗМІ Британії зі способами творення неологізмів у мовах країн Європи та безпосередньо в Україні.

Література

1. Алексеева И. С. Введение в переводоведение: учебное пособие. Серия: Высшее профессиональное образование, 2008. 368 c.

2. Андрусяк І. В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складник мовної картини світу. Ужгород, 2003. 268 с.

3. Дзюбіна О. Концептуальна основа англійських неологізмів. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія «Філологічна (мовознавство)»: збірник наукових праць. Вінниця: ТОВ «Фірма «Планер», 2014. Вип. 20. С. 90-93.

4. Гармаш О. Л. Системність словотвору англійської мови та інноваційні процеси. Запоріжжя, 2005. 187 с.

5. Гладка В. А. Поняття «неологізм» у світлі сучасних наукових парадигм. Наукові записки. Серія «Філологічна». Чернівці, 2011. Вип. 11. С. 170-176.

6. Глінка Н. В. Семантико-стилістичні особливості англомовних текстів публіцистичного стилю. Advanced Education. 2014. Вип. 1. С. 6-12.

7. Єнікєєва С. М. Системність і розвиток словотвору сучасної англійської мови. Запоріжжя: Запорізький нац. ун-т, 2006. 302 c.

8. Зацний Ю. А. Сучасний англомовний світ і збагачення словникового складу. Львів: ПАІС, 2007. 228 с.

9. Кравчук Л. В. Мова масмедіа як основне джерело збагачення новотворами загальномовного словника. Іван Огієнко і сучасна наука та освіта. Серія «Історична та філологічна». 2013. Вип. 10. С. 53-58.

10. Муругова Е. В. Словообразовательное поле неологизмов британского и американского вариантов современного английского языка. Личность, речь и юридическая практика. Ростов-на-Дону, 2003. Вып. 6. С. 143-148.

11. Нові слова та значення: словник. Ін-т укр. мови НАН України. Київ: Довіра, 2008. 271 с.

12. Скороходова Е. Ю. Роль употребления неологизмов в современных СМИ. Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук. 2016. № 5-3. С. 73.

13.. Polkovnichenko Y. G. Neologisms in Modern English. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2013. № 12 (271), Ч. 1. С. 83-88.

14.. Jawara D. King. The Awakening of Global Consciousness: A Guide to Self-Realization and Spirituality. New York, 2010. 259 р.

15.. Thorne T Dictionary of Contemporary Slang. London, 2014. 728 р.

16.. Daily Mirror. URL: https://www.mirror.co.uk (дата звернення: 12.05.2021).

17.. Daily Mail. URL: https://www.dailymail.co.uk (дата звернення: 10.05.2021).

18.. Economist. URL: https://www.economist.co.uk (дата звернення: 11.05.2021).

19.. Financial Times. URL: https://www.ft.com (дата звернення: 12.05.2021).

20.. Guardian. URL: http://www.guardian.co.uk (дата звернення: 10.05.2021).

21.. Independent. URL: http://www.independent. co.uk (дата звернення: 10.05.2021).

22.. Star. URL: https://www.thestar.com (дата звернення: 11.05.2021).

23.. Sun. URL: https://www.thesun.co.uk (дата звернення: 10.05.2021).

24.. Telegraph. URL: https://www.telegraph.co.uk (дата звернення: 10.05.2021).

25.. Times. URL: https://www.thetimes.co.uk (дата звернення: 13.05.2021).

26. Alekseeva, I. S. (2008) Vvedenye v perevodovedenye [Introductory into translation study]. Kyiv. [in Ukrainian]

27. Andrusiak, I. V. (2003) Anhliiski neolohizmy kintsia 20 stolittia yak skladova movnoi kartyny svitu [English neologisms of the late twentieth century as part of the linguistic picture of the world]. Uzhhorod. [in Ukrainian]

28. Dziubina, O. (2014) Kontseptualna osnova anhliiskykh neolohizmiv [Conceptual basis of English neologisms]. Scientific notes of Mykhailo Kotsyubynsky Vinnytsia State Pedagogical University. Series: Philological (linguistics): a collection of scientific papers. Issue 20, pp. 90-93. Vinnytsia: LLC “Firm “Planer”.

29. [in Ukrainian]

30. Harmash, O. L. (2005) Systemnist slovotvoru anhliiskoi movy ta innovatsiini protsesy [Systematic English word formation and innovative processes]. Zaporizhzhia. [in Ukrainian]

31. Hladka, V. A. (2011) Poniattia “neolohizm” u svitli suchasnykh naukovykh paradyhm [The concept of “neologism” in the light of modern scientific paradigms]. Proceedings. Philological series. Issue 11, pp. 170-176. Chernivtsi. [in Ukrainian]

32. Hlinka, N. V. (2014) Semantyko-stylistychni osoblyvosti anhlomovnykh tekstiv publitsystychnoho styliu [Semantic and stylistic features of English texts of journalistic style]. Advanced Education. Issue 1, pp. 6-12. [in Ukrainian]

33. Yenikieieva, S. M. (2006) Systemnist i rozvytok slovotvoru suchasnoi anhliiskoi movy [Systematization and development of word formation in modern English]. Zaporizhzhia: Zaporizhzhia National University. [in Ukrainian]

34. Zatsnyi, Yu. A. (2007) Suchasnyi anhlomovnyi svit i zbahachennia slovnykovoho skladu [Modern English-speaking world and vocabulary enrichment]. Lviv: PAIS. [in Ukrainian]

35. Kravchuk, L. V. (2013). Mova mas-media yak osnovne dzherelo zbahachennia novotvoramy zahalnomovnoho slovnyka [The language of the mass media as the main source of enrichment of the common vocabulary]. Ivan Ogienko and modern science and education. Ser.: Historical and philological. Issue 10, pp. 53-58. [in Ukrainian]

36. Muruhova, E. V. (2003) Slovoobrazovatelnoe pole neolohyzmov brytanskoho y amerykanskoho varyantov sovremennoho anhlyiskoho yazika [Word-formation field of neologisms of the British and American variants of the modern English language]. Personality, speech and legal practice. Issue 6, pp. 143-148. Rostov-on-Don. [in Russian]

37. Novi slova ta znachennia: slovnyk (2008) [New words and meanings: dictionary]. Inst. Ukr. languages of the NAS of Ukraine. Kyiv: Dovira. [in Ukrainian]

38.. Skorokhodova, E. Yu. (2016) Rol upotreblenyia neolohyzmov v sovremenikh SMY [The role of the use of neologisms in modern media]. Actual problems of humanities and natural sciences. Issue 5-3, pp. 73. Rostov-on-Don. [in Russian]

39.. Polkovnichenko, Y. G. (2013) Neologisms in Modern English. Bulletin of Taras Shevchenko. Issue 12 (271), Ch. 1, pp. 83-88. Lviv National University. [in Ukrainian]

40.. Jawara, D. King (2010) The Awakening of Global Consciousness: A Guide to Self-Realization and Spirituality. New York.

41.. Thorne, T (2014). Dictionary of Contemporary Slang. London.

42.. Daily Mirror. Retrieved from: https://www. mirror.co.uk (Last accessed: 12.05.2021).

43.. Daily Mail. Retrieved from: https://www. dailymail.co.uk (Last accessed: 10.05.2021).

44.. Economist. Retrieved from: https://www. economist.co.uk (Last accessed: 11.05.2021).

45.. Financial Times. Retrieved from: https://www. ft.com (Last accessed: 12.05.2021).

46.. Guardian. Retrieved from: http://www.guardian. co.uk (Last accessed: 10.05.2021).

47.. Independent. Retrieved from: http://www. independent.co.uk (Last accessed: 10.05.2021).

48.. Star. Retrieved from: https://www.thestar.com (Last accessed: 11.05. 2021).

49.. Sun. Retrieved from: https://www.thesun.co.uk (Last accessed: 10.05.2021).

50.. Telegraph. Retrieved from: https://www. telegraph.co.uk (Last accessed: 10.05.2021).

51.. Times. Retrieved from: https://www.thetimes. co.uk (Last accessed: 13.05.2021).

Размещено на Allbest.ru