Засади укладання словника сільськогосподарської лексики Центральної Слобожанщини (Харківщини)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАСАДИ УКЛАДАННЯ СЛОВНИКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ЛЕКСИКИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ СЛОБОЖАНЩИНИ (ХАРКІВЩИНИ)

Руслан СЕРДЕГА



Анотація

Словники виступають засобом репрезентації явищ культури певного народу, його побуту, життя загалом. Вони також стають надійним інструментарієм збереження культурної пам'яті нації. Саме словники репрезентують лексичне багатство певної мови і зберігають результати пізнавальної діяльності того чи іншого етносу. Розроблення та створення лексикографічних праць різного типу й досі залишається одним із найбільш актуальних завдань сучасного мовознавства. У наш час лексикографія повинна надавати користувачам різноманітну інформацію про слова певної мови. Створюваний нами словник міститиме як суто літературні, так і позанормативні (місцеві) елементи. І загальнонародні, і діалектні (локальні) мовленнєві елементи перебувають у безперервній взаємодії, здатні доповнювати і збагачувати один одного. Тому для відтворення об'єктивної картини дійсності їх треба досліджувати в нерозривній єдності. Надзвичайно важливим завданням, що стоїть сьогодні перед українськими діалектологами, є дослідження галузевої лексики, її опис у межах історико-етнографічних регіонів. Сільськогосподарська лексика становить перспективний об'єкт для наукового лінгвістичного дослідження. Вона має і власне мовну архаїку, й динаміку. Крім того, сільськогосподарська лексика відображає одну з першорядних часток мовної картини світу українського народу. Тому може й має бути об'єктом лексикографічного опрацювання. Мета нашої статті полягає у висвітленні проблеми виготовлення «Словника сільськогосподарської лексики Центральної Слобожанщини (Харківщини)», в інформуванні наукової спільноти про стан його готовності. У ній ми також для унаочнення подаємо один із фрагментів нашої лексикографічної праці - словникові статті на літеру «Р». Структурно словникові статті вибудовуються таким чином: 1) реєстрове слово, набране заголовними літерами, з наголосом; 2) спрощена фонетична транскрипція; 3) відповідні флексії різних частин мови; 4) інформація про географічне поширення слова; 5) граматичні показники; 6) стилістичні позначки за потреби; 7) тлумачення; 8) ілюстрація із зазначенням джерела її фіксації. На цей момент словникові статті підготовлені майже повністю. Щоправда, внесені до реєстру слова слід ще супроводити контекстами.

Ключові слова: лексикографія, словник, словникова стаття, сільськогосподарська лексика, Центральна Слобожанщина (Харківщина).



Abstract

PRINCIPLES OF COMPILING THE DICTIONARY OF AGRICULTURAL VOCABULARY OF CENTRAL SLOBOZHANSHCHYNA (KHARKIV REGION)

Dictionaries are a means of representing the cultural phenomena of a particular people, their way of life, life in general. They are also becoming a reliable tool for preserving the nation's cultural memory. Dictionaries represent the lexical richness of a particular language and preserve the results of cognitive activity of a particular ethnic group. The development and creation of lexicographical works of various types remains one of the most pressing tasks of modern linguistics. Nowadays, lexicography should provide users with a variety of information about the words of a particular language. The Dictionary created by us will contain both purely literary and non-normative (local) elements. Both national and local resources of a certain language are in the process of constant interaction, able to complement and enrich each other. Therefore, in order to reproduce an objective picture of reality, they must be studied in inseparable unity. An extremely important task of modern Ukrainian dialectological science is the study of branch vocabulary, its description within specific historical and ethnographic regions. Agricultural vocabulary is a promising object for scientific linguistic research. It has its own linguistic archaism and dynamics. In addition, agricultural vocabulary reflects one of the primary fragments of the linguistic picture of the world of Ukrainians. Therefore, it can and should be the object of lexicographic processing. The purpose of our article is to highlight the problem of making the «Dictionary of agricultural vocabulary of Central Slobozhanshchyna (Kharkiv Region)», to inform the scientific community about the state of its readiness. In it we also present one of the fragments of our lexicographical work for illustration, namely the dictionary article, with the letter «R». Vocabulary articles are structured as follows: 1) register word, typed in capital letters, with emphasis; 2) simplified phonetic transcription; 3) the corresponding endings of different parts of speech; 4) information on the geographical distribution of the word; 5) grammatical indicators; 6) stylistic marks as needed; 7) interpretation; 8) illustration indicating the source of its fixation. Now, dictionary articles are prepared almost completely. However, the words entered in the register still need to be contextualized.

Keywords: lexicography, dictionary, dictionary article, agricultural vocabulary, Central Slobozhanshchyna (Kharkiv Region).



Постановка проблеми

Словники репрезентують усе багатство й різноманіття лексичних запасів певної мови. Саме завдяки ним зберігаються результати гносеологічних пошуків як окремої нації, так і людства загалом. Словники також були, є й завжди будуть показником культури народу. Розроблення та створення лексикографічних праць різного типу й досі залишається одним із найактуальніших завдань сучасного мовознавства, зокрема такої її галузі, як словникарство. У наш час лексикографія має надавати користувачам найрізноманітнішу інформацію про слово, причому як про кодифіковані лексеми, так і позанормативні. Створюваний нами включатиме до реєстру як загальнонаціональні (літературні) елементи, так і місцеві (діалектні). Літературомовні лексеми репрезентують загальнонаціональну мовну культуру, а говіркові - регіональну, але вони не існують окремо одна від одної, а перебувають у постійній взаємодії, взаємодоповнюють і взаємозбагачують мовлення конкретного носія і становлять нерозривну єдність. Таким чином, треба приділяти належну увагу й літературним, і говірковим словам.

Аналіз досліджень

Харківщині довгий час не щастило стати об'єктом більш чи менш широкого лексикографічного представлення, але ситуація щодо лексикографування мовленнєвого матеріалу з цього регіону України буквально в останнє десятиліття потрохи почала вирівнюватися. У 2011 р. з'явився «Словник дитячого мовлення Центральної Слобожанщини (Харківщини)» М. Асаули [Асаула 2011], а також вийшов перший випуск «Матеріалів до Діалектного словника Центральної Слобожанщини» А.А. Сагаровського [Сагаровський 2011], а в 2013 р. - другий [Сагаровський 2013]. У 2015 р. цим же автором було видано й «Матеріали до фразеологічного словника Центральної Слобожанщини (Харківщини)» [Сагаровський 2015].

Що ж до власне сільськогосподарської лексики, то більш-менш системного та відносно вичерпного лексикографування зазнала територія Полісся. М.В. Никончук в одній із перших монографій «із серії поліського словництва», присвяченій такій тематичній групі лексики (ТГЛ), як сільськогосподарська, виділив, найменування, пов'язані з нивою, сільськогосподарськими культурами й знаряддями, аграрними роботами [Никончук 1985]. Автор спочатку подає тлумачення поняття сільськогосподарської сфери, а після нього наводить різні варіанти найменувань на його позначення. Різновиди (варіанти) певної сільськогосподарської назви супроводжуються числовими індексами - умовними позначеннями обстежених населених пунктів. Зрозуміло, додається й сам список цих пунктів, а також покажчик зафіксованих у монографії слів із вказівкою на сторінки їх розміщення в основному тексті. Назви сільськогосподарських будівель та традиційного транспорту подано в інших подібних монографіях цього вченого, написаних у співаторстві з О.М. Никончуком [Никончук 1990; Никончук 1990]. За подібним, як згадуваній праці М.В. Никончука «Сільськогосподарська лексика Правобережного Полісся», принципом, побудована й монографія О.Л. Бабічевої «Землеробська лексика Чернігово-Сумського Полісся (Досвід лексико-семантичної класифікації)» [Бабічева 2011]. У цій роботі представлені такі тематичні блоки, як «Господарські приміщення та пристосування», «Жнива», «Земельні угіддя, поля», «Колосові хліба. Колос», «Найменування осіб за родом господарської діяльності», «Сільськогосподарські знаряддя, інвентар, побутові предмети», «Сільгосппродукти: зерно, борошно», «Сільськогосподарські роботи», «Сніп. Солома», [Бабічева 2011]. Словник, який розробляємо ми, плануємо обмежити переважно такими лексико-семантичними групами назв, як «сільськогосподарські рослини та їх частини», «сорти культивованих рослин», «хвороби та шкідники аграрних культур», «різні періоди росту й достигання сільськогосподарських рослин», «аграрні процеси та роботи», «назви виконувачів сільськогосподарських робіт)», «аграрні знаряддя», «сільгоспприміщення». Звичайно, що поодинокі лексеми пов'язані із сільським господарством, так чи інакше фіксувалися в нормативних тлумачних і діалектних словниках, проте ця лексика потребує системного лексикографічного відбиття, бо вона становить один із найвагоміших фрагментів мовної картини світу українського народу.

Мета статті, завдання

Мета статті полягатиме у висвітленні проблеми виготовлення «Словника сільськогосподарської лексики Центральної Слобожанщини (Харківщини)». До її завдань уходитиме наведення зразків лексикографічного опису зазначених сільськогосподарських найменувань.

Методи та методика дослідження

У статті застосовано описовий метод, за допомогою якого було здійснено планомірну інвентаризацію зазначених сільськогосподарських найменувань, зібраних польовим способом у селах Харківщини. Також у якості джерельної бази було використано «Словарь української мови» Б. Грінченка [Грінченко 19071909], який містить деякі центральнослобожанські аграрні назви, «Словник мови творів Г. КвіткиОснов'яненка» [Словник 1978-1979] (письменника певною мірою можна вважати носієм слобожанської говірки) і кілька випусків «Матеріалів до Діалектного словника Центральної Слобожанщини (Харківщини)» А.А. Сагаровського [Сагаровський 2011; Сагаровський 2013].



Виклад основного матеріалу

словник сільськогосподарський лексика слобожанщина

У нашому словнику ми керуємося традиційним абетковим порядком розміщення слів. Над уведеними до реєстру одиницями обов'язково ставимо наголос. Для позначення реєстрових слів (набираємо їх за допомогою великих літер) використовуємо звичайну графіку та виділяємо одиниці реєстру напівжирним курсивом, проте далі подаємо спрощену фонетичну транскрипцію цих слів. Загалом пропонуємо таку структурну схему словникової статті: 1) реєстрове слово, набране заголовними літерами, з наголосом; 2) спрощена фонетична транскрипція; 3) відповідні флексії різних частин мови; 4) інформація про географічне поширення слова; 5) граматичні показники; 6) стилістичні позначки за потреби; 7) тлумачення; 8) ілюстрація із зазначенням джерела її фіксації.

Далі для унаочнення подамо один із фрагментів, підготовленого нами «Словника сільськогосподарської лексики Центральної Слобожанщини (Харківщини)», зокрема сільськогосподарські найменування на літеру Р.

РАЙБОРІНКА [раїбор'інка] -и, (170), ж. Подовжня обпиляна чи обтесана колода в зробленій із дерева бороні, на якій кріпляться зуби.

РАЛО [рало] -а, (майже в усіх пунктах, СМТК), с., заст. Примітивне знаряддя для орання землі; ? багатозубе (131), (бороноподі'бне (134), граблеподібне (185), трьохугольне (138), чотирьохугольне (138)) рало, рало з рамой (141), рало з трикутною рамою (131, 136, 137, 185) - рало з багатьма зубами, примітивний культиватор, знаряддя для розпушування ґрунту після оранки; ? двокорпусне (двохкорпусне) рало (128, 129, 131, 138); пароконне рало (136, 137) - рало, яке тягнуло кілька волів або коней; ? дерев'я'не (деревя'не) рало (128, 129, 134, 140, 174, 175, 179, 180, 182, 184, 185) - примітивне дерев'яне знаряддя для орання землі; ? залізне рало (128, 129, 140) - примітивне залізне знаряддя для орання землі; рало із залізним наральником; ? однокорпусне рало (128, 129, 131, 138) - примітивне знаряддя для оранки, яке тягнув за собою один віл або кінь.

РАМА [рама] -и, ж. 1. Деталь, що сполучає робочу частину плуга з колішнею; гряділь (140). 2. Частина плуга, що з'єднує чепіги та полицю з гряділлю (130, 131, 136, 137, 168, 171, 185).

РАМОШНИК [рамошник] -а, (МДСЦС(Х)), ч. Рамковий вулик.

РАМЧАК [рамчак] -а, (МДСЦС(Х)), ч. Те саме, що РАМОШНИК.

РАННІЙ [ран'.*zz] -я, -е. 1. Ранньостиглий сорт помідорів. 2. Ранньостиглий сорт огірків; ? раннє диво - ранній сорт столового буряка, завезений із США.

РАННЯ [ран'.а] -ій, -е. 1. Ранньостиглий сорт цибулі. 2. Ранньостиглий сорт капусти.

РАТУ'Н [ратун] -а, ч. Ротунда (сорт солодкого перцю).

РАТУ'НДА [ратунда] -и, ж. Те саме, що РАТУ'Н.

РАТУ'НДРА [ратундра] -и, ж. Те саме, що РАТУ'Н.

РАЯ [райа] -ї, ^ж. Середньостиглий сорт картоплі.

РВАТИ [рвати] рву, рвеш, (в усіх пунктах, СМТК), недок. Ламати стебла, зривати.

РЕБРО [ребро=] -а, (170), с. Те саме, що ПРУТ.

РЕВЕЛЬ [ревел'] -я, /-ю, (131), ч. Багаторічна трав'яниста рослина (Rheum L.) із великим листям і товстим корінням, використовують у їжу молоді соковиті хвостики прикореневих листків, з яких виготовляють кисіль, компот, соки, цукати, варення, начинку для випічки та ін., у медицині застосовують як послаблюючий і в'яжучий засіб.

РЕВЕНЬ [ревен'] -ю, /-я, (130, 175), ч. Те саме, що РЕВЕЛЬ.

РЕВЄНЬ [рев'ен'] -ю, /-я, (128, 129, 172), ч. Те саме, що РЕВЕЛЬ.

РЕДИ'СКА [редиска] -и, (в усіх пунктах), ж.

1. Однорічна овочева рослина (лат. Raphanus sativus L. convar. radicula) родини хрестоцвітих з їстівним невеликим червоним, іноді білим коренеплодом круглої або довгастої форми. 2. Їстівний коренеплід цієї рослини.

РЕДІСКА [ред'іска] -и, (171), ж. Те саме, що РЕДИ'СКА.

РЕДЬКА [ред'ка] -и, (майже в усіх пунктах, СМТК), ж. 1. Дворічна овочева рослина (Raphanus sativus L.) родини хрестоцвітих з їстівним чорним або білим коренеплодом круглої чи довгастої форми. 2. Їстівний коренеплід цієї рослини; ? порожня редька (139, 169), пуста редька (128, 129, 130, 133, 134, 135, 136, 137, 138, 141, 168, 170, 171, 172), стара редька (128, 129, 132) - редька, порожня всередині.

1. Редиска (рослина). 4. Редиска (коренеплід).

РЕМАНЕНТ [реманент] -у, (в усіх пунктах),

2. Сукупність предметів, необхідних для ведення сільського господарства галузі; інвентар; ? гужевий реманент - упряж; предмети для запрягання або сідлання коней та інших тварин.

РЕПАНЕЦЬ [репанец'] -нця, (МДСЦС(Х)), ч. Переспілий огірок, жовтяк.

РЕПАНИК [репаник] -а, (МДСЦС(Х)), ч. Те саме, що РЕПАНЕЦЬ.

РЕПАНКА [репанка] -и, (МДСЦС(Х)), ж. 1. Сорт дині. 2. Сорт картоплі.

РЕПТУХ [рептух] -а, (МДСЦС(Х), Петр. Вовч. р-ну), ч. 1. Великий чувал. 2. Мотузяний мішок для трави, сіна.

РЕПТЮХ [репт'ух] -а, (МДСЦС(Х)), ч., заст. Плетений із вірьовок мішок для сіна.

РЕШЕТИ'ТИ [решетити] -у, -тиш, (СУМБГ Волч. у.), недок. Перш ніж покривати дах соломою, прокладати на латах очеретом або тонким хворостом, щоб соломі було на чому триматися.

РЕШЕТО [решето], [решето] -а, (в усіх пунктах, СМТК), с. Пристосування для просіювання чого-небудь (переважно зерна).

РЄ'ВЄНЬ [р'ев'ен'] -я, (141), ч. Те саме, що РЕВЕЛЬ.

РЄ'ПА [р'епа] -и, (172, 182), ж. Те саме, що РІПА в 3 зн.

РЄ'ПКА [р'епка] -и, ж. 1. Те саме, що РІПА в 3 зн. (68). 2. Те саме, що РІПА в 1 і 2 зн. (172).

РИ'ХЛИТИ [рихлити] -лю, -лиш, (майже в усіх пунктах), недок. 1. Робити землю пухкою, розсипчастою. 2. заст. Обробляти землю ралом.

РІГ [р'іг] рогу, (141), ч. Те саме, що ЗУБ.

РІЖЕН [р'іжен] -жна, (135), ч. Вила дерев'яні з двома ріжками, зроблені з природної розсохи.

РІЖКИ'¹ [р'іжки], [р'іжки] -ів, (в усіх пунктах), мн. Те саме, що САЖКА в 1 зн.

РІЖКИ'² [р'іжки] -ів, (майже в усіх пунктах), мн. Те саме, що РІЖЕН.

РІЖОК¹ [р'іжок] -жка, ч. 1. Те саме, що САЖКА в 1 зн. (57, 65, 70, 94, 106). 2. Те саме, що САЖКА в, 2 зн. (58, 93).

РІЖОК² [р'іжок] -жка, (130), ч. Зуб вил.

РІЗАК [р'ізак] -а, ч. 1. Частина плуга, яка підтинає знизу шар землі (58, 138). 2. Різальна частина серпа (138). 3. Те саме, що СІЧКАРНЯ (136, 137).

РІЗКА [різка] -и, (130), ж. Те саме, що СІЧКАРНЯ.

РІЛЛЯ' [р'іл':а] -і, (в усіх пунктах, СМТК), ж. Зораний шар ґрунту.

РІМЬОНКА [р'ім'онка] -и, (МДСЦС(Х)), ж. Тимчасова споруда, будівля.

РІМЬОНОЧКА [р 'ім'оночка] -и,

(МДСЦС(Х)), ж. Зменш. до РІМЬОНКА.

РІПА [ріпа] -и, ж. 1. Коренеплідна овочева дворічна рослина (Brassica rapa L.) родини хрестоцвітих (в усіх пунктах, СМТК). 2. Їстівні солодкуваті на смак корені цієї рослини, що мають біле, жовте, часом фіолетове або червоне забарвлення (в усіх пунктах). 3. Земляна груша, або топінамбур, культивована рослина з бульбами родини складноцвітих (Helianthus tuberosus -- соняшник бульбистий), які використовуються для годування худоби, а також для виготовлення спирту або цукру (11, 65, 66, 69, 70, 79, 106, 109, 113, 128, 129, 138); ? волоська ріпа (11, 65, 66, 70, 79, 109, 113, 128, 129, 138) - топінамбур. 4. Плід топінамбура (11, 65, 66, 69, 70, 79, 106, 109, 113, 128, 129, 138). 5. Редька (Raphanus sativus L.), дворічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним чорним або білим коренеплодом круглої чи довгастої форми (131). 6. Плід редьки (131).

РІПЦЯ [р'іпц'а] -і, (МДСЦС(Х)), ж., зрід. Те саме, що РІПА в 1 і 2 зн.

РОБИ'ТЬ [робит'] -блю, -иш, -е/-ить, (в усіх пунктах), недок. Працювати, виконувати роботи, що пов'язані з сільським господарством; ? робить хліб (в усіх пунктах) - займатися хліборобством (вирощуванням зернових культур); ? робить перевал (майже в усіх пунктах) - орати глибоко.

РОБІТНИ'К [роб 'ітник], [робітник] -а, (138), ч. Те саме, що ПОЛІЛЬНИК у 1 зн.

РОГАТИНА [рогатина] -и, (168), ж. Те саме, що РІЖЕН.

РОГАЧ [рогач] -а, ч. 1. Кілок із короткими гілками, що є каркасом для копиці сіна (МДСЦС(Х)).

1. Довгий дерев'яний держак з надітими на нього двома металевими ріжками для підхоплювання горщиків, чавунів і т. ін. (СМТК). 3. Держак грабель (136, 137). 4. Те саме, що РІЖЕН (169).

РОГАЧИКИ [рогачики] -ів, (138), мн. Те саме, що РІЖЕН.

РОДНІЧОК [род'н'ічок] -чка, ч. Середньоранньостиглий сорт огірків.

РОЖ [рож] -і / ржи / ржі, (11, 15, 55, 64, 65, 68, 69, 70, 73, 79, 86, 88, 93, 106, 109), ж. Те саме, що ЖИ'ТО.

РОЖЕН [рожен] -жна, ч. 1. Те саме, що РІЖЕН (133, 180, 182). 2. Вила з трьома дерев'яними ріжками (133).

РОЖКИ [рожки] -ів, (71, 94, 128, 129), мн. Те саме, що САЖКА в 1 зн.

РОЖОК [рожок] -жка, (94, 128, 129, Ул. Богод. р-ну), ч. Те саме, що САЖКА в 1 зн.

РОЗБИВАТЬ [розбиват'] -ю, -аєш, -а/-ає, недок. 1. Те саме, що ОБМОЛОЧУВАТЬ. 2. Рівняти граблями після скопування грудки землі (в усіх пунктах). 3. Розміряти, розплановувати ділянки землі (в усіх пунктах).

РОЗВИВАТИСЯ, -СЬ [розвиватис'а], [розвиватись -юся, -єшся, (в усіх пунктах), недок. 1. Розпускатися (про бруньки, квіти). 2. Вкриватися листям, квітами. 3. Виростаючи, укорінюватися. 4. Зростати, йти в стебло; ? розвиваєцця кукурузиння (кукурудзиння) (130, 134, 135) - з'являються (в усіх пунктах)стебла кукурудзи; ? розвиваєцця плід (136, 137) - з'являється частина рослини, яка розвивається після запліднення із зав'язі квітки і містить у собі насіння; ? розвиваєцця пуп'янок (133, 174) - з'являється плід огірка. 5. Добре рости.

РОЗКРИВАТИСЬ, -СЯ [розкриватис'], [розкриватис'а] -аюся, -аєшся, недок. 1. Розпускатися (про листя, квітки сільськогосподарських культур) (в усіх пунктах). 2. Розтулятися, розмикатися (головка соняшника розкриваєцця) (170).

РОЗЛІТАТИСЬ, -СЯ [розл 'ітатис'], [розл'ітатис'а], (в усіх пунктах), -аюся, -єшся, недок. Розноситися у повітрі в різні боки (спори розлітаюцця (168)).

РОЗЛУ'ЩЕННЯ [розлушчен':а] -я, (169), с. Процес витрушування маку з головок.

РОЗЛЯГАТИСЬ, -СЯ [розл'агатис']

[розл'агатис'а], -юся, -єшся, (131), недок. 1. Почати плестися (про огірки, гарбузи). 2. Покривати землю сухим бадиллям (про картоплю).

РОЗОВА [розова] -ий, -е. Сорт картоплі, плоди якого мають рожеве забарвлення.

? РОЗОВИЙ ВЕЛИ'КИЙ [розовиї вилйкиї] 1. Високорослий середньопізньостиглий сорт помідорів; рожевий велетень. 2. Середньостиглий сорт помідорів; рожевий гігант.

РОЗПИ'ЛЮВАТИСЬ, -СЯ [розпйл'уватис'] -юється, (170), недок. Розсіюватися, розноситися в повітрі найдрібнішими частинками, пилом (про колоски, вражені грибковими хворобами, сажкою та ін.).

РОЗПЛІТАТИСЬ, -СЯ [розпл 'ітатис'], [розпл'ітатис'а]-аюсь/-аюся; -аєшся, (170), недок. Почати розвиватися (про сходи огірків, гарбузів).

РОЗПОРКА [розпорка] -и, (72, 185), ж. Те саме, що БАНТИ'НА.

РОЗПУ'ШУВАННЯ [розпушуван':а] -я, (130), с. Процес, пов'язаний зі спушуванням землі відповідними занаряддями (сапою та ін.).

РОЗПУ'ШУВАТЬ [розпушуват'] -ую, -уєш, (130), недок. Робити ґрунт пухким, нещільним, розсипчастим; обгортати стебла рослин.

РОЗСАДА [рос:ада] -и, (в усіх пунктах), ж. Молоді рослини, які спочатку вирощують у парниках, теплицях і т. ін., а потім пересаджують у відкритий ґрунт.

РОЗСАДИ'ТИ [рос:адйти] -сажу, -садиш, док. Розмістити, посадити рослини на городі, полі; // Пересадити рослини, роблячи висіяний ряд менш щільним.

РОЗСАЖУВАТИ [рос:ажувати] -ую, -уєш, недок. Розсаджувати, садити рослини, розташовуючи їх певним чином; // Розріджувати рослини способом пересаджування; ? розсажуєцця розсада (майже в усіх пунктах) - пересаджуються відповідним чином вирощені (у ящиках, горщиках та ін.) молоді рослини.

РОЗСТЕЛЯ'ТИСЯ [розстел'атис'а] -яється, (майже в усіх пунктах), недок. Те саме, що РОЗЛЯГАТИСЬ, -СЯ.

РОЗТРУ'ШУВАТЬ [розтрушуват'] -ую, -уєш, (141), недок. Розсипати трусячи; перегортати вилами покіс на інший бік, щоб повністю його просушити.

РОСА [роса] -и, (в усіх пунктах), ж. 1. Краплі води, що осідають на поверхні ґрунту, рослин та інших предметів, коли з ними стикається охолоджений приземний шар повітря. 2. Хвороба сільськогосподарських рослин; ? борошниста роса (140), лучна роса (133), лучниста роса (140), мучниста роса (128, 129), роса (133) - назва хвороби рослин, при якій на стеблах і листі з'являються плями і білий наліт у вигляді борошна, що призводить до засихання сільськогосподарських культур, зокрема баштанових (гарбузів та ін.).

РОСАДА [росада] -и, (МДСЦС(Х)), ж. Те саме, що РОЗСАДА.

РОСАДКА [росадка] -и, (МДСЦС(Х)), ж. Пестл. до РОСАДА.

РОСКОСИ'ТИСЯ [роскосйтис'а] -шуся, -сишся, (СУМБГ Харьк), док. Захопитися кісьбою.

РОСЛИ'НА [рослйна] -и, (в усіх пунктах), ж. Сільськогосподарська культура; організм, який живиться неорганічними речовинами повітря й ґрунту, є однією з форм існування живої матерії на Землі і разом з тваринними організмами належить до живої природи.

РОСЛИ'НКА [рослйнка] -и, (в усіх пунктах), ж. Зменш.-пестл. до РОСЛИ'НА.

РОССАДА [рос:ада] -и, (в усіх пунктах), ж. Те саме, що РОЗСАДА.

РОСТИ' [ростй] -у, -еш, (в усіх пунктах), недок. 1. Виростати; ? росте в бадилля (170, 180) - з'являються стебла (картоплі та ін. с.-г. культур); ? росте гичка (гич) (128, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 135, 136, 137, 138, 139, 141, 169, 170, 173, 174, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181, 182, 183, 184, 185), росте свекла (128, 129, 138, 140) - з'являються листя та стебла буряків; ? росте корінь (у всіх пунктах), росте корневище (133, 136, 137, 141, 168, 172, 175, 178, 179) - про час інтенсивного розвитку корневища рослини; ? росте корнеплод (141) - достигає плід сільськогосподарської культури, що росте під землею (буряк та ін.); ? росте плід (майже в усіх пунктах) - з'являється частина сільськогосподарської рослини, яка розвивається після запліднення із зав'язі квітки і містить у собі насіння; ? росте буря'к (133) - утворюється і розвивається плід буряка; ? росте огірок (128, 129, 141) - утворюється і розвивається плід огірка; ? росте шуляком (170) - росте в стебло ще не викинувши листя або зовсім не викидаючи його (про формування капусти). 2. Мати поширення в якій-небудь місцевості, зоні, на певних ґрунтах і т. ін. (про рослини).

РОСЬ [рос ] -і, ж. Одноростковий сорт столового буряку, який не потребує проріджування.

РУ'БЕЛЬ [рубел'], [ру'бел'] -бля, (майже в усіх пунктах), ч. Довга жердина, яку кладуть зверху на віз із сіном, снопами й притягують за кінці вірьовкою так, щоб, придавивши, утримати вантаж.

РУБІН [рубін] -а, ч. Ранньостиглий сорт редиски.

РУЛА [рула] -и, (131), ж. Те саме, що РУ'ЛЬКА.

РУ'ЛКА [ру'лка] -и, (136, 137, МДСЦС(Х)), ж. Те саме, що РУ'ЛЬКА.

РУ'ЛЬКА [рул'ка] -и, (МДСЦС(Х)), ж. Вухо, трубка, у яку вставляють держак лопати, сапи, вил.

РУ'НКА [рунка] -и, (майже в усіх пунктах), ж. Те саме, що РУ'ЛЬКА.

РУЧАЙКА [ручаїка] -и, (80), ж. Коноплі, зв'язані під час вибирання в сніпок; горстка.

РУ'ЧКА [ручка] -и, ж. Одна з двох похилих частин плуга, за яку тримається хлібороб під час орання; чепіга_(128, 129, 131, 133, 136, 137, 169).

2. Частина різних сільськогосподарських знарядь (вил, серпа, коси, лопати, граблів та ін.), за яку їх тримають або беруть рукою (в усіх пунктах). 3. заст. Пристрій для приведення в рух вантажної машини (майже в усіх пунктах). 4. с. г. Смуга покосу на один захват коси (майже в усіх пунктах).

РУ'ШКА [рушка] -и, (МДСЦС(Х)), ж. Пристрій для лущення кукурудзи.

РЮ'МКА [р'умка] -и, (МДСЦС(Х)), ж. Трубка, рурка (на сапі, лопаті, граблях).

РЯБИ'Й [р'абйї] -а, -е. Сорт кавунів, плоди якого при достиганні покриваються плямами темнішого або світлішого кольору, відтінку, що виділяються на основному фоні; смугастий, полосатий.

РЯДОК [р'адок] 1. Рівна борозна з посівами (в усіх пунктах). 2. Сходи сільськогосподарських рослин, що йдуть рівно один за одним; культивовані рослини, які знаходяться на одній горизонтальній чи вертикальній лінії; ? бить рядки (171); вести рядки (169); писати рядки (130, 133, 168, 185); продирать (продерать) ря'дки (141); пропи'сувать рядки (135); проводити рядки (майже в усіх пунктах); робить рядки (138, 140) - улаштовувати рядки для сіяння насіння; ? гнать рядок (128, 129) - обробляти посіяне або посаджене рядками (буряки, картоплю, кукурудзу і т. ін.).



Висновки

Завдяки слову ми можемо описати явища довколишньої дійсності, пов'язані з різноманітними аспектами життя людини, народу загалом, його побутом, культурою, а включення лексем певної тематики до словника відкриває перед нами можливість цілісного відбиття засобами мови всього того, що існує в людині і навколо неї. Словники, таким чином, виступають засобом репрезентації явищ культури певного народу, його побуту, життя загалом, а також стають надійним інструментарієм збереження культурної пам'яті етносу, народу, нації. Сільське господарство становить специфічний спосіб організації розвитку людської життєдіяльності, що отримує вираження в продуктах матеріальної праці, які, безсумнівно, теж є ознакою культури, її надбанням.

На цей момент ми підготували версію словника, яка містить сільськогосподарські назви майже на всі літери (це приблизно 190 сторінок, набраних шрифтом Times New Roman, розмір - 14), проте реєстрові слова належним чином ще не проілюстровані. Після додавання відповідних контекстів його цілком можна буде опублікувати.



Література

1. Асаула М. Словник дитячого мовлення Центральної Слобожанщини (Харківщини). Харків: ХІФТ, 2011. 212 с.

2. Бабичева Е.Л. Земледельческая лексика Черниговско-Сумского Полесья (Опыт лексико-семантической классификации): монография. Сумы: Изд. Кочубей Н.В., 2011. 240 с.

3. Никончук М.В. Сільськогосподарська лексика Правобережного Полісся. Київ: Наукова думка, 1985. 312 с.

4. Никончук М.В., Никончук О.М. Будівельна лексика Правобережного Полісся в лексико-семантичній системі східнослов'янських мов. Житомир: РВВ облполіграфвидаву, 1990. 396 с.

5. Никончук М. В., Никончук О. М. Транспортна лексика Правобережного Полісся в системі східнослов'янських мов. Київ: Наукова думка, 1990. 291 с.

6. Сагаровський А.А. Матеріали до Діалектного словника Центральної Слобожанщини (Харківщини). Вип. 1. А-Об'ясняться. Харків: ОВВ НМЦ ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2011. 296 с.

7. Сагаровський А.А. Матеріали до Діалектного словника Центральної Слобожанщини (Харківщини). Вип. 2. Оварійка-Ящуря'чий. Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2013. 312 с.

8. Сагаровський А.А. Матеріали до фразеологічного словника Центральної Слобожанщини (Харківщини). Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2015. 228 с.

9. Словарь української мови: в 4 т. [Зібр. ред. журн. «Киевская Старина» / упоряд. з додатком власного матеріалу Б.Грінченко]. Т 1-4. К., 1907-1909.

10. Словник мови творів Г. Квітки-Основ'яненка: у 3 т. / відп. ред. М.А. Жовтобрюх. Т 1-3. Харків: ХДУ 1978 - 1979.



References

1. Asaula M. (2011) Slovnyk dytiachoho movlennia Tsentralnoi Slobozhanshchyny (Kharkivshchyny) [Dictionary of children's speech of Central Slobozhanshchyna (Kharkiv region)]. Kharkiv: KHIFT. 212 s. [in Ukrainian].

2. Babicheva E.L. (2011) Zemledelcheskaya leksika Chernigovsko-Sumskogo Polesya (Opyit leksikosemanticheskoy klassifikatsii). [Agricultural vocabulary of the Chernihiv-Sumy Polesie (Experience of lexicalsemantic classification]. Sumyi: Izd. Kochubey. 240 s. [in Russian].

3. Nykonchuk M.V (1985) Silskohospodarska leksyka Pravobereznoho Polissia [Agricultural vocabulary of the Right Bank Polissya]. Kyiv: Naukova dumka. 312 s. [in Ukrainian].

4. Nykonchuk M.V, Nykonchuk O.M. (1990) Budivelna leksyka Pravobereznoho Polissia v leksykosemantychnii systemi skhidnoslovianskykh mov [Construction vocabulary of the Right Bank Polissya in the lexical-semantic system of East Slavic languages]. Zhytomyr: RVV oblpolihrafvydavu. 396 s. [in Ukrainian].

5. Nykonchuk M.V, Nykonchuk O.M. (1990) Transportna leksyka Pravobereznoho Polissia v systemi skhidnoslovianskykh mov [Transport vocabulary of the Right Bank Polissya in the system of East Slavic languages]. Kyiv: Naukova dumka. 291 s. [in Ukrainian].

6. Saharovskyi A.A. (2011) Materialy do Dialektnoho slovnyka Tsentralnoi Slobozhanshchyny (Kharkivshchyny) [Materials for the Dialect Dictionary of Central Slobozhanshchyna (Kharkiv region)]. Kharkiv: OvV NMTS KHU im. V.N. Karazina. Vyp. 1. 296 s. [in Ukrainian].

7. Saharovskyi A.A. (2013) Materialy do Dialektnoho slovnyka Tsentralnoi Slobozhanshchyny (Kharkivshchyny) [Materials for the Dialect Dictionary of Central Slobozhanshchyna (Kharkiv region)]. Kharkiv: KHU im. V.N. Karazina. Vyp. 2. 312 s. [in Ukrainian].

8. Saharovskyi A.A. (2015) Materials do frazeolohichnoho slovnyka Tsentralnoi Slobozhanshchyny (Kharkivshchyny) [Materials for the phraseological dictionary of Central Slobozhanshchyna (Kharkiv region)]. Kharkiv: KHU im. V.N. Karazina. 2015 s. [in Ukrainian].

9. Slovar ukrainskoi movy: v 4 t. Upor. B. Hrinchenko (1907-1909) [Dictionary of the Ukrainian language: in 4 volumes]. Kyiv. [in Ukrainian].

10. Slovnyk movy tvoriv H. Kvitky-Osnovianenka: u 3 t. Upor. M.A. Zhovtobrukh (Eds.) (1978-1979) [Dictionary of the language of G. Kvitka-Osnovyanenko's works: in 3 vols]. Kharkiv: KHDU [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru