Функціональні особливості використання абревіацій у термінології міжнародних відносин і дипломатії у сучасній англійській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київського національного університету культури і мистецтв

Функціональні особливості використання абревіацій у термінології міжнародних відносин і дипломатії у сучасній англійській мові

Ніколаєва Т.М., кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземної філології

Анотація

У статті здійснено аналіз функціональних особливостей використання абревіацій у термінології міжнародних відносин і дипломатії у сучасній англійській мові. Встановлено, що у суспільному житті спостерігається інтенсивне розмивання меж між зовнішнім і внутрішнім. Це безпосередньо відбивається у загостренні дискусій між державами. Іншими словами, сучасне людство живе у ситуації дестабілізації та безперервних змін. Саме у мові відображаються ці фактори, а їх сліди неминуче проявилися на рівні спілкування в усній і письмовій формах мови. Подібні зміни відкрили широкі можливості у сфері сучасних міжнародних відносин і дозволили охопити нові сфери спілкування. Все це справило значний вплив на дипломатичний дискурс і дипломатичну комунікацію. Резюмовано, що такий спосіб словотвору є вельми ефективним, оскільки його специфіка відображена у сучасних напрямах процесу глобалізації. Складові частини абревіатури знаходяться в тісному зв'язку, що визначає характерні риси цього явища. Виявлено, що абревіація стала широко популярною завдяки загальній тенденції до універсалізації, нині дуже актуальній у дипломатії. Абревіація є одним із продуктивних способів словотвору та зумовлює формування складних слів, а саме: складноскорочених лексичних одиниць, утворених із частин двох або кількох слів. Підсумовано, що у сфері міжнародних відносин і дипломатії використовують такі популярні абревіатури: ILO - International Labour Office; SEATO - South-East Asia Treaty Organization; WPC - World Peace Council; GNP - grossnational product; GSP - grosssocial product; SWIFT - Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunication; VID - Vienna Institute for Development. Установлено, що терміносистема міжнародних відносин на сучасному етапі характеризується тенденціями до ініціальної абревіації. Процес скорочення як самооптимізація лексичного матеріалу проходить три стадії: 1) комбінаторну; 2) компресії 3) власне оптимізації. Під час першої стадії виникає термінологічне словосполучення. Використання довгих форм суперечить вимогам короткості терміна, й тому починається другий етап, результатом якого є компресія терміна-словосполучення. Під час третьої стадії абревіатура стає акрофонетичною, тобто читається за всіма правилами орфоепії. Повна і скорочена форми зазвичай співіснують, хоча повні форми здебільшого приречені на невикористання, і спроби рекомендувати їх як норму навряд чи матимуть успіх.

Ключові слова: абревіатура, абревіація, міжнародні відносини, дипломатія, спілкування, скорочення, англійська мова, комунікація.

Abstract

FUNCTIONAL FEATURES OF ABBREVIATIONS USAGE IN INTERNATIONAL RELATIONS AND DIPLOMACY TERMINOLOGY IN THE MODERN ENGLISH LANGUAGE

The article analyzes the functional peculiarities of the use of abbreviations in the terminology of international relations and diplomacy in modern English language. It has been established that in public life an intense blurring of the boundaries between external and internal is observed. This is directly reflected in the escalation of discussions between states. In other words, modern humanity lives in the situation of destabilization and continuous change. It is mainly in language that these factors find reflection, and their marks inevitably manifest themselves at the level of communication in oral and written forms of a language. Such changes have opened wide opportunities in the field of modern international relations and allowed embracing new areas of communication. All this had made a significant impact on diplomatic discourse and diplomatic communication. It has been summarized that this way of word formation is very effective, as its specificity reflects in the modern directions of the globalization process. The parts of the abbreviation are closely interrelated that determines the characteristic features of this phenomenon. It has been figured out that the abbreviation has gained widely in popularity due to the general tendency towards universalization, which is very relevant in diplomacy at the moment. Nowadays, the abbreviation is one of the productive ways of word formation that predetermines the formation of complex words, namely: compounded-abbre- viated lexical units formed from parts of two or more words. It has been concluded that in the field of international relations and diplomacy the following popular abbreviations are used: ILO - International Labour Office; SEATO - South-East Asia Treaty Organization; WPC - World Peace Council; GNP - gross national product; GSP - gross social product; SWIFT - Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunication; VID - Vienna Institute for Development. It has been defined that at the present stage the terminological system of international relations is characterized by tendencies towards initial abbreviation. The process of reduction as self-optimization of lexical material goes through three stages: 1) combinativity 2) compression 3) the optimization itself. During the first stage, a terminological phrase appears. The usage of long forms contradicts the requirement of shortness of the term and, therefore, the second stage begins, the result of which is the compression of the term phrase. During the third stage, the abbreviation becomes acrophonetic, that is, it is read according to all the rules of orthoepy. As a rule, complete and abbreviated forms tend to coexist, although, in most cases, complete forms are doomed to not be used, and attempts to recommend them as the norm are unlikely to succeed.

Key words: abbreviation, international relations, diplomacy, communication, shortening, English language.

Постановка проблеми. Останніми роками у світі відбуваються значні зміни, пов'язані з інтеграцією, глобалізацією, бурхливим науково-технічним прогресом, політичними та соціальними потрясіннями. Поряд із цим у суспільному житті спостерігається інтенсивне розмивання меж між зовнішнім і внутрішнім. Це безпосередньо відбивається у загостренні дискусій між державами. Іншими словами, сучасне людство живе у ситуації дестабілізації та безперервних змін. Саме у мові відображаються ці фактори, а їх сліди неминуче проявилися на рівні спілкування в усній і письмовій формах мови.Подібні зміни відкрили широкі можливості у сфері сучасних міжнародних відносин і дозволили охопити нові сфери спілкування. Все це справило значний вплив на дипломатичний дискурс і дипломатичну комунікацію. Дослідження цих феноменів із позиції функціонального аналізу абревіатур дозволяють розглянути додаткові аспекти процесу міжнародної взаємодії. З одного боку, екстралінгвальний аналіз, з іншого - вивчення мовних засобів із погляду комунікації. В англійській мові можна простежити виражену тенденцію до різних скорочень слів. Зростання числа скорочень можна пояснити тим, що складні слова та словосполучення зазвичай громіздкі та незручні, внаслідок чого носії мови прагнуть передати їх у скороченій формі. Важливе значення також мають короткі, односкладові та двоскладові лексеми. Особливе місце у словниковому складі англійської мови відведено абревіатурам. Оскільки абревіатури виконують функцію економії мовних засобів, вони грають важливу роль в акті комунікації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато зарубіжних і вітчизняних дослідників займалися вивченням цього словотвірного процесу, проте їхні думки не завжди збігалися. Так, О. Балонєва вважає абревіатурою «букву або коротке поєднання букв, котрі мають алфавітну схожість із вихідним словом або виразом і використовуються замість цього слова або виразу для стислості» [1]. Крім того, дослідниця вважає, що абревіатура «актуалізує чимало проблем із погляду теорії словотворення» [1, с. 8]. Лінгвіст Ю. Горшунов розуміє під поняттям «скорочення» «численні та різноманітні процеси, внаслідок яких слово, так або інакше, скорочується порівняно зі своїм прототипом» [4, с. 32].

Під час розгляду та вивчення цього поняття можна зустріти різні терміни, що стосуються абревіації, зокрема такі, як «абревіатура», «скорочення» й «усічення». Подеколи всі ці поняття використовуються як абсолютні синоніми, проте дослідники трактують їх по-різному. Зокрема,

І. Берьозкіна також вважає, що «скорочення слід вживати у широкому сенсі слова, і воно є будь- яким скороченим варіантом написання і виголошення слова (терміна) або словосполучення незалежно від його структури та характеру отриманої одиниці» [2, с. 5]. Натомість О. Бондаренко розглядає різні види абревіатур і виділяє графічні скорочення і літерні абревіації. Він також відзначає «спільність техніки їх утворення», однак звертає увагу на «різні характери зв'язку і взаємовідносин між графічним скороченням і повним зображенням, з одного боку, й абревіатурою і повним найменуванням - з іншого » [3, с. 79]. У свою чергу, Т Данкевич вважає, що між поняттями «абревіатура» та «скорочення» повинна бути проведена межа, він також наводить приклад слів, одне з яких необхідно розглядати як абревіатуру (ВПС), а інше - як скорочення (a private, утворене від «a private soldier ») [5, с. 330-331].

Згідно з позицією З. Куделько існує диференціація між поняттями «абревіатура» й «усічення». Виходячи із критеріїв стилістики, дослідниця зазначає, що «термін абревіація доцільно закріпити за утворенням складноскорочених слів, відмежовуючи його від усічення як способу словотворення стилістично тотожних за значенням базових слів» [15, с. 86]. На думку О. Павлова, поняття «скорочення» й «абревіатура» не повинні розділятися. «Скороченням (shortening of words, abbreviation) називається морфологічний словотвір, за якого деяка частина звукового складу вихідного слова втрачається» [7], проте проблема застосування абревіацій у термінології міжнародних відносин і дипломатії у сучасній англійській мові належно не відображена у сучасних публікаціях провідних дослідників.

Постановка завдання. Метою статті визначено аналіз функціональних особливостей використання абревіацій у термінології міжнародних відносин і дипломатії у сучасній англійській мові.

Виклад основного матеріалу. Нині використовується велика кількість різних скорочень, поширених у багатьох мовах. Англійська мова не є винятком, оскільки у лексиці згаданої мови ми можемо спостерігати застосування різноманітних абревіатурних конструкцій, що використовуються у різних сферах комунікації, зокрема й у дипломатії та міжнародній взаємодії. Також ці скорочення вживаються в абсолютно відмінних сферах людської діяльності. Виникнення таких лексичних одиниць відбувається повсюдно і є процесом безперервного розвитку англійської мови. Щороку англійська мова збагачується новими абревіатурними конструкціями, які визначають одну зі специфічних особливостей функціонування мови. Виходячи зі словникового визначення, «абревіатура (італ. abbreviatura від лат. abbrevio - скорочую) - іменник, що складається з усічених слів, які входять у вихідне словосполучення, або з усічених компонентів вихідного складного слова»

. Абревіатури використовуються в цілях мовної економії. «Найбільш яскравим проявом дії принципу економії у мовному спілкуванні є економія часу за рахунок економії сегментних засобів» [24, с. 89], «у мові абревіація виконує комп- ресивну функцію, тобто служить для створення більш короткої, ніж співвідносне словосполучення, номінації» [4, с. 120].

Такий словотвірний спосіб вельми ефективний, оскільки його специфіка відображена у сучасних напрямах процесу глобалізації. Складові частини абревіатури знаходяться у тісному зв'язку, що визначає характерні риси цього явища. Абревіація стала широко популярною завдяки загальній тенденції до універсалізації, яка дуже актуальна у дипломатії. Нині абревіація є одним із продуктивних способів словотвору, що зумовлює формування складних слів, а саме: складноскорочених лексичних одиниць, утворених із частин двох або кількох слів. У сфері міжнародних відносин і дипломатії використовують такі популярні абревіатури:

ILO - International Labour Office;

SEATO - South-East Asia Treaty Organization;

WPC - World Peace Council;

GNP - grossnational product;

GSP - grosssocial product;

SWIFT - Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunication;

VID - Vienna Institute for Development [6, с. 83].

У ході дослідження термінології міжнародних відносин, крім ініціальної абревіації, застосовуються також інші способи утворення коротких варіантів терміна. Зокрема:

до скорочень включені не лише значущі частини мови, а й прийменники, сполучники: UNCTAD - United Nations Conferenceon Tradeand Development; в абревіатурах опущені сполучники, прийменники: Commission on Human Rights - CHR; Committee on Crime Preventionand Control - CCPC, Economic and Social Council - ESC;

скорочення виступають у ролі означуваного слова нового термінологічного словосполучення: UN Security Council, NATO headquarters, TV advertising [6, с. 86]. абревіація словотвір лексичний скорочення

Наведемо перелік абревіатур, виокремлених у терміносистемі міжнародних відносин:

UNCITRAL - United Nations Commission on International Trade Law;

EMS - European Monetary System;

SAM - Standing Armaments Committee;

UPU - Universal Postal Union;

GATT - General Agreement on Tariffs and Trade;

WPC - World Peace Council;

WHO - World Health Organization;

IDA - International Development Association;

ECU - European currency unit;

ICJ - International Commission of Jurists;

EP - European Parliament;

IIL - Institute of International Law;

ECC - European Cultural Center;

FTAC - Foreign Trade Arbitration Commission;

GNP - Gross National Product;

CNR - Committee on Natural Resources;

IMF - International Monetary Fund;

CIT - Committee on International Terrorism;

CENTO - Central Treaty Organization;

CARICOM - Caribbean Community;

ATA - Atlantic Treaty Association.

Аналіз терміносистеми міжнародних відносин на сучасному етапі свідчить про те, що для цієї термінології характерною є ініціальна абревіація. Процес скорочення як самооптимізація лексичного матеріалу проходить три стадії: 1) комбінаторну; 2) компресії 3) власне оптимізації [6, с. 83].

Під час першої стадії виникає термінологічне словосполучення, наприклад: World Trade Organization (Світова Організація Торгівлі), але використання довгих форм (особливо коли термін часто вживається) суперечить вимогам короткості терміна, і тому починається другий етап, результатом якого є компресія терміна-словоспо- лучення. Виникає абревіатура, для якої властиві всі якості слова і яка включається до словотворчої парадигми: World Trade Organization (Світова Організація Торгівлі) - WTO (СОТ). Під час третьої стадії абревіатура стає акрофонетичною, тобто читається за всіма правилами орфоепії. Повна та скорочена форми зазвичай співіснують, хоча повні форми здебільшого приречені на невикористання, і спроби рекомендувати їх як норму навряд чи матимуть успіх.

Висновки

У зв'язку з посиленням (протягом останніх декількох десятиліть) темпів глобалізації у багатьох країнах з'явилася необхідність удосконалити або виробити політичну і дипломатичну термінологію своєї мови, щоб найбільш чітко висловити свою позицію під час переговорів. Згодом з'явилися найбільш наближені до єдиних стандартів абревіації у дипломатичному і політичному лексиконах. Міжнародні відносини сучасності дедалі активніше охоплюють і змінюють нові сфери спілкування у тих сферах, які раніше вважалися національними.

Ретельне вивчення абревіацій сучасної дипломатії допомагає у розгляді додаткових аспектів процесу функціонування міжнародної взаємодії та дослідження дипломатичної комунікації. Ці процеси і дослідження можливо розглянути з позиції стратегічності комунікації, а також лінгвістичного розуміння дипломатичного документа.

Перспективи подальших розвідок у цьому напрямі вбачаємо у висвітлені семантико-лексич- них особливостей сінглетів і мондегрінів у сучасній англійській мові.

Список використаних джерел

1. Балонєва О. Особливості перекладу англійської науково-технічної літератури. Житомир : Житомирський державний університет, 2004. 25 с.

2. Берьозкіна І. Абревіатура та скорочення в авіаційних англомовних текстах та особливості їх перекладу. Матеріали ІІ Регіональної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми прикладної лінгвістики очима наукової молоді», Харків, 8 листопада 2015 р. Харків : Нац. аерокосм. ун-т ім. М.Є. Жуковського «Харк. авіац. ін-т», 2012. С. 4-5.

3. Бондаренко О. Особливості перекладу абревіатур, акронімів і скорочень. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології. 2014. № 1. С. 76-83.

4. Горшунов Ю.В. Типы смысловых отношений между компонентами сложносокращенных слов (на материале английского языка). Санкт-Петербург, 2004. 234 с.

5. Данкевич Т. Особливості перекладу абревіатур в англійській мові. Мова і культура. 2014. Вип. 17. Т. 4. С. 330-335.

6. Куделько З. Шляхи розвитку терміносистеми міжнародних відносин на сучасному етапі. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. 2014. № 4. С. 82-90.

7. Павлова О. Роль і місце абревіації в системі термінотворення. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія : Філологічна. 2012. Вип. 27. С. 71-73.

Размещено на Allbest.ru