Прагматичні аспекти вживання фразеологізмів у творі Карлоса Руїса Сафона "В’язень неба"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прагматичні аспекти вживання фразеологізмів у творі Карлоса Руїса Сафона «В'язень неба»

Артемова Л.В.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Бовсунівська А.Ю.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Статтю присвячено дослідженню прагматичних аспектів уживання фразеологізмів у текстовому просторі роману Карлоса Руїса Сафона «В'язень неба». Однією з визначальних рис ідіостилю цього знаного сучасного іспанського письменника є метафоричність та образність його художнього слова, насиченість тексту фразеологічними єдностями, які відіграють істотну роль у створенні прагматичного навантаження художнього твору. Так, ми розглянули широке коло прагматичних функцій, які виконують фразеологізми загалом у художньому стилі, і визначили домінантні для роману «В'язень неба», а саме такі, як: номінативна; оцінна; характеристики персонажу (зовнішній вигляд, негативні та позитивні сторони, психічний, емоційний стан, мовна характеристика); створення гумору, іронії або сатири; увиразнення авторського мовлення; передавання національного колориту мовлення.

Сафон активно використовує фразеологізми різних тематичних груп, різної структури тощо. Найбільшою по використанню є тематична група «Людська істота» (до цієї групи належать фразеологізми, чиє походження виходить з елементів людського організму, його власних характеристик та потреб, характеристики психічного стану, зовнішнього вигляду, позитивних і негативних сторін та емоційних станів людини, позначення оцінно-експресивного ставлення до іншої людини, позначення психофізичних дій та процесів, процесів відчуття людини та соціального становища особи). Поряд із загальномовними фразеологічними одиницями, до складу яких входить загальновживана лексика, автор використовує діалектні та індивідуально- авторські фразеологічні одиниці, що є особливістю його ідіостилю. Всі три виокремлені групи фразеологізмів відображають здебільшого негативний психофізичний та емоційний стан персонажів. Активно представлені в художньому просторі роману Сафона фразеологічні одиниці із соматичним компонентом. Серед них фразеологізми, до складу яких входять соматизми pie, mano, ojo, складають більшість. Висока частотність використання саме цих частин організму в складі фразеологічних одиниць зумовлена їхньою участю в багатьох процесах діяльності людини, що дозволяє формувати нові стійкі вирази. Унікальне поєднання різних типів фразеологічних одиниць у романі вважається виявом ідіостилю та уможливлює більш виразну репрезентацію індивідуально-авторської мовної картини світу.

Ключові слова: фразеологія, фразеологізм, класифікація фразеологічних одиниць, функції фразеологічних одиниць, художній твір, прагматика.

Artemova L.V., Bovsunivska A.Yu. PRAGMATIC ASPECTS OF THE USE OF PHRASEOLOGISMS IN CARLOS RUIZ SAFON'S WORK “THE PRISONER OF HEAVEN”

The article is devoted to the study of pragmatic aspects of the use of phraseology in the textual space of Carlos Ruiz Safdn's novel “Prisoner of Heaven”. One of the defining features of the individual style of this well-known modern Spanish writer is the metaphoricity and figuration of aristic expression, the saturation of the text with phraseological units that play a significant role in creating a pragmatic charge of the work of art. Yes, we have considered a wide range ofpragmatic functions that perform phraseology in general in the artistic style, and identified the dominantfunctions for the novel “Prisoner of Heaven”, namely: nominative and evaluative functions; function of character attributes (appearance, negative and positive sides, mental and emotional state, linguistic characteristics); function of creating humor, irony or satire; expressive function of author's speech; function of transmission of national peculiarities of speech.

Safdn actively uses phraseology of different thematic groups, different structure etc. The most used thematic group is the “Human Being” (this group includes phraseology, whose origin is based on elements of the human body, its own characteristics and needs, characteristics of mental state, appearance, positive and negative sides and emotional states of human being, designation of evaluative and expressive attitude to another person, designation ofpsychophysical actions, processes, sensation and social status of the person). Along with general linguistic phraseological units, which include commonly-used vocabulary, the author uses dialectal and authorial phraseological units, which is a feature of his individual style. All three designated groups ofphraseological units mostly reflect the negative psychophysical and emotional state of the characters. Phraseological units with a somatic component are actively represented in the artistic space of Safdn's novel. Among them, phraseology, which comprises somatisms pie, mano, ojo, makes up the majority. The high frequency of use of these parts of the body as part ofphraseological units is due to their participation in many processes of human activity, which allows the formation of new stable expressions. The unique combination of different types of phraseological units in the novel is considered a manifestation of individual style and makes a representation of the authorial linguistic picture of the world more expressive.

Key words: phraseology, phraseological unit, classification of phraseological units, functions ofphraseological units, work of art, pragmatics.

Постановка проблеми

фразеологізм художній твір

Фразеологічний склад кожної мови - фрагмент концептуальної картини світу, в якій представлені риси національного менталітету, характер соціального, політичного, історичного розвитку народу.

Фразеологізми становлять невід'ємну частину художнього стилю мови. У мові художнього твору фразеологічний матеріал зазнає значних змін і в граматично-формальному, і в змістовому плані, і саме такі зміни фразеологічних одиниць (далі - ФО) та пристосування їх до умов конкретних текстів створюють один із показників індивідуальної творчої манери, ідіостилю, коли давно відомі фразеологізми оновлюються в індивідуальній мовотворчості письменника.

Вибір прозового твору Карлоса Руїса Сафона «В'язень неба» для дослідження є невипадковим, оскільки одна з визначних ознак стилю Карлоса Руїса Сафона полягає в активному використанні ФО. До цього часу немає спеціальних досліджень, присвячених індивідуальному стилю Карлоса Руїса Сафона на фразеологічному рівні. Недостатня теоретична розробленість указаних проблем та їх практична значущість зумовили вибір теми статті, її мету, завдання, логіку та послідовність викладення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Фразеологічні одиниці є об'єктом наукового заці-кавлення дослідників різних жанрів художнього стилю та авторського ідіостилю зокрема. Серед них виділяємо О. Важеніну, Ю. Драган, Ж. Краснобаєву-Чорну, А. Улянича, О. Усенко, Н. Янчук.

Значний внесок у дослідження фразеології в Іспанії внесли: Хуліо Касарес, Альберто Сулуага, Гарольд Тун, Еугеніо Косеріу, Зойла Корнеадо Море.

Постановка завдання

Метою статті є вивчення прагматичної спрямованості іспанських фразеологізмів у творі Карлоса Руїса Сафона «В'язень неба», виявлення їхньої комунікативної і національно-культурної специфіки.

Виклад основного матеріалу

«В'язень неба» - третя частина літературного всесвіту «Цвинтар Забутих Книг», майстерно написаний роман, де нитки книг «Тінь Вітру» та «Гри Янгола» сходяться та ведуть нас до загадки, яка прихована в серці «Цвинтаря забутих книг».

Розуміючи ідіостиль як сукупність глибинних механізмів створення текстового простору авто-ром, які вирізняють його серед інших, а також системи мовно-стилістичних засобів, характерних для творчої манери певної мовної особистості автора [2, с. 37]), по відношенню до Карлоса Руїса Сафона його особливостями постають: 1) синтез таких жанрів: детективу, драми, пригоди, фантастики, романтики, жахів, філософського та комедійного жанру, соціального та готичного романів; 2) вишуканий стиль, на який вплинули такі фактори, як естетика готики та експресіо-нізму, аудіовізуальний наратив та поєднання різних наративних елементів. Ця техніка дозволяє поєднувати різноманітні елементи з традиційного роману XIX століття [6]; 3) архітектурний символізм [1, с. 152]; 4) іронія є засобом вираження особливої авторської оцінки, текст роману обрамлений в «іронічні лапки», в них серйозні теми представлені в іронічному ключі; 5) осо-бливості синтаксичної організації тексту роману «В'язень неба» дали можливість визначити такі експресивні засоби художнього впливу на читача: ускладнені синтаксичні конструкції; багато-компонентні складні речення з різними видами сурядного та підрядного сполучникового зв'язку; ускладнення підрядних зв'язків у межах одного речення герундіальними та вставними конструк-ціями. Виразність синтаксичних структур посилюється образністю внаслідок використання стилістичних фігур, серед яких широко використовуються апозиція, парцеляція, період, повтори, зевгма (як стилістичний засіб редукції) та інверсія (як стилістичний прийом зміни порядку слів). Домінуючими тропеїчними мовними засобами є метафора, метонімія, оксюморон, епітет та уособлення [5, с. 157].

В індивідуальному стилі письменника знаходить своє вираження авторська позиція щодо тих чи тих інших проблем, вибору виражальних засобів, тобто риси його мовотворчої індивіду-альності. Поряд із проблемами дослідження композиції, прийомів метафоризації художніх творів висвітлення проблеми функціонування ФО теж наближає дослідника до розуміння індивідуального стилю письменника.

Матвієнків О. визначає такі комунікативно-прагматичні функції фразеологічних одиниць у художніх творах, як: номінативна; оцінна; емоційно-експресивна; функція передачі негативних та позитивних сторін персонажа; відтворення внутрішнього стану персонажа; портретної характеристики персонажа; мовної характеристики персонажа; створення гумору, іронії або сатири; увиразнення; порівняння; створення необхідного колориту; створення градації; лаконізації мовлення (компресії інформації); евфемістична; асоціативна; залучення уваги адресата; заголовна; сюжетної основи; останнього акорду [3, с. 39].

У ході аналізу роману Карлоса Руїса Сафона «В'язень неба» шляхом суцільної вибірки було виокремлено корпус з 479 фразеологічних одиниць, з яких 37% мають суто граматичний характер, тобто вживаються як засоби когезії речення і тексту, тоді як вагома частина у 63% несуть семантичне навантаження і становлять інтерес для нашого дослідження. На нашу думку, в романі «В'язень неба» застосування ФО не вирізняється високою частотністю, проте це в повній мірі ком-пенсується своєрідним прагматичним підходом до їх вживання. Прагматичний потенціал фразе-ології письменника актуалізується через функції, що вона виконує як важливий естетичний ком-понент його художнього простору. Розглянемо докладніше функціональну роль фразеологічних одиниць у творі іспанського письменника.

Номінативна функція. Під цією функцією розуміється здатність фразеологічної одиниці позначати й називати фрагменти навколишньої дійсності як цілісні позамовні об'єкти, надаючи їм емотивної оцінки.

Наприклад, номінативну функцію мають такі фразеологічні одиниці: 1) canto del cisne - цей вислів бере початок ще з античних часів. Вживають на позначення: а) останнього прояву таланту людини (вузьке значення); б) останнього вчинку людини в житті (широке значення): « - (...) Pero lo que disfrute yo escribiendo aquella novela no me lo quitard nadie. - Si se la traigo un dia, /me la dedicard? - Faltaria mas. Fue mi canto del cisne» [7, с. 296]; 2) olla de grillos - позначає місце, де панує безлад та метушня: «Heredia me consiguio los papeles en el 1939, hacia el final de la guerra. Entonces era mas fdcil, aquello era una olla de grillos y, cuando la gente se dio cuenta de que el barco se hundia, por dos duros te vendian hasta el escudo onomdstico»[7, с. 66]; 3) humor de fascio - у цьому випадку «fascio» походить від слова «fascista». Вислів позначає відсутність логіки у вчиненому злочині, тому тут відчутна гірка іронічність: « - Ya lo se. Se llamaba Heredia. Un artista. -/Llamaba? - Lo encontraron flotando en el puerto hace un par de meses. Dijeron que se habia caido de una golondrina mientras daba un paseo hasta el rompeolas. Con las manos atadas a la espalda. Humor del fascio» [7, с. 76]; 4) mano de santo - цей вираз походить зі стародавнього забобону і застосовується на позначення цілющої та чудотворної сили деяких засобів, ліків. «Ahora mismo mando que le envien un chuleton de ternera crudo para que se lo ponga en la cara a modo de mascarilla. Mano de santo para contusiones en distancias cortas» [7, с. 326].

Оцінна функція та функція характеристики персонажів (зображення зовнішнього вигляду, фізичного та психічного стану).

За допомогою мови головних персонажів Сафон підкреслює негативні риси і ставлення до інших героїв, таких як Вальс або Каскос. Мова Ферміна, що пересипана образними висловлюваннями та розмовними зворотами, найкращим чином відображає його вкрай відразливе ставлення до Каскоса. Негативність окремих лексичних одиниць (un baboso, cretino) відтіняється ФО, які фіксують негативний образ в уяві читачів: «/Usted cree que si dona Beatriz quisiera hacerle el salto tendria que esperar a que un baboso de medio pelo le enviase boleros recalentados para cameldrsela? [7, с. 78]»; «Este cretino es simplemente un ave carronera que tirapiedras a ver si le da a algo» [7, с. 78]. ФО «ser chulopiscina» утворена шляхом зіставлення термінів «chulo» та «piscina» і звучить як образа: «En consecuencia, es previsible que crdpulas, infelices, chulopiscinas y toda clase de gallitos al uso le vayan detras» [7, с. 78].

Чітко зчитується ставлення автора до жіночого персонажу Беатріс. Їй приписується вродлива зовнішність та позитивні якості. ФО дають сформувати повноцінний ідеальний образ, яким її наділяє автор. В очах Ферміна вона - свята жінка: «Hdgame caso, que una mujer con la cabeza y las enaguas bien puestas a los de esa ralea los ve venir de lejos» [7, с. 78]; «Daniel, pero tiene usted el problema clasico de los hombres que se casan con una femina de bandera» [7, с. 78].

Для змалювання фізичного стану та зовнішнього вигляду персонажів автор часто звертається до компаративних ФО: borracho como una cuba, estar como una rosa, como dos gotas de agua, agarrado como pina. Беатріс із метою заспокоїти наречену, яка хвилюється, що її вагітність надто помітна, каже: «Plano como una tabla de planchar. Donde toca, claro». Окрім того, щоб надати фразеологізмам ще більшої виразності, автор застосовує прийом парцеляції:

« - /De que falleci? - Causas naturales. Se cayo usted por un barranco cuando pretendia huir de la justicia. - Entonces, /estoy muerto? - Como la polka» [7, с. 216].

Для створення цілісного опису одного з персонажів автор послуговується рядом ФО, що функ-ціонують для вираження психічного стану і утворюють контекстуальний синонімічний ряд: tocado del ala, estar como un cencerro, estar como una chota, no estar en sus cabales, no tenerlas todas consigo: « - Ha llegado a mis oidos que algunos de los presos dicen que Martin estd un tanto tocado del ala, como dicen ustedes. /Es asi? - pregunto el senor director.» [7, с. 118]; «/Ha oido hablar usted de la esquizofrenia, Fermin? Es una de las nuevas palabras favoritas del senor director. - Es lo que los civiles gustan en referirse como «estar como una chota»» [7, с. 121].

Функція відтворення емоційного стану персонажа. Ці фразеологізми виражають психічний стан людини, її настрої, переживання та почуття. Нами з'ясовано, що більшість ФО, які вжиті у творі для характеристики емоційного стану та відчуттів людини, мають негативне забарвлення у значенні. Вони позначають такі негативні відчуття, як: а) страждання, біль, відчай, пригнічення, смуток: de capa caida, con humor de perros, llorar como una magdalena; б) гнів, роздратування, нетерпимість, незадоволеність: echar chispas, estar hasta la coronilla, montar en colera; в) хвилювання, тривога, страх: ponerle/ponersele (a alguien) la piel de gallina; г) зневага, огида: mirar (a alguien) por encima del hombro.

Домінування негативізму серед вжитих ФО на позначення емоційного стану людини поясню-ється їхньою яскравою експресивністю та емоційною навантаженістю.

Функція створення гумору, іронії або сатири. Фразеологізми надають висловленому жартівливого тону, висміюють певні явища дійсності, що часто досягається гіперболізацією характеристик осіб, предметів чи явищ.

На лексичному рівні ФО набувають іронічного забарвлення шляхом енантіосемічних перетворень (розвитку в слові значення, протилежного до узуального) [4, с. 130]: 1) «Yo con el vestido de mi madre y un par de apanos me caso igual y a Fermin le da lo mismo, porque cada vez que le enseno un vestido nuevo lo unico que quiere es quitarmelo... Y asi nos luce el pelo, Dios me perdone - dijo la Bernarda palmeandose el vientre» [7, с. 332]; 2) «La carta era de su anterior prometido. (...) Ademas de miserable y rastrero, este tio es un cursi de tomo y lomo» [7, с. 66]; 3) « - Lo que yo haria es ir en busca de ese cabestro y propinarle tamana patada en las verguenzas que cuando se las tuviesen que extirpar del cogote no le quedasen mas ganas que de meterse a cartujo. Pero yo soy yo. Y usted es usted» [7, с. 69]; 4) « - No se crea que con tanta palabreria me despista - replico Salgado, malicioso. - Se perfectamente lo que estan tramando usted y su amigo del alma Martin con todo ese cuento de El conde de Montecristo» [7, с. 157].

Окрім лексичного рівня, іронія може створюватися на словотвірному із застосуванням афіксів, надаючи виразу суб'єктивно-модального значення [4, с. 130]: «- {Quanto cree que ese capullito de alheli debe de tener escondido en su nidito de codicia? -pregunto Fermin» [7, с. 142].

У такому випадку виражається сарказм, побудований за допомогою виразного антифразисного відношення шляхом застосування гіперболізованого порівняння: « - Brillante discurso - comento Martin. - Historico. Cada vez que ese hombre habla, la historia del pensamiento en Occidente da un giro copernicano» [7, с. 78].

Отже, вираження іронії за участі фразеологізмів у романі «В'язень неба» здійснюється пере-важно на лексичному рівні завдяки інтерпретації виразу в значенні, протилежному до узуального. Але також є випадки застосування антифразисних висловлювань (синтаксичний рівень) та афіксів (словотвірний рівень) [4, с. 130].

Функція створення необхідного колориту. Фразеологізми найчастіше використовують для описання події, яка характеризується певними історичними й соціальними особливостями. Наприклад: « - No haga usted ni caso. Mi padre siempre nos decia a miy a mis hermanos que eramos unos inutiles y que ibamos a acabar de picapedreros. Y aqui me tiene, mas chulo que un ocho. Triunfar en la vida cuando la familia cree en uno y lo apoya no tiene merito» [7, с. 240].

Автор установлює інтертекстуальність між ФО «ser de la acera de enfrente» та послідовною реакцією. Одне залежить від іншого, оскільки миттєва реакція на цю ФО бере за основу її дані, щоб вказати на те, що персонаж Еварісто «camina por todas las aceras», або, іншими словами, він бісек- суал: « - Menuda mirada le ha echado a la senora el muy granuja - dijo la Bernarda -. Y eso que dicen que es de la acera de enfrente. - Me parece que Evaristo caminapor todas las aceras, Bernarda» [7, с. 332].

«Extraje el billete de cien pesetas que me habia dado Salgado y se lo mostre.

- Este es mi presupuesto para gastos y tramites de expedicion - apunte.

- Ya veo que tira usted con polvora del rey, pero mejor guarde esos dineros para otros empenos que requerira esta fazana porque mis oficios los tiene usted de balde - repuso elprofesor» [7, с. 291].

Інтертекстуальність відображається і в наступному прикладі, де, застосовуючи ФО, автор від-творює алюзію на відомий роман Сервантеса:

« - Entonces, {lo ve usted factible, profesor?

- Bueno, es una mision quijotesca como pocas - estimo elprofesor -. {Comoproveer al enjuto hidalgo don Fermin de la Mancha de casta, galgo y un legajo de papeles falsificados con los que emparejarle con su bella Bernarda del Toboso a los ojos de Dios y del Registro Civil?» [7, с. 288].

Функція увиразнення. Фразеологізми допомагають розкрити прихований зміст, уточнити його. Наприклад, за допомогою фразеологізму no contar de la misa la media професор Альбур- керке вказав, що Даніель багато речей приховує від нього: « - ^Por que siempre me parece que de la misa me cuenta usted no ya la media, sino un cuarto?» [7, с. 293].

Функція створення градації. Фразеологізми допомагають увиразнити конкретну деталь, надати їй яскравих і помітних рис. Далі предас- тавлено приклад висхідної градації, де спочатку йде слово, а потім ФО: « - Un dia te das cuenta de que se te ha pasado la juventudy que el tren se ha ido ya, {sabe usted?» [7, с. 347].

Тут градація утворюється нанизуванням синонімічних фразеологізмів, пов'язаних із набиран-ням ваги, вибудовуючи ланцюг виконання дій - ponerse morado -> hecho un tocino: « - Descuide. Si yo cuando me lo propongo tengo mas facilidad para engordar que una soprano. Ahora cuando suba me pongo morado de polvorones de esos que se compra don Gustavo en Casa Quilezy manana me tiene usted hecho un tocino» [7, с. 283].

Функція лаконізації мовлення (компресії інформації). Фразеологізми дозволяють скоротити розлоге описання, не зруйнувавши основної думки.

« - (Ha leido usted a Dumas? - De cabo a rabo. - Ya tiene ustedpinta. Si es asi, ya sabra por donde van los tiros. Escucheme bien».

Евфемістична функція. Фразеологізми допомагають замінити грубий вираз із неприємним емоційним забарвленням: « - Jesus, Maria y Jose! - estallo Fermin -. (Esta usted loco? Lo miro y no lo reconozco... (One queria? (Cargarse a ese imbecil?» [7, с. 327].

Асоціативна функція. Фразеологізми викликають у читача певну асоціацію, згадку про щось.

«Todo el mundo tira la piedra y luego senala al vecino» [7, с. 123] - цей вислів створює чіткий асоціативний ряд у читачів та містить посилання на біблійний епізод, де в захист блудниці Марії Маг- далини Ісус Христос мовив до народу: «Хто з вас без гріха, нехай першим кине в неї каміння».

Функція сюжетної основи. Характеризується зіткненням термінів контекстного оточення з омонімічними компонентами розмовного фразеологізму створюється малюнок сюжетної лінії, яка й становить предмет оповіді.

« - Le diria que tiene usted un par de huevos si no me constase que solo le queda parte de uno y, si esta jugada le sale rana, ni eso - aventuro Fermin» [7, с. 159].

« - (...) pero su padre es una florecilla tierna y delicada y creo que ha llegado la hora de tomar cartas en el asunto antes de que se fosilice del todo.

- (Y que cartas son esas, Fermin? - corto la voz de mi padre a nuestra espalda - No me diga que me va a montar una merienda con la Rociito» [7, с. 53].

Частина стійких сполук у романі Сафона мають у своєму складі соматизми (фразеологізми, в складі яких є хоча б один компонент, що входить у лек- сико-семантичну групу назв частин тіла та органів людини). Ці соматизми становлять основу для формування значної кількості ФО. У романі «В'язень неба» ми виявили 77 (16%) ФО із соматичним компонентом. Серед них фразеологізми, до складу яких входять соматизми pie, mano, ojo, складають більшість. Ми пояснюємо високу частотність використання саме цих частин організму в складі ФО їхньою участю в багатьох процесах діяльності людини, що дозволяє формувати нові стійкі вирази.

Водночас деякі фразеологізми сформовані на основі фізичної реакції людини: ponerle (a alguien) la piel de gallina, revolverle (a alguien) el estomago (algo o alguien), abrir los ojos como platos.

Так само фразеологізми з органами чуттів здебільшого формуються на основі їхньої функції, а саме: ser todo oidos, abrir los oidos; clavar los ojos en (algo o alguien), ir con mucho ojo, darle (a alguien) en la nariz (algo). Однак в інших конструкціях їхнє первинне значення відкидається, і поняття розкривається з іншого аспекту: tener buen ojo, no tener (alguien) mas narices, no pegar (alguien) ojo.

Ми дійшли висновку, що переважна більшість застосованих автором фразеологізмів несе підкреслено негативний характер: caersele (a alguien) el pelo, estar hasta la coronilla, poner(se)le (a alguien) los nervios de punta, de medio pelo, mirar (a alguien) por encima del hombro, con el rabo entre las piernas, ligero de cascos, estar en los huesos, jugarse el cuello, con las manos en la masa etc.

ФО, до складу яких входять такі компоненти, як «corazon» та «cara», утворюють синонімічні ряди: 1) страх - con el corazon en unpuno; caersele (a alguien) el corazon a los pies; encogersele (a alguien) el corazon; 2) протистояння, бійку - plantarle cara (a algo o alguien), romper la cara, partirle (a alguien) la cara, esculpir (a alguien) una cara nueva.

Поряд із загальномовними фразеологічними одиницями, до складу яких входить загально-вживана лексика, автор використовує діалектні та індивідуально-авторські ФО, що є особливістю його ідіостилю. Той факт, що автор народився в Каталонії, також залишив слід на творчості Руїса Сафона і безпосередньо на його способі застосування певних ФО, які пов'язані з його походженням та спогадами з минулого. Таким чином, у романі можна знайти catalanismos («ката- ланізми»), і хоча таких випадків лише два, вони заслуговують на увагу.

Hacerle (a alguien) el salto. Це дієслівна ФО, яка походить від каталонського виразу «fer el salt». Отже, це приклад «catalanismo» (дослівний переклад фрази з каталонської мови на іспанську). На веб-сайті «El Refranyer Dites, Refranys i Maneres de Dir», який присвячений каталанській фразеології, запропоновано два можливих значення цього виразу: 1) faltar a una cita o compromiso; 2) cometer una infidelidad conyugal. К. Р. Сафон застосовує цю фразу з другим значенням, як ми можемо бачити у прикладі нижче: «(Usted cree que si dona Beatriz quisiera hacerle el salto tendria que esperar a que un baboso de medio pelo le enviase boleros recalentados para camelarsela?» [7, с. 78].

Tocar (alguien) la pera. Значення цієї дієслівної ФО може бути зведене до одного дієслова: «дратувати». У El DRAE немає жодної згадки, тоді як на веб-сайті «El Refranyer Dites, Refranys i Maneres de Dir» зазначена фраза «tocar la pera» відповідає кастильскому варіанту. Це дало нам привід вважати, що цей вираз був запозичений з ката- ланської мови і введений в іспанську. У словнику El DRAE можна знайти щонайменше два вирази з ідентичним конотативним значенням, як в оригіналі: «tocar los cojones» та «tocar las narices». Стосовно мотивації ФО, яка нас цікавить, усе вказує на те, що la pera, яка фігурує у виразі, виступає не чим іншим, ніж евфемізмом терміна «cojones» через свою зовнішню схожість: « - Es que el mio es un temple dialectico y predispuesto a tocar la pera al menor asomo de falacia o papapanatada, amigo mio, pero su padre es una florecilla tierna y delicada y creo que ha llegado la hora de tomar cartas en el asunto antes de que se fosilice del todo» [7, с. 53].

Авторські фразеологізми Руїса Сафона. Окрему групу фразеологізмів у романі «В'язень неба» складають такі, які ми не віднайшли у словниках або інших академічних виданнях, що дає нам право визначити їх як авторські, чиє значення ми можемо визначити завдяки контексту. Ми вва-жаємо, що це створені власне письменником ФО, які ще не набули стійкості та сталості через свою новизну. Авторська майстерність проявилася у здібності Руїса Сафона, послуговуючись відомими образами та метафорами, створити нові ФО, значення яких може легко зчитуватися з асоціацій, які викликають у читача її компоненти. Образи, до яких вдався письменник, належать як до власне іспанських, так і до відомих різним культурам. Найцікавішими є такі:

Cantar (alguien) como una escolania de gallos: компаративна ад'єктивна ФО. Як кажуть у світі музики, звіряючись із el DRAE, un gallo - «nota falsa y chillona que emite quien canta, perora o habla». Таким чином, вираз «escolania de gallos» позначає хор, який фальшивить та ріже слух, а отже, виділяється та привертає увагу. « - Fermin, con este armatoste cantamos como una escolania de gallos - advert!» [7, с. 276].

Roncar (alguien) como un toro de lidia: компаративна дієслівна ФО, де порівняння позначає глибоку фазу сну людини та передусім гучне хропіння, як у ФО «roncar como un mastin». Ця ФО містить у своїй конструкції елемент іспанської культури: el «toro de lidia»: «Aldia siguiente Fermin salio de puntillas para no despertar al padre Valera, que se habla quedado dormido en el sofa con un libro de poemas de Machado en la mano y roncaba como un toro de lidia» [7, с. 230].

Mas soso que una paella de berzas: це компаративна ад'єктивна ФО, яка застосовується, щоб виразити, наскільки щось або хтось є прісним або несмачним. Тут також присутній гумор, іронія та образність. Мотивація цієї ФО бере свій початок від двох елементів: 1) la paella (паелья) - іспанська культурема досить відома у всьому світі;

2) la berza (капуста) - овоч, який прийнято вважати несмачним за його корисні властивості. Варто зазначити, що в такому типі фразеологічної конструкції порівняння застосовується з метою посилення значення прикметника. Окрім того, прикметник «soso» в даній ФО набуває елативного значення: «Y la verdad es que hace dias que estoy pensando que tendriamos que llevarnoslo al Molino y luego de picos pardos porque, aunque el procer para estos menesteres es mas soso que una paella de berzas, creo yo que un encontronazo con una moza prieta y con buena circulacion le iba a espabilar el tuetano - dijo Fermin» [7, с. 52].

Salirle (a alguien) mas moscas que a un tarro de miel en la Feria de Abril: це синтаксична ФО, яка застосовується для позначення чиєїсь привабливості. Для її створення автор звернувся до культурної події, яка відбулася у квітні в Севільї. Ще у 1846 році вищезгаданий ярмарок мав за мету сприяти купівлі та продажу великої рогатої худоби. Зараз це - одне із найвідоміших свят Андалусії, яке супроводжується музикою, танцями, звичаями та традиційними стравами цього регіону. Посилання на мед найточніше передає солодкість та привабливість, що спостерігається і в інших стійких конструкціях: «luna de miel», «aunque la dulzura halaga, la mucha miel empalaga», «la miel no se ha hechopara la boca del asno»: «Ustedno se dara cuenta, pero yo me jugaria los calzones a que a su santa esposa le salen mas moscas que a un tarro de miel en la Feria de Abril» [7, с. 78].

Venus de baratillo: номінальна ФО для іронічного позначення блудниці. Це алюзія на Венеру, богиню кохання та краси в романській міфології. Поєднання з ад'єктивною ФО «de baratillo» додає нотки іронії, підкреслюючи її жалюгідне становище: «No hacia falta ser un lince para deducir que me encontraba a las puertas de un establecimiento de alquiler de habitaciones por horas y que la unica nota discordante de mis visita era que no venia de la mano de una de las Venus de baratillo que patrullaban la esquina» [7, с. 42].

Висновки і пропозиції

Вдале використання різнорівневих мовних засобів сприяє реалізації ідейного та естетичного задуму митця художнього твору. Створений художній простір є вербальним віддзеркаленням світовідчуття автора, його осо- бистісних ціннісних орієнтирів. Саме крізь призму авторського художньо-образного бачення реалій навколишньої дійсності актуалізуються комунікативно-прагматичний потенціал та експресивна й естетична значущість фразеологізмів у художньому творі. Послуговуючись невичерпним потенціалом різноманітних фразеологічних засобів, Сафон надав своєму роману живого, реалістичного звучання, виразної експресивної тональності. Широкий спектр фразеологічних одиниць допоміг автору створити яскраві образи, максимально наблизити героїв та події, що з ними відбуваються, до читача, дозволив останньому глибше зануритися у внутрішній світ та емоції персонажів. Фраземіка, уміло введена письменником у мовлення дійових осіб, отримала особливе звучання, що свідчить про високу художню майстерність та креативність, уміння вибирати та обігравати мовний матеріал для створення високохудожнього твору.

Перспективою дослідження вважаємо подальше вивчення зображально-виражальних мовних засобів, що формують ідіостиль іспанського письменника Карлоса Руїса Сафона.

Список літератури:

1. Зверева Е.В. Гений лабиринта или лабиринт гения: некоторые особенности литературного стиля Карлоса Руиса Сафона. Древняя и Новая Романия. Российский университет дружбы народов. 2018. Випуск 18. С. 145-155.

2. Корнієнко А.І., Бугайлова А. С. Ідіостиль автора: мовно-літературний аспект. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2016. Том 1. С. 36-38.

3. Матвієнків О. Особливості функціонування фразеологічних одиниць у художньому творі. Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. 2013. Вип. 21. С. 37-43.

4. Пацаранюк Ю. Синтаксичні способи реалізації іронії. Науковий вісник Чернівецького університету. 2009. Випуск 475-477. Слов'янська філологія. С. 130-135.

5. Радочин К. В. Стилістичний синтаксис Карлоса Руїса Сафона. Проблеми семантики слова, речення та тексту. Київський нац. лінгв. ун-т, 2014. Випуск 33. С. 148-157.

6. Tosaus E. R. Algunas consideraciones sobre La sombra del viento de Ruiz Zafon. Especulo. Revista de estudios literarios. Universidad Complutense. Madrid, 2008. Джерела ілюстративного матеріалу:

7. Carlos Ruiz Zafon. El Prisionero del Cielo: A Novel. Barcelona : Planeta, 2016. 379 p.

Размещено на Allbest.ru