Помилконебезпечні явища на лексичному рівні в мережевих засобах масової інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Помилконебезпечні явища на лексичному рівні в мережевих засобах масової інформації

О.М. Тепла, кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

Проаналізовано лексичні помилки в мережевих засобах масової інформації. Джерельною базою дослідження слугували журналістські тексти онлайн-видань всеукраїнського і регіонального значення («Українська правда», «Доба»). Здійснено моніторинг виявлених анормативів, указано на основні помилконебезпечні місця на рівні слововжитку в медіатекстах. У результаті лінгвообстеження текстів онлайн-видань на лексичному рівні виявлено, що найбільш частотними є помилки, пов'язані з уживанням семантично модифікованих лексем. Крім того, засвідчено нерозрізнення значень паронімів, вживання тавтології, плеоназмів.

Ключові слова: лексична помилка, анорматив, семантично модифіковані лексеми, культура мовлення, медіатекст, засоби масової інформації.

MISTAKE-DANGEROUS PHENOMENA AT THE LEXICAL LEVEL IN NETWORK MEDIA О. M. Tepla

Introduction. The language of mass media actively influences the literary norm, forms the language tastes of modern Ukrainian society. With the advent of online publications, the language of the Ukrainian media in the late twentieth - early twenty-first century has undergone significant changes that require thorough and comprehensive study. It is online publications “in the context of the processes of globalization, convergence, digitalization, commercialization and monopolization that are gaining leading importance in the information space of Ukraine. Such mass media should not only promptly and objectively inform the society about important events, processes, phenomena, but also be expressions of the norms of the modern Ukrainian literary language, promote the level of language literacy and competence of the audience.

The purpose of the article is to describe lexical abnormalities in online media, identify the most typical of them and point out the main dangerous places at the level of word usage in media texts.

The source base of the study was journalistic texts of online publications of national and regional significance ("Ukrainian Truth", "Doba").

Results. The main cause of lexical and stylistic errors is the semantic modification of tokens. As a result of this process, the word partially or completely loses its conceptuality, systematics, semantics and acquires properties that are not normatively inherent in it. The largest number of errors is observed in the use of commonly used words. On the basis of reference literature on the culture of speech, speech errors in word usage that occur in journalistic texts are analyzed, and options for their editing are presented.

A separate erroneous group in the media texts of online publications are paronyms. These lexical errors arise as a consequence of confusing the semantics of phonetically similar units, which leads to inaccuracies. The sound proximity of paronyms causes their non-normative use instead of each other in journalistic materials.

As a result of linguistic examination of online materials, cases of introducing into the language fabric the utterance of superfluous, redundant words, which structurally burden the phrase because they are semantically empty - stylistically unmotivated pleonasms (duplication of meaning in two words).

Conclusion. To draw the conclusion, a linguistic examination of the media texts of online publications at the lexical level revealed that the most common errors are related to the use of semantically modified tokens. In addition, there is no distinction between the meanings of paronyms, the use of tautologies, pleonasms.

We see the prospect of research in the identification of such common types of lexical errors in the language of the media as interferems and Russianisms.

Keywords: lexical error, anormat, semantically modified tokens, speech culture, media text, mass media.

Вступ

Актуальність дослідження. Мова масмедіа активно впливає на літературну норму, формує мовні смаки сучасного українського суспільства. Із появою онлайн-видань мова українських ЗМІ кінця ХХ - початку ХХІ століття зазнала суттєвих змін, які потребують ґрунтовного і всебічного вивчення. Саме мережеві видання «в контексті процесів глобалізації, конвергенції, дигіталізації, комерціалізації та монополізації набувають провідного значення в інформаційному просторі України. Такі ЗМІ повинні не лише оперативно та об'єктивно інформувати суспільство про важливі події, процеси, явища, а й бути виразниками норм сучасної української літературної мови, сприяти підвищенню рівня мовної грамотності та компетентності аудиторії» [11, с. 251].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання низької якості текстів ЗМІ неодноразово порушували Л. Боярська [2], Я. Гаврилова [3], Н. Зикун [4], І. Мариненко [6], М. Мозер [7] А. Нечипоренко [8], О. Тепла [9]. Науковці досліджували критерії розрізненням «норми» і «помилки» у текстах масмедіа; вплив особливостей мовлення сучасних засобів масової комунікації на зміну мовних норм, формування мовленнєвої компетенції та культури мовлення; різні типи відхилень від літературних норм у медіатекстах, причини їх виникнення. Проте більшість дослідників аналізує мовні помилки в друкованих ЗМІ, теле- й радіоефірах, залишаючи поза увагою онлайн-видання.

Мета дослідження - науково описати лексичні анормативи в мережевих ЗМІ, виявити найбільш типові з них і вказати на основні помилконебезпечні місця на рівні слововживання у медіатекстах.

Матеріали і методи дослідження. Джерельну базу наукової розвідки становили тексти онлайн-видань всеукраїнського і регіонального значення («Українська правда», «Доба»). Методологічним підґрунтям дослідження є загальнонаукові методи аналізу і синтезу, що дають змогу проаналізувати сучасний стан мовленнєвої культури ЗМІ, методи лінгвістичного аналізу журналістських текстів (описовий метод - для визначення суті помилки і встановлення типу порушеної норми; метод суцільної вибірки - для добору прикладів для аналізу та ілюстрації теоретичних положень).

Результати дослідження та їх обговорення

Основна причина виникнення лексичних помилок, за переконанням Т. Бондаренко, полягає у семантичній модифікації лексем. Дослідниця зауважує, що в результаті цього процесу «слово частково або повністю втрачає свою концептуальність, системність, семантику і набуває властивостей, що нормативно йому не притаманні» [1, с. 14]. Найбільшу кількість помилок спостерігаємо у використанні загальновживаних слів. Нижче на підставі довідкової літератури з культури мовлення проаналізуємо мовленнєві помилки у слововживанні, що трапляються в журналістських текстах, і подамо варіанти їхнього редагування.

Працівники медіа систематично порушують лексичні норми, послуговуючись лексемою даний замість цей, такий, зрідка той: «Даний приклад показує: те, що ти хотів донести до людини - вона запам'ятає. Причина загоряння на даний момент невідома» [5]; «На даний час він може знаходитися в Тернополі» [5]. Отже, правильно «цей приклад», «на цей час».

Не менш частотним у текстах є лексичний анорматив, пов'язаний із використанням слів вірний, вірно, порівняємо: «Про те, як отримати справжню насолоду від трапези і вірно вибрати страви в ресторані, розповість один із кращих кулінарів Європи, шеф-кухар сімейного ресторану Veranda on the river Сергій Башинський» [11]; «На жаль, тернополяни не завжди вірно розуміють призначення підвального приміщення, тому часто перетворюють його на сміттєзвалище» [5]. У наведених прикладах доречними є слова правильний, правильно.

Помилконебечною є лексема розповсюджувати: «У мене є чітке переконання, що люди, які розповсюджують негатив в соцмережах, належать до окремої категорії, з якою точно не можна сперечатися» [11]; «За словами музикантів, англійці знайшли пісню завдяки проекту Gnarles, що дозволяє молодим гуртам вільно розповсюджувати свою творчість» [5]. У наведених конструкціях треба писати: «люди, як поширюють негатив у соцмережах», «поширювати свою творчість».

До помилок означеного типу належать ненормативні утворення, пов'язані з вживанням лексеми знаходитися: «Наразі в центрі стерилізації, що у с. Дичків, знаходиться багато собачок, яким терміново потрібен дім» [5]; «Знаходиться в реанімації: в серйозну ДТП потрапив екс-начальник тернопільської ДАІ» [5]. лексичний помилконебезпечний медіатекст

Слово знаходитися потрібно використовувати, коли в результаті пошуків знаходиться загублене, втрачене: знайшовся журнал. Це дієслово передає також значення «виявлятися, з'являтися»: знайшлося чимало відвідати виставку. Коли йдеться про місцеперебування когось, послуговуються словом перебувати; про географічне положення - розташовуватися, лежати. У значенні «входити до складу, бути всередині» вживаємо слово міститися, у загальному значенні - бути. Можна взагалі перефразувати речення. Тому подані речення відредагуємо так: «Наразі в центрі стерилізації, що у с. Дичків, перебуває багато собачок, яким терміново потрібен дім»; «Перебуває в реанімації: в серйозну ДТП потрапив екс-начальник тернопільської ДАІ».

Не відповідає лексичній нормі української літературної мови слово «ряд» у таких реченнях: «Правоохоронці вилучили ряд доказів, зокрема фальшиві документи» [11]; «Засновниця спільноти Міла Тимчук каже, що втілити проект у життя її спонукало ряд причин» [там само]. У першому речені «ряд» треба замінити на «низку», у другому правильно написати «деякі», «певні» або «такі» (якщо зазначено ці причини).

Внутрішній зміст лексеми відтак («потім, після того») порушено в тих конструкціях, у яких вона представлена зі значенням отже, тому: «У питаннях миру Рахманін, а відтак і «Голос», взагалі вимагають «поховати «Мінський формат» [11]; «Відтак, у будинках, які обслуговують дані котельні, тимчасово відсутнє теплопостачання та подача гарячої води» [5].

Журналісти інтернет-видань нехтують лексичними нормами і тоді, коли послуговуються словом зараз замість тепер: «Якщо раніше на Банковій він був нервовим, різким до оточення і вибагливим, то зараз Порошенко набагато м'якший, спокійніший, став приділяти більше уваги команді» [11]; «Що зараз робить колишній прем'єр, чи тримається разом його команда, і що сталося з ключовими персоналіями Уряду Гройсмана, читайте в заключній частині циклу УП «Життя колишніх» [там само]; «Правда важко зараз, люди бідні» [5].

У непритаманному їм значенні часто вживають лексеми відноситься, відношення: «Сам Порошенко наголошував, що не має жодного відношення до власності або до управління «Прямим» каналом» [11]; «Задля підвищення рейтингу військовослужбовців та недопущення конфліктних ситуацій, у Чорткові усім магазинам та розважальним закладам міста рекомендували заборонити продаж алкогольних напоїв людям у військовій формі та тим, особам, що мають безпосереднє відношення до військової служби, пише Vsim» [5] «Селян звезли до Монастириська мітингувати проти дій земельного реєстратора, який не має до них жодного відношення» [5]; «Це було у мисливських угіддях Підволочиської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, а воно відноситься до об'єктів природо-заповідного фонду» [5]. Правильно «не має жодного стосунку», «що перебувають на військовій службі», «Це було у мисливських угіддях Підволочиської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, а воно належить до об'єктів природо-заповідного фонду».

Окрему помилконебезпечну групу в медіатекстах онлайн-видань становлять пароніми. Ці лексичні помилки виникають як наслідок сплутування семантики фонетично подібних одиниць, що призводить до неточності. Звукова близькість слів-паронімів зумовлює ненормативне вживання їх один замість одного у журналістських матеріалах. Приміром, нерозрізнення значень слів напрямок і напрям простежено у реченнях: «Я взагалі вважаю, що останні 5 років країна рухалась у правильному напрямку, але дуже повільно» [11]; «Тільки збільшувати навантаження на учнів, не корегуючи процес здобуття ними навчальних результатів - це неправильний напрямок зусиль, що збільшуватиме прірву між тим, що відбувається в школі, й тим, що необхідно «засвоїти», аби мати змогу вступити у бажаний заклад вищої освіти» [11].

Сучасні словники української мови подають ці два слова як семантично тотожні. Проте останніми роками помітна тенденція до стилістичного розрізнення їх. Передусім у переносному значенні, коли йдеться про шлях розвитку, ідейну спрямованість, суспільний, літературний рух, течію, послуговуються слово напрям. Коли ж говорять про лінію фізичного руху на невеликих відстанях, то вживають слово напрямок. Тому у наведених конструкціях доречно вживати слово напрям замість напрямок.

У результаті лінгвообстеження онлайн-матеріалів виявлено випадки введення до мовної тканини висловлювання зайвих, надлишкових слів, які структурно обтяжують фразу, оскільки є семантично порожніми, - стилістично немотивованих плеоназмів (дублювання значення у двох словах): «Протягом цього періоду часу спеціалісти компанії досліджують ефективність препарату, його абсорбування та утримання на робочій поверхні культури, випаровування, а також його безпосереднє розкладання» [11]; «Я вважаю, що Аваков зробив багато хорошого для країни в певний період часу» [11]; (нормативними є конструкції певний період або певний час); «Якщо без сентиментів, початок вашого управління, пане президенте, дуже схожий на хаос і безлад у вашому оточенні» [11] (правильно - або хаос, або безлад).

Висновки і перспективи

Отже, у результаті лінгвообстеження медіатекстів онлайн-видань на лексичному рівні виявлено, що найбільш частотними є помилки, пов'язані з уживанням семантично модифікованих лексем. Крім того, засвідчено нерозрізнення значень паронімів, використання тавтології, плеоназмів.

Перспективу дослідження вбачаємо у виявленні таких поширених різновидів лексичних помилок у мові ЗМІ, як інтерфереми та росіянізми.

Список використаних джерел

1. Бондаренко Т. Типологія мовних помилок та їх усунення під час редагування журналістських матеріалів: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.08. Київ, 2003. 18 с.

2. Боярська Л. Мовні помилки на сторінках ЗМІ (дослідження-моніторинг). URL:http://journlib.univ.kiev.ua/Movni_pom_na_ st_zmi.pdf

3. Гаврилова Я. До проблеми розрізнення «норми» і «помилки» у текстах періодичних видань. Науковий вісник ХДУ. Серія «Лінгвістика». Херсон, 2015. Вип. 22. С. 119-120.

4. Зикун Н. І. Культура мови ЗМІ і рівень довіри до медіа текстів. Наукові праці Кам Янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 2012. Вип. 31. С. 63-66. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2012 _31_20.

5. Інтернет-газета «Доба». URL: https://doba.te.ua/

6. Мариненко І. Орфографічні й лексичні помилки в крос-медійних ЗМІ: типологія, причини виникнення Мова: класичне - модерне - постмодерне. 2017. Вип. 3. С. 235-249. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Langcmp_2017_3_28.

7. Мозер М. Спроба оцінки й контекстуа- лізації помилок у мові української преси (на прикладі видання "Газета по-українськи"). Мова: класичне - модерне - постмодерне. 2017. Вип. 3. С. 235-249. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Langcmp_2017_3_28.

8. Нечипоренко А. Ф. Мова ЗМІ та її вплив на формування культури мовлення. Science and Education a New Dimension. Philology. 2017. V(32), Issue: 122. С. 67-69. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Langcmp_ 2017 _ 3_27.

9. Тепла О. М. Порушення орфографічних норм в медіатекстах (за матеріалами онлайн-видань «Українська правда», «Доба»). Науковий журнал «Міжнародний філологічний часопис». 2020. Вип. 11 (3). С. 106-110.

10. Українська правда. URL: https://www.pravda.com.ua/.

11. Цапок О. М. Пунктуаційні помилки в інтернет-виданнях. Мовознавчий вісник. 2013. Вип. 16-17. С. 250-256. URL: http://nbuv.gov. ua/UJ RN/Mv_2013_16-17_32.

References

1. Bondarenko, T. (2003) Typologiya movnyx pomylok ta yix usunennya pid chas redaguvannya zhurnalistskyx materialiv [Typology of language mistake and their elimination when editing journalistic materials] Avtoreferat dysertatsii kandydata filologichnyx nauk. Kyiv National University named after Taras Shevchenko, Kyiv, 18.

2. Boiarska, L. Movni pomylky na storinkakh ZMI (doslidzhennia-monitorynh) [Language mistakes on media pages (researchmonitoring)]. Available at: http://journlib.univ. kiev.ua/Movni_pom_na_st_zmi.pdf

3. Havrylova, Ya. (2015). Do problemy rozriznennia «normy» i «pomylky» u tekstakh periodychnykh vydan [To the problem of distinguishing between "norm" and "mistake" in the texts of periodicals]. Naukovyi visnyk KhDU. Seriia «Linhvistyka» [Scientific Bulletin of KhSU. Series: Linguistics]. Kherson, Issue 22, 119-120.

4. Zykun, N. I. (2012). Kultura movy ZMI i riven doviry do media tekstiv [Culture of media language and the level of trust in media texts]. Naukovi pratsi Kamianets-Podilskoho national- noho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Filolohichni nauky [Scientific works of Ivan Ogienko Kamyanets-Podilsky National University. Series: Philological sciences]. Issue 31, 63-66. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2012_31_20.

5. Internet-hazeta «Doba». [Internet newspaper "Doba"]. Available at: https://doba. te.ua/.

6. Marynenko, I. (2017). Orfohrafichni y leksychni pomylky v kros-mediinykh zmi: typolohiia, prychyny vynyknennia [Spelling and lexical mistakes in cross-media media: typology, causes]. Mova: klasychne - moderne - postmoderne [Language: classical - modern - postmodern]. Issue 3, 235-249. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Langcmp_2017_3_28.

7. Mozer, M. (2017). Sproba otsinky y kontekstualizatsii pomylok u movi ukrainskoi presy (na prykladi vydannia "Hazeta po- ukrainsky") [An attempt to assess and contextualize mistakes in the language of the Ukrainian press (on the example of the publication "Newspaper in Ukrainian")]. Mova: klasychne - moderne - postmoderne. [Language: classical - modern - postmodern]. Issue 3, 235-249. Available at: http://nbuv.gov. ua/UJRN/Langcmp_2017_3_28.

8. Nechyporenko, A. F. (2017). Mova ZMI ta yii vplyv na formuvannia kultury movlennia [The language of the media and its impact on the formation of speech culture]. Science and Education a New Dimension. Philology. V(32), Issue: 122, С.67-69. Available at: http://nbuv. gov.ua/UJRN/Langcmp_2017_3_27.

9. Tepla, O. M. (2020). Porushennya orfografichnyx norm v mediatekstax (za materialamy onlajn-vydan «Ukrayinska pravda», «Doba») [Violation of spelling rules in media texts (based on materials from online publications "Ukrainian Truth", "Doba")]. International Philological Journal. Vol.11, No. 3, 106-110.

10. Ukrainska pravda [Ukrainian Truth]. Available at: https://www.pravda.com.ua/.

11. Czapok, O. M. (2013). Punktuacijni pomylky v internet-vydannyax [Punctuation mistakes in online publications]. Movoznavchyj visnyk. [Linguistic Bulletin]. Issue 16-17, 250256.

Размещено на Allbest.ru