Використання неологізмів у кулінарній справі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИКОРИСТАННЯ НЕОЛОГІЗМІВ У КУЛІНАРНІЙ СПРАВІ

Решетняк О.О., Калугіна Ю. С.

Українська мова із плином часу збагачується новими номінативами, бо функція називання є однією з основних будь-якої мови, й наша рідна не є винятком. Індивід створює нове слово, прагнучи до індивідуалізації та оригінальності, потім воно проходить кілька стадій соціалізації й лексикалізації, цей процес і демонструє утворення неологізмів.

У ХХІ столітті розвиток науки, техніки, культури й засобів масової інформації сприяє розширенню вже наявних і виникненню нових галузей номінацій. Процес оновлення лексики відбувається постійно, проте в деякі періоди часу він найбільш інтенсивний. Другу половину минулого сторіччя маркують періодом «неологічного буму» в мові. Це посприяло виникненню зовсім нової галузі лінгвістики - неології - науки, об'єктом вивчення якої є власне неологізми. На сьогодні цей «неологічний бум» продовжується, проте, крім стрімкого розвитку людської діяльності в різних площинах, у сучасних реаліях існує інтернет як інструментарій мовотворчості. Завдяки йому нині відбувається надто стрімкий культурний та інформаційний обмін і розвиток мови.

Неологізми відбивають умонастрої, що панують в українськомовному узусі, маніфестантами дійсності. Формування неологізмів у тій чи тій галузі людської діяльності свідчить про активний розвиток відповідної царини або про розвиток подій, що пов'язані із суспільною діяльністю.

Неологізми також демонструють тенденції розвитку сучасної української мови, нові лексичні одиниці постійно з'являються і частина з них входить до повсякденного лексикону людини. Найбільша кількість запозичень щодо кулінарної справи має французьке походження, проте порівняно із запозиченнями 80-х років минулого століття питома вага їх на сьогодні значно знизилася.

Процес появи нових слів репрезентує пристосування мови до повсякденного життя і є нагальною потребою подальшого функціонування мови як засобу спілкування та взаємопорозуміння між людьми. Оновлення складу будь-якої мови є безперервним процесом, пов'язаним із змінами, що відбуваються в різних галузях людської діяльності: у політиці, культурі, науці, медицині, економіці та повсякденному житті, навіть під час війни. Функціонуванню неологізмів як категорії лексем притаманне часове обмеження: неологізми власне в мові існують лише певний період. Потім ці новоутворення або залучаються до загального словникового складу певної мови й перестають бути власне неологізмами, або поступово витіснюються синонімами.

Уже в III ст. до н. е в Римі існували кулінарні школи. Як свідчили давньоримські історики, кухарем та лікарем у той період була чи не кожна освічена людина. За 2500 років людство повільно удосконалювало як свої смаки, так і тонкощі приготування їжі. Кулінарія як галузь сформувалася в XVIII столітті. Уже понад століття її словник активно збагачується новими лексичними одиницями, з'явилися не тільки нові продукти, але й почали трансформуватися назви страв. Наприклад: Звичайні макарони почали називати пастою; Замість сирника кажемо чизкейк; А звичайний хліб називають багетом; Прозоре нефруктове желе - це бланманже; А ось вареники по-новому називають равіолі; Бурітто - звичайні млинці з начинкою.

Отже, українська мова вдосконалюється, і кулінарні неологізми почали нерідко застосовувати, тим самим уяскравлюючи мовний простір.

неологізм українськомовний кулінарний слово

Література

1. Андрусяк І. В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: Автореф. дис. канд. філол. наук. Київ. 2003. 15 с.

2. Єнікєєва С. М. Шляхи і способи творення нової лексики кулінарної галузі в англійській мові. Київ. 2016. 145 с.

Размещено на Allbest.ru