Широкозначність дієслів "робити" та "брати" у французькій мові

Размещено на http://allbest.ru

ШИРОКОЗНАЧНІСТЬ ДІЄСЛІВ «РОБИТИ» ТА «БРАТИ» У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ

Світлана Галаздра,

Svitlana HALAZDRA,

Lecturer at the Department of Romance Philology Oles Honchar Dnipro National University (Dnipro, Ukraine)

EURYSEMY OF VERBS “DO” AND “TAKE” IN FRENCH

The issue of eurysemy and its place in the lexical-semantic system of the language got under linguistic consideration in the second half of the 20th century. The reason for discussing and researching this problem can be explained by the study of the meaning of the word in relation to the individual's conceptual system.

The article considers the main approaches applied to defining the notions of “polysemy” and “eurysemy” in domestic and foreign science. The understanding of these phenomena by different scientists is considered; representations of different points of view are sometimes mutually opposite.

The article notes that modern linguistics does not have a single approach to defining these categories. Many studies have been devoted to the search for criteria that will help to distinguish these concepts, but all these categories are relative, so such studies are extremely interesting and remain relevant so far.

The article states that such lexical and semantic categories as polysemy and eurysemy are two different phenomena. The ways offormation of eurysemy and polysemy are one of the most important factors in their differentiation: polysemy is the result of metaphorical, metonymic transformations; eurysemy is associated with the processes of abstraction and generalization, wherein figurative values can never be formed.

The article studies the eurysemantic verbs “do” and “take”, which occupy a special place in the French language system, performing the function of basic identifiers in the structure of lexical-semantic groups.

These verbs are noted to be part of the sexual verb-noun phrases, whose semantic center is the noun.

The research is aimed at considering broad-meaning verbs in the cognitive aspect, emphasizing that their eurysemy as a linguistic fact is caused by cognitive processes as well as by correlation of lexical unit and specific speech contexts.

The article considers some features of translation of sexual phrases into Ukrainian. These translations demonstrate the fact that eurysemantic French verbs do not always correspond to their translation in Ukrainian, and the semantic potential of verbs may differ both in the languages of one group and in languages belonging to different groups.

Key words: multiple meaning, polysemy, eurysemy, semantics, lexical meaning.

Постановка проблеми. Відомо ствердження, що семантична багатозначність є однією з головних і однією з найскладніших проблем сучасного теоретичного мовознавства. Така зацікавленість зумовлена актуальністю філософських та мовознавчих проблем, які стосуються мови, мислення та дійсності (Козлова, 2010).

Так, проблему багатозначності розглядають сучасні лінгвісти в аспекті когнітивного та антропоцентричного підходу, приділяючи увагу механізмам і моделям утворення нових значень.

Г.М. Плотнікова зауважує, що в сучасних дослідженнях процеси семантичної деривації розглядаються як когнітивні інструменти, за допомогою яких людина познає світ. Вчена підкреслює, що значення слова - не готові структури, вони формуються в процесі пізнання, зумовлені пізнавальною здібністю людині (Плотнікова, 2009).

У середині XX століття дослідження теорії багатозначності привели до вивчення феномена широкозначності слова, особлива увага приділялася дослідженню дієслів у складі складного іменного присудка. Проблема широкозначності не втрачає своєї актуальності дотепер.

Мета статті - розглянути семантичну варіативність дієслів у французькій мові на прикладі дієслів «робити», « брати».

З орієнтацією на поставлену мету визначені такі завдання: розглянути поняття еврісемії та полісемії; дослідити семантичну структуру дієслів французької мови на прикладі дієслів «робити» та «брати». Головним матеріалом дослідження стали граматики, підручники французької мови та спеціальні дослідження як вітчизняних, так і французьких вчених.

Актуальність статті зумовлена значним інтересом до проблем лексичного значення слова та когнітивної специфіки широкозначного дієслова.

Аналіз досліджень. У 60-70 роки минулого століття базовою категорією дослідження семантики була синонімія. Останніми ж десятиріччями увага лінгвістів прикута до таких лексико-семан- тичних категорій, як моносемія, полісемія. Саме активне і всебічне дослідження полісемії наштовхнуло науковців на феномен широкозначності.

Вперше на існування широкозначності звернула увагу Н. Н. Амосова. Під цим терміном вона розуміла «значение, содержащее максимальную степень обобщения, проявляющееся в чистом виде лишь в условиях изоляции слова из речи и получающее известное сужение и конкретизацию при употреблении данного слова в речи» (Амосова, 1963).

Потім цією темою зацікавились такі науковці, як В.Г/ Гак, В.Я. Плоткина, Л.Я. Гросул, І.М. Василюк, К.О. Горшкова, С. Н. Дімова, Л.Л. Івченко та інші. Згодом був запропонований термін «еврісемія» (від давньогрецького єирєіа, єирид - широкий) (Літвінова, 2016).

На сучасному етапі тему широзначності досліджують такі вчені, як О. М. Малютина, О. Г. Луко- шус, М. Ю. Євтєєва, В. Г Шабаєв, М. Ф. Панкіна, Н. А. Ляшук, Н. В. Літвінова, С. С. Терещенко, G.Galichet, G. Gesbron, A. Lenta, J. El Guedri, B. Victorri, C. Fuchs та інші.

С. С. Терещенко, який займається особливістю широкої семантики слів української мови на сучасному етапі, визначає, що широкозначністю, або еврісемією, можно назвати «лінгвістичне явище лексико-семантичного рівня, яке характеризується розширенням семантичного обсягу слова для позначення різноманітного кола денотатів» (Терещенко, 2006). Вчений підкреслює думку H.Н. Амосової про максимальну ступінь узагальненості значення слова, що конкретизується в мовленні (Амосова, 1963).

Треба зазначити, що С. Н. Димова і Г. І. Гурська не підтримують точку зору щодо автономності цієї семантичної категорії та її можливості протистояти багатозначності, залишаються проблеми чітких критеріїв розмежування багатозначності (полісімії) та широкозначності (еврісемії). Вони розглядають широкозначність як характеристику одного з лексико-семантичних варіантів багатозначного слова.

Досліджуючи тему широкозначності, М. Ю. Євтє- єва (вчена вживає термін «платеосемія») зазначає, що полісемія може переходити в платеосемію, але нині немає можливості виявити поріг переходу тому, що між багатозначністю і широкозначністю є безліч перехідних стадій, які потребують аналізу великої кількості одиниць у плані синхронії та діахронії.

Однак М. Ю. Євтєєва спробувала сформулювати власне визначення широкозначності: «Широкозначное слово можно определить как полифункциональную единицу, соотносящуюся с понятием широкого объёма, проявляющегося в речи как инвариант, обозначенный самим словом и тождественный прототипическому значению или их совокупности, если таких значений несколько» (Евтеева, 2013).

Виклад основного матеріалу. Статус широ- козначності мають одні з фундаментальних дієслів у будь-якій мові - дієслово «робити» (faire) та дієслово «брати» (prendre).

Ще Платон, порівнюючи іменник і дієслово, визначав, що «.. .дієслово позначає дію і вчинок у найширшому значенні» (« ... le verbe exprime un agir ou un faire au sens le plus large») (Trepanier, 1961).

Серед ознак значення першого дієслова визначимо такі:

- дієслово «робити» позначає дію, але не вказує на характер та спосіб дії. Можна сказати, що тут присутня абстрактність значення;

- йому притаманна спрямованість на результат дії;

- в окремих синтаксичних умовах (перед інфінітивом іншого дієслова) може позначати «спонукання».

За словами С.С. Терещенко, позначувані поняття «лише зовні пов'язуються зі словом, із його фонетичною оболонкою, проте не входить до структури значення. Вони з'являються при функціонуванні слова в конкретних мовленнєвих контекстах і співвідносяться з єдиним узагальненим широким поняттям» (Терещенко, 2006).

В.Г Шабаєв підкрєслює цю думку і стверджує, що значення широкозначних дієслів розглядається зі значенням слів, які з ним поєднуються, оскільки вважається, що самі по собі дієслова не несуть практично ніякого значення (Шабаев, 2014).

Треба зазначити, що дієслово faire входитьу склад сталевих дієслівно- іменникових словосполучень, семантика яких передає здійснення деякої дії (Літвінова, 2016).

Н.В. Літвінова вважає, що семантичним центром таких словосполучень виступає іменник, « . в то время как глагол, десемантизируясь, реализует так называемую глаголообразующую функцию или функцию вербализатора» (Літві- нова, 2016).

Варто підкреслити, що такі словосполучення іноді мають свій однослівний еквівалент в українській мові (наприклад: faire peur - налякати), а інколи заміна неможлива (наприклад: faire scandale - вчинити скандал).

У конструкціях з іншим дієсловом faire має в мові односкладові еквіваленти. Наприклад: faire tomber - впустити, faire rire - розсмішити, faire prisonner - заточити тощо.

Зазначимо, що словосполучення «faire + інфінітив» дуже часто вживається в так званих рестриктивних конструкціях. Наприклад: Il ne fait que manger - Він те й робить що їсть. У цьому випадку дієслово faire виступає предикативним центром, а інфінітив визначає дію, яка знаходиться в рестрикції (Літвінова, 2016).

Розглядаючи дієслово «брати», зазначимо, що воно є об'єктом досліджень багатьох вчених (наприклад, El Guedri, 2011; Manes Gallo & Rouault, 2010; Paillard, 2001; Peeters & Eiszele, 1993; Senechal, 2012), які визначають його неймовірну частоту вживання в мові та його високу полісемійність («... Le verbe prendre est un verbe particulierement interessant dans la mesure ou il s'agit d'un verbe tres frequent ... et hautement polysemique») (Leslie Redmond, 2017).

Так, в 1997 році Dubois і Dubois-Charlier запропонували поділяти дієслова на 14 загальних груп (класів), в яких дієслова вирізняються семантичним головним (базовим) характером («. selon leur caractere semantique de base») (Leslie Redmond, 2017). За результатами цієї семантико-синтаксичної класифікації дієслово prendre належить до дев'яти груп, що дає змогу говорити про широкозначність дієслова (наприклад, мати, відчувати (On prend un livre sur la table. Беремо книгу зі стол.), дієслова психологічного складу (On prend le probleme a l'envers. Ми сприймаємо проблему навпаки), торкатися, настигати (La migraine prend Pierre dans la nuit. Мігрень настигає П'єра в ночі.) тощо).

У 1993 році вчені Peeters та Eiszele розглянули дієслово prendre за так званою примітивною семантикою «хтось бере щось» (quelqu'un prend quelque chose). Завдяки цій формулі вчені дійшли висновку, що дієслово не настільки багатозначне, як це пропонують словники.

У 2011 році El Guedri розглянула три можливі категорії цього дієслова:

- Prendre, предикативне дієслово (verbe predicatif), наприклад, Pierre a pris un livre. П'єр взяв книгу. Max a pris les pommes dans son panier. Макс взяв яблука в своєму кошику;

- Prendre, опорне дієслово (verbe support), наприклад, Qui m'a pris mon stylo ? Хто у мене взяв/ поцупив мою ручку? Elle lui a pris son idee. Вона у нього взяла/вкрала ідею. Les etudiants prennent des notes. Студенти конспектують/нотують;

- Prendre, елемент сталевого виразу (element d'une sequence figee).

prendre le taureau par les cornes - взяти бика за роги, починати діяти енергійно; prendre froid - змерзнути тощо.

У цьому синтаксично-семантичному аналізі бачимо різноманітність словосполучень і широ- козначність значення дієслова prendre (Jamila El Guedri; Leslie Redmond, 2017).

Варто зазначити, що переклад словосполучень із дієсловом prendre часто буває однослівним: наприклад, prendre froid - змерзнути; prendre une photo - фотографувати; prendre soin - qqn піклуватися про когось; prendre peur - злякатися тощо.

Висновки. Семантична багатозначність є однією з найскладніших і широко обговорюваних проблем сучасної лінгвістиці, вона залишається об'єктом полеміки серед лінгвістів.

За словами Picoche, мова не змогла б обійтися без полісемії, вона являє собою абсолютний фундаментальний характер лексики (« ... le langage ne pourrait pas se passer de la polysemie, ... elle est un caractere absolument fondamental du lexique» (Leslie Redmond, 2017).

Таким чином, аналіз матеріалу дав змогу виявити високу ступінь широкозначності дієслів faire та prendre, розглянути їх значення в системі мови та їх функціювання в мовленні, визначаючи роль контексту в процесі творення відтінків значення.

Дієслово має одне, але широке значення, що дає право говорити про однопонятійність, яка, за словами С. С. Терещенко, є показником широ- козначності, а поліпонятійність - багатозначності (Терещенко, 2006).

О.І. Малютіна стверджує, що широке значення - це свого роду трамплін, від якого утворюються всі інші значення, компоненти значення словосполучення, а не значення дієслова (Малютина, 2007).

Тому варто зазначити, що аналіз особливостей широкозначних одиниць мови передбачає звернення до проблеми співвідношення слова і речення, тобто лексичної одиниці та контексту (Панкіна, 2013).

З усього вищезазначеного зрозуміло, що дієслова faire та prendre вживаються в різноманітних контекстах і володіють високою поліденотатив- ністю (яка характерна і для полісемії), утворюючи словосполучення з іншими словами. Поліденотативність з'являється під час функціонування слова в конкретних мовленнєвих контекстах і співвідноситься з єдиним узагальненим широким поняттям, що характерно для еврісемії.

дієслово французька лексичний семантична варіативність

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии. Ленинград : Изд-во ЛГУ, Электронная книга. 1963. 208 с. URL: https://www.booksite.ru/fulltext/amosova/index.htm (дата звернення 10.02.21).

2. Евтеева М. Ю. К вопросу о разграничении явлений платеосемии и полисемии. Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2013. № 8 (26): в 2-х ч. Ч. I. C. 65-70.

3. Зализняк А. А. Феномен многозначности и способы его описания. Вопросы языкознания. Лингвистический научный журнал России. 2004. № 2. С. 20-45.

4. Козлова Н. В. К теоретическим основам исследования микросистемы глагольных носителей эврисемии. Вестник НГУ. Сер. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2010. Том 8, выпуск 1. С. 45-58.

5. Литвинова Н. В. Семантический потенциал широкозначного глагола «делать» в языках различных групп. Известия Саратовского университета. 2016. № 4. С. 371-376. URL: https://doi.org/10.18500/1817-7115-2016-16-4- 371-375 (дата звернення 10.02.21).

6. Лукошус О. Г. К вопросу о соотношении многозначности и полисемии. Альманах современной науки и образования. 2016. № 4 (106). C. 74-76.

7. Малютина Е. И. Широкозначность против полисемии на уровне языка и речи (на материале глаголов современного английского языка). Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. Языкознание и литературоведение. 2007. Т 14. Вып. № 37. С. 123-128. URL: https://lib.herzen.spb.ru/media/magazines/ contents/1/14(37)/malyutina_14_37_123_128.pdf (дата звернення 28.01.21).

8. Панкина М. Ф. Широкозначность и полисемия. Научный вестник Воронежского государственного архитектурно-строительного университета. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2013. Вып. № 10. С. 7-12. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/shirokoznachnost-i-polisemiya/viewer (дата звернення 10.02.21).

9. Плотникова А. М. Когнитивное моделирование семантики глагола (на материале глаголов социальных действий и отношений) : автореф. дис. ... д-ра филол. наук : 10.02.19. Екатеринбург. 2009. 38 с. URL: http://hdl.handle. net/10995/1870 (дата звернення 08.02.21).

10. Терещенко С. С. Широкозначність та багатозначність в українській мові. Культура народов Причерноморья. 2006. Вип. 82 (2). С. 177-179. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21756 (дата звернення 17.12.20).

11. Шабаев В. Г. Лексические и грамматические проблемы широкозначности. Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2014. № 4 (34): в 3-х ч. Ч. III. C. 192-201. URL: https://www.gramota.net/articles/ issn_1997-2911_2014_4-3_55.pdf (дата звернення 07.02.21).

12. Bernard Victorri, Catherine Fuchs La polysemie - construction dynamique du sens. Hermes. 1996. 131 p. URL: ffhalshs-00713735f (дата звернення 10.02.21).

13. Jamila El Guedri Le verbe prendre: analyse syntactico-semantique en vue de l'elaboration d'un dictionnaire electronique. These titulaire d'un doctorat en Sciences du Langage. Paris. 13. 2011. URL: http://www.theses.fr/2011PA131004 (дата звернення 10.02.21).

14. La Rousse. URL: https://www.larousse.fr/dictionnaires/francais/prendre/63573

15. Leslie Redmond Acquisition de la polysemie du verbe "prendre” par des apprenants du francais L2. Linguistique. Universite Michel de Montaigne. Bordeaux III. 2017. Francais. URL: ffNNT : 2017BOR30007ff. fftel-01622584f (дата звернення 06.02.21).

16. Redmond, Leslie & Emirkanian, Louisette Analyse de la polysemie verbale : apports a la didactique du francais L2. SHS Web of Conferences. 46. URL: 07007. 17.1051/shsconf/20184607007 (дата звернення 07.02.21).

17. Trepanier E. Philosophes et grammairiens sur la definition du verbe. Laval theologique et philosophique. 1961. № 17 (1). P 87-99. URL: https://doi.org/10.7202/1020003ar (дата звернення 06.12.20).

Размещено на Allbest.ru