Лексика і фразеологія сучасного українськомовного політичного дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лексика і фразеологія сучасного українськомовного політичного дискурсу

Людмила Терещенко, старший викладач кафедри слов'янської філології; Людмила Станіславова, кандидат філологічних науки, доцент, декан гуманітарно-педагогічного факультету Хмельницького національного університету

У статті йдеться про використання лексики і фразеологізмів у сучасному українськомовному політичному дискурсі, проаналізовано переваги використання фразеологічних одиниць та причини утворення неофразеологізмів. Метою статті є з'ясування особливостей використання фразеологічних одиниць у політичному дискурсі. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено вибірку фразеологічних та нефразеологічних одиниць із широкого кола статей українських електронних видань, що висвітлюють події російсько-української війни за першу половину 2022 року. Для проведення дослідження було застосовано такі методи: описовий, аналізу та синтезу, типологізації, контекстуального аналізу. Описовий метод застосовано для аналізу та опису проблематики політичного лексикону; аналіз та синтез було використано для виділення переваг емоційно забарвлених фразеологізмів, характеристики їх ефективності; типологізації - дозволив виділити переваги застосування фразеологізмів у політичному дискурсі.

Ключові слова: політичний дискурс, фразеологізм, неофразеологізм, кодифікація.

Vocabulary and phraseology of modern ukrainian-language political discourse

Liudmyla Tereshchenko, Senior Lecturer at the Department of Slavic Philology; Liudmyla Stanislavova, Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Dean of the Humanities and Pedagogical Faculty Khmelnytskyi National University

The article deals with the use of vocabulary and phraseologicalunits in modern Ukrainian-language political discourse, the advantages of using phraseological units and the reasons for the formation of neo-phraseological units are analyzed. The purpose of the article is to clarify the peculiarities of the use of phraseological units in political discourse. The scientific novelty of the research lies in the fact that for the first time a selection of phraseological and non-phraseological units was made from a wide range of articles in Ukrainian electronic publications covering the events of the Russian-Ukrainian war in the first half of2022. The following methods were used to conduct the research: descriptive, analysis and synthesis, typology, contextual analysis. The descriptive method is used to analyze and describe the problems of the political lexicon; analysis and synthesis was used to highlight the advantages of emotionally colored phraseology, characteristics of their effectiveness; typology - allowed us to highlight the advantages o fusing phraseology in political discourse.

Key words: political discourse, phraseology, neophraseology, codification.

Постановка проблеми

Найважливішим соціальним процесом, який пов'язує членів однієї спільноти, об'єднаної мовою та культурою, здійснює контакти між ними, є комунікація. Комунікація забезпечується як вербальними засобами (словами, словосполученнями, фразеологізмами, прислів'ями, приказками, крилатими виразами), так і невербальними (жестами, мімікою).

Уся вербальна та невербальна поведінка людини організована через репертуар різних видів дискурсу. У сучасній науці дискурс розуміється як складне явище, що складається з учасників комунікації, ситуації спілкування та самого тексту. Іншими словами, дискурс - це абстрактний інваріантний опис структурно-семантичних ознак, що реалізуються у конкретних текстах. Ідеалом, якого слід прагнути у процесі комунікації, є максимально можлива відповідність між дискурсом як абстрактною системою правил і дискурсом як конкретним вербальним втіленням цих правил.

Політичний дискурс є виразом всього комплексу взаємин між людиною та суспільством, тому це явище функціонально спрямоване на формування у реципієнтів певного фрагменту світосприйняття. Використовуючи політичний дискурс можна зрозуміти, як у різних мовних колективах моделюються культурні цінності, як пропагується соціальний порядок, які елементи мовної картини світу залишаються за межами свідомих мовних стратегій, як формується концептуальна картина світу, властива кожному мовному колективу.

У політичному тексті міститься як екстралінгвістична інформація, так і знакова. Кожен народ має власні національно-культурні традиції, виражені в мові. У процесі комунікації представники певної лінгвокультурної спільноти позначають предмети та явища навколишнього світу, повідомляють інформацію, виражають різні емоції. Іншими словами, у кожного народу комунікація обумовлена національно-культурною традицією. Серед мовних засобів, які забезпечують комунікацію, особливе місце посідають фразеологізми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Окремі аспекти досліджуваної у статті тематики вже знайшли своє відображення у вітчизняному мовознавстві. І.В. Лакомська (Лакомська, 2013) вивчала сугестивну функцію фразеологізмів у пресі. Дослідження Л.Ф. Устенко (Устенко, 2011) присвячені особливостям функціонування фразеологічних одиниць у різних стилях української мови. Цікавою є робота В.М. Васильченко (Васильченко, 2010), яка описує відображення українськими обрядовими фразеологізмами ста- тусної зміни зовнішності людини. Поняттєво-виражальній сутності «фраземіки» в українському лінгвотермінологічному просторі присвячено роботу В. Стахової (Стахова, 2010). Однак роботи, присвяченої політичним фразеологізмам, які були актуалізовані у першій половині 2022 року, або неофразеологізмам, що з'явилися у цей період часу поки немає. Дана стаття покликана дещо заповнити цю «прогалину».

Мета статті полягає у виявленні особливостей використання фразеологічних одиниць в українськомовному політичному дискурсі з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році.

Виклад основного матеріалу

Серед науковців немає єдиної думки стосовно того, які синтаксичні структури належать до фразеологічних одиниць і як їх класифікувати. Узагальнюючи різноманітні трактування фразеологічних одиниць розуміємо їх як стійко відтворювані у мовленні образно мотивовані словосполучення, напр., грюкнути дверима, загрібати жар чужими руками, зайти в глухий кут, закрутити гайки, обливати брудом тощо.

У широкому розумінні фразеологічних ресурсів до фразеологізмів зараховують ідіоми, порівняння, прислів'я, приказки, крилаті вислови, афоризми, каламбури, професійні вислови, народнопоетичні включення, вислови термінологічного характеру (Сучасна українська мова, 2001. 78-79).

Фразеологічні одиниці входять у фонове знання українців: вони є сукупністю загальної інформації для комунікантів, об'єднаних однією лінгвокультурою. Їхнє вживання розраховане на те, що співрозмовник також їх знає та розуміє. Фразеологізми є унікальним мовним явищем, адже, з одного боку, вони є мовним засобом, що забезпечує повноцінну комунікацію, а з іншого - яскравими виразниками національно-культурної семантики, відображаючи стереотипи національно-культурного світогляду: національну культуру, звичаї, традиції народу, подробиці побуту, історичні події. Наприклад, фразеологізм «точити баляндраси» (весело розмовляти про щось несерйозне, балакати про пусте) з'явився у той час, коли українці тесали баляндраси - витесану дерев'яну підпірку на сходах, яка тримала поруччя (Забіяка, 2012). Ця робота вимагала багато часу, тому, щоб не нудьгувати, чоловіки розважали себе пустими балачками. Так з'явився цей фразеологізм. Інший фразеологізм - «купити кота в мішку» відсилає до відомої української оповідки про господаря, який на ярмарку хотів купити порося, але через недогляд купив у цигана кота.

Останнім часом мовознавці відзначають збільшену «питому вагу» фразеології в загальному мовному потоці, тому важливо розуміти, у чому полягає особливість фразеологізмів як особливих засобів мови, які забезпечують комунікацію, зокрема й у політичній сфері. Розглянемо специфіку фразеологізмів, які вживаються у сучасному українськомовному політичному дискурсі, який тлумачимо як сукупність текстів, пов'язаних із політичними проблемами, що функціонують у соціольному просторі, тобто беруться до уваги умови появи таких текстів та їх сприйняття, інтерпретації українськими реципієнтами.

Зауважимо, що у сучасному політичному дискурсі використовуються фразеологічні звороти, різні в аспекті їхнього поширення у мові. З одного боку, серед них виділяються одиниці, пов'язані виключно з політичною проблематикою. Наприклад, брязкотіти зброєю, зустріч без краваток, гаряча точка, громадянин світу, брудні технології, гра м'язами, наводити мости, згладжувати гострі ріжки, холодна війна та ін. З іншого боку, у сучасному політичному дискурсі активно використовуються фразеологізми, поширені й у інших мовних сферах - економічній, соціальній, спортивній, напр., «бігти поперед батька в пекло» (випереджати природний хід подій), «брати/взяти гору» (перемагати), «брати/взяти курс» (визначати напрямок), «брати/взяти на озброєння» (використовувати в роботі), «бути на чиємусь боці» (підтримувати кого-небудь), «кидати/кинути виклик» (сміливо викликати на боротьбу), «вбивати/вбити клин» (робити когось ворожими один одному), «встромити палиці в колеса» (заважати, перешкоджати у справі), «дорожня карта» (план дій), «заходити/зайти в глухий кут» (виявлятися у безвихідному стані), «сидіти на двох стільцях» (займати невизначену, двоїсту позицію), «стояти біля/коло керма» (керувати чимось) (Сучасна українська мова, 2001; Словник української мови, 2012) та багато інших.

Найбільш яскраво специфіка фразеологізму проявляється при порівнянні його зі словом-синонімом чи синонімічним вільним словосполученням. За спостереженнями вчених, фразеологізми в мові мають велике смислове навантаження, більш насичену інформацію, ніж їхні синоніми - слова або синонімічні вільні словосполучення.

Значення фразеологізмів завжди багатше, ніж значення синонімічних слів, тобто фразеологізми більше оснащені подробицями, ніж слова. Наприклад, фразеологічний зворот книжної мови «камінь спотикання», що часто використовується в політичному дискурсі, має значення «непереборна перешкода, завада, перепона». Але семантика цього фразеологічного звороту виявляється ширше: мається на увазі, що перешкода виникає саме в процесі будь-якої діяльності, яка націлена на досягнення позитивного результату, але не завершилася благополучно через існуючу проблему, перешкоду. Наведемо приклади контекстного вживання цього фразеологізму у політичному дискурсі. У статті під назвою «Україна і США готують неприємні «сюрпризи» для росіян» від 2 червня 2022 року, опублікованої на сайті газети «День», вжито фразеологізм «бути каменем спотикання» у реченні «Дальність ракет була каменем спотикання у дискусіях протягом останніх кількох тижнів». У цьому контексті вжито минулий час, тому реципієнт розуміє, що проблему вже вирішено.

Іншою важливою ознакою фразеологізмів як особливих одиниць мови є закріпленість їх за певною ситуацією, у якій фразеологізм зазвичай вживається у мові. Наприклад, досить поширений у політичній сфері фразеологізм «грюкнути дверима» має значення «висловити різкий протест, рішучу незгоду з будь-ким, не домігшись бажаного». Цей фразеологізм, що належить до розмовної мови, припускає наступну ситуацію: з певного питання у двох сторін існують протилежні думки, в ході політичної полеміки одна зі сторін, не витримавши емоційної напруги і публічно демонструючи свою незгоду, припиняє суперечку, переговори, різко обриває дискусію. Використання цього фразеологізму припускає наявність гострої конфліктної ситуації між двома сторонами і сильну емоційну напруженість учасників подій.

Форма демонстративного протесту може бути різною. Наприклад, офіційна делегація держави демонстративно залишає залу засідань, лідер країни припиняє двосторонні відносини тощо. Ось як ця ситуація ілюструється прикладом з української газети «День» від 10 січня 2022 року у статті під назвою «Кремль висуває нові ультиматуми Заходу» у контексті «Не знаю, чи знайдуться у путінському оточенні тверезі та рішучі люди, здатні зупинити «національного лідера», який, видається, всерйоз вважає себе ледь не всемогутнім політиком першої чверті ХХІ століття і готовий у разі чого гучно «грюкнути дверима», перетворивши опонентів на радіоактивний пил». У наведеному контексті трапляється ще один фразеологізм - «перетворити на радіоактивний пил», який взаємодіє з фразеологізмом «грюкнути дверима», демонструючи наслідок цього «грюкотіння». Уживання двох фразеологізмів у рамках одного речення спрямоване на досягнення маніпулятивного ефекту через апелювання до емоцій реципієнтів, адже маніпулятивна функція є чи не найважливішою функцією як медійників, так і політиків. Мовна маніпуляція полягає у тому, що мовець намагається «достукатися» до розуму росіян шляхом використання емоційно-забарвленої лексики, хоча й висловлює сумнів стосовно того, чи вдасться це йому.

Ситуація, у якій зазвичай використовується фразеологічний зворот, передбачає можливість чи неможливість, доречність чи недоречність вживання ідіом у певних соціальних умовах комунікації. При цьому має враховуватися соціальний статус учасників комунікації: їх положення у суспільстві, посада, вік тощо.

І, нарешті, наступною особливістю фразеологічного звороту як мовного засобу є оцінний характер значення більшості фразеологізмів: фразеологічні звороти не лише позначають якийсь фрагмент дійсності, але, зазвичай, висловлюють позитивну чи негативну думку про те, що позначається. Наприклад, дієслівні фразеологічні звороти «нагнати в [тісний] кут» (закінчуватися/ закінчитися безуспішно, безрезультатно), «наступити на горло» (настирливо вимагати чого-небудь або примушувати до чогось), «тягти (тягнути) сірка (кота, куцого) за хвіст (за хвоста)» (зволікати, не поспішати з чим-небудь) вербалізують негативне ставлення, що виражає цей фразеологізм, щодо названих дій. А фразеологічні звороти «узяти гору (верх) над ким-небудь» (перевершити будь-кого), «йти в гору» (успішно розвиватися, вдосконалюватися), «стати на ноги» (зміцнитися) висловлюють позитивне ставлення до названих дій людини.

Як зазначалося раніше, роль фразеологізмів у сучасної українській мові помітно зросла, це повною мірою стосується і фразеології політичного дискурсу. Як підтвердження цього факту наведемо приклад - фрагмент статті під назвою «Європа не повинна шукати шляхи для збереження обличчя путіна» з сайту газети «День від 25 травня 2022 року, який яскраво демонструє використання фразеологічних зворотів у сучасному політичному дискурсі: «Я дедалі частіше чую, що журналісти у своїх запитаннях використовують такі словосполучення, як «зберегти обличчя», «умиротворення», «як ми можемо це завершити, щоб рухатися вперед? Моя відповідь є такою: розмови про збереження обличчя для росії не на часі, - сказала президент Європарламенту». У наведеному фрагменті статті фразеологізм «зберегти обличчя» трапляється у заголовку, вступі та прикінцевому абзаці, тобто у сильних позиціях тексту, що свідчить про його важливу роль у промові президентки Європарламенту. Тим самим вона висловлює своє обурення тим, як поводять себе деякі європейські політики стосовно країни-агресора. В аналізованому контексті фразеологізм «зберегти обличчя» має негативну конотацію.

Фразеологізм «розрубувати / розрубати / розв'язати гордіїв вузол», який позначає рішуче й остаточно розв'язувати складну, заплутану проблему, вжито у заголовку статті «Нерозв'язаний «гордіїв вузол» української державності очима історика Олександра Доценка» газети «День» від 27 січня 2022 року. Фразеологізм промовисто вказує на проблеми, пов'язані з визначенням державності України.

Соціально-політичні події позначаються у мові через актуалізацію певних мовних одиниць або через появу неологізмів. У цьому контексті слід згадати про неофразеологізми. Формування фразеологізмів відбувається «через виникнення первинного етимологічного образу, зумовленого:

а) відображенням у національно-мовній свідомості типової предметно-поняттєвої ситуації;

б) смисловими асоціаціями, що спричинюються фраземотворчою взаємодією лексичних компонентів» (Українська мова, 2000: 708).

Л. Пашинська (Пашинська, 2011: 8) зазначає такі характерні ознаки процесу фразеотворення у масмедіа як «відображення мовного й культурного стану суспільства, його різноманітних цінностей; функції повідомлення і впливу, аж до маніпулювання людською свідомістю; кумулятивний ефект; поєднання вербальної та візуальної інформацїі, що забезпечує ефективність сприйняття». Перелічені ознаки стосуються і політичного дискурсу, адже він тісно взаєпов'язаний з масмедійним та реалізується значною мірою у ньому.

Війна в Україні, розв'язана росіянами, наклала відбиток на мову - з'явилися нові лексичні одиниці, серед яких трапляються неофразеологізми. Звісно, що ці одиниці не є кодифікованими, але вони відображують ставлення як пересічних українців, так і українських політиків до подій, що відбуваються. Серед популярних неофразеологізмів слід назвати такі як «відправити за російським кораблем» та «відправити на концерт до Кобзона». Обидва неофразеологізма мають значення «вбити/знищити російських загарбників». Неоразеологізм «відправити за російським кораблем» походить від вислову, який вже став легендарним, українського прикордонника. Неофразеологізм «завести трактор» позначає застосування неочікуваного засобу у боротьбі. Цей неофразеологізм та «тракторні війська» виникли внаслідок того, що селяни вивозили російську техніку з поля бою за допомогою тракторів.

Про силу українського слова свідчить той факт, що у березні 2022 року у популярному англомовному онлайновому словнику Urban Dictionary з'явилося слово Chornobaivka як синонім до вислову Spawn kill «самовбитися об стіну». А дієслово «сhomobaites» - «чорнобаїти» позначає дії людей, які постійно роблять одну і ту саму помилку, при цьому отримують той самий негативний досвід. Українським відповідником англійського неологізму «сhomobaites» є фразеологізм «наступати на (ті самі) граблі». Отже, словами ми описуємо світ, формуємо інструментарій для опису світу, навіть для носіїв інших мов, створюємо світобачення та світогляд.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Досліджуючи місце і роль фразеологізмів політичного дискурсу, слід зважати на їх складність як особливих мовних одиниць, що впливають на зміст та результат політичного діалогу. Опанування семантикою, стилістичними властивостями та ситуацією вживання фразеологічних зворотів є запорукою успішної комунікації у політичній сфері та служить досягненню взаєморозуміння між її учасниками.

Перспективу подальших розвідок вбачаємо у дослідженні структури політичних фразеологізмів.

лексика фразеологізм українськомовний політичний

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Васильченко В.М. Відображення українськими обрядовими фразеологізмами статусної зміни зовнішності людини. Українська мова. 2010. № 1. С. 69.

2. Забіяка В.А., Забіяка І.М. Світ фразеологізмів. Етимологія, тлумачення, застосування. Київ: Академвидав., 2012. 304 с.

3. Лакомська І.В. Сугестивна функція фразеологізмів у пресі (на прикладі газетних заголовків). Записки з українського мовознавства. 2013. Вип. 20. С. 82-90.

4. Пашинська Л.М. Фразеологічні неологізми в сучасному українському мас-медійному дискурсі: автореф. дис. канд. філол. Наук. Київ, 2011. С. 7-9.

5. Словник української мови / за ред. В.В. Жайворонок. Київ: Просвіта, 2012. 1320 с.

6. Стахова В. Поняттєво-виражальна сутність «фраземіки» в українському лінгвотермінологічному просторі. Мандрівець. Тернопіль 2010. № 3. С. 78.

7. Сучасна українська мова: підруч. для студ. вищих навч. закл. / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко. Київ: Либідь, 2001. 400 с.

8. Українська мова: енциклопедія / В. М. Русанівський та ін. Київ, 2000. С. 708.

9. Устенко Л.Ф. Особливості функціонування фразеологічних одиниць у різних стилях української мови. Наук. зап. Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Серія: Філологічні науки. 2011. Кн. 1. С. 40-44.

10. Urban Dictionary.

References

1. Vasylchenko V.M. Vidobrazhennia ukrainskymy obriadovymy frazeolohizmamy statusnoi zminy zovnishnosti liudyny [Reflection of the status change of a person's appearance by Ukrainian ceremonial phraseology]. Ukrainska mova. 2010 Nr 1. P 69 (in Ukrainian).

2. Zabiiaka V.A., Zabiiaka I.M. Svit frazeolohizmiv. Etymolohiia, tlumachennia, zastosuvannia [The world of phraseological units]. Kyiv: Akademvydav., 2012. 304 s. ([in Ukrainian).

3. Lakomska I.V. Suhestyvna funktsiia frazeolohizmiv u presi (na prykladi hazetnykh zaholovkiv) [The suggestive function of phraseological units in the press (on the example of newspaper headlines)]. Zapysky zukrainskoho movoznavstva. 2013 Vyp. 20. S. 82-90 (in Ukrainian).

4. Pashynska L.M. Frazeolohichni neolohizmy v suchasnomu ukrainskomu mas-mediinomu dyskursi: avtoref. dys. kand. filol. nauk [Phraseological neologisms in modern Ukrainian mass media discourse: autoref. thesis Ph.D. philol]. Kyiv, 2012 S. 7-9 (in Ukrainian).

5. Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian language] / za red. V. V. Zhaivoronok. Kyiv: Prosvita, 2012. 1320 s. (in Ukrainian).

6. Stakhova V. Poniattievo-vyrazhalna sutnist «frazemiky» v ukrainskomu linhvoterminolohichnomu ppoctopi [The conceptual and expressive essence of "phrasemics" in the Ukrainian linguistic terminological topic]. Mandrivets. Ternopil, 2010. № 3. S. 78. (in Ukrainian)

7. Suchasna ukrainska mova [Modern Ukrainian language]: pidruch. dlia stud. vyshchykh navch. zakl. / O.D. Ponomariv, V.V. Rizun, L.Iu. Shevchenko. K. Lybid, 2001. 400 s. (in Ukrainian)

8. Ukrainska mova: Entsyklopediia [Ukrainian language: Encyclopedia] / V.M. Rusanivskyi ta in. Kyiv, 2000. S. 708 (in Ukrainian).

9. Ustenko L.F. Osoblyvosti funktsionuvannia frazeolohichnykh odynyts u riznykh styliakh ukrainskoi movy [Peculiarities of the functioning of phraseological units in different styles of the Ukrainian language]. Nauk. zap. Nizhynskoho derzhavnoho universytetu im. Mykoly Hoholia. Seriia: Filolohichni nauky. 2011. Kn. 1. S. 40-44 (in Ukrainian).

10. Urban Dictionary [Urban Dictionary].

Размещено на Allbest.ru