Дослідження кодів української густаторної лексики методом вільного асоціативного експерименту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра української мови Одеського національного університету

імені Мечникова

Юлія Швець, аспірантка

Розвідку присвячено дослідженню густаторної лексики (лексика на позначення їжі та питва), розглянуто низку робіт, присвячених питанню вивчення густативів, виокремлено та досліджено густаторну лексику в контексті соціально-побутової повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я», на основі зазначених густативів проведено вільний асоціативний експеримент, продемонстровано погляди різних сучасних українських та зарубіжних учених у межах цієї проблематики, зафіксовано і витлумачено реакції респондентів як маркери густаторної культури українців. Проаналізовано найчастотніші асоціації на 34 лексеми на позначення їжі та питва: «борщ», «бублик», «вишкварки», «галушка», «горілка», «горох», «запіканка», «калач», «каша», «ковбаса», «коржик», «крашанка», «лемішка», «маківник», «медяник», «млинець», «молоко», «наливка», «оселедець», «паляниця», «паска», «патока», «перцівка», «перчиця», «писанка», «пряник», «ріпа», «сало», «сироватка», «сметана», «хліб», «цибуля», «чай», «яєчня». Також продемонстровано на прикладі цитат із твору вживання цих густативів у контексті соціально-побутової повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я». На основі отриманих результатів анкетування вільного асоціативного експерименту побудовано діаграми, у яких витлумачено відсоткове співвідношення жіночої та чоловічої аудиторії опитуваних учасників вільного асоціативного експерименту (діаграма 1), подано густативи з кількісними показниками отриманих реакцій респондентів (діаграма 2), що дало змогу зафіксувати лексеми на позначення їжі та питва, які викликали найбільшу і найменшу кількість асоціацій. Завдяки методам аналізу і синтезу, кількісному, описовому оброблено результати дослідження, через посередництво методу суцільної вибірки сформовано фактичну базу наукової розвідки, за допомогою методу вільного асоціативного експерименту зібрано й оброблено асоціації респондентів.

Ключові слова: густаторна лексика, густативи, лексика на позначення їжі та питва, вільний асоціативний експеримент, слова-стимули, слова-реакції, респонденти.

Yuliia Shvets, Postgraduate at the Department of Ukrainian language Odessa National I.I. Mechnikov University (Odesa, Ukraine)

FREE ASSOCIATIVE EXPERIMENT IN THE STUDY GUSTATORY CODES OF UKRAINIAN LEXIC

густаторна лексика асоціативний

Key words: gustatory vocabulary, gustatives, vocabulary for foods and drinks, free associative experiment, stimulus words, reaction words, respondents.

Вступ

Постановка проблеми й аналіз останніх досліджень. Лексика на позначення їжі та питва, продуктів харчування (так звана густаторна лексика) стала сегментом активних студіювань у сучасній гуманітаристиці (Швець, 2021: 121). Так, до вивчення культури харчосмакування звертались мовознавці М. Білоус, Х. Гаврилюк, Т Гуцуляк, І. Колегаєва, Д. Охманн, Р. Пшибильська, B. Шелех, літературознавці Г Віват, О. Гриньків,

C. Ковпік, А. Малиновський, Т Морева, О. Юрчук і філософ О. Чаплінська. «Густаторна лексика це лексика на позначення їжі та питва, яка в тексті стає маркером національної та соціальної ідентичностей. Вона може або відштовхувати носія іншої національної харчової культури, або викликати змішані почуття захоплення та гидливості від незвичності й екзотичності» (Юрчук, 2020: 19). Тому ми вважаємо необхідним дослідження саме цієї частини лексики української мови, яка демонструє національну культуру харчосмакування нашого народу, за допомогою методу вільного асоціативного експерименту (далі ВАЕ), оскільки «ВАЕ виявляється досить простим і водночас ефективним засобом досліджень у психолінгвістиці. Він дає «живий» матеріал для побудови асоціативних полів певних понять, реконструкції фрагментів мовної та концептуальної картин світу» (Денисевич, 2011: 1). Варто зауважити, що асоціації, які породжують опитувані респонденти, є маркерами світогляду особистості, її бачень, міркувань, почуттів, уявлень щодо пропонованого слова-стимулу. Т. Ковалевська зазначає: «Асоціації виникають на підставі рефлексу реагування на відповідні стимули, виступаючи «спонтанною» експлікацією глибинних мисленнєвих структур, оскільки «<...> багато процесів асоціювання відбуваються на підсвідомому рівні» (Горошко, 2003: 125), «що свідчить про максимально складну психолінгвістичну й нейрофізіологічну природу феномену асоціювання, його імплікований, латентний характер» (Ковалевська, 2013: 140). Сучасний стан дослідження асоціацій відзначається активною увагою українських учених, а саме: О. Горошко (Горошко, 2001) описала психолінгвістичну модель ВАЕ як один зі способів вивчення мовної свідомості людини; О. Денисевич (Денисевич, 2011) дослідила мовну картину світу методом ВАЕ і зауважила: «Вільний асоціативний експеримент стає ефективним засобом виявлення обох напрямів впливу: впливу мови на формування картини світу, впливу професійної підготовки на особливості картини світу» (Денисевич, 2011: 9); Т. Ковалевська (Ковалевська, 2001) вивчала питання семантики онімних асоціатів у рекламному дискурсі й уклала асоціативний словник рекламних слоганів у співавторстві з Н. Кутузою (Кутуза, Ковалевська, 2011) і асоціативний словник української рекламної лексики у співавторстві з Г. Сологуб, О. Ставченко (Ковалевська та ін., 2001), де слушно зазначено, що асоціації є своєрідним експлікатором інфернальної архітектоніки у статуарних інваріантах семантичних зв'язків та віртуальній діяльності смислових варіацій, що доводить необхідність поглибленого вивчення процесів і результатів асоціювання (Ковалевська та ін., 2001: 4); І. Мілєва та М. Ходаківська (Мілєва, Ходаківська, 2020) охарактеризували евфемістичні вислови як способи передачі інформації з допомогою методу ВАЕ, що дало змогу диференціювати евфемізми і дисфемізми; Л. Мовчун (Мовчун, 2013) розробила методики експериментального вивчення римових асоціацій; С. Форманова (Форманова, 2015) застосувала асоціативний експеримент як спосіб виявлення мікросистеми оцінних назв в українській, російській і англійській мовах; та зарубіжних дослідників, серед яких К. Агабабян (Агабабян, 2017), яка за допомогою методу асоціативного експерименту дослідила динаміку формування громадянськості та почуття розуміння мови серед студентів ЗВО; І. Привалова й Т Родіонова (Привалова, Родіонова, 2015), що схарактеризували можливості психолінгвістичного асоціативного експерименту під час вивчення професійно-особистісної специфіки мовної свідомості медиків. Отже, залучення ВАЕ в розвідках на вивчення саме густаторної культури українців є малодосліджуваним сегментом, тому нашу статтю присвячено цьому актуальному питанню.

Мета статті виокремити та дослідити лексику на позначення їжі та питва в контексті соціально-побутової повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я», де письменник описує побутові сцени приготування і поглинання їжі героями твору, тим самим занурює читача у світ українських обрядів і традицій: «Дивуєшся тій кількості їжі, яку селяни споживають за столом! Це справжні гедоністично-їстівні оргії. Письменник ніби милується цим здоровим поглинанням їжі» (Зборовська, 1999: 60), за допомогою методу ВАЕ схарактеризувати густаторний код української харчосмакової культури на прикладі реакцій опитуваних респондентів. Сформульована мета передбачає виконання низки конкретних завдань, а саме: 1) зафіксувати густативи в тексті «Кайдашевої сім'ї» І. Нечуя-Левицького; 2) провести анкетування серед учасників ВАЕ на основі описаних густаторних кодів; 3) витлумачити функційні особливості отриманих слів реакцій респондентів; 4) узагальнити кінцеві результати ВАЕ. Об'єктом статті є лексика на позначення їжі та питва в контексті твору «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького. Предметом є слова реакції респондентів на пропоновані густативи. Джерельною базою є текст соціально-побутової повісті «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького, фактичним матеріалом є виокремлені з контексту твору 34 густаторні коди: борщ, бублик, вишкварки, галушка, горілка, горох, запіканка, калач, каша, ковбаса, коржик, крашанка, лемішка, маківник, медяник, млинець, молоко, наливка, оселедець, паляниця, паска, патока, перцівка, перчиця, писанка, пряник, ріпа, сало, сироватка, сметана, хліб, цибуля, чай, яєчня. У процесі нашої наукової розвідки ми послуговувалися такими загальнонауковими методами, як: аналіз і синтез, кількісний, описовий для обробки результатів дослідження, суцільної вибірки для формування фактичної бази, спеціальними лінгвістичними методами: методом ВАЕ для отримання асоціацій респондентів на досліджувані нами вищезазначені лексеми на позначення їжі та питва.

Виклад основного матеріалу

Важливість застосування в межах мовознавства методу ВАЕ відзначили багато науковців, зокрема, О. Сурмач зазначає: «Утворюючи асоціації, людина виявляє своє бачення дійсності крізь призму індивідуальної асоціативної картини світу, що формується в період її становлення в певному соціальному, культурному, ментальному та лінгвістичному просторі, що закарбовується в її підсвідомості» (Сурмач). ВАЕ як один з основних методів психолінгвістики є ефективним способом відображення внутрішньої мисленнєвої організації особистості, віддзеркалення процесу породження у свідомості слів, понять, емоцій: «Слово ніколи не виринає в нашій свідомості самостійно. Навіть коли одне слово в одному значенні присутнє в нашій свідомості, то інші, що залишаються в тіні, а також маса понять та емоцій, з ним пов'язаних найтоншими нитками, щохвилини готові увірватися в нашу свідомість» (Вандрієс, 1937: 45). У зв'язку із цим нами було проведено ВАЕ серед школярів, учнів, аспірантів, викладачів та людей інших професій. Респондентам було запропоновано заповнити анкети у гуглформі й подати найперші асоціації (обмеження щодо породження асоціацій, наприклад: слова лише однієї частини мови, чітко окреслена кількість лексем, були відсутні), які виникають у них, на виокремлені з контексту соціально-побутової повісті «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького коди густаторної лексики. У ВАЕ брали участь 75 респондентів віком від 13 до 73 років. Вікову категорію ми не обмежували, оскільки прагнули опитати учасників експерименту з різним досвідом та життєвими переконаннями для отримання розгалуженої інформації щодо породження асоціацій на запропоновані густаторні маркери харчосмакової культури України, тому в анкеті було зазначено такі обов'язкові для заповнення поля, як: вік, стать, рідна мова опитуваних. Варто зазначити, що під час опитування нами було зафіксовано відповіді 12 учасників ВАЕ чоловічої статі 16% від загальної кількості респондентів, 63 жіночої статі 84%. Вищеописані дані подано у вигляді діаграми 1.

Під час нашого експерименту було опитано респондентів, рідною мовою яких є: українська 46 опитаних (61, 4%), російська 20 (26,6%), болгарська 8 (10,7%), чеська 1 (1,3%). Усього отриманих реакцій 2 450, а саме: борщ 75 реакцій, бублик 73, вишкварки 65, галушка 73, горілка 75, горох 74, запіканка 74, калач 74, каша 74, ковбаса 74, коржик 71, крашанка 72, лемішка 64, маківник 71, медяник 67, млинець 74, молоко 75, наливка 75, оселедець 73, паляниця 73, паска 75, патока 66, перцівка 71, перчиця 68, писанка 71, пряник 73, ріпа 70, сало 74, сироватка 70, сметана 73, хліб 73, цибуля 74, чай 73, яєчня 73. Наведені підрахунки проілюстровано в діаграмі 2.

1. Лексема борщ викликала найчастотнішу асоціацію червоний (11), що свідчить про уявлення респондентами кольору рідини бульйону національної української страви, яка вариться з буряком і набуває його яскраво-червоного кольору: «Візьми ж, моє серце, начисть картоплі на борщ та накриши буряків, а я ось зараз встану та покажу тобі, як борщ накладать» (НечуйЛевицький, 1965: 12).

2. Бублик дитинство (7), що свідчить про нагадування дитячих років, коли прийнято пригощати дітей смаколиками, зокрема бубликами. «Матушка дала бабиним унукам коржиків та бубликів, печених з сахаром» (Нечуй-Левицький, 1965: 53).

3. Вишкварки сало (19), що свідчить про знання рецепту приготування цієї давньої козацької страви, у процесі якого прийнято термічно оброблювати сало. «Як приставиш до вогню борщ та кашу, то вимети хату та накришиш сала на вишкварки до каші» (Нечуй-Левицький, 1965: 12).

4. Галушка Полтава (15). Ця асоціація виникає на основі згадки про відомий регіон України, який славиться найкращими рецептами галушок, цю страву прийнято вважати візитівкою Полтавщини. «Мотря кинулась насипать галушки в миску» (Нечуй-Левицький, 1965: 14).

5. Горілка шинок (13). Слово-стимул виникло на основі проведення паралелі респондентами між густативом і найпопулярнішим місцем його споживання. «Вертаючись з поля, Кайдаш забалакався з людьми коло шинку, зайшов з ними в шинок і випив півкварти горілки» (НечуйЛевицький, 1965: 47).

6. Горох суп (15). Опитувані подали найчастотнішу реакцію суп, яка свідчить про популярність горохового супу в Україні. «Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду в неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив» (Нечуй-Левицький, 1965: 3). Густатив у цитаті вжито в межах фразеологізму «чорт сім кіп гороху змолотив» на виду, на обличчі хтонебудь має віспини або шрами від них (Фразеологічний онлайн-словник української мови).

7. Запіканка сир (20). Респондентами продемонстровано як асоціацію згадку про молочний продукт, який становить основу популярної української сирної запіканки. «Погана в вас в Бієвцях горілка, неначе сироватка з перцем, сказав Кайдаш, згадуючи ту чудову запіканку з червоним перцем, що він пив на розглядинах в Довбиша» (Нечуй-Левицький, 1965: 31).

8. Калач Різдво (14). Цей густатив фіксує асоціації, що транслюють вікові культурні звичаї, обряди нашого народу; українці здавна випікали калачі на різдвяні, великодні свята та поминки. На достовірність вищезазначеного вказує цитата з контексту твору І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»: «А коли, дочко, думаєш іти, то спечи собі святу пасочку та калач, та вкинь в торбу крашанок, та кільце ковбаски, та шматочок сала, щоб розговітись свяченим у Лаврі, то тебе Господь простить і помилує, навчала Палажка» (НечуйЛевицький, 1965: 37).

9. Каша вівсянка (9). «Другою стравою за частотністю споживання (окрім страв із борошна) в українській кухні можна вважати різноманітні каші <...> Каші з пшона, проса, вівса, ячменю були в Україні буденними стравами» (Віват, 2016: 26). Серед учасників ВАЕ цей густаторний показник асоціюється з ранковим ритуалом снідання вівсянкою, що є однією з улюблених каш (як показав експеримент) українців. «Другого дня Мотря встала дуже рано, сіла собі прясти, потім затопила в печі, знайшла два невеличкі горщечки й приставила в одному борщ, а в другому кашу» (Нечуй-Левицький, 1965: 21).

10. Ковбаса бутерброд (16). Ця лексема на позначення їжі викликає зазначені асоціації, оскільки, імовірно, опитувані учасники ВАЕ вживають ковбасу найчастіше саме у вигляді бутерброда. «Мамо! не кричіть на мене, говорила Мотря, пораючись коло ковбас» (Нечуй-Левицький, 1965: 17).

11. Коржик торт (9). Продемонстровано 9 повторюваних слів-реакцій, що свідчать про готування такого виду десерту з використанням випечених коржів. «Матушка дала бабиним унукам коржиків та бубликів, печених з сахаром» (Нечуй-Левицький, 1965: 53).

12. Крашанка Пасха (19). Цей густатив опитувані асоціюють з одним із найважливіших православних церковних свят українського народу Великоднем. «А коли, дочко, думаєш іти, то спечи собі святу пасочку та калач, та вкинь в торбу крашанок, та кільце ковбаски, та шматочок сала, щоб розговітись свяченим у Лаврі, то тебе Господь простить і помилує, навчала Палажка» (Нечуй-Левицький, 1965: 37).

13. Лемішка не знаю (10). Пропоноване слово-стимул викликало найчастотнішу реакцію в респондентів, яка свідчить про відсутність уявлення про те, що це за страва. «Лемішка це страва з густо запареного борошна, звичайно гречаного» (Академічний тлумачний словник української мови). «Мелашка затріпала рученятами, неначе пташка крилами. Ще гаразд не обмила тіста на руках, обтерла їх сяк-так рушником і кинулась вимішувать лемішку» (Нечуй-Левицький, 1965: 33).

14. Маківник мак (10). «Ще з дохристиянства мак в українців мав високий сакральний статус <.> Він був оберегом від злих чар, відьомських витівок» (Віват, 2016: 29). Опитуваними продемонстровано спільнокореневе слово-реакцію на слово-стимул, а також розуміння того, з якою начинкою випікають цей борошняний виріб. «В мене ж є й горішки, є мед і мак; була б спекла маківників. Горішки й маківники залоскотали у їх ротиках» (Нечуй-Левицький, 1965: 31).

15. Медяник мед (15). «Медяник це медовий коржик» (Академічний тлумачний словник української мови), тому зафіксовано це спільнокореневе слово як найчастотнішу асоціацію. «Діти вкрили хустку, як мухи мед, а в тій хустині було всякого добра: і горіхи з насінням, і груші, й яблука, ще й медяники» (Нечуй-Левицький, 1965: 35).

16. Млинець Масляна (12). Породженою найуживанішою реакцію ідентифіковано традицію приготування цієї страви на народні гуляння, пов'язані зі святом Масниці. «Коли в Химки очі, як у сови, а своїм кирпатим носом вона чує, як у небі млинці печуть» (Нечуй-Левицький, 1965: 2).

17. Молоко корова (19). Учасниками ВАЕ зазначено асоціацію, яка фіксує пряме розуміння зв'язку між твариною і продуктом, який вона дає. «Тільки вночі, тоді як Мотря спала міцним сном, Кайдашиха вставала до дитини, забавляла, як вона плакала, та годувала її молоком» (Нечуй-Левицький, 1965: 23).

18. Наливка вишнева (26). У межах наведеного асоціативного поля виокремлено найчастотнішу реакцію, що позначає традиційне приготування цього напою на основі ягід вишні, малини. «Поганяй-бо швидше! Може, забіжу на часок до попаді, та хоч пополудную гаразд, та досхочу нап'юся наливки» (Нечуй-Левицький, 1965: 32).

19. Оселедець під шубою (17). Традиційний популярний салат, що має повну назву «Оселедець під шубою», є яскравою реакцію серед опитуваних, які називають його шуба, під шубою. «Вони не знали, що жид вибере ті сорок карбованців, і за оселедці, і за ту горілку, що вони в його дурнички п'ють, з їх-таки кишень то недоливками, то водою, підлитою в горілку, то більшою платою» (Нечуй-Левицький, 1965: 57).

20. Паляниця хліб (14). «Паляниця хлібина з пшеничного борошна, певним чином замішаного» (Академічний тлумачний словник української мови), отже, недивно, що хліб найпопулярніша асоціація серед учасників ВАЕ. «Хліб постав наріжним каменем у матеріальній та духовній культурі українського етносу <...> Крім буханців хліба, в українській національній кухні відомо безліч інших хлібобулочних виробів: бабки, бублики, вертути, завиванці, короваї, паляниці» (Віват, 2016: 18-19). Також паляницю, за народними традиціями, заносили в дім як символ добробуту та благополуччя, як і хліб. «Кайдашиха поклала на стіл паляницю. Довбишка взяла паляницю в руки, поцілувала й знов поклала на стіл» (Нечуй-Левицький, 1965: 9).

21. Паска Великдень (12). Слово-реакція демонструє густаторний символ Великодня «солодкий здобний високий білий хліб циліндричної форми» (Академічний тлумачний словник української мови). «А як хто їстиме щороку в Києві паску та ще й умре на великоднім тижні, той піде просто в рай, бо на великоднім тижні царських врат не зачиняють і в церкві, і в раю; душа через царські врата так і полетить просто в рай» (Нечуй-Левицький, 1965: 36).

22. Патока солодка (21). «Патока це густа, тягуча солодка речовина, продукт неповного оцукрювання крохмалю» (Академічний тлумачний словник української мови), у зв'язку з вищевитлумаченим найуживаніша асоціація демонструє саме таку ознаку пропонованого густатива. «Кайдашиха промовила до Мотрі, і знов на її уста прилинув осміх, а з словами неначе полилась патока з уст» (НечуйЛевицький, 1965: 10). Цитата фіксує густатив патока в межах фразеологічної одиниці розливати патоку/ розливати мед улесливо говорити (Фразеологічний онлайн-словник української мови).

23. Перцівка горілка (12). Це один із найпопулярніших видів горілчаного виробництва серед українців, тому ця найчастотніша реакція позначає поширений варіант приготування цього алкогольного напою. «Хазяїн налив чарку перцівки і в Кайдаша натекло повний рот слини» (НечуйЛевицький, 1965: 10).

24. Перчиця перець (11). «Перчиця стручковий перець» (Академічний тлумачний словник української мови); опитувані респонденти найактивніше проводили паралель між цими густаторними показниками. «В горілці плавав червоний стручок перчиці, неначе тільки що вирваний на городі» (Нечуй-Левицький, 1965: 10).

25. Писанка яйце (14). В Україні високо цінують мистецтво писанкарства, оздоблення пасхальних яєць різними візерунками, орнаментами, що є нашим національним традиційним кодом. Тому респондентами було позначено таку найуживанішу асоціацію. «-Карпе? промовив Лаврін. А кого ти оце будеш сватать? <.> То сватай Хіврю. Хівря доладна, мов писанка» (НечуйЛевицький, 1965: 2). У контексті твору густатив писанка вжито в межах художнього порівняння: «доладна, мов писанка», що свідчить про красу писанкарства як виду народного мистецтва. «Яйце стає великодньою ритуальною стравою, набуваючи сакрального значення, а відтак, не лише їжею, а й оберегом» (Віват, 2016: 63).

26. Пряник медовий (12). У межах цього асоціативного поля опитуваними продемонстровано найбільше ознаки зазначеного густаторного показника, а саме: медовий, імбирний, різдвяний, цукровий. Асоціації виникали на основі пригадування традиції випікання пряників за старими рецептами українців, де зазначено мед як один з основних інгредієнтів. У зв'язку з вищеописаним у словнику перше значення розглянутої лексеми таке: «Пряник це солодке печиво у вигляді товстого коржика, приготовлене на меду, патоці або цукровому сиропі з доданням прянощів» (Академічний тлумачний словник української мови). «В неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як пряник» (Нечуй-Левицький, 1965: 3). Густатив ужито в межах порівняння: «коса, як пряник», що свідчить про вишуканість дівочої вроди українок.

27. Ріпа казка (21). Така асоціація виникає в респондентів на основі дитячих спогадів про відому українську казку «Ріпка», яку нам читали батьки, бабусі, дідусі. «В неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як пряник» (НечуйЛевицький, 1965: 3).

28. Сало часник (11). Сало, часник, борщ, вареник є своєрідними маркерами національної кухні українців (Віват, 2016: 44), саме тому у свідомості учасників ВАЕ вони виринають паралельно. «Кайдашиха помолилась Богу й почала знов навчати невістку, як наливать борщ, як затовкувать, коли вкидати сало» (Нечуй-Левицький, 1965: 12).

29. Сироватка молоко (17). «Молочна продукція в українській кулінарії представлена у вигляді парного молока, сирів, сметани, гуслянок, колотух, кисляків, ряжанок, мачанок тощо. Ця продукція в українській традиційній кулінарії практично безвідходна: сироватка і сколотини також використовувалися як для харчування людей, так і для годівлі тварин» (Віват, 2016: 49), тому густатив сироватка викликав таку поширену асоціацію молоко. «Погана в вас в Бієвцях горілка, неначе сироватка з перцем, сказав Кайдаш, згадуючи ту чудову запіканку з червоним перцем, що він пив на розглядинах в Довбиша» (Нечуй-Левицький, 1965: 31).

30. Сметана борщ (13). Два паралельно найуживаніших густативи в українській харчосмаковій культурі, це і викликає подібні реакції в респондентів. «Мотря поставила на стіл полумисок з сметаною й тарілку з шматочками сала» (НечуйЛевицький, 1965: 10).

31. Хліб усьому голова (12). «З діда-прадіда в народі виховувалася повага до праці хлібороба та шана до Хліба-годувальника» (Віват, 2016: 18), у зв'язку із цим у респондентів виникла найчастотніша асоціація у вигляді представленої паремії, що демонструє цінність цього продукту. «Коли хочеш сердитись, то сердься, а не кидай на святий хліб ложкою, обізвався вперше сердито на свою жінку Карпо» (Нечуй-Левицький, 1965: 21).

32. Цибуля сльози (13). У респондентів густатив викликав негативну семантику, оскільки «своєрідною мірою негативу є специфічні запахові характеристики, які притаманні часникові та цибулі» (Віват, 2016: 75), що викликає подразнення слизової оболонки ока, унаслідок сльози. «Олена кругла, як цибулька» (Нечуй-Левицький, 1965: 3).

33. Чай зелений (9). Чай не є традиційним українським напоєм, оскільки така культура не вирощується на території України, але це не менш популярний напій серед українців, які (як показав ВАЕ) віддають перевагу саме зеленому чаю. «Частувала мене матушка і чаєм, і горілкою, і наливкою», хвалилася Кайдашиха й тим трохи примирилась з Западинцями» (Нечуй-Левицький, 1965: 32).

34. Яєчня сніданок (24). Серед українців популярною стравою на сніданок є яєчня, тому респондентами зафіксовано таку реакцію. «Мотря напрягла яєчні й подала на стіл» (Нечуй-Левицький, 1965: 11).

Висновки

Список використаних джерел