Лексика села Стриганці як об’єкт лексикографічного опрацювання

Размещено на http://www.allbest.ru

Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання

Любов Осташ Любов Осташ, кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов'янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, Україна);

Роман Осташ |Роман Осташ[ кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (Львів, Україна);

Стаття є частиною словника, у якому запропоновано нові підходи до лексикографічного опрацювання лексики сучасного мовлення мешканців одного села. У поданому матеріалі вміщено частину, яка започатковує літеру З. У тексті викладено відношення, які виражають сполучення різних граматичних форм іменника з прийменником з. Стаття ілюструє лексичне і фразеологічне багатство мовлення мешканців села Стриганці, цікаві граматичні форми із зазначеним прийменником.

Ключові слова: діалектологія, лексикографія, фразеологія, діалектне мовлення, говірка, село Стриганці.

лексика село фразеологічне мовлення

Ostash Liubov, |Ostash Roman. Lexis of Stryhantsi village as objekt of lexicographical processingThe purpose of the article is to suggest new approaches to the lexicographical processing of the modern speech lexis of residents from the particular village. Dialect of the village Stryhantsi of Tysmenytsya district, Ivano-Frankivsk region was chosen as an object of the research, it is currently included into the dialect of the South-West Naddnistrianshchyna. The village is situated 30 km from the regional center - the city of Ivano-Frankivsk (driving through Roshniv, Klubivtsi, Tysmenytsia). It is supposed that the village was founded in 1624. The village is marked on the map of the French engineermap-maker Le Vasseur de Beauplan dated 1650. The source base of the research is long-term records of dialect speech of villagers made by the authors of the article. The article contains the first part of the material starting from `З' (Z) letter. The glossary article provides all the relations that express the combination of different grammatical forms of nouns with the preposition З/Z known to the authors and the maximum quantity of the examples with the quotes from the colloquial dialect speech, especially with meanings which can differ from the meaning of the same lexeme in the standard language. Meanings are separated by the Arabic numerals. Words in the quotes from the colloquial dialect speech provides accent marks and other sound features of the lexeme. Common phrases are also presented in addition to idioms. Each common phrase and idiom provides meaning in the colloquial dialect speech. The article illustrates the lexical and phraseological richness of speech of the inhabitants of the village of Strygantsi, interesting grammatical forms with the specified preposition. The collected authentic factual material becomes a valuable source for the analysis the Ukrainian dialect language. Some of the lexemes present a significant interest for the researchers of the historical grammar of Ukrainian language.

Keywords: dialectology, lexicography, phraseology, dialectal speech, dialect, Stryhantsi village.

Традиція вивчати окремі говірки та подавати як додаток до публікацій різні за обсягом словники давня [Вербовий 2011; Гладкий 1929; Курило 1924; Лесюк 2008; Мельничук 1952; Паламарчук 1958; Панькевич 1934; Свєньціцький 1913; Czyzewski, Sajewicz 1997]. О. Горбач уклав близько 20 діалектних словників, зокрема й таких, що стосуються мовлення мешканців окремих населених пунктів [див. напр., Горбач 1993]. Ця традиція продовжується й активно розвивається і в наші дні. В останні роки опубліковано низку словників, які віддзеркалюють мовлення носіїв окремої говірки [Аркушин 1996; Друль 2006; Неґрич 2008; Осташ 2004; Сабадош 2008; Сизько 1981; Турчин 2011]. Ці лексикографічні праці мають різну структуру. Докладний аналіз праць, що висвітлюють специфічні особливості окремих говірок, здійснено у статті К. Глуховцевої «Говірка як об'єкт діалектологічних досліджень» [Глуховцева 2004]. Характеристика деяких діалектних словників, що стосуються окремих населених пунктів, міститься у статті Н. Хобзей «Сучасне українське діалектне словництво» [Хобзей 2006].

Метою запропонованої статті є лексикографічне опрацювання лексики сучасного мовлення мешканців одного села. Об'єктом дослідження обрано говірку села Стриганці Тисменицького (діалектне стриганецьке - Тисменецького) району Івано-Франківської області (Україна). Джерельною базою дослідження є багаторічні записи діалектного мовлення мешканців села, здіснені авторами матеріалів. Матеріали є частиною словника. Інші частини словника представлено в публікаціях Л. Осташ та Р. Осташа [Осташ, Осташ 2010; 2011а; 2011б; 2012а; 2012б; 2012в; 2012г; 2013; 2014; 2015а; 2015б; 2016а; 2016б; 2016в; 2017а; 2017б; 2018а; 2018б; 2018в; 2019а; 2019б; 2019в; 2020].

Говірка знаходиться на південному заході наддністрянського діалекту. Село розташоване в 30 км від обласного центру - міста Івано-Франківська (якщо їхати через Рошнів, Клубівці, Тисменицю). Вважається, що воно засноване в 1624 році. Село значиться на карті французького інженера -картографа Левассера де Боплана з 1650 року. Сусіднє село Рошнів - набагато давніше, у писемних пам'ятках згадується з 1387 року. Зі Стриганцями сусідять також села Довге, Побережжя (діалектне стриганецьке - Побережі).

У поданому матеріалі вміщено частину, яка започатковує літеру З. У тексті викладено всі відомі авторам відношення, що виражають сполучення різних граматичних форм іменника з прийменником з. Різні відношення відокремлено арабськими цифрами. Матеріали ілюструють лексичне і фразеологічне багатство мовлення мешканців села Стриганці, цікаві граматичні форми із зазначеним прийменником.

Загальні умовні скорочення: Авт. - примітка авторів статті; згруб. - згрубіле; жарт. - жартівливе; род. відм. - родовий відмінок; знах. відм. - знахідний відмінок; оруд. відм. - орудний відмінок; прийм. - прйменник; ¦ - узвичаєні вислови та фразеологізми.

З

З [з], ЗІ [з'і], ЗО [зо] прийм. з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийменниками з, із, зі, зо виражають:

Просторові відношення

1. з род відм. Уживається при вказуванні на предмет, середовище, з середини яких спрямована дія, рух: а) З вікна дуло, то я затулила його одіялом;

б) Він вчера прийшов п 'Яний, то я його з тіжков бідов з хати віпровадила; в) Як в баніку нема води, то возьми з ведрів; г) Зо дві видрі тої кулайстри з корови війшло [після того, як корова вродила телятко - Авт.]; д) Зимльи сама з мандибурки обчугукайисі, як будем пересипати з видра в мішок; е) Я віливала воду з кірниці доти, аж поки вона не очистиласі; є) А ти олію з фльишки всю не вімащуй, бо я ще нової не купила; ж) (із пісні): А вже з тої кьирниченьки орли воду п 'ют, А вже мою дівчиноньку до шлюбу ведут. Оден (їден) веде за рученьку, другий - за рукав, А мені сі серце крає: любив - та й не взяв; з) Я вже сказала свому квартирантови, аби через місіць вступивсі з хати; и) Возьми з йинчої груби троха грани, та й так розпалиш; і) Та курка - то така зьорка! Все шось собі вкраде з псьичоїмиски; ї) Принесла м з пивниці дві видрі бульби; й) Йдем, бо вже діти зі школи йдут `йдемо, бо вже запізнюємося'; к) Старий, принеси ми

хустку з хати, бо м змерзла; л) Ти ше не витігаєш колачі з печи? м) Аби лиш корова війшла зі стайні, наш пес починає говкати, як дурний; н) А на другий рік її [дрібну цибулю, яка виросла з сіянки - Авт.] садитсі, і з неї виростає димкулі, або димка. Її ще треба класти на дух на зиму і нависні садити її, і з неї виростайи вилика цибулі. ¦ вікінути з голови (кого, що) - і не думати (про кого, про що); назавжди забути (кого, що): а) Ти собі ту дівку вікінь з голови! Я не позволю, аби ти з нив жинивсі; б) Ти собі то вікінь з голови. ¦ бути з голови (кому і без додатка) - будучи виконаним, не заважати виконанню дальших планів: Та я йшла коло магазину. Якби м знала, то була би купила тобі олій, та й було би тобі то вже з голови. ¦ з голови (кому і без додатка) - те саме, що бути з голови: Здамо навесні екзамени, і - з голови! 2. з род відм. Уживається при вказуванні на місце, предмет та ін., з поверхні яких або від яких хто -, що-небудь відокремлюється, відходить і т. ін.: а) Якздоймивсі сильний вітер, то всі яблука з яблінки попадали на землю; б) Був сильний дощ. Він як зайшов в сіни, то з його плащьи вода льиласі дзюркотом; в) А кітка скакіць з постелі і бігом до него; г) Вважьий, аби на тебе з даху сніг не впов; д) Банька мені віпала з рук на землю, але не побиласі, ціла; е) А слоїк йому з рук бабах, і - на дрібні кавальчики; є) Забиріт в него з рук ніж, бо він ше маленький, ше поріжисі. Ніж - то не грайка; ж) Пшеницю засипают у ступір, піхают, там з неї лиш злізе сама полова, а загалом вона ціла, навіть після варіння. ¦ з дуба впасти - верзти нісенітниці; здуріти: Ти шо? З дуба впов? ¦ баба з воза - конім лекше `баба з воза - кобилі легше': про ситуацію, коли людина не мусить виконувати якесь завдання, виконання якого було не стільки в інтересах виконавця, скільки в інтересах третьої особи, і відповідно, звільнення від цього завдання не завдає жодної шкоди виконавцю, а приносить йому лише полегшення; ¦ корона з голови не впаде (кому) - нічого не станеться, не принизить людину: Та я можу і вібачитисі перед ним, мені корона з голови не впаде. ¦ гора з плеч - мені (йому) полегшало після певних переживань, хвилювань, клопотів. 3. з род відм. Уживається при вказуванні на місце, простір, напрям і т. ін., звідки спрямована дія, рух: а) До нас типер каждої суботи приїздит з Єзуполі машина, їздит по селі і оден чоловік продає всілякі колачі, хліби, булочки; б) (із розмови жінок після повеней 2009-2010 рр.) Ті люди вже зовсім встиду не мают. Вона одержала дві,ста тисіч компенсації за повінь і ще викликає комі,сію з сільради, шо в неї хата не побілена. Хати в місті [в Івано-Франківську. - Авт.] купуют і комісії викликают; в) Колись в нашім селі баптистів не було, лише одна була прийшла в Стриганці за невістку з Побирежі; г) Як лише вода зачьила сходити з города [під час повені присадибну ділянку, розташовану на березі річки, затопило водою. - Авт.], то мої хлопці пішли і всі боклажки, що вода понаносила, поскидали назад в річку; д) Я раз їхала з Станіслава і виділам його; е) З тим повним возом він ледви з 'їхов з гори; є) Зимльи сама з мандибурки обчугукайисі, як будем пересипати з видра в мішок. ¦ так, як би приїхала з циганського табору - замурзана; ¦ ви ше не тікаєте з села - жарт. (при грошових розрахунках, при бажанні співрозмовника відразу віддати борг і т. ін.) ви ж постійно на цьому місці, ще встигнете розрахуватися; ¦ йти з базару; вже йти з базару - входити в старість: Вони ще йдут на базар, а ми вже йдем з базару ; ¦ бути з дороги - відбути подорож; бути після подорожі: Дай му їсти, бо він з дороги. 4. з род відм. Уживається при вказуванні на сферу діяльності, заняття і т. ін.: а) Він прийшов з зміни і льиг спати, бо дуже трудний; б) Начальник чогось в 'ївсі на неї, та й мусіла з тої роботи піти; в) Його вже не відпускают з роботи [тут: не відпускають швидше з місця праці, щоб він встиг на один із автобусних 182

рейсів і зміг доїхати додому в село]. Кажут: ти більше їздиш, ніж робиш;

г) Деколи треба і з роботи втікнути; д) Василь - його давний товариш, ше зі школи; е) Як вони верталисі з заробітків додому, як вони їхали в поїзді - то оден анекдот; є) Вона зароїла собі в голові, що як він два рази відвів її з танців додому, то вже обов 'язково з нив вженисі.

Часові відношення

з род відм. Уживається при вказуванні на час, період, що є вихідним моментом у розвитку, поширенні якоїсь дії, стану: а) (із розмови жінок похилого віку) - Та ми вже від 'їздили своє. З помідорами, капустами, мандибурками. - Ваші провда! Шо типер молодим? Мают машини. Раз-два - і вже в місті. А ми мусіли по автобусах мучитисі. - Ну, так! А памнітаєте, як ще з вийчірі чергу на Селі [центр села, де автобусна зупинка. - Авт.] займали, хімічним олівцем номери на долоніх писали. - Ой, було, було! б) - На пенсію коли йдеш? - А хоть би й нині. - Али роки коли підходіт? - Яз пітдисьит пйитого року. ¦ з діда-прадіда - з давніх-давен, віддавна; з глибокої давнини; ¦ з (від) маленької дитини - змалку, з дитинства: Ми з нив віросли з маленької дитини `ми з нею росли разом змалку (з дитинства)'; ¦ з того чісу - відтоді.

Обставинні (способу дії) відношення

з род. відм., оруд. відм. Уживається на означення способу виконання дії, супровідного стану: а) (із розповіді жінки, у якої грижа у хребті) Я весь чиьс жиЮ з болем. Ходжу через біль, роблю через біль, сиджу через біль, сплю через біль. Лікар мені казов, шо треба йти на операцію, але я боюсі; б) Вітер так деревами захолітов, шо я думала: він їх з корі,ньом повіриває.

¦ з нуду - від нудьги; від нічого робити: Я з нуду перечитала всі книжки, що були в його шафі; ¦ з пушок (з пушичок) - (те, що здобуте власною важкою працею) з пучок: То все діло - з пушичок `все, чого вона досягла, здобуте власною важкою працею'; ¦ з тіжков бідов - з великими труднощами, ледве: а) Він вчера прийшов п 'яіний, то я його з тіжков бідов з хати випровадила; б) Петро з тіжков бідов їй скинув ті кульчики `Петро з великими труднощами відчепив їй від вух ті сережки'; в) А вони так - чап-чалап, та й якось з тіжков бідов добилисі додому. ¦ піти з димом - згоріти: Хата пішла з димом `будинок згорів унаслідок пожежі'; ¦ тігнутисі (тігтисі) з послідного - намагатися досягти якої-небудь мети ціною жорсткої економії: Поки вони збудували ту хату, то мусіли тігнутисі з послі,дного.

Кількісні відношення

з род. відм., знах. відм. Уживається при вказуванні на кількість чи приблизну міру чого-небудь: а) То я тобі микну с пару цибуль і лишу в хаті `то я вирву для тебе з грядки кілька цибулин і залишу в хаті (а ти потім прийдеш і забереш)'; б) Зо дві видрі тої кулайстри з корови війшло [після того, як корова вродила телятко. - Авт.]; в) Треба буде вкосити зо дві верети трави - корові на зовтра; г) Сонце ще з коромисло та й зайде. (Тобто: сонце ще на відстані коромисла від обрію). ¦ взьити (взєти) з пару бульбів - взяти кілька картоплин.

Об'єктні відношення

з орудн. відм., род. відм. Уживається при вказуванні на особу, предмет і т. ін., разом з якими відбувається дія, які супроводжують певну особу, прудмет, на які спрямована дія, яких стосується дія: а) Мій бахуриско десь повіявсі, і не знаю де. - А може, він пішов з бахурьими в футбол грати? б) (сусідка розповідає сусідці сюжет чергової серії популярного серіалу. На якомусь етапі розповіді співрозмовниця здивовано вигукує): А-а! То він з нив типер вже не вженисі. Хіба би дурний був; в) Та вона мала всю гадку, що він з нив оженисі. Вона й не

думала, що він її обдурит; г) Ти собі ту дівку вікінь з голови! Я не позволю, аби ти з нив жинивсі; д) Вона зароїла собі в голові, що як він два рази відвів її з танців додому, то вже обов'язково з нив вженисі; е) Він задурив дівчині голову, та й бідне дівчиниско думає собі, шо він з нив оженисі. Такий баламут; є) Він ни женисі з нив. То її родина пустила таку буйду `він не одружиться з нею. То її родичі вигадали і поширили серед людей таку плітку (що хлопець одружиться з цією дівчиною'); ж) Вони з ним обійшлисі по-божому; з) Мій брат Левко там женивсі з американков, але вона з полЯків; и) (із розмови учня з мамою) - Мамо, і ви через таку дурницю підете сваритисі з учительими? - Абис знов! Я таки свого доб'юсі; і) (вісімдесятирічна жінка про онуку і її чоловіка) Поїхали на базар з морквов, цибулив. Мусіт. То бізнес; ї) Як я вчивсі в школі, то не мож було писати авторучками. Ми писали звичайним пером і носили з собов чорнильниці; й) Наталя собі колись догодила з миючими засобами: мила ванну, закрилася, так терла, що аж одержала алергію; к) (мати до сина) Ромцю, Ромцю, зміни характер, бо тьижко буде тобі з жінков жити; л) Вона хоче з ним розвестисі, бо він її покинув, поїхов у світи і до дитини зовсім не творисі; м) Ти зібров цілу зрраю бахурів і валанцаєшсі з ними по селі; н) (про школяра на канікулах) Він сего літа ніц не читов. Ходив з цілов зграйов бахурів і щибали то сливки, то яблука `він влітку цього року анітрохи не читав. Ходив з великим натовпом хлопчаків і збивали то сливи, то яблука'; о) (із жартівливого звертання одного із старших парубків до молодшого від нього хлопця) Ти, бахурику, ще замолодий, аби з вуйками в волейбол грати; п) Вона всьо забрала у свій пенал, навіть запаски. І поїхала. А я рано не мала з чим бахуриска до школи відправити. Така м була зла! р) (водій не може звести кінці з кінцями у своїх путівках з обліком витраченого бензину і спересердя каже): Не знаю, як війти з тими бендзинами, лиш їжджу та й їжджу; с) Там одно [каченятко. - Авт.] бігало з тими своїми кривульками, кривенькими лапками; т) (бабуся, звертаючись до трирічної внучки) - Ти чого така сумна? - Бо та дівочка, шо я з нив вчера бавиласі, пої,хала, і я сумую; у) Хоч прикро з коровов, али купити молока, сметани, то на купованім не вижиєш; ф) Я вчера з свойов бабов був на висіли) `я вчора зі своєю дружиною був на весіллі'; х) (зі співанки) Засвіти-но, мати, свічку, най сі видно буде. Най я виджу, з ким я сиджу. Чи подібно буде? Мати свічку засвітила, та й сі видно було, та й виділа м, з ким сиділа - не подібно було! ц) (із розповіді мовця про спосіб приготування квасолі під назвою шпарині) Треба варити з стручками, обтинати кінчики (вусики). Варут, трут моркву, зажаруют з цибульков і дают оден зубок чисничку потовченого і маслом помастьит і їдьит; ч) З тим повним возом він ледви з 'їхов з гори; ш) Ми з нив разом до школи ходили, потому довгі роки не виділисі, а тепер, кажут, вона приї,хала і за мнов відпитуваласі; щ) Вчера м ї,здила з малов до мі,ста, аби на перше вересні до школи всьо покупити; ю) Моя свекруха була дуже скупа жі,нка. І все мені, казала: як віп 'єш молоко, то з ним віп 'єш всьо - і сир, і сметану, і масло; я) Огирки втеребити треба, а вони [діти. - Авт.] хтьит з лупинов їсти; аа) Намучилисі ми того року з тими кукурудзами, мусіли два рази пересаджувати, бо ворони вітігали, але як нам восени віросли, то так було людим завелико; аб) Вони затігнули з тим концертом, і я не вспіла на автобус; ав) Та там лікарі й не дуже спішьитсі когось лікувати, вони лише добре вмі,ют дерти з людий гроші; аг) (із розмови жінок літнього віку) - Та ми вже від'їздили своє. З помідорами, капустами, мандибурками. - Ваші провда! Шо типер молодим? Мают

машини. Раз-два - і вже в міс, ті. А ми мусіли по автобусах мучитисі. - Ну, так! А памнітаєте, як ще з вийчірі чергу на Селі [центр села, де автобусна зупинка. - Авт.] займали, хімічним олівцем номери на долоніх писали. - Ой, було, було!

ад) (зустрілись два приятелі) - Ой, як ми з тобов давно не виділисі?! - Купа чісу!

ае) (із розмови двох давніх приятелів) Гай-гай, кілько літ пройшло, як ми з тобов

не виділисі?! ає) Вона як дівувала, то з хлопціми гирзала так, шо було чути на всю вулицю; аж) Купила м собі козу, та й гіркий світ мені з тов козов; аз) Я не маю коли з тобов довши говорити, бо хочу вспіти на автобус; аи) Тепер пішла мода на дні народження з гощиніми; аі) Так мене прикрутило з грішми, шо нема ради `мені зараз конче потрібні гроші, а нема звідки їх дістати'; аї) Вони даЮтсі коштувати, а я шо - буду з них податки збирати? ай) Ми з твоїм дідом жили собі душьи в душу; ак) Затігни той мішок з муков до комори; ал) Почьивсі дощ, то вони всі мішки з мандибурков потьигали до студоли; ам) Та він богач. Ти шо? Хочеш з ним дорівнатисі; ан) Ану, оден з другим, забирайтисі звідси! ао) Рукав тричвертовий з майшетом; ап) (про хлопчика, який із товаришами на крижаній поверхні річки грає у хокей) Він на леді з бахурьими; ар) (про дівчинку дошкільного віку) Та вона там з йинчими дітьми у парку літає; ас) Шо ти його рівнаєш з моїм сином? Мій син має дві вищі освіти! ат) Ми з нев в неділю як зійшлисі, ото вже набалакалисі; ау) А ще вона каже, що як закінчит школу, то буде поступати вчитисі в медінститут. - Аякже! Туда-туда! Там її з її оцінками лише і чекают; аф) То вже така пиячина, шо з ним вже ніхто не хоче звйизуватисі; ах) А тато лиш пісмішковуєсі з него; ац) Та шось роби з тими псами, бо вже їх багато на подвіру, а ще як дві сучки вродіт, то шо - будем псярию заводити? ач) Він так схуд, що з него одніремці лишилисі `він так схуд, що з нього лише контури (обриси) лишилися'; аш) Як в тебе з сінами? `чи заготував ти уже сіно на зиму для годівлі худоби?' ащ) А який йому хосен з того? аю) Ми тут загалакалисі з тобов, а чьис йде: біжу, бо вже полудни, треба корову доїти; ая) Ми з Маринов загалакалисі, а автобус лиш фиркнув коло нас; ба) Вона тецьнула той баньик з бульбов на стів; бб) З таким чоловіком тєжко жити; бв) Ти нашо дрочишсі з псом? Вкусит! бг) Я не хочу сі мерзити з пияками; бд) Мій тато посваривсі з своїм татом, купив собі шіфкарту і поїхов до Америки; бе) (із пісні) Гей, шум на долині, з ким я буду спати нині? Ой, чи з тим козаком, Що їв кашу з молоком? ¦ Приповідка: Як то маєсі того бити, з ким маєсі жити? `дружину бити не можна'; ¦ вишустатисі з грошей - витратити всі гроші, не мати грошей навіть у запасі: Я вже цілком з грошей вишусталасі `я вже не маю грошей навіть у запасі, бо всі їх витратила'; ¦ робити з губи хольиву - не виконувати обіцянку, не дорожити власним даним словом, даною обіцянкою, обдуруювати: Не буду тобі нічого наперед обіцьити, бо не хочу робити з губи хольиви; ¦ гратисі з вогнем - поводитися необережно,

здійснювати що-небудь необережне; ¦ знайсі (знайся) кінь з конем, а віл з волом - про те, що: а) дружити повинні рівні, однакові (за становищем, соціальним статусом і т. ін.); б) одружуватися повинні рівні, однакові (за становищем, соціальним статусом і т. ін.); ¦ рахуватисі зі словами - думати, що саме говорити; обережно, виважено говорити; не говорити дурниць; не ображати нікого словами; ¦ менче (менше) з тим - та хай уже; не будемо про це зараз говорити; ¦ давати (дати, показувати, показати) дулю з маком згруб. - абсолютно нічого не дати, не зробити і т. ін.; ¦ над сиротою і Бог з калитою - сироті і Бог допомагає; ¦ з Божою поміччю (з Божов помочев) - вираз, який уживають при завершенні якоїсь справи із вдячністю за Божу допомогу: - Ви вже свою мандибурку вікопали? - Так. З Божов помочев! 9. з род. відм. Уживається при вказуванні на загал, сукупність осіб, звідки виділяється хто -

небуть: а) Мій брат Левко там женйвсі з американков, але вона з поляків; б) (із розмови стриганчанок про рошнівську бабу, яка на старість оженила на собі стриганецького діда, якого погано доглядали онуки, і тепер претендує на спадщину) А баба - шельма з шельмів.

Означальні відношення

10. з род. відм., орудн. відм. Уживається при вказуванні на матеріал чи речовину, з яких щось виготовлено: а) Мармуляду смажили з сливок, з яблук; б) (із пісні) Гей, шум на долйні, з ким я буду спати нйні? Ой, чи з тим козаком, Що їв кашу з молоком? в) Моє видро до кирнйці таке дуте, таке, як колйсь дояркй на фермі молоко носйли. Воно з алюмінію. 11. з род. відм., Уживається на позначення місцевості, звідки хтось походить: а) (із розмови пасажирів в автобусі про водія, який дуже прискіпується до пасажирів і, маючи поганий настрій, довго висловлює своє незадоволення) - А він чо так воркотйт? - Та він все так любит поталакати. (з іронією) Гоцул з Городенки; б) Ту хату купйв собі хтось з Франківська [м. Івано-Франківськ - Авт.] під дачу. Зараз там робліт велйкий ремонт; в) Він родак зі Стриганиц, а оженйвсі на Довгім; г) Я була в неї на висілЮ дружков. Мала м дружбу з Кутйщ; д) Рошнівську церкву розписували, здаєсі, малірі зі Львова.

Література

Аркушин, Г. (1996). Силенська гуторка. Луцьк, 168 с.

Вербовий, М. (2011). Спроба характеристики говірки села Лозоватка Криворізького району Дніпропетровської області. [У:] Ukrainistica, вип. 9, с. 99-124.

Гладкий, П. (1929). Говірка с. Нехворощі Андрушівського району Бердичівської округи (кол. Житомирського повіту). [У:] Український діалектологічний збірник. Синявський О., Кримський А. (ред.). Київ, кн. ІІ, с. 109-198.

Глуховцева, К. (2004). Говірка як об'єкт діалектологічних досліджень. [У:] Діалектологічні студії. 4: Школи, постаті, проблеми. Гриценко П., Хобзей Н. (відп. ред.). Львів, с. 262-274.

Горбач, О. (1993). Південноволинська говірка й діалектний словник с. Ступно кол. пов. Здовбунів. [У:] Зібрані статті, V. Діялектологія. Мюнхен, с. 405-426.

Друль, І. (2006). Словник говірки села Грабовець Стрийськогорайону Львівської області. Луцьк, 200 с.

Курило, О. (1924). Фонетичні та деякі морфологічні особливості селаХоробричів давніше Городенського повіту, тепер Сновської округи на Чернігівщині. Київ, 111 с.

Лесюк, М. (2008). Мовний світ галицького села (Ковалівка Коломийського району Івано-Франківської області). Івано-Франківськ, 325 с.

Мельничук, О. (1952). Словник специфічної лексики говірки села Писарівки (Кодимського району Одеської області). [У:] Лексикографічний бюлетень Інституту мовознавства АН УРСР, вип. 2, с. 67-98.

Неґрич, М. (2018). Скарби гуцульського говору: Березовй, Львів, 260 с.

Осташ, Р. І. і Осташ, Л. Р. (2010). Словник говірки села Стриганці Тисменицького району Івано-Франківської області [А, Б, В]. [У:] Діалектологічні студії. 9: Запозичення та

інтерференція. Гриценко П., Хобзей Н. (відп. ред). Львів, с. 347-410.

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2011a). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання [Ґ]. [У:] Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації, вип. 24, с. 150-155.

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2011б). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання (Ж). [У:] Лінгвістика, № 3 (24), ч. 1, с. 101-108.

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2012а). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. Г. 1 (ГА - ГЛЯ-ГЛЯ). [У:] Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, вип. 648-649 : Слов'янська філологія, с. 279-287.

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2012б). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. Г. ІІ (ГНАТ - ГОРІШНИЦІ). [У:] Вісник Львівського університету. Серія філологічна, вип. 57, с. 291-301.

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2012в). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. Г. 3 (ГОРЛИЧКО - ГРИМОТІТИ). [У:] Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство), 186

вип. 16, с. 307-312.

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2012г). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. Г. 4 (ГРИНИХА - ГУЩЬИК). [В:] Українське мовознавство, вип. 42/1, с. 316-321.

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2013). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. Д. 1 (ДАВАТИ - ДВІЙНИЙ). [У:] Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки, № 1 (250), с. 79-84.

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2014). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. Д 2 (Двійочник - Додумуватисі). [У:] Studia Ucrainica Varsoviensia, t. 2, s. 121-138.

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2015а). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. Д. 3 (доживати - дюхувати). [У:] Тенденції розвитку української лексики та граматики. Кононенко І., Митнік І., Романюк С. (ред.). Варшава, Івано-Франківськ, ч. ІІ, с. 162187. (У колі мови, літератури і культури ; W kregu jezvka. literatury i kultury ; t. VIII).

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (20156). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. К. 1 (КАБАК - КАПЕЛЮХ). [У:] Філологічний часопис, вип. 1, с. 87-94.

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2016а). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. К. 3 (Кобзар - короп). [У:] Тенденції розвитку української лексики та граматики. Кононенко І., Митнік І., Романюк С. Варшава, Івано-Франківськ, ч. ІІІ, с. 74-89. (У колі мови, літератури і культури ; W kregu jezvka. literatury i kultury ; t. ХІІІ).

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2016б). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. К. 4 (КОРОТКИЙ - КРІЧЬИТИ). [У:] Філологічний часопис, вип. 2 (8), с. 68-79.

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2016в). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. К. 5 (КРОВ - КЬИЯХ). [У:] Лінгвостилістичні студії, вип. 5, с. 142-154.

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2017а). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. З. 2 (ЗААНТЕБЕЛЮВАТИ - ЗАВУЗКИЙ). [У:] Філологічний часопис, вип. 2 (10), с. 173-182.

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2017б). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. K. 2 (Капітанка княжна). [У:] Studia Ucrainica Varsoviensia, t. 5, s. 101-111.

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2018а). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. З. 3 (ЗАГА - ЗАЇХАТИ). [У:] Вісник Львівського університету. Серія філологічна, вип. 68, с. 184-198.

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2018б). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. З. 5 (ЗАМАГАТИ - ЗАПАМНІТАТИ). [У:] Філологічний часопис, вип. 2 (12), с. 63-69.

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2018в). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. I, Ї. [У:] Studia Ucrainica Varsoviensia, t. 6, s. 249-262.

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2019а). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. З. 4 (ЗАЙДА - ЗАЛЯМИТИ). [У:] Мова в суспільстві: семантика, синтактика, прагматика. Language in society: semantics, syntax, pragmatics. Мацюк Г., Митнік І., Новікова О. (ред.). Warszawa, Lwow, Monachium, Lublin, ч. І, с. 221-233.

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2019б). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. З. 6 (запас - запхатисі). [У:] Філологічний часопис, вип. 1 (13), с. 89-95.

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2019в). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. З. 7 (ЗАРА - ЗАСУНУТИ). [У:] Філологічний часопис, вип. 2 (14), с. 61-67.

Осташ, Л. Р. і Осташ, Р. І. (2020). Лексика села Стриганці як об'єкт лексикографічного опрацювання. З. 8 (ЗАТАЄНИЙ - ЗАЧЬИТИ). [У:] Філологічний часопис, вип. 2 (16), с. 61-68.

Осташ, Н. (2004). Словник діалектної лексики переселенців із Холмщини [У:] Діалектологічні студії. 4: Школи, постаті, проблеми. Гриценко П., Хобзей Н. (відп. ред.). Львів, с. 355-378.

Паламарчук, Л. (1958). Словник специфічної лексики говірки села Мусіївки (Вчорайшенського району, Житомирської області). [У:] Лексикографічний бюлетень Інституту мовознавства АН УРСР, вип. 8, с. 22-35.

Панькевич, І. (1934). Говір села Руської, бувшого Марамороша в Румунії. [У:] Науковий збірник товариства «Просвіта» в Ужгороді. Ужгород, т. 10, 32 с.

Сабадош, І. (2008). Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району. Ужгород, 478 с.

Свєнціцький, І. (1913). Бойківський говір с. Бітля. [У:] Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка, т. CXIV, кн. ІІ, с. 116-153.

Сизько, А. (1981). Словник діалектної лексики говірки села Кишеньок Кобеляцького району Полтавської області. Дніпропетровськ, 44 с.

Турчин, Є. (2011). Словник села Тилич. Львів, 383 с.

Хобзей, Н. (2006). Сучасне українське діалектне словництво. [В:] Україна: культура, спадщина, національна свідомість, державність, вип. 15, с. 819-826.

Czyzewski, F. i Sajewicz, M. (1997). Slownictwo ludowe ukrainskiej gwary wsi Ochoza kolo Chelma. [W:] Ze studiow nad gwarami wschodnioslowianskimi w Polsce. Rozprawy slawistyczne, 12, s. 45-86.

Размещено на Allbest.ru