Пунктуаційні помилки на сторінках інтернет-видань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Пунктуаційні помилки на сторінках інтернет-видань

О.М. Тепла, кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

пунктуаційний помилка анорматив видання

Досліджено пунктуаційні помилки в мережевих засобах масової інформації. Джерельною базою дослідження слугували журналістські тексти онлайн-видань всеукраїнського і регіонального значення («Українська правда», «Доба»). Мета роботи - науково описати пунктуаційні анормативи в мережевих ЗМІ, виявити найбільш типові з них і вказати на основні помилконебезпечні місця.

Здійснено аналіз виявлених відхилень від пунктуаційної норми, вказано на основні помилконебезпечні місця. У результаті лінгвообстеження текстів онлайн-видань виявлено, три основні групи пунктуаційних помилок. Першу групу таких анормативів становлять помилки, пов'язані з відсутністю потрібних розділових знаків. Зокрема у простих ускладнених реченнях автори не виділяють комами: додатки зі значенням виключення, що починаються словами крім, окрім; вставні слова; обставини, виражені дієприслівниковими зворотами; обставини, виражені дієприслівниковими зворотами. У складних реченнях, зокрема складнопідрядних, коми не поставлено на межі між їхніми частинами.

Типовими порушеннями пунктуаційної норми в аналізованих матеріалах є відсутність парного видільного знака у середині речення при вставних словах; відокремлених додатках; порівняльних зворотах.

Другу групу пунктуаційних помилок, зафіксованих в інтернет-виданнях, становлять анормативи, пов'язані з безпідставним вживанням розділових знаків там, де за правилами вони не передбачені.

До третьої групи пунктуаційних відхилень в онлайн-виданнях належать помилки, пов'язані з ненормативним використанням одного розділового знака замість іншого. Так, установлено, що автори інтернет-ЗМІ надміру захоплюються вживанням тире, замінюючи ним інші розділові знаки.

Виникнення вищеаналізованих помилок спричинене частковим або повним незнанням пунктуаційної норми, низьким рівнем знань із синтаксису, невмінням розпізнавати синтаксичні явища та комунікативно-смислові відрізки, що потребують виділення.

Ключові слова: пунктуаційна помилка, анорматив, культура мовлення, медіатекст, інтернет-видання, засоби масової інформації

Abstract

Punctual errors on the pages of internet publications

О.M. Tepla

Introduction. An important indicator of knowledge of language norms is the correct use of punctuation. Since a sentence is a means of forming and expressing thoughts, the correct punctuation is directly related to the processes of thinking and speaking.

Punctuation literacy is of particular importance for a media text, as its main task is to communicate truthfully and clearly to recipients the information that interests them. Journalists do not always treat such speech in good faith, ignoring the current punctuation rules or not following the rules due to their ignorance. Therefore, deviations from punctuation rules can negatively affect the content of the message and prevent the author from achieving a communicative goal.

The source base of the research was journalistic texts of online publications of national and regional significance («Ukrainian Truth», «Doba»).

The purpose of the study is to scientifically describe punctuation abnormalities in online media, identify the most typical of them and point out the main misconceptions.

Results. Examining the texts of the analyzed online publications, we came to the conclusion that their authors make punctuation errors, which can be divided into three groups.

The first group of such anomalies are errors associated with the lack of the necessary punctuation. In particular, in simple complex sentences, the authors do not separate with commas: applications with the meaning of exclusion, beginning with the words except, except; parenthesis; circumstances expressed by adverbial inflections; circumstances expressed by adverbial inflections. In complex sentences, in particular complex ones, commas are not placed on the border between their parts.

Typical violations of the punctuation norm in the analyzed materials are the absence of a paired punctuation mark in the middle of the sentence when: insert words; separate applications; comparative inversions.

The second group of punctuation errors recorded in online publications are regulations related to the unjustified use of punctuation marks where they are not provided by the rules.

The third group of punctuation deviations in online publications includes errors related to the improper use of one punctuation mark instead of another. Thus, it is established that the authors of online media are overly enthusiastic about the use of dashes, replacing them with other punctuation marks.

Conclusion. In the course of the research we came to the conclusion that the authors of these media often violate punctuation rules, making three main groups of errors: lack of proper punctuation, use of such characters outside the rules, non-normative replacement of one character with another.

We see the prospect of the study in studying the impact of online publications on the speech culture of readers.

Keywords: punctuation error, normative, speech culture, media text, online edition, mass media.

Основна частина

Актуальність дослідження. Важливим показником знань мовних норм є правильне вживання розділових знаків. З огляду на те, що речення є засобом формування і вираження думок, правильне пунктуаційне оформлення безпосередньо пов'язане з процесами мислення і мовлення. «Порушення правил уживання розділових знаків ще більшою мірою, ніж порушення норм орфографії, може спричинити прикрі непорозуміння» [1, с. 18].

Для медійного тексту пунктуаційна грамотність має особливе значення, оскільки його основне завдання «правдиво, неупереджено, доступно й зрозуміло повідомляти аудиторії інформацію, яка її цікавить» [11, с. 250]. Однак нижченаведене дає змогу стверджувати, що журналісти не завжди сумлінно ставляться до такого мовленнєвого оформлення, ігноруючи чинні пунктуаційні норми або ж не дотримуючись правил через незнання їх. Тому відхилення від пунктуаційних норм може негативно позначитися на змісті повідомлення й завадити авторові досягти комунікативної мети.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На низькій якості мовленнєвого оформлення текстів ЗМІ наголошують Л. Боярська [2], Я. Гаврилова [3], Н. Зикун [4], М. Мозер [7], А. Нечипоренко [8], О. Тепла [9; 10]. Мовознавці вивчають критерії розрізненням «норми» і «помилки» у медіатекстах; вплив особливостей мовлення сучасних засобів масової комунікації на зміну мовних норм, формування мовленнєвої компетенції та культури мовлення; різні типи відхилень від літературних норм у журналістських матеріалах, причини їхнього виникнення. Проте більшість дослідників аналізує мовні помилки в друкованих ЗМІ, теле- й радіоефірах, залишаючи поза увагою онлайн-видання.

Мета дослідження - науково описати пунктуаційні анормативи в мережевих ЗМІ, виявити найбільш типові з них і вказати на основні помилконебезпечні місця.

Досліджуючи тексти аналізованих інтернет-видань, ми дійшли висновку, що їхні автори допускають пунктуаційні помилки, які можна розподілити на три групи.

Першу групу таких анормативів становлять помилки, пов'язані з відсутністю потрібних розділових знаків. Зокрема у простих ускладнених реченнях автори не виділяють комами:

- додатки зі значенням виключення, що починаються словами крім, окрім: «Крім цікавості й корисності_зіграв ще один фактор» [12];

- вставні слова: «На жаль пошуки результату не дали та будуть продовжені» [там само];

- обставини, виражені дієприслівниковими зворотами: «Можна звернути увагу на автомобільні холодильники, що підтримують холод живлячись від акумулятора» [12];

- означення, виражені дієприкметниковими зворотами: «Якщо ви знайшли на тілі кліща налитого кров'ю або ви впевнені, що він протримався на тілі довше 24 годин, треба звернутись до лікаря» [12].

Натрапляємо на відсутність ком між однорідними членами речення: «Від Управління ДСНС України у Тернопільській області залучено 36 чоловік особового складу 5 одиниць техніки та два надувних човна» [5].

У складних реченнях, зокрема складнопідрядних, коми не поставлено на межі між їхніми частинами: «Коли вийшло сонце_ми швидко прикрасили локацію та покликали Тетяну» [5].

Типовими порушеннями пунктуаційної норми в аналізованих матеріалах є відсутність парного видільного знака у середині речення при: вставних словах: «Там_ може, навіть не діє місцевий закон про мінімальну кількість кімнат для таких сімей» [12]; відокремлених додатках: «Голова Антикорупційного, як і всіх інших судів, окрім його безпосередніх обов'язків виконує також адміністративні» [там само]; порівняльних зворотах: «Ви на лекції з рівнем драйву__як на рок-концерті, а читає її власник мільярдного бізнесу» [там само]; відокремлених означеннях: «Їжа, багата на лютеїн та зеаксантин може знижувати ризик цієї недуги до 26%» [там само]; відокремлених обставинах: «Для мене особисто не зрозуміло, чому маючи абсолютно легальну юридичну ситуацію, схему, її не використали, а використали схему, яка точно не має нічого спільного з законодавством України, Адміністрації» [там само].

У складному реченні простежено випадки неправильного пунктуаційного оформлення підрядних частин. Кома, зазвичай, відсутня в кінці підрядної частини: «У дитячому харчуванні, яке може бути на прилавках тернопільських магазинів виявили ртуть і арсен» [5].

Другу групу пунктуаційних помилок, зафіксованих в інтернет-виданнях, становлять анормативи, пов'язані з безпідставним вживанням розділових знаків там, де за правилами вони не передбачені. Найчастіше журналісти помиляються, виділяючи прикладки з як: «Авторитету Верховної Ради, як вищому представницького колегіального органу, завдано серйозної шкоди» [12]; вставні слова, як такими не є: «Українські виші все ще дають якісну технічну підготовку. Принаймні, поки що» [12].

Помилконебезпечним місцем на пунктуаційному рівні є вживання коми перед однорідним членом речення, що приєднується одиничним єднальним сполучником: «Тому таке висловлювання Міністра - закономірність, а не прикрий випадок, чи непрофесійність журналістів ББС» [12].

Нерідко автори використовують сполуки більш як, не більш як, раніше ніж, не раніше ніж, пізніше ніж, не пізніше ніж, довше ніж, не довше ніж. Такі сполуки здебільшого вживають на позначення часової тяглості. Оскільки означені одиниці характеризуються своєю змістовою цілісністю, своєрідною нерозчленованістю, єдністю, а отже, стосуються єдиного другорядного члена речення - обставини, то ставити кому перед як і ніж у цих сполуках не потрібно», наприклад: «У Тернополі тарифи на тепло зростуть більш,_ніж на третину» [5]; «А це на 20 гривень більш, ніж у 2016 році» [там само].

Порушенням пунктуаційної норми є вживання коми при безпідставному розумінні уточнення: «На Тернопільщині, через хворобу, помер боєць АТО» [5].

Крім того, спостерігаємо тенденцію до вживання ком, що не мають граматичного пояснення: «А потім, дочці на трудове навчання загадали принести фетр» [12]; «Потім, їх впродовж потрібного часу перевіряють на довготривалість зберігання за певних температур та умов» [12].

До третьої групи пунктуаційних відхилень в онлайн-виданнях належать помилки, пов'язані з ненормативним використанням одного розділового знака замість іншого. Так, установлено, що автори інтернет-ЗМІ надміру захоплюються вживанням тире, замінюючи ним інші розділові знаки. Як приклад наведемо речення з однорідними членами, перед якими стоїть узагальнювальне слово або словосполучення, що вказує на перелік, то, відповідно до пунктуаційних норм, перед першим однорідним членом або словом, яке до нього належить, потрібно ставити двокрапку, натомість автори поставили тире: «Крім того, що він досі нагадує людям про сортування сміття, у священика залишилось ще дві місії - навчити людей перестати носити на кладовище пластикові квіти і вінки і припинити палити опале листя» [12].

Більшість дослідників причини виникнення вищеаналізованих помилок передусім вбачає «у частковому або повному незнанні пунктуаційної норми, без чого неможливо сформувати сталі пунктуаційні навички, а також наголошують на низькому рівні знань із синтаксису, невмінні розпізнавати синтаксичні явища та комунікативно-смислові відрізки, що потребують виділення» [6, с. 12].

У ході дослідження ми дійшли висновку про те, що автори зазначених ЗМІ часто порушують пунктуаційні норми, допускаючи три основні групи помилок: відсутність потрібних розділових знаків (57,7% від загальної кількості пунктуаційних анормативів), уживання таких знаків поза правилами (40,4%), ненормативна заміна одного знака іншим (1,9%).

Перспективу дослідження вбачаємо у вивченні впливу інтернет-видань на мовленнєву культуру читачів.

Список використаних джерел

1. Бондаренко Т. Типологія мовних помилок та їх усунення під час редагування журналістських матеріалів: автореф. дис…. канд. філол. наук: 10.01.08. Київ, 2003. 18 с.

2. Боярська Л. Мовні помилки на сторінках ЗМІ (дослідження-моніторинг). URL: journlib.un http://iv.kiev.u a/Movn i_po m_n a_st_zmi.pdf.

3. Гаврилова Я. До проблеми розрізнення «норми» і «помилки» у текстах періодичних видань. Науковий вісник ХДУ. Серія «Лінгвістика». Херсон, 2015. Вип. 22. С. 119120.

4. Зикун Н. І. Культура мови ЗМІ і рівень довіри до медіа текстів. Наукові праці Кам'янець-Подільського національного

університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 2012. Вип. 31. С. 63-66. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2012_31_20.

5. Інтернет-газета «Доба». URL: https://doba.te.ua/.

6. Ковальчук Н.П. Типологія пунктуаційних помилок та причини їх виникнення. Науковий потенціал світу - 2005: матеріали ІІ Міжнар. наук. - практ. конференції. Том 18. Філологія. Методика викладання мови та літератури. Дніпропетровськ, 2005. С. 11-13.

7. Мозер М. Спроба оцінки й контекстуалізації помилок у мові української преси (на прикладі видання «Газета по - українськи»). Мова: класичне - модерне - постмодерне. 2017. Вип. 3. С. 235-249. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Langcmp_2017_3_28.

8. Нечипоренко А.Ф. Мова ЗМІ та її вплив на формування культури мовлення. Science and Education a New Dimension. Philology. 2017. V(32), Issue: 122. С. 67-69. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Langcmp_2017_3_27.

9. Тепла О.М. Синтаксичні анормативи у текстах інтернет-видань. Міжнародний філологічний часопис. 2021. Випуск 12 (1). С. 113-116.

10. Тепла О.М. Помилконебезпечні явища в мережевих ЗМІ: морфологічний рівень. Міжнародний філологічний часопис. 2021. Вип. 12 (2). С. 112-115.

11. Цапок О.М. Пунктуаційні помилки в інтернет-виданнях. Мовознавчий вісник. 2013. Вип. 16-17. С. 250-256. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mv_2013_16-17_32.

12. Українська правда. URL: https://www. pravda.com.ua/.

References

1. Bondarenko, T. (2003). Typolohiia movnykh pomylok ta yikh usunennia pid chas redahuvannia zhurnalistskykh materialiv [Typology of language errors and their elimination when editing journalistic materials]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv.

2. Boiarska, L. Movni pomylky na storinkakh ZMI (doslidzhennia-monitorynh) [Language mistakes on media pages (researchmonitoring)]. Available at: journlib.un http://iv.kiev.ua/Movni_pom_na_st_zmi.pdf.

3. Havrylova, Ya. (2015). Do problemy rozriznennia «normy» i «pomylky» u tekstakh periodychnykh vydan [To the problem of distinguishing between «norm» and «mistake» in the texts of periodicals]. Naukovyi visnyk KhDU. Seriia «Linhvistyka». (Scientific Bulletin of KhSU. Series: Linguistics). Issue 22, 119-120.

4. Zykun, N.I. (2012). Kultura movy ZMI i riven doviry do media tekstiv [Culture of media language and the level of trust in media texts]. Naukovi pratsi Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Filolohichni nauky. (Scientific works of Ivan Ogienko Kamyanets-Podilsky National University. Series: Philological sciences). Issue 31, 63-66. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2012_31_20.

5. Internet-hazeta «Doba». [Internet newspaper «Doba»]. Available at: https://doba.te.ua/.

6. Kovalchuk, N.P. (2005). Typolohiia punktuatsiinykh pomylok ta prychyny yikh vynyknennia [Typology of punctuation errors and causes of their occurrence]. Naukovyi potentsial svitu - 2005: materialy II Mizhnar. nauk.-prakt. konferentsii, Dnipropetrovsk (Scientific potential of the world - 2005: materials of the II International cientific-practical conference, Dnipropetrovsk), 18, 11-13.

7. Mozer, M. (2017). Sproba otsinky y kontekstualizatsii pomylok u movi ukrainskoi presy (na prykladi vydannia «Hazeta po-ukrainsky») [An attempt to assess and contextualize mistakes in the language of the Ukrainian press (on the example of the publication «Newspaper in Ukrainian»)]. Mova: klasychne - moderne - postmoderne. (Language: classical - modern - postmodern. Issue 3., 235-249. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Langcmp_2017_3_28.

8. Nechyporenko, A.F. (2017). Mova ZMI ta yii vplyv na formuvannia kultury movlennia [The language of the media and its impact on the formation of speech culture]. Science and Education a New Dimension. Philology. V(32), Issue: 122, С. 67-69. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Langcmp_2017_3_27.

9. Tepla, O.M. (2020). Pomylkonebezpechni yavyshcha na leksychnomu rivni v merezhevykh ZMI [Mistake dangerous phenomena at the lexical level in network media]. Scientific Journal «International Philological Journal». Issue 11 (4), 86-94.

10. Tepla, O.M. (2020). Porushennya orfografichnyx norm v mediatekstax (za materialamy onlajn-vydan «Ukrayinska pravda», «Doba») [Violation of spelling rules in media texts (based on materials from online publications «Ukrainian Truth», «Doba»)]. Scientific Journal «International Philological Journal». Issue 11 (3), 66-71.

11. Tsapok, O.M. (2013). Punktuatsiini pomylky v internet-vydanniakh [Punktuatsiini pomylky v internet-vydanniakh]. Movoznavchyi visnyk (Linguistic Bulletin), Issue 16-17, 250-256.

12. Ukrainska pravda [Ukrainian Truth]. Available at: https://www.pravda.com.ua/.

Размещено на Allbest.ru