Мовні засоби опису невербальної комунікації фентезійних істот (на прикладі романів Джоан Ролінґ)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мовні засоби опису невербальної комунікації фентезійних істот (на прикладі романів Джоан Ролінґ)

Жуковська Анна Володимирівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри фундаментальних та спеціальних дисциплін Нововолинський навчально-науковий інститут економіки та менеджменту Західноукраїнського національного університету

Стаття присвячена вивченню мовних засобів невербальноїкомунікації фентезійних істот на прикладі романів Дж. Ролінґ про Гаррі Поттера. Твори художньої літератури відображають дійсність у всіх її виявах, а літературні персонажі мають свій неповторний характер, з яким вони живуть, спілкуються, обмінюються емоціями, тому актуальність теми дослідження зумовлена як важливістю невербального компоненту комунікації при спілкуванні взагалі, так і тим фактом, що засоби невербальної комунікації кожного окремного персонажа дозволяють не лише більш точно уявити його зовнішність, а і глибше зрозуміти характер персонажа; водночас аналіз мовних засобів невербальної комунікації фентезійних персонажів у романах Дж. Ролінґ дозволяє глибше проникнути в ідейну тканину її творів та зрозуміти специфіку художнього дискурсу фентезі письменниці.

Матеріалом дослідження слугують романи Дж. Ролінґ про Гаррі Поттера, в яких фентезійні персонажі представлені на рівні із персонажами-людьми, що дозволяє вивчити специфіку репрезентації їх невербальної комунікації як складової комунікації всіх персонажів роману. Метою дослідження постає визначення особливостей мовної репрезентації засобів невербальної комунікації фентезійних істот у романах Дж. Ролінґ. У ході дослідження визначено поняття невербальної комунікації, досліджено функції та класифікацію засобів невербальної комунікації та проаналізовано конкретні мовні засоби невербальної комунікації фентезійних персонажів у романах Дж. Ролінґ про Гаррі Поттера.

Проведене дослідження демонструє, що, оскільки в магічному всесвіті письменниці фентезійні істоти існують на рівні з людськими, а цільовою аудиторією романів є діти, невербальна комунікація фентезійних істот побідна до невербальної комунікації людини. Засобами вербалізації невербальної комунікації фентезійних істот в романах письменниці є як засоби первинної номінації (дієслова та іменники, які можуть використовуватися як окремо, так і з додаванням описових конструкцій та використовуються для опису фактичної поведінки персонажів), так і засоби вторинної номінації (фразеологічні одиниці, метафори, епітети та гіперболи, що концентруються на емоційному відображенні засобів невербальної комунікації фентезійних істот).

Ключові слова: невербальна комунікація, мовні засоби вербалізації, фентезі, фентезійний персонаж, засоби первинної номінації, засоби вторинної номінації, Джоан Ролінґ.

Language means describing non-verbal communication of fantasy creatures (based on Joanne Rowling's novels)

Zhukovska Anna Volodymyrivna, Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the Department of Fundamental and Special Disciplines Novovolynsk Education and Research Institute of Economics and Management of West Ukrainian National University

The article deals with the study of linguistic means of non-verbal communication of fantasy creatures based on J. Rowling's novels about Harry Potter. Literary works reflect the reality in all its manifestations, and literary characters have their own unique nature with which they live, communicate, exchange emotions, therefore the relevance of the research topic is justified by both the importance of the non-verbal component of communication in communication in general, and by the fact that the means of non-verbal communication of each individual character allow readers not only to more accurately imagine his / her appearance, but also to understand the nature of the character more deeply; at the same time, the analysis of language means of non-verbal communication of fantasy characters in J. Rowling's novels allows penetrating deeper into the ideological fabric of her works and to understand the specifics of the writer's fantasy literary discourse.

The research material is J. Rowling's novels about Harry Potter, in which fantasy characters are presented at the same level as human characters, which allows us to study the specifics of representing their non-verbal communication as a component of the communication of all characters in the novel. The aim of the study is to determine the peculiarities of the language representation of the means of non-verbal communication of fantasy creatures in J. Rowling's novels. In the course of the study, the concept of non-verbal communication was defined, the functions and classification of non-verbal means of communication were investigated, and the specific linguistic means of fantasy characters' non-verbal communication in J. Rowling's novels about Harry Potter were analyzed.

The conducted research demonstrates that since in the magical universe of the writer, fantasy creatures exist on an equal condition with human ones, and the target audience of these novels are children, the non-verbal communication of fantasy creatures is similar to the non-verbal communication of a person. The means of verbalizing non-verbal communication of fantasy creatures in the novels by the writer are both means of primary nomination (verbs and nouns that can be used both separately and with the addition of descriptive constructions to characterize the actual behavior of characters), and means of secondary nomination (phraseological units, metaphors, epithets and hyperboles that focus on the emotional display of the means of non-verbal communication of fantasy creatures).

Key words: non-verbal communication, language means of verbalization, fantasy, fantasy character, means of primary nomination, means of secondary nomination, Joan Rowling.

Вступ

Фахівцями з комунікації підраховано, що сучасна людина вимовляє за день близько 30 тисяч слів або приблизно 3 тисячі слів за годину. Мовне спілкування, як правило, супроводжується несловесними діями, що допомагають зрозуміти і осмислити мовний текст (Грищенко, 2018: 6). При цьому науковцями у сфері психолінгвістики визначено, що вербально люди отримують лише 10% інформації; інші 90% передаються через невербальні знаки (Blahova, 2015: 14). Невербальна комунікація передує вербальній, оскільки люди покладаються на невербальні знаки як засіб спілкування від народження. Ще до того, як буде вимовлено речення, певна інформація передається через жести тіла та вираз обличчя мовця, і саме невербальні засоби дають можливість зрозуміти справжні почуття і думки співрозмовника, оскільки їх поява обумовлена імпульсами підсвідомості, і відсутність можливості підробити дані імпульси дозволяє довіряти цій мові більше, ніж вербальному каналу спілкування (Корнєва, 2004: 88).

Особливо актуальною проблема вербальної репрезентації невербальних засобів комунікації, як стверджує М.В. Дука, постає у творах художньої літератури, які відображають дійсність, у всіх її виявах - літературні персонажі мають свій неповторний характер, з яким вони живуть, спілкуються, обмінюються емоціями (Дука, 2015: 57). Засоби невербальної комунікації кожного окремного персонажа дозволяють не лише більш точно уявити його зовнішність, а і глибше зрозуміти характер персонажа. Водночас, персонажами художньої літератури часто є не лише люди, а й інші істоти, яким можуть надаватися або не надаватися риси людини. Оскільки в романах Дж. Ролінґ наявні не лише персонажі-люди, а і персонажі - фентезійні істоти, вивчення засобів невербальної комунікації таких персонажів дозволяє визначити їх статус у системі персонажів твору. У той же час, оскільки невербальні компоненти комунікації розглядаються як функціонально необхідні компоненти художнього твору, аналіз мовних засобів невербальної комунікації фентезійних персонажів дозволяє глибше проникнути в ідейну тканину твору та зрозуміти специфіку художнього дискурсу фентезі, що визначає актуальність теми дослідження.

Мета дослідження - визначити особливості мовної репрезентації засобів невербальної комунікації фентезійних істот у романах Дж. Ролінґ. Досягнення мети дослідження передбачає виконання наступних взаємоповязаних завдань: 1) визначити поняття невербальної комунікації; 2) дослідити функції та класифікацію засобів невербальної комунікації; 3) проаналізувати мовні засоби невербальної комунікації фентезійних персонажів у романах Дж. Ролінґ про Гаррі Поттера.

Об'єкт дослідження - невербальна комунікація в англомовному художньому дискурсі фентезі. Предметом дослідження постають мовні засоби репрезентації невербальної комунікації фентезійних персонажів у романах Дж. Ролінґ.

невербальний комунікація дієслово метафора

Невербальна комунікація: поняття і загальна характеристика

Кожен вираз обличчя і кожен жест мають свій внесок у загальне значення висловлювання. Таким чином, мова тіла супроводжує кожен мовленнєвий акт, і навіть якщо людина не говорить, її невербальна поведінка постійно передає інформацію, яка може мати значення (Surkamp, 2014). Невербальна комунікація складається з усіх повідомлень, крім слів, які використовуються у спілкуванні. В усній комунікації ці символічні повідомлення передаються за допомогою інтонації, тону голосу, голосових звуків, пози тіла, жестів, виразу обличчя або пауз (Besson et al., 2005).

Невербальна (несловесна) комунікація - це система знаків, що використовуються у процесі спілкування і відрізняються від мовних засобами та формою виявлення (Грищенко, 2018: 7). Тож термін «невербальна комунікація» можна розуміти як «систему немовних (несловесних) форм і засобів передачі інформації» (Морозов, 1993: 19). У вузькому сенсі слова термін «невербальна комунікація» позначає експресивні явища, будь-які значущі рухи при спілкуванні: жести, міміку, погляд, ходу, пози тощо (Миккин, 1974: 3-9).

Існує безліч функцій невербальної поведінки, навіть якщо людина не усвідомлює їх. Невербальні засоби використовуються для того, щоб переконати або контролювати інших, уточнити або прикрасити речі, підкреслити, доповнити, регулювати або підтверджувати сказане словами. Вони також можуть використовуватися для заміни словесного вираження, як це стосується кількох жестів тіла. Невербальна комунікація є емоційно-експресивною, тому викликає емоції в одержувача і має переконливий вплив (Besson et al., 2005).

М.Л. Паттерсон визначає чотири характерні риси невербальної комунікації: 1) це процес надсилання та отримання інформації та впливу на співрозмовника через безпосереднє оточення, ознаки зовнішнього вигляду та поведінку; 2) невербальна система завжди ввімкнена в соціальних умовах, а надсилання та отримання невербальних сигналів відбуваються одночасно; 3) більшість складних поведінкових сигналів надсилаються скоординованим, відносно ефективним способом без будь-якого свідомого контролю; 4) самі собою окремі елементи невербальної комунікації неоднозначні за значенням (Patterson, 2007).

Розгляд елементів невербальної комунікації допомагає краще зрозуміти способи, за допомогою яких виражається міжкультурний сенс спілкування. У цьому відношенні найважливішою особливістю невербальної комунікації є те, що вона здійснюється за допомогою всіх органів почуттів: зору, слуху, дотику, смаку, нюху, кожен з яких утворює свій канал комунікації (Грищенко, 2018: 8). Найпоширенішими невербальними засобами комунікації А. Вінчіареллі та Дж. Мохаммаді називають: 1) зовнішність (зріст, зовнішній вигляд, форма тіла); 2) жести і пози (руки, постать, хода); 3) поведінка обличчя та очей (вираз обличчя, поведінка погляду, спрямованість уваги); 4) вокальна поведінка (просодія, чергування, вокальні спалахи, мовчання); 5) простір і середовище (відстань, розташування у просторі) (Vmciarelli & Mohammadi, 2011: 4). Мовні засоби опису невербальної комунікації фентезійних істот у романах Дж. Ролінґ. Опис фентезійних істот є невід'ємною частиною оповіді в романах Дж. Ролінґ про Гаррі Поттера. Для того, щоб зробити цих істот живими, наділити їх магічними рисами та вплести в тканину оповіді, авторка не лише докладно описує їх зовнішність, а й деталізує особливості їх взаємодії із іншими персонажами романів, зокрема, невербальну поведінку.

Засоби опису невербальної комунікації фентезійних істот у романах Дж. Ролінґ розподілено вслід за Л. А. Ковбасюк на засоби первинної та вторинної номінації (Ковбасюк, 2012). Форма, що використовується в своїй первинній функції для позначення певного об'єкту оточуючого середовища в даних умовах, може бути названа основною формою, первинною або прямою номінацією, у той час, як вторинна номінація (або образна номінація) - це утворення другого, навіть третього найменування для об'єктів позамовної дійсності, які вже були позначені засобами мови (Ковбасюк, 2012).

У ході аналізу виявлено, що основними засобами вербалізації особливостей невербальної комунікації фентезійних істот у романах Дж. Ролінґ постають дієслова, що мають процесуальний характер, іменують конкретні невербальні дії фентезійних персонажів.

Серед засобів первинної номінації в романах Дж. Ролінґ виділено дієслівні та іменникові конструкції. Дієслова найчастіше є перехідними та використовуються із додатком у формі іменникової конструкції, що позначає об'єкт, із яким відбувається певна дія: But then, to Harry's enormous surprise, the hippogriff suddenly bent its scaly front knees and sank into what was an unmistakable bow (Rowling, 1999: 45). У цьому випадку ключовим при описі засобів невербальної комунікації фентезійної істоти постає дієслово bent, до якого додається іменування та опис тієї частини тіла, якої стосується дія - its scaly front knees.

Іменникова конструкція у таких випадках може стосуватися не лише частин тіла самої істоти, а і предметів, з якими здійснюються певні дії, наприклад: The giant squeezed his way into the hut, stooping so that his head just brushed the ceiling. He bent down, picked up the door and fitted it easily back into its frame (Rowling, 1997: 29). Зокрема, дієслово squeezed доповнюється конструкцією his way into the hut, що дозволяє визначити напрямок руху по відношенню до оточення та інших персонажів, а дієслово brushed доповнено іменником the ceiling, надаючи уточнення об'єкта, із яким безпосередньо взаємодіяв персонаж.

Також досить часто дієслова доповнюються прислівниками, які виражають спосіб дії, що дозволяє визначити ступінь активності використання певного засобу невербальної комунікації, наприклад: “I know, ” Harry murmured through the glass, though he wasn t sure the snake could hear him. “It must be really annoying.” The snake nodded vigorously (Rowling, 1997: 20). У наведеному фрагменті основний засіб невербальної комунікації вербалізовано дієсловом nodded, у той час, як прислівник vigorously визначає спосіб дії, що дозволяє більш точно уявити поведінку фентезійної істоти.

У деяких випадках це можуть бути неперехідні дієслова, використання яких у реченні не вимагає застосування додатка чи означення: The snake suddenly opened its beady eyes. Slowly, very slowly, it raised its head until its eyes were on a level with Harry's. It winked (Rowling, 1997: 20).

Пряма номінація відбувається також із застосування іменників при іменуванні та описі окремих засобів невербальної комунікації, наприклад: “Harry Potter!” said the creature in a high-pitched voice Harry was sure would carry down the stairs (Rowling, 1999: 12). У цьому випадку відбувається пряме іменування використовуваного персонажем засобу невербальної комунікації voice, який описується прикметником high-pitched, що дозволяє більш точно зобразити тон голосу персонажа.

Серед засобів вторинної номінації виділено фразеологічні одиниці, метафори, епітети та гіперболи. Зокрема, використання фразеологічних одиниць дозволяє ємно описати такі засоби невербальної комунікації фентезійних істот, що є властивими людині: “Sit down,” said Harry politely, pointing at the bed. To his horror, the elf burst into tears - very noisy tears (Rowling: 1998: 13). Оскільки в цьому випадку йдеться про антропоморфну фентезійну істоту, вона, як і людина, здатна зненацька розплакатися.

Застосування метафор дозволяє не лише описувати конкретні засоби невербальної комунікації, а і влучно передавати емоції, наприклад: “Harry Potter is humble andmodest,” said Dobby reverently, his orb-like eyes aglow (Rowling: 1998: 15). Характеризуючи вираз очей дієсловом aglow, авторка акцентує увагу на тому захваті, що відчувала істота по відношенню до головного героя роману.

Розглянемо наступний приклад: At last he managed to control himself, and sat with his great eyes fixed on Harry in an expression of watery adoration (Rowling: 1998: 13). У цьому випадку спостерігається використання іменника на позначення засобу невербальної комунікації expression із додаванням епітету watery adoration, в якому watery за аналогією із водою (water) означає ще мокрі від сліз очі істоти, що щойно плакала, однак на момент опису припинила це, у той час, як adoration передає вже нову емоцію істоти.