Tkwic we wnetrzu: особливості перекладу окремих лексичних одиниць із польської мови на українську

Размещено на http://www.allbest.ru/

TKWIC WE WNETRZU: ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ОКРЕМИХ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ ІЗ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ НА УКРАЇНСЬКУ

Тетяна Павлінчук, кандидат

філологічних наук, перекладач



Анотація

переклад польський лексичний мова

У статті вивчено питання особливостей перекладу окремих польських лексичних одиниць українською мовою на прикладі оригінальних польських текстів різних жанрів (наукового, публіцистичного, науково-публіцистичного, художнього). Лексичні одиниці, що є предметом нашого дослідження (wnetrze, tkwic, byt, bycie, mgnienie), створюють чимало труднощів під час перекладу. Матеріалом для статті стали фрагменти з наукових монографій відомих польських науковців, цитати наукових і публіцистичних статей, приклади з художніх творів польських митців слова.

Автор статті звертає увагу на багатозначність лексем, залежність перекладу від змісту висловлення, його контексту, структурних відмінностей обох мов, уподобань перекладача тощо. Науковим та методологічним підґрунтям дослідження стали наукові праці та перекладацькі роботи відомих перекладачів з польської мови. Добираючи варіанти перекладу, автор статті спирається також на власний перекладацький досвід. Під час зіставлення й аналізу мовних явищ удається простежити, якого нового сенсу чи його відтінку набуває лексема в контексті та які варіанти перекладу постають у зв 'язку з цим. Важливим мовним ресурсом стали словники польської та української мови, приклади слововживання, зафіксовані в корпусі обох мов.

У результаті дослідження визначено шляхи, способи та варіанти перекладу зазначених лексичних одиниць українською мовою залежно від особливостей їх уживання: добір безпосередніх відповідників з урахуванням поля їхніх синонімічних значень, трансформація зі зміною частини мови, фразеологізація, використання слова з переносним значенням, опускання лексеми без утрати змісту тощо.

Ключові слова: українсько-польський переклад, цільова мова, мова оригіналу, перекладацька трансформація, переклад лексичних одиниць.



Anotacja

Tatiana Pawlinczuk. Tkwic we wnetrzu: o przekladzie niektorych jednostek leksykalnych z jezyka polskiego na jezyk ukrainski

W niniejszym artykule zbadano zagadnienie przekladu niektorych polskich jednostek leksykalnych najezyk ukrainski na przyklqdzie oryginalnych polskich tekstow roznych stylow i gatunkow literackich (naukowego, publicystycznego, artystycznego). Jednostki leksykalne, ktore weszly w zakres badania (wnetrze, tkwic, byt, bycie, istnienie, mgnienie) stwarzajq wiele trudnosci w trakcie przekladu. W artykule poslugujemy sie fragmentami monografii naukowych znanych polskich naukowcow, cytatami artykulow naukowych i publicystycznych, wzorami polskich tworcow literatury pieknej.

Autor artykulu zwraca uwage na wieloznacznosc leksemow, zaleznosc przekladu od tresci przekazu, jego kontekstu, odmiennosci strukturalnych obu jezykow, preferencji tlumacza i in. Podstawq naukowq i metodologicznq badania sq prace naukowe wybitnych tlumaczy z jezyka polskiego oraz ich tlumaczenia. W poszukiwaniu wariantow przeklqdowych autor artykulu bierze do uwagi takze osobiste doswiadczenie jako tlumacza. Podczas zestawienia i analizy zjawisk jezykowych mozna zaobserwowac nowe sensy lub ich elementy, ktorymi zostaje nacechowany leksem w pewnym kontekscie, a takze warianty przekladu pojawiajqce sie w zwiqzku z tym. Waznym zrodlem jezykowym sq slowniki polsko-ukrainskie oraz zaznaczone w korpusie obu jezykow przyklady wykorzystania wyrazow.

W rezultacie badania okreslono drogi, sposoby i warianty przekladu wspomnianych jednostek leksykalnych na jgzyk ukrainski w zaleznosci od sposobu ich wykorzystania: wybor bezposrednich odpowiednikow z uwzglgdnieniem pola ich znaczen synonimicznych, transformacja wraz ze zmianq czesci mowy, stosowanie wyrazu w jego przenosnym znaczeniu, pominigcie wyrazu bez stracenia sensu wypowiedzi i in.

Slowa kluczowe: przeklad ukrainsko-polski, jgzyk docelowy, jgzyk zrodlowy, transformacja przekladowa, przeklad jednostek leksykalnych.



Annotation

Tetiana Pavlinchuk. Tkwic we wnetrzu: the peculiarities of translation of some lexical units from the Polish language into Ukrainian

The article discusses the specifics of translating Polish lexical units drawn from original Polish texts of different genres and styles (scientific, journalistic, scientific and journalistic, fiction) into Ukrainian. The lexical units analyzed in the present study (wngtrze, tkwic, byt, bycie, mgnienie) usually cause many difficulties in translation. The research material for the article includes fragments from monographs offamous Polish scholars, citations from scientific and journalistic articles, and examples from literary works of Polish writers.

The researcher focuses on the polysemy of lexemes, the dependence of translation on the meaning of an utterance and its context, structural differences between the specified languages, and the translator's preferences, etc. The scientific and methodological basis of the research is the scientific works of famous Polish-Ukrainian translators and their translations. When selecting the translation variants, the author of the article also takes into account their own translation experience. By comparing and analyzing language phenomena, the author analyses new meanings and shades of meaning the investigated lexemes acquire in the context and examines their translation variants. Polish and Ukrainian dictionaries have become an important language resource, and word usage examples have been fixed in the corpus of both languages.

As a result of this research, certain ways, means, and variants of translation of the investigated lexical units into Ukrainian are defined. They depend on the peculiarities of usage of these lexemes: the selection of equivalents, taking into consideration the synonymic field of their meaning; transformations involving changes in the part of speech; choosing the word with figurative meaning, phraseologization, lexeme omission without loss in meaning, etc.

Keywords: the Ukrainian-Polish translation, target language, the language of the original text, transformation, translation of lexical units.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими й практичними завданнями

Робота над перекладом різних видів текстів передбачає врахування багатозначності лексем, їхньої ролі в контексті, стилю висловлення, індивідуального авторського підходу до вибору певної лексеми тощо. Від вдалого вибору відповідника цільової мови залежить адекватність і точність сказаного, його зміст, зв'язок із загальним контекстом, а також упровадження певної традиції вживання перекладних відповідників тих чи інших лексем та розширення позицій слововживання в мові перекладу. Власне рішення перекладача часто залежить від стилю вихідного тексту, контексту та індивідуальних перекладацьких уподобань.

Аналіз основних досліджень і публікацій із зазначеної проблеми

Широким полем для вивчення практики перекладацьких рішень є численні творчі роботи відомих українських перекладачів із польської мови на українську (М. Рильський, І. Качуровський, Г. Кочур, Д. Павличко, В. Дмитрук, А. Савенець, Я. Сенчишин, Н. Сидяченко, Н. Сняданко, М. Кіяновська, А. Павлишин, Н. Бельченко, В. Бутевич, О. Гордон та ін.). Дехто з них охоче ділиться своїм досвідом, упускаючи зацікавлених до перекладацької лабораторії, аналізуючи випадки окремих перекладів або й даючи системний розбір тих чи інших перекладацьких явищ, особливостей перекладу творів окремих авторів чи окремих літературних жанрів. Ці роботи знайшли своє місце в українському перекладознавстві й стали науковим та методологічним підґрунтям дослідження специфіки перекладу з польської мови на українську [6].



Формулювання мети й завдань статті

Мета цієї статті - простежити особливості перекладу окремих польських лексем: дієслівних форм (tkwic, znajdowac sig) та іменникових форм (wngtrze, byt, bycie, istnienie, mgnienie), відтворення яких зумовлене контекстом, та виявити труднощі, що виникають під час перекладу.

Окреслення невирішених питань, порушених у статті

Принципи систематизації й аналізу досліджуваних у статті мовних явищ ґрунтуються на методології, виробленій українськими й зарубіжними науковцями та перекладачами з різних мов. Питання перекладознавства досліджували Р. Зорівчак (реалія в перекладі, переклад фразеологічних одиниць), В. Карабан, Д. Мейс, (теорія і практика українсько-англійського перекладу) [2], І. Лєвий (мистецтво перекладу), С. Влахов, С. Флорін (питання перекладності / неперекладності), С. Ковганюк, О. Кундзіч (практичні питання перекладу). Дослідники зверталися до аналізу поетичних перекладів (М. Зеров, Є. Еткінд), мовної «чистоти» перекладу (В. Радчук), герменевтики в перекладознавстві (А. Савенець), практики аналізу поетичного перекладу (М. Стріха, А. Содомора), зосереджувалися також на конкретних перекладах з польської мови (С. Шевченко, Н. Сидяченко) та ін.

Теоретичне підґрунтя та методологічна основа дали нам змогу виробити концепцію власного дослідження, у якому здійснено вибірку варіантів перекладу окремих польських лексичних одиниць українською мовою. Особливістю дослідження є те, що вибірка стосується текстів різного стилю, з чого можемо зробити висновки щодо комплексного підходу до перекладу зазначених лексем і подати найповніший спектр їх реалізації в цільовій мові. У цьому досліджені ми не спираємося лише на словникові позиції українських відповідників, натомість звертаємося до контекстуального поля висловлення. Аналіз перекладу вказаних лексичних одиниць з польської мови на українську та вивчення варіантів їх перекладу відповідно до контексту, смислового наповнення тексту, прагматичної мети, стилю тощо здійснено вперше.

Вибір аналізованих у статті лексичних одиниць зумовлений їхнім великим значеннєвим спектром, появою різноманітних контекстів, багатоманітністю прикладів уживання, традицією слововживання в мові оригіналу й мові перекладу, наявністю варіантів перекладу. Таке розмаїття дає змогу побачити широке коло вживання цих лексем, їхню семантичну варіативність, образність тощо. Матеріалом для статті стали фрагменти наукових монографій відомих польських науковців, цитати з наукових і публіцистичних статей, приклади з художніх творів польських митців слова.

У ході дослідження застосовано основні лінгвістичні методи: метод спостереження, метод аналізу і синтезу, структурний, описовий та порівняльний методи; продуктивним для такого виду роботи став зіставний метод контрастивної лінгвістики, а також герменевтичний підхід в інтерпретації художніх текстів, зокрема поетичних, та аналізу прийняття перекладацького рішення в процесі перекладу поезії. Під час зіставлення й аналізу мовних явищ виявлено, якого нового сенсу чи його відтінку набуває слово в контексті та які варіанти перекладу постають у зв'язку з цим.

Виклад основного матеріалу з обгрунтуванням отриманих наукових результатів

Tkwic. «Wielki slownik poprawnej polszczyzny PWN» фіксує кілька значень дієслова tkwic. Серед них: «bye mocno, gl^boko w czyms osadzonym; byc, znajdowac si§ gdzies, wjakims miejscu przez pewien (dluzszy) czas; ktos, cos nie odstepuje kogos, czegos, czuwa przy kims, przy czyms; zawierae sic w czyms, miee w czyms przyczyn^, zrodlo; bye silnie odczuwanym, dobrze pamictanvm przez kogos (o uczuciach, nastrojach); stae gdzies» [21, с. 1179] (стриміти, стирчати; перебувати десь протягом якогось часу, довго; довго бути присутнім; бути вплутаним, утягнутим у щось; полягати в чомусь; бути джерелом, причиною чогось; сильно відчуватися, добре пам'ятатися; стояти десь). Уже сама кількість запропонованих в польському тлумачному словнику позицій показує поліваріантність уживання цього слова.

«Польсько-український електронний словник», який є результатом співпраці Інституту славістики Польської академії наук та Українського мовно-інформаційного фонду Національної академії наук України, фіксує такі українські відповідники для лексеми tkwic: (про щось, що застрягло глибоко) знаходитися, бути, бути причиною чогось; (про щось, що, застрягши, виступає назовні) стирчати, врізатися, запасти (у пам 'ять) [4].

На прикладі оригінальних польських текстів можна простежити реалізацію значеннєвих форм дієслова tkwic в українських перекладах. Спираючись на зазначену семантику цього слова, подамо різні варіанти перекладу, розширивши також вказані позиції власними пропозиціями.

Спочатку звернімося до прикладів, у яких переклад слова не викликає сумнівів:

• Konflikt, ktory tkwi w samej strukturze grupy rodzinnej wynika stqd, ze mlodzi chcq sie z niej wydostac, a starzy pragnq ich w niej zatrzymac [11, с. 66] / Конфлікт, який зосереджується в самій структурі сімейної групи, постає з того, що молодь прагне вийти з цієї групи, а старше покоління хоче її у ній затримати.

• Istota teatru nie tkwi jego zdaniem w tym, co teatr przedstawia, lecz w tym, czym teatr jest [10, с. 52] / На його думку, сутність театру полягає не в тому, що представляє театр, а в тому, чим театр є.

• Ostatecznie jest to kwestia grzechu pierworodnego. Tkwi we mnie czlowiek przewrotny, cien opisany przez C. G. Junga i nie moge powiedziec sobie: jestem wspaniafy, czysty i doskonafy [15, с. 192] / Це повністю проблема первородного гріха. Сидить у мені протилежна людина, тінь, описана К.-Ґ. Юнґом, тож я не можу сказати сам собі: я прекрасний, чистий і досконалий.

• W kazdym czlowieku tkwi proporcja heroiczna, chec sprаwdzenia siebie: ile potrafie wytrzymac, do czego jestem zdolny [11, с. 58] / У кожній людині є героїчна її частина, бажання перевірити себе: скільки я зможу витримати, до чого я здатний.

Ці приклади відповідають вказаним у словнику значенням і не потребують додаткових утручань перекладача та трансформацій. Натомість зміст подальших прикладів передбачає добір відповідника, який уписувався б у контекст повідомлення й відповідав нормам сучасної української мови:

• Jednymi z pierwszych pytan, jakie sobie czlowiek stawia, sq: dlaczego? i po co? W tych pytаniach odpierwszych lat zycia az do smierci wyraza sie tkwiqca w ludzkiej naturze dqznosc do uporzqdkowania zjawisk swiata tak zewnetrznego, jak i wewnetrznego [11, с. 27-28] / Найперші питання, які ставить собі людина, - це чому? і навіщо? У цих питаннях із перших років життя й аж до смерті виражається закорінене в людській природі прагнення до впорядкування і зовнішнього, і внутрішнього світу.

• Sama sprzecznosc jest cechq ludzkiej natury, prawdopodobnie gleboko w niej tkwiqcq, gdzyz czlowiek zarowno wartosci wewnetrzne, jak i zewnetrzne przyjmuje w kategoriach antynomii (czarne - biale) [11, с. 34] / Сама суперечність є характерною рисою людської природи, схоже, глибоко в ній закоріненою, бо ж людина і внутрішні, і зовнішні цінності сприймає в антиномічних категоріях (чорне - біле).

Наведені приклади передбачають значення наявності, присутності, тривалого перебування в чомусь, що стало сутністю об'єкта, його глибинною ознакою, характеристикою. На нашу думку, вдалим перекладом для такого контексту є лексема «закорінений». Для інших ситуацій перекладач дібрав дієслова з ряду контекстуальних синонімів, які дещо конкретизували значення дієслова вихідної мови:

• Problem rozladowania uczuc negatywnych, umozliwienia realizacji tendencji tworczych i transcendentnych, tkwiqcych w czlowieku, jest, jak sie zdaje, najwazniejszym problemem naszej kultury [11, с. 75] /Проблема розрядження негативних почуттів, можливість реалізації творчої і трансцендентної спрямованостей, властивих людині, схоже, є найбільшою проблемою нашої культури.

• W szparach tapety mogq tkwic kwity lichwarki [20, с. 152] / У шпаринах між шпалерами можуть стриміти розписки лихварки [7, с. 141].

Контекст деяких речень дає змогу вдатися до метафоризації:

• W poczuciu zmiennosci tkwi zawsze nadzieja lepszego [11, с. 41] / У відчутті змінності завжди чаїться надія на краще.

• Ludzi sic ten - jak powiada Sw. Jan - kto mowi, zc jest bez grzechu. Zeby nie ulegac zludzeniu, trzeba o tym wiedziec, wiedziec, Ze zagroZenie tkwi wewnqtrz mnie [15, с. 187] / Як говорить апостол Іван, обманює себе той, хто каже, що він без гріха. Щоб не впадати в оману, потрібно знати це, знати, що загроза ховається всередині мене.

• Przyszlosc jest chaotyczna i niepewna, gdyZ chaos i niepewnosc tkwiq w samym czlowieku [12, с. 9] / Майбутнє хаотичне й невизначене, бо ж хаос і невизначеність живуть у самій людині.

• Jak smierc i odnowa tkwiq w istocie przyrody oZywionej, tak tkwi w niej dobro i zlo [12, с. 117] / Як смерть і відновлення увесь час видніються в сутності живої природи, так увесь час видніються в ній добро і зло.

У ході перекладу вдається також змінити структуру речення й вилучити лексему tkwic без утрати змісту:

• Istota charakteru Kaliguli tkwi w prowokacji wobec senatu i okazanej mu pogardzie, co ma dowodzic jego wszechpotcgi jako pana swiata [17, с. 260] / Сутність характеру Калігули - у провокації щодо сенату й виявленій до нього зневазі, що повинна була доводити його всесилля як господаря світу.

Znajdowac sic. Одне зі значень слова tkwic близьке до znajdowac sic із семантикою «przebywac gdzies, zajmowac jakies miejsce, bye gdzies» [21, с. 1499] (перебувати десь, займати якесь місце, бути десь). Залежно від контексту добираємо потрібний відповідник:

• Scena znajduje sic u stop czlowieka [20, с. 8-9] / Сцена лежить під ногами людини [7, с. 11].

Форму доконаного виду дієслова znajdowac sic - znalezc sic зі значенням «почати десь перебувати, зайняти якесь місце» можна перекласти так:

• Po koncu swiata /po smierci / znalazlem sic w srodku / Zycia [16, с. 195] / Після кінця світу / після смерті / я опинився всередині / життя [5, с. 162].

• Odarty przez czarnego aniola / z wiary nadziei / milosci / znalazlem sic na drodze / pustej ciemnej / wyzicbionej [16, с. 195] / чорним ангелом обдертий / з віри надії любові / я опинився на дорозі / пустій темній / вихолодженій [5, с. 162]. У цих прикладах маємо значення «пізнати щось, відчути щось, опинитися в якійсь ситуації, у якомусь стані» [21, с. 1499].

• I tak znalezlismy sic w sytuacji bez wyjscia: chcemy bowiem juZ przed naszymi badaniami poznac to, o czym moZna wiedziec dopiero po ich przeprowadzeniu [20, с. 10] / Так ми опинилися в безвихідній ситуації: адже ми хочемо ще до нашого дослідження дізнатися те, що можна знати тільки після його здійснення [7, с. 13].

Wnctrze. Наступна лексема, що увійшла в коло нашої уваги через труднощі перекладу, - слово wnctrze. Словники фіксують таю його значення: 1) «miejsce znajdujace sie wewnqtrz czegos»; 2) «zycie duchowe czlowieka»; 3) «pomieszczenie znajdujace sie wewnqtrz budowli, czesto rozumiane jako calosc artystyczna» (https://sip.pwn.pl/slowniki/wnetrze.html). «Wielki slownik poprawnej polszczyzny PWN» подає такі колокації з цією лексичною одиницею: Wnctrzepalacowe. Zabytkowe wnctrze. Wystroj wnctrz. Wnctrze domu,pieczary, samochodu. Wnctrze oka ludzkiego. Bogate wnctrze bohaterapowiesci [21, с. 1312-1313].

Приклади польсько-українського словника фіксують тільки загальну семантику цього слова: 1) «внутрішність, середина; нутро (те, що знаходиться в глибині чого); надра (землі)»; 2) «інтер'єр» [4].

Перший приклад уживання лексеми wngtrze у вихідній мові та його переклад цільовою мовою добре ілюструє пряме значення цього іменника:

• W pierwszej fazie metabolizmu informacyjnego czlowiekjest «we wngtrzu» swiata, w drugiej - na zewnqtrz [11, с. 44] / У першій фазі інформаційного метаболізму людина перебуває «всередині» світу, у другій - назовні.

• Nasza swiadomosc zwrocona jest na zewnqtrz, a nie na wngtrze ciala [12, с. 31] / Наша свідомість повернута назовні, а не всередину тіла.

• Wngtrze ciala ma swoje wlasne sprawy i samo je sobie zalatwia [12, с. 49] / Тіло має власні справи всередині себе і саме собі їх вирішує.

• Sygnaly z wngtrza na ogol nie majq znaczenia symbolicznego, ajesli majq - to nieznaczne [12, с. 49] / Сигнали зсередини загалом не мають символічного значення, а якщо й мають, то незначне.

• Muszg / zajrzec do jej wngtrza / zobaczyc co nosi / w srodku [1, с. 142] / я мушу / заглянути їй всередину / побачити що там носить [1, с. 143].

Звернімо увагу, що в поданих прикладах іменник мови оригіналу передано прислівником. На користь передавання іменника прислівником свідчить схоже вживання прислівника з таким само коренем у польській мові:

• Psychika, pojgta jako swoisty uklqd symboliczny, nie jest wewnqtrz, ale na zewnqtrz nas [12, с. 118] / Психіка, яку розуміють як своєрідну символічну систему, перебуває не всередині, а назовні нас.

Перекладати лексему wngtrze за допомогою прикметника «внутрішній» (світ) дають змогу спільнокореневі з польським wngtrze слова із таким само значенням:

• Nawet przy zupelnie identycznej sytuacji zewngtrznej przezycie nigdy nie jest takie samo, gdyz wystgpuje ono w innej sytuacji wewngtrznej [11, с. 117] / Навіть за цілковито ідентичної зовнішньої ситуації переживання ніколи не є таким само, бо ж воно постає в іншій внутрішній ситуації.

• Nie nalezy oczywiscie zapominac o innych konotacjach tych zwrotow: po pierwsze, o esencjalistycznej z ducha opozycji wngtrza i zewngtrza, niezmiennej istoty i zmiennego zjawiska (fenomenu), przez ekzestencjalizm zastqpionejprzeciwstawieniem bytu dla siebie (czlowiek) i bytu w sobie (przedmiot) [18, с. 269] / Звичайно, не можна забувати про інші конотації цих зворотів: по-перше, про есенціальну за духом опозицію зовнішнього і внутрішнього, незмінної сутності і змінного явища (феномена), яку екзистенціалізм заступив протиставленням «буття-для-себе» (людина) та «буття-в-собі» (об'єкт).

• W wierszu Szymborskiej figura wejscia do wngtrza kamienia ma napierwszy rzut oka charakter epistemologiczny i odpowiada przekroczeniu progu wngtrze--zewngtrze, ale tez znanenieznane, zjawisko-istota [18, с. 272] / У вірші Шимборської фігура входження у внутрішній світ каменя, на перший погляд, має епістемологічний характер і відповідає переходу порога «внутрішнє-зовнішнє», але й «відоме-невідоме», «явище-сутність» теж.

• Na psychozg schizofrenicznq mozna patrzec jak na wybuch wolnosci: chory zrywa pgta dotychczasowych norm i sposobow zachowania sig, ktore mu nie raz doskwieraly, otwiera sig przed nim nowy swiat, czasem czuje sig w nim wladcq, czgsciej jednak jest przez ten swiat, ktory wydobyl sig z jego wlasnego wngtrza, pokonany i owladnigty [11, с. 88] / Шизофренічний психоз можна розглядати як вибух свободи: хворий розриває пута раніших норм і способів поведінки, що його обтяжували, перед ним відкривається новий світ, іноді він почуває себе в ньому володарем, але частіше він переможений і поневолений тим світом, що вийшов із його власного внутрішнього простору.

Стійке словосполучення внутрішній світ окреслює значення слова wngtrze в іншому контексті:

• Ale swiatlopromeniuje nie tylko na zewnqtrz czlowieka, lecz rowniez dojego wngtrza, odslaniajqc tam niewidzialne na co dzien doznania i uczucia [20, с. 117] / Проте світло випромінюється не лише назовні людини, ай до її внутрішнього світу, відкриваючи в ньому невидимі на щодень переживання та почуття [7, с. 104].

• Ta paradoksalna dwoistosc odzwierciedla sig w intymnym wngtrzu podmiotu obdarowanego, ktory bgdzie musial, u kresu wielu sporow wewngtrznych, odnalezc spojnq i uludzonq tozsamosc [9, с. 102] / Це парадоксальне роздвоєння віддзеркалюється в глибоко особистому внутрішньому світі суб'єкта, якому дарують, який на межі багатьох внутрішніх суперечок муситиме відшукати цілісну й злагоджену самототожність.

• Kamien nie jest metaforq ucieczki przed czlowiekiem, poniewaz wyraznie zostaje obdarzony wngtrzem. Jest to jednak przedmiot, ktory wydaje sig taki sam w srodku i na zewnqtrz - nawet gdy zmienia sig, jak w utworze, wszystko zdaje sig dotyczyc kawalka materii [13, с. 37] / Камінь не є метафорою втечі від людини, бо виразно наділений внутрішнім світом. Але це об'єкт, який видається однаковим усередині й зовні - навіть коли він змінюється, як у цьому творі, здається, усе це стосується шматка матерії.

Іноді під час перекладу доречно вдатися до описової конструкції:

• Swiadomosc wngtrza ciala ogranicza sie do niejasnych odczuc przykrych lub przyjemnych, o roznej skali nasilenia, odparoksyzmu bolu do paroksyzmu rozkoszy [11, с. 113] / Усвідомлення того, що відбувається усередині тіла, обмежується до незрозумілих неприємних чи приємних відчуттів із різною мірою напруження - від пароксизму болю до пароксизму насолоди.

• Natomiast w stosunku do wlasnego wngtrza ustroj jest zaalarmowany kazdq nowosciq, receptory sygnalizujq dopoty, dopoki nie zostanie ona umieszczona w starym porzqdku [12, с. 32] / Натомість щодо того, що відбувається всередині нас, організм відчуває тривогу через будь-яку новизну, рецептори сигналізують доти, поки нове не уміститься в старому порядку.

• Do tego punktu doszedl Grotowski w chwili, gdy zdal sobie sprawg, ze gdy zaczyna sig poznawac mozliwosci czlowieka, trzeba stanqc w obliczu faktu, ze jest to poszukiwanie duchowe. Oznaczala to skierowanie sig ku wngtrzu czlowieka, stopnioweprzechodzenie od znanego do nieznanego [10, с. 71] / До цієї точки Ґротовський дійшов у мить, коли усвідомив, що, пізнаючи можливості людини, потрібно стати перед фактом, що це духовний пошук. Це означало спрямованість до духовного світу людини, поступовий перехід від відомого до невідомого.

У деяких контекстах слово wngtrze можна перекладати як глибина:

• Stqd to wymaganie, by dzielo uznalo w nim swego artystg. To wcale nie jest malo. Tym sposobem mozna przeciez przeniknqc do wngtrza dziela [20, с. 133-134] / Звідси випливає вимога, щоб твір визнав у ньому свого митця. Це зовсім немало. Адже в такий спосіб можна проникнути у глибини твору [7, с. 122].

• Podejmujqc dialog z drugim, przychodzg ku niemu z wngtrza jakiejs hierarhii; i drugi, podejmujqc dialog ze mnq, przychodzi ku mnie z wngtrza hierarhii [20, с. 18] / Розпочинаючи діалог з іншим, я приходжу до нього з глибини певної ієрархії; інший теж, починаючи діалог зі мною, приходить до мене з глибини ієрархії [7, с. 19].

• Kolankiewicz wyjasnia to w ten sposob: aktor docieral w akcie do najwewngtrzniejszejprаwdy o wlasnej istocie [10, с. 72] / Колянкевич пояснює це так: під час дії актор доходив до найглибшої правди про власну сутність.

Переклад за допомогою прислівника глибоко:

• Metafora rozszczepienia swiadomosci kaze nam myslec o sile, ktora przenika do wngtrza swiadomosci i dokonuje tam bolesnego podzialu [20, с. 146] / Метафора розщеплення свідомості наказує нам думати про силу, яка проникає глибоко у свідомість і призводить до болісного поділу.

Переклад за допомогою образних лексичних одиниць душа, нутро, лоно:

• Gdy czuje sig ciemnosc w sobie, ciemnoscipanujq tez na zewnqtrz, a gdy wngtrze jest jasniejsze, to i swiat otaczajqcy stajg sig pigkniejszy [11, с. 177] / Коли відчуваєш темряву в собі, темрява панує й зовні, а коли на душі світліше, то й світ, що довкола нас, стає прекраснішим.

• Nasze sieci sq puste / wiersze wydobyte z dna / milczq / rozsypujq sig / sq jak kurz / tanczqcy napromieniu slonca /ktory wpadl do pustego / wngtrza / swiqtyni [16, с. 250] / Наші сіті порожні / вірші видобуті з дна / мовчать / розсипаються / вони як пил / що танцює на сонячнім промені / який упав до порожнього / лона / храму [5, с. 198].

• Calq powierzchniq zwracam sig ku tobie, / A calym wngtrzem lezg odwrocony [8, с. 10] / Всією поверхнею повертаюсь до тебе, / зате лежу відвернутий всім нутром [8, с. 11].

Іще одне значення лексеми wngtrze - «інтер'єр»:

• Odrapane tapety / meble nie oswojone / bielma luster na scianach / to sq wngtrza prawdziwe [1, с. 124] / обдерті шпалери / не приручені меблі / більма дзеркал на стінах / ось інтер'єри справжні [1, с. 125].

Byt, bycie, istnienie. Що стосується перекладу пари слів byt - bycie, то він підпорядковується й словниковим значенням цих лексичних одиниць, і традиції вживання їх як філософських термінів, і контексту. «Wielki slownik poprawnej polszczyzny PWN» фіксує такі значення цього слова: 1) «caloksztalt zycia; istnienie, egzystencja»; 2) «warunki materialne, podstawa egzystencji» (l.m.); 3) «wszystko to, co istnieje» (життєве різноманіття, існування, екзистенція; матеріальні умови, основа існування; усе, що існує (у мн.) [21, с. 107]. Натомість у цьому словнику немає статті для лексеми bycie. Цього слова не фіксує також «Польськоукраїнський електронний словник». Знаходимо його в статті Д. Соботи, який простежує різнобій у вживанні філософської термінології в польських перекладах М. Гайдеґґера й уводить кілька польських відповідників на розрізнення гайдеґґерівських термінів, серед яких byt, bytujqcy, bycie [19]. У вказаній праці автор простежує відмінність цих понять у традиції їх уживання в польській філософії й звертає увагу на те, що непослідовність у використанні цих лєксєм викликана різними перекладами на польську мову праць зарубіжних філософів, зокрема М. Гайдеґґера. Ураховуючи словниковий матеріал, філософські тексти, традицію слововживання та контекст, пропонуємо такі варіанти перекладу:

• Jesli wigc uprzedmiotowieniejest jakby niegatywnq stronq procesu przyswojenia swiata, to rozumienie bytow wedle wydarzonego sensu bycia jest jego stronq pozytywnq [20, с. 14] / Тому якщо уречевлення є ніби негативною стороною процесу присвоєння світу, то розуміння сущого відповідно до справжнього сенсу буття є його позитивною стороною [7, с. 15].

• Twarz, ktora sig objawia, mowi. Co mowi? Mowi: «Nie zabijaj». Innymi slowy: nie czyn tego, co mozesz uczynic z kazdym innym bytem - nie zadepcz, nie podcinaj, nie pozeraj, nie plac odwetem [20, с. 32] / Об'явлене обличчя промовляє. Що промовляє? Воно промовляє: «Не вбивай». Інакше кажучи: не роби того, що можеш зробити з будь-чим іншим, що існує, - не затопчи, не підрізай, не пожирай, не відповідай відплатою [7, с. 30].

• Ludzki gatunek wyroznia tylko swiadomosc smierci, natomiast los smiertelnych dzielimy z innymi przyrodniczymy bytami [14, с. 44] / Людський вид вирізняє тільки усвідомлення смертності, а долю смертних ми розділяємо з іншими природними видами буття [3, с. 44].

• ... pragngprzyjrzec sig kwestii dialogu z bytami przyrodniczymi, zmiennym obrazom natury, lekcjom odosobnienia czlowieka w swiecie [14, с. 284] / Я хочу детальніше розглянути питання діалогу з різними видами буття природи, змінні образи природи, уроки відособлення людини у світі [3, с. 181].

• Nie nalezy tez zapominac o jednostronnym dialogu z bytami pryrodniczymi w wierszach Wislqwy Szymborskiej [14, с. 295] / Не потрібно також забувати про односторонній діалог із природними видами буття у віршах Віслави Шимборської [3, с. 193].

• Jgzyk poetycki zmniejsza tutaj odleglosc miedzy roznoimiennymi bytami, lecz jej nie przekresla [14, с. 42] / Поетична мова тут зменшує відстань між різнойменними видами буття, але не перекреслює її [3, с. 42].

• Sila perswazji tego doswiadczenia na tym wlasnie polega, iz ukazuje nam nie tylko to, co ze cos lub ktos jest, ale i to, ze to cos lub ten ktos ma w sobie usprawiedliwienie swego bytu [20, с. 123] / Сила впливу цього досвіду полягає саме в тому, що він виявляє не лише те, що щось чи хтось існує, а й те, що це щось чи той хтось має в собі виправдання свого існування [7, с. 110].

• Pigkno innego, ktore ukazalo sie nam wsrod bezdrozy, kryje w sobie cos absolutnego. Inny czlowiek naprawde jest. Jest w swoim pigknie. Piekno usprawiedliwa jego byt -jego, nie moj... Bierze mnie w posiadanie. Jesli mnieposiada, moj byt uzyskuje jakies usprawiedliwienie [20, с. 130] / Краса іншого, яка явилася нам серед бездоріжжя, приховує в собі щось абсолютне. Інша людина насправді існує. Існує у своїй красі. Краса виправдовує її існування - її, не моє... Бере мене у своє володіння. Якщо вона володіє мною, моє існування отримує якесь виправдання [7, с. 118].

• Projekt bycia jest nie tylko projektem tego, jak byc, ale przede wszystkim tego, by byc, a wigc by istniec istnieniem usprawiedliwionym. Wszelkie zlo jest w ostatecznym rozrachunku wskazowkq tego, ze dolkniely nim czlowiek istnieje istnieniem nieusprawiedliwionym. Jest, ale bez prawa do bycia [20, с. 188] / Проєкт «бути» - це не лише проєкт того, як бути, а насамперед того, щоб бути, а отже, щоб існувати виправданим існуванням. Будь-яке зло в остаточному підсумку є вказівкою на те, що людина, яку воно зачепило, існує невиправданим існуванням. Вона є, але без права бути [7, с. 178].

• Liryk „Nic dwa razy” mozna odczytywac jako wypowiedz o wartosci chwili bycia we dwoje [14, с. 54] / Поезію «Нічого двічі» можна прочитувати як висловлення про цінність миті бути вдвох [3, с. 55].

• Zlo nie jest bytem i nie jest niebytem, zlo przynalezy do kategorii fenomenow - jest zjawq [20, с. 189] / Зло не є тим, що існує, і не є тим, що не існує, зло належить до категорії феноменів - є примарою [7, с. 180].

• Zrodlem zycia sq zas, wjego (czlowieka) przekonaniu, samoistnie bytujqce rzeczy tego swiata, realne owoce nie mniej realnej ziemi [20, с. 194] / Джерелом життя, у її (людини) переконанні, є речі цього світу, що самостійно існують, реальні плоди не менш реальної землі [7, с. 186].

Mgnienie. Під час перекладу додає клопотів також лексема mgnienie:

1) ksiqzk. «migniecie, blysk, mrugniecie»; w mgnieniu oka - «bardzo szybko»; 2) ksiqzk. «chwila, moment» [21, с. 534]. Польсько-український електронний словник обмежує значення цього слова тільки до значень «мить, миттю, вмить» [4]. Залежно від контексту можна дібрати такі українські відповідники:

• Otoz slowopoetyckie utrwalajedynie mgnienia,przemijajqce epizody, zdarzenia kalejdoskopowo zmienne [14, с. 115] / Отож поетичне слово робить тривалими лише миттєвості, епізоди, які проминають, калейдоскопічно змінні події [3, с. 121].

• Rzecz mozna by tak ujqc: kiedy wyobrazamy sobie artystke, skazani jestesmy na obcowanie z cieniami osoby, z jej zdeformowanym odbiciem w autobiograficznym tekscie bqdz z fotografiq, ktora klamie, poniewaz oko obiektywu skupia sie na wqskim wycinku rzeczywistosci, utrwala mgnienie czasu, pomija zas ruch, zmiane,procesualnosc zycia i wielosc mozliwych oglqdow [14, с. 263] /Проблему можна було б визначити так: коли ми уявляємо собі артистку, то приречені на спілкування з тінями людини, з її деформованим відбитком в автобіографічному тексті чи з фотографією, яка обманює, тому що око об'єктива зосереджується на вузькому відтинку дійсності, продовжує миттєвість часу, натомість обминає рух, зміни, процесуальність життя й різноманіття можливих ракурсів [3, с. 157].

• Uwazne postrzeganie mgnien zycia niejako wypiera na plan dalszy mysli o przemijaniu [14, с. 120] / Уважне сприймання скороминущої миттєвості життя ніби виштовхує на дальший план думки про проминання [3, с. 127].

• Mysli o odejsciu nie da sie uchylic, ale obronq przez niewczesnymi lamentacjami stajg sig apologia chwili, przywiqzanie do drobiazgow i konkretow, kazde mgnienie zachwytu i kazda drobina czasu przezyta z uwagq, chocby wypelniona jakims zajgciem banalnym [14, с. 25] / Не вдається ухилитися від думки про відхід, але захистом від невчасних ламентацій стає апологія миті, прив'язаність до дрібниць і конкретики, кожен спалах захвату й кожна дрібка часу прожита з увагою, хоч би й навіть сповнена якимось банальним заняттям [3, с. 25].

Сусідство лексеми mgnienie в польських текстах із лексемою chwila, яка в українській мові теж має відповідник мить, спонукає до пошуку контекстуального синоніма в перекладі:

• Wszystko, co dostgpne w chwili, w mgnieniu spojrzenia, wystgpuje «zamiast» lub pojawia sig «w roli»,jakby na moment przed rozprzggnigciem sig ladu [14, с. 294] / Усе, що доступне на мить, у зблискові погляду, виступає «замість» чи з'являється «в ролі», ніби на мить перед дезорганізацією порядку [3, с. 191-192].

• Refleksja o czasie obejmuje tutaj mgnienie chwili i sekwencje zdarzen, przerwane calosciowe narracje i przypowiesci o zludnych wgdrowkach w przeszlosc, pochwaly intensywnego uczestniczenia w zyciu, ktore wciqz sig odnawia, i namysl nad istotq pamigci [14, с. 131] / Рефлексія про час охоплює тут спалах миті й фрагменти подій, перервані цілісні нарації й притчі про оманливі мандрівки в минуле, прославлення інтенсивної участі в житті, яке постійно відновлюється, і роздуми над суттю пам'яті [3, с. 139].



Висновки та перспективи подальшого дослідження проблеми

Здійснений аналіз смислового навантаження лексем tkwic, wngtrze, byt, bycie, istnienie, mgnienie тощо, особливостей їхнього вживання в польській мові в різних мовних стилях із урахуванням традиції їх використання, контексту та авторських інтенцій дає змогу розширити спектр перекладацьких рішень під час перекладу польських текстів українською мовою. До уваги взято словникові позиції наявних польсько-українських словників, хоч коло запропонованих у них значень для аналізованих лексичних одиниць досить вузьке.

Труднощі, які постають під час перекладу згаданих лексичних одиниць, викликані багатозначністю, наявністю додаткового переносного значення, контекстом, браком безпосереднього відповідника в цільовій мові, структурними особливостями обох мов. Подані в статті приклади розгортають можливість урізноманітнити шляхи перекладу. Серед запропонованих прийомів: добір синонімів, зокрема контекстуальних, послуговування словами з переносним значенням, трансформація зі зміною частини мови, опускання лексеми без втрати змісту тощо. Загалом у статті проаналізовано 60 прикладів перекладу зазначених лексем із текстів різних стилів із польської мови на українську.



Список використаних джерел та літератури

1. Герберт З. Вибрані поезії / Herbert Zbigniew. Wybor wierszy: пер. з пол. В. Дмитрука. Львів: Каменяр, 2001. 567 с.

2. Карабан В. І., Мейс Д. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську мову. Вінниця: Нова книга, 2003. 608 с.

3. Ліґенза В. Без рутини. Про поезію Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта: пер. з пол. Т. Павлінчук. Львів: Літопис, 2021. 208 с.

4. Польсько-український електронний словник. URL: http://www.domeczek.pl/~polukr/pus/index_ua.php?search=tkwi%C4%87 (дата звернення: 21.04.2021).

5. Рушар Ю.-М. Мене, текел, перес. Образи Бога у творчості Тадеуша Ружевича: пер. з пол. Т. Павлінчук. Львів: Літопис, 2020. 268 с.

6. Савенець А. М. Поезія в перекладі: «українська» Шимборська. Європейський колегіум польських і українських університетів. Люблін - Житомир: Полісся, 2006. 366 с.

7. Тішнер Ю., о. Філософія драми: пер. з пол. Т. Павлінчук. Київ: Дух і Літера, 2019. 304 с.

8. Шимборська В. Може, це все / упор., вступ і переклад А. Савенця. Ольшаніца: BOSZ, 128 с.

9. Bodzioch-Bryla B. Smakosze kultury. Pomiqdzy przeszczepem a artystycznym doswiadczeniem. Przeobrazenia figury ciala ludzkiego w sztuce XX i XXI wieku. Perspektywy kultury. 2/2010. № 3. (Dusza i cialo). S. 77-105.

10. Dorak-Wojakowska L. Cialo udochowione. O teatrze Jerzego Grotowskiego. Perspektywy kultury. 2/2010. № 3 (Dusza i cialo). S. 47-75.

11. Kcpinski A. Autoportret czlowieka. Mysli i aforyzmy. Krakow: Wydawnictwo Literackie, 2003. 245 s.

12. Kcpinski A. Lqk. Krakow: Wydawnictwo Literackie, 2001. 360 s.

13. LazickaA. Afekt, percepcja i granice ciala. O wierszu „Poczucie tozsamotnosci” Zbigniewa Herberta. Zemsta reki smiertelnej: interpretacje wierszy poetow XX wieku. Krakow: Instytut Mysli Jozefa Tischnera, JMR Trans-Atlantyk, 2017. S. 25-38.

14. Ligqza W. Bez rutyny. O poezji Wislawy Szymborskiej i Zbigniewa Herberta. Krakow: Instytut Mysli Jozefa Tischnera, 2016. 336 s.

· hierarchii w sztuce: Kinga Nowak rozmawia z Pawlem Taranczewskim. Perspektywy kultury. 2/2011. № 5. S. 173-198.

15. RuszarJ. M. Mane, Tekel, Fares. Obrazy Boga w tworczosci Tadeusza Rozewicza. Bielsko-Biala - Krakow: Wydawnictwo Naukowe ATH, Instytut Mysli Jozefa Tishnera, 2019. 329 s.

16. Ruszar J. M.. Slonce republiki. Cywilizacja rzymska w tworczosci Zbigniewa Herberta. Krakow: Akademia Ignatianum, Wydawnictwo JMR Trans-Atlantyk, 2014. 373 c.

17. Sioma R. „Zmysl udzialu”. O kilku wierszach nie tylko Zbigniewa Herberta. Liryka i fenomenologia. Zbigniew Herbert i Tadeusz Rozewicz w kregu mysli Ingardenowskiej. Krakow: Instytut mysli Jozefa Tischnera, 2016. S. 263-284.

18. Sobota D. R. Bycie czy byt? O dwoch podstawowych terminach filozofii Heideggera i problemach z ich polskimi przekladami. Analiza i Egzystencja. 31 (2015). S. 65-96.

19. Tischner J., ks. Filozofia dramatu. Krakow: Wydawnictwo Znak. 2012. 315 s.

20. Wielki slownik poprawnej polszczyzny / pod red. A. Markowskiego. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2007. 1708 s.

References (translated & transliterated)

1. Herbert, Z. (2001). Vybrani poezii [Selected poetry] / Herbert Zbigniew. Wybor wierszy: per. z pol. V. Dmytruka. Lviv: Kameniar [in Polish and Ukrainian].

2. Karaban, V. I. & Meis, D. (2003). Teoriia i praktyka perekladu z ukrainskoi movy na anhliisku movu [Theory and Practice of Translation from Ukrainian into English]. Vinnytsia: Nova knyha [in Ukrainian].

3. Ligenza, V. (2021). Bez rutyny. Pro poeziiu Vislavy Shymborskoi ta Zbignieva Herberta [Without routine. About the poetry of Wislawa Szymborska and Zbigniew Herbert]: per. z pol. T. Pavlinchuk. Lviv [in Ukrainian].

4. Polsko-ukrainskyi elektronnyi slovnyk [Polish and Ukrainian Electronic Dictionary]. Retrieved from http://www.domeczek.pl/~polukr/pus/index_ua.php?search=tkwi%C4%87 [in Polish and Ukrainian].

5. Rushar, Yu.-M. (2020). Mane, tekel, peres. Obrazy Boha u tvorchosti Tadeusha Ruzhevycha [Mane, tekel, fares. Images of God in Tadeusz Rozewicz Works]: per. z pol. T. Pavlinchuk. Lviv: Litopys [in Ukrainian].

6. Savenets, A. M. (2006). Poeziia v perekladi: "ukrainska" Shymborska [Poetry in Translation: "Ukrainian" Szymborska]. Liublin - Zhytomyr: Polissya [in Ukrainian].

7. Tishner, Yu., o. (2019). Filosofiia dramy [Philosophy of Drama]: per. z pol. T. Pavlinchuk. Kyiv: Dukh i Litera [in Ukrainian].

8. Shymborska, V. (2011). Mozhe, ce vse [Maybe that is]. A. Savenets (Comp.). Olshanica: BOSZ [in Polish and Ukrainian].

9. Bodzioch-Bryla, B. (2/2010). Smakosze kultury. Pomiqdzy przeszczepem a artystycznym doswiadczeniem. Przeobrazenia figury ciala ludzkiego w sztuce XX i XXI wieku [Gourmets of culture. Between transplantation and artistic experience. Transformations of the figure of the human body in the art of the twentieth and twenty-first centuries]. Perspektywy kultury - Cultural perspectives, 3 (Dusza i cialo), 77-105 [in Polish].

10. Dorak-Wojakowska, L. (2/2010). Cialo udochowione. O teatrze Jerzego Grotowskiego [Body indefected. About Jerzy Grotowski's theatre]. Perspektywy kultury - Cultural perspectives, 3 (Dusza i cialo), 47-75 [in Polish].

11. Kcpinski, A. (2003). Autoportret czlowieka. Mysli i aforyzmy [Self-portrait of a man. Thoughts and aphorisms]. Krakow: Wydawnictwo Literackie [in Polish].

12. Kcpinski, A. (2001). Lek [Fear]. Krakow: Wydawnictwo Literackie [in Polish].

13. Lazicka, A. (2017). Afekt, percepcja i granice ciala. O wierszu "Poczucie tozsamotnosci" Zbigniewa Herberta [Affect, perception and boundaries of the body. About the poem "Poczucie tozsamotnosci" by Zbigniew Herbert in Polish]. Zemsta reki smiertelnej: interpretacje wierszy poetow XX wieku - Revenge of the Mortal Hand: Interpretations of Poems of Twentieth Century Poets (pp. 25-38). Krakow: Instytut Mysli Jozefa Tischnera, JMR Trans-Atlantyk [in Polish].

14. Ligqza, W. (2016). Bez rutyny. O poezji Wislawy Szymborskiej i Zbigniewa Herberta [Without routine. About the poetry of Wislawa Szymborska and Zbigniew Herbert]. Krakow: Instytut Mysli Jozefa Tischnera [in Polish].

· hierarchii w sztuce: Kinga Nowak rozmawia z Pawlem Taranczewskim [On hierarchy in art: Kinga Nowak talks to Pawel Taranczewski]. (2/2011). Perspektywy kultury - Cultural perspectives, 5, 173-198 [in Polish].

15. Ruszar, J. M. (2019). Mane, Tekel, Fares. Obrazy Boga w tworczosci Tadeusza Rozewicza [Mane, Tekel, Fares. Images of God in Tadeusz Rozewicz Works]. Bielsko-Biala - Krakow: Wydawnictwo Naukowe ATH, Instytut Mysli Jozefa Tishnera [in Polish].

16. Ruszar, J. M. (2014). Slonce republiki. Cywilizacja rzymska w tworczosci Zbigniewa Herberta [The Sun of the Republic. Roman civilization in the works of Zbigniew Herbert]. Krakow: Akademia Ignatianum, Wydawnictwo JMR Trans-Atlantyk [in Polish].

17. Sioma, R. (2016). "Zmysl udzialu". O kilku wierszach nie tylko Zbigniewa Herberta ["Zmysl udzialu". About a few poems not only by Zbigniew Herbert]. Liryka i fenomenologia. Zbigniew Herbert i Tadeusz Rozewicz w kregu mysli Ingardenowskiej - Lyricism and phenomenology. Zbigniew Herbert and Tadeusz Rozewicz in the circle of Ingarden's thought (pp. 263-284). Krakow: Instytut mysli Jozefa Tischnera [in Polish].

18. Sobota, D. R. (2015) Bycie czy byt? O dwoch podstawowych terminach filozofii Heideggera i problemach z ich polskimi przekladami [On the two basic terms of Heidegger's philosophy and the problems with their Polish translations]. Analiza i Egzystencja - Analysis and Existence, 31, 65-96 [in Polish].

19. Tischner, J., ks. (2012). Filozofia dramatu [Philosophy of Drama]. Krakow: Wydawnictwo Znak [in Polish].

20. Markowski, A. (Ed.). (2007). Wielki slownik poprawnej polszczyzny [The Big Dictionary of Correct Polish]. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN [in Polish].

Размещено на Allbest.ru