Номінативне варіювання дієслівної лексики Сосницького району Чернігівської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Номінативне варіювання дієслівної лексики Сосницького району Чернігівської області

Олена Холодьон

Інститут української мови НАН України, Київ

Abstract

Nominative variation of verb lexicon in Sosnytsia District of Chernihiv Region

The article deals with nominative verb variation in the Eastern Polissia dialect on the material of 4 settlements of Sosnytsia District of Chernihiv Region. The author analyzes the realization of semes `to speak slowly', `to speak quickly', `to drink alcohol'. Dialect speakers use nomination of different structures, namely: one-word verb units formed by morphological method; verb phrases formed by models Adverb + Verb, Substunt + Verb; verb comparisons formed by model Verb + йак + Object; propositive nominative units which correlate with monosyllabic definite-personal sentences; onomatopoeia which correlates with one-word verb units in combination with the faster speed of speech; non-verbal means, in particular gestures and prosody. The author notes that nominative verb variation can be caused by the fusion of the meaning of a verb.

Keywords: nominative verb variation, Eastern Polissia dialect, verb phrase, seme.

Варіювання кваліфікують як універсальну, фундаментальну властивість мовної системи і функціювання всіх одиниць мови [Языкознание 1998: 80-81]. Від нижчих рівнів мови до вищих зростає кількість мовних одиниць, їх архітектонічна складність, утруднюються їх парадигматичні та синтагматичні відношення, зростає ступінь їх варіювання [Макаев 1962: 49]. М. Кочерган зазначає, що «постійне варіювання як у плані вираження, так і в плані змісту - це спосіб існування мови як живої, функціонально-комунікативної системи» [Кочерган 2008: 336].

В українській діалектології науковці досліджували ареальне варіювання діалектної лексики на акцентуаційному, фонетичному, словотвірному, лексичному й семантичному рівнях (П. Гриценко), варіювання діалектної лексики на акцентуаційному рівні (Г Кобиринка), динаміку діалектної лексики на фонетичному та морфологічному рівнях (К. Глуховцева), формальне й семантичне варіювання сільськогосподарської лексики, її ареальне варіювання в говірках подільсько-середньонаддніпрянської діалектної межі (Т Тищенко), варіювання на морфологічному рівні в українських південнобессарабських говірках (А. Колесников), динаміку весільної лексики східнобойківських говірок Рожнятівщини (Н. Хібеба), динаміку традиційної предметної лексики в українських східнослобожанських говірках (М. Волошинова), варіювання ткацької лексики в середньонаддніпрянських говірках (Н. Жуган), варіантність спільнокореневих прислівників с. Машеве Чорнобильського району (Г. Гримашевич) тощо. Хоча у східнополіських говірках простежено склад, семантичну структуру та мотивацію ботанічної лексики (М. Поістогова), склад, семантичну структуру й ареальне варіювання лексики харчування (Є. Турчин) та орнітолексики (Я. Литвиненко), варіювання відмінкових закінчень словозміни прикметника (І. Симоненко), динаміку мовних елементів на акцентуаційному, фонетичному, морфологічному рівнях та номінативних одиниць на лексичному рівні (Д. Марєєв), семантичне варіювання дієслівної лексики (О. Холодьон) та ін., проте номінативному варіюванню дієслівної лексики Східного Полісся недостатньо приділено уваги, що й зумовлює актуальність пропонованого дослідження.

Мета дослідження - проаналізувати особливості номінативного варіювання дієслівної лексики у східнополіських говірках, з'ясувати способи й засоби творення дієслівних номінативних одиниць.

Джерельна база дослідження - експедиційні записи авторки, здійснені впродовж 2011 року в чотирьох говірках Сосницького району Чернігівської области за спеціальним питальником, та записи текстів-оповідей діалектоносіїв. Використано описовий метод, за допомогою якого репрезентовано покласифікований, зібраний польовим методом діалектний матеріал. У роботі застосовано методику цілеспрямованого інтерв'ю - для записів діалектного матеріалу.

Усній діалектній комунікації притаманний високий ступінь варіювання засобів вираження думки, широко оприявнена дублетність і синонімія, зокрема різноманітність мовних одиниць дає змогу носіям говірок вільно оперувати різними засобами передавання інформації [Гриценко 2015: 112].

Дослідники розрізняють варіювання формальне й семантичне. Формальне варіювання - це синонімні групи на будь-якому рівні мовної системи - фонетичному, лексичному, граматичному, проте лише в межах одного рівня мови. Під час формального варіювання мовець має змогу обрати один із двох чи кількох лексичних синонімів, серед яких він добирає те слово, яке найбільше відповідає ситуації спілкування або - за сприятливої мовної ситуації - використовує лексему, яка для нього найбільш звична [Ярцева 1990: 5-6]. «Варіювання - це універсальна властивість мови, яка полягає в тому, що кожна мовна система, що маніфестує ту чи іншу форму мови, в кожен момент свого розвитку має паралельний набір одиниць, кожен з яких може бути використаний для передачі одного і того ж змісту; саме можливість паралельного вживання декількох способів вираження одного значення (тобто “ситуативна сумісність варіантів”) і варто вважати проявами варіювання в мові» [Клепикова 1986: 67].

У теорії номінації виокремлено три види номінації: 1) лексичну (за допомогою слова і словосполучення); 2) пропозитивну (за допомогою речення); 3) дискурсивну (за допомогою тексту) (Г. Колшанський). На проблему однослівної та багатослівної номінації в українських східно- слобожанських говірках звернула увагу В. Лєснова, зазначивши, що номінативні одиниці у вигляді речень та мікротекстів можуть бути дублетами до однослівних назв. Окремий структурно-функційний різновид словосполучень утворюють стійкі порівняння [Лєснова 2004: 4-5].

Номінативна реалізація дієслівної лексики може експлікувати відмінності у способах номінації денотата: однослівні номінації (способи їх словотворення, характер дериваційної бази і словотвірних засобів) та описові синтаксичні конструкції (частиномовна належність і характер синтаксичних зв'язків) [ОЛА 10: 10]. Приклади такої реалізації висвітлено на номінативних картах «Загальнослов'янського лінгвістичного атласу», наприклад, карти L 2190 `подобатися', L 2191 `любить (мати)', L 2203 `виходити заміж', L 2249 `прощається' та ін. [ОЛА 10]. У питальникові до «Атласу української мови» лексиці присвячено 123 питання і семантиці - 73 [детально див.: Марєєв 2018: 167]; лексичне варіювання представлено, наприклад, на к. 327 `виють (про вовків)', к. 328 `м'явкають (про котів)', к. 345 `зустріти' [АУМ 1].

Розгляньмо номінацію кількох сем у досліджуваних говірках та з'ясуймо способи та засоби творення дієслівних номінативних одиниць.

На позначення семи `говорити повільно' зафіксовано1:

1) однослівні дієслівні номінації:

а) у недок. в.:

- суфіксальний спосіб: 'маз-а-т '(Авд), м'л'амл-и-т'(Сп);

- префіксально-суфіксальний спосіб: раз-Маз-ува-т ' (Зм, Чн);

2) дієслівні словосполучення, утворені за моделями:

а) Adverb (по-ма'л 'ії, па-Малу, па-ма'лен 'ку, медл'е'н':ії, про'т'ажно) + Verb (корені ба'лак-, го(а)Мон-): па-ма'лен'ку ба'лакайе (Авд), па-ма'лен 'ку гаМонит '(Авд), па-Малу гаМонит ' (Зм), по-ма'л 'ії гоМонит '(Сп), медл 'е'н ':іїгомо'н 'у (Сп), про'т 'ажно гоМонит ' (Сп):

[Екс.]: - А буває ж навпаки, коли одна тарабанить як гарохом об стену...

[Інф.]: - адна размаз 'н 'а /разМазуйе 'наче /размаз ''н 'а //

[Екс.]: - Що вона робить?

[Інф.]:- о 1 то так/па--малу га'монит ' /1 каже/та 1 каужеразмаз''н'а// (Зм); дієслівна лексика полісся

3) дієслівний компаратив, який побудований за моделлю Verb + йак + Object (образний конкретизатор), де швидкість мовлення передано через порівняння із процесами розмазування: га'ворит ' йак раз'мазуйе (Авд):

[Екс.]: - Є такі люди, які навпаки дуже повільно говорять?

[Інф. 1]: - не спе'ша / па-ма'лен 'ку га'монит '//

[Інф. 2]: - не спе'ша //

[Екс.]: - Що вони роблять?

[Інф. 2]: - ну / тут 'тоже / в 'ез 'Д 'е 'кажут ' па-'разнаму // ну тут /у

I II III І І

ка<^ь уУм сел пп^а разналіу1 ы^а к х л у е лю^жна н^аз ват // ... размаз н (а

' т 'іпа /га'ворит 'йакраз'мазуйе // (Авд).

На позначення семи `говорити швидко' зафіксовано:

1) однослівні дієслівні номінації:

а) у недок. в.:

- дієслово з первинним коренем: ма'ло-т' (Авд);

- суфіксальний спосіб: шчебе'т-а-т ' (Авд), 'цок-а-т ' (Чн);

б) у док. в.:

- префіксально-суфіксальний спосіб: за-'цок-а-т ' (Чн), за-торо'х- т'-і-т' (Сп):

[Екс.]: - «Торохтить» - це бистро говорить?

[Інф.]: - 'бистро /да // 'бистро го'ворит '//

[Екс.]: - Ви можете з кимось порівняти, наприклад, ну ти і торохтиш, наче.?

2) дієслівні словосполучення, утворені за моделлю Adverb (бистро, з'дораво) + Verb (корені ба'лак-, го(а)'мон-, гОвор-): 'бистро ба'лакайе (Авд, Чн), 1 бистро гоМонит'(Сп), 1бистро га'монит'(Зм), з'дораво га'монит' (Авд),1 бистро го1ворит ' (Сп);

3) дієслівні компаративи, побудовані за моделлю Verb + йак + Object (образний конкретизатор), де швидкість мовлення передано через порівняння з:

вильотом куль або снарядів із каналу ствола вогнепальної зброї: затараба'н'іла йак пул 'ем'йот (Чн), заЦокала йак з пул 'ем'йота (Чн), затараба'н 'іла йак з Пушки (Чн),

звуками, які видають свійські птахи: сакоче йак курица (Авд), співом птахів: га'ворит 'йак шче'бече (Авд),

роботою знарядь праці: ма'лотит 'йак Ц 'там (Зм);

4) дієслівні компаративи, які побудовані за моделлю Verb + йак / наче + Object (образний конкретизатор + образний визначник), де швидкість мовлення передано через порівняння з:

рухом частин тіла тварин (птахів): ба'лакайе йакхвас'том Меле (Авд), роботою знарядь праці: ма'лотит 'йак пйат 'це'пуоу (Зм), дрібним стукотом: тараба'нит ''наче гарохам у с'тену (Зм):

[Екс.]: - Як у Вас кажуть, коли людина дуже швидко говорить?

[Інф.]: - ну /'кажут 'тараба'нит ''наче га'рохаму с'тену //тараба'нит ' 'наче га'рохам у с'тену / 'кажут ' // не'шо не 'можна разабрат ' шо га'монит '// (Зм);

5) звуконаслідуванням, наприклад, т-т-т-т-т-т (Авд, Сп), яке співвідносне з однослівними дієслівними номінаціями, у поєднанні із пришвидшеним темпом мовлення, що вживається в підсилювальній функції:

[Екс.]: - Як у Вас кажуть, коли людина швидко говорить? Гаворить, як...?

[Інф.]: - га'ворит ' йак шче'бече / 'кажут '// да / та'ке йа чуу / і не раз //

[Екс.]: - Це швидко?

[Інф.]: - да / т-т-т-т-т // 'бистро йак шче'бече // 'точно / це йа чуу // (Авд);

[Екс.]: - Одна людина нормально говорить, а друга бистро-бистро- бистро. Що вона робить, коли бистро? Як у Вас кажуть?

[Екс.]: - І що вона тоді робить?

[Інф.]: - йа ка'жу не'чого не пон 'а'ла // ти ме'н 'і роз'казуї шче раз // дак во'но п'рауда / так го'монит' / о'це у 'рад'іво с'тали гомо'н іт так 'бистро / шо т-т-т-т-т-т / не'чого йа не пон а'ла // (Сп).

У говірках діалектоносії на позначення опозитивних сем `говорити повільно' / `говорити швидко' вживають лексику інших лексико-граматичних класів, зокрема іменників: размаз ''н 'а (Авд, Зм, Чн) / трата'т їта (Авд), треш'чотка (Чн), ле'лека (Зм), які можуть бути втягнені в дієслівні ком- паративи: гаМоне йак треш'чотка (Чн).

Зі значенням `пити спиртні напої' в досліджуваних говірках зафіксовано:

1) однослівні дієслівні номінації:

а) у недок. в.:

дієслово з первинним коренем: пи-т' (Авд, Зм, Сп, Чн);

суфіксальний спосіб: хлис'т-а-т ' (Сп), хл 'еб-т-а-т ' (Авд),

б) у док. в.:

- префіксально-постфіксальний спосіб: на-'пи-т'-с'а (Авд, Зм, Сп, Чн);

- префіксально-суфіксально-постфіксальний спосіб: на-ж'р-а-т '-с 'а (Авд, Зм, Сп, Чн), на-бр-а-т '-с'а (Сп, Чн):

[Інф. 1]: - оЦе Ц 'ійі алко'гол 'іки /Ц 'ійі Сами пйут '/ Ц 'ійі у ком'пан 'ійі не пйут '// іш'че у ком'пан 'ійі у нас бу'ла ад'на / шо випи'вала йак / о-о / а виїдем на работу там чи іме'нини чи шос ' та'ке там / дак вава в 'ік не виз 'ме і 'чарки у рот / шо йа не пйу / йа не пйу / а са'ма напи'валас '//

[Інф. 2]: - у са'мойі за'ховано у 'сумц 'і // ми ад'вил 'нем / дак ва'на напи'лас '//

[Інф. 1]: - гар 'ілка це 1самиї ст'рашний ураг / у сем1йі / де не йе // ра'зорит 'у 1 с 'у 1 семйу /і шо ти п 1 йаному зробиш? // (Зм);

2) дієслівне словосполучення, утворене за моделлю Substant (п'йан- к-ойу) + Verb (корінь н 'і'м-): п'йанкойу зан 'і'майуц:а (Сп);

3) дієслівні компаративи, побудовані за моделлю Verb + йак + Object (образний конкретизатор) та передають алкогольне сп'яніння через порівняння зі:

свійськими тваринами: на'пиус 'а йак сви'н ':а (Авд, Зм), нажраус 'а йак сви'н ':а (Авд), на'жерс 'а йак сви'н ':а (Зм), нак'лаус 'а йак сви'н ':а (Чн):

[Екс.]: - Коли чоловік прийшов п'яний-п'яний, як кажуть? Чого ти напився як...?

[Інф.]: - йак сви'н ':а //

[Екс.]: - Як ще можуть сказати?

[Інф.]: - нажраус 'а / на'жерс 'а // на'жерс 'а йак сви'н ':а і приїшоу // (Зм);

4) дієслівні компаративи, які побудовані за моделлю Verb + йак + Object (образний конкретизатор + образний визначник) та передають алкогольне сп'яніння через порівняння зі:

ступенем наповнености чого-небудь, кого-небудь: набраус'а йакмаї груш (Сп), на'пиус 'а йак вуил браги (Авд).

У говірках, окрім вербальних засобів номінації, діалектоносії можуть використовувати невербальні, які вживають у власне номінативній та підсилювальній функціях [Земичева 2016: 142], наприклад, для реалізації семи `випити спиртний напій (пропозиція)' жест постукування по горлу або прикладання руки до горла в підсилювальній функції в поєднанні з дієслівними пропозитивними номінативними одиницями да'ваї навернем (Авд), да'ваїкоуто'нем (Сп), що співвідносні з односкладними означено- особовими реченнями. Жест постукування по горлу або прикладання руки до горла можуть використовувати й у власне номінативній функції, коли жест замінює словесну номінацію2. П. Гриценко зауважував, що фіксація «складної організації розмаїтого репертуару мовних одиниць говірок відповідного хронотопу, можливість виявлення на підставі текстів взаємодії в комунікації мовних і позамовних (невербальних) засобів передавання змістів, модальностей, конотацій, визначення залежності актів мовлення від позамовного середовища та умов мовлення, експлікації в словоладі та характері текстотворення діалектної особистості з її індивідуальними лінгвальними, часовими, освітніми, соціокультурними особливостями» визначають обсяг і якість інформації в діалектних текстах, а відтак і їх цінність [Гриценко 2015: 102-103].

Варіювання лексичної реалізації семи може спричиняти фузія значення, яка часто наявна в дієсловах, динамізм синтагматичної сполучуваности яких позначається на семантиці, тому часто в одному ряду постають дієслівні номінативні одиниці, які поза позначуваною ситуацією можуть бути не зафіксовані як синоніми чи дублети [Гриценко 1990: 143]: наприклад, ма'лот ' (Авд), шчебе'тат ' (Авд), 'цокат ' (Чн), заторо'хт 'іт ' (Авд), тараба'нит ' 'наче гарохаму Стену (Зм) та ін. для реалізації семи `говорити швидко'. У досліджуваних говірках дієслово торох'т 'іт'може мати значення: `утворювати різкі, гуркітливі звуки (про дощ із градом)', `~ (про квасолю)', `~ (про вітер)' (Сп); 'цокат '`ходити на високих підборах' (Авд), `розмірено, ритмічно стукати (про годинник)' (Сп); тараба'нит ' `утворювати різкі, гуркітливі звуки (про дощ)', `~ (про квасолю)', `~ (про мотоцикл)' (Зм) та ін.

У дослідженнях українських діалектологів засвідчено, що мовці вживають номінативні одиниці різної структури (однослівні й багатослівні) на позначення тієї ж семи, наприклад, для номінації людини у східнослобожанських (В. Лєснова) та в покутсько-буковинських говірках (Л. Колєснік), пастухування в гуцульському говорі (Т. Ястремська), їжі та кухонного начиння в говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя (В. Різник), фітономінації в українських говірках Криму (Т. Кукса), дієслівної лексики східнополіського говору (О. Холодьон) та ін. Найбільш поширена номінація за допомогою слова і словосполучення. Водночас дослідники зазначають, що багатослівна номінація нечастотна, наприклад, дво- або трикомпонентні назви пастухування гуцульського говору складають 11 % [Ястремська 2008: 213], кількакомпонентні номени на позначення різновидів сільськогосподарських рослин в українських говірках Криму - 3,5 % [Кукса 2013: 17], пропозитивні одиниці - 14,4 %, дискурсивні одиниці - 0,5 % на позначення дієслівної лексики у східно- поліських говірках [Холодьон 2017: 246] та ін.

Отже, проаналізовані діалектні дієслівні номінативні одиниці репрезентують поширене в українських говірках явище номінативного варіювання. У досліджуваних говірках діалектоносії вживають різноструктурну номінацію, зокрема однослівні дієслівні одиниці, утворені морфологічним способом, на позначення сем `говорити повільно', `говорити швидко', `пити спиртні напої';

дієслівні словосполучення, які утворені за моделями:

Adverb (по-ма'л ії, па-Малу, па-ма'лен 'ку, медл 'е'н ':ії, про'т 'ажно) + Verb (корені ба'лак-, го(а) Мон-) на позначення семи `говорити повільно',

Adverb (бистро, з'дораво) + Verb (корені ба'лак-, го(а) 'мон-, го'вор-) на позначення семи `говорити швидко',

Substunt (п'йан-к-ойу) + Verb (корінь н 'і'м-) на позначення семи `пити спиртні напої';

дієслівні компаративи, утворені за моделями Verb+ йак + Object (образний конкретизатор), Verb+ йак +Object (образний конкретизатор + образний визначник), на позначення сем `говорити повільно', `говорити швидко', `пити спиртні напої'; дієслівні компаративи можуть компонувати іменники - імена людини, які діалектоносії вживають окремо, наприклад, на позначення семи `говорити швидко';

пропозитивні номінації, які співвідносні з односкладними означено- особовими реченнями, на позначення семи `випити спиртний напій (пропозиція)';

звуконаслідування, які співвідносні з однослівними дієслівними номінаціями, на позначення семи `говорити швидко';

невербальні засоби, зокрема використання жестів у номінативній та підсилювальній функціях на позначення семи `випити спиртний напій (пропозиція)', а також просодики - уживання пришвидшеного темпу мовлення в підсилювальній функції у поєднанні із звуконаслідуванням на позначення семи `говорити швидко'.

Номінативне дієслівне варіювання може зумовлювати фузія значення дієслова, коли один ряд формують номінативні одиниці, які поза позначу- ваною ситуацією можуть не функціювати як синоніми на наддіалектному рівні. Зібраний матеріал підтверджує спостереження науковців, що наявність у говірках чималої кількости номінативних одиниць на позначення тієї ж семи свідчить не про надлишковість діалектної лексичної системи, а про безперервність номінативного процесу [Лєснова 2004: 88].

Перспективи наукових пошуків убачаємо в дослідженні акцентуаційного, фонетичного, морфемного, морфологічного, синтаксичного, лексичного, а також подальшого семантичного дієслівного варіювання Східного Полісся й діалектного континууму загалом, що дозволить зібрати інформацію про явище діалектного дієслівного варіювання.

ПЕРЕЛІК НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ СОСНИЦЬКОГО Р-НУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТИ ТА ЇХ СКОРОЧЕНЬ

Авд - с. Авдіївка Зм - с. Змітнів Сп - с. Спаське Чн - с. Чорнотичі

ДЖЕРЕЛА

АУМ - Атлас української мови: у 3 т. / редкол.: І.Г. Матвіяс (голова) та ін. Київ: Наук. думка, 1984-2001. Т. 1: Полісся, Середня Наддніпрянщина і суміжні землі / ред. тому І.Г. Матвіяс. 1984. 91, [2] с., [350] арк. карт.

ОЛА - Общеславянский лингвистический атлас: Серия лексико-словообразовательная. Вып. 10. Народные обычаи / отв. ред. Т.И. Вендина. Москва; Санкт-Петербург: Нестор-История, 2015. 276 с.

Языкознание 1998 - Языкознание. Большой энциклопедический словарь / гл. ред. В.Н. Ярцева. 2-е изд. Москва: Большая Российская энциклопедия, 1998. 685 с.

ЛІТЕРАТУРА

Гриценко 1990 - Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики: монографія. Київ: Наук. думка, 1990. 272 с.

Гриценко 2015 - Гриценко П.Ю. Інформаційний простір діалектного тексту. Діалекти в синхронії та діахронії: текст як джерело лінгвістичних студій. Київ. 2015. С. 100-118.

Земичева 2016 - Земичева С.С. Невербальные средства обозначения восприятия и ощущений в речи диалектной языковой личности. Сибирский филологический журнал. 2016. № 4. С. 142-151. URL: http://www.philology. nsc.ru/journals/spj/pdf/2016_4/13.pdf

Клепикова 1986 - Клепикова Г.П. К проблеме изучения лексико-семантической вариативности в гомогенном и гетерогенном диалектном континууме (карпато-балканский ареал). Славянское и балканское языкознание. Проблемы диалектологии. Категория посессивности. 1986. Вып. 10. С. 67-84.

Кочерган 2008 - Кочерган М.П. Загальне мовознавство: монографія. Київ: Видавничий центр «Академія», 2008. 464 с.

Кукса 2013 - Кукса Т.П. Фітономінація та її просторова варіативність в українських говірках Криму: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Інститут української мови НАН України. Київ, 2013. 24 с.

Лєснова 2004 - Лєснова В.В. Номінація рис людини в українських східнослобо- жанських говірках: монографія. Луганськ: Альма-матер, 2004. 193 с.

Макаев 1962 - Макаев Э.А. Понятие давления системы и иерархия языковых единиц. Вопросы языкознания. 1962. № 5. С. 47-52.

Марєєв 2018 - Марєєв Д.А. Динаміка східнополіського діалекту: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Інститут української мови НАН України. Київ, 2018. 255 с.

Холодьон 2014 - Холодьон О.М. Дієслівна лексика на позначення темпу мовлення як фрагмент мовної картини світу діалектоносіїв Східного Полісся. Діалекти в синхронії та діахронії: загальнослов'янський контекст. 2014. С. 495-500.

Холодьон 2017 - Холодьон О.М. Семантична варіативність дієслівної лексики в східнополіському діалекті: дис. . канд. філол. наук: 10.02.01 / Інститут української мови НАН України. Київ, 2017. 279 с.

Холодьон 2019 - Холодьон О. Невербальні засоби вираження семантики дієслів Східного Полісся: види і функції жестів. Лінгвістика. 2019. № 2 (41). С. 53-64.

Ярцева 1990 - Ярцева В.Н. Проблемы языкового варьирования: исторический аспект. Языки мира: Проблемы языковой вариативности: монография. Москва, 1990. С. 4-35.

Ястремська 2008 - Ястремська Т. Традиційне гуцульське пастухування: монографія. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАНУ, 2008. 424 с.

Размещено на Allbest.ru