Комунікативні стратегії та засоби їх реалізації у текстах публічних виступів Мустафи Кемаля Ататюрка

Дайоглу Р.Р.,

Виклад основного матеріалу

Після Першої світової війни, у час глобальних перетворень та в умовах світової економічної кризи багатьох людей хвилювало покращення ситуації. Саме тому чимала увага була прикута до промов державних лідерів, від яких багато в чому залежала подальша доля держав. Лідери держав намагалися всіляко справити про себе хороше враження і вдосконалити свій імідж в очах громадськості. Тому імідж президента чи не найбільше залежить від уміння вплинути на аудиторію та від ефективності його комунікативних стратегій.

У роботі увага прикута до першого президента Туреччини Мустафи Кемаля, якого вже за час президентства почали називати Ататюрком (тур. «Atatьrk» - батько турків). Що ж сприяло такому успіху Президента? Щоб дати відповідь на це запитання, треба детально проаналізувати промови першого президента Туреччини і приділити увагу його комунікативним стратегіям у побудові позитивного політичного іміджу.

Узагальнивши підходи лінгвістів [1; 4; 7; 11; 12], комунікативний імідж можемо визначити як сукупність мовленнєвих стандартів поведінки (ролей), механізмів і засобів їх реалізації, що використовуються комунікантом, наділеним певним соціальним і професійним статусом, з метою формування у свідомості слухачів / співрозмовників узагальненого образу певної особистості.

Як правило, більшість турецьких президентів, наступників М.К. Ататюрка, використовували різноманітні комунікативні стратегії з такою метою:

1) переконання громадськості у правильності своїх позицій і у їх масовій підтримці, здебільшого в питаннях політики, війни, економіки тощо;

2) створення в уяві аудиторії іміджу позитивного лідера;

3) зміцнення своїх політичних позицій;

4) критики своїх опонентів щодо їх позицій із приводу проблем, перед якими постає громадськість тощо.

Проаналізувавши мовностилістичну складник комунікативного іміджу М.К. Ататюрка, ми виокремили такі комунікативні стратегії, що містять лексичні іміджетворчі риси:

1) Повторення - стратегія, яка спирається на властивості людської пам'яті, оскільки добре запам'ятовується саме часто повторювана інформація. У політичному дискурсі цей прийом створює передумови для звернення уваги адресатом на важливі поняття, які вигідні політичному лідеру у своїй промові [5, с. 97]. У своєму зверненні до молоді [16] завдяки повторенню «Tьrk milleti» (турецький народ) він привертає увагу на реми Tьrk milletinin karakteri yьksektir; Tьrk milleti galikandir; Tьrk milleti zekidir.

Qьnkь, Tьrk milleti millt birlik ve beraberlikle gьglьkleri yenmesini bilmitir. - Характер турецького народу величний. Турецький народ працьовитий. Турецький народ розумний. Тому що турецький народ зумів подолати труднощі своєю спільністю та об'єднаністю (переклад тут і далі - Дайоглу Р.Р.). А повторенням звертання «Yurttalarim» (мої співвітчизники) у промові до військових [17] він наголошує, що Батьківщина є однією як для очільника держави, так і для службовців, а отже, мета в обох сторін спільна - її добробут. Можемо також простежити, що найпоширенішим звертанням є «Muhterem efendiler» - Шановне панство, яке він використовує часто з метою притримати увагу аудиторії на сказаному ним.

Dьnya milletimizin hayatina ya hьrmet edip onun vahdet ve istiklдlini tasdik edecektir, ya da son topraklarimizi son insanlarimizin kaniyle suladiktan sonra bьtьn bir milletin na'yi ьstьnde merdut hirs-i istilдsini tatmin etmek mecburiyetinde kalacaktir [19, с. 423]. - Світ або поважатиме життя нашого народу та визнає його суверенність і незалежність, або, скропивши наші останні землі кров'ю наших останніх людей, буде змушений задовольнити відкинуте нами його прагнення окупації на трупах усього народу.

Bu hirs nice samimiyetlerin цlmesine, nice iyi emellerin yari yolda kirilmasina sebep olmuytur [19, с. 423]. - Це бажання стало причиною руйнування стількох дружніх відносин, покидання на півшляху стількох добрих справ.

2) Структурна організація - стратегія, яка передбачає чіткий поділ політичним лідером своєї промови. Завдяки цьому політичний лідер спонукає громадськість до кращого усвідомлення відокремлення головного від другорядного, того, що він хоче підкреслити, переходу від одного питання до іншого тощо [5, с. 98].

Президент Ататюрк використовує лексику, яка забезпечує чітку структурованість промов: Bu gьn iginde bulundugumuz durumu bьyьk Meclisinizin huzurunda tam olarak ortaya koyabilmek igin bazi agiklamalarda bulunmak istiyorum. Arz edecegim konular birkag bцlьme ayrilabilir: Birinci bцlьm, Ateykesten Erzurum Kongresi'ne kadar gegen sьre igindeki durumla ilgilidir. ikinci bцlьm, Erzurum Kongresinden 16 Mart tarihinde istanbul'un dьyman- lar tarafindan iygal edildigi gьne kadar olan sьreyi igine almaktadir. Ьgьncь bцlьm, ise 16 Mart'tan yu dakikaya kadar olan durumla ilgili olacaktir [19, с. 485]. - У присутності Великих Зборів я маю намір дещо роз'яснити, щоб ми могли точно описати ситуацію, яку маємо на цей день. Теми, які я пропоную, можна розділити на декілька блоків: Перша частина стосується ситуації в період, що тривав до Конгресу про припинення вогню в Ерзурумі. Друга частина охоплює період із Конгресу в Ерзурумі до того дня, коли Стамбул був окупований ворогами 16 березня. Третя частина буде про ситуацію з 16 березня і до сьогодні. Ці мовні засоби створюють імідж Ататюрка як політика, який виступає із структурованими промовами.

3) Формування емоційного настрою адресата [9, с. 48] - стратегія, яка використовується політиками, щоби викликати овації, сміх, обурення тощо. Президент Ататюрк має тенденцію спонукати аудиторію до створення емоцій. Інколи він переходить до жартів за непередбачуваних обставин [18], іноді викликає оплески під час ушанування героїв. При цьому він використовує такі мовні засоби:

а) епітети: §u anda, bьyьk Tьrk milletinin bir ferdi olarak, bu kutlu gьne kavuзmanin en derin sevinci ve heyecani iзindeyim [19, с. 89] - Тепер я, будучи частиною великого турецького народу, відчуваю глибоку радість і хвилювання від усвідомлення, що цей благодатний день настав!;

б) метафори: Ebediyete akip giden her on senede, bu bьyьk millet bayramini daha bьyьk зereflerle, saadetlerle, huzur ve refah iзinde kutlamani gцnьlden dilerim [19, с. 231]. - Через кожні десять років, які перетікаютьу вічність, я відщирогосерця бажаю тобі святкувати це велике народне свято із ще більшою честю, щастям, миром і добробутом!;

Bilinmeyen kiзiler tarafindan baзlatilan bцyle dьzensiz ve зeзitli siyasi maceralara yцnelik giriзimlerin, bьyьk felвketlere sebep olacagini anlayan ulus, Said Molla'nin зagrisini цnemsemedi [19, с. 148]. - Нація, яка зрозуміла, що такі безсистемні та різноманітні політичні пригоди, ініційовані невідомими, призведуть до великих катастроф, проігнорувала поклик Саїда Мулли.

Tьrk milletinin yьrьmekte oldugu terakki ve medeniyet yolunda, elinde ve kafasinda tuttugu meзale, mьspet ilimdir [19, с. 32]. - Світоч, який турецька нація тримає у своїх руках та мислях на шляху до прогресу та цивілізації, є справжньою природничою наукою. Очевидно, що тут Ататюрк порівнює мудрість свого народу та його готовність братися за роботу до смолоскипа, що освічуватиме їм шлях.

O heyeti artik bu agiryьkьn altinda birakmayiniz [19, с. 42]. - Не залишайте більше цих людей під таким важким тягарем;

в) метонімія: Ey Tьrk istikbalinin evladi! [12]. - Гей, дитя турецького майбутнього! - звертання до молодих людей Туреччини.

Iзte emir ve kumanda Bьyьk Millet Meclisi'nin elinde bulununca, buna mьtaallik olan vezaifi ifa etmek iзin emir ve kumandayi deruhde etmesi lвzim gelir. [19, с. 46]. Отож поки накази та командування є в руках Великих Національних Зборів, потрібно брати на себе також накази і командування для виконання пов'язаних із цим обов'язків.

г) порівняння: Tьrklьgьn unutulmuз bьyьk medeni vasfi ve bьyьk medeni kabiliyeti, bundan sonraki inkiзafi ile, atinin yьksek medeniyet ufkundan yeni bir gьne§ gibi dogacaktir [17]. - Забута велика цивілізація і велика культура турків відродиться, зійде, як нове сонце, з горизонту високої цивілізації майбутнього з неспинним розвитком.

Tьrkiye halki mьtevazi, millоhudutlari iзinde bьtьn medenо insanlar gibi hьr ve mьstakil yaзayacaktir [19, с. 448]. - Скромний турецький народ, як всі цивілізовані люди, житиме на території своєї держави вільно та незалежно.

Binlerce seneler deniz dalgalari gibi birbiri ardinca gelip Balkanlarda yerleзmiЗ olan insan kitleleri baзka baзka adlar ta§imi§ olmalarina ragmen, hakikatte bir tek beзikten зikan ve damarlarinda ayni kan deveran eden kardeз kavimlerden baзka bir зey degillerdir [19, с. 336]. - Ці юрми людей, немов хвилі моря, що тисячі років йшли одні за одними, оселилися на Балканах. Незважаючи на різноманітні імена, вони є ніким іншим, як братами, що вийшли з однієї колиски, і в їх жилах тече одна кров.

Варто зауважити, що мова політичних промов успішно реалізує свою прагматичну спрямованість не тільки завдяки змісту, але й формі. На думку лінгвістів (Р. Chilton [2004], Т.М. Балихіна [2012, с. 264-268], А.П. Загнітко [1997, с. 22-34], А.А. Лаврова [2010, с. 223], В.В. Павлов [2010, с. 70-75], С.О. Ушакін [1995, с. 142-163], Г.Г. Хазагеров [2002, с. 313], Т.В. Чекаліна [2006, с. 61-64] та інші), які досліджували синтаксичні особливості промов, синтаксичні параметри є важливими складниками, оскільки публічні промови, їхні стильові особливості найяскравіше відображаються в їхній синтаксичній структурі. Саме синтаксис містить у собі потужні стильові можливості, маючи здатність передавати най- тонші та найвитонченіші смислові нюанси й особливості думки автора [5, с. 21].

Отже, для досягнення тих чи інших політичних цілей можуть бути використані не лише певні лексичні, але й синтаксичні конструкції, використані з метою реалізації таких комунікативних стратегій:

1) Аргументація. У мові політиків ознакою аргументативної стратегії часто є використання контрастів, протиставлень - тимчасового плану, позитивної і негативної оцінки, зіставлення в рамках обумовленого прогнозування.

Характерно, що це протиставлення не так окремих понять і ключових слів, як протиставлення на рівні синтаксичних структур тексту. Текст аргументативного дискурсу завжди складається з більш ніж одного речення [9, с. 143]. Текстовий рівень репрезентації аргументативних тактик зумовлює використання певних засобів когезії: сполучників (gtinkti, yoksa, ise та інші), дейктичних елементів як засобу поєднання частин аргументативного тексту (iken, derken, o zamanda - gimdi і тому подібне), дискурсивів (ornegin, mesela, igte...). комунікативний політичний дискурс ататюрк

В аргументативній стратегії ми виділили такі тактики:

- тактика обґрунтованих оцінок - твердження, за допомогою яких оратор прагне об'єктивно оцінити предмет і обґрунтувати свою оцінку. На семантичному рівні це здійснюється встановленням між частинами аргументативного тексту при- чинно-наслідкових зв'язків.

Щоб стати хорошим аргументом, обґрунтована оцінка повинна бути правильно побудована. Можливі дві мовні моделі використання тактики обґрунтованих оцінок [9]. Модель А є роздумами про те, що ця оцінка викликана відомими умовами (висновок від наслідку до причини):

Gortig ve dtigtincelerimin gergeklegecegi konusun daki inancim tamdir. // unku bu gortig ve durance, her yoredeki bilgi ve milll onur sahibi kigilerin ortak ve genel gortigtidtir ve ozellikle milll vicdanin izlen- imlerine dayanmaktadir. Я точно вірю, що мої погляди та думки втіляться в життя. // Тому що ці погляди і думки є спільними для всіх людей із клепкою в голові та з відчуттям національної гідності і виходять із голосу національної совісті.

Segildigi iyi geginme yolunu gok uzucu buluyorum. // unku iyi geginme, bir insanin zayif noktasini hog gormek ve onun devam etmesini saglamak degildir [20]. - Обраний спосіб адаптації вважаю невтішним. // Бо адаптація не є толеруванням слабких сторін людини та їх заохоченням.

У моделі Б спочатку наводиться обґрунтування, а потім як наслідок, узагальнення надається оцінка, тобто міркування про причинно- наслідкові зв'язки. Інакше кажучи, це висновок про те, що за певного стану речей отримаємо той чи інший результат (висновок від причини до наслідку):

Dugmanlar bu firsati kagirmadilar, taarruz ettiler, yuruduler, birgok guzel gehir ve kasabalarla beraber buyegilyurdu da gigneyip gegtiler. // igte bu suretledir ki, Bursa ve Bursalilar iki seneden fazla devam eden feci, meg'um felakete, esarete dugar oldular [19, c. 335]. - Вороги не впустили такої можливості: атакували, окупували, стоптали своїм чоботом цей зелений куточок нашої Батьківщини, як і багато інших міст і містечок. // Таким чином вся Бурса і містяни протягом більше ніж двох років потерпали від жахливої, жорстокої неволі.

Ilk Meclisimiz memleketi dugman ayaklarindan kurtarmak milleti hayatbahi bir sulha goturmek gayesine yururken ayni zamanda yeni Turkiye Devletinin bunyanini tesis ve tarsin ediyordu. // Bu maksatla kanunlar vaz'etti, kararlar ittihaz eyledi, devletin muhtelif guabatinin ihtiyag gosterdigi bir hayli mesaili halletti [19, c. 179]. - Наш перший Меджліс (Уряд), маючи собі за основну ціль підняти наш народ із колін перед ворогом та досягнути омріяного миру, також працює над побудовою та зміцненням Турецької Держави. // З цією метою приймаються закони, затверджуються рішення, вирішуються важливі проблеми в тих частинах нашої країни, які цього потребують.

Memleketini en buhranli ve mugkul anlarda zulumden, felaket ve musibetlerden ve dugman istilasindan nasil korumug ve kurtarmig isen, Cumhuriyet'in bugunku feyizli devrinde de vazifeni ayni baglilikla yapacagina hig guphem yoktur [18]. - Як ти захищав і рятував нашу батьківщину в найскрутніші й найважчі часи від гніту, бід, нещасть і ворожих завоювань, // так і в цей плідний період Республіки ти виконуватимеш свої обов'язки з такою ж відданістю, в мене нема жодних сумнівів.

- тактика контрастного аналізу - тактика, яка виконує комунікативну семантичну функцію підкреслення позитивних і негативних оцінок людей, їх дій або властивостей - часто шляхом протиставлення МИ-групи і ВОНИ-групи (ситуації, де простежується конфлікт інтересів) [13]. Ататюрк у своїх промовах протиставляє точкам зору своїх опонентів особисті погляди, заручені підтримкою Меджлісу, або ж говорить від імені всієї нації. При цьому Президент вдається до антитез:

Ne zaman bagladigi bilinmeyen zamanlardan beri, bagimsizlik gerefi ile yagayan milletimiz, en kotu bir sona, olume gidiyor gibi gorunmug iken, // tutsakliga kargi evladini ayaklanmaya gagiran atalarimizin sesi kalplerimizde yukselerek bizi son kurtulug savagina yoneltti [19]. - Ще з давніх часів наш народ жив із честю незалежності, та навіть якщо і видавалося, що йому приходить страшний кінець, // голос предків лунав із наших сердець і закликав нас до повстання та останньої визвольної боротьби.

Meclisimiz ve Meclisimizin htikUmeti cenkgi ve maceraperest olmaktan uzaktir. Tam tersine bang ve esenligi tercih eder [20]. - Наш Меджліс і його керівництво не шукає собі воєн і пригод. Навпаки, прагне миру та злагоди.

Bazi siyasi partiler ile Mtisltiman olmayan unsurlarin segilmesinin tarafsizca yapilamayacagi dtigtintilerek segimlere girip girmemekte hala kararsiz durumda iken, // Meclisin Anadolu'da toplanmasi, MeclisiMebusanin sadece milli kurulug mensuplarina kalacagi fikrini kuvvetlendirir. - Поки вони сумніваються, голосувати чи ні, думаючи, що вибори деяких політичних партій та немусульманських кадрів не зможуть пройти об'єктивно, // зібрання Меджлісу в Анкарі стверджується в думці, що Меджліс буде складатися лише із членів національної організації.

Тактика акцентування, яка виражає намір мовця підкреслити, виділити певний момент своєї промови [9, с. 176]. Ататюрк використовує складнопідрядні речення з підрядним з'ясувальним:

Emin olabilirsiniz ki, Erzurum'daki hareketi arzdan mtiteessir olan btittin bir millettir [19, с. 24]. - Можете бути певні, що від подій в Ерзурумі постраждав весь народ.

Erzurum'a oyle bir zamanda gelmek istiyordum ki, Cumhuriyetin umran ve refah sahasinda deruhte ettigi vazifeler burada bekledigimiz eserlerini bagtan baga tecelli ettirmig olsun [19, с. 345]. - Я хотів приїхати в Ерзурум в такий час, щоб побачити очікувані плоди місії, визначеної для блага і миру Республіки.

Fakat ben eminim ki bu satirlari okuyacak dtinya, dogrudan dogruya, bu hissi burada bulacaktir [19, с. 116]. - Однак я впевнений, що світ, який читатиме ці рядки, це відчуття знайде саме тут.

2) Агітація - стратегія, завданням якої є впливати на вчинки слухачів, щоб спонукати їх до вчинення певної дії [13].

- тактика обіцянки на мовному рівні найчастіше маніфестується формами майбутнього часу дієслів у складному дієслівному присудку: Yurdumuzu, dtinyanin en mamur ve en medeni memleketleri seviyesine gikaracagiz. Milletimizi, en genig, refah, vasita ve kaynaklarina sahip kilacagiz. Milli ktilttirtimtizti, muasir medeniyet seviyesinin tisttine gikaracagiz. Bu kutsal amag ugrunda ulusumla birlikte sonuna kadar galigacagima da mukaddesatim adina soz veririm [15]. - Ми піднесемо нашу батьківщину до рівня найбільш розвинутих і цивілізованих країн світу. Ми повернемо нашому народу його багатство, засоби та ресурси. Ми піднесемо нашу національну культуру вище рівня сучасної цивілізації. Я обіцяю, що буду працювати з моїм народом заради цієї священної мети до останнього подиху.

Fakat arkadaglar цlmeyecegiz, istiklдlimizi muhafaza ederek yagayacagiz ve milletimizi daima mьstakil gцrmekle bahtiyar olacagiz! [15]. - Однак, друзі, ми не помремо, ми житимемо оберігаючи нашу незалежність і будемо щасливі бачити наш народ завжди вільним!

В інших випадках можемо побачити і складні іменні присудки, виражені ізафетними конструкціями: Fakat yaptiklarimizi asla kдfi gцremeyiz; gьnkь daha gok ve daha bьyьk igler yapmak mecburiyetinde ve azmindeyiz [17]. - Але ми ніколи не зможемо вдовольнитися зробленим. Бо ми покликані й зобов'язані робити ще більше великих справ.

- тактика заклику, яка часто є пов'язаною з тактикою обіцянки: вона зазвичай іде одразу після обіцянок політиків і завершує текст виступу. На мовному рівні тактика заклику представлена окличними спонукальними реченнями [9, с. 211]. Сама структура речення передає динаміку його змісту - речення є часто короткими, двоскладовими, неускладненими, тобто:

Ne mutlu Tьrk'ьm diyene! [19]. - Щастя тим, хто називає себе турком!

Tьrk! Цvьn, galig, gьven! [19]. - Турку, май гордість, працюй, довіряй!

Ya istiklдl ya цlьm! [15]. - Або незалежність, або смерть!

Якби ці слова належали іншому, то можна було би припустити, що вони були абстрактними і прозвучали лише для підбадьорення. Проте в Чанак-кале вони виходять з уст командира, який бачив на власні очі, як військові помирали без вагань заради Батьківщини, тому ці слова є вираженням пережитої реальності.

Пафос заклику посилюється в більш розгорнутих агітаційних текстах під час використання синтаксичного паралелізму: Bir gьn, istiklal ve Cumhuriyeti mьdafaa mecburiyetine dьgersen, vazifeye atilmak igin, iginde bulunacagin imkan veya geraitini dьgьnmeyeceksin! [17]. - Якщо одного дня тобі доведеться боронити Батьківщину, то, беручись за цей обов'язок, ти не думатимеш про можливості чи умови, в яких опинишся!

Як бачимо, Ататюрк був справжнім майстром слова і своїми промовами надихав народ до рішучих дій. Йому вдавалося впорядковано та органічно викладати свої думки та погляди, конструктивно критикувати тодішній стан речей і заохочувати співвітчизників продовжувати боротися за майбутнє своєї Батьківщини.

Висновки і пропозиції

На основі проаналізованих промов президента Туреччини Мустафи Кемаля Ататюрка можна підкреслити факт створення його особистого іміджу політика, який володіє такими мовними засобами, як метафора, метонімія, гіпербола, епітет, антитеза, завдяки яким він уміло застосовує комунікативні стратегії формування емоційного настрою, аргументування та контрасту. Як правило, ці лінгвальні засоби викликають різного роду емоції в аудиторії: захоплення, овації, оплески, що свідчить про харизматичність президента та його ораторські здібності. Окрім того, він використовує ще таку комунікативну стратегію, як повторення, що має на меті привернути увагу адресата до певної важливої інформації. Використовуючи стратегію структурної організації, він структуровано будує свої промови, що свідчить про організованість і чіткість президента у своїх виступах. Риторичні особливості мовлення президента Туреччини допомогли сформувати імідж впевненого, цілеспрямованого, поміркованого лідера, який здатен вести за собою та нести відповідальність за майбутнє нації. Наскрізна метафоричність, часті повтори ключових слів і фраз та вміле використання синтаксичних засобів посилили емпатію слухачів до політика, а відповідно - і довіру до нього.

Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі полягають у можливості більш детального аналізу лексико-фразеологічних конструкцій, словотвірних і синтаксичних структур промов К. Ататюрка, а також порівняльної характеристики мовностилістичних особливостей промов К. Ататюрка та інших політичних лідерів Туреччини.

Список літератури

1. Бабак М.П. Використання комунікативних методів побудови політичного іміджу в засобах масової інформації: автореф. дис. ... канд. філол. наук.: спец. 10.02.04. Львів, 2007. 18 с.

2. Вашталова Ю.С. Риторические особенности американского политического дискурса: когнитивно-семантический аспект (на материале речей политических лидеров США): автореферат дисс. ... канд. филол. Наук: спец. 10.02.04. Санкт-Петербург, 2009. 20 с.

3. Демьянков В.З. Интерпретация политического дискурса в СМИ. Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования. Москва: Изд-во МГУ, 2001. С. 116-133.

4. Еремина С.А. Речевой портрет политика. Современная политическая лингвистика: матер. Между- народ. науч. конф. Екатеринбург, 2003. С. 195-198.

5. Зигманн Ж.В. Структура современного политического дискурса: речевые жанры и речевые стратегии: дисс. ... канд. филолог, наук: спец. 10.02.01. Москва, 2003. 239 с.

6. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Москва: Гнозис, 2004. 390 с.

7. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. Москва: Наука, 1987. 261 с.

8. Макаров М.Л. Анализ дискурса в малой группе. Тверь: Изд-во Тверского университета, 1995. 82 с.

9. Паршина О.С. Стратегии и тактики речевого поведения современной политической элиты России: дисс. ... док. фил. наук: спец. 10.02.01. Саратов, 2005. 324 с.

10. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації. Київ: Спілка рекламістів України, 1996. 198 с.

11. Романова Т.В. Коммуникативный имидж и речевой портрет современного политика. Политическая лингвистика / за ред. А.П. Чудинова. Вып. 1 (27). Екатеринбург: ГОУ ВПО «Урал. гос. пед. ун-т», 2009.С. 110-118.

12. Сергієнко Н.О. Психологічні прийоми в політиці: навч. посібник. Київ: МАУП, 2006. 112 с.

13. Шапочкин Д.М. Языковая личность в политическом дискурсе.

14. Шейгал Е.И. Семиотика политического дискурса. Волгоград: Перемена, 2000. 386 с.

15. Ataturk'un Віїіптеуеп Віг Konumas

16. Ataturk'un GenQlige Hitabesi.

17. Ataturk'un Onuncu Yll Nutku.

18. Ataturk'un Orduya Mesajl.

19. Ataturk'un sбylev ve demeQleri І-ІІІ.

20. 24 Nisan 1920 Tarihli Konumasi.

Размещено на allbest.ru