Продуктивні способи творення термінів на позначення інфекційних захворювань ротової порожнини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Буковинський державний медичний університет

Продуктивні способи творення термінів на позначення інфекційних захворювань ротової порожнини

Каратінцева К.П., Стегніцька Л.В.

Стаття присвячена вивченню творення термінів, які за своїми лексичними властивостями перебувають на перетині стоматологічної та інфекційної галузей. Особливу увагу зосереджено на структурному аспекті термінотворення, адже дослідження його специфіки допоможе окреслити як загальні закономірності, так і специфічні характеристики терміна, а також виявити основні механізми їх ґенези. Мета статті - аналіз продуктивних способів творення нових термінологічних одиниць на позначення інфекційних захворювань ротової порожнини. Об'єктом дослідження послугували терміни, які називають інфекційні хвороби, що передаються бактеріями, вірусами та грибками й мають прояви у ротовій порожнині, а отже, часто використовуються у стоматологічній практиці. Структурний аналіз уможливив виявити, що для лексичних одиниць на позначення інфекцій ротової порожнини характерними є морфологічний, синтаксичний і семантичний способи термінотворення. До найбільш ефективних морфологічних способів належать: афіксація (здебільшого на основі грецьких чи латинських мов, які сукупно з класичними коренями утворюють міжнародну мову, доступну та зрозумілу для тих, хто обізнаний в медицині), складання слів, основоскладання та абревіація (абревіація, акронімізація й усічення як специфічна форма абревіатури). Підкреслено, що, незважаючи на певні недоліки в тлумаченні медичних скорочень, такий спосіб виявився дуже зручним при конденсації та компресії інформації. З часом абревіатури утворюють стійкі зв'язки між певним графічним знаком та концепцією, до якої він приєднаний. Поширеним явищем у медичній термінології є залучення числівників, що мають уточню- вальну характеристику. На синтаксичному рівні, який уважають більш продуктивним з точки зору вужчого медичного позначення понять, найпоширенішим варіантом побудови термінів було поєднання прикметника та іменника. Семантичний метод термінотворення важливий як адаптація наявних слів без суттєвих змін. Нові слова зазнають певних семантичних трансформацій, а згодом набувають граматичних та лексичних характеристик. Метафоризація та метонімізація є процесами, характерними для семантичного способу ґенези термінів субмови «Стоматологія».

Ключові слова: термінологія, словотвір, інфекційні поняття, морфологія, синтаксис, семантика.

Karatintseva K.P., Stegnitska L.V. Productive methods of the formation of terms indicating infectious diseases of the oral cavity

The article is devoted to studying the creation of terms, which, by their lexical properties, are at the intersection of the dental and infectious branches. Particular attention is drawn to the structural aspect of term formation. The study of its features will help outline both the general patterns and specific characteristics of the term and thus identify the main mechanisms of their genesis. The article aimed to analyze productive ways of building new terminological units in terms of infectious diseases of the oral cavity. The subject of the study was terms denoting contagious diseases transmitted by bacteria, viruses, and fungi, which have pronounced manifestations in the oral cavity, and therefore used frequently in dental practice. The method of structural analysis enabled to found that morphological, syntactic, and semantic methods of term formation are relatively common for lexical units specifying oral cavity infections. Among the most efficient morphological methods, we have distinguished the following: affixation (mainly in terms based on Greek or Latin languages which in combination with classical roots form an international language that is accessible and understandable to those who are familiar with medicine), word compounding, stem-composition, and abbreviation (initial abbreviation, acronyms, and syncopation as a specific form of abbreviation). Despite certain shortcomings in the interpretation of medical abbreviations, they appeared to be very convenient for condensation and compression of information. Over time, they form stable connections between a particular graphic sign and the concept to which it is attached. A common phenomenon in medical terminology is the involvement of numerals that have a clarifying characteristic. In the syntactic method, which is considered to be more productive in terms of a narrower medical denotation of concepts, the most common variant of term building was the combination of adjective and noun. The semantic method of term formation is essential as an adaptation of existing words without long evolution. New words undergo certain semantic transformations and later acquire grammatical and lexical characteristics. Metaphorization and metonymization are typical for the semantic method used for term genesis in the Dentistry sublanguage.

Key words: terminology, word formation, infectious notions, morphology, syntax, semantics.

Вступ

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду. Термінологічна активність в кожному полі залежить від продуктивності галузі, у якій з'являються нові поняття й назви [18, 24]. Протягом останніх років активно розробляються й впроваджуються досягнення новітніх технологій у стоматологічну галузь, термінологія якої постійно поповнюється та вимагає впорядкування. Вивчення власне англійської термінологічної системи зумовлена прагненням мовознавців до інтеграції зусиль з упорядкування та систематизації, спричинених інтенсивністю процесів термінологічного розвитку.

Існує низка вже сформованих галузевих терміносистем, які потребують ґрунтовного аналізу та синтезу не лише з лексичного, а й зі словотвірного погляду. Такий підхід допоможе з'ясувати специфічні характеристики та виділити загальні механізми при творенні нових термінів. Оскільки більшість нових терміносистем на сьогодні є відкриті, то через інтеграцію знань багатьох наукових галузей відбувається міжсистемне запозичення лексики. Відповідно стоматологія може включати не тільки нові терміни, але й нові підсистеми, зокрема інфектологію. Таким чином, дослідження галузевої термінології є актуальним на сучасному етапі її розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження галузевої термінології як частини лексичної системи потребує ґрунтовного аналізу та синтезу не лише з лексичного, а й зі словотвірного погляду задля виділення специфічних рис, а також загальних механізмів при творенні нових термінів. Ґрунтовні розвідки щодо словотворення термінологічної лексики як частини мовної системи висвітлено у працях таких науковців, як Л. Бауер, В. Даниленко, А. Д'яков, В. Лейчик, Дж. Ліонс, Д. Лотте, Ф. Нікітіна, Л. Симоненко, Е. Скороходько, А. Суперанська та інших. У своїх роботах науковці висвітлюють питання появи нових лексичних одиниць через систему словотвору, яка формується і розвивається за певними тенденціями та закономірностями загальнолітературної мови.

Формулювання мети й завдань статті. Мета статті полягає в тому, щоб проаналізувати продуктивні способи творення термінів на позначення інфекційних захворювань ротової порожнини. Мета статті передбачає виконання таких завдань: 1) розглянути способи термінотворення інфекційних захворювань ротової порожнини; 2) виокремити та проаналізувати їхні категорії; 3) дослідити характерні особливості кожної категорії.

Об'єктом дослідження виступають англійські термінологічні одиниці, які широко використовуються в стоматологічній практиці.

Матеріалом послугували терміни на позначення інфекційних захворювань субмови «Стоматологія» з опертям на ілюстративний матеріал.

Виклад основного матеріалу дослідження

Науково-технічний прогрес зумовив появу нових, спеціалізованих напрямів в медицині, лексика яких розвивається паралельно з конкретною наукою. Як відомо, інфекції передаються вірусами, бактеріями та грибками, відповідно захворювання, які вони викликають, є інфекційними. Будь-яке інфекційне захворювання впливає як на людський організм в цілому, так і на окремі системи чи органи. Таким чином, термінологічні одиниці мають міжсистемний характер. Розвиток термінологічних систем є одним із найважливіших завдань сучасної лінгвістики, які виникають із появою нових галузей знань та науки.

Для медичної термінології характерні ті самі тенденції, що й для розвитку термінології в цілому. Основна мета термінознавства полягає в тому, щоб зробити процес утворення та вживання термінологічних найменувань більш керованим [6, 6], оскільки чіткість і прозорість словотвірних моделей прямо пов'язана як з внутрішньою формою, мотивованістю терміна, так і з конкретністю, виразністю його семантики [5].

Будь-які зміни в суспільстві, зокрема в медицині, приводять до процесу так званої «зміни лексичних парадигм» [10, 87], тобто зміни словникового складу мови. Виникнення нових лексичних одиниць є складним, багатоаспектним процесом, який свідчить про динаміку розвитку мови. Система словотвору мови формується, розвивається й вдосконалюється згідно з певними закономірностями. Терміни субмови «Стоматологія» з'являються в професійному середовищі та використовуються у своїй термінологічній функції, що уможливлює штучно вводити різні словотвірні моделі до їхньої термінології. Способи словотворення, за І. Коваликом, - це комплексна система використання різних структурних словотворчих засобів і способів утворення дериватів з їхніми словотвірними структурами - словотвірними формами і значеннями на всіх етапах розвитку мови [12, 38]. Як стверджує Л. Бауер, у лінгвістиці не існує єдиної «теорії словотворення» [21, 1], оскільки термінотворення - це сукупність процесів, про які складно зробити загальне твердження [21, 30]. Науковці виокремлюють різні способи й моделі словотворення, - зокрема, розглядають з фонологічної, синтаксичної та семантичної точки зору [23, 159]. На думку С. Гриньова-Грине- вича, у межах діахронічного словотвору функціонують такі способи, як лексико-семантичний, лексико-синтаксичний і морфолого-синтаксичний [4, 47]. Своєю чергою, Д. Лотте пропонує розглядати такі способи творення термінів, як: 1) словотворення похідних слів; відсічених та складноскорочуваних слів; словосполучень та складних слів; абревіатурних слів, складених з початкових літер словосполучень; 2) зміна значення слів; 3) іншомовні запозичення термінів [13, 47]. Схожу думку висловлює лінгвіст В. Даниленко, уважаючи що в термінотворенні активними й продуктивними є ті самі способи, що й в загальній лексиці, а саме: 1) морфологічний, що включає процеси деривації і словоскладання; 2) синтаксичний, що репрезентує словотворення термінологічних словосполучень; 3) семантичний спосіб, який полягає в переосмисленні слів загальновживаної мови [7, 121]. Як бачимо, у сучасному термінознавстві відомі різні підходи до виокремлення способів термінотворення. У своєму дослідженні ми дотримувалися поділу на морфологічний, синтаксичний і семантичний. Розглянемо зазначені способи творення англійських термінів на позначення інфекцій ротової порожнини.

Морфологічний. Основними морфологічними способами в іменниковому словотворі є афіксальний, слово- та основоскладанння, абревіація. Варто зазначити, що творення термінів здійснюється за тими самими словотвірними моделями та за допомогою тих самих словотворчих афіксів, за якими утворюються слова загальнолітературної мови [7, 107].

Афіксація. Як відомо, афіксація є морфологічним процесом, що полягає в приєднанні афіксів до кореня або основи слова [1, 61] та який націлений на утворення нових слів за допомогою афіксів: префіксів, суфіксів тощо [9, 206]. Такий спосіб словотворення є доволі поширеним явищем в стоматологічній лексиці, оскільки питома вага термінів базується на греко-латинських компонентах, які є зручними для номінації понять, що виникають. Особливу продуктивність у творенні термінологічних одиниць субмови «Стоматологія» на позначення інфекційних захворювань виявляють префікси peri- (навколо), para- (поряд), mono- (один) та суфікси -itis (вказує на запалення), -osis (вказує на хронічний процес), -oid (вказує на схожість). Прикладами такої морфологічної деривації є терміни periodontitis (peri+odont+itis), gingivitis (gingiv+itis), pulpitis (pulp+itis), candidosis (candida+osis), mononucleosis (mono+nuclear+osis), sarcoidosis (sarc+oid+osis) та ін. Як бачимо, афікси, поєднуючись з класичними коренями, формують міжнародну мову, яка є доступною та зрозумілою для тих, хто пов'язаний з медициною [20, 2]. Ми погоджуємось з думкою Дж. Хадсона (G. Hudson), який уважає, що деривація є чи не найпоширенішим способом вираження нових понять, особливо коли мова йде про технічні галузі, такі як інформатика, медицина, фізичні та природничі науки, де відбуваються нові відкриття, упроваджуються нові технології, а нові способи мислення - це регулярні явища, які потребують вже готових засобів вираження [22, 163-164].

Основоскладання. Під основоскладанням, або композицією, у сучасній лінгвістиці розуміють поєднання кількох основ слів (основи й цілого слова) за допомогою інтерфіксів або без них [2, 156]. Прикладами таких термінів-композитів інфекційних захворювань ротової порожнини є herpangina (herpes+angina), papillomavirus (papilloma+virus), wronavirus (corona+virus), actinomycosis (actin+o+ mycosis). Такий спосіб є зручним, оскільки розкриває сутність терміна, який стає вмотивованим.

Словоскладання. Іншим різновидом складання є словоскладання (юкстапозиція), що полягає в поєднанні кількох слів в одному складному слові [2, 157]. Прикладами юкстапозиції є терміни Hand-foot-and- mouth disease, HIV-gingivitis, HIV-periodontitis, Can- dida-Endocrinopathy syndrome та інші. Така морфологічна єдність юкстапозитів уможливлює поповнення словникового складу субмови «Стоматологія».

Абревіація. До морфологічних способів творення належить також абревіація. Незважаючи на твердження Д. Лотте, що творення термінів унаслідок абревіації часто призводить до псування й перекручування мови, технічних помилок [15, 31], абревіація, на думку В. Лейчика, є найпродуктивнішим способом компресії багатослівних назв [14, 59]. Відповідно не варто нехтувати цим способом творення, якщо буде «збережено почуття міри, мовного чуття і термінологічного смаку» [15, 31]. У контексті термінів на позначення інфекцій ротової порожнини за допомогою абревіатур та акронімів утворено терміни на позначення вірусів, які мають прояви в ротовій порожнині. До прикладу, це такі ініціальні абревіатури, як-от: HIV (human immunodeficiency virus), HEV (Hepatitis E virus), TB (Tuberculosis), Hib disease (Haemophilus influenzae type b) та акронім AIDS (Acquired immunodeficiency syndrome). Усе частіше абревіатури самостійно утворюють юкстапозити, як наприклад, SARS-CoV (Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus), full-blown AIDS тощо.

Поширеним явищем у медичному термінотворенні є залучення числівників. Йдеться про так звані ініціально-цифрові абревіатури [3, 120], які мають уточнювальну характеристику. Такий спосіб формування структури неологізму демонструє певну продуктивність за рахунок зручності, оскільки дає змогу економити мовні засоби, наділяти певний компонент стислістю й місткістю [17, 11]. Прикладами термінів на позначення інфекційних захворювань ротової порожнини з використанням цифр є HHV- 6 (Human Herpesvirus-6), HHV-7 чи HHV-8 infection.

Окрім ініціальних абревіатур, натрапляємо на такі терміни, як polio (poliomyelitis) та flu (influenza), які утворені за абревіаційним способом усіченням твірної основи. Незважаючи на певні недоліки у трактуванні довільних медичних абревіатур, із часом усі вони проходять певну адаптацію, у результаті якої носії мови починають асоціювати певний графічний знак безпосередньо з поняттям, за яким воно закріплено, тобто відбувається утворення стійких асоціативних зв'язків [11, 8].

Синтаксичний. Наступним способом термінотворення є синтаксичний. До нього належать утворення словосполучень із двох, трьох та більше компонентів. Дослідники вважають, що багатослівні терміни набагато зручніші за однослівні, оскільки уможливлюють із більшою наочністю показати взаємовідношення окремих понять. Складений термін - це семантично складне найменування, яке з'єднує в одне ціле два або більше повнозначних слова. Він має свою схему будови, або структури, репрезентований дво-, три-, чотирикомпонентними термінами. Саме тому більшість термінів технічної метамови утворилася за моделлю атрибутивного словосполучення [16, 85]. С. Гриньов-Гриневич підтверджує важливість цього способу творення термінів, акцентуючи на особливій ролі двокомпонентних словосполучень як найбільш численних та вихідних (початкових) для утворення довших та складніших словосполучень [4, 145]. Найбільш простим і водночас найбільш розповсюдженим видом складених термінів у термінолексиці є двокомпонентне атрибутивне словосполучення. Двокомпонентні одиниці на позначення інфекцій ротової порожнини здебільшого складаються з іменника як стрижневого компонента, який зазнає розширення за рахунок прикметника (модель «прикметник+іменник»), напр.: oral thrush, dental caries, angular cheilitis, hairy leukoplakia, herpetic gingivostomatitis, nodular candidosis, late syphilis та ін. У трикомпонентних та багатокомпонентних термінах на позначення інфекцій ротової порожнини також простежується ця тенденція, напр.: primary herpetic gingivostomatitis, secondary oral candidosis, acute lymphonodular pharyngitis, focal epithelial hyperplasia, acute necrotizing ulcerative gingivitis та ін.

Семантичний. Термінологізація, тобто семантичний процес, пов'язаний із формуванням у загальновживаній лексиці ознак терміна, полягає у співвіднесенні лексеми зі спеціальним поняттям і її входження до спеціальної сфери вживання. Ставши термінами, такі слова докорінно не змінюють свого значення, але набувають здатності передавати строго визначений науковий зміст [19, 77] та розкривають найбільш суттєві ознаки спеціальних понять [8, 120]. Таким чином, семантичний спосіб творення, як зазначає

В. Даниленко, допомагає задовольнити щораз більші потреби в нових термінах [7, 98]. Семантичний спосіб термінотворення передбачає, що слово зазнає певних семантичних перетворень, а згодом отримує й інші граматичні та лексичні характеристики, тобто відбувається пристосування наявних слів без довгої еволюції [7, 102]. Щодо субмови «Стоматологія», то процес лексичної термінологізації відбувається шляхом вторинної номінації, за допомогою таких семантичних процесів, як метафоризація та метонімізація.

Під метафорою розуміють появу нових, переносних значень слова на основі схожості об'єктів за зовнішнім виглядом чи формою, тоді як метонімія полягає в перенесенні значення на основі суміжності. Прикладами вторинної номінації на позначення інфекційних захворювань ротової порожнини є терміни geographic tongue «географічний язик» (стан, при якому на поверхні язика з'являються вогнища і язик стає схожий на географічну карту), lockjaw «правець» (патологічний стан, при якому щелепи міцно змикаються між собою), whooping cough «коклюш» (судорожний кашель, що супроводжується шумом, тобто шумним вдихом), mumps «свинка» (через набряк привушних залоз обличчя хворого стає схожим на гримасу (to mump «корчити гримаси»), anthrax «сибірська виразка» (у центрі виразки утворюється чорний, щільний струп, що нагадує вуглинку (від грецького слова anthrax «вугілля») та ін.

Висновки та перспективи досліджень у цьому напрямі

термін лексичний інфекційний

З огляду на проведений аналіз можемо зробити висновок, що морфологічний, синтаксичний і семантичний способи є продуктивними для творення термінів на позначення інфекційних захворювань ротової порожнини. Перспективним є вивчення національного чи інтернаціонального фонду субмови «Стоматологія».

Література

1. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. Москва: КомКнига, 2007. 576 с.

2. Вакарюк Л., Панцьо С. Українська мова. Морфеміка і словотвір. Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2004. 184 с.

3. Горпинич В. О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія. Київ: Вища школа,

1999. 207 с.

4. Гринёв-Гриневич С. В. Терминоведение. Москва: Academia, 2008. 304 с.

5. Гурко О. Основні способи словотворення в терміносистемі графічного дизайну: вебсайт. URL: https://ukrsense. dp.ua/index.php/USENSE/article/view/48.

6. Д'яков А. С., Кияк Т Р., Кудельков З. Б. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. Київ: Вид. дім «KM Academia», 2000. 218 с.

7. Даниленко В. П. Русская терминология: опыт лингвистического описания. Москва: Наука, 1977. 246 с.

8. Дудок Р І. Термін та його структурно-семантичний потенціал. Вісник СумДУ. 2006. № 3 (87). С. 119-123.

9. Жеребило Т В. Словарь лингвистических терминов. Изд. 5-е, испр. и доп. Назрань: ООО «Пилигрим», 2010. 486 с.

10. Заботкина В. И. Новая лексика современного английского языка. Москва: Высшая школа, 1989. 126 с.

11. Зубова Л. Ю. Английские медицинские аббревиатуры как часть професиональной языковой картины мира (на фоне их русских и французских аналогов): автореф. дисс. на соиск. учёной степени канд. филол. наук: 10.02.04. Воронеж, 2009. 22 с.

12. Ковалик І. І. Вчення про словотвір. Львів: ЛДУ, 2001. Вип. 2. 83 с.

13. Коршунов С. І., Самбурова Г. Г. Как работать над терминологией. Основы и методы: пособие составлено по трудам Д. Лотте. Москва: Наука, 1968. 76 с.

14. Лейчик В. М., Смирнов В. И., Суслова И. М. Терминология информатики: Теоретические и практические вопросы. Москва: Наука, 1977. Т 2. 138 с. (Серия: Информатика: Итоги науки и техники).

15. Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии: Вопросы теории и методики. Москва: Изд-во АН СССР, 1961. 158 с.

16. Мізіна О. І., Чередник Л. А. Складнонульсуфіксальні деривати як об'єкт документної лінгвістики (на прикладі технічної метамови). Лінгвістичні дослідження: зб. наук. праць ХНПУ ім. Г С. Сковороди. 2017. Вип. 45. С. 83-90.

17. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття (На матеріалі мови засобів масової інформації). Вид. 2-е, переробл. Київ: Пугач, 2005. 388 с.

18. Суперанская А. В., Подольская Н. В., Васильева Н. В. Общая терминология. Вопросы теории. Москва: Наука,

2003. 246 с.

19. Шевченко Л. Л., Томіленко Л. М. Мотиваційні основи та базові моделі семантичного процесу термінологізації. Мовознавство. 2010. № 1. С. 76-78.

20. Banay G. L. An introduction to medical terminology. Greek and Latin derivations. Bulletin of the Medical Library Association. 1948. № 36 (1). P 1-27.

21. Bauer L. English Word-formation. Cambridge: Cambridge University Press, 1983. 328 p.

22. Hudson G. Essential Introductory Linguistics, Oxford: Blackwell Publishers Ltd, 1999. 554 p.

23. Jurida S. H. Word formation in English: derivation and compounding. DHS-Drustvene i humanisticke studije: casopis Filozofskog fakulteta u Tuzli. 2018. Vol. 2 (5). P 157-170.

Джерела ілюстративного матеріалу

1. Голубовська О. А., Андрейчин М. А., Шкурба А.В. Інфекційні захворювання / за ред. О. А. Голубовської. Київ: Медицина, 2018. 688 с.

1. Laskaris G. Color atlas of oral diseases. Stuttgart: Thieme Verlag. 2nd ed., rev. and expanded. 1994. 372 p.

3. Mandel Douglas and Bennett's infectious diseases essentials / ed. by J. E. Bennett, R. Dolin, M. J. Blaser. Philadelphia, PA: Elsevier, 2017. 560 p.

4. Textbook of Human Disease in Dentistry / Mark Greenwood, Robin Seymour, John Meechan. UK: Wiley-Blackwell, 2013. 224 p.

1. Akhmanova, O. S. (2007). Slovar lingvisticheskikh terminov [Dictionary of linguistic terms]. Moskva: KomKnyha [in Russian].

2. Vakariuk, L., Pantsio, S. (2004). Ukrainska mova. Morfemika i slovotvir [Ukrainian language. Morphemics and word formation]. Ternopil: Textbook-Bogdan [in Ukrainian].

3. Horpynych, V O. (1999). Suchasna ukrainska literaturna mova. Morfemika. Slovotvir. Morfonolohiya [Modern Ukrainian literary language. Morphemics. Word formation. Morphonology]. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].

4. Grinev-Grinevich, S. V (2008). Terminovedenie [Terminology]. Moskva: Academia [in Russian].

5. Gurko, O. (2012). Osnovni sposoby slovotvorennia v terminosystemi grafichnoho dyzayny [Basic methods of word formation in the terminology of graphic design]. Retrieved from: https://ukrsense.dp.ua/index.php/USENSE/article/view/48 [in Ukrainian].

6. Dyakov, A. S, Kiyak, T. R., & Kudelkov, Z. B. (2000). Osnovy terminotvorennia: Semantychni ta sotsiolinhvistychni aspekty [Fundamentals of term formation: Semantic and sociolinguistic aspects]. Kyiv: Ed. KM Academia House [in Ukrainian].

7. Danilenko, V. P. (1977). Russkaya terminologiya: opyt lingvisticheskogo opisaniya [Russian terminology: the experience of linguistic description]. Moskva: Nauka [in Russian].

8. Dudok, R. I. (2006). Termin ta yoho strukturno-semantychnyi potentsial [The term and its structural and semantic potential]. VisnykSSU, 3 (87), 119-123 [in Ukrainian].

9. Zherebylo, T. V (2010). Slovar lingvisticheskikh terminov [Dictionary of linguistic terms]. Ed. 5th, ref. and ext. Nazran: Piligrim LLC [in Russian].

10. Zabotkina, V. I. (1989). Novaya leksika sovremennoho anhliyskoho yazyka [New vocabulary of modern English]. Moskva: Vyshchaya shkola [in Russian].

11. Zubova, L. Yu. (2009). Anhliyskie meditsynskiye abreviatyry kak chast professiolnoy yazykovoi kartiny mira (na fone ih russkih I frantsyzkih analogov) [English medical abbreviations as part of the professional language picture of the world (against the background of their Russian and French counterparts)]. (Avtoreferat dysertatsii kandydata filologicheskih nauk). Voronezh [in Russian].

12. Kovalyk, I. I. (2001). Vchennia pro slovotvir [The doctrine of word formation]. Lviv: LSU, 2 [in Ukrainian].

13. Korshunov, S. I., Samburova, G. G. (1968). Kak rabotat nad terminolohiyey. Posobiye sostavleno po trudam D. Lotte [How to work on terminology. Basics and methods. Manual compiled on the basis of Lotte's works]. Moskva: Nauka [in Russian].

14. Leichik, V. M., Smirnov, V I., Suslova, I. M. (1977). Terminolohiya informatiki: Teoriticheskiye i prakticheskiye voprosy [Terminology of informatics: Theoretical and practical issues]. Moskva: Nauka, 2: Informatika: Itogi nauki i tehniki [in Russian].

15. Lotte, D. S. (1961). Osnovy postroyeniya nauchno-tehnicheskoy terminologii: voprosy teorii i metodiki [Fundamentals of scientific and technical terminology: basics of theory and methodology]. Moskva: AN SSSR [in Russian].

16. Mizina, O. I., Cherednyk, L. A. (2017). Skladnonulsufiksalni deryvaty yak obyekt dokumentnoi linhvistyky (na prykladi tehnichnoi metamovy) [Complex null suffix derivatives as an object of documentary linguistics (on the example of technical metalanguage)] Lingvistychni doslidzhennia: zb. nauk. prats KhNPU. G. S. Skovorody, 45, 83-90 [in Ukrainian].

17. Styshov, O. A. (2005). Ukrainska leksyka kintsia XX stolittia (na materiali zasobiv masovoyi informatsii) [Ukrainian vocabulary of the late XX century (On the basis of the media language)]. Kyiv: Puhach [in Ukrainian].

18. Superanskaya, A. V., Podolskaya, N. V., Vasileva, N. V. (2003). Obshchaya terminolohiya. Voprosy teorii [General terminology. Theoretical issues]. Moskva: Nauka [in Russian].

19. Shevchenko, L. L., Tomilenko, L. M. (2010). Motyvatsiyni osnovy ta bazovi modeli semantychnoho protsesy termi- nolohizatsii [Motivational bases and basic models of semantic process of terminology]. Movoznavstvo, 1, 76-78 [in Ukrainian].

20. Banay, G. L. (1948). An introduction to medical terminology. Greek and Latin derivations. Bulletin of the Medical Library Association, 36 (1), 1-27.

21. Bauer, L. (1983). English Word-formation. Cambridge: Cambridge University Press.

22. Hudson, G. (1999). Essential Introductory Linguistics, Oxford: Blackwell Publishers Ltd.

23. Jurida, S. H. (2018). Word formation in English: derivation and compounding. DHS-Drustvene i humanisticke studije: casopis Filozofskog fakulteta u Tuzli, 2 (5), 157- 170.

1. Holubovska, O.A.,Andreichyn, M.A., Shkurba,A. V. et al. (2018). Infectious Diseases: textbook / ed. by O.A. Holubovska. Kyiv: AUS Medicine Publishing [in Ukrainian].

2. Laskaris, G. (1994). Color atlas of oral diseases. Stuttgart: Thieme Verlag. 2nd ed., rev. and expanded.

3. Mandel, Douglas, and Bennett's infectious diseases essentials / ed. by J. E. Bennett, R. Dolin, M. J. Blaser. Philadelphia, PA: Elsevier, 2017.

4. Textbook of Human Disease in Dentistry / Mark Greenwood, Robin Seymour, John Meechan. UK: Wiley-Blackwell, 2013. 224 p.

Размещено на Allbest.ru