Комп’ютерний аналіз вживання нових мовних норм в українських онлайн-ЗМІ

Размещено на http://allbest.ru

КОМП'ЮТЕРНИЙ АНАЛІЗ ВЖИВАННЯ НОВИХ МОВНИХ НОРМ В УКРАЇНСЬКИХ ОНЛАЙН-ЗМІ

Стеблина Наталія,

Борищук Владислав,

студент

Донецький національний університет імені Василя Стуса

У статті досліджено запровадження нового українського правопису в онлайн-ЗМІ. Для цього було спеціально створено комп'ютерну програму, яка здатна перевірити дотримання старих або ж нових норм. Встановлено, що остаточний перехід до використання нових норм у ЗМІ ще не відбувся, хоча у 2021 р., порівняно з 2019 р., ситуація покращилася. Визначено, що автори публікацій не пристосувалися до варіативних змін правопису. Щодо обов'язкових змін найбільше проблем спостережено з написанням назв сайтів та інтернет-ресурсів, а також окремих слів. Найбільш стабільною була ситуація із вживанням фемінітивів. Написання слів із першим іноземним компонентом, а також із «пів» спостерігалося у двох варіантах - старого й нового правопису. Тож ситуація з дотриманням нового правопису в українських онлайн-ЗМІ покращується, хоча все ж упровадження нових норм є дуже повільним.

Ключові слова: правопис, онлайн-ЗМІ, мовна норма, комп'ютерний аналіз.

COMPUTER ANALYSIS OF NEW LANGUAGE NORMS USAGE IN UKRAINIAN ONLINE MASS-MEDIA

The article examines the influence of the new edition of Ukrainian spelling on online mass-media. A computer program, which checks the usage of both new and old forms of spelling, was specially designed. It was discovered that the final transition to the use of the new norms in mass media has not yet taken place, although the situation has improved in 2021 compared to 2019. The authors of the publications did not adapt to the variable spelling changes, problems were observed with mandatory norms: the spelling of the websites and other resources' names, as well as some words. The usage of feminine forms was the most stable. Spelling of words with the first foreign component, as well as with part “half/piv-” was observed in two versions. So the situation with the new spelling in Ukrainian online media is improving over time, although the acceptance of the norms is still very slow.

Key words: New Ukrainian spelling, online mass media, language norm, computer analysis.

Вступ. У 2019 р. в Україні було схвалено нову редакцію правопису. У постанові Кабінету Міністрів від 22 травня пояснювали, що метою цього є «забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікація вживання правописних норм» [7].

В українських медіа та соціальних мережах активно поширюється інформація про зміни в новому правописі, зокрема різноманітні рекомендації щодо дотримання нових норм. Тим часом у середовищі онлайну, у тому числі й у якісних масмедіа, часто можна натрапити й на порушення рекомендацій. Як зазначено в самому тексті Правопису, необхідно розрізняти правопис, що являє собою «еталон писемної літературної мови», та «некодифіковане» мовлення, яке поширюється, зокрема, й у ЗМІ [12].

Питання правильного вживання мови у ЗМІ є надзвичайно важливим, адже журналістські тексти мають велику аудиторію і можуть використовуватися читачами як певний взірець. Тим часом маємо розуміти й особливості роботи онлайн-ЗМІ, які мусять публікувати оперативно велику кількість текстів й інколи просто не мають часу на перевірку та редагування матеріалів.

На сьогодні вивчення правопису, його історичного розвитку та становлення присвячено чимало наукових праць лінгвістів (В. Гнатюк, О. Кліщевнікова, Т. Моско- вець, І. Огієнко, В. Плоха, О. Тараненко), проте дослідження впливу Нового українського правопису на ЗМІ, де б використовувався великий обсяг даних, а також здійснювався комп'ютерний та компаративний аналіз дотримання мовних норм, і досі залишається поза аналітичними студіями вітчизняного журналістикознавства, що обумовлює наукову новизну й актуальність нашої статті.

Мета статті - запропонувати алгоритм комп'ютерного аналізу текстів, що дозволяє дослідити дотримання норм нового правопису провідними українськими онлайн-ЗМІ, а також визначити, чи змінюється ситуація у медіа з часом.

Завдання дослідження:

• створити словники для комп'ютерної програми, що визначатимуть норми старого та нового правописів, наприклад, «проект» - старий правопис, «проєкт» - новий;

• завантажити та обробити тексти українських онлайн-ЗМІ за два місяці: червень 2019 р. (одразу після ухвалення нового правопису) та червень 2021 р.;

• проінтерпретувати отримані дані, визначити ті норми нового правопису, які порушувалися найчастіше, та з'ясувати, чи покращується ситуація з часом.

Об'єкт дослідження - використання мовних норм у текстах онлайн-ЗМІ.

Предмет дослідження - тенденції упровадження Нового українського правопису в онлайн-ЗМІ.

ЗМІ, що досліджувалися, - провідні українські онлайн-видання «Українська правда» (умовне позначення - УП) та «Дзеркало тижня» (умовне позначення -- ДЗ). Ці масмедіа було взято тому, що вони входять до «білого списку» [1], публікують суспільно-політичний контент, є незалежними та мають високі показники дотримання професійних стандартів (понад 96% текстів не містять порушень) [6], а отже, теоретично мають дбати й про відповідність текстів нормам нового правопису.

Методи дослідження. Для досягнення мети та завдань дослідження було використано комп'ютерний (мова Python) та компаративний аналіз.

Комп'ютерний аналіз здійснювався в такий спосіб Код програми можна подивитися за посиланням URL: https://github.com/steblinka/ spellingUA/blob/main/spelling_mod.py:

• за допомогою модулів requests, bs4 було завантажено всі тексти зі стрічок новин «Української правди» та «Дзеркала тижня», прибрано html-теги (усього 4094 за червень 2019 р. та 4365 за червень 2021 р.);

• із використанням модуля re було знайдено збіг зі словниками старого та нового правописів та виведено результат для кожної із публікацій;

• після аналізу отриманих даних розроблено словник стоп-слів для більш коректного виведення результатів.

Компаративний аналіз, відповідно до найбільш уживаних слів та висловів у ЗМІ, здійснювався за такими критеріями:

• написання компонентів (прес-, віце-, екс- тощо), які пишуться з подальшим словом разом (новий правопис) або через дефіс (старий);

• написання слів із «пів» у значенні «половина» окремо (новий правопис) або через дефіс (старий);

• написання назв сайтів та інтернет-сервісів українською (новий правопис) або англійською (старий);

• вживання фемінитивів (відповідно до нового правопису);

• вживання закінчення -и в родовому відмінку однини (Білоруси, радости) або -і (Білорусі, радості);

• написання окремих слів через Т (катедра, етер, міт тощо), через АВ (авдиторія, лавреат тощо) або через Ф чи АУ;

• написання окремих слів (проект, проекція, священик).

Для кожного медіа вираховувалася кількість написань згідно зі старим та згідно з новим правописами, а також порівнювалися результати за 2019 р. та 2021 р. У результаті робився висновок щодо покращення чи погіршення ситуації із дотриманням певних норм.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Новий український правопис у сфері медіалінгвістики досліджували Ю. Ейсмонт [4], С. Ермоленко [5], Х. Стецик та В. Циганкова [11], М. Ярошенко [13]. Мовознавиця С. Ермоленко докладно проаналізувала роботу нової редакції українського правопису, описала та обґрунтувала основні зміни й доповнення, однак зазначила, що «жодна нова редакція Українського правопису не може охопити всіх випадків практичного застосування вироблених правил, оскільки вони лише фіксують тенденцію, загальні принципи розвитку писемної мови» [5]. Дослідниця М. Ярошенко пояснила методологію та мотивацію усіх змін нової правописної системи, зокрема враховувався правопис 1928 р. і сучасний розвиток української мови, зовнішні та внутрішні чинники [13].

Науковиці Х. Стецик та В. Циганкова зазначають важливість оновлення правопису: «Розхитування мовного стандарту, дезорієнтація суспільства в системі правописних координат і, як наслідок, непевність у володінні українською мовою зумовлюе необхідність утвердження нової редакції українського правопису, який би відображав тенденції живого спілкування і мовокористування» [11]. Дослідниця Ю. Ейсмонт більш детально проаналізувала Новий український правопис, з'ясувала основні зміни та доповнення, порівнявши їх із попередньою редакціею, а також зосередила увагу на редагуванні електронних ресурсів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського з урахуванням нових правил написання, запропонувавши шляхи їх вдосконалення [4].

Стан впровадження Нового українського правопису в засобах масової інформації досліджували І. Бодра та Н. Кочукова [2], О. Бондаренко та А. Іванченко [3], Л. Марчук [8], А. Мухіна [9]. Мовознавиця А. Мухіна проаналізувала основні зміни та доповнення правопису в новинних текстах онлайн-ЗМІ, виділила найбільш та найменш вживані нововведення в матеріалах інтернет-видань, проте підкреслила, що для медіа упровадження нових норм - «тривалий процес, на який піде чимало часу та ресурсів. Сучасна українська мова - відкрита й динамічна. Змінюється словник, з'являються нові терміни в різних сферах суспільної комунікації, виникає потреба адаптації загальних і власних назв до раніше сформульованих орфографічних правил» [9].

Однак, зазначимо, науковці більше сконцентрувалися на дослідженні окремих норм правопису: О. Бондаренко та А. Іванченко проаналізували правильність написання найвищих урядових посад в онлайн-виданнях України, з'ясували рівень обізнаності місцевих ЗМІ щодо нових правил написання [3]; І. Бодра та Н. Кочукова дослідили функціонування фемінітивів у мові українських інтернет-видань та зауважили, що «у мові сучасних текстів інтернет-видань помітною є тенденція до активного вживання незвичних фемінітивів, похідних від іменників чоловічого роду. Перспективним уважаємо дослідження особливостей використання нових назв осіб жіночої статі в науковому й професійному мовленні» [2]. З думкою останніх двох мовознавиць погоджується і Л. Марчук, яка досліджувала лінгвокультурологічний аспект оцінної характеристики фемінітивів у мові ЗМІ, порівнявши їх функціонування не лише в інтернет-виданнях, а й в друкованій пресі. Дослідниця зазначила, що «активне творення та вживання нових фемінітивів в українських електронних ЗМІ є яскравим виявом мовної політики, спрямованої на розширення лексико-семантичної групи фемінітивів. Фемінітиви в українській мові є важливою складовою частиною репрезентативної лексико-семантичної групи «назви осіб» [8].

Таким чином, комплексного дослідження вживання нових мовних норм в онлайн-ЗМІ в українському науковому дискурсі бракує, науковці зосереджували свою увагу на окремих нормах. Ми ж звернемо увагу й на вживання фемінітивів, і на опанування інших норм та прослідкуємо, чи змінюється ситуація із часом.

Результати й обговорення.

Написання слів разом (новий правопис) або через дефіс (старий) з першим іноземним компонентом. У таблиці 1 наведено найбільш поширені випадки.

Таблиця 1 - Написання слів із першим іноземним компонентом через дефіс або разом

Таблиця 2 - Написання слів із «пів» через дефіс або разом

Виходячи із отриманих даних, бачимо, що ситуація дещо покращилася: якщо випадки написання із «пів» окремо у 2019 р. були одиничні, то вже у 2021 р. їхня кількість збільшилася. Проте все ж залишилася й значна частина написань разом: наприклад, «півтисячі», «півмільйона», «півроку».

Написання назв сайтів та інтернет-сервісів українською (новий правопис) або англійською (старий). Як бачимо із таблиці 3, у 2021 ситуація покращилася порівняно із 2019.

Таблиця 3 - Написання слів із пів через дефіс або разом