Семантична характеристика дієслів із невідокремлюваним префіксом ver-

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Семантична характеристика дієслів із невідокремлюваним префіксом ver-

Деркевич Н.А.

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

У статті проаналізовано семантику похідних дієслів із невідокремлюваним префіксом ver-, а саме спостереження їх семантики відомими мовознавцями. Про багатозначність та продуктивність префікса ver- свідчить різноманітність його форм у різні періоди розвитку мови: він виконував функції прислівника, прийменника, частки, з часом утратив свою первинну автономність і розвинувся від вільної до зв'язаної словотвірної морфеми. Між прислівниками, частками, прийменниками, від яких походить префікс, існує генетичний зв'язок, що позначається на кореляції їх семантики в сучасній мові. Однак частка, прислівник чи прийменник, набуваючи у процесі еволюції статусу невідокремлюваного префікса, спочатку зберігають свою семантику, а згодом видозмінюють або й зовсім утрачають її під впливом твірної основи.

Твірна основа ототожнюється зі словотвірною основою похідного слова і розглядається як частина похідного слова, до того ж твірній основі приписується мотивуюча функція.

У дериваті виникає словотвірне значення як наслідок поєднання твірної основи з формантом. Носієм словотвірного значення є вся структура похідного слова. Словотвірне значення формується у результаті встановлення певного типу співвідношення похідних слів із твірними. Ці співвідношення реалізуються внаслідок взаємодії семантики компонентів словотвірної структури похідного і твірного слів. Смислова структура похідної одиниці - це передусім результат впливу категоріального та індивідуального значення словотвірного форманта на категоріальне та лексичне значення твірної основи. У словотвірній мікросистемі префікси перебувають у відношеннях взаємозумовленості, яка носить функціональний характер: будь-який словотвірний формант у рамках своєї мікросистеми виконує словотвірну функцію з метою формування нових лексичних одиниць із новими семантичними характеристиками. Окрім того, існують функціональний та дистрибутивний критерії щодо виявлення словотвірної мікросистеми префіксів: перший стосується словотвірної функції префіксів - це здатність приєднуватися до твірних різнокатегоріальних основ. Для другого критерію важливим є розташування префікса у внутрішній синтагмі: препозиція щодо лексичної основи і зв'язність із зовнішньою синтагмою.

Ключові слова: семантика, твірна основа, похідне слово, невідокремлюваний префікс, словотвірне значення, словотвірний формант.

Derkevych N.A. SEMANTIC CHARACTERIZATION OF VERBS WITH A NON-SEPARABLE PREFIX VER-

The article analyses the semantics of derivative verbs with the non-separable prefix ver-, namely, tracing the semantics of derivatives by well-known linguists. The versatility and performance of prefix ver- is evidenced by the variety of its forms in different periods of language development: it served as an adverb, a preposition, a particle, over time it lost its primordial autonomy and evolvedfrom a free to a connected wordforming morpheme. There is a genetic link between adverbs, particles, prepositions, from which the prefix originates, which affects the correlation of semantics in modern language. However, a particle, an adverb, or a preposition, acquiring the status of non-separable prefix in the process of evolution, first retain their semantics, and subsequently modify or completely lose it under the influence of forming basis.

The forming basis is identified with the word-forming basis of the derivative word and is considered as part of the derivative word, and the motive function is also assigned to the forming basis.

In the derivative, word-forming meaning arises as a result of the combination of forming basis with the formant. The carrier of the word-forming meaning is the whole structure of derivative word. The wordformation value is formed as a result of establishing a certain type of relation ofderivative words with forming.

These relations are realized due to the interaction of the semantics of the components of word-forming structure of derivative and forming words.

The semantic structure ofderivative unit is primarily the result of influence of the categorical and individual meaning of the word-forming formant on the categorical and lexical meaning of forming basis. In a wordforming microsystem, prefixes are in relation to a conditionality that is functional in nature: any word-forming formant within its microsystem performs a word-forming function in order to form new lexical units with new semantic characterization. In addition, there are functional and distributional criteria for detecting the wordforming microsystem ofprefixes: the first refers to the word-forming function ofprefixes - the ability to attach to forming diverse categorical bases. For the second criterion, the location of prefix in the internal syntax is important: preposition concerning lexical basis and connection to the external syntagm.

Key words: semantics, forming basis, derivative word, non-separable prefix, word-forming meaning, word-forming formant.

Постановка проблеми

дієслово префікс ver- мова

Важливим засобом збагачення лексики є творення нових слів, цей процес відбувається на базі наявних у мові одиниць. Увесь будівельний матеріал мови, на основі якого формуються нові слова з усіма структурно- семантичними способами словотворення, становить словотвірний ресурс мови.

Дослідження спрямоване на виявлення функціонування лексичного складу мови та визначення причин творення похідної лексики.

Постановка завдання. Метою статті є виявлення впливу словотвірного префікса на твірні основи, з'ясування його взаємодії з твірними основами і простеження впливу префікса на зміну семантики у твірних основах.

Об'єктом дослідження є невідокремлюваний дієслівний префікс ver- та утворені за його допомогою похідні дієслова.

Предметом дослідження є структурні та семантичні особливості похідних дієслів із невідокрем- люваним дієслівним префіксом ver-. Матеріалом дослідження слугували похідні дієслова, які утворені за допомогою дієслівного префікса ver-.

Виклад основного матеріалу

Семантику невідокремлюваних префіксів та утворені за їх допомогою похідні дієслова у німецькій мові досліджували відомі мовознавці І. Барц, Г Брінк- ман, В. Вільманс, І. Кюнгольд, Г Пауль, Е. Матер, В. Фляйшер, Ґ. Ціфонун та ін. [5-15]. Під час дослідження семантики дериватів науковці зважають на етимологію префікса, а також на твірні основи, до яких приєднується префікс. «Словотвірне значення - це той елемент у значенні похідного слова, яким воно відрізняється від твірного», - стверджує мовознавець І. С. Улуханов [4, с. 34]. Таке визначення ґрунтується на різниці лексичного значення похідного слова та твірного, тобто носієм словотвірного значення слугує словотвірний формант. Переконливіше формулювання словотвірного значення знаходимо у Е. С. Кубрякової: «Це нове значення, що виникає у дериваті як наслідок поєднання твірної основи з формантом, і носієм словотвірного значення є вся структура похідного слова» [3, с. 99]. Словотвірне значення формується у результаті встановлення певного типу співвідношення похідних слів із твірними. Ці співвідношення реалізуються внаслідок взаємодії семантики компонентів словотвірної структури похідного і твірного слів. Смислова структура похідної одиниці - це передусім результат впливу категоріального та індивідуального значення словотвірного форманта на категоріальне і лексичне значення твірної основи.

Семантику похідного дієслова зумовлює семантика твірної основи. У результаті співвідношення семантики похідного дієслова та його твірної основи формуються різні значення, а саме: інтенсифікація ознаки дії, уточнення, семантичний реверс, лексикалізація твірної основи. Разом із тим під впливом префікса твірна основа зазнає модифікацій - від незначної до повної ідіоматизації.

В Етимологічному словнику В. Пфайфера [13, c. 1497], у дослідженнях Г Брінкмана [5], В. Генцена [7], Г Пауля [12] йдеться про фонетичні та семантичні зміни префікса у ході його історичного розвитку, що й відобразилося на різноманітності семантики похідних дієслів із префіксом ver-: видалення, забирання: verrucken, vertreiben; завершення, вичерпання: verdunsten, verklingen, verschwinden; помилкової дії: verwechseln, sich verzahlen; значення заборони: verbieten, versagen; результативної дії: verpacken; посилення дії: verschliessen, versperren; функції перехідності для неперехідних дієслів: verfolgen, verheiraten і для відіменникових verholzen та відприкметникових похідних verdeutlichen, verarmen. В. Генцен стверджує, що префікси мають похідний характер, бо вони у сучасній німецькій мові поєднуються не лише з дієслівними, а й із іменниковими та прикметниковими основами, і висловлює думку про те, що відіменникові та відприкметникові деривати слід розглядати як власне похідні [7, c. 44]. Похідні дієслова у дослідженнях В. Фляйшера є відіменниковими, якщо їхньою основою виступає іменник, відприкметниковими - якщо твірною основою є прикметник і, власне, віддієслівні похідні [6, с. 306]. У граматиці Дудена також йдеться про префікс ver- і про важливість словотвірних основ: «Префікс є модифікуючим, переважно приєднується до простих дієслів, а також до іменникових та прикметникових основ» [9, с. 445]. Сучасний дослідник Е. Доналіз висловлює своє бачення щодо невідокремлюваних дієслівних префіксів: «Це зв'язані морфологічні одиниці, що приєднуються до іменника, прикметника та дієслова й є зазвичай ненаголошеними» [8, с. 27].

Досліджуючи семантику похідних дієслів із префіксом ver-, мовознавець В. Вільманс зважає на етимологію префікса, а також бере до уваги твірні основи, визначає такі семантичні групи [14, с. 159]:

1. Дієслова, в основі яких є готське faur, мають семантику:

- заборона, відмова verbieten/забороняти, versagen/відмовити;

- покривати, перешкоджати з іменниковою основою: verankern/закріпити, verbergen/захо- вати, vermauern/замурувати.

2. Дієслова, в основі яких є готське fra, мають семантику:

- віддалення від певного місця, рух: verfliefien/ протікати, verreisen/вирушити в дорогу, versenden/ відправити;

- негативне ставлення: verachten/зневажати, vefluchen/проклинати;

- пошкодження, знищення: verzehren/ витрачати, verderben, vernichten/знищити;

- витрата, використання: verplaudern/прого- ворити, verschlafen проспати, verschleudern/Сроз) потратити;

- переробляти, використовувати: verkochen/ зварити, vermahlen/перемолоти, verschreiben/спи- сати;

- надмірна витрата: verbuttern/транжирити, vermalen/витратити багато фарби, vernahen/витра- тити багато тканини.

3. Готське fair: завершена дія verlesen/зачиту- вати, оголошувати, vermuten/підозрювати.

4. Відприкметникові дієслова зі значенням фактитивності: verdummen/подурніти, verdunkeln/ затемнити, verengen/звузити.

Лінгвіст Г Пауль стосовно семантики дериватів із префіксом ver- також бере до уваги історичну спадщину префікса [12, с. 719]:

1. Префікс ver- дотичний із готською часткою

faur, тому дієслова мають таку семантику: заміна місця: verantworten/відповідати, verfechten -захищати, відстоювати, verteitigen/захищати; витрати versaumen/пропустити, verschlafen/проспати,

verhoren/прослухати;

2. Префікс ver- зі значенням готської частки fra- надає похідним дієсловам такої семантики:

- переробляти, використовувати: verfuttern/ вигодувати, verheizen/випалити, verrauchen/вику- рити;

- трата часу: verbummeln/прогуляти,

verschlafen проспати, vertrodeln/тратити час;

- занепад або пошкодження verknitteln/протра- тити, vertilgen/використати;

- помилкова дія verdrehen/викрутити, verfuhren/ спокушати, verwohnen/розбалувати;

- зміна приміщення, території: verlegen/пере- ставити, verpflanzen пересадити, versetzen/пере- садити;

- протилежна до основи дія: verachten/зне- важати, verkennen/не усвідомлювати, verlernen/ розучитися.

3. Інтенсифікація дії під впливом префікса:

verbleiben/залишатися, versinken затонути,

verwachsen/прорости.

4. Відприкметникові похідні: veralten/зістарі- тися, verdunkeln/потемніти, verschlimmern/погір- шитися.

5. Відіменникові похідні: ставати таким, що виражає основу: verbauern/ставати селянином, verkohlen/обвуглити, verfeinden/ворогувати; бути забезпеченим/оснащеним чимось: vergolden/ покривати золотом, vereiden/присягатися, verzuckern/зацукритися.

Науковець І. Кюнгольд представляє 10 семантичних груп у похідних дієсловах із префіксом ver-, виокремлює при цьому твірні основи [10, с. 314-320]:

1. Повне здійснення або завершення дії:

- до кінця: verstreichen/розгладити, verteilen/ розподілити;

- остаточна дія: verwandeln перетворити, verzweifeln/розчарувати;

- поєднання: vereinigen/поєднати, verwachsen/ зростися, зарости;

- використання з метою: verheizen/випалити, спалити;

- витрати: verplaudern проговорити, versaufen/ пропити;

- занепад: verbluten/стекти кров'ю, verdursten/ загинути від спраги;

- бити: verhauen, verprugeln;

- насміхатися: verappeln, verlachen, verspotten.

2. Перехід до певного стану:

- з прикметниковою основою: veralten/зістарі- тися, verbleichen/збліднути;

- з іменниковою основою: verbauern огрубіти, vergottern/боготворити, versklaven/стати рабом.

3. Встановлення контакту: verkorken/закорку- вати, verpfl/ch/'en зобов'язати.

4. Зворотна дія щодо дії твірної основи дієслова:

- заперечення семантики твірного дієслова: verbieten/забороняти, versagen/відмовляти;

- протилежна дія щодо основи: verformen, verleiten, verplanen.

5. Віддалення: verreisen, verschicken, verfrachten.

6. Закривати, перекривати доступ: verdecken, verriegeln, verschliefien/закрити.

7. Інтенсифікація дії: verbleiben/перебувати, знаходитися, verhelfen сприяти, vermeiden/уникати.

8. Транзитивація твірної основи: verfechten/ захищати, відстоювати, verfolgen переслідувати, verschweigen/замовчувати.

9. Заміна: vergelten/нагороджувати, відплатити, vertreten/замінити, verwesen/розкладатися.

10. Успішне завершення дії: verdienen/заро- бити.

У граматиці Дудена знаходимо інформацію про дієслова з префіксом ver-, вони позначають перероблення, використання, зникнення, знищення, закривання, трату часу. Науковець класифікує похідні дієслова за морфологічними критеріями, і таких груп є дві. До першої групи належать твірні дієслова -schweigen, відіменникові -traumen або й відприкметникові -kurzen похідні. До другої групи належать комбіновані похідні від простих похідних іменників та іменників із префіксом: ver- ungluck-en, ver-gitter-n, ver-gesellschaft-en, а також від прикметників і їх вищого ступеня порівняння ver-eng-en, ver-breiter-n.

Дієслова першої групи мають таку семантику:

- відправлятися кудись: verreisen/від'їжджати, verdrangen/витісняти;

- завершена дія: verbluhen/відцвісти, verklingen/ відлунати.

Значення «завершеної дії» стосується також дієслів: повністю, до кінця: versinken/потонути, verbrauchen/використати; закривати: vergraben/ закопати, verschnuren/зашнурувати; трата часу: verbummeln/прогуляти, verdosen/продрімати; занадто: versalzen/пересолити, verpfeffem/переперчити.

Дієслова другої групи мають таку семантику:

- зміна стану/інгресивність: versumpfen/забо- лочуватися, verarmen/збідніти;

- спричинена зміна стану/фактитивність: versklaven/стати рабом, verdeutlichen/уточнити;

- забезпечення, оснащення, орнативність: verglasen/засклити, verwunden/поранити.

У своєму дослідженні автор зважає на твірні основи, серед яких іменникові переважають [9, с. 425-430].

Науковець Е. Матер вирахував кількість похідних дієслів із префіксом ver-, їх 818, і саме ці дієслова становлять найбільшу кількість серед похідних дієслів із невідокремлюваними префіксами [11, с. 145-152].

1. Найбільшу семантичну групу формують дієслова зі значенням «понад міру», частково негативний, частково позитивний стан. Сюди належить 236 дієслів, що становить 21% усіх досліджуваних і які поділяються на такі підгрупи:

1.1. Дієслова зі значенням інтенсифікації дії: verbreiten поширювати. verfuttern/відгодувати, verrosten/покритися іржею. Негативну або позитивну нотку закладено в основі дієслів verargern розізлити, verhetzen/підюджувати, verehren/вша- новувати. У цій групі знаходимо дієслова із семантикою «закохатися»: sich verkeilen, sich verknallen, sich verlieben, sich vernarren, sich verschiefien.

До групи належать 82 дієслова, і порівняно з іншими вона є найбільшою.

1.2. Дієслова зі значенням «пошкодити», «зіпсувати». У більшості дієслів ця дія закладена у твірній основі: vergiefien/пролити, versalzen/ пересолити, verwaschen/зіпрати. Пошкодження відбувається іноді ненавмисно: verbruhen/ошпа- рити/ся, verfarben зіпсувати під час фарбування, verreiten/заїздити. Підгрупа нараховує 81 дієслово.

1.3. «Марнувати час»: verbringen/провести час, verbummeln прогуляти, vergeuden/прогаяти час, vertrinken/пропити. Тут нараховуємо 57 дієслів.

1.4. «Бити, лупцювати» - такою є семантика цієї підгрупи, яка містить 16 дієслів: verdreschen, vermobeln, verprugeln/відлупцювати,

2. Похідних дієслів зі значенням «помилкова дія» є 113, це становить 10% від усіх дієслів із префіксом ver-. Дія закладена в твірній основі дієслова, а префікс змінює її, робить хибною.

2.1. «Помилково, неправильно» - таке значення дієслів цієї підгрупи: verbauen/невірно побудувати, verbiegen/звернути, а 79 дієслів є зворотними: sich verfahren заблукати, sich versprechen/ обмовитися, sich verwahlen/невірно набрати номер.

2.2. «Трата часу» є значенням для цієї підгрупи: verbummeln, verfehlen, verschlafen; таких дієслів є 21.

2.3. Відхилення від норми - 13 похідних дієслів: verbauern/огрубіти, vergehen/занепадати, verziehen/перекосити, скорчити гримасу.

3% усіх дериватів становить семантична група «негативні стосунки між людьми» і нараховується 37 дієслів.

3. 3.1. 16 дієслів зі значенням «насмішки, образи»: veralbern, verhohnen, verlachen.

3.2. Дієслова зі значенням «дискредиту вати, засуджувати», 17 дериватів: verdonnern, verurteilen/засуджувати, verklagen/подавати скаргу, verleumden/робити наклеп.

3.3. «Погано про когось думати», у цій підгрупі шість дієслів: verachten/зневажати, verdachtigen/ підозрювати, verdenken/звинувачувати, verponen/ забороняти, засуджувати, verweisen оголосити догану, виганяти.

3.4. Деривати зі значенням «лаятися на когось»: verdammen/проклинати, verfluchen проклинати, verunglimpfen/робити наклеп.

До розглянутих семантичних груп належить 386 похідних дієслів, і префікс ver- надає цим дієсловам негативного значення.

4. «Досягнення мети» є основою для 137 дериватів, що становить 12% від усіх досліджуваних похідних.

4.1. Лейтмотивом для семантики дієслів цієї підгрупи є результативна дія, їх нараховується 55: verankern/поставити на якір, verfolgen/пересліду- вати, vergaren/перебродити, versinken/погрузитися.

4.2. 40 дієслів зі значенням повного вико- ристання/споживання об'єкта, який зазначений в основі слова: verbacken/випекти, vermehlen/змо- лоти, verzehren/спожити.

4.3. «Занепад, знищення, загибель» - таким є значення для 42 дієслів цієї підгрупи: verbluten/ стікати кров'ю, verdursten/гинути від спраги, verhungern/вмирати від голоду, verbrennen/спа- лити, vernichten/знищити. В основі дієслова закладене значення припинення дії: verbluhen/від- цвісти, verglimmen/догорати, verrollen/покотитися. У деяких дієсловах припинення дії відбувається поступово: verhallen, verklingen, verschimmern.

5. 126 дієслів зі значенням «виходити, віддалятися від певного місця» становить 11% усіх досліджуваних.

5.1. Значення, за якого суб'єкт виходить від певного місця, зустрічається у 68 дієсловах: verduften/розвіюватися (про запах), verlassen/ залишати, versetzen/пересадити, versenden відправити, verstreuen/розсіяти.

До цієї групи належать відіменникові похідні зі значенням народження тварин: verwerfen, verfrischen, verferkeln, verfohlen, verkalben, verlammen.

5.2. Об'єкт змінює своє місце розташування у значенні «щось віддати»: verabreichen/вида- вати, verborgen/давати в борг, verschenken/пере- дарувати. Серед 46 дієслів цієї підгрупи 22 деривати мають значення «продавати»: vermarkten, versteigern, verkloppen, versilbern, verschachern.

5.3. 12 дієслів мають значення «розповсюдження інформації»: verbreiten, verhangen, verkundigen.

6. Значення «бути недоступним»: недоступність через те, що об'єкт був закритий: verloten/ запаяти, vermauern/замурувати, versperren/ перекрити, verdecken/закрити, verhullen/заку- тати; була перешкода: verbieten/заборонити, verbarrikadieren/забарикадувати, verwehren/пере- шкоджати. Таких дієслів нараховується 80, що становить 7% усіх досліджуваних.

7. Дієслів із значенням «поєднання» є 99, або 9% від усіх досліджуваних похідних.

1. «Поєднання, зв'язування» - такою є семантика 70 дієслів: vereinigen, verkleben, verknupfen, verflechten, vermischen, verzahnen. У деяких дієсловах твірна основа, саме іменникова, вказує на засіб, за допомогою якого ці предмети зв'язані: verbolzen/з'єднувати болтами, verdubeln/забивати дюбель, vernieten/заклепати.

2. Значення поєднання стосується і людських відносин: одружування: verehelichen, verheiraten, vermahlen, verschwagern, versippen; гармонії: verstandigen, verstehen, vertragen; складання присяги: vereidigen, verschworen, versprechen. Таких дієслів нараховується 29.

8. 26 похідних дієслів із префіксом ver-, 2% усіх досліджуваних, виражають стосунки між людьми:

- замінювати когось: verantworten, verburgen, verteitigen, vertreten;

- піклуватися про когось: verarzten, verpflegen, versorgen;

- звертатися до когось: verdanken/'дякувати, vergeben/надавати, verzeihen/прощати.

9. Група дієслів з іменниковою основою містить 146 дієслів, 13% усіх досліджуваних.

1. У цій підгрупі префікс вказує на те, що предмет покритий чи наповнений твірною іменниковою основою: verbleien/покривати свинцем, vergolden/покривати золотом, verstauben/вкрива- тися пилюкою, vergittern/перегородити решіткою, verplomben/запломбувати. З такою семантикою нараховується 66 похідних дієслів.

2. Об'єкт перетворюється на твірну іменникову основу: veraschen/перетворитися на попіл, verbeamten/ставати чиновником, verkruppeln/ стати калікою. Дієслів із таким значенням нараховується 64.

3. У 16 дієсловах префікс ver- вказує на те, що об'єкт уподібнюється твірній основі іменника: verbrudern, verketzern, verteufeln, vertieren.

10. 101 дієслово, семантика яких виражена твірною основою прикметника: veralten/зістарі- тися, verbloden/подурніти, versteifen/заклякнути; 9% досліджуваних дієслів.

У деяких дієсловах спостерігаємо компаративну форму прикметника: verallgemeinern, vergrobern, verschonern.

11. 32 деривати, у яких префікс не має значного впливу на семантику твірної основи, становлять 3% досліджуваних дієслів: verdolmetschen/пере- кладати, verfa/schen сфальсифікувати, verhindern/ перешкодити.

Висновки і пропозиції

На основі досліджень семантики похідних дієслів із префіксом ver- можна зробити висновок про те, що префікс є надзвичайно продуктивним, сприяє утворенню 14 семантичних груп, серед яких: віддалення, розсіювання і переміщення до іншого місця; припинення дії; неправильна, помилкова за своїм результатом дія; втрата і використання; поєднання; орнативність; створення перешкод; зміна стану; інтенсифікація ознаки дії; негативне чи позитивне ставлення до людини; спілкування; віддача, витрата; отримання чогось; вплив на об'єкт. Твірними основами для цих похідних є як дієслівні, так і іменникові, незначну кількість становлять прикметникові твірні основи.

Перспективу подальшого дослідження теми вбачаємо у виявленні принципів поєднання твірних дієслівних, іменникових, прикметникових основ з певними префіксами та формування нових лексичних одиниць із новими значеннями.

Список літератури

1. Горпинич В. О. Сучасна українська літературна мова. Дніпропетровськ : ДДУ, 1998. 187 с.

2. Земская Е. А. Современный русский язык. Словообразование. Москва : Просвещение, 1973. 304 с.

3. Кубрякова Е. С. Типы языковых значений. Семантика производного слова. Москва : Наука, 1981. 224 с.

4. Улуханов И. С. Словообразовательная семантика в русском языке и принципы ее описания. Москва : Наука, 1977. 256 с.

5. Brinkmann H. Die deutsche Sprache. Gestalt und Leistung. Dusseldorf : Verlag Schwann, 1962. 2. Aufl. 334 S.

6. Fleischer W., Barz I. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. 5., Auflage. Leipzig : VEB Bibliographisches Institut, 1983. 363 S.

7. Henzen W. Deutsche Wortbildung. Tubingen : Max Niemeyer Verlag,1965.178 S.

8. Donalies E. Die Wortbildung des Deutschen. Tubingen : Gunter Narr Verlag, 2002. 190 S.

9. Duden. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. Mannheim; Wien; Zurich : Dudenverlag, 1995. 5., vollig neu bearb. und erw. Aufl. 864 S.

10. Kuhnhold I. Deutsche Wortbildung. Typen und Tendenzen der Gegenwartssprache. Dusseldorf : Padagogischer Verlag Schwann, 1978. 536 S.

11. Mater E. Deutsche Verben. Leipzig : VEB Bibliographisches Institut, 1966. Bd. 1-10. 290 S.

12. Paul H. Deutsches Worterbuch. 9. Aufl. Tubingen : Niemeyer, 1992. 1130 S.

13. Pfeifer W. Etymologisches Worterbuch des Deutschen. Munchen : Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co KG, 1993. 1665 S.

14. Wilmanns W. Deutsche Grammatik. Gotisch, Alt-, Mittel- und Neuhochdeutsch. StraBburg : Verlag von Karl J. Trubner, 1899. S. 115-175.

15. Zifonun G. Zur Theorie der Wortbildung am Beispiel deutscher Prafixverben. Munchen : Max Hueber Verlag, 1973. 192 S.

Размещено на Allbest.ru