Методичні аспекти формування навичок аудіювання при підготовці до здачі сертифікаційних іспитів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет харчових технологій

Методичні аспекти формування навичок аудіювання при підготовці до здачі сертифікаційних іспитів

Форостюк І.В.

Шерстюк Н.В.

У статті висвітлюються методи формування та розвитку навичок сприйняття мови на слух на прикладах підготовки до складання іспиту ЗНО з іноземної мови та Кембриджських екзаменів рівнів В1 Preliminary і B2 First. Авторами розглянуті типи завдань, які подаються на зазначених іспитах, та організаційні підходи, що передують виконанню завдань з аудіювання, такі як вміння уважно прочитати умову, щоб виділити важливі елементи і сфокусуватися на тій інформації, яка має бути отримана в результаті прослуховування. Аналізуються деякі психофізіологічні механізми, задіяні у даному процесі - антиципація та прогнозування, що ґрунтуються на роботі довготривалої пам'яті, а також процес функціонування оперативної пам'яті, яка теж відіграє важливу роль у сприйнятті мови на слух.

Особлива увага приділяється безпосередньо практичним методам розвитку в учнів та студентів здатності аудіювати інформацію і правильно її інтерпретувати, щоб отримати високий екзаменаційний результат. Авторами наводяться приклади, що подаються у всіх зазначених іспитах, описуються необхідні навички, які викладачу корисно тренувати зі студентам для їх автоматичного відтворення при виконанні подібного завдання під час іспиту. Значна увага приділяється методам, які допомагають в роботі, спрямованої на розвиток навичок прогнозування, аудитивної пам'яті, вмінню сприймати та зосереджуватися на ключовій інформації. З цією метою використовуються різні види диктантів. Автори аналізують відмінності у побудові завдань даного типу у зазначених сертифікаційних іспитах .

У статті також звертається увага на подолання фонетичних труднощів аудіювання як таких, що вважаються основними на начальному етапі навчання, але актуальні й на більш високих рівнях володіння іноземною мовою.

Ключові слова: іспит, аудіювання, метод, психофізіологічні механізми, пам'ять, навички, прогнозування, сприйняття.

Forostiuk I. V., Sherstiuk N. V. METHODOLOGICAL ASPECTS OF DEVELOPING LISTENING SKILLS IN PREPARATION FOR CERTIFICATION EXAMS

The article describes the methods of formation and development of foreign language competence of listening comprehension on the examples of preparation for passing the foreign language examination of EIT and Cambridge examinations of levels B1 Preliminary and B2 First. The authors consider the types of assignments given in the above mentioned tests and the organizational approaches that precede the completion of the listening comprehension tasks, such as the ability to read the tasks carefully to highlight important elements and focus on the information that should be obtained as a result of listening. Some psychophysiological mechanisms involved in this process are also analyzed. They are the mechanisms of anticipation and prediction based on the long-term memory. There was also considered the process of function of the short-term memory, which also plays an important role in the process of listening comprehension.

Particular attention is paid directly to practical methods of developing students ' ability to listen to information and interpret it correctly in order to obtain high exam results. The authors provide examples that are presented in all types of these exams, describe the necessary skills useful for the teacher to train with the students to automatically reproduce them in a similar task at the exam. Special attention is paid to techniques that help in the work of developing forecasting skills, auditive memory, the ability to perceive and focus on key information. For this purpose different types of dictations can be used. The authors analyze distinctions in the construction of this type tasks in the mentioned certification exams.

The article also focuses on overcoming phonetic listening difficulties, which are considered to be essential at the initial stage of study, but are relevant and at higher levels of foreign language proficiency.

Key words: exam, listening, method, psychophysiological mechanisms, memory, skills, forecasting, perception.

Вступ

Постановка проблеми. Концепція розвитку англійської мови у сфері вищої освіти визнає її важливість для професійного розвитку особистості. Знання іноземної мови виділяється як одна з ключових компетентностей сучасної людини, необхідним інструментом міжнародного спілкування в академічному та професійному житті, та для розвитку країни в цілому, засобом доступу до знань, умовою ефективної світової інтеграції і фактором економічного зростання країни [1, c. 3]. Перед викладачами вищої та середньої шкіл поставлене завдання підготовити молодь до життя та роботи у світі, де англійська є мовою бізнесу, культури, торгівлі. Майбутній абітурієнт повинен приходити до закладу вищої освіти, маючи рівень володіння англійською мовою не нижче В1, майбутній магістр, відповідно, В2. В концепції також наголошується, що «одним зі стратегічних індикаторів реалізації Стратегії є наступний факт «75 відсотків випускників загальноосвітніх навчальних закладів володітимуть щонайменше двома іноземними мовами, що підтверджуватиметься міжнародними сертифікатами» [1, с. 1].

Тому сьогодні викладачам необхідно детально розбиратися у процесі підготовки майбутніх студентів та магістрів до екзаменів міжнародного рівня, які зможуть підтвердити їхні знання з іноземної мови й дати можливість майбутнім фахівцям продовжити навчання в обраній спеціальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Дослідники розглядають дане питання як з теоретичної, так і з практичної точок зору. Так, теоретичний розбір питань, пов'язаних з викладанням англійської мови у сучасній ситуації інтернаціоналізації вищої освіти представлений у роботах Т Модестової та О. Тарнопольського. В. Зінченко досліджує питання освітнього моніторингу як важливої складової управління якістю освіти. Т Антонюк загострює увагу на якості освітніх послуг української системи вищої освіти. Особливості формування іншомовної компетентності в аудіюванні детально вивчє О.Бігич. Практичні рекомендації та технології представлені в роботах П. Ур (Teaching Listening Comprehension) та Дж. Хармер (How to teach English).

Постановка завдання. Автора статті поставили завдання розглянути методичні підходи та практичні засоби формування компетентності сприйняття мови на слух у процесі підготовки до частини «аудіювання» міжнародних сертифікаційних екзаменів та подібних до них іспитів з англійської мови, на прикладі ЗНО і Кембриджських екзаменів на рівень В1 і В2.

Виклад основного матеріалу

Важливим аспектом підготовки до аудіювання, як і інших частин мовного іспиту, є формування у учасників обізнаності щодо його формату, що в свою чергу передбачає знання типу, структури, кількості завдань, а також кількості балів та часу, який відведений на виконання та перенесення відповідей у відповідний бланк. Якщо студент проінформований і добре ознайомлений із побудовою іспиту, то це може допомогти суттєво зберегти час на самому тесті безпосередньо для виконання завдань або для перевірки вже виконаного [2, с. 154].

Отже, розглядаючи ЗНО, ми бачимо, що частина «Розуміння мови на слух (аудіювання)» складається з 3 завдань (Tasks 1-3), які містять 16 питань різних форм, на виконання яких відведено 30 хвилин. Для кожного завдання учні повинні прослухати запис двічі, обрати відповідь з поданих варіантів і позначити їх у бланку відповідей, таким чином отримуючи 1 бал за кожну правильно обрану й позначену відповідь і 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано [3]. іспит іноземний кембриджський аудіювання

Загалом завдання поділяються на такі форми:

- завдання з вибором однієї правильної відповіді - множинний вибір (Task 1 № 1-6, Task 3 № 12-16);

- завдання на визначення правильності/ неправильності тверджень (Task 2 № 7-11).

Отже, виконання завдань сертифікаційної роботи вимагає від учасників тільки обрати правильний варіант з поданих, а не надати письмову відповідь на кшталт заповнення пропусків у реченнях до тексту, який завжди містить інформацію з матеріалу, що прослуховується. Вказаний вид завдань є типовим для частин аудіювання Кембриджських екзаменів відповідних рівнів В1 (В1 Preliminary, Listening Part 3) та B2 (B2 First, Listening Part 2) та не використовується у побудові завдань аудіювання на ЗНО.

При виконанні кожного завдання слід уважно читати умову, звертаючи увагу на такі додаткові елементи, як заголовки, схеми, малюнки тощо. Такі дії дають змогу встановити конкретну мету прослуховування, як то обрати малюнок, відповісти на питання чи визначити правильності/неправильності тверджень, таким чином скеровуючи увагу слухачів і допомагаючи сфокусуватися на тій інформації, яка має бути отримана в результаті прослуховування. Крім того, на основі аналізу питань потрібно вчити студентів передбачати, про що йтиметься в аудіотексті, що сприяє активізації попереднього досвіду слухача, і відтак є однією з умов ефективного сприйняття мови на слух. Важливість даного процесу активізації обумовлена такими психофізіологічними механізмами аудіювання як антиципація (ймовірне прогнозування) та пам'ять.

Механізм антиципації дозволяє передбачити закінчення тексту, фрази, речення за допомогою його початку і заснований на лексико-семантичних відношеннях слів у пам'яті. О.Б. Бігич зазначає: «Чим більшим є обсяг семантичного поля, тим міцнішими є лексичні й граматичні навички, чим краще слухач знає типові мовленнєві ситуації та володіє мовленнєвими моделями, тим легше він розпізнає їх на слух. Передбачаючи смисл висловлювання, слухач спирається на мовні та позамовні фактори: контекст, ситуації мовлення, особливості мовця, його мовленнєвий досвід, тощо» [4, с. 20]. Процес прогнозування ґрунтується на механізмах довготривалої пам'яті, завдяки яким слухач зіставляє мовленнєві сигнали, що надходять, з тими стереотипами, які існують у його свідомості. Довготривала пам'ять не розвивається спеціальними вправами, а спирається на попередній мовленнєвий досвід слухача. Механізм оперативної пам'яті також відіграє важливу роль у процесі сприйняття мови на слух, адже він відповідає за утримання сприйнятої інформації на необхідний для її усвідомлення час. Чим краще розвинена оперативна пам'ять, тим більшим є обсяг сприймання та витрачається менше часу на обробку отриманої інформації [4, c. 20].

Зважаючи на сказане вище та той факт, що студенти нерідко лише пасивно ознайомлюються з умовою завдання, при тренуванні слід приділити час на розвиток навичок прогнозування. Для цього можуть бути використані інструкції завдань іспиту, наприклад:

- подивіться на малюнки у варіантах відповідей і подумайте, про що буде йти мова в аудіоуривку;

- прочитайте питання та подумайте, що можна сказати про мовців, контекст, у якому відбувається їх спілкування та які події або речі можуть бути згадані у ньому.

При цьому слід звернути увагу здобувачів на той факт, що правильність таких прогнозів не має значення, важливий сам процес передбачення, коли активізується досвід попереднього використання відповідної лексики з теми.

О.Б. Бігич пропонує такі вправи на розвиток аудитивної пам'яті: прослухайте слово, словосполучення, фразу і повторіть їх; послухайте дві фрази, логічно пов'язані між собою, і повторіть їх; послухайте частини фрази, з'єднайте їх в одну фразу і відтворіть її; послухайте дві фрази і визначте, що пропущене в другій; послухайте оголошення і заповніть пропуски в його графічному варіанті; послухайте слова і назвіть ті, що відносяться до даної теми; послухайте і повторіть за диктором фрази [4, с. 26].

Психофізіологічні механізми аудіювання також визначають важливість питання розвитку навички сприйняття та зосередження на ключовій інформації. Отримуючи інформацію на слух рідною мовою, ми підсвідомо зосереджуємося тільки на тих її частинах, які необхідні для розуміння почутого, в той же час використовуємо контекстні підказки для визначення, про що йдеться мова. Той факт, що ми не «вслуховуємося» в кожне слово пояснюється обмеженнями обсягу одиниць сприйняття, тобто оперативної пам'яті. Інформація, яка на даний момент утримується в пам'яті, повинна бути осмислена до того, як вона буде витіснена іншою новою порцією. Той же механізм має працювати і при сприйнятті іноземної мови. Як зазначає О.Б.Тарнопольський, така звичка студентів, як намагання почути кожне окреме слово, значно уповільнює процес сприйняття, ускладнює та навіть взагалі ставить під сумнів розуміння мови на слух. Саме тому необхідно спочатку вчити студентів усвідомлювати загальний зміст почутого і лише потім переходити до формування навичок детального розуміння аудіотексту [5, с. 132].

Для розвитку навичок фокусування на ключовій інформації можна використовувати різні види диктантів (dictogloss). Наприклад, під час прослуховування аудіо студенти записують ключові слова, при цьому використовуючи обмежену їх кількість, а після прослуховування за їх допомогою намагаються відтворити аудіотекст, працюючи в парах або групах [6, с. 87].

При підготовці до екзаменів не слід зневажати питаннями удосконалення вмінь подолання фонетичних труднощів аудіювання як таких, що вважаються основними, особливо на начальному етапі навчання. Незважаючи на цей факт, здобувачі навіть середніх та просунутих рівнів можуть мати певні складності інтерпретації зв'язного потоку мовлення. Скажімо, асиміляційні зміни, коли один звук ототожнюється, уподібнюється або перетворюється на інший звук з тієї ж категорії всередині або на стику слів (наприклад, у слові width і у словосполученні in them альвеолярні [d] і [n] стають зубними перед міжзубними [0] і [б]); елізія, явище повної втрати звуку передусім у швидкому мовленні (фраза next day вимовляється [`neksdei]) [7, с. 45]. Злиття звуків слів у фразі так, що вони вимовляються як суцільна одиниця. Скорочення, які можуть бути легко ідентифіковані при читанні, але викликати труднощі при аудіюванні (фраза you wouldn't have вимовляється [ju:wodnov]). Для подолання таких складностей студентам може бути запропоновано проаналізувати фонетичні явища в текстових розшифруваннях (скриптах) під час прослуховування аудіофрагментів.

Крім обговорення питання формування деяких загальних навичок та розвитку умінь сприйняття мови на слух, а також удосконалення психофізіологічних механізмів аудіювання, що сприяє успішному виконанню тестів, ми пропонуємо розглянути безпосередньо завдання ЗНО та відповідних кембриджських іспитів і стратегії їх виконання.

Так, завдання 1 складається з 6 питань з 3 варіантами відповідей А, В, С, які для питань № 1-3 подаються у вигляді зображень, а для питань № 4-6 - у формі тексту. Учасники повинні двічі прослухати 6 різних діалогів по черзі та вибрати відповідь. Перевіряється вміння розуміти основний зміст аудіотексту, що передбачає передусім розуміння слухачем теми та найсуттєвіших деталей.

Подібну структуру має Частина 1 Аудіювання Кембриджського екзамену на середній рівень володіння мовою В1 (CEFR) B1 Preliminary. Відмінність у побудові полягає в тому, що

в міжнародному іспиті ця частина включає всього Частково розглянемо виконання завдання на 7 питань, і варіанти відповідей на всі питання містять малюнки прикладі.

1. What present do the friends choose?

Фрагмент аудіотексту:

Lisa: Have either of you thought about what to get John for his birthday?

James: Hang on, is it next week?

Rick: Yeah, it's on Tuesday. I didn't forget, but I don't have a clue what to get him.

Lisa: I was thinking we could get him something music-related. You know, he always listens to new albums.

Rick: Yeah, but I don't even know what he's into.

Lisa: Why don't we get him an instrument? I bet he'd love to play the guitar!

James: Yes, Lisa, but guitars are a bit expensive, aren't they?

Lisa: Hmm, good point.

Rick: What about a music t-shirt? You know, something with his favourite band on.

Lisa: That sounds like a pretty good idea actually. Let's go with that.

James: OK. Адаптовано з Focus on Exams B1+ [8].

Часто всі три варіанти відповідей можна почути в розмові. Так, з фрагменту аудіотексту можна побачити, що гітара, музичний альбом (диск) та футболка згадуються: «he always listens to new albums», «he'd love to play the guitar», «What about a music t-shirt», але при різних умовах. У цьому випадку допоможе визначення ключових слів у питанні, як то «friends», «choose», тобто при його аналізі слід пам'ятати, що потрібно визначити думку саме всіх друзів та подумати, якими словами або фразами можна передати значення дієслова «choose». Продовжуючи опрацювання уривку, слухач має виділити наступне:

- «Let's go with that» співвідноситься з «choose» з питання, з частиною розмови про «t-shirt» та з малюнком С, що і буде правильною відповіддю;

- всі друзі в кінці розмови мають спільну думку;

- один з друзів зазначає, що гітари дорого коштують - варіант А є невірний;

- інший співрозмовник говорить, що не знає улюблених альбомів Джона - варіант В є невірний.

Як було сказано вище, опції для наступних 3 питань № 4-6 подаються у текстовій формі. Якщо порівняти з B1 Preliminary, то подібну структуру має Частина 2, але на відміну від ЗНО, складається з 6 питань, варіантів відповідей та одного контекстного речення до кожного питання. При виконанні цих завдань також варто визначити ключові слова у питанні та подумати, яка лексика з теми може бути використана в аудіофрагменті, підібрати синоніми (інколи антоніми) до ключових слів. Розглянемо такий приклад питання:

4. What does Anna want to take with her?

A. T-shirts

B. Medicine

C. Warm clothes. Адаптовано з Focus on Exams B1+ [8].

При аналізі уривку можна побачити, що слова «a hoodie and a tracksuit» відповідають «warm clothes», тобто правильна відповідь - С.

Наступне завдання (Task 2) частини Аудіювання сертифікаційної роботи складається з 5 питань на визначення правильності/неправильності тверджень (T/F), і є складнішим ніж попереднє, бо відповідає рівню Intermediate B1. Здобувачі мають прослухати один уривок і одночасно відповісти на всі питання, що також ускладнює задачу. На цьому етапі тестується вміння пошуку необхідної конкретної інформації, що передбачає сформова- ність у кандидата вмінь орієнтуватися в логіко- смисловій структурі аудіотексту, знаходження та вибору заданої інформації [4, c.24 ]. Даний тип завдань входив до складу B1 Preliminary до перегляду цього тесту та був вилучений з 2020 року. При виконанні завдання необхідно визначити ключові слова або фрази у питаннях та подумати про їх перефразування, намагатися передбачити, про що йтиметься у фрагменті. Додатково підчас прослуховування бажано звертати увагу на пози- тивне/негативне значення різних частин мови (прикметників, прислівників, дієслів), на маркери часу, на слова, за допомогою яких передається порівняння, протиставлення такі як, (not) as.. ..as, but, however, whereas тощо.

Наприклад, щоб визначити правильність твердження: «The area covered by forests has become smaller since Jane was a child.»

- виділяємо ключові фрази: «has become smaller», «since Jane was a child»;

- аналізуючи зміст твердження, робимо деякі припущення щодо інформації, яка може бути

Аудіотекст

.. .children.. ..since I was their age.

.the forest. However,

now it covers fragmented patches.

.the same all over the world

Спираючись на такий аналіз, робимо висновок, що твердження є правильним - Т (True).

Останнє завдання (Task 3) вважається найскладнішим з усіх завдань цієї секції та відповідає рівню Upper-Intermediate В2. Кандидатам пропонується прослухати монолог або інтерв'ю, виконати 5 тестових завдань на множинний вибір. Перевіряється вміння детального розуміння змісту почутого, що потребує, у свою чергу, сформованості в слухача вмінь поєднувати аудіювання з нескладною мнемічною та логіко- смисловою діяльністю, оцінювати й зіставляти здобуту інформацію зі своїм досвідом [4, c.24]. Кембриджські іспити В1 Preliminary та B2 First також мають завдання такого типу в складі частини сприймання мови на слух.

Час, який надається перед початком слухання і складає 45 секунд, слід розподілити на читання питань та опцій, виділення ключових слів і обмірковування варіантів використання лексики і граматики з даної теми та перефразування. Варто пам'ятати, що дуже часто в аудіотекстах тим чи іншим чином згадуються всі три опції.

Розглянемо наступний приклад.

1. What is mentioned about food in chain cafes?

A. The food is too expensive there.

B. They help us to save money.

C. They are environmentally-friendly.

Аудіофрагмент:

It's 6pm. You've just left work starving after a hard day, and now you have a tiring evening of going to the gym, meeting friends and feeding the cat ahead of you. Instead of running to a chain cafe to buy an overpriced coffee and snack, wouldn't it be amazing if you could both save money and do your bit for the environment by ordering a sandwich представлена у фрагменті (мова може йти про стан навколишнього середовища багато токів тому та зараз, вплив людини на нього та інш.);

- аналізуємо відповідний фрагмент аудіотексту:

Jane: Every day I see children. I think about how we've harmed the Earth since

I was their age.. ..the forest stretched right across Africa. However, now it covers fragmented patches. And it's the same all over the world. Адаптовано з Focus on Exams B1+ [8].

Знаходимо наступні співвідношення:

Питання

.. since Jane was a child

..forests has become smaller.

that would otherwise be thrown away by a restaurant via an app? Адаптовано з Focus on Exams B1+ [8].

Проаналізувавши питання і фрагмент, можна помітити, як використано перефразування ключових слів із опції А: «food is too expensive» - «an overpriced coffee and snack». Також з цього ж речення можна побачити, що ця інформація відноситься до «a chain cafe», тоді варіант А є правильною відповіддю. Крім того, інші опції присутні у тексті, так В: «help us to save money» - «you could save money», С: «environmentally-friendly» - «do your bit for the environment», але річ іде про «an app», а не про «a chain cafe», тому В та С - невірні варіанти.

При виконанні такого завдання, коли у слухача виникають сумніви щодо вибору, можна використовувати іншу стратегію. Розглянемо такий приклад.

2. Why are more masks sold during cold and flu outbreaks?

A. People spend more time with the sick.

B. People want more protection from illnesses.

C. People move to big cities.

Аудіофрагмент:

And, of course, people do continue to use the masks for health reasons as well. Sales jump during cold and flu periods. In highly populated cities where people spend hours each day on public transport and in the office, masks offer a bit of protection from the spread of airborne illness. Адаптовано з Focus on Exams B1+ [8].

Вивчаючи уривок можна зробити висновок, що варіант С не згадується, немає також інформації, що люди проводять більше часу саме з хворими (варіант А), тоді залишається варіант В. Дійсно, можна знайти співвідношення між «People want more protection from illnesses» із опції та «masks offer a bit of protection from the spread of airborne illness» з тексту, тоді варіант В є правильною відповіддю.

Деякі методисти пропонують дещо інший підхід, коли при аналізі питань перед аудіюванням слухач не звертає уваги на варіанти відповідей, а працює лише з питаннями. У цьому випадку, під час прослухову- вання слід намагатися самому відповісти на питання і тільки потім порівняти з наданими опціями.

Висновки і пропозиції

Таким чином, ми бачимо, що існують різноманітні методичні підходи до процесу формування навичок та розвитку умінь сприйняття мови на слух, що є необхідною складовою підготовки учнів та студентів до складання сертифікаційних іспитів. Дані підходи враховують психофізіологічні механізми аудіювання. Врахування цих механізмів у практичній роботі з учнями допомагає отримати високий результат під час складання зазначених іспитів.

Нами були проаналізовані приклади із ЗНО та відповідних кембриджських іспитів, які перевіряють сформованість навичок аудіювання на різних рівнях володіння іноземною мовою. Слід зазначити, що на даний момент завдання для аудіювання включено не до всіх екзаменів (наприклад, наразі відсутній у ЄВІ, що здається для вступу до магістратури закладів вищої освіти). Здатність сприймати мову на слух є однією з основних видів мовленевої діяльності і тому, на нашу думку, подібне завдання згодом може бути додано і до інших іспитів. Тому, формування та розвиток вмінь аудіювання є виключно важливим і складним елементом у процесі викладання іноземної мови і йому має приділятися особлива увага.

Список літератури

1. Про концептуальні засади державної політики щодо англійської мови у вищій освіті: Наказ міністерства освіти і науки України від 26 квітня 2019 р. № 537 / Міністерство освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/pro-ministerstvo/doradchi-organi/kolegiya-ministerstva/rishennya- kolegiyi-2019 (дата звернення: 03.02.2020).

2. Форостюк І. В., Шерстюк Н. В. До питання підготовки студентів та здобувачів наукового ступеню до міжнародного іспиту та ЗНО з англійської мови. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету, Сер. Філологія. 2019. No 38, т. 2. C. 154-156.

3. Характеристика сертифікаційної роботи. Український центр оцінювання якості освіти: веб-сайт. URL: http://testportal.gov.ua/sertificateng/ (дата звернення: 03.03.2020).

4. Бігич О.Б. Методика формування іншомовної компетентності в аудіюванні. Іноземні мови. 2012. № 2. С. 19-30.

5. Тарнопольський О.Б. Методика навчання іншомовної мовленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти: навчальний посіб. К.: «Інкос», 2006. 248 с.

6. Sally Burgess, Katie Head. How to Teach for Exams. Pearson Education Limited, 2005. 162 p.

7. Колесник О.С., Гаращук Л. А., Гаращук К. В. Теоретична фонетика англійської мови: навчальний посіб. для студентів факультетів іноземних мов. Житомир: Вид-во ЖДУ імені Івана Франка, 2015. 226 с.

8. Focus on Exams B1+ / Michalowski Bartosz, Petrechko Mariana, McKean Sam, Kirby Kris. Pearson, 2019.35 p.

Размещено на Allbest.ru