Німецькомовні лексичні запозичення у західноукраїнських діалектах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Німецькомовні лексичні запозичення у західноукраїнських діалектах

Гойда О.І., асистент кафедри прикладної лінгвістики Інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка»

У статті здійснено загальний огляд основних досліджень у сфері діалектології, зокрема німецьких лексичних запозичень у діалектах південно-західного наріччя. З'ясовано, що найбільший вплив німецької мови простежується у бойківському, лемківському та покутсько-буковинському діалектах, які територіально поширюються на землях сучасної України, історично належних до колишньої Австро-Угорської Імперії.

Зокрема, проаналізовано 138 лексем німецького походження, котрі використовувалися у бойківському діалекті (територіально - Івано-Франківська область) на позначення реалій, процесів, явищ, предметів, істот тощо у різних сферах життєдіяльності. Також досліджено 20 лексем, використовуваних у покутсько-буковинському діалекті (переважно територія Чернівецької області, частково - Івано-Франківської) та 6 - у лемківському (зараз - територія Польщі, де проживала значна частка етнічних українців).

З'ясовано, що діалектизми німецького походження запозичувалися під впливом взаємодії українців західного регіону з австрійськими та німецькими колонізаторами передусім у сферах промисловості та деревообробки, а також культури та домашнього вжитку. Найбільш поширеними для згаданих діалектів є прямі запозичення з німецької мови, рідше трапляються запозичення через польську та чеську.

Кількісні показники проаналізованих німецьких запозичень у трьох південно-українських діалектах дають підстави стверджувати, що історичний фактор, пов'язаний із іноземною колонізацією західноукраїнських земель, є визначальним у формуванні лексичного різноманіття цих діалектів.

Зокрема, найбільш кількісно урізноманітненим за допомогою німецьких лексичних запозичень є бойківський діалект, оскільки на території його поширення відбувалася безпосередня взаємодія з німецькою мовою. Натомість на території поширення покутсько-буковинского діалекту значний вплив мала румунська мова, а на території лемківського - польська.

Перспективним видається подальше дослідження кількісних і семантичних показників німецьких лексичних запозичень в інших західноукраїнських діалектах, особливо у гуцульському, закарпатському наддністрянському та волинському, де вплив німецької мови також був значним.

Ключові слова: діалект, лексичне запозичення, германізм, південно-західне наріччя, бойківський діалект, лемківський діалект, покутсько-буковинський діалект.

German lexical borrowings in the west-ukrainian dialects

This article provides a general description of the main researches in dialectology, i.e. German lexical borrowings in the dialects of the south-western language. It is discovered that the highest influence of German is traced in the Boyko, Lemko and Bukovyna-Pokutia dialects, which territorially spread within the lands of contemporary Ukraine that historically belong to the former Austro-Hungarian Empire.

In particular, the author analyses 138 lexical units of the German origin, which were used in the Boyko dialect (territorially - Ivano-Frankivsk Region) for denoting realities, processes, phenomena, objects, creatures etc. in different life spheres. The author also analyses 20 lexical units used in the Bukovyna-Pokutia dialect (mainly, it is the territory of Cher- nivtsi Region, Ivano-Frankivsk Region, partially) and 6 in the Lemko dialect (nowadays, it is the territory of Poland where the major portion of ethnic Ukrainians lived).

Hence, the author finds out that dialectisms of the German origin were borrowed under the influence of the interaction of Ukrainians from the western region with the Austrian and German colonialists mostly in the industry and woodworking as well as culture and household. The most common for the aforementioned dialects is direct borrowings from the German language; borrowings through Polish and Czech are less often.

The quantitative data of the analysed German borrowings in the three South-Ukrainian dialects imply that the historical factor related to the foreign colonisation of the West-Ukrainian lands is determinative in the formation of the language variety of these dialects.

In particular, the Boyko dialect is the most quantitatively varied through German borrowings, as the territory of its circulation directly interacted with the German language. By contrast, the Romanian language had a significant influence in the territory of the Bukovyna-Pokutia dialect, and Polish covered the territory of the Lemko dialect.

It is potential to study further the quantitative and semantic data of the German lexical borrowings in other West-Ukrainian dialects, especially in the Hutsul, Transcarpathian, Upper Dniestrian and Volhynian dialects that were significantly affected by German as well.

Key words: dialect, lexical borrowing, Germanism, south-western language, Boyko dialects, Lemko dialect, Bukovyna- Pokutia dialect.

Постановка проблеми

Мовознавчі дослідження дають підстави стверджувати, що лексичні запозичення з німецької мови - германізми - увійшли в українську мову переважно у XVII-XIX ст. Територіально німецька мова та культура мали найбільший вплив на діалекти, які належать до південно-західного наріччя, тобто на волинський, наддністрянський, покутсько-буковинський, бойківський, подільський, надсянський, гуцульський, закарпатський, лемківський. Зокрема, науковці відзначають, що найсуттєвіше насичені германізмами покутсько-буковинський, бойківський, лемківський і гуцульський діалекти. Це зумовлено перебуванням частини західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської Імперії у ХІХ - на поч. ХХ ст.

У процесі адаптації й асиміляції в українській мові німецькі запозичення набули питомих українських рис, зазнавши відповідних семантико-фонетичних трансформацій. Німецька лексика проникала практично в усі сфери діяльності українців західного регіону, зокрема торгівлю, ремесла, будівництво, військову справу, медицину, мистецтво, домашній побут, суспільно-політичне та громадське життя. Як наслідок, певна частка германізмів в українській мові, у т. ч. й через діалектний вжиток, перейшла у розряд питомої української лексики (бавовна, дах, льох, фарба, цвях, шухляда та ін.).

У бойківському говорі В. Лопушанський і Т. Пиц Т. виділяють 318 слів німецького походження, тематично об'єднаних у 16 груп. Наприклад, до військової справи належать такі лексеми: абрихтирка (abrichten «муштрувати», у діалекті - «початкова військова підготовка перед службою в армії та в перші дні служби»), гаптак! (HabtAcht!, у діалекті - «струнко!»), ґвер (Gewehr, у діалекті - «гвинтівка»), дикуватися (sich decken, у діалекті - «ховатися»), люфа (Lauf, у діалекті - «дуло стрілецької зброї»), мельдунок (Meldung, у діалекті - «донесення, повідомлення, рапорт»), райтки (Reithose, у діалекті - «галіфе»), рихтай (richtet euch! «рівняйсь», у діалекті - «направо або військова дисципліна»), шанц (Schanze, у діалекті - «військова траншея, окоп, рів») та ін. [9, c. 387].

Будівельна справа включає у себе такі запозичення: бантина (bant - поперечка, перекладина, у діалекті - «середні поперечки на кроквах»), лата (latte «дошка, брус», у діалекті - «рейка на кроквах, на яку кладуть черепицю»), цембрина (цембрині, цибрина) (zimber «будівельне дерево; дім; квартира», у діалекті - «будівельне дерево; дерев'яна будівля») та ін. [9, с. 387].

Поширеними у бойківському діалекті є терміни, що стосуються сфери вирубки лісу та лісосплавної справи: авф (Auf! «вгору», у діалекті - «сигнал підняти вгору колоду або один із її кінців»), кл'аус (Klause «гребля, ущелина», у діалекті - «лісосплавнагребля»), латра (lafter, lachter «сажень, міра довжини», у діалекті - «чотири кубічні метри дров»), фестметр (Festmeter, у діалекті - «кубометр»), флисник (FloBer «плотар», у діалекті - так само), шляги (Schlag «рубання лісу», у діалекті - «тонкі колоди, призначені для сплаву»), шуба (Schub «поштовх», у діалекті - «суньте! посувайте!») та ін. [9, с. 387-388].

Чимало німецьких лексичних запозичень наявні у сфері сільського господарства: валець (Walze, у діалекті - «каток»), вальцьовати (walzen «вальцювати», у діалекті - так само), граблі (Gabel «вила», у діалекті - «вила, якими відокремлюють зерно від соломи»), грис (GrieP «зернисте мелене почищене збіжжя для страв», у діалекті - «висівки»), жубрувати (subern «чистити, звільняти від чогось», у діалекті - «молоти; товкти у ступі ячмінь, пшеницю чи овес на крупу») та ін. [9, с. 388].

Ремесла - одна зі сфер життєдіяльності бойків, у якій широко застосовувалися германізми. Наприклад, у столярстві та теслярстві: бардига (barte «широка сокира», у діалекті - «сокира для тесання»), гиблювати (hobeln, у діалекті - «обробляти дерево рубанком»), шпарувати (sparre «жердина, балка» чи Sparren «стропило», у діалекті - «рівно обтесувати колоди або дошки, щоб щільно прилягали між собою»), шпургебель (Spurhebel, у діалекті - «шерхебель») та ін.;у стельмастві: дишель (dihsel, у діалекті - «дишло»), драб (trappe, у діалекті - «драбина»), літерки (Leiter «драбина», у діалекті - «полудрабки»), люшня (liuhse, у діалекті - «частина воза, люшня»), региль (regel «поперечна жердина» чи rigel «дерев'яна перекладина; поперечка»; Riegel «засув», у діалекті - «основна дерев'яна частина плуга»); форналь (Vornagel, у діалекті - «зачіпка на кінці дишля, наконечник»), шпиця (speiche «спиця», у діалекті - «деталь у колесі, закріплена одним кінцем в ободі, другим - у маточині, спиця»), штильвага (Stellwage, у діалекті - «поперечний брус, що з'єднує сільськогосподарське знаряддя з упряжкою») [9, с. 389]; у кравецтві, шевстві, суконництві, гарбарстві, ткацтві: бгінда (Binde, у діалекті - «стрічка»), дротувати (drat, сілезький діалект drot «дріт»; drahten «скріплювати дротом», у діалекті - «латати постоли шнурком»), кафар (Keffer (Kdpfer), у діалекті - «товкач, яким у ступах б'ють сукно»), ліци (leitse, letse, у діалекті - «шкіряні віжки»), облясовати (lassen «залишати», у діалекті - «облямувати»), шпулер (Spuler «прилад для намотування ниток», у діалекті - «металевий стержень із маховиком для намотування ниток на цівку») [9, с. 390]; у торгівлі: брифташка (Brieftasche - гаманець, у діалекті - так само), гендель (handel, у діалекті - «торгівля»), гандляр (Hdndler «торговець», у діалекті - «торговець кіньми»), ярмарок (Jahrmarkt «ярмарок», у діалекті - «торг худобою, ярмарок») та ін. [9, с. 389]; у ковальстві: ґриф (Griff «ручка; рукоятка; держак», у діалекті - «(на підкові) каптур, зачіпка»), грифувати (grlfen «хапати, брати», у діалекті - «робити тупі шипи на підкові»), друшляк (Durchschlag, у діалекті - «пробійник; кожушок без рукавів»), зацгамер (Setzhammer, у діалекті - «гладилка»), шпіц (Spitze «лезо, кінчик, шпиль; передня частина підошви», у діалекті - «гострий шип підкови; гостре закінчення предметів; шпиль»), штоля (Stollen, у діалекті - «цвях, шип на підкові») та ін.; у слюсарстві: майзель (meifiel, у діалекті - «зубило, долото»), мутергамер (Mutterhammer «молот, яким ковалі пробивають дірки у гайках», у діалекті - «прилад, яким вибивають дірки у гайках»), опцьонгі (Hebzange, у діалекті - «обценьки»), рурки (Rohr «труба», у діалекті - «щипці, кліщі, якими тримають зубило»), шріба (schrube «гвинт», у діалекті - «гайка; гвинт, шуруп»), шрубстак (Schraubstock «лещата», у діалекті - «слюсарний прилад, яким затискають деталь для її обробки, лещата») [9, с. 389]; у бондарстві: станва (становця) (stanne, stande «бочка», у діалекті - «бочка для капусти»), шафля (schaffel «міра збіжжя» чи schaf «цебро», у діалекті - «дерев'яне цебро з накривкою для яєць») [9, с. 392].

Окрему групу становлять лексеми, пов'язані із сільським господарством: валашойник (Wallach, у діалекті - «кастрований кінь, мерин»), марга, мерха (marc(h), merhe, у діалекті - «великарогата худоба», «шкапа; падло»), тироля (похідне утворення від назви австрійської провінції Tirol, у діалекті - «корова яскраво рудої масті»), шімель (Schimmel «білий (сивий) кінь», у діалекті - «кличка коня»).

Велику підгрупу, як стверджують В. Лопу- шанський і Т Пиц, у бойківському говорі становлять старі назви австрійських і німецьких грошових одиниць [8, с. 389]: галярь (haller, heller «дрібна монета з міді або срібла», у діалекті - «грошова одиниця, монета»), грайцарь (Kreuzer «крейцер» (срібна монета ХІІІ-ХІХст., поширена у Південній Німеччині, Австрії та Швейцарії, у діалекті - «австрійська розмінна монета, крейцер»), таляр (Taler «срібна монета», у діалекті - «долар»), ринський (монета, чеканена над Рейном, у діалекті - «австрійська грошова одиниця вартістю 2 корони»), шелюг (schillinc, у діалекті - «дрібна монета»).

Лексемами, запозиченими з німецької мови, у бойківському говорі широко номіновані одяг, взуття, аксесуари, а також речі домашнього вжитку: анцук (Anzug «чоловічий костюм», у діалекті - так само), кацабайка (Kutzboi «груба тканина й одяг із неї», у діалекті - «полотняна кофта»), крисаня (Kreis «коло, круг; округ, повіт», у діалекті - «солом'яний капелюх ручної роботи; чорний суконний капелюх»), фартух (vortuch «фартух», у діалекті - «будь-яка спідниця; спідниця з білого домотканого полотна, яку одягали під запаску; весільна спідниця з білого полотна»), шаль (Schal, у діалекті - «шарф, шаль»), шорц (schurz «фартух», у діалекті - «вид спідниці»), шпенцер (Spenzer «коротка, вузька куртка», у діалекті - «куртка»), блішка (blech, у діалекті - «металева форма, у якій печуть булки»), бляхар (blech «бляха, плита», у діалекті - «бляшаний посуд; полиця у плузі»), рушта (Rost, у діалекті - «решітка (під кухонною плитою)»), фляща (vlasche, vlesche, у діалекті - «пляшка»), шубер (Schuber «блокуючий пристрій, механізм; заслінка, засувка», у діалекті - «металева засувка, щоб перекривати димохід») та ін.

Мовні дефініції на позначення рис характеру, психологічних і поведінкових якостей людини у бойківському говорі також часто мали німецьке походження, наприклад: гунцвост (Hundsfott, у діалекті - «негідник, мерзотник, пройдисвіт»), фраєрочка (Freier «наречений», у діалекті - «дівчина»), фройд(р)а (Freudenmadchen, у діалекті - «повія»), шальма (Schelm, у діалекті - «бестія»), шваґер (Schwager, у діалекті - «чоловік сестри») та ін.

Крім того, дослідники окремо виділяють групу лексем на позначення суспільних і політичних понять: басарунок (baj «краще», bejjerunge «поліпшення», у діалекті - «винагорода за кривду, грошова компенсація за побої»), борк (Borg «позика, борг», у діалекті так само), страф (Strafe, у діалекті - «штраф»), урльоп (Urlaub, у діалекті - «відпустка»), фанва (Fahne, у діалекті - «прапор»), шовтис (SchuldheiB «голова общини», у діалекті - «сільський староста, солтис»), штрека (штріїка) (Strecke, у діалекті - «залізнична колія») та ін.

На думку М. Лесіва, німецькі запозичення у лемківському діалекті могли з'являтися у період, коли північна Лемківщина разом із Галичиною належали тривалий час до Австро-Угорської Імперії, а також через польську та словацьку мови [7, с. 27].

Серед прикладів німецьких лексичних запозичень у лемківському діалекті дослідник виділяє такі: друшляк (Durchschlag, запозичене через польську мову); ляйбик (Leibchen, у діалекті - «короткий верхній одяг»); шпік (Speck, у діалекті - «середина дерева»); шпіхлір (Speicher, у діалекті - «комора»); шпількі (Spiel, у діалекті - «голки, колючки хвойних дерев»); шинкар (Schenk, у діалекті - «корчмар»).

Г. Кузь в аспекті вивчення німецьких запозичень у покутсько-буковинському діалекті виділяє 33 лексеми, запозичені безпосередньо з німецької мови або за посередництвом чеської та польської [6, с. 7].

Наприклад, Г Кузь визначає частотність використання у буковинських сталих виразах прикметника файний, що означає «гарний; добрий; якісний». Це запозичення із польської мови fajny «хороший, гарний», що походить від німецького слова fein «тонкий, дрібний, ніжний». Дієслово трафити (від нім. treffen «влучати») Г Кузь відносить до пласту давніх германізмів, а фразеологізм шляк трафив позначає кількома значеннями - «загинути, пропасти»; «турбуватися, нервуватися, страждати»; «стався інсульт»; «прокльон». Слово шляк, як стверджує дослідниця, прийшло у буковинський діалект від польського szlag, проте є запозиченням із німецької мови Schlag «удар; параліч».

Також Г Кузь стверджує, що через посередництво польської, частково чеської у південно-західні говірки потрапила низка лексем-германізмів: ґрис (GrieP «манна крупа; грубий пісок; гравій», у діалекті - «грубо змелений овес з ячменем, висівки»; дріт (дротє) (Draht «дріт», у діалекті - «сплетений удвоє мідний дріт, вживаний для гуцульських виробів»; дратва - діалектне слово, що означає - «міцна просмолена або навощена нитка, якою шиють взуття, шкіряні вироби», також походить від німецького Draht; зиґарок (Seiger «висок (прилад); годинник), у діалекті - годинник»; кавалєр (Kavalier «вершник», у діалекті - «супутник жінки в товаристві; парубок; холостяк»; кант (Kante «край, ребро», у діалекті - «облямівка, край, ребро»); катран (Kattun «ситець», у діалекті - «підтичка з тисненими квітами, жіночий фартух, ганчірка»); льос (Los «доля, призначення», у діалекті - «жереб, доля, удача»); маглівниця (Mange(l) «качалка для прасування білизни», у діалекті - «рубель; пральна дошка; велика палиця»); мандабурка (від назв німецьких міст Brandenburg або Magdeburg, у діалекті - «картопля»); пляцок (Platz «тонке тістечко, печиво; пиріг», у діалекті - «низької якості корж, перепічка»); фіра (Fuhre «віз, підвода», у діалекті - так само); дишель (dihsel «дишло», у діалекті - «дишло у рала»); фіранка (Vorhang «завіса на вікні», через польське Firanka, у діалекті - «занавіска на вікні»); цвик (Zweck «ціль», Zwecke «цвях», у діалекті - «цвях»); шанець (Schanze «окоп, шанець, укріплення», у діалекті - «земляне укріплення у вигляді рову з насипом»); шток (Stock «палиця»; польське слово sztok «колода, на яку спирається ковадло», у діалекті - «металевий циліндричний стрижень морського якоря»); шуфля (Schaufel «совкова лопата», у діалекті - «лопата»).

Список використаних джерел

1. Яким З.М. Німецько-українські лінгво-культурні взаємини XVi-XiX ст. та історичні передумови їхнього виникнення. Наукові записки. Серія «Філологічна». 2012. Вип. 23. С. 215-217.

2. Аркушин Г Словник західнополіських говірок: у 2 т. Луцьк: Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки, 2000. Т. 1. 2000. XXIV. 353 с.

3. Гуцульські говірки: короткий словник / уклад.: Г Гузар, Я. Закревська, У. Едлінська, В. Зеленчук, Н. Хобзей. Львів, 1997. 232 с.

4. Дехтярьова О.В. Лексичні запозичення в компонентному складі діалектних фразеологізмів (на матеріалі художніх творів західноукраїнських письменників кінця ХІХ - початку ХХ століття). Філологічні студії. Структура і семантика мовних одиниць. 2013. Вип. 9 (2). С. 23-29.

5. Дмитренко О., Полуніна Ю. Німецькі лексичні запозичення в українському розмовному дискурсі. Імідж сучасного педагога. 2019. № 2 (191). С. 63-67.

6. Кузь Г.Т. Лексичні запозичення в діалектній фразеології говірок Чернівецької області: Діахронічний аспект. Studia z Filologii Polskiej i Stowianskiej. 2019. № 54.

7. Лесів М. Основні характерні особливості системи лемківських говірок. Studia Methodologica. 2009. Вип. 27. С. 15-29.

8. Лопушанський В.М., Пиц Т.Б. Німецькомовні лексичні запозичення у південно-західних говорах України: навчальний посібник. Дрогобич: Посвіт, 2011. 122 с.

9. Лопушанський В.М., Пиц Т.Б. Німецькі лексичні запозичення у бойківському говорі: кількісний, тематичний і соціолінгвістичний аспект. Мовні і концептуальні картини світу. 2013. Вип. 46 (2). С. 385-399.

10. Нечаева Н. Запозичення з німецької мови в буковинських говірках. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки: Серія «Філологічні науки: Мовознавство». 2014. № 2. С. 98-102.

11. Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок: у 2 ч.; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. Київ: Наук. думка, 1984. Ч. 1. 494 c.

12. Пиц Т.Б. Посередництво німецької мови у запозиченні іншомовних лексем південно-західними говорами української мови. Сучасні дослідження з іноземної філології. 2011. № 9. С. 374-379.

13. Пиц Т До історії дослідження німецьких запозичених слів в українській мові. Українська мова. 2013. № 2. С. 84-98.

14. Пиц Т. Дослідження німецьких лексичних запозичень в українській мові у німецькомовних країнах. Актуальні питання гуманітарних наук. 2012. С. 274-280.

15. Підкуймуха Л.М. Лексичні запозичення в батярському жаргоні міжвоєнного Львова. Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. 2013. Вип. 22. С. 139-149.

Размещено на Allbest.ru