Особливості функціонування англомовної розмовної лексики в українській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості функціонування англомовної розмовної лексики в українській мові

Борисенко Ірина Василівна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов, Академія Державної пенітенціарної служби

Стаття містить аналіз основних лексико-семантичних характеристик запозичень з англійської мови у сучасній українській мові; процесу їх адаптації й особливостей вживання в національній мові. З'ясовано, що результати таких розвідок мають значне теоретичне і практичне значення, оскільки вони можуть демонструвати взаємодію мовних і соціокультурних аспектів. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою чисельністю мовних запозичень в українській мові та інтересу до особливостей їх функціонування в новому лінгвістичному просторі. Зазначено, що основним мовним середовищем функціонування англомовних запозичень є молодіжна розмовна лексика. лексика семантичний національна мова

Розглянуто основні типи запозичених лексичних одиниць (пряме запозичення і калькування). Визначено, що процес мовного запозичення не обмежується механічним перенесенням лексеми, слово може набувати нових значень, характеристик й змістовного наповнення.

Ключові слова: розмовна лексика, взаємодія, мовний і міжкультурний аспект, семантичні зміни, стилістичні особливості.

PECULIARITIES OF THE CONVERSATION VOCABULARY FUNCTIONING IN THE UKRAINIAN LANGUAGE

Borysenko Iryna, PhD of Pedagogical Sciences, Associate Professor Head of Foreign Languages Chair, Academy of the State Penitentiary Service

The research is carried out from the focus on the analysis of the main lexical and semantic characteristics of the borrowings from the English language in the modern Ukrainian language. It is _ found out that the results of such researches are of considerable importance both from the theoretical and practical point of view as they give the opportunity to outline the interaction between linguistic, social and cultural aspects. The increasing number of the borrowings in the Ukrainian language and the features of their functioning within a new linguistic situation condition the urgency of the research. The article clarifies youth conversational vocabulary as the key linguistic environment for its use.

The article also covers the main types of the borrowing words (direct borrowing and calquing). In the work are considered the new meaning, characteristics and connotation the borrowing words can get in a new language.

The basic lexical-semantic features of the modern conversational units are outlined(namely lots of connotations, multi-functionality, synonymizing, polarization; the elimination of certain features of words; giving or removing the emphasis to the word).

It is proved that constant change, laconism, smartnessare specific to slang; communicative, emotional and assessing functions of the slang are also specified in the article.

Key words: conversational vocabulary, interaction, linguistic, social and cultural aspects, semantic changes, stylistic features.

Постановка проблеми

Сучасного українця вирізняє активне використання англомовних запозичених лексичних одиниць у рідній мові, що обумовлено глобальним процесом інтернаціоналізації англійської мови. Численні англіцизми систематично поповнюють лексичний склад української мови, відображаючи не лише мовні, а і соціокультурні процеси, що відбуваються в українському суспільстві ХХІ століття. Дослідження питань сучасної міжкультурної взаємодії є одним із пріоритетних завдань вітчизняної науки. Результати таких розвідок мають значне теоретичне і практичне значення, оскільки вони можуть демонструвати прогресивні або регресивні тенденції розвитку як мови, так і суспільства в цілому.

Вплив англійської мови на всі підсистеми української мови стає все помітнішим у професійному і побутовому спілкуванні. Результатом такого білінгвізму є створення лінгвістичного простору, в якому розпочинається процес адаптації англомовних запозичень на фонетичному, граматичному і семантичному рівнях національної мови.

Питання класифікації запозичених слів, визначення лексико- стилістичних характеристик та виявлення семантичних закономірностей їх адаптації у мові-реципієнті набуло особливої актуальності. Не оминає уваги дослідників питання щодо визначення й уточнення терміна «запозичення», що пояснюється багато- аспектністю цього лінгвістичного явища. Як багатоетапний процес введення іноземного слова у словниковий фонд мови запозичення розглядається такими українськими дослідниками, як: Ю. Зацний, А. Олійник, Г. Сергєєва [1, с. 28].

У наукових розвідках В. Сімонок [2, с. 36], К. Войтенко [3], М. Брейтера доводиться, що запозичення є не лише процесом, а і результатом, у вигляді запозиченого елемента, що є частиною лексико-симантичної системи мови, якій властиві певні мовні функції.

Американський філолог У. Вайнрайх [U. Weinreich] розглядає запозичення як мовну конструкцію, де «один словниковий склад мови може втручатися в інший» [4, с. 47].

У розрізі нашого дослідження цікавим є визначення української дослідниці К. Войтенко, яка вважає, що терміном «запозичення» позначають не тільки мовний процес, а і результати цього процесу - запозичений елемент [3].

У численних наукових доробках мовознавці пояснюють впровадження іншомовних запозичень в українську мову тим, що для деяких понять, явищ та винаходів в українській мові немає відповідних слів для перекладу, а українські еквіваленти пояснюють ці поняття надто складно та багатослівно [5].

Мета статті полягає в дослідженні лінгвістичних характеристик англомовних запозичень; виявленні особливостей їх адаптації і вживання в розмовній лексиці сучасної української мови.

Значна кількість запозичених англомовних слів активно використовуються в розмовній мові, одним із різновидів якого є сленг. Використання англіцизмів (йдеться про різновид запозиченого слова, його окреме значення, яке ввійшло з англійської мови або перекладено з неї чи утворено за її зразком) [6] розглядається як найпоширеніший спосіб поповнення розмовної лексики.

Одними із поціновувачів англомовної розмовної лексики є молодь будь-якої країни. Використання більш привабливих і колоритних, на думку молодих людей, англійських слів і виразів робить їхню мову не схожою на висловлювання людей старшого покоління. Молодіжний сленг є невід'ємною, найбільш рухливою та яскравою складовою будь-якої мови, оскільки він віддзеркалює соціальні зміни суспільства, пріоритети молодого покоління, рівень їх освіченості, систему цінностей і особливості світосприйняття. А отже, вищевикладені чинники актуалізують наукові розвідки у сфері мовних і соціокультурних взаємодій.

Виклад основного матеріалу

Класифікація запозичень із урахуванням різних аспектів дослідження є важливим питанням у вивченні цих лексичних явищ. Якщо брати за основний критерій класифікації характер запозиченого елемента, основними його типами є пряме запозичення і калькування [7]. Під прямим запозиченням розуміється перенос слова з іншої мови в такій самій звуковій і графічній формі з таким самим значенням, наприклад, «уик-енд» (weekend), «мани» (money). Такий вид утворення сленгу називається англіцизмом. Англіцизм - різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком [6].

Калькування (або перекладне запозичення) означає слово, яке виникло дослівним перекладом з іншої мови [8], наприклад, to make progress - робити прогрес (мати успіх).

Калькування, в свою чергу, може поділятися на такі види:

- словотворче, яке характеризується запозиченням лише структури слова із мови-джерела для утворення нового слова у мові-реципієнта, наприклад: хмарочос (англ. skyscraper);

- семантичне (смислове) калькування, при якому слово отримує нове, переносне значення під впливом іноземного терміна, наприклад, досвід (англ. experience) має додаткового значення «навичка»; «враження»;

- фразеологічне, що означає буквальний переклад іноземного звороту частинами, наприклад, «make a scene» - учинити сцену (влаштувати скандал) [8].

Запозичені слова не завжди засвоюються в тому вигляді, в якому вони використовуються в мові-джерелі. Адаптуючись до норм української мови вони можуть зазнавати різноманітних фонетичних, морфологічних, семантичних змін. Відмінності у властивостях української мови й мови-джерелі зумовлюють поступову асиміляцію іншомовного слова, упродовж якої воно пристосовується до звукової системи мови-реципієнта, підкоряючись правилам вітчизняного словотвору та словозміни, втрачаючи, таким чином, риси свого неукраїнського походження [9].

Досліджуючи процес асиміляції іншомовних слів, слід зазначити, що в процесі пристосування запозичене слово може змінювати і навіть втрачати своє значення. Процес зміни значення лексичної одиниці називається семантичним зміщенням. Дуже часто сучасне визначення слова контрастує або отримує додаткових значень порівняно з початковим змістом слова [10]. Наприклад, розглянемо слово «бізнес-ланч», що в українській мові означає «комплексний обід». В інтернет-мережах можна знайти велику кількість статей щодо походження цього слова - у більшості з яких згадується ім'я Т. Твайнінга (Т. Twining), який на початку XIX ст. заснував мережу закладів, де заможні чоловіки збиралися за легкими обідами для обговорення важливих питань. В англійській мові бізнес-ланч означає саму ділову зустріч під час обіду. А отже, англійською мовою словосполучення зі значенням комплексного обіду має звучати «lunchspecial» або «lunchdeal». Можливо причиною широкого вживання запозичення «бізнес-ланч» в українській мові є той факт, що воно надає слову відтінок новизни [11].

Ще одним прикладом розбіжності у відтінках значення може слугувати слово «котедж» - заміський жилий будинок. В українській мові це слово набуло значення «новобудови», більш просторої, власниками якої є заможні люди. В англійській ж мові це слово має значення старий, одноповерховий будинок (хатинка) з відтінком ностальгії по старому затишку. Для передачі значення «котедж» в англійській мові є вираз «holidayhome» або «vocationhome» (амер. варіант).

В англійській мові існує ціла низка слів, які використовуються в негативному значенні або набувають відтінку іронії чи сарказму. Наприклад, слово «френд» в англійській мові майже не використовується у значенні друзі або приятелі, це - підпис- ники в соціальних мережах, люди з якими у вас поверхневі стосунки. Лексема «френд» звучить дещо штучно і може підкреслити ваше іронічне ставлення до людини. Для збереження значення підписника в соціальній мережі в англійській мові використовується уточнююче словосполучення «facebookfriend».

Дуже часто запозичені англомовні слова з'являються в результаті розвитку нових культурних явищ, ділових відносин і появі суміжних предметів. Значення таких слів може звужуватися або скорочуватися у процесі запозичення і їх новий зміст інколи стає незрозумілий для носіїв мови. Наприклад, слово «ноутбук» в українській мові означає переносний, розкладний персональний комп'ютер (ПК), в англійській мові «notebook»» - це зошит. Особливо тонкі портативні ПК рекламувалися як «зошити, що нагадують» (англ. notebookcomputer). Для позначення слова «ноутбук» англійською мовою використовується слово «laptop».

Таким чином, зазначене свідчить про те, що у процесі мовного запозичення, слово не просто механічно переходить з однієї мови в іншу: воно може набувати нових значень і характеристик; розширюватися або звужуватися змістовно у процесі використання. Аналізуючи запозичену лексику, важливо простежити закономірності їх адаптації, та семантичні зміни іноземних слів у процесі їх використання в українській мові.

Одним із видів запозичень є сленг, який активно використовується у розмовній лексиці. В Оксфордському словнику сленг визначається як вид розмовної мови, що охоплює емоційно забарвлені елементи мови і має відповідне словесне оформлення в літературній мові [12].

У британо-американській енциклопедії Britannica сленг характеризується як нешаблонні слова і вирази, що висловлюють нове явище або надають нового значення старим словам [13]. Метафори, які зазвичай використовуються, здебільшого спрямовані на збереження респектабельності, а саме його лаконічні, гострі, часто зухвалі оцінки надають сленгу характерної пікантності.

Оскільки всі сленгізми (сленгові слова) мають синоніми у нейтральній лексиці, мовознавці відносять їх до групи слів зі зниженим стилістичним тоном. Такі слова мають тенденцію до постійного оновлення і швидкого переходу з однієї лексичної групи в іншу [12, с. 22-36]; їх характеризує мобільність та різноманітність груп і шарів. Сучасна мова молоді також віддає данину мовній моді. Вона інкорпорує слова, вирази, фрази, які на цей момент активно фігурують у суспільстві, вважаються трендовими [1, с. 28].

Серед основних лексичних характеристик сленгу дослідники виокремлюють такі:

- багатозначність (одна мовна одиниця може означати декілька предметів і явищ), тобто у процесі комунікації вживається певне слово і дуже важливо правильно зрозуміти, який смисл вкладає в нього відправник і як його розуміє реципієнт (останній може не знати такого значення): potato - картоплина; гультяй; неприваблива жінка; голова; долар; м'яч у бейсболі (сленг) [14];

- застосування одного оцінного компонента до різних не- пов'язаних між собою понять і явищ [3, с. 22-36]: dry - сухий, dry - нудний. Drybread - хліб без масла, dryperson - нудна людина, dryshow - серйозна п'єса [14];

- синонімія: «lawyer»: юрист (особливо зі спеціалізацією у цивільному і міжнародному праві); manoflaw - посада юриста; associatelawyer - співробітник юридичної фірми; patch/patcher - законник (амер. сленг); lip - стряпчий (анг. сленг); shyster (кри- мін. сленг) зі значенням «продажний адвокат»;

- використання протилежного за оцінкою значення (тобто коли слово з негативним значенням використовується для позначення позитивного явища і навпаки. Наприклад, слова awesome (такий, що вселяє страх, благоговіння), brutal (жорстокий), crazy (чудернацький, божевільний), dirty (брудний), evil (злий), savage (дикий), wicked (аморальний) у сленгових виразах вживатися у значенні «чудовий, першокласний» [15]. Яскравим прикладом поляризації є слово «wicked»: у літературній мові воно означає «погано» «підло», а його сленговий еквівалент - «кльово!». WickedT'her! - Кльово! Дякую!

Нейтралізація значення, наприклад: to fizzle - спочатку дієслово характеризувало шиплячий звук «шипіти» (про напій), однак завдяки студентському сленгу поступово набув значення «зазнати поразки». Bachelor - колись бакалавром називали молодого лицаря, а зараз людину, яка отримала освітній ступінь, також це слово означає «холостяк», «бобиль». Сто років тому словом «due» називали клубок пряжі, а його сучасне значення - «підказка», «доказ». Слово «bully» в 1530 р. використовувалося у значенні «кохана» або «коханий», сучасне значення цього сова - «хуліган». Іншим прикладом нейтралізації є слово «awful»: за допомогою цього прикметника описували щось величне, те, що потребує поклоніння, а сучасне його значення - «страшний» або навіть «жахливий» [16].

Підвищення або зниження статусу слів для емоційного підсилення [15]: sauce (coyc) - за допомогою цього слова описують впевнену у собі людину, яка гарно виглядає. Наприклад, OMG, her OOTD isdope. She'sgotsauce (Господи, вона сьогодні круто виглядає. Вона ідеальна) [17]. Bonehead - недоумок, willy - тупак, поганець; greeby - нестерпний, gosh-awfUl - огидний. Багато лінгвістів стверджують, що мовленнєві одиниці з негативним та негативно-оцінним значенням представлені значно різноманітніше, адже психологічно людина бере до уваги передусім негативні характеристики інших людей [18, с. 263-269].

Сленговим словам і виразам притаманна стислість, дотепність, іронія, піднесений тон, жартівливість, розкутість, яка іноді межує з грубістю. Вона постійно оновлюється, на зміну одним словам приходять інші, оскільки творцями цього особливого шару розмовної мови є самі співрозмовники зі своїм рівнем освіченості, професійною належністю, ціннісними орієнтирами, ставленнями. Однією із ключових функцій сленгу є комунікативна, світоглядна, емоційно-оцінна. Вживаючи такі фразеологізми, основна мета мовця - вразити співрозмовника новизною, створити певну атмосферу, привернути увагу.

Характеризуючи молодіжний сленг на стилістичному рівні, слід зазначити, що звичним явищем у розмовній лексиці є використання слів із переносним значенням, основу яких складають метафори. А саме:

- вживання власних імен на опис характерної ознаки (йдеться про використання власних імен у загальному значенні, що одночасно може нести і оцінний компонент). Наприклад, SmartAleck - самовпевнений нахаба; Sammy (чоловіче і жіноче ім'я) - бовдур; Sod's Law - закон підлості (якщо якась неприємність може трапитися, вона неодмінно трапиться) або Murphy's law - канапка падає завжди маслом вниз; Bob's your uncle - за- звичай цей вираз вживають у кінці речення зі значенням «і все гаразд»; або «і рибка в сітці», що є українським фразеологізмом.

Перенесення ознак тварини на людину: словом «donkey» (осел) називають повнувату дівчину; stag (олень) - поліцейський, stagparty - парубоча вечірка, hen (курка) party - дівочвечір; fish - мамій; bee (бджола) використовується для опису дивакуватої людини. Наприклад, Yougot a beeinyourbonnet (Ти схиблений на цьому). Beeinyourbonnet, Potter? (Ти сам не при собі, Поттер?).

Висновки

У ході дослідження було виявлено, що у сучасній українській мові активно використовуються англомовні запозичення як результат інтенсивних міжкультурних контактів. Дослідження особливостей функціонування запозичень засвідчило, що у процесі вживання деяких іноземних лексем у мові- реципієнта відбуваються зміни у семантичній структурі слова, їхнє значення може розширюватися або звужуватися, набуваючи нових характеристик.

Під час вивчення прикладів англомовних запозичених слів було виявлено, що сферою їх вживання є розмовна лексика, а саме молодіжний сленг. Цей шар мови не співвідноситься з нормами граматики, стилістики або фонетики. Його основне гасло - зручність і яскравість. Активне використання сленгу молоддю пояснюється їх бажанням бути популярними, максимально відвертими, легкими у спілкуванні. Йому притаманна швидкоплинність, ситуативність вживання й стисла, образно-експресивна форма словотворення.

Основними лексичними характеристиками розмовної лексики є: відсутність смислового зв'язку між усіма значеннями однієї лексичної одиниці; застосування одного оцінного компонента до різних понять і явищ; синонімія; використання протилежного за оцінкою значення; нейтралізація значення; підвищення або зниження статусу слів для емоційного підсилення.

Характеризуючи англомовні запозичення на стилістичному рівні, слід зазначити, що цьому лінгвістичному феномену притаманне використання слів із переносним значенням, основу яких складають метафори. Знання англомовних запозичень і вміння їх вдало використовувати - чудова навичка, яка допоможе уникати непорозумінь у процесі спілкування, а також сприятиме ефективному сприйняттю сучасної інформації.

Список використаних джерел

1. Головач Т. Екзотизми як маркери міжкультурної комунікації (на матеріалі сучасних англомовних медіатекстів): дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. Львів, 2016. 236 с.

2. Сімонок В. П. Лексико-семантична рецепція іншомовної лексики в українській мовній картині світу: автореф. дис. . д-р філол. наук: 10.02.01. Харків, 2002. 36 с.

3. Войтенко К. Класифікація запозичень в сучасних лінгвістичних

дослідженнях. URL: http://www.rusnauka.com/7_NMIV_2010/

Philologia/60103.doc.htm (дата звернення: 28.03.2021).

4. Weinreich U. LanguagesinContactFindingsandProblems.NewYork: ColumbiaUniversity. 1953. 588 р.

5. Стогній І. В., Никонорова Л. І. Вплив мовної конвергенції на еволюційний розвиток сучасної української мови. URL: http://194.44.12.92:8080/jspui/bitstream/123456789/1990/1/Untitled.FR11. pdf (дата звернення: 05.04.2021).

6. Дзеньків В. В. СокиркоВ. В. Вплив англіцизмів на формування сучасного молодіжного сленгу. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/ 123456789/17096/1/%.pdf (дата звернення: 02.04.2021).

7. Скорейко-Свірська І. П. До питання про класифікацію запозичень. URL: https://www.studmed.ru/skoreyko-sv-rska-p-do-pitannya-pro-klasif-kac- yu-zapozichen_8cd8138480b.html (дата звернення: 20.03.2021).

8. Калькування. URL: https://studfile.net/preview/3740844/page: 17/ (дата звернення: 03.04.2021).

9. Петришин О. Л., Лужецька О. М. Новітні англомовні запозичення як засіб міжкультурної комунікації. YoungScientist. № 3.1 (55.1). March, 2018. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2018/3.1/33.pdf (дата звернення: 02.04.2021).

10. Семантический сдвиг в современном английском. URL: https://nauchkor.ru/pubs/semanticheskiy-sdvig-v-sovremennom-angliyskom- yazyke-na-materiale-leksiki-po-teme-ekologiya-5f29481bcd3d3e0001b33f4b. (дата звернення: 05.04.2021).

11. YouthSlang. URL: https://www.youtube.com/watch?v=

72O42ABfxk4&ab_channel=VanityFair (дата звернення: 02.04.2021).

12. Глущук Н. Лінгвопрагматика сучасного англомовного сленгу: витоки, класифікаційні та семантичні ознаки. Вісник Львівського університету. Серія: іноземні мови. 2013. Вип. 21.

13. Maurer D. Slang. URL: https://www.britannica.com/topic/slang# ref27147 (дата звернення: 02.04.2021).

14. FreeonlinedictionaryinEnglish, German, French, Spanish. URL: https ://www. multitran. com/m. exe?l 1=1&l2=2& s=mess&langlist=2 (дата звернення: 02.04.2021).

15. Дорда В. Аксіологічні аспекти студентського сленгу США. URL: https://essuir.sumdu.edu.Ua/bitstream-download/123456789/719/1/ dorda.PDF; jsessionid=7B6302FCD99DBBBB91F298481F71B94A (дата звернення: 21.03.2021).

16. Cni англійських слів, які не витримали подорожі у часі. URL: https ://100balov. info/news/sem-angliyskikh-slov-kotorye-ne-vyderzhali- puteshestvie-vo-vremeni.html (дата звернення: 04.04.2021).

17. Linguaeleoblog. URL: https://lingualeo.com/ru/blog/2017/04/25/ angliyskiy-sleng/ (дата звернення: 04.04.2021).

18. Кульчицька О. Структура пейоративних прикметників. Вісник Львівського університету. Серія: іноземні мови. 2012. Вип. 19. С. 263-269.

References

1. Holovach, T. (2016), Exotic borrowings as markers of intercultural communication (on the basis of English media texts): (candidate's thesis), Ivan Franko Lviv National University, Lviv.

2. Simonok, V. P. (2002), Lexico-semantic reception of foreign language vocabulary in the Ukrainian language picture of the world: (thesis abstract), Yaroslav Mudryi National LawAcademy of Ukraine, Kharkiv.

3. Voitenko, K. Classification of borrowings in modern linguistic researches, available at: http://www.rusnauka.com/7_NMIV_2010/ Philologia/60103.doc.htm. (accessed 28 March 2021).

4. Weinreich, U. (1953), Languages in Contact Findings and Problems, Columbia University, NewYork.

5. Stohnii, I. V. and Nykonorova, L. I. (2021), The influence of linguistic convergence on development of the modern Ukrainian languages, available at: http://194.44.12.92:8080/jspui/bitstream/123456789/1990/1/ Untitled.FR11.pdf. (accessed 5 April 2021).

6. Dsenkiv, V. S., Sokyrko, V. V. (2021), The influence of linguistic convergence on development of the modern Ukrainian languages, available at: http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/17096/1/%.pdf. (accessed 02 April 2021).

7. Skoreiko-Svirska, I. P. (2021), On the borrowings classification, available at: https://www.studmed.ru/skoreyko-sv-rska-p-do-pitannya-pro- klasif-kac-yu-zapozichen_8cd8138480b.html (accessed 20 March 2021).

8. “Calquing”, available at: https://studfile.net/preview/3740844/ page:17/. (accessed 03 April 2021).

9. Petryshyn, O. L. and Luzhetska, O.M. (2018), Resent English borrowings as a means of intercultural communication, Young Scientist, No 3.1 (55.1), available at: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2018/ 3.1/33.pdf (accessed 2 April 2021).

10. Semantic shift in modern English, available at: https://nauchkor.ru/ pubs/semanticheskiy-sdvig-v-sovremennom-angliyskom-yazyke-na-materiale- leksiki-po-teme-ekologiya-5f29481bcd3d3e0001b33f4b (accessed 5 April 2021).

11. Youth Slang, available at: https://www.youtube.com/watch?v= 72O42ABfxk4&ab_channel=VanityFair (accessed 2 April 2021).

12. Hlushchuk, N. (2013), Linguo-pragmatics of modern Englishspeaking slang: origins, classificative and semantic features, Scientific Bulletin of Lviv University. Series: Foreign Languages, Vol. 21.

13. Maurer, D. Slang, available at: https://www.britannica.com/topic/ slang#ref27147 (accessed 2 April 2021).

14. Free online dictionary in English, German, French, Spanish,

available at: https://www.multitran.com/m.exe?l1=1&l2=2&s=

mess&langlist=2 (accessed 2 April 2021).

15. Dorda, V. (2021), Axiological aspects of the students' slang in the

USA, available at: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-

download/123456789/719/1/dorda.PDF;jsessionid=7B6302FCD99DBBBB 91F298481F71B94A (accessed 21 March 2021).

16. Seven English words that endured the time journey, available at: https ://100balov. info/news/sem-angliyskikh-slov-kotorye-ne-vyderzhali- puteshestvie-vo-vremeni.html (accessed 4 April 2021).

17. Linguaeleo blog, available at: https://lingualeo.com/ru/blog/2017/ 04/25/angliyskiy-sleng/ (accessed 21 March 2021).

18. Kulchytska, O. (2012), The structure of pejorative adjectives, Scientific Bulletin of Lviv University. Series: Foreign Language, Issue 19, рр. 263-269.

Размещено на Allbest.ru