Способи номінації в тематичній групі лексики ткацтва в середньонаддніпрянських говірках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Способи номінації в тематичній групі лексики ткацтва в середньонаддніпрянських говірках

Жуган Н.А.

кандидат філологічних наук, викладач

Черкаського державного бізнес-коледжу

Оскирко О.П.

кандидат філологічних наук

доцент кафедри гуманітарних та

природничих дисциплін

Міжрегіональної академії управління персоналом

Анотація

ткацький лексика семантичний деривація

У статті на матеріалі говірок середньонаддніпрянського ареалу української мови проаналізовано способи номінації ткацької лексики, зокрема лексико-семантичної групи назв осіб, пов'язаних із ткацтвом, та лексико-семантичної групи назв пристроїв, знарядь та дій, пов'язаних із виготовленням основи для ткання. Ці групи об'єднують репрезентанти таких сем: `людина, яка займається тканням'; `дружина ткача'; `чоловік ткалі'; `син ткача'; `дочка ткача'; `підмайстер ткача'; `людина, яка не вміє або лінується ткати', `пристрій, на якому снують основу для ткання', `снувати, робити основу для ткання', `знаряддя для намотування ниток на котушку човника', `знаряддя, за допомогою якого готують основу для намотування на навій (ритки)', `крючок для протягування ниток через начиння і блят'.

У процесі дослідження представлено особливості репрезентації з'ясовано структурно-семантичну організацію: лексеми, що виникли шляхом морфологічної чи семантичної деривації; аналітичні назви - атрибутивні й субстантивні словосполучення; пропозитивні - у формі речення. Частина однослівних найменувань збережені у свідомості діалектоносіїв попри архаїзацію самих реалій. Бажання мовців дати більш докладну характеристику предмета, назву якого вони не пам'ятають, спонукає до вживання прийменниково-відмінкових конструкцій, словосполучень, пропозитивних структур, що свідчать про незавершеність процесу номінації та архаїзацію спеціалізованих назв у пам'яті інформантів. Простежено особливості номінативних процесів цих груп лексики, виявлено системні зв'язки досліджуваних номенів. Засвідчено лексеми, які мають різні словотвірні, фонетичні, акцентуаційні та граматичні варіанти в середньонаддніпрянських говірках, зумовлені здатністю мовців до індивідуального творення, спричиненого системою говірок, так і міждіалектними контактами. Звернено увагу на власне терміни, субститути, що набули спеціалізованого значення за суміжністю з поняттями виробничої лексики та за подібністю форми, й загальновживані назви. Полісемантичність та структурна організація цих лексико-семантичних груп свідчать про архаїзацію ткацького ремесла та динаміку його лексичного складу.

Ключові слова: номінація, сема, репрезентант, лексема, термін, семантика, варіант, лексико-семантична група.

Methods of nomination in the thematic group of weaving vocabulary in the middle dnieper dialects

Abstract

The article has analyzed the methods of nomination of weaving vocabulary, in particular the lexical-semantic group of persons' names connected with weaving, and the lexical-semantic group of names of devices, tools and actions connected with making the basis for weaving. These groups bring together representatives of the following families: `a person engaged in weaving'; `a weaver's wife'; `a weaver's man'; `a weaver's son'; `a weaver's daughter'; `a weaver's apprentice'; `a person who does not know how to weave or is lazy to do it', `a device on which the warp is woven, 'to warp, to make a warp weave', `a tool for winding threads on a shuttle spool (ritki)', `a hook for pulling threads through utensils'.

In the course of the research the peculiarities of representation have been presented, the structural-semantic organization has been clarified: lexemes that have arisen by morphological or semantic derivation; analytical names - attributive and substantive phrases; and propositional - in the form of a sentence. Some of the one-word names are preserved in the minds of dialect bearers, despite the archaization of the realities themselves. The desire of speakers to give a more detailed description of a subject, the name of which they do not remember, encourages the use of prepositional-case constructions, phrases, propositional structures, indicating the incompleteness of the nomination process and archaization of specialized names in the memory of informants. The peculiarities of the nominative processes of these vocabulary groups have been traced, the system connections of the examined nouns have been revealed. The lexemes that have different word-forming, phonetic, accentuation and grammatical variants in the Middle Dnieper dialects, due to the ability of speakers to individual creation caused by the system of dialects, and interdialectal contacts have been proved. Attention has been paid to the actual terms, substitutes that have acquired specialized meaning in connection with the concepts of industrial vocabulary and similarity of form, and common names. The polysemanticity and structural organization of these lexical-semantic groups testify about the archaization of the weaving craft and the dynamics of its lexical composition.

Key words: nomination, sema, representative, lexeme, term, semantics, variant, lexical-semantic group.

Постановка проблеми

Дослідження тематичних груп лексики, процесів трансформації її структурного складу й семантики є одним із важливих завдань сучасного мовознавства. Оскільки лексичний склад діалектної мови вважають найбільш динамічним порівняно з іншими структурними рівнями, оскільки він зазнає змін як унаслідок власне лінгвальних, так і позамовних чинників: архаїзація лексем, спричинена деактуалізацією реалій, міжмовні й міждіалектні контакти, взаємовплив і взаємопроникнення літературно нормативних і діалектних елементів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У другій половині ХХ ст. об'єктом лексикологічних досліджень стала народна виробнича термінологія. Терміносистему ткацтва як тематичну групу, що об'єднує низку лексико-семантичних груп, у науковій літературі проаналізовано в лексикологічному, етимологічному, лексикографічному та лінгвогеографічному аспектах (З. Веселовська [3], О. Трубачов [11], Й. Дзендзелівський [7], Т Трухан [12], Т. Вороніна [4], М. Павлова [10], І. Ніколаєнко [9], Г. Гримашевич [5]). Актуальність нашого дослідження полягає в тому, що лексика ткацтва, зокрема в середньонаддніпрянських говірках, досліджена лише частково, зовсім відсутні праці, записані в польових умовах від старшого покоління діалектоносіїв, які мали стосунок до ткацького промислу.

Постановка завдання

Мета статті - комплексно дослідити лексико-семантичні групи назв осіб, пов'язаних із ткацтвом, і назв пристроїв, знарядь та дій, пов'язаних із виготовленням основи для ткання, виявити системні зв'язки досліджуваних номенів, їхню семантику та варіативність.

Виклад основного матеріалу

Об'єктом докладного аналізу в статті стали дві лексико-семантичні групи (ЛСГ): назв осіб, пов'язаних із ткацтвом, і назв пристроїв, знарядь та дій, пов'язаних із виготовленням основи для ткання. У межах кожної з них вирізняємо семантичні мікрогрупи назв (СМГ), що реалізують семи. ЛСГ назв осіб, пов'язаних із ткацтвом, нечисленна; її утворюють репрезентанти сем: `людина, яка займається тканням'; `дружина ткача'; `чоловік ткалі'; `син ткача'; `дочка ткача'; `підмайстер ткача'; `людина, яка не вміє або лінується ткати'.

Сема `людина, яка займається тканням' репрезентована в середньонаддніпрянських говірках лексемами ткач' (Ул, Гл, Лщ, Зл, Вш), Ткал'а (Лщ, Мд, ВБ, Мск, Лн, Вш), тка^ч'иха (Ул, Сч, Пп, Мск, Вн, ТР), тка^ч'и(и^і>)ха (Бб, См, Гл, Хл, Вл, Лз, ВБ, Тн), ткач'ка (Мд, Тп), іГкал'ниц'а (Б), а також Ж'інка (Рг, Окс, Сгн, Др), баба (Нст, Кр, Мр, Зв) та формами множини ткач'і. ба^|би. Репрезентанти семи утворені за допомогою суфіксів -их(а), -л(я); спорадично вживані специфічні деривати утворені найчастіше за допомогою суфіксів -к(а), -льниц(я) (тбач'ка, ткал'ниц'а). Загальновживані лексеми Ж'інка, ^|баба набули вторинної номінації, можливо, через те, що в досліджуваних говірках цим ремеслом займалися в основному жінки і здебільшого (у 1950-1960-х рр. ХХ ст.) жінки найстаршого віку. Розподіл трудової діяльності за статтю, який відбувався здавна, сприяв тому, що тканням займалися переважно жінки, але траплялися випадки, коли ткацтво було чоловічим ремеслом, особливо якщо воно набувало виробничого характеру. Лексема ткач' може позначати осіб як чоловічої, так і жіночої статі [8, с. 114-115].

Із репрезентантами семи `людина, яка займається тканням' тісно пов'язані маніфестанти сем, виділених за диференційними ознаками «спорідненість та свояцтво», «ставлення до роботи».

Сему `дружина ткача' реалізують термінолексеми тка^ч'иха (Мд, Мр, Лп, Кл, Хл, Мл, Нб, Жт, См), тка^ч'ова (Гл) та загальновживані назви зі спеціалізованою семантикою друЖина (Дм, Тп, Лз), Ж'інка (Зв, Тн, Кр, Вл, Лзр, Мск, Др, Ул, ДВ, Жт, Івх, Кл, Кз, Лщ, Нст, Пп, Рг, Сб). А оскільки ткачів у селах було небагато, то жінку могли називати на ім'я чи називали дружиною: по Чмен'і (Вр, Дв, Мрн, Зл, ТР, Глз, Бб, Чв, Б, Влш, ВБ, Вн, Сч, Вшн, Глк, Окс). У говірках переважають однослівні загальновживані номени. Також наявні по дві дублетні назви: тка^ч'иха // друЖина ткаЖа (Лз), друЖина // дружина ткаЖа (Тп). У тлумачному словнику лексема ткачиха подана зі значенням «дружина ткача» [2, с. 1456].

Сему `чоловік ткалі' реалізовано лексемами ткач' (Мд), муЖик (Мрн), ч'олоЖік (Мд, Хл, Дв, Мл, Кр, Мск, Зкр, Дбр, Влш, Мрп, Тн, Вл, Лзр, Др, Ул, ДВ, Жт, 34, Івх, Шп, Шш, Кл, Кз, Лщ, Пп, Рг, Сб) та складеними найменуваннями т¹ калин ч'ол¹ ов'ік (Мд), тка¹ ч'ишин ч'оло¹ в'ік (Лз, Кз), ч'оло¹ в'ік тка¹ ч'ихи (ВБ), о¹ той шо ч':е (Гл). Термін ткач' засвідчено лише в одній говірці, а більша частина репрезентантів - загальновживані слова, що набувають спеціального значення в контексті. До власне термінів належить лексема ткач'. У ВТССУМ ткач'ишин - «належний ткачисі» [ВТССУМ, с. 1456]. У багатьох говірках чоловіка ткалі називали по імен 'і (Вр, Дв, Мск, Зл, Влш, Лн, ТР, Глз, Бб, Чв, Б, ВБ, Вн, Сч, Вшн, Глк, Окс) [8, с. 115].

Сему `син ткача' реалізують лексеми син (Мд, Хл, Мл, Гл, Влш), д'іти (Дв, Дм, Мск, Зкр, Дбр, Лз), в інших досліджуваних говірках репрезентант по імен 'і (Вр, Дв, Мск, Зл, Влш, Лн, ТР, Глз, Бб, Чв, Б, ВБ, Вн, Сч, Вшн, Глк, Окс). Іноді для вдокладнення інформації мовці використовували словосполучення тка ч'ихи син (Кн), д'іти тка ч'ихи (Лз).

Сему `дочка ткача' репрезентовано терміном тка ч'івна (Мрп), лише у двох говірках - термінологічними словосполученнями ткач'ихи доч'ка (Кн), д'іти ткач'ихи (Лз), загальновживаними назвами доч'ка (Мд, Хл, Мл, Гл, Мск), д'іти (Дм, Дв, Мск, Зкр, Дбр) та по імен'і (Вр, Дв, Мск, Зл, Влш, Лн, ТР, Глз, Бб, Чв, Б, ВБ, Вн, Сч, Вшн, Глк, Окс). Лексема тка¹ ч'івна - термін, підтвердженням чого є визначення у тлумачному словнику - «дочка ткача» [2, с. 1456]. Отже, репрезентанти сем 'син ткача', 'дочка ткача' здебільшого реалізують семантику спорідненості, тоді як зв'язок із ткацтвом виявлений спорадично в назві тка ч'івна та субстантивних словосполученнях тка¹ ч'ихи ¹ доч'ка,¹ д'іти тка¹ ч'ихи.

Сема `підмайстер ткача' представлена лексемою п'ід майстир (Мд, Мл), проте здебільшого, за інформацією діалектоносіїв, у них не було підмайстрів, оскільки в сім'ях, де були ткачі, це ремесло передавали нащадкам, а пізніше воно взагалі деактуалізувалося. Лексема п'ід майстир має більш загальне значення, тому що вона вживана в термінолексиці різних галузей.

Сему `людина, яка не вміє або лінується ткати' репрезентують кілька лексем і їхніх варіантів: Ждар' (Хл, Мрп, См), Ждар (Вл, Влш, Глз, Бб), Ждар' (Гл), Ждар (Влш, Лн, Шп), леЖач'а (Лп, Др, Нб, Вн, ТР, Нх, Кл, Мл, Гл, Кр, Мрн, Шп, Івх, Лзр), леЖашч'о (Мрп, Шп, ВБ, См), ле^иІдашч'иц'а (Кз, Шш), ле^ида¹ ц'уга (Мд, Вр, Вл, Зв, Ул), л'ін т'айка (Влш, Нб), | неук (Кл), нЖроба (Мд), т рути^ен ' (Мд), ва Жач'ка (Дм) та прикметником л'і нива (Лз, Мрп). Оскільки в першій половині ХХ ст. селяни мали працювати від малого до великого, в кількох говірках сему представлено реченнєвими конструкціями не буЖ та¹ ких (Окс, Ст), вс'і ро|били (Шш). У тлумачному словнику подано номени валяка «розм. ледар», неук «розм. нетямуща, недосвідчена, мало знаюча людина», трутень «перен. розм. нероба» [2, с. 111, 783, 1482]. Таким чином, вищезазначені маніфестанти належать до загальновживаної емоційно забарвленої лексики, реалізуючи поширене в середовищі селян негативне ставлення до лінивих людей.

У ЛСГ назв пристроїв, знарядь та дій, пов'язаних із виготовленням основи для ткання, виокремлюємо СМГ, що реалізують семи: `пристрій, на якому снують основу для ткання', `снувати, робити основу для ткання', `знаряддя для намотування ниток на котушку човника', `знаряддя, за допомогою якого готують основу для намотування на навій (ритки)', `крючок для протягування ниток через начиння і блят'.

Маніфестанти семи `пристрій, на якому снують основу для ткання' походять від дієслова снувати: с' н'івниц'а (Лщ, Шп, Тп, Кл, Глз, Вб, Гл, Хл, Мрп, Зв, Ул, Нст, Влш, Пп, Тн), с' н'івни^ец'а (Мд), с¹ новниц'а (Бб, Лп), ос' н'івниц'а (Мд, Мл), сну'валка (ДВ), сну'вал'ник (Кр), сну'вал'ниц'а (Сч, ДВ, Окс). Найуживанішою в обстежених говірках є лексема с'н'івниц'а та її варіанти с'н'івни^ец'а, с'новниц'а, ос'н'івниц'а. Словотвірний варіант сну'валка притаманний західній зоні середньонаддніпрянського ареалу (Уманський, Христинівський і Тальнівський райони). Лексеми оснівниця, снівниця «примітивний прилад, на якому намотують (снують) основу (нитки) для ткання полотна» засвідчені й у полтавських говірках [1, с. 68].

Назви на позначення пристрою, на якому снують основу для ткання, та найменування його частин перебувають у відношеннях ціле - частина. Лексичну репрезентацію сем засвідчено лише в окремих говірках, зокрема, семи `стержень (веретено)' - с'тержин' (Рг), штир (Кл), шп'ін' (Хл), к'і'лоч'ки (Мд); `перехрестя' - пере^ихрес'т'а (Мл, Мд, Дв), 'навхре^ист (Кл), по ренч'і (Гл); `частина, за допомогою якої роблять чини' - кон'і (Лн); `кілочок у снівниці' - ш'томпил ' (Гл), с'тержин' (Мл, Лн), шпи'ч'ак (Мл), к'і'лоч'ок (Мд), к'і'лоч'ки (Мд), ¹ колоч'ки (Лп), дру¹ ч'ок (Дм, Кл). Репрезентанти, що реалізують частини снівниці, заступили власне терміни найменуваннями з інших виробничих сфер (пере^ихрес'т'а, штир, ш'пеник, шп'ін', с'тержин') чи загальновживані (кілочок кілочки ^колочки dovчок) , , , .

Загалом кількість репрезентантів на позначення частин пристрою, на якому снують основу для ткання, незначна, тому що інформанти не розрізняли частини снівниці. Зафіксовані здебільшого лексеми, які іменують частини снівниці, тотожні назвам, що позначають частини витушки. Це одиниці виробничої лексики, які у свідомості діалектоносіїв закріплені як такі, що можуть позначати частини примітивних механізмів, а отже, набувають термінологічної семантики.

Сему `місце, де перехрещуються нитки основи' реалізують лексеми ч'и'ни (Мл, Дв, Гл, Лз, Бб, Мск), ко' била (Вр), пере^ихрест'а (Вр, Мд, Сб) та прийменниково-відмінкова словоформа (у) на'ч'ин':і (Бб, Мрп). До терміносистеми ткацтва належить тільки лексема ч'и'ни, яку зафіксовано у словнику Б.Д. Грінченка з двома значеннями: 1) «мЪсто, гдЪ перекрещиваются нити основы»; 2) «колышки въ сновалкЪ, при помощи которыхъ делаются чини» [6, с. 462] та у словнику - «місце, де перехрещуються нитки основи» [2, с. 1601]. Інші назви набули спеціалізованої семантики.

Сему `снувати, робити основу для ткання' представлено лексемами сну^|ват' (Лп, Вр, Мрн, Лз, Лн, Дм, Дв, Тп, Сгн, Мрп, Мд, Нх, Мл, Хл, Глз, Гл, Кн, Нст, Зл, Пп, ДВ, Івх, Зкр, Кл, Лщ, Сб, Рг, Тн, Вн, ТР, Ст, Нб, Бб, Окс), мо^|тат' (Лз) та словотвірними варіантами осну'ват ' (Кр), обсну'ват ' (ТР), насну'ват ' (Пп). У розповідях інформанти часто вживають особові форми дієслів теперішнього часу сну'йу (Мд, Окс), сну'йем (Окс), сну йемо (Дбр), сну' йец':а (Сгн, Кл, Дв, Зкр) і форми минулого часу, оскільки дія відбувалася в минулому (сну вала (Гл), сну вали (Дм, Зкр, Лз, Тн, Вн, ТР, Ст, Нб, Бб, Окс, ПП, Івх, Лщ, Дв), осну'вали (Кр), обсну'вали (ТР)) та словосполучення наки дат' на ос нову (Мд). Отже, складниками семантичної мікрогрупи є дієслово сну ват' та його формотворчі і словотвірні варіанти [8, с. 105].

Лише в кількох говірках засвідчено лексичну реалізацію семи `знаряддя для намотування ниток на шпульку': пр'адка (Бб, Дв, Мрн, Лзр, Дбр, Мрп, Сб, ВБ), п радка (Вр, Зл, Сч, Влш). В інших говірках діалектоносії не пам'ятають назви знаряддя, за допомогою якого намотували нитки на шпульку, оскільки в їхніх родинах або не ткали, або вони не виконували цієї дії, зважаючи на вікову категорію (1930-1950-і роки народження).

Сему `знаряддя, за допомогою якого готують основу для намотування на навій (ритки)' реалізує лексема ритки (Лз, Дм, Вр, Дв, Мд, Мл, Хл, Глз, Гл, Бб, Ст, Зл, Сч, Зкр, Дбр, Сб).

Найменування частин знаряддя, за допомогою якого готують основу для намотування на навій, перебувають у відношеннях ціле - частина стосовно цього пристрою. Репертуар маніфестантів обмежений, зрідка презентовані дві семи: `зубки' - 'зуби (Гл, Дбр), зуб'ки (Дм, Мд, Гл), 'зубч'ики (Лз, Хл, Гл, Мд, Дм, Вр, Глз); `відстань між зубками' - ш ч'ілина (Вр), два пал'ц'і шири'ни (Лп). Ще для двох сем `довгі планки рамки', `кінці риток' взагалі не засвідчено лексичної реалізації, оскільки діалектоносії вже не членують зазначений семантичний простір.

Сему `крючок для протягування ниток через начиння і блят' представлено невеликою кількістю лексем та їхніх фонетичних і словотвірних варіантів: 'голка (Мд, Кр), г'лиц'а (Вр, Хл, Мл), к'л'уч'ка (Гл), кр'у'ч'ок (Вр, Мл), кру'ч'ок (Кр), кру' ч'еч'ок (Дм), 'палоч'ка (Дм). У більшій частині говірок не зафіксовано номенів на позначення цієї реалії, оскільки мовці її не використовували або ж вона стерта в пам'яті діалектоносіїв. Лексеми г'лиц'а і к'л'уч'ка полісемантичні; значення, що стосується ткацтва, зафіксовано в «Словарі» Б.Д. Грінченка: глиця «при тканіи ковра: линЪйка для разд^ленія верхнихъ и нижнихъ рядовъ основы ковра»; ключка «крючокъ для протягиванія нитей через начиння и блят (у ткачей)» [6, ІІІ, с. 290, 255]. Серед поданих до термінологічних належать лексеми г^лиц'а, кЛ'уч'ка, до тих, що набули спеціалізованого значення, - кр'уч'ок та його фонетичні і словотвірні варіанти, до загальновживаних - Палоч'ка [8, с. 106].

Висновки

Отже, у ЛСГ назв осіб, пов'язаних із ткацтвом, засвідчено, що ткацьким промислом займалися переважно жінки, на що вказують спеціальні номени з афіксами -их(а), -л(я), -к(а), -льниц(я), -івн(а). Репрезентанти, які мають основу тка-, належать до терміносистеми ткацтва. У досліджуваних говірках лексема ткаЧ'иха в розумінні діалектоносіїв має значення «жінка, яка займається тканням», тоді як у словниках її подано з іншою семантикою - «жінка ткача» [6, IV, с. 268; 2, с. 1456]. Спеціалізованого значення набули загальновживані назви ха^з'айка, Ж'інка, ^баба, доч'ка, син, ч'оло^в'ік, що репрезентують міжтематичні зв'язки. Назви пристроїв, знарядь та дій, пов'язаних із виготовленням основи для ткання, представлено не в усіх говірках або взагалі їх не засвідчено, особливо найменувань частин цих знарядь. До власне термінів ткацтва належать лексеми с'^н'івниц'а з її фонетичними варіантами, Притки, г^лиц'а, к'л'уч'ка. Субститути (кр'уЧ'ок, штир, шп'ін', шТомпил', бтержин') набули спеціалізованого значення за суміжністю з поняттями виробничої лексики та за подібністю форми (пере^их^рес'т'а, шпи^ч'ак, Зуби). Інші маніфестанти - загальновживані назви (ш^ч'ілина, колоч'ки, дру^ч'ок, кТлоч'ок, поренч'і). Деякі семи мовці реалізують пропозитивними структурами ('відстань між зубками' два ^пал'ц'і ширФни), оскільки знання про об'єкт ще наявні, однак назва стерта з їхньої пам'яті.

Список використаних джерел

1. Ващенко В.С. Словник полтавських говорів. Харків: Вид-во Харківського ун-ту, 1902. Вип. 1. 107 с.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 1728 c.

3. Веселовська З.М. Народна українська і російська термінологія культури конопель та льону. Наукові записки Харківської науково-дослідницької кафедри мовознавства. 1929. № 2. С. 63-76.

4. Воронина Т.Е. Сельскохозяйственная лексика украинских говоров Воронежской области: автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.662 «Славянские языки». Воронеж, 1970. 22 с.

5. Гримашевич Г.І. Динаміка лексики ткацтва в середньополіських говірках. Філологічний вісник Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини. 2011. Вип. 1. С. 219-225.

6. Грінченко Б.Д. Словарь української мови. Київ, 1907-1909. Т 1-4.

7. Дзендзелівський Й.О. Термінологія, пов'язана з ткацьким станком у говірках Закарпатської області. Доповіді та повідомлення. 1957. Вип. 1. С. 77-80.

8. Жуган Н.А. Лексика ткацтва в середнонаддніпрянських говірках: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького. Черкаси, 2019. 331 с.

9. Ніколаєнко І.О. Структура й ареальна характеристика лексики традиційного ткацтва в українських східнослобожанських говірках: дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України; Інститут української мови. Київ, 2000. 545 с.

10. Павлова М.Р. Полесская терминология ткачества на общеславянском фоне: автореф. ... дис. канд. филол. наук. Москва, 1990. 18 с.

11. Трубачев О.Н. Ремесленная терминология в славянских языках (Этимология и опыт групповой реконструкции). Москва: Наука, 1966. 416 с.

12. Трухан Т.М. Беларуская лексіка ткацтва. Стан выучэння і задачы. Беларуская лінгвістька. 1987. Вып. 32. С. 56-62.

Умовні позначення говірок

Дв - Дівички, Дм - Демянці Переяслав-Хмельницький р-н; Ул - Улашівка, Б - Буда Таращанський р-н; Лщ - Ліщина, Лн - Леонівка, Шп - Шпендівка Кагарлицький р-н; Кр - Карапиші Миронівський р-н; Нст - Насташки Рокитнянський р-н Київської обл.;

Зкр - Зікранці Семенівський р-н; Лзр - Лазорки Гребінський р-н; Чв - Чевельча Оржицький р-н Полтавської обл.;

Вл - Вільшана, Хл - Хлистунівка, Мрн - Моринці Городищенський р-н; Нх - Нехайки, Кл - Коломиці, Тп - Тополі Драбівський р-н; Жт - Житники Жашківський р-н; Др - Драбівці, Глз - Гельмязів Золотоніський р-н; Бб - Бобриця, Лп - Ліпляве, Кз - Козарівка, Кн - Кононча Канівський р-н; Ст - Ступичне Катеринопільський р-н; Гл - Глушки, Зв - Завадівка, Мрп - Миропілля, Нб - Набутів, См - Саморідня Корсунь-Шевченківський р-н; Вн - Виноград, ТР - Товсті Роги Лисянський р-н; Івх - Івахни, Пп - Попудня Монастирищенський р-н; Вш - Вишнополь, Зл - Зеленьків Тальнівський р-н; ДВ - Доброводи, Рг - Рогова Уманський р-н; Влш - Вільшанка, Сч - Сичівка Христинівський р-н; Вр - Вершаці, Мд - Медведівка, Мл - Мельники, Сб - Суботів Чигиринський р-н; ВБ - Велика Бурімка, Мск - Москаленки Чорнобаївський р-н; Сгн - Сигнаївка, Лз - Лозоватка Шполянський р-н Черкаської обл.;

Дбр - Дібрівка, Глк - Голиково Новомиргородський р-н Кіровоградська обл.

Размещено на Allbest.ru