Словацька мова в чеському комунікаційному просторі

Размещено на http://www.allbest.ru

Словацька мова в чеському комунікаційному просторі

Slovak language in the czech communicative space

Гілецька З.І., кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри слов'янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького

Львівського національного університету імені Івана Франка

У статті розглядається проблема функціонування словацької мови у чеському комунікаційному просторі на сучасному етапі. Аналізуючи статус словацької мови у Чехії, особливості словацької національної меншини, сучасні чесько-словацькі зв'язки, ставлення чехів до словацької мови, її присутність у чеському комунікаційному просторі, зокрема на Інтернет-сторінках чеських сайтів, в освіті, науці, культурі, можна продемонструвати позитивні і негативні результати взаємодії цих двох слов'янських мов протягом останніх десятиріч. словацька мова чеський комунікаційний

Незважаючи на близькість двох мов, після розпаду спільної держави внаслідок політичних і культурних змін чеська і словацька мови поступово віддаляються. Проаналізувавши способи контактів чехів зі словацькою мовою, ми дійшли висновку, що переважають пасивний і «розважальний» способи. Якщо аналізувати останнє десятиліття, то тут відбуваються помітні зміни: знову стала більш активною наукова співпраця, спільне представництво у редакційних радах наукових журналів, спільні кінопроєкти, спільні літературні премії, запрошення цікавих словацьких особистостей у чеські дискусійні та розважальні теле- і радіопрограми, численні публікації у чеській пресі про представників культурного життя Словаччини, відновлення перекладів словацької художньої літератури на чеську мову. У Чехії попри значно слабший непрямий контакт зі словацькою мовою відбувається посилення безпосередніх прямих мовних контактів, що пов'язується зі значною «новою» присутністю словацьких студентів, які тут навчаються, а також словаків, які працюють постійно або тимчасово. Варто відзначити, що немала їх частина і в чеському комунікаційному просторі (офіційному й неофіційному) використовує словацьку мову. З іншого боку, прямі контакти у словацькому середовищі посилюються за рахунок підвищення інтересу чехів до туризму в Словаччині. Сьогодні у чехів переважає усвідомлення того, що між ними і словаками є багато спільного у культурному і науковому просторі.

Ключові слова: пасивний білінгвізм, контактні мови, диглосія, чеська мова, словацька мова.

The article deals with the problem of the functioning of the Slovak language in the Czech communicative space at present. To analyse the status of the Slovak language in the Czech Republic; the features of the Slovak national minority; the modern Czech-Slovak relations; the Czechs' attitude to the Slovak language, its presence in the Czech communicative space, in particular on the Internet pages of Czech sites, in education, science, culture; to demonstrate the positive and negative effects of the interaction of these two Slavic languages during the last few decades.

Despite the proximity of the two languages, after the collapse of the common state due to political and cultural changes, the Czech and Slovak languages are gradually alienating. After analysing the methods of the Czechs contacting with the Slovak language, we came to the conclusion that passive and "entertaining" methods prevail. There have been significant changes during the last decade: scientific cooperation, joint representation in the editorial boards of scientific journals, joint film projects, joint literary awards have activated again; interesting Slovaks are invited to the Czech discussions and entertainment television and radio programs; numerous publications in the Czech press about representatives of the cultural life of Slovakia have appeared; the translations of Slovak fiction to the Czech language have been resumed. Despite a much weaker indirect contact with the Slovak language in the Czech Republic, there is an intensification of direct linguistic contacts, what is associated with a significant "new" presence of Slovakian students studying there, as well as Slovaks who work permanently or temporarily. It is worth noting that many of them use the Slovak language in the Czech communicative space (formal and informal). On the other hand, direct contacts in the Slovak environment are intensified by the Czechs' increasing interest in tourism to Slovakia. Today, the awareness that there is much in common between Czechs and Slovaks in the cultural and scientific space prevails.

Key words: passive bilingualism, contact languages, diglossia, Czech languages, Slovak language.

Постановка проблеми. Незважаючи на близькість чеської і словацької мов, після розпаду спільної держави внаслідок політичних і культурних змін їхні взаємини переживають різні періоди. Відразу після розпаду Чеської і Словацької Федеративної Республіки ці дві слов'янські мови поступово свідомо віддалялися. Однак в останнє десятиліття знову розпочався, хоча і менш помітний, процес зближення і «взаємоприйняття» цих мов. Це стосується більшою мірою ситуації в Чехії, адже у Словаччині надалі є високий рівень пасивного білінгвізму, навіть у молодшого покоління. Сьогодні у чехів переважає усвідомлення того, що між ними і словаками є багато спільного у культурному й науковому просторі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження словацько-чеських і чесько-словацьких мовних зв'язків неодноразово привертало увагу як словацьких (Ю. Долнік, Я. Доруля, М. Войтех), так і чеських (І. Поспішіл, М. Наб'єлкова, М. Покорний) мовознавців та літературознавців. Українські дослідники, наскільки нам відомо, крім нашої розвідки про статус чеської мови у Словаччині [1], не зверталися до цієї проблеми. У Чехії вийшло декілька збірників праць, присвячених дослідженню чесько-словацьких мовних зв'язків, зокрема «Brnenska slovakistika a cesko-slovenske vztahy» (1998), «Slovakistika v ceske slavistice» (1999), «Cesko-slovenska vzajemnost a nevzajemnost» (2000), «Slovakisticke reflexe» (2017). Їх мета - ознайомити чеських студентів-словакістів з основними темами досліджень загальної словакістики та чеської словакістики зокрема.

Постановка завдання. У сучасному слов'янському мовознавстві актуальними є як питання вивчення слов'янських мов у глобалі- зованому світі, так і взаємовплив слов'янських мов після розпаду їхньої спільної держави. Мета нашої публікації - продемонструвати особливості функціонування словацької мови у чеському комунікаційному просторі на сучасному етапі. Досягнення цієї мети передбачає необхідність аналізу таких завдань: 1) статус словацької мови у Чехії; 2) особливості словацької національної меншини; 3) сучасні чесько- словацькі зв'язки; 4) ставлення чехів до словацької мови; 5) присутність словацької мови у чеському комунікаційному просторі, зокрема на Інтернет-сторінках чеських сайтів, в освіті, науці, культурі; 6) продемонструвати позитивні і негативні результати взаємодії цих двох слов'янських мов протягом останніх десятиріч.

Виклад основного матеріалу. Словацька меншина. Після розпаду Чеської і Словацької Федеративної Республіки у 1993 р. на теренах Чеської Республіки залишилися проживати словаки, які утворили словацьку національну меншину. За кількістю це найбільша меншина в ЧР (налічує приблизно 147 152 громадянина словацької національності, згідно з переписом 2011 р.) та одна з найбільших у світі [5; 6]. Лише у Празі проживає 17 406 тис словаків. Більшою є тільки словацька меншина у США, однак словацькою мовою там володіє лише частина словаків. Зважаючи на те, що більшість шлюбів осіб словацької національності у Чехії є змішаними, а діти із цих шлюбів зазвичай розмовляють лише чеською мовою (особливо це стосується другої і третьої генерацій), то кількість словацькомов- них членів меншини мала б зменшуватися. Однак вона компенсується постійним зростанням кількості словаків, які переїжджають до ЧР працювати (приблизно 60 тис), та словацьких студентів (10 тис), які тут навчаються й яких є сьогодні більше, ніж у період існування спільної держави. Водночас цей самий перепис населення 2011 р. показав зменшення кількості громадян словацької національності (до 20%), які постійно як громадяни ЧР проживають у Чехії. Це пояснюється насамперед тим, що діти зі змішаних шлюбів здебільшого визнають свою належність до чеської національності.

Статус словацької мови. До проголошення незалежності Словацької Республіки 1 січня 1993 р. словацька мова, згідно з Конституцією Чехословацької Федерації (1968 р.), поряд із чеською мала у Чехії статус державної, тобто офіційної мови. Обидві мови рівноправно використовувалися в органах державної влади, армії, у сфері законотворчої діяльності. Комунікація між словаками і чехами у Чехословаччині відзначалася пасивним білінгвізмом Білінгвізм пасивний - за якого суб'єкт, володіючи другою (нерідною) мовою, частіше звертається до однієї з них (найчастіше рідної). URL: http://terminy-mizhkult-komunikacii.wikidot.eom/b., який підтримувався двомовними загальнодержавними теле- й радіотрансляціями. У 70-х роках ХХ ст. у Чехословацькій Соціалістичній Республіці 40% телемовлення у Чехії відбувалося словацькою мовою. Підручники з чеської мови у початковій та середній школах містили основи словацької граматики, а чеські читанки - тексти словацькою мовою.

Після розпаду Чеської і Словацької Федеративної Республіки і донині у ЧР немає закону про державну мову, тому de facto словацька мова залишається другою державною мовою. До того ж Європейська хартія регіональних мов або мов меншин і ще приблизно 80 законних правових актів визнають словацьку мову рівноправною із чеською. У січні 2006 р. набув чинності закон № 500/2004 Збірки законів, який підтверджує можливість використовувати словацьку мову в органах державної влади. Словацькі студенти мають право послуговуватися рідною мовою у процесі навчання у чеських вищих навчальних закладах.

Медіа. Після розпаду федерації значно скоротилася кількість чесько-словацьких періодичних видань, які друкувалися або словацькою або були двомовними (тобто матеріал у них подавався чеською, і словацькою мовою). Протягом останнього тридцятиліття у Чехії виходили такі двомовні періодичні видання: «Cerna labut'», «Mosty», «Zrkadlenie-Zrcadleni», «Ceska a slovenska otazka v soudobem svete», «Ceskoslovensky svet». Щодо словацькомовних чеських видань, то це переважно журнали, які виходять щомісяця або чотири рази на рік («Slovenske listy», «Korene» із дитячим додатком «Koraliky»). Найбільший наклад (прибл. 8000 прим.) мають «Slovenske dotyky», які виходять із додатками «Literarne dotyky» i «Dotyky so slovencinou», видавцем котрих є Словацько- чеський клуб (Slovensko-cesky klub). Клуб словацької культури (Klub slovenskej kultury) видає журнал «Listy Slovakov a Cechov, ktori chcu o sebe vediet» («Листи словаків і чехів, які хочуть про себе знати»). Із 2004 р. Словацький літературний клуб у ЧР (Slovensky literarny klub) у співпраці зі Словацько-чеським клубом (Slovensko-ceskym klubom) та PEN-клубами у двох країнах видають чесько-словацьке ревю «Zrkadlenie-Zrcadleni». Щоправда, придбати будь-який журнал словацькою мовою у Чехії, окрім Праги, практично неможливо.

Із квітня 1993 р. діє Радіомовлення для словацьких співгромадян Чеського радіо. Воно складається з об'ємної передачі, яка виходить раз на тиждень, а також коротких, але частих випусків новин. Із 2011 р. на «Етно радіо» (Ethno radw) виходить передача під назвою «Rozumiete spravne po slovensky?» («Чи розумієте правильно по-словацьки?»), яку готує Словацько-чеський клуб.

Найгіршою є ситуація на телебаченні: немає жодної передачі, присвяченої словацькій меншині або чесько-словацьким зв'язкам. Словацькі телевізійні канали можуть дивитися лише абоненти розширених пакетів кабельного телебачення, які є найдорожчими. Щодо словацьких фільмів на чеському телебаченні, то з 2005 р. вони часто дублюються чеською мовою. На це по-різному відреагували чеські глядачі на сторінках чеських Інтернет-сайтів: незначна їх кількість схвалила таке рішення, більшість ж була обурена таким станом речей. Наприклад:

18.1.2005 12:06 Jiri (BoodOk) Kaderdvek Re: CZ-SK Ted bezi vpondeli slovensky serial Zachranari ... a vsichni tam mluvi cesky. Nejakmi to nesedi, kdyz vim, ze se odehrava v Tatrach a horska sluzba tam mluvi cesky. Nechapu, proc je to predabovane (Зараз йде в понеділок словацький серіал «Рятівники» ... й усі там говорять по-чеськи. Щось тут не так, адже я знаю, що події відбуваються в Татрах, а гірська рятувальна служба говорить по-чеськи. Не розумію, чому його продублювали). (http://www. abclinuxu.cz/clanky/show/73445).

Відома дослідниця чесько-словацьких міжмовних зв'язків Міра Наб'єлкова [4] ще в 2003 р. слушно наголошувала на тому, що віддалення між чеською і словацькою мовами не є результатом індивідуального віддалення людей, а йдеться про послаблення культурних і практичних взаємозв'язків, в яких мова є засобом спілкування. На її думку, це призведе до втрати людьми потреби, можливості й бажання сприймати тексти (публіцистику, наукові тексти, белетристику, телевізійні та радіопрограми, фільми) іншою мовою, тобто у чеському - словацькою, а у словацькому - чеською.

Словацька мова на Інтернет-сторінках чеських сайтів. І тут показовим є сучасний стан, тобто через 28 років після поділу Федерації на дві держави. Про чесько-словацькі мовні зв'язки на диво часто дискутують на Інтернет-сайтах чехи зі словаками, чехи з чехами, словаки зі словаками. Окрім цих сторінок, неочікувано часто виникають дискусії про словацьку мову загалом, статті, опубліковані словацькою мовою на інших вебсто- рінках, які присвячені різноманітним темам. Вік, освіта, професія, хобі дописувачів різні. Цікаво, що в Інтернет-дискусіях словацька мова обговорюється лише як мова словаків зі Словаччини, які проживають у себе на батьківщині або тимчасово в Чехії, і зовсім не пов'язується з мовою найбільшої нацменшини громадян ЧР Це й не дивно, бо чеські словаки (які народилися або постійно проживають у Чехії), комунікуючи у чеському середовищі, використовують чеську, хоча добре володіють обома мовами. Найчастіше в коментарях чехів йдеться про те, що їм важко сприймати тексти словацькою мовою, тому вони не мають жодного бажання читати їх словацькою й ігнорують їх, навіть якщо вони для них цікаві. Основна вимога цієї групи населення - заборонити словацьку мову на цій сторінці або принаймні перекладати статті чеською. Найтолерантніший коментар:

Re: Neslo by to cesky? Brouk 08.05.2004 11:49 Ja proti slovakum nic nemam. Nevadi mi, ze se mnou na fakulte jich spousta studuje na coz si spousta lidi stezuje. Fandim jim v hokeji. Ale v cestine bych to rad taky. Neni v tom nacionalismus. Proste by se mi to lip cetlo! to je to tak spatny? (Re: Чи не можна чеською? Brouk 08.05.2004 11:49 Я проти словаків нічого не маю. Мені не заважає, що велика їх кількість навчається зі мною на факультеті, на що багато людей скаржиться. Вболіваю за них у хокеї. Але я б хотів також чеською. У цьому немає націоналізму. Просто мені б це краще читалося! Чи це так погано?) (http://www.fronta. cz/komentar.php?id_clanek=177)

На різних вебсторінках рішення про присутність або відсутність текстів словацькою мовою зазвичай приймають чеські редактори та модератори. Одні толерантно ставляться до словацько- мовних публікацій попри тиск із боку дописувачів (наприклад, «iList» - студентський часопис), другі вирішують їх перекладати чеською мовою (наприклад, «MPM» (www.mpm.cz)), треті проводять опитування і приймають таке рішення, на якому наполягає більшість (наприклад, анкета на www. potterweb.cz: проголосувала 151 особа, 80% із них висловилися за збереження словацької мови).

Цікаві результати опитування на сторінці www. аЬ^іпихи^ щодо словацької мови: питання Чи розумієте ви словацьку мову?; Як ви ставитеся до публікацій словацькою мовою на «AbcLinuxu. cz»? Як і на інших сайтах, опитування викликало бурхливу дискусію. На першу анкету відповіла 1 471 особа, 22% з яких указали, що є словаками. 3% відповіли, що мають великі проблеми зі словацькою мовою, 18% респондентів - «так, розумію, але книжку б словацькою не читав». На другу анкету відповіли 1 703 респонденти, що свідчить про великий інтерес до даного питання. Результати такі: 94% підтримало присутність словацької мови на цій Інтернет-сторінці, із них 64% підтримало, а 30% - «трішки гірше вони мені читаються, але нехай виходять»; 3% вибрали відповідь «читати не буду, але нехай виходять /публікації словацькою мовою/», решта 3% - не погоджуються, щоб публікації словацькою мовою виходили на цій сторінці (http://www.abclinuxu.cz/ankety/ slovenske-clanky-na-abclinuxu).

Освіта, наука і культура. Заснування Словацького дому у Празі значно пожвавило словацьке культурне життя у Чехії. Однак тут констатується значна регіональна нерівномірність: щомісяця у Празі до пандемії відбувалося майже 20 подій, так чи інакше пов'язаних зі Словаччиною, словаками, словацькою культурою (найвідоміші Дні словацької культури у Чеській Республіці), та майже цілковита їх відсутність спостерігається у регіонах, навіть тих, де компактно проживають словаки.

Немає особливих здобутків у сфері освіти: у 1970 р. у Північній Моравії, куди з 1950-х років масово переселялися словаки і де розвивається видобувна галузь, існувало лише дві початкові школи. Ще порівняно недавно (початок ХХІ ст.) уряд Чехії робив спроби відкрити початкові школи в Гавіржові, Остраві і Празі, але всі вони зазнали невдач через відсутність зацікавлення серед словаків. Сьогодні у Чеській Республіці не існує ні словацької школи, ні гімназії. Щоправда, розвивається університетська сло- вакістика у Празі і Брно.

Сьогодні більшість чехів усвідомлює, що між ними та словаками є багато спільного у культурному і науковому просторі: знову починає використовуватися прикметник ceskoslovensky / чесько-словацький у назвах і підназвах нових наукових журналів («Ceskoslovenska psychologie», «Ceskoslovenska psychiatrie», «Ceskoslovensky casopis pro fyziku», «Ceskoslovensky zeleznicny casopis», «Ceskoslovensky casopis», «Ifauna - internetovy Ceskoslovensky chovatel'sky casopis» тощо). Активнішою стала наукова співпраця й, як результат, проведення спільних чесько-словацьких наукових конференцій, спільне представництво у редакційних радах наукових журналів, спільні кінопроєкти, взаємне гостювання театральних режисерів і акторів, спільні літературні премії (наприклад, премія E.E. Кісха за літературу факту, премія у сфері літератури фентезі), запрошення цікавих словацьких особистостей у чеські дискусійні та розважальні теле- і радіопрограми, численні публікації у чеській пресі про представників культурного життя Словаччини. У музичних магазинах словацька музика знову пропонується на спільному стенді із чеською під назвами «Вітчизняна сцена», «Чеська і словацька музика» тощо, а не на стенді закордонної музики, як це було ще недавно.

Видаються, хоча дуже рідко, двомовні книги, які пропонують диглосне чергування текстів. Як приклад - монографія під назвою «Dubiety» (2003), яка є збіркою текстів словацького філософа Мірослава Марцеллі (словацькою мовою) й чеського філософа Мірослава Петршічека (чеською мовою), котрі є паралельними інтерпретаціями або рецензіями на літературні, філософські, мистецькі чи кінематографічні твори різних авторів. У сучасних чеських текстах та книгах, як правило літературознавчих і філософських, часто трапляються словацькі цитати, що свідчить про живий контакт зі словацьким культурним контекстом.

Останнє тридцятиліття відзначається відновленням перекладів словацької художньої літератури на чеську мову. У Чехії вийшли переклади творів словацьких письменників: проза та есеї Міхала Гворецького, Павла Віліковського, Івана Ізаковича, Максима Е. Маткіна, Даніели Капітаньової, Рудольфа Слободи, Вацлава Панковчина, Юліуса, Елени Лацкової, Густава Муріна, Віоли Ковачової, Балли, Петра Піштянка, Душана Шимка, Еви Урбанікової; поезії Йозефа Лейкерта, Мілана Ріхтера, Мартіна Кучери, Мар'яна Гатали, Петра Грегора, Мілана Руфуса; переклад антології словацької поезії постмодернізму тощо (http://www. listy.cz/archiv.php?cislo=101&clanek=011012).

Чесько-словацькі зв'язки останніх десятиліть відзначаються певною асиметрією. Це відзначають не лише дослідники цих контактів, а й політичні діячі. Так, Рудольф Хмел на першому вечері чесько-словацької взаємності в Сенаті ЧР 24.10.2001 р. указав на традиційну і сучасну асиметричність у зацікавленні чеського та словацького суспільства один одним: «...тоді як чеська духовна, мистецька, культурна рефлексія світу часто є ще й словацькою рефлексією, на противагу тому така ситуація (у чеському суспільстві. - З.Г), ймовірно, не існує і ніколи не існувала - тому ми, напевно, так швидко та безболісно змогли розійтися» («.. .kym ceska duchovna, umelecka, kulturna reflexia sveta je este casto aj slovenskou reflexiou, opacne taka situacia pravdepodobne neexistuje, no nikdy ani neexistovala -- preto sme sa asi tak rychlo a bezbolestne mohli rozist'») (www.senat.cz).

В останні роки порівняно з періодом відразу після розпаду Федерації чесько-словацькі прямі та опосередковані зв'язки стали дещо інтенсивні- шими: офіційно і менш офіційно організовуються культурні заходи (кіно- і театральні фестивалі, концерти, виставки), реалізуються різноманітні дослідницькі проєкти, відбуваються наукові конференції, присвячені проблемам чесько-словацьких і словацько-чеських зв'язків, тощо. Непрямі контакти зі словацькою мовою у чеському просторі проявляються, наприклад, у поверненні словацької музики до чеського радіо та телебачення. Якщо у Словаччині надалі є сильний непрямий контакт із чеською мовою, то у Чехії попри значно слабші непрямі контакти зі словацькою мовою відбувається посилення безпосередніх прямих мовних контактів, що пояснюється значною «новою» присутністю словацьких студентів, які тут навчаються, словаків, які працюють постійно або тимчасово (а це медсестри в лікарнях, робітники, продавці, актори, режисери, митці, спортсмени). Варто зазначити, що чимала їх частина й у чеському комунікаційному просторі (офіційному й неофіційному) використовує словацьку мову. Разом із тим прямі контакти у словацькому середовищі посилюються за рахунок підвищення інтересу чехів до туризму в Словаччині (згідно з наявною інформацією, кількість чеських туристів у Татрах становить майже 30% від загальної кількості). Про цей інтерес свідчить також створення відповідних Інтернет-сайтів, таких як www. tatry.cz або www.slovenskehory.cz.

Ставлення чехів до словацької мови. Не можна не погодитися з твердженням словацького мовознавця Юрая Долніка й чеської лінгвістки Міри Набєлкової, які активно вивчають сучасні словацько- чеські міжмовні зв'язки, що попри близькість двох мов після розпаду спільної держави ці мови поступово віддаляються. При цьому чеський мовознавець Патрік Міттер [2] уважає, що сучасну ситуацію щодо молодої генерації у Чехії коректніше окреслити як період «взаємного не зближення». На думку більшості чеських і словацьких філологів (Ї. Земан, П. Міттер, М. Наб'єлкова, М. Слобода, К. Мусілова, Д. Сланчова, М. Соколова, В. Будовічова), цей процес стосуватиметься насамперед прийдешніх поколінь, особливо чеських дітей. Адже, згідно з результатами анкетування, які наводилися в чеських медіа наприкінці 2002 р., 55% чеських респондентів уважає, що чеські діти зовсім не розуміють словацької мови, 30% молоді віком 15-24 роки вже не розуміють словацьку. Саме чеські діти не ростуть у ситуації природньої побудови перцептивної компетенції щодо словацької мови.

Чеський мовознавець Патрік Міттер [2], який провів власне дослідження серед чеських студентів віком 18-24 років, виявив, що найчастіше контакт зі словацькою мовою відбувається шляхом слухання словацької поп-музики (98%), інтерв'ю словацькою мовою на телебаченні (68%), через Інтернет 56% та особисті зустрічі 42%. Це свідчить про те, що переважають пасивний і «розважальний» способи, а так звані «інтелектуальні» шляхи сприйняття виявилися у меншості: лише 12% - слухання інтерв'ю словацькою мовою на радіо, 8% - читання словацької наукової літератури, 6% - читання словацької белетристики, 1% - родинні контакти. Для 74% респондентів словацька мова є близькою, а 26% - неблизькою.

Висновки

Отже, проаналізувавши статус словацької мови у Чехії, особливості словацької національної меншини, ставлення чехів до словацької мови, присутність словацької мови у чеському комунікаційному просторі, зокрема на Інтернет- сторінках чеських сайтів, в освіті, науці, культурі, ми можемо констатувати, що сьогодні очевидні позитивні і негативні результати взаємодії чеської і словацької мов у Чехії. Словацька мова у ЧР має свою специфічну комунікаційну традицію, надалі є тут присутньою, хоча значно меншою мірою, вступаючи з чеською мовою у традиційні та створюючи нові типи контактів.

Список використаних джерел

Гілецька З. Чеська мова в словацькому комунікаційному просторі. Studia Slovakistica 16. Словацька мова і література у дзеркалі перекладу. Ужгород, 2016. С. 35-42.

Mitter P. Srovnani recepce slovenstiny v CR a cestiny v SR. Jazykovedne aktuality 2007. Roc. XLIV. Cestina a slovenstina: vzajemne vztahy. S. 45-53. URL: http://jazykovednesdruzeni.cz/ JA_2007_zvlastni_cislo.pdf (дата звернення: 19.02.2018).

Musilova К. Slovakismy v soucasne cestine (sociolingvisticky pruzkum mezi vysokoskolaky). URL: http://www.pulib.sk/web/kniznica/elpub/dokument/ olostiak2/subor/36.pdf (дата звернення: 20.02. 2020).

Nabelkova M. 2003. Sucasne kontexty slovensko-ceskej a cesko-slovenskej medzijazykovosti.URL: https://digilib.phil.muni.cz/bitstream/handle/11222.digilib/133319/BrnenskeTextykSlovakist

ice_005-2003-1_13.pdf?sequence=1 (дата звернення: 20.05. 2021).

Slovenska narodnostni mensina. Vlada Ceske Republiky 9.12.2020. URL: https://www.vlada.cz/cz/ppov/rnm/ mensiny/slovenska-narodnostni-mensina-16157/ (дата звернення: 20.05. 2021).

Urad pre Slovakov zijucich v zahranici. Pocty a odhady. URL: http://www.uszz.sk/sk/pocty-a-odhady (дата звернення: 19.02.2018).

Размещено на Allbest.ru