Особливості побудови та перекладу креолізованих текстів туристичного дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості побудови та перекладу креолізованих текстів туристичного дискурсу

Шевчик Катерина Юріївна

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Анотація

Будучи однією з індустрій у світі, яка швидко розвивається, індустрія туризму на сьогоднішній день займається залученням як можна більшого числа потенційних клієнтів, чому активно сприяє туристичний текст. У зв'язку з цим, феномен туристичного тексту з кожним роком все більше привертає увагу вітчизняних і зарубіжних лінгвістів, які прагнуть вивчити цей тип тексту у всьому його різноманітті. У статті ми розглянули, що охоплює поняття туристичний дискурс і його розуміння різними лінгвістами, детально вивчили жанри та мовні особливості. Проаналізувавши теоретичні матеріали, ми виділили особливості, властиві текстам туристичного дискурсу. перекладу текст туристичний дискурс

Обов'язкова характеристика розглянутих текстів - точність і яскраві словесні конструкції, тропи. Автори текстів, а відповідно і перекладачі під час перекладу повинні це враховувати, прагнути вплинути на емоції людини, викликати позитивну реакцію і бажання купити тур, поїхати в іншу країну або місто, побачити конкретне місце своїми очима. Реалізують це такими образотворчими засобами, як метафори, уособлення, епітети, гіперболи, метонімії, літота. Невід'ємна складова текстів туристичного дискурсу - велика кількість лексики, пов'язаної з культурними особливостями, географічними назвами, іншими словами - реалій, топонімів і мікротопонімів.

Подібні терміни вимагають особливої уваги під час перекладу, тому що прямим чином впливають на реалізацію такого атрибуту текстів дискурсу, як об'єктивність. Найпоширеніші способи перекладу - описовий переклад, калькування, транскрипція або синтаксичне уподібнення. Не існує єдиного стандарту, що вказує перекладачеві на те, у який спосіб перекладати реалії, тому необхідно орієнтуватися на вже існуючі переклади, і вибирати трансформацію, так щоб переклад був зрозумілий читачеві без додаткових пояснень. Тексти туристичного дискурсу носять переважно інформаційно-просвітницький і рекламний характер. Рекламна спрямованість тексту повинна бути в перекладі передана тією самою мірою, що і в оригіналі.

Ключові слова: креолізовані тексти; туристичний дискурс; рекламні тексти; перекладацькі трансформації.

Abstract

PECULIARITIES OF STRUCTURE AND TRANSLATION OF CREOLIZED TEXTS IN TOURISM DISCOURSE

Shevchyk Kateryna Yuryivna Candidate of philological sciences, associate professor, associate professor of the Department of Translation and Linguistic Training of Foreigners, Oles Honchar Dnipro National University

As one of the fastest growing industries in the world, the tourism industry today is engaged in attracting as many potential customers as possible, which is influenced by texts of tourist discourse. In this regard, the phenomenon of texts of tourist discourse attracts the attention of domestic and foreign linguists every year, who seek to study all diversity of this type of texts. In the article, we considered what the concept of tourist discourse covers and its interpretation by various linguists, we studied genres and language features. Having analyzed theoretical materials, we identified the features characteristic of the tourist discourse texts.

The main characteristics of the considered texts are accuracy and verbal constructions, tropes. Authors of the texts and translators must take this into account, strive to influence human emotions, cause a positive reaction and desire to buy a tour, go to another country or city, see a specific place with their own eyes. This is realized by such figurative means as metaphors, personifications, epithets, hyperboles, metonymies, litota. An integral component of tourism discourse texts is a large amount of vocabulary related to cultural features, geographical names, in other words realia, toponyms and microtoponyms.

Such terms require special attention during translation, because they directly affect the implementation of such an attribute of discourse texts as objectivity. The most common methods of translation are descriptive translation, tracing, transcription, or syntactic assimilation. There is no single standard that tells the translator how to translate realia, so it is necessary to focus on existing translations and choose a transformation so that the translation is understandable to the reader without additional explanations. The texts of the tourist discourse are mainly informational and educational and advertising. The advertising orientation of the text must be conveyed in the translation to the same extent as in the original.

Keywords: creolized text, tourism discourse, advertising text, translation transformations

Постановка проблеми

На сьогоднішній день є очевидним той факт, що в сучасній міжкультурній комунікації зростає роль креолізованих текстів, в яких вербальний компонент у поєднанні з іконічним має тенденцію до відтворення картин світу, естетичних і етичних орієнтирів нації. Світ креолізованих текстів надзвичайно різноманітний: науково-технічні, газетно-публіцистичні, ілюстровані художні тексти, тексти-інструкції, комікси, листівки та ін. Виявлено, що особливості креолізованого тексту досліджені далеко не повністю, і вчені постійно повертаються до цієї проблеми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивчення ролі різних видів знань в інтерпретації креолізованих рекламних текстів є пріоритетним напрямком для науково-дослідної роботи в сфері не тільки лінгвістики, а й психології, соціології, культурології, а також маркетингу і реклами.

Треба відзначити, що питанням вивчення креолізірованих текстів займаються О. Є. Анісімова [1], В. М. Березін [3], А. А. Бернацька [4], М. Б. Ворошилова [5], Л. В. Головіна [6] та ін.

Мета статті. Виявлення основних способів збереження прагматичного потенціалу під час перекладу англомовних туристичних текстів українською мовою. В першу чергу, для досягнення цієї мети був проведений теоретичний аналіз композиційної структури туристичних текстів, в ході якого було дано визначення туристичного тексту, названі його мета, автор і адресат, а також перераховані його основні функції і мовні стратегії.

Виклад основного матеріалу

В межах сучасної лінгвістики інтерес до невербальних засобів комунікації значно зріс, що відзначають у великій кількості досліджень, присвячених семіотично ускладненим, відеовербальним, креолізованим текстам.

У сучасній лінгвістиці існують різні визначення тексту, наприклад, визначення В. П. Беляніна, який вважав, що текст - це основна одиниця комунікації, спосіб зберігання і передачі інформації, форма існування культури, продукт певної історичної епохи, відображення психічного життя індивіда [2, с.12].

Інтерес до проблеми візуалізації тексту зумовлений вимогами сучасної комунікації. «Ілюстрування нині все ширше стає елементом текстоутворення. Рівень інтегрованості всіх образотворчих засобів, так само як і інших знакових утворень, в єдиний текстуальний простір друкованих та електронних видань досить високий», - зазначає В. М. Березін [3, с. 162].

На сьогоднішній момент люди часто зустрічаються з текстами, які називають креолізованими. Терміни креолізований, креолізація походять від словосполучення креолізована мова. Це мова, що утворилася завдяки взаємодії двох мов, - корінного місцевого та колоніального іноземного - і стала основним засобом спілкування у певному колективі.

Ю.О. Сорокін і Є. Ф. Тарасов в 1990 році запропонували термін «Креолізовані тексти». На їхню думку, це тексти, «фактура яких складається з двох негомогенних частин: вербальної (мовної / мовленнєвої) і невербальної (іконічної / належить до інших знакових систем)» [11, с. 81].

О.Є. Анісімова визначала подібні тексти як особливий лінгвовізуальний феномен, текст, в якому вербальний і невербальний компоненти утворюють одне візуальне, структурне, смислове та функціонуюче ціле, що забезпечує його комплексний креолізований вплив на адресата [1, с. 17].

Вона також зазначає, що цілісність креолізованого тексту визначають установкою адресанта за допомогою комунікативно-когнитивної природи і докладно розглядає мовні засоби створення образності і їх взаємодія з зображенням.

Автор зазначає, що креолізованими слід називати тільки ті тексти, де домінантне поле утворюють малюнки за допомогою паралінгвистичних засобів [1, с. 8]. Основними універсальними функціями зображення, яке служить засобом візуальної комунікації, спираючись на О. Є. Анісімову, є інформативна, атрактивна, естетична і експресивна функції, які пропонуємо розглянути нижче.

Паралінгвістичні, або невербальні, компоненти видіграють важливу роль в розумінні письмового тексту. Ці компоненти мають образні та виразні можливості та є парадигматичною складовою частиною самого тексту.

Паралінгвістичні компоненти охоплюють графічну сегментацію тексту, його розташування на папері, особливості шрифту, іконічність (ілюстрації, фотографії, діаграми, схеми, креслення та ін.), незвичайне написання, нестандартна пунктуація тощо.

Залежно від ролі в тексті паралінгвістичні компоненти підрозділяють на пасивні і активні [1, с. 8]. Пасивні засоби охоплюють лише план вираження тексту і не впливають на план змісту. Активні - потребують детального вивчення як плана вираження, так і плана змісту, вносячи додаткові семантичні та експресивні відтінки.

Креолізовані тексти, під час структурування яких застосовують різні коди семіотичних систем, є паралінгвістично активними текстами.

Відносини компонентів креолізованого тексту досліджувалися в роботах О.Є. Анісімової [1], М.Б. Ворошилової [5] та інших. Записи щоденника та ілюстрації до нього є текстами з частковою креолізацією, оскільки вербальна частина в них відносно автономна від зображення. Як правило, образотворчий компонент у цьому випадку супроводжує вербальну частину і є факультативним елементом в організації тексту.

Термін «креолізований» М. А. Іщук пропонує вживати в випадках звернення до одноканальних текстів (комікс, афіша, плакат, реклама в друкованому вигляді), які утворені комбінацією негомогенних складових і вимагають тільки зорового сприйняття [8, с. 100].

«Креолізовані тексти - це тексти, фактура яких складається з двох негомогенних частин: вербальної (мовної / мовленнєвої) і невербальної (Що належить до інших мовних систем, ніж природна мова)» [9, с. 180].

Основними компонентами «класичного» креалізованого тексту є вербальна складова частина (вербальний текст, напис / підпис) і візуальна, іконічна, невербальна складова, яка може бути представлена зображеннями / ілюстраціями (фотографією, малюнком, карикатурою і ін.), схемами, символічними зображеннями, таблицями, формулами тощо [15, с. 76].

Залежно від типу тексту ці компоненти трапляються в різних поєднаннях. Найбільш поширеними моделями, на думку О. Є. Анісімової, є:

- ілюстрація + напис / підпис (плакат, графіті, карикатура);

- серія ілюстрацій + супроводжуючі їх написи / підпис (Комікс, альбом); вербальний текст + одне зображення / кілька зображень без супровідної написи / підпису (листівки, значна частина художніх текстів);

- головний вербальний текст + одна ілюстрація / кілька ілюстрацій і супроводжуючі їх написи / підпису (газетно-публіцистичні, наукові, науково-популярні тексти) [1, с. 9].

Л. Барден (1975) описує кореляції між цими компонентами залежно від характеру переданої в них інформації - денотативної і конотативної. Дослідник виділяє 4 типи кореляції:

1) зображення Д + Слово Д: обидва компонента висловлюють денотативну інформацію, але зображення, як правило, домінує над словом. Цей тип кореляції властивий інформаційному повідомленню;

2) зображення Д + Сл ово До:зображенпяпдрєдде денотагувну інформацію, вербальний компонент - конотативну; зображення домінує над словом. Цей тип кореляції притаманний ілюстративним повідомленням;

3) зображесно о н Собва Д:зображдння лаленет нонотативну інформацію, слово - денотативну; у цьому випадку провідна роль належить слову . Цей тип кореляції характерний для коментарю до повідомлення;

4) зображення К + Слово До: обидва компонента передають конотативну інформацію, і, як правило, рівноправні по відношенню один одному. Цей тип кореляції типовий для символічного повідомлення.

О.Є Анісімова розглядає відносини взаємодоповнення і взаємозалежності між вербальною і невербрньною частинами креолізованого тексту. При відносинах взаємодоповнення зображення зрозуміло без слів і може існувати самостійно. Вербальному коментарю відводять вторинну, додаткову функцію, тому що він тільки описує зображення, дублюючи його інформацію. Під час відносин взаємозалежності зображення залежить від вербального коментаря, який визначає його інтерпретацію. Без коментаря сенс зображення неясний або може бути перекручено витлумачений. Вербальний коментар в цьому випадку виконує первинну, основну функцію [1].

А. В. Пойманов виділяє види креолізованих текстів, враховуючи обсяг інформації, яку передають різні знаки, і роль зображення:

1) репетиційні - ілюстрація повторює вербальний текст;

2) адитивні - ілюстрація надає певну додаткову інформацію;

3) видільні - ілюстрація підкреслює конкретний аспект вербальної інформації, обсяг якої значно більше;

4) опозитивні - змістовна структура, передана ілюстрацією, вступає в суперечності з вербальною інформацією, викликає комічний ефект;

5) інтегративні - ілюстрація, вбудована в вербальний текст;

6) зображально-центричні - вербальна частина пояснює, конкретизує зображення, яке займає чільне місце в повідомленні [10].

У вивченні креолізованих текстів одним із головних завдань є дослідження взаємозв'язку іконічного і вербального компонентів тексту. О. Є. Анісімова виділяє три типи креолізованих текстів в залежності від ступеня зв'язку зображення і вербальної частини тексту:

- тексти з нульовою креолізацією (у цьому типі зображення відсутнє і не впливає на організацію тексту);

- тексти з частковою креолізацією (у цьому типі зображення є супроводом вербальної частини, але водночас вона залишається досить незалежною);

- тексти з повною креолізацією (у цьому типі зображення і вербальний компонент не можуть існувати незалежно один від одного) [1, с. 15].

Аналогійну класифікацію пропонує А. А. Бернацька, виділяючи також три ступеня креолізації:

* сильний - з взаємною семантизацією систем;

* помірний - за умови явного домінування однієї системи допоміжної ролі іншого;

* слабку - коли йдеться про традиційні парамовні засоби комунікації (фонаційні, кінетичні, графічні) [4, с.104].

До переваг останньої класифікації належить введення поняття слабкої креолізації, яке вважають більш правомірним і обґрунтованим, ніж поняття нульовий, тому що в сучасному світі не доводиться говорити про «чисті тексти». Найважливішою характеристикою будь-якого писемного тексту (а креолізований текст, як правило, писемний) є розмір і гарнітура шрифту, колір, використання пунктуаційних і нерідко математичних знаків, а також інших паралінгвістичних засобів. Це зауваження дає змогу відзначити ще один аспект аналізу креолізованого тексту - опис паралінгвістичних засобів його створення. Як правило, в центрі уваги дослідників опиняються колір і шрифт, які використовують для створення аналізованого тексту. Колір є одним з найважливіших елементів креолізованого тексту: він привертає увагу адресата (атрактивна функція кольору), дає змогу виділити найбільш важливі, значущі в смисловому плані елементи вербального компонента, а також впливає на емоції людини. Особливо вчені відзначають символічну функцію кольору, його здатність висловлювати абстрактні поняття.

Л. В. Головіна вважає, що комбінація вербального тексту і зображення призводить до того, що читач сприймає цей текст більш опосередковано, знижується інформативність і переконливість цього тексту. Виявлено, що такий результат зумовлений психологічними особливостями сприйняття креолізованого тексту [6, c. 22]. Слід також відзначити, що під час сприйняття тексту окремо від образотворчого компонента читач дивиться на нього крізь призму своєї «мовної картини світу». виявлено, що так,присутність іконічного компонента зменшує можливості інтерпретації тексту, обмежує сприйняття змісту.

Проте, спеціальні дослідження свідчать про те, що інформація, яку передають вербально і невербально, сприймається адресатом по-різному. Так, інформація, що міститься безпосередньо в текстовому повідомленні, засвоюється лише на 7%, голосові характеристики сприяють засвоєнню 38% інформації, тоді як наявність візуального образу помітно підвищує сприйняття - до 55%. Водночас важливо відзначити, що, якщо вербально представлена інформація впливає на свідомість індивіда раціональним шляхом, то використання різних паралінгвістичних засобів автоматично переводить сприйняття на підсвідомий рівень. Крім того, вербальні засоби передають інформацію переважно про зовнішній світ, в той час як невербальні - про емоційну сторону комунікації.

Аналізуючи стилістичний аспект рекламного тексту, необхідно детально зупинитися на принципах і стилістичних особливостях мови, які відіграють визначальну роль при впливі на одержувачів [3, с. 186-205].

Отже, першим принципом є стислість (компактність), тобто передача необхідної інформації без використання зайвих слів. У текстах туристичної реклами цей принцип зазвичай реалізують у розділах, що коротко висвітлюють основні моменти пропонованої послуги.

Наприклад: Hop on Hop off service with over 60 stops on 3 different routes. Ticket valid for 24 hours. All Open Top buses include free Wi-Fi.

Розглянувши варіант перекладу цього уривка, можна зробити висновок про те, що перекладачеві не завжди вдається повною мірою зберегти компактність тексту оригіналу, часто доводиться вдаватися до використання трансформацій. Так, «Hop on Hop off service» - це не що інше як послуга, що надає автобуси, зайти в які і вийти з яких можна в будь-якому місці. Однак перекладач може обійти довгий опис, передавши цю фразу як: «оглядова екскурсія містом». Надати тексту компактність також дає змогу використання цифр «24» і абревіатур «Wi-Fi».

Наступним принципом є точність. Уважне ставлення до деталей і акцентування уваги на пропозиції є запорукою успішної реклами. Працюючи з реалізацією цього принципу, перекладачеві необхідно пам'ятати про неможливість спотворення такої інформації, як побут, звичаї, умонастрій, а також про неможливість особистих тлумачень географічних назв, у цьому випадку йому необхідно вдаватися до пошуку готових відповідностей.

Please Note: Stop 67, Lancaster Terrace opposite Lancaster London Hotel is out of service. Passengers using the Orange route should use either Stop 17 on Park Lane or Stop 68 on Praed Street.

Як можна побачити, прецедентна лексика ускладнює завдання перекладача, для того щоб точно перевести оригінал, йому необхідно вдатися до пошуку готових відповідностей назв, що трапляються в тексті, звернутися, наприклад, до вже готових перекладів, а також використовувати такі трансформації, як транскрибування, транслітерація, калька і навіть пояснення. Наприклад: Lancaster Gate - це станція метро, яка перебуває на заході від центру Лондона, перекладачеві необхідно буде пояснити цю обставину україномовному реципієнту. Цей принцип в рекламі часто доповнюють використанням різних невербальних засобів (наприклад, ілюстрації).

Логічність, що створюють за допомогою послідовно пов'язаних між собою уривків тексту. Так, наприклад: When things go wrong overseas, the travel insurance ensures that you receive the best care, even if it means moving you to another country to receive it. Our emergency medical teams liaise directly with you and your family, as well as medical staff on the ground, to make sure you receive immediate treatment. Medical expenses of U $ 80,000 were covered.

або: Cancellation is an important part of every travel insurance policy. When you buy your policy before you depart, you're covered if you're seriously sick or injured and can not start your trip. Some policies include coverage for pre-booked travel if your trip is interrupted after it starts.

Ці приклади наочно показують, що компанія, яка пропонує тур, неодмінно запропонує допомогу в будь-який непередбаченій ситуації, текст логічно і послідовно пов'язаний між собою. Також необхідно пам'ятати, що досягнення принципу логічності та зв'язності можна досягти шляхом використання посилань, які можуть допомогти забезпечити безперервність інформації в тексті.

Найпоширенішим тропом, який можна знайти в тексті туристичної реклами, є метафора. За допомогою цього засобу виразності можна створити в уяві читача незабутній образ. Чим більш парадоксальна метафора, тим вона краще діє. Найбільш яскравим знайденим прикладом з використанням метафори в тексті англомовної туристичної реклами є такий приклад:

The city that never sleeps is a melting pot of lifestyles, cultures and cuisines, home to some of the country's most famous landmarks, celebrities, and of course that beautiful Manhattan skyline.

Метафора тут відбиває в собі національно культурний елемент, що відображає національну своєрідність історії, культури і традиційного способу життя народу.

The tube lines are the veins of the city that connect the outer reaches to the beating heart of London's centre. Ще один яскравий приклад метафори. Тут автор тонко порівнює тунель метро з венами міста, а потім пов'язує віддалене від центру міста місце з серцем Лондона.

У проаналізованих статтях англомовної реклами сфери туризму були знайдені і стерті метафори, які раніше належали до сфери конотацій, але потім перетворилися в диференціальну сему. У наступних прикладах спостерігається явище стертих метафор: you can zoom in any part of the territory of the country to the «bird's eye view» and comfortably get acquainted with the most hard-to-reach places of Guatemala. Did you happen to see the restaurant hot list? Стерті метафори у цих прикладах «bird's eye view» і «hot-list» несуть в собі тільки інформативну складову.

Наступною за частотою вживання виявилася гіпербола. У текстах реклами туризму завдяки грандіозним розмірам того чи того предмета або об'єкта основна мета цього тропа зводиться до того, щоб створити незабутній образ навколо одержувача інформації. Основним критерієм гіперболи є свідоме перебільшення всіх описуваних в рекламних текстах явищ, послуг і характеристик для того, щоб посилити враження і вразити уяву читача. Звертаючись до цього стилістичного прийому, рекламісти грають на здатності людини вірити в найнеймовірніші речі. З гіперболою можна зустрітися в таких прикладах: it seems to be simply the greatest architectural achievement on earth. Тут рекламодавець перебільшує значимість споруди, пробуджуючи інтерес споживача до рекламованого об'єкту.

There is something mesmerizing and peaceful about continuing through the endless gates. Описуючи ворота, які є огорожею для спорудження, автор прагне показати незмірні людському оку масштаби будівлі.

All of the world's beauty in one museum. Прочитавши таке твердження, в уяві читача відразу виникає образ чогось неймовірного, він згадує все найгарніше, що коли-небудь спостерігав, і подумки переносить все це в одне місце.

Протилежним гіперболізації явищем є літота. Аналіз туристичних рекламних текстів показав, що літота є не надто поширеним засобом виразності в текстах англомовної туристичної реклами. Однак вдалося знайти кілька прикладів: Larnaca's Salt Lake region never fails to amaze.

Літота тут утворена за допомогою негативного форми дієслова, що має від'ємне значення. So many masterpieces, so little time.

Ще одним засобом, що рідко трапляється, є метонімія, яку використовують для посилення виразності й багатства мови. Прикладом вживання метонімії в англомовному тексті туристичної реклами може служити: it is a home to some of the most famous landmarks. Слово країна тут по суміжності замінюється словом «home».

Випадки вживання такого прийому, як перифраз, в проаналізованих текстах були більш частотні. Замість прямої номінації туристського об'єкта творці реклами часто вживають перифрази, в яких виділена особливо приваблива характерна риса об'єкта. У свідомості потенційного клієнта створюють позитивний асоціативний образ, наприклад: The home of ice hockey. Автор представляє нам державу Північної Америки, Канаду, відому як батьківщина хокею. Або Northern Soul Sea. Так автор назвав знамениту Фінську затоку. Your expert tour guide will meet you at Gare du Nord station and take you on a fabulous trip around the City of Love! У цьому прикладі перифразу підлягає найменування прекрасного міста Парижа, автор називає його «містом любові».

Наступним, важливим засобом виразності, що часто трапляється в рекламних текстах, є уособлення. Проведений аналіз текстів туристичної реклами показує, що прийом уособлення активно використовують в сучасній рекламі, даючи змогу зробити її більш виразною і створюючи яскраві образи. Наприклад: London by night is a mesmerizing sight as muchloved landmarks light up and the streets come alive. Tomorrow may bring the thrill and challenge.

The changing of the seasons creates new opportunities.

Автори, «оживляючи» неживі предмети, намагаються внести в текст повідомлення активність, «жвавість», висловивши постійну зміну, рух, дію, тобто ті характеристики, якими наділені об'єкти.

В процесі мовностилістичного аналізу рекламних текстів нерідко траплялася велика кількість безеквівалентної лексики. Як вже було помічено раніше, реалії складно піддаються перекладу і вимагають до себе особливого підходу.

Отже, аналіз стилістичних прийомів контенту англомовних туристичних сайтів показав, що арсенал прийомів, які присутні у рекламних текстах дійсно різноманітний, що тексти в системі цього стилю прагнуть до експресивності висловлювання, сприяючи посиленню мовної виразності. За допомогою зображально-виражальних засобів авторам реклами вдається надати тексту експресію, а також впливати на потенційного клієнта.

Питання реалій в галузі туризму грає першорядну роль, оскільки при зіставленні мов і культур часто виділяються неспівпадаючі елементи. Лексичні засоби в туристичному дискурсі, в першу чергу, спрямовані на те, щоб переконати покупця в унікальності або особливості цієї комерційної пропозиції.

Під туристичним дискурсом розуміють сукупність текстів, що представляють собою продукт мовної діяльності в сфері туризму. У кожному типі дискурсу є як ідеальний відправник мовного повідомлення, так і свій ідеальний адресат. Туристичний дискурс представлений переважно медіа текстами, в силу невідчутності і нематеріального характеру багатьох явищ, які описують у туристичному дискурсі. Ці медіа-тексти використовують як інструменти опису і створення якоїсь соціальної реальності. Завдяки характеру туристичного дискурсу він вступає у взаємодію з іншими типами дискурсу (рекламним, науковим, побутовим), що зумовлює використання в туристичному дискурсі стратегій і цінностей.

Найважливіша інтенція туристичного дискурсу - підвищення привабливості туризму як різновиду дозвілля, в свою чергу, просування туристичних послуг реалізують через «гранично позитивну атракцію».

Високий ступінь інформативності досягають за рахунок достовірності, достатності, сприйняття корисності інформації. Енциклопедичність забезпечує повноту інформації. Популяризація надає цікавий характер і сприяє кращому сприйняттю інформації. Полікодовість, яка підтверджена використанням ілюстрацій, схем, таблиць, піктограм, має на меті високоекономічне подання інформації та служить ефективному впливу на адресата. Оцінність супроводжує позитивний емоційний вплив на адресата, стимулює його подальшу активність. Передаванню оцінності сприяють: афективні та якісні прикметники; прикметники в найвищому ступені; прислівники, що мають оцінний характер; іменники і дієслова з позитивною конотацією; акцентувальні засоби (видільні і обмежувальні звороти, неологізми, англіцизми, фразеологізми, каламбури); аппроксіматори, службові слова для зниження категоричності оцінки; модальні слова і вирази; стежки (епітети, порівняння, метафори, уособлення); семантично-емотивна лексика, інверсії членів речення, емоційно-експресивний синтаксис» [32].

С. А. Погодаєв звертає увагу на той факт, що особливість туристичного дискурсу полягає в «обмеженій сфері застосування (сфера туризму), в наявності аргументативного потенціалу, що сприяє ефективному переконанню адресата відправитися в подорож з метою відпочинку або самоосвіти» [10].

Туристичний дискурс являє собою особливий масово- інформаційний та статусно-орієнтований інституційний дискурс. За своєю прагматичною спрямованістю (продати турпродукт) і високою інформаційною насиченістю туристичний дискурс зближується з рекламним дискурсом»

Висновки

Будучи однією з індустрій у світі, яка швидко розвивається, індустрія туризму на сьогоднішній день займається залученням як можна більшого числа потенційних клієнтів, чому активно сприяє туристичний текст. У зв'язку з цим, феномен туристичного тексту з кожним роком все більше привертає увагу вітчизняних і зарубіжних лінгвістів, які прагнуть вивчити цей тип тексту у всьому його різноманітті.

Обов'язкова характеристика розглянутих текстів - точність і яскраві словесні конструкції, тропи. Автори текстів, а відповідно і перекладачі під час перекладу повинні це враховувати, прагнути вплинути на емоції людини, викликати позитивну реакцію і бажання купити тур, поїхати в іншу країну або місто, побачити конкретне місце своїми очима. Реалізують це такими образотворчими засобами, як метафори, уособлення, епітети, гіперболи, метонімії, літота.

Проаналізувавши переклади кількох туристичних порталів, ми прийшли до висновку, що для успішного і грамотного перекладу текстів туристичного дискурсу перекладач повинен:

1) визначити мету перекладу, в умовах певної комунікативної ситуації;

2) заздалегідь і рідною мовою знайти інформацію про культурні особливості країни або місця, текст, який потрібно перекласти для більш простого розуміння і перекладу специфічної лексики, реалії та ін.;

3) перекласти текст, враховуючи принцип логічності;

4) адаптувати текст перекладу під певну культуру і мову, якою здійснюють переклад;

5) виконати редакторське коригування перекладу - єдність абревіатур, різних найменувань, облік невербальних елементів.

Література:

1. Анисимова Е. Е. Лингвистика текста и межкультурная коммуникация (на материале креолизованных текстов). Москва, 2003.128 с.

2. Белянин В. П. Основы психолингвистической диагностики. (Модели мира в литературе). Москва, 2000. С. 83.

3. Березин В. М. Теория массовой коммуникации. Москва, 1996.

4. Бернацкая А. А. К проблеме «креолизации» текста: история и современное состояние. Политическая лингвистика. 2000. No 3. С.104-110.

5. Ворошилова М. Б. Креолизованный текст: аспекты изучения. Политическая лингвистика. 2006. С. 180-189.

6. Головина Л. В. Креолизованный текст: закономерности построения. Речевое общение: цели, мотивы, средства. Москва, 1985. С. 45--88.

7. Засєкіна Л. В. Контекстуально-динамічний аналіз розвитку психолінгвістики у ХХІ столітті. Психологічні перспективи. Луцьк, 2010. № 1. С. 40-50.

8. Ищук М. А. О трудностях восприятия иноязычных гетерогенных текстов по специальности. Лингвистика №2. Вятск, 2009. С. 96 -100.

9. Митягина В. А. Социокультурные характеристики коммуникативного действия: дис. ...доктора филол. Наук:10.02.19 / Митягина Вера Александровна. Волгоград, 2007. 380 с.

10. Погодаева С. А. Языковые средства аргументации во французском туристическом дискурсе: дис. ...кандидата филол. наук: 10.02.05 / Погодаева Светлана Александровна. Иркутск, 2008. 234 с.

11. Сорокин Ю. А., Тарасов Е. Ф. Креолизованные тексты и их коммуникативная функция. Оптимизация речевого воздействия №1. Москва, 1990. С. 178-187.

References:

1. Anisimova E. E. (2003). Lingvistika teksta i mezhkul'turnaya kommunikaciya (na materiale kreolizovannyh tekstov) [Text linguistics and intercultural communication (based on creolized texts)] Moscow, 128 [in Russian].

2. Belyanin V. P. (2000). Osnovy psiholingvisticheskoj diagnostiki. (Modeli mira v literature) [Fundamentals of psycholinguistic diagnostics. (Models of the world in literature)]. Moscow, [in Russian].

3. Berezin V. M. (1996). Teoriya massovoj kommunikacii [Theory of mass communication] Moscow [in Russian].

4. Bernackaya A. A. (2000) K probleme «kreolizacii» teksta: istoriya i sovremennoe sostoyanie [To the problem of "creolization" of the text: history and current state]. Politicheskaya lingvistika - Political linguistics, 3, 104-110 [in Russian].

5. Voroshilova M. B. (2006). Kreolizovannyj tekst: aspekty izucheniya [Creolized text: aspects of study]. Politicheskaya lingvistika - Political linguistics, 3, 180-189 [in Russian].

6. Golovina L. V. (1985). Kreolizovannyj tekst: zakonomernosti postroeniya [Creolized text: patterns of construction]. Rechevoe obshchenie: celi, motivy, sredstva - Speech communication: goals, motives, means, 1, 45--88 [in Russian].

7. Zasiekina L. V. (2010). Kontekstualno-dynamichnyi analiz rozvytku psykholinhvistyky u ХХІ stolitti [Contextual and dynamic analysis of the development of psycholinguistics in the 21st century]. Psykholohichni perspektyvy - Psychological perspectives, Lutsk, 1, 40--50 [in Ukrainian].

8. Ishchuk M. A. (2009). O trudnostyah vospriyatiya inoyazychnyh geterogennyh tekstov po special'nosti [On the difficulties of perceiving foreign-language heterogeneous texts in the specialty]. Lingvistika - Linguistics, Vyatsk, 2, 96--100 [in Russian].

9. Mityagina V. A. (2007). Sociokul'turnye harakteristiki kommunikativnogo dejstviya [Sociocultural characteristics of communicative action]. Doctor's thesis. Volgograd [in Russian].

10. Pogodaeva S. A. (2008). Yazykovye sredstva argumentacii vo francuzskom turisticheskom diskurse [Linguistic Means of Argumentation in French Tourist Discourse]. Candidate's thesis. Irkutsk [in Russian].

11. Sorokin YU. A., & Tarasov E. F. (1990). Kreolizovannye teksty i ih kommunikativnaya funkciya [Creolized texts and their communicative function]. Optimizaciya rechevogo vozdejstviya - Optimization of speech impact, 1, 178--187 [in Russian].

Размещено на Allbest.ru