Специфіка реалізації темпоральної семантики конструкціями з післяйменниками в турецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru

Специфіка реалізації темпоральної семантики конструкціями з післяйменниками в турецькій мові

Peculiarities of implementation of temporal semantics by constructions with postpositions in turkish language

Спотар-Аяр А.Ю., асистент кафедри тюркології

Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Лисенко С.Г.,

студентка ІІ курсу магістратури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

У статті визначено поняття та особливості функціонально-семантичного поля темпоральності, проаналізовано попередні дослідження з теми функціонально-семантичних полів та темпоральності зокрема. Вираження темпоральності післяйменниками знаходиться на периферії функціонально-семантичного поля. Післяйменники розглянуто як частину парадигми засобів реалізації темпоральної семантики.

Щодо класифікації післяйменників у дослідженнях турецької мови виявлено лакуни, тому вибір теми є досить актуальним. Запропонована вибірка післяйменників виконана відповідно до методів функціональної граматики, що являє собою новітній підхід до розподілу післяйменників, а вибір такої методології є більш вмотивованим для наукових цілей. Пропоноване дослідження визначає специфіку реалізації семантичної категорії темпоральності конструкціями з післяйменниками в турецькій мові. Визначено, що в сучасній турецькій мові функціонує низка післяйменників, які реалізують темпоральну семантику, при цьому частотність їхнього функціонування є різною, крім того, важливим є те, що певні післяйменники реалізують значення безпосередньо, деякі з них - у відповідних граматичних структурах і контекстах. Здійснене дослідження є вагомим для визначення значущості вираження функціонально-семантичного поля темпоральності в турецькій мові не традиційними афіксами дієслова та лексемами, що містять темпоральну семантику, а за допомогою післяйменників, які також мають семантичну складову частину. темпоральний семантика післяйменники

Здійснене дослідження також містить аналіз розвитку теорії граматикалізації, а процес граматикалізації зазначено на прикладах післяйменників функціонально-семантичного поля темпоральності турецької мови. Процес граматикалізації зумовлює подальше дослідження визначених лексем та розгляд сучасного статусу післяйменника у турецькій мові.

Ключові слова: функціонально-семантичне поле, післяйменник, темпоральність, функціональна граматика, граматикалізація, граматична конструкція.

The article defines the concept and main features of the functional-semantic field of temporality, analyzes previous research on the topic of functional-semantic fields and temporality in particular. The realisation of temporality bonds by postpositions is located on the periphery of the functional-semantic field. The postpositions in the article are considered to be a part of the paradigm of means of realization of temporal semantics.

The gaps regarding the classification of postpositions in the studies of the Turkish language were revealed. Thus, the choice of the topic is quite relevant. The proposed selection of postpositions is performed in accordance with the methods of functional grammar, which is the latest approach to the distribution of postpositions, and the choice of such a methodology is more applicable for scientific purposes. The proposed article determines the specifics of the implementation of the semantic category of temporality by the constructions with postpositions in Turkish language. It is determined that there are a number of postpositions in modern Turkish language that implement temporal semantics, and the frequency of their operation is differs. Moreover, it is important that certain postpositions implement meanings directly and some of them in definite grammatical structures and contexts.

The study is important to determine the significance of the expression of the functional-semantic field of temporality in Turkish not by traditional verb affixes and words containing temporal semantics, but by postpositions, which also have a semantic component.

Moreover, the study contains an analysis of the development of the theory of grammaticalization, and the process of grammaticalization is indicated on the examples of the postpositions of the functional-semantic field of temporality of Turkish language. The process of grammaticalization leads to further study of certain words and consideration of the current status of the postposition in the field of Turkish language.

Key words: functional-semantic field, postposition, temporality, functional grammar, grammaticalization, grammatical construction.

Постановка проблеми. Функціонально- семантичне поле темпоральності є моноцентричним, центром якого є семантична категорія темпоральності, вивчена на достатньому рівні. Теоретичним підґрунтям цього дослідження виступають концепція функціональної граматики та теорія граматикалізації. У сучасності постає питання інвентаризації та поглибленого аналізу конструкцій, які реалізують темпоральну семантику, в турецькій мові, встановлення їхнього стилістичного потенціалу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Категорія темпоральності та функціонально-семантичне поле темпоральності розглянуті в наукових дослідженнях неодноразово. Дослідженням цього питання на матеріалі різних мов займались О. Бондарко, В. Барчук, Д. Г'юм, Г. Рейхенбах, З. Вендлер та інші. У тюркології важливий внесок зробив дослідник Л. Йохансон, який запропонував аналізувати темпоральність і аспектцальність у тюркських мовах як окрему надкатегорію, яку назвав aspectotempora [1]. Серед турецьких лінгвістів-дослідників питаннями морфологічного часу та темпоральності займались Л. Карахан, З. Коркмаз, С. Аслан Демір, К. Устюнова, Х. Айдин. У сучасній українській тюркології вивченням питання часу та часової локалізованості займався видатний учений С. Сорокін, який зробив ґрунтовний аналіз способів вираження семантики темпоральності.

Об'єктом дослідження в більшості праць виступили способи реалізації темпоральності дієсловом, дослідженню конструкцій із після- йменниками натомість не було приділено гідної уваги.

Постановка завдання. Реалізація завдання дослідження полягає у визначенні специфіки будови конструкцій із післяйменниками та вивченні структурних та семантичних характеристик засобів реалізації категорії темпораль- ності, встановленні їхнього місця у структурі функціонально-семантичного поля. У пропонованому дослідженні конструкції з післяйменниками розглядаються в діахронічній площині з метою визначення етапів їх формування.

Об'єктом дослідження виступає функціонально-семантичне поле темпоральності в турецькій мові.

Предмет дослідження - сукупність темпо- ральних значень, реалізованих конструкціями з післяйменниками.

У процесі дослідження використано комплексу методологію, головними методами виступили метод семантичного аналізу, метод функціонально-семантичного аналізу мовних одиниць, метод інтерпретації.

Виклад основного матеріалу. Дослідження функціонально-семантичного поля як розділу функціональної граматики спрямоване на описання функцій будови мови (синтаксичних конструкцій, граматичних форм, лексики) в їхній взаємодії з парадигматичним або мовленнєвим середовищем. Аспектуальність разом із часовою локалізованістю, темпоральністю та таксисом утворюють той комплекс семантичних категорій, які являють собою різні сторони одного поняття часу [2, с. 16-20].

У пропонованому дослідженні ми спираємося на твердження про поєднання категоріального поняття та способу його вираження. За О. Бондарком, категорія темпоральності відображає мовну інтерпретацію сприйняття людиною часу позначуваних ситуацій щодо моменту мовлення або іншої вихідної точки. Основне членування в цій семантичній сфері полягає у визначенні трьох моментів: «одночасність (теперішнє) - передування (минуле) - прийдешність (майбутнє)» щодо моменту мовлення [3, с. 14].

Більшість науковців дотримується думки, що ядерною категорією темпоральної семантики є морфологічний час: «Дієслівний час - граматичний центр, морфологічне ядро темпораль- ності» [3, с. 15]. В основній ідеї часу закладено розуміння змінності, яке виявляє динаміку сприйняття; цю зміну і динаміку в граматиці уособлює дієслово, яке виражає зміну як дію [4, с. 67].

Конструкції з післяйменниками знаходиться на периферії ФСП темпоральності, зокрема, таке твердження висловлює К. Устюнова [5]. Варто зазначити, що представники турецьких мовознавчих шкіл не виділяють окремо категорію темпоральності, ототожнюючи її з поняттям морфологічного «часу», така ж тенденція про- слідковувалась у лінгвістичних працях науковців східнослов'янської школи до 1970-х років (запропонував Бондарко у 1967).

Морфологічно дієслово реалізує темпоральну семантику генералізовно, натомість конструкції з післяйменниками надають більш чітку часову локалізацію ситуації, реалізують таксисну семантику. За своїм походженням післяйменники здебільшого є похідними від іменників, тобто сучасний їхній вигляд є своєрідною кінцевою формою, що не здатна морфологічно змінюватися, а також їхня семантична складова частина проявляється лише у поєднанні з іншим словом [6].

У сучасних лінгвістичних студіях дослідження діахронічних змін відбувається з позиції теорії граматикалізації, яка бере свій початок у 1970-х роках. До основних праць, присвячених етапам розвитку мови з позиції зазначеної теорії, належать «Роздуми про граматикалізацію» К. Лемана, а також праці Б. Хайне, М. Рей. З 1990-х років американські лінгвісти П. Хоппер та Е. Траугот звернули увагу на процес граматикалізації на основі лексикалізації, а також семантики та прагматики відповідно [7, с. 13]. Пізніше це питання зацікавило більше лінгвістів, тому чисельність робіт на тему значно зросла.

Можемо зазначити, що в межах теорії граматикалізації суміжно існують різні наукові погляди на процес. Граматикалізація за своєю суттю є семантичним, структурним та функціональним процесом. Післяйменник, який походить здебільшого від іменника чи дієслова, на ранніх етапах розвитку мови функціонує як самостійна мовна одиниця. У подальшому під час еволюційних процесів лексема перетворюється із самостійної на залежну, в деяких випадках на афікс або клітику.

Конструкції з післяйменниками в турецькій мові, які по своїй суті неоднорідні та є синтаксичними одиницями, які мають низку структурних, семантичних та функціональних особливостей, можна поділити на дві семантичні категорії: 1) ті, які реалізують темпоральне значення безпосередньо; 2) ті, які реалізують семантику часу в певному конкретному контексті. Конструкції з післяйменниками у структурі ФСП темпораль- ності в турецькій мові належать до дальньої периферії поля.

До першої категорії належать такі післяймен- ники, як once, sonra, семантика яких безпосередньо пов'язана з такою лінгвістичною характеристикою лінгвістичного часу, як тривалість із векторною спрямованістю. Отже, значення післяйменників пов'язане із часовим проміжком, вектор якого спрямований назад (once), уперед (sonra), щодо орієнтаційної точки (orientation point) у часі.

Післяйменник once (раніше, до цього моменту).

Післяйменник once' широко функціонує в сучасній турецькій мові. Варто зазначити, що в османській існував синонімічний післяйменник `a§nu', натомість у давньоуйгурському періоді розвитку турецької мови лексема функціонувала у вигляді 'Oyre' [8].

Видатний науковець А. Кононов ототожнює післяйменники 'Once' та 'beri' у функціональному та семантичному аспектах [9, с. 197]. Післяймен- ник 'once' функціонує із висхідним відмінком.

Б. Хюнерлі виділяє такі конструкції із цим післяйменником, які реалізують семантику темпоральності:

-madan Once, -mezden Once, -masindan Once [10].

За А. Акчаташем, такі форми реалізують семантику тривалості попередньої звички, першочергово на часовому проміжку закінчена тривалість. Г. Гюльсевін досліджував ці конструкції у статті, присвяченій дієприслівниковим структурам [11, с. 139].

За своєю структурою конструкція складається з віддієслівного імені та післяйменника, тому її семантика формується з двох основних аспектів: значення дії у чистому вигляді як констатація факту та локативної функції післяйменника з семантикою «до, перед тим як»: Bu adimlara gecmeden Once zorunlu egitim, temel ve ilkOgretim kavramlarinin aciklanmasi tarihsel surecin daha iyi anlasilmasi acisindan yerinde olacaktir [12]. - Перш ніж переходити до цих кроків, було б доцільно пояснити поняття обов'язкової освіти, базової та початкової освіти, щоб краще зрозуміти історичний процес.

-isindan Once [10, с. 833]. Така конструкція характеризується семантикою нефіксованої часової орієнтації, суть якої полягає у виконанні однієї дії до моменту реалізації дії, описаної конструкцією: Anadolu topraklarinda tasavvuf faaliyetlerinin temeli Osmanlilar 'in kuruluyundan Once Anadolu'ya gelen gOcler sirasinda atilmi§tir [13]. - Основи суфізму на анатолійських землях були закладені під час переселення в Анатолію ще до встановлення імперії османів.

Конструкції з післяйменником Once реалізують граничність виконання основної дії, описаної предикативом, при цьому вона може бути реалізована в минулому, в момент мовлення або мати футуральну перспективу.

Післяйменника sonra походить від турецького слова 'soy' із суфіксом + rA. Слово `soy' зустрічається в уйгурській мові, що сягає періоду до 1000 року [14].

А. Акташ здійснив всебічне дослідження синтаксису структури - diktan sonra. Із позиції історичного розвитку зазначаємо, що післяйменник вживався в давній турецькій мові дуже рідко. Менше вживання прослідковуємо у харезм- ській, кипчацькій, чагатайській мовах, а західна турецька широко використовує післяйменник sonra'. У дослідженні Л. Карахан піддає сумніву приналежність лексеми `sonra' до категорії після- йменників і стверджує, що в деяких контекстах вона виступає як прислівник [15]. Таким чином, можемо вважати, що на її прикладах відображається граматикалізація післяйменника `sonra'.

За А. Кононовим, післяйменник `sonra' має значення «після» [9, с. 197]. Б. Хюнерлі фіксує такі конструкції з післяйменником `sonra' які утворюють дієприслівники, що пов'язуються з предикатом головного речення, виконуючи функцію позначення послідовності на часовому проміжку: -mi§din son/sonra, -diktan sonra, -digindan sonra, -makdan son/sonra, -maksindin sonra, -madan sonra, -masindan sonra, -isindan sonra, -istan sonra [10]: Bu karar, hichir hazirlik yapilmadan uygulanmaya konmustur ve kisa hir sure sonra uygulamadan kaldirilmi$tir [12]. - Це рішення було застосовано на практиці без будь-якої підготовки і дуже скоро було знято з реалізації.

Pilot uygulamasi yapildiktan sonra ulke genelinde uygun kademelerde uygulanmasi gerekmektedir [12]. - Після пілотного випробування його слід впровадити на відповідних рівнях по всій країні.

Конструкція реалізує значення нефіксованої часової орієнтації, при цьому дія, реалізована основним предикативом, відбувається після дії, вираженої конструкцією.

Післяйменник `evvel' є тотожним післяймен- нику `once' відповідно до досліджень А. Кононова і перекладається як «раніше», «перш». Зазвичай керує висхідним відмінком, у керуванні називним відмінком змінює значення на «тому» [9, с. 197].

Із дослідження Б. Хюнерлі вибрано конструкції з післяйменником `evvel', які утворюють дієприслівники, що пов'язуються з предикатом головного речення, виконуючи функцію позначення попередності на часовому проміжку: -madan evvel, -mamisdan evvel, -mazdan evvel/owal/ evvelce, -makdan evvel, -masindan evvel. Науковець зазначає, що вони є тотожними конструкції `-madan once' [10].

Післяйменник арабського походження в арабській мові вживається у значенні «повернутися назад». Найперша письмова згадка цього піс- ляйменника сягає періоду до 1300 років у книзі Atehet-ul Hakayik (сучасна назва `Hakikatlerin Esigi' - Поріг істини), яка була написана караха- нідсько-уйгурською мовою [14].

Приклад:

Apple'in yillar evvel Windows ile dalga gecen reklami dondu [16]. - Повернулася реклама Apple, яка багато років тому висміювала Windows.

Donmeden evvel yapilmasi gerekenler ve donusie teslim edilecek dokumanlar [17]. - Документи, які потрібно зробити перед поверненням, та які надсилаються після повернення.

Слід зазначити, що проаналізовані післяймен- ники реалізують не лише семантику граничності виконання дії, натомість чітко визначається послідовність їхньої реалізації.

До другої категорії належать післяймен- ники beri, itibaren, Qzere, gibi, kadar, ileri, kar§i, dogru

За А. Кононовим, післяйменник `heri' позначає відправний пункт у часі, перекладається як «з», «від», і зазначено сумісне написання зі словом, що передує післяйменнику, що за нормами сучасної турецької норми не є дійсним. Також науковець зазначає, що у використанні з числівниками післяйменник перекладається як «ось вже». Турецькі лінгвісти вказують, що післяймен- ник `heri' позначає початковий пункт не лише часу, а й місця [9, c. 198].

Б. Хюнерлі зафіксував такі конструкції із піс- ляйменником `herf: -(y)ali heri/hdri; -(y)alidan heri; -aldan heru/heri/herlu; -digindan heru/heri; -madan heri; -masindan heri; -digi zamandan heri; -digi caglardan heri; -digi demden heri; -digi andan heri; -gandin heru/heri; -isindan heri [10].

-makdan heri у певних комунікативних ситуаціях утворює дієприслівники, пов'язані з присудком головного речення функцією вираження постпозиції на темпоральній осі у значенні `-diktan sonra' [10].

`Beri' - післяйменник турецького походження, який можна побачити у всіх сферах турецької мови від перших письмових текстів до нашого часу. Н. Хаджиеміноглу зазначає, що цей післяйменник змушує задуматися про його походження як від дієприслівника `her-u', так і іменника із суфіксом напряму у формі `he-ru'. Згідно з узбецькими граматиками існує теорія про його розвиток у вигляді `hu yeru>heru>herf [18]. Однак під сумнівом сумісність цього твердження з турецькою мовою, тому що цей прийменник присутній у текстах ще з давньотурець- кого періоду [19].

Дослідження конструкцій із післяйменни- ком в історичному розвитку дає підстави для висновку, що -alidan heru (>-aldan heru) зазвичай дуже рідко, але використовувалася в поетичних творах як еквівалент афіксу -all, якому в давній анатолійській турецькій надавалася перевага. Форма -alidan beru (>-aldan beru) є специфічною для огузького діалекту і може розглядатися як виняткова особливість періоду та діалекту використання. Існує здогадка, що конструкція -alidan beru (>-aldan beru) утворена шляхом випадання лексеми на вказання часу в конструкції -all афікс дієприкметника + іменник на позначення часу (вчора, сьогодні...) +dan beru післяйменник із висхідним відмінком. Зазначена граматична трансформація конструкції відбулася у XIV столітті [20].

Аналіз досліджень історичного розвитку піс- ляйменника itibaren арабського походження дає підстави вважати, що він був поширеним у XIV столітті, хоча афікс висхідного відмінку самостійно вживався у значенні конструкції `-dan itibaren' [20].

Післяйменник `itibaren' є тотожним після- йменнику `beri' і перекладається як «з», «від» [9, с. 198]. Відповідно до досліджень Б. Хюнерлі конструкції із післяйменником `itibaren' утворюють дієприслівники, що пов'язуються з предикатом головного речення, виконуючи функцію позначення точки відліку на часовому проміжку: -digi gunden itibaren, -dugi andan itibaren (тотожна `-digindan beri, -digi andan itibaren'), -madan itibaren [10]: 1973 yilindan itibaren sekiz yillik kesintisiz egitim soz konusu oldu [12]. - Починаючи з 1973року безперервна освіта стала предметом досліджень протягом восьми років.

Bursa Valiligi, bu geceden itibaren kentte etkili olmasi beklenen toz tayinimi nedeniyle uyarilarda bulundu [21]. - Губернаторство Бурси попереджає щодо транспортування пилу, яке, за очікуваннями, буде провадитися у місті з цієї ночі.

Дослідник А. Кононов зазначає, що післяйменник `uzere' у поєднанні з інфінітивом, дієсловом olmak/bulunmak або дієприслівником на iken набуває значення дії, що «щойно» здійснилася або «ось-ось» здійсниться [9, с. 191]: Trump konuymasini `En iyisi gelmek uzere ' sozleriyle tamamladi [22]. - Трамп завершив свою промову словами «Найкраще скоро прийде».

Післяйменник у своєму первинному значені напрямі зустрічається в писемній згадці Ebu Hayyan, Kitabu-l idrak (1312), також зустрічаються форми `uzre/uzere/uzure'. Походить від стародавнього турецького слова `uze' (післяйменник напряму), після додавання суфіксу garu набув сучасного стану. Своєю чергою післяйменник старої турецької мови походить від *huz - «піднятися на вершину, опинитися на поверхні» у прадавній турецькій мові (Ana Turkqe) [14].

Післяйменник `gibi' є багатозначним: 1) подібність; 2) часова підрядність «як тільки» в конструкціях -digi/acagi gibi; 3) порівняльна підрядність [9, с. 193]. У рамках нашої статті нас цікавить другий випадок вживання.

Післяйменник зустрічається у джерелах 1070 року, Divan-i Lugat-it Turk. Походить від турецького слова kip «візерунок, модель, подібність» із суфіксом і [14].

Приклад:

F'enerbahce'de ayrilik! Geldigi gibi gidiyor [23]. - Розлука у Фенербахче! Щойно прийшов, а вже залишає.

Kirmizi Oda dizisinden ayrildigi gibi kendisini degiytirdi! [24] - Вона змінилася, як тільки залишила серіал «Червона кімната»!

Післяйменник `kadar' також є багатозначним: 1) подібність; 2) темпоральна семантичність у використанні з числівниками, набуває значення «приблизно»; 3) порівняльна підрядність; 4) межа у часі та просторі при керуванні давальним відмінком [9, с. 195]. Реалізації темпоральної семантики стосуються другий та четвертий випадки вживання.

Б. Хюнерлі зазначає такі конструкції на позначення часових відношень: -inca kadar, -incaya kadar, -dikceye kadar, -duktan sonraya kadar, -tigi saate kadar, -digi zamana kadar, -ana kadar, -yacagina kadar, -yacagi gun kadar, -yacagi saate kadar, -iyina kadar [10].

1973yilindan 1997yilina kadar ulkemizde zorunlu egitimin suresinin artirilmasina yonelik uzun vadeli ve sistemli bir caliyma yapilmamiytir [12]. - З 1973 по 1997 рр. у нашій країні не проводилось довготривалого та систематичного дослідження щодо збільшення тривалості обов'язкової освіти.

Bu, siz hesabinizda bir iylem yapincaya kadar hesabinizi kilitlemek icin yeterince olagan diyi etkinlik gormuy oldugumuzu gosterir [25]. - Це свідчить про те, що ми спостерігали досить незвичну активність, щоб заблокувати ваш рахунок до моменту здійснення операції з ним.

Післяйменник `ileri' походить від прислівника `ilgerti' - «вперед», від *il `on, ileri', що не зустрічається в писемних згадках старої турецької мови приєднанням афіксу +garu [14].

Післяйменник `ileri' А. Кононов зараховує до службових частин мови, що є перехідними від післяйменників [9, с. 201].

Такі конструкції з післяйменником виділяє Б. Хюнерлі та зазначає їхню тотожність конструкції `-madan once' у значенні попередності на тем- поральній осі: -madin ileru, -duk+ie+(n)dan ileru, -makdan ileru, -mak+ie+dan ileru irsli [10].

Основне значення післяйменника kar^i' виражається у протиставленні, але в деяких випадках керування давальним відмінком післяйменник 'karsi' має темпоральну семантику, як наприклад: Ankara'nin Kizilcahamam ilqesinde bir markette sabaha karsi yangin meydana geldi [26]. - Вранці сталася пожежа в продуктовому магазині в районі Кизилджахамам в Анкарі.

Центральною функцією післяйменника `dogru' є вираження просторових відношень, але помічена темпоральна семантика у разі керування давальним відмінком: Gune 8.44 lira seviyesinde baslayan Avro aksama dogru 8.6550 liraya kadar qikti [27]. - Вартуючи зранку 8,44 ліри, евро до вечора піднявся до рівня 8,6550 лір.

Висновки

Отже, у статті досліджене функціонально-семантичне поле темпоральності на основі турецької мови. Спираючись на попередні дослідження у сфері функціональної граматики, ми визначили ФСП як систему різнорівневих мовних одиниць, що виконують спільну функцію на основі категоріального змісту. Темпоральність - це поняття, що є ширшим за розуміння часу в класичній граматиці, й охоплює абсолютність часу із відтинами часових проміжків. Згідно зі структурою турецької мови в ядрі ФСП темпоральності знаходиться дієслово. Відповідно до проведеного дослідження можемо стверджувати, що після- йменники, перебуваючи на периферії ФСП, виконують функцію визначення часових відношень у турецькій мові. У результаті аналізу післяймен- ників once, sonra, beri, evvel, itibaren, uzere, gibi, kadar, ileri, karsi, dogru, встановлено, що конструкції, до складу яких входять післяйменники, вживаються для реалізації темпоральної локалі- зованості основної дії, вираженої предикативом. Отже, основною їхньою функцією є формування орієнтаційної точки на часовій площині, яка слугує для позначення початку/завершення/трива- лості основної дії.

Список використаних джерел

Johanson L. Turkeiturkische Aspektotempora. Tense systems in European Languages / ed. Rolf Thierhoff, Joachim Ballweg. Tubingen : Niemeyer, 1994. P 247-266.

Барчук В. Граматична темпоральність: Інтервал. Час. Таксис : Монографія. Івано-Франківськ : Сімик, 2011.416 с.

Бондарко О. Полевые структуры в системе функциональной грамматики. 2005. С. 12-28. URL: https:// iling.spb.ru/grammatikon/mater/ps_bondarko.pdf (дата звернення: 28.03.2021).

Барчук В. Граматична категорія темпоральності: семантико-структурний аспект. Мовознавство. 2011. № 6. С. 64-76.

Ustunova K. Turkgede Zaman Kavrami ve l§leni§i. 2011. URL: www.turkoloji.cu.edu.tr/Dilbilim (дата звернення: 28.03.2021).

Кононов А. Грамматика современного турецкого языка. Москва : АН СССР, 1956. 571 с.

Майсак Т. Типология грамматикализации конструкций с глаголами движения и глаголами позиции : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание». Москва, 2002. 287 с. URL: http://lingvarium.org/maisak/publ/Maisak_KD-2002.pdf (дата звернення: 28.03.2021).

Meltem C. Dilbilgiselle§me ve Edat Kavrami. Hacettepe Universitesi Hastaneleri Basimevi, 2017. P 37-67. URL: https://www.academia.edu/33832025/Dilbilgiselle%C5%9Fme_ve_Edat_Kavram%C4%B1 (дата звернення: 01.04.2021).

Кононов А. Грамматика турецкого языка. Москва, 1941. 312 с.

Hunerli B. Oguz grubu turk lehgelerinde zarf-fiiller : dis. Dr. phil. science, 2012. 987 p.

Gulsevin G. Turkiye Turkgesindeki Birle§ik Zarf Fiiller Uzerine. AKU : Sosyal Bilimler Dergisi, 2001. № 2. P. 122-143.

Gunkor C., Gologlu Demir С. 5/1/1961 tarih ve 222 sayili ilkogretim ve egitim kanununda degi§iklik yapilmasina dair kanun teklifine yonelik basinda yer alan goru§lerin incelenmesi'. Hitit Universitesi Sosyal Bilimler Enstitusu Dergisi, 2017. URL: https://dergipark.org.tr/tr/download/article-file/386054 (дата звернення: 03.04.2021).

Osmanlilar: вебсайт. URL: https://islamansiklopedisi.org.tr/osmanlilar

EtimolojiTurkge: вебсайт. URL: https://www.etimolojiturkce.com (дата звернення: 03.04.2021).

Karahan L. “Sonra, Once” Kelimelerinin Edat Kategorisi igindeki Durumu. Dil Ara§tirmalari Dergisi, 2007. № 1. P. 39-48. URL: http://dilarastirmalari.com/arsiv/sayi01/Dil_Arastirmalari_sayi01_Karahan_39_48.pdf (дата звернення: 03.04.2021).

Apple'in Yillar Evvel Windows ile Dalga Gegen Reklami Dondu: web-site. URL: https://mesutteknoloji.com/ applein-yillar-evvel-windows-ile-dalga-gecen-reklami-dondu-lakin-tersten/ (дата звернення: 03.05.2021).

Erasmus+ staj gidis ve donu§ iglemleri: web-site. URL: https://erasmus.itu.edu.tr/staj/ka-103-(program- countries)/giden/erasmus-staj-gidi§-ve-donu§-i-§lemleri (дата звернення: 03.05.2021).

Yaman E. Ozbek Turkgesinde Edatlar. Ankara : Gazi Kitabevi, 2005.

Yeloglu A. Otken kunler romani orneginde Ozbek Turkgesinde turemi§ ve turemi§ yapili edatlarin olu§umu uzerine. 2017. P 277-292. URL: https://dergipark.org.tr/en/download/article-file/312553 (дата звернення: 03.04.2021).

Salan E. Eski Anadolu Turkgesinde {-AlldAn > -AldAn } ve {-AlldAn beru > -AldAn beru } Zarf-Fiil Eklerinin Olu§umu. URL: https://dergipark.org.tr/tr/pub/turkbilig/issue/52843/698066 (дата звернення: 03.04.2021).

Bursa Valiligi duyurdu!: вебсайт. URL: https://www.gundemebakis.com/guncel/bursa-valiligi-duyurdu-bu- geceden-itibaren-etkili-olacak-h83483.html (дата звернення: 01.05.2021).

Trump'tan son yeni yil mesaji: вебсайт. URL: https://www.sozcu.com.tr/2021/dunya/trumptan-son-yeni-yil- mesaji-en-iyisi-gelmek-uzere-6192352/ (дата звернення: 02.05.2021).

Son dakika: вебсайт. URL: https://www.milliyet.com.tr/skorer/galeri/son-dakika-fenerbahcede-ayrilik-geldigi- gibi-gidiyor-yeni-takimini-duyurdular-6434906/1 (дата звернення: 02.05.2021).

Kirmizi Oda dizisi: вебсайт. URL: https://haberlerankara.com/foto/6890887/kirmizi-oda-dizisinden-ayrildigi- gibi-kendisini-degistirdi-once-saclar-sonra-kilolar-binlerce-yorum-art-arda-geliyor (дата звернення: 02.05.2021).

Microsoft hesabi yardimi: вебсайт. URL: https://support.microsoft.com/tr-tr/account-billing/ele-ge5irilmi5- veya-gizliligi-tehlikeye-girmi§-bir-microsoft-hesabini-kurtarma-24ca907d-bcdf-a44b-4656-47f0cd89c245 (дата звернення: 02.05.2021).

Kizilcahamam'da sabaha kar§i bir markette yangin gikti: вебсайт. URL: https://www.sabah.com.tr/ ankara/2021/02/24/kizilcahamamda-sabaha-karsi-bir-markette-yangin-cikti (дата звернення: 03.05.2021).

Ekonomi yonetiminin yanli§ politikalari: вебсайт. URL: https://www.cumhuriyet.com.tr/haber/ekonomi- yonetiminin-yanlis-politikalari-ve-covid-19-salgini-tlyi-eritirken-yurttasi-yoksullastiriyor-1756643 (дата звернення: 03.05.2021).

Размещено на Allbest.ru