Особливості креолізації службового документа

З активізацією досліджень службових документів у контексті візуалізації через поширення сучасних засобів комунікації спостерігається схильність мовознавців до сприйняття тексту як основної комунікативної одиниці. Зважаючи на особливу увагу лінгвістів до синергетичних досліджень тексту [5; 8, 13; 17 ін.], виявлення особливостей креолізованих текстів, де об'єднується вербальні й невербальні засоби передавання інформації, актуальність у таких досліджень надзвичайно зростає. Дослідники розглядають тексти з точки зору текстової та вербальної взаємодії, ступеня креолізації, ступеня передачі інформації візуальними елементами тексту, функції візуального елементу та ін. метою нашого дослідження є: розглянути прояви креолізованого тексту у службовому документі, в якому доречно поєднуються вербальні та невербальні елементи [10, с. 42].

Вияви креолізованого тексту активно вивчають сучасні дослідники. Так, Ю. Сорокін та Є. Тарасов, уперше пропонуючи цей термін, позначають їх як тексти, фактура яких складається з двох неоднорідних частин: вербальної (мовна / мовленнєва) та невербальної (що належить до інших знакових систем, ніж природна мова) [11].

О. Анісімова визначає креолізований текст як особливий лінгвовізуальний феномен - текст, у якому вербальний і невербальний компоненти утворюють одне візуальне, структурне, смислове й функціональне ціле, що забезпечує його комплексну прагматичну дію на адресата. Вона виокремлює три ступені креолізації тексту: нульовий, частковий та повний. За нульової креолізації зображення відсутнє, текст є суто вербальним. За часткової креолізації вербальна частина відносно автономна, незалежна від зображення. Як правило, невербальний компонент у такому разі супроводжує повідомлення і не є обов'язковим елементом твору. Значне злиття компонентів виявляється в тексті з повною креолізацією, де вербальна та іконічна частина не можуть існувати автономно, незалежно одна від одної. Вербальна частина орієнтована на зображення або відсилає до нього, а саме зображення виступає обов'язковим елементом в організаційній структурі креолізованого тексту [12, с. 15]. Як зазначає Т. Безугла, орієнтуючись на дослідження категорії інформативності І. Гальперіним, візуальні елементи можуть передавати змістовно-фактуальну й змістовно-концептуальну інформацію [13, с. 36]. За типологією Б. Карлаваріса, ілюстрація у креолізованих текстах може виконувати чотири функції: 1 - домінувальна ілюстрація (служить роз'ясненням до тексту); 2 - рівноправна ілюстрація (використовують у текстах, де значна частина інформації передається графічним методом); 3 - супроводжувальна ілюстрація (використовується в тексті як доповнення, роз'яснення вербальної частини); 4 - декоративна ілюстрація (використовують як оздоблення тексту, його естетичний складник) [14].

Термін документ функціонує у вузькому й широкому значеннях. Вузьке значення зводиться до ділового папера, службового письмового документа. У широкому розумінні поняття документ сприймається як матеріальний об`єкт, який містить інформацію для її поширення у просторі й часі, тобто будь-яке джерело інформації, людської думки, знань, що є передавачем інформації у часі, вважається документом у широкому значенні. При такому розумінні поняття документ охоплює документи бібліографічні, тобто твори писемності і друку (книги, брошури, монографії, нариси, словники, енциклопедії, періодичні видання тощо), нетекстові графічні документи, що є власне невербальними носіями інформації, - картографічні, візуальні (гравюри, естампи, поштові листівки та ін.), ноти, фотографії та вербально-візуальні носії інформації (написи на чомусь, монети, медалі, печатки, штемпелі тощо). Окрім перерахованих вище, до цієї групи належать і документи-замінники друкованих видань (диски, фонограми, кінофільми, телебачення тощо). У Законі України «Про інформацію» термін документ визначено як «передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві» [15]. Матеріалом для наших спостережень ми обрали найпоширеніший тип документів - службові документи.

Службовий документ - офіційний документ, який використовується в поточній діяльності організації [16]. Складають його від імені підприємства або установи і підписують повноважні представники.

Метою нашого дослідження є виявлення особливостей креолізації у службовому документі. У зв'язку з цим актуальним спостереженням можна вважати аналіз особливостей цього процесу у різних типах текстів, адже «тексти, які знаходяться у різних сферах спілкування, є принципово різними структурами, незважаючи на те, що вони можуть об'єднуватися однорідними елементами мови у свідомості людини, наприклад, словами, синтаксичними конструкціями та інше» [17, с. 163].

У таких текстах ми спостерігаємо тенденцію до трансформації вербальних засобів у невербальні. Тому ця важлива інформація в документі може дублюватися і вербальними, і невербальними засобами: це стосується, наприклад, реквізитів що мають певну вербальну позначку, або коли потрібно відобразити документ із графіком та діаграмою, формулою або технічним рисунком. Отже, взаємодія цих носіїв інформації тексту документа не просто надає йому креолізованого характеру, вона супроводжує засобом уніфікації і лаконічного представлення і той сприяє посиленню рівня його інформативності, тому для письмової форми офіційно-ділового спілкування є обов`язковою ознакою. Зміни відбуваються у сучасному житті через візуалізований процес. Щоб досягти функціональності будь-якої інформації, потрібно використовувати креолізований текст (зазвичай полікодовий), адже він домагає змінювати кольори, шрифтові виділення. І таким чином впливає на вербальні й невербальні елементи, які спрямовані у свою чергу на активізацію мозкової діяльності реципієнта. Тому зображення різною мірою бере участь в організації тексту. Функціонуючи та взаємодіючи в єдиному інформаційному просторі, вербальний і невербальний компоненти забезпечують цілісність і зв'язність креолізованого тексту. Разом вони впливають на автора документа та реципієнта, створюючи таким чином систему образів, які реалізовують зміст інформації, що передається. До сфери креолізації відносять графічну сегментацію тексту, довжину рядка, пробіли, шрифт, колір, підкреслення, таблиці, схеми, символи, рисунки, графіки. Набір таких інструментів залежить від характеру тексту. Досліджуючи ступінь креолізації в службових документах, ми виділяємо документні тексти з частковою та повною креолізацією. Іконічні документи становлять приклад повної креолізації, якщо вербальна частина є певною мірою автономною, текст називають текстом з частковою креолізацією.

Сучасні вчені [10; 13; 17; 18] пропонують класифікації креолізованих текстів, беручи за основу різні критерії (табл. 2).

Службові документи, що їх в лінгвістичній літературі ще не розглядали як креолізовані тексти, оформляються згідно з чинними стандартами. Так, наприклад, сучасна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації відповідає вимогам стандарту ДСТУ 4163-2003, чинного від 01.09.2003 р. [16]. У цьому стандарті подано склад реквізитів документів, які можуть бути використані в певних комбінаціях у документах різних типів. Кожен з 32-х перерахованих у стандарті реквізитів є носієм інформативності, що бере участь у формуванні інформативної складової документа в цілому.

Таблиця 2. Критерії класифікації креолізованих текстів

Важливими носіями інформативності для креолізованого документа є: наявність необхідних реквізитів документа та особливості їх розташування на папері, графічна сегментація тексту, особливості шрифту, курсив, підкреслення, колір, допоміжні знаки (№, @, $, #, %, *, + тощо), а також формат паперу, місце розділових знаків, особливості друку літер (великими чи малими літерами) тощо.

У службових документах часто вдаються до такого засобу паралінгвального креолізації, як використання різного шрифту [19, с. 62], додавання ілюстративних елементів тощо (наприклад, дипломи, грамоти, атестати). Виділяють три аспекти графічної неоднорідності тексту: 1) шрифтове варіювання; 2) нелітерна графіка; 3) графічний образ текстового елементу, який сприймається візуально [20, с. 228].Тому ці показники формують те чи інше сприйняття документа і його використання. Адже на наш час, існують різноаспектні документи службового типу.

Таким чином, взаємодія вербальних і невербальних носіїв інформації тексту документа не просто надає йому креолізованого характеру і є одним з засобів його уніфікації і лаконічного представлення, а й сприяє посиленню рівня його інформативності, що для письмової форми офіційно-ділового спілкування є обов'язковою вимогою.

Список літератури

1. Серажим К. С. Текстознавство: підручник. Київ: Київський університет, 2008. 528 с.

2. Мацько Л. І. Українська мова в освітньому просторі: навчальний посібник для студентів-філологів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». Київ: Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. 607 с.

3. Серажим К. С. Текст як комунікативне вираження дискурсу. Вісник Запорізького державного університету. № 1, 2001. С. 17-25.

4. Валгина Н. С. Теория текста. Москва: Логос, 2003. 250 с.

5. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник. Київ: Видавничий центр «Академія», 2004. 344 с.

6.З агнітко А. П. Лінгвістика тексту: навчальний посібник. Донецьк: ДонНУ, 2003. С. 28-37.

1. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. Москва: Наука, 1981. 138 с.

2. Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови. - Львів: Світ, 2003. - 432 с.

3. Єщенко Т. А. Вивчення лінгвістичного аналізу тексту у вищій школі за кредитно-модульною системою навчання. Лінгвістичні студії. 2009. Вип. 19. С. 310-314.

4. Шульгіна В. Службовий документ як креолізований текст. Лексикографічний бюлетень. 2017. № 15, С. 40-44.

5. Сорокин Ю. А., Тарасов К. Ф. Креолизованные тексты и их коммуникативная функция. Оптимизация речевого воздействия. М. : Наука, 1990. 240 с.

6. Анисимова Е. Е. Лингвистика текста и межкультурная коммуникация (на материале креолизованных текстов): учеб. пособие для студ. фак. иностр. яз. вузов. М.: Academia, 2003. 128 с.

7. Безугла Т. А. Типи повної креолізації рекламного тексту. Вісник ХНУ імені Каразіна: Іноземна філологія. 2015. Вип. 81. С. 35-39.

8. Karlavaris B. Semiotische Aspekte bei der Illustration von Schulbuchern. Didaktische Typographie. Leipzig, 1984. S. 213-223.

9. Закон України «Про інформацію». URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2657-12#Text

10. ДСТУ 4163-2003. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. Чинний від 01.09.2003. К.: Держстандарт України, 2003. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0055609-03/

11. Завадська О. Феномен креолізованого тексту: актуальна проблема сучасних лінгвістичних досліджень. Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. працьХНПУ ім. Г. Сковороди. 2016. № 43. С. 163-169. URL: http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/lingvistics/article/view/1354

12. Нежура Е. А. Новые типы креолизованных текстов в коммуникативном пространстве интернета. Теория языка и международная коммуникация. Вып. 12. URL: http://tl-ic.kursksu.ru/pdf/012-007.pdf

13. Івасишин М. Р. Шрифт як паралінгвістичний засіб у коміксах. Сучасні філологічні дослідження: комунікативно-культурний аспект. 2017. С. 62-65.

14. Драган-Іванець Н. Паралінгвістичні засоби креолізованого інтернет-тексту. Стиль і текст: науковий збірник / за ред. В. В. Різуна; Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. К., 2014. Вип. 15. С. 223-230.

Размещено на Allbest.ru